Характеристика стратегій виходу на зовнішній ринок на прикладі корпорації "Roshen"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичний аспект виходу на зарубіжний ринок в маркетинговому контексті

2. Характеристика стратегій виходу на зарубіжний ринок на прикладі корпорації «Roshen»

3. Пропозиції щодо вдосконалення стратегічного виходу корпорації «Roshen» на ринки Польщі

3.1 Аналіз кондитерського ринку Польщі

3.2 Вдосконалення стратегічного виходу корпорації «Roshen» на кондитерський ринок Польщі

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Україна в даний час є на шляху інтеграції в світовий фінансове простір. Ряд провідних економістів підтверджують, що не ухваливши завдань оптимізації всієї системи міжнародної фінансової діяльності держави, неможливо покладатися на вдале реформування економіки в цілому, так як така активність вважається значущим компонентом господарювання та його потужним стимулом.

Інноваційна орієнтація зовнішньоекономічного напрямку має на увазі проведення ринкових досліджень стратегічного характеру, які зобов'язані готувати потрібну інформацію для стратегічного планування на рівні компанії і прийняття стратегічних рішень. В цілому процес дослідження експортної стратегії компанії має кілька кроків.

Основна стратегічна мета підприємства в умовах ринкової економіки - напевно підкорення і продовження експортного ринку реалізації і отримання найбільшої вигоди. Фірма-експортер зобов'язана брати на осмислення ідеї створення і зміцнення конкурентної переваги, яку можна порівняти з найкращими конкурентами, що ведуть активну діяльність по всьому світу і фірма зобов'язана прагнути до тривалого тріумфу, а ніяк не елементарно до виживання або швидкоплинних вигод, пов'язаних з самоспогляданням плодів від свого становища на ринку.

В сьогоднішній час українські компанії жваво відчувають недолік в налагодженні своєї дієвої системи управління зовнішньоекономічної діяльності, яка була б відповідала потребам і умовам, брала до уваги б динаміку кон'юнктури міжнародного і внутрішнього ринків, ґрунтувалася на принципах адаптивності і забезпечувала необхідну пружність і спритність в прийнятті рішень .

1. Теоретичний аспект виходу на зарубіжний ринок в маркетинговому контексті

Більш вживаною стратегією виходу на зовнішній ринок вважається експорт, а інші стратегії відрізняється високою складністю.

Експорт - простіший спосіб виходу на зарубіжний ринок. Експорту потрібно менших витрат ресурсів, тому що всі рекламні функції в головному лягають на плечі посередників. Фірма має можливість вивозити власний продукт 2-ма методами. Дозволено користуватися пропозиціями незалежних міжнародних маркетингових посередників (непрямий менеджмент) або проводити експортні операції самостійно (безпосередній експорт).

Практика непрямого експорту більш поширена серед молодих фірм які розпочинають власну експортну активність, так як вона вимагає менших грошових коштів і пов'язана з найменшим ризиком. Такий експорт розкриває для компанії величезні можливості виходу з ринку, якщо фінанси не виправдовують надій або обстановка на ринку робиться негативною. В даному випадку фірма працює з брокером, який розташовується на внутрішньому ринку.

Головною перевагою такого експорту вважається те, що фірма має можливість уникнути всіх складнощів, пов'язаних з доставкою продукту через кордон, тарифами, закордонними законодавчими актами та іншими подібними проблемами. Всі дані зобов'язання перекладаються на посередника.

Серед недоліків слід підмітити фактично досконалу втрату контролю над цінами і доставкою продукту на зовнішній ринок.

Незважаючи на переваги експорту з впровадженням призначених брокерів, деякі компанії вибирають вивозити власні продукти конкретно посередниками, які перебувають на зовнішньому ринку [2].

Цікавою відмінністю даного виду експорту вважається підняття контролювання компанії над продуктами, вивезеними на зовнішній ринок.

До недоліків віднесемо додаткові витрати, що з'являються в даному випадку.

Франчайзинг, як і експорт - є досить звичайним і дієвий метод виходу на зовнішні ринки. В даному випадку фірма дає право застосовувати власну виробничу технологію, торгову марку і патент іншому підприємству (франчайзеру), що перебуває на території іноземної держави.

Крім цього франчайзер гарантує технічну допомогу, сприяння в організації маркетингової діяльності та в ряді дій з навчання персоналу. В заміну франчайзер отримує оплату. Передумовою походження системи франчайзингу вважається ймовірність вийти на зовнішні ринки з найменшим ризиком і мінімальними витратами.

Слід зауважити ряд переваг франчайзингу перед експортом. Франчайзинг дає величезні можливості контролю над збутом товарів і малих капітальних витрат. Також як і експорт франчайзинг найменш небезпечний і дає більше еластичності при виході з ринку при відсутності вигоди.

Якщо франчайзер не виконує умов контракту, то все, що має може зробити франчайзер - погрожувати розірвати договір. Зрештою, якщо франчайзер вирішує порвати договір, то він не тільки має можливість втратити контроль, однак і створити потужного суперника на зовнішньому ринку, що ускладнить його незалежний збут на даному ринку [5].

Ще одним загальним курсом виходу на зовнішній ринок вважається злиття зусиль з платними підприємствами держави партнера з метою створення виробничих і рекламних потужностей.

На відміну від 2-ух минулих стратегій рішення створити спільну фірму із закордонним підприємством конкретно приваблює фірму в процесі управління діяльністю на зовнішньому ринку. При розробці загального підприємства дві фірми мають перевагу в контролі та управлінні. Спільна фірма має можливість створення 2-ма методами.

По-перше, одна фірма має можливість зробити вкладення інвестицій в уже існуючу фірму.

По-друге, 2-і або більше фірм можуть злитися спільно, щоб створити нову спільну фірму.

Є деяка кількість обставин для організації спільних підприємств. Тривіальний фактор - збільшення контролювання над створенням і збутом товарів на зовнішньому ринку. Фірма має можливість ухвалити рішення, щоб застосовувати спеціальні знання або доступ до каналів реалізації, якими володіє зарубіжний компаньйон. Час від часу спільна фірма організовується, тоді коли уряд не заохочує незалежне введення закордонних компаній на місцевий ринок.

Але, даний метод виходу на зовнішні ринки володіє рядом недоліків. По-перше, в даному випадку ризик істотно більше, ніж при перших 2-ух методах. Незгоди з іноземним партнером або обмеження, що прикладаються іноземним урядом, мають всі шанси перешкодити підприємству отримати відповідну віддачу від своїх вкладень. Подібні незгоди нерідко примушують фірми йти на компроміси. Крім того, створення спільних компаній має можливість перешкодити великому підприємству, робити єдину масову маркетингову і збутову політику на всіх ринках реалізації.

Більш досконалою формою залучення до діяльності на зарубіжному ринку вважається прилаштовуванням грошових коштів в створення на території інших держав складальних або виробничих компаній.

Прямі закордонні вкладення надають самий високий рівень контролю, який фірма може мати при виході на зовнішній ринок. Вірогідні 2 способи прямих вкладень.

По-перше, фірма має можливість створити нове підприємство на зовнішньому ринку. Даний метод вимагає великих витрат, тому, що фірма зобов'язана створити нові контакти і канали збуту, обрати простір для нової фірми, прийняти на роботу працівників, купити оснащення.

По-друге, фірма має можливість купити існуючу закордонну фірму. В даному випадку фірма лише зобов'язана провести конфігурації в організаційній структурі закордонної фірми.

Прямі вкладення мають ряд переваг по порівнянню з іншими методами виходу на зовнішні ринки. Фірма має можливість цілком визначати рекламну і збутову політику. Це є особливо потрібно для великих компаній, які прагнуть вести єдину політичному роботу на всіх своїх ринках. Це безсумнівно допоможе ціновій конкуренції, оскільки якщо товари виробляються в країні збуту, то не треба витрачатися на транспортні перевезення, також витрати пов'язані з тарифами. Зрештою, фірма набуває безпосередніх контактів зі своїми покупцями на іноземному ринку і це дає можливість повніше задовольняти їх запити, збільшує її конкурентоспроможність.

Є й недоліки прямих вкладень. При прямих закордонних вкладеннях є великий ризик, з'єднаний з девальвацією закордонної валюти, політичною нестабільністю, регресом на ринку і ймовірною націоналізації майна. Через великі грошові інвестиції в закордонний ринок пружність політики підприємства щодо даного ринку знижується.

При вирішенні залишити закордонний ринок фірма має можливість не тільки втратити значні ресурси, вкладені в нього, однак і нанести шкоду власній репутації. До того ж закордонний уряд має можливість прикладати лімітування, що заважають проведенню політичних дій фірми щодо власних товарів або їх реалізації [1].

Таким чином, управління підприємством на зарубіжних ринках має власну специфіку. Додаткові проблеми з'являються у компаній, які звикли орієнтуватися лише на внутрішній ринок. Тому, керівництво підприємств має приділяти дослідженню стратегії виходу на зарубіжні ринки особливу увагу.

2. Характеристика стратегій виходу на зарубіжний ринок на прикладі корпорації «Roshen»

Описати стратегію фірми можемо застосовуючи рекламну теорію «4Р», а далі проаналізуємо активність на ринках. Теорія підключає в себе наступні складові: цінова політика, товарна політика, політика просування та розподілу [11].

Спочатку товарна політика компанії містилася в підтримці відчизняного виготовлення і звичайних, відомих ще з радянських часів кондитерських марок (цукерки «Барбарис», торт «Київський», «Білочка», «Чайув» шоколад «Театральний», і т.д.). Коли інші виробляли снікерси, вони продовжували створення всім відомі продукти згідно тим же рецептам і технологіям.

Ще одна стратегічна спрямованість «Roshen» це незмінне розширення асортименту продукції. Рух в цьому напрямку йшов через рахунок зменшення обсягу виробництва продуктів, найменш знаменитих посеред покупців. Фахівці відділу дослідження і становлення діють над створенням новітніх смаків і видів кондитерських виробів. Для дослідження неповторних рецептів компанія залучає до спільної роботи глобальних професіоналів шоколадної, бісквітної та інших промисловостей.

Так, якщо інші фаворити ринку переважали в тому чи іншому одиничному секторі (наприклад, фірма АВК стала фаворитом по виробництву і реалізації глазурованих шоколадних цукерок, «Крафт Фудз Україна» займає міцні позиції на ринку плиткового шоколаду, «Світоч» - на ринку шоколаду в цілому), то «Roshen» твердо відчуває себе у всіх секторах, а на ринку вагових цукерок і в коробках вважається безумовним фаворитом.

Саме через за рахунок забезпеченого асортиментного набору «Roshen» зуміла з умовно маленькими втратами «викапкатись» з занепаду, та охопити кондитерську галузь після того, як відчизняне керівництво використовувало обмежувальні мита на ввезення карамелі.

Взаємозв'язок між вартістю і покупками споживачів пояснюється 2-ма фінансовими факторами: законодавством попиту і ціновою гнучкістю попиту і сегментацією ринку. Закон попиту говорить, що покупці, як правило, безуть більше продуктів згідно невисокій вартості, ніж по високій. Цінова еластичність попиту описує афектація клієнтів до змін в цінах.

Політика розподілу. Корпорацією «Roshen» була обрана стратегія становлення ринку. Стратегія становлення ринку характеризується довгостроковими можливостями реалізації, високим платним ризиком і потребою значних витрат на вивчення каналів збуту. Вона міститься у встановленні довгострокової орієнтації на будь-якій розряд виробничої діяльності та зайняття відповідного розташування як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку.

На ринках України фірма «Roshen» діяльно розвиває систему продажів. На нинішній день загальна чисельність команди складає 2000 чоловік.

Головні покупці «Roshen» розміщені у великих містах України і прилеглих областей. В Україні напевно, до цього тільки: Київ, Дніпропетровськ, Павлоград, Орджонікідзе, Кривий Ріг, Запоріжжя, Нікополь, Дніпродзержинськ, Черкаси, Харків.

Ще компанія продає продукцію через свою роздрібну мережу і через оптових купців-посердників. Таким чином, посередниками фірми вважаються компанії оптової торгівлі і роздрібні покупці.

Політика комунікації. Що торкається комунікації бренду, то вона починалася з традиційною комплексної маркетингової кампанії. Щоб досягти найбільшого охоплення цільової аудиторії, використовували всі загальнонаціональні телевізійні канали, так як телебачення - напевно це найбільш загальне засіб поширення інформації.

Маркетингова кампанія будувалася відповідно до наступної схеми - рекламний ролик на всіх каналах, PR-матеріали про продукцію і компанію ? в різних виданнях, включаючи і спеціалізовані видання, блокова реклама в жіночій пресі, яка мала чіткий асоціативний зв'язок з роликом на телебаченні. З призначених видань інформація розташовувалася в конкретних журналах, поширювалися по торговим точкам України. Що до зовнішньої реклами, то вона безпосередньо не пов'язана з роликом. Це більше продуктова реклама, проте всюди в обов'язковому порядку знаходиться фірмовий логотип.

1-ша акція - «Roshen - Україна. Від краю по краю!» перед гаслом «Збери власну Україну!» - розумно продовжила методичне уособлення концепції просування «Roshen», як українського виробника кондитерських виробів високої якості. З одного боку, механіка промоакції була орієнтована на ознайомлення покупця з набором новинок від «Roshen». З іншого боку, заслуга за роль в промоакції і благонадійність до продукції повинна була підходити масовій думці програми - збільшення національної гордості і посилення відчуття приналежності до країни. Призи зобов'язані були з'ясувати щось нове про власну Вітчизні, розкрити невідоме, відшукати українську terra incognita

В результаті такої стратегії були виконані наступні завдання:

- максимізація вигоди за допомогою впровадження нової маркетингової стратегії;

- підняття репутації фірми посеред покупців і поліпшення стилю для збільшення привабливості продукту;

- проведення комплексу рекламних подій, націлених на придбання максимально можливої вигоди в наявних умовах ринку;

- проведення різного роду акцій для залучення максимальної кількості покупців;

- дослідження цільового ринку і головних потреб покупців;

- удосконалення товарної політики, цінової, збутової і комунікаційної.

Розглядаючи товарну політику «Roshen» на світовому ринку кондитерських продуктів виконується згідно стратегії сегментації. Фахівці ретельно вивчають попит в різних державах на окремі категорії продуктів, і обирають ту нішу, в якій фірма зуміє рентабельно себе виразити. Наприклад, вдало просуваються реалізацію цукристих і шоколадних продуктів на ринках Росії і Білорусії, дані продукти вважаються в середньому високоякісними, мають симпатичну упаковкку, відмінні смакові характеристики, і при цьому коштують дешевше ніж провідні районні виробники [12].

Політика розподілу «Roshen» активно розвиває експортний збут. Щомісяця на експорт компанія відправляє продукції на 20 мільйонів доларів. Найбільші споживачі продукції - країни колишнього Радянського Союзу: Росія, Білорусь і Казахстан. Примітно, що компанія продовжує експортувати карамель до Білорусі, навіть незважаючи на введення цією країною 20% -ого ввізного мита для продукції з України. На цю зміну імпортної політики Білоруссю компанія могла б відреагувати зміною постачальника - постачати на білоруський ринок карамель, вироблену не на українській фабриці, а на російській. Однак собівартість виробництва цієї продукції в Росії на сьогоднішній день вище, тому компанії поки вигідніше поставляти до Білорусі карамель українського виробництва.

Одним з найпопулярніших методик пошуку партнерів на зовнішніх ринках вважається участь в семінарах, виставках і т. д. Досить часто партнери самостійно шукають компанії на українському ринку, що має можливість вказувати про привабливість української кондитерської продукції. Наступним по поширеності вважається розшук партнерів через власні взаємозв'язку. На рис.2.1 представлені методи розшуку партнерів для «Roshen».

Рис. 2.1 - Шляхи пошуку партнерів для експорту

Як видно з рис.2.1 найбільш дієвим способом розшуку партнерів для експорту, не рахуючи ролі в семінарах, вважається пошук їх через власні взаємозв'язку.

Таким чином, провівши вивчення внутрішньої і зовнішньої стратегії компанії "Roshen", стає зрозуміло, що на даному етапі фірма зовсім солідно стоїть на власній позиції. На ринку України вона вже не задається метою обгрунтувати власні гідності, корпорація володіє непогану репутацію серед посередників і споживачів.

Проблематичною областю фірми «Roshen» вважається відсутність концептуально нової продукції на ринку Європи, яка формувалася на основі унікальних рецептів «Roshen» з впровадженням українських екологічно чистих інгредієнтів і разом з маркою знаменитого євро бренду. Тому стратегічним вектором становлення фірми повинен стати новий підхід до ведення зовнішньоекономічного напрямку, наприклад створення спільного підприємства, напевно призведе до збільшення частини на найбільш перспективному ринку кондитерських виробів, а конкретно в державах Європи.

Як відомо велика частина європейців в даний момент стурбовані якістю продуктів харчування, і виникнення новоспеченого виробника біологічно чистих, збагачених вітамінами, калорійних ласощів, що має можливість привести до значних спроб для «Roshen». Зараз і в Україні тісніше почав організовуватися ринок так званих товарів здорового харчування, в якому конкретну частку займають кондитерські продукту, збагачені бета-каротином, фруктові та овочеві соки і пюре, продукти переробки сої і т. д. Користування даними товарами дозволяє людині довгий час берегти функціональний спосіб життя.

Дана сфера удосконалення біо значення кондитерських продуктів підходять європейським трендам в області харчування. І саме «Roshen» має всі шанси випливати на ці тенденції.

3. Пропозиції щодо вдосконалення стратегічного виходу корпорації «Roshen» на ринки Польщі

3.1 Аналіз кондитерського ринку Польщі

Україна і Польща - великі держави Центрально-Східної Європи. У них єдна не тільки історія, а і схожі мови та ідентичні культурні традиції. Все ці чинники сприяють налагодженню вузьких контактів. Економічний розвиток обох країн, природні багатства та сформована структура економіки відкривають широкі перспективи для кооперації та торгівлі. До цього слід додати причину, яка набуває все максимального значення в масовій економіці, - транзитне розташування обох держав на важливих шляхах континентального проходження товарів [13].

Ще однією перевагою польського ринку є схожість споживчих переваг і смакових звичок клієнтів. Особливість віддалених ринків в тому, що в різних куточках земної кулі різні смакові переваги.

У великому масштабі Польща не відрізняється ні обсягами місцевості або чисельності населення, ні фінансової силою. Однак на території Європи її ресурсний потенціал, фінансова і політична роль досить видна. Згідно європейським міркам вона розташовувається серед найбільших країн за площею (практично дорівнює обсягам Німеччини) і чисельності населення (ненабагато поступаючись Іспанії). Однак найбільш важлива фінансова роль Польщі в Європі [14].

На даному етапі роботи ефективним інструментом опису польського ринку вважається впровадження PEST-розбору. Він підключає характеристику наступних причин: політичні, фінансові, соціокультурні та науково-технічні.

Таблиця 3.1

PEST-аналіз польського ринку

Виходячи з підсумків PEST - розбору слід заявити, що польське середовище для нового напрямку «Roshen» вважається досить привабливим, фінансовий підйому сприяє стійкому політичному стану в країні, розкрита зовнішня політика розширює можливості спільної роботи між Україною і Польщею.

На польському ринку кондитерських виробів переважають товари міжнародних компаній, таких як Nestle, Ferrero, Mars, Storck, Haribo, Lindt & Sprungli, Bahlsen Sweet, Perfetti Van Melle їхня сукупна доля на ринку 65%.

Велика частина кондитерських продуктів на рикну представлені конкретно інтернаціональними виробниками. Тому зрозуміло, що польські фірми є перед значущим впливом міжнаціональних фірм. Тому в даний момент проводиться функціональна дискусія з питання про злиття між деякими компаніями з метою посилення престижу польських виробників.

Отож, на польському ринку є суперництво між виробниками звичайних кондитерських продуктів, бренди яких добре відомі, клієнти вже звикли до них і показують лояльність. Найбільш знаменитими на ринку є продукту з шоколаду, а конкретно шоколад в плитках, а ще враховуючи інноваційні віяння здорового харчування можемо допустити, що нові батончики зі злаків стануть знаменитими посеред покупців.

3.2 Вдосконалення стратегічного виходу корпорації «Roshen» на кондитерський ринок Польщі

Поліпшення стратегії виходу компанії «Roshen» на ринок Польщі міститься в розробці спільного підприємства. В цьому випадку потрібно неупереджено врахувати переваги не тільки української фірми, однак і польської сторони. У масовому масштабі українсько-польська кооперація поєднує в собі ці вигоди для обох сторін: впровадження дешевої і відразу досить високоякісної української сировини, що підтверджується міжнародними сертифікатами якості [10], з вільним доступом польської фірми на ринки європейських держав. У найбільш певному ракурсі для «Roshen» розкриваються ці види, як просування продукції на європейський ринок перед маркою знаменитого бренду, одолевання фінансових бар'єрів між Україною і Європою завдяки тому, що Польща вступає в європейський митний союз, розробка нових товарі шляхом обміну знаннями і досвідом професіоналів, доступ до наявних ринків і каналів збуту. Польська сторона отримає такі переваги: зниження виробничих витрат завдяки можливості використання допоміжних ресурсів, вихід на новий, багатообіцяючий ринок держав СНД, економічна допомога і обопільний розподіл економічних ризиків, вважається дуже важливим у розвитку капіталомістної кондитерської галузі.

Відбір польської фірми «Colian» для створення спільного підприємства з «Roshen» обумовлений наступними причинами:

- «Colian» володіє довголітньою експериментною роботою в кондитерській галузі;

- на польському ринку ласощів фірма займає стабільну лідерську позицію;

- кондитерська категорія "Colian" поєднує в собі 4 знамениті бренди, загальновизнаної покупцями;

- дві фірми мають схожий комплект продуктів;

- продукція "Colian" користується попитом за межами Польщі і вдало експортується в країни Європи;

- фірма була нагороджена елітним титулом «Перлина польської економіки» в 2009 році через реалізацію вдалої корпоративної політики та стратегії становлення, яка призвела до лідерства серед найбільш динамічних і дієвих компаній в Польщі.

«Colian» - відкрите акціонерне товариство, польський виробник кондитерської продукції, який діє під брендами Jutrzenka, Goplana, Kaliszanka і Zioіopex. Поєднання великого досвіду, технологій і потенціалу кваліфікованих фахівців дозволило фірмі домогтися позиції 1-го з найбільших кондитерських виробників на польському ринку (порція базару складає 12%). "Colian" налічує більше 2000 службовців, які працюють на заводах в містах Познань, Каліш, Бидгощ і Вікроти. Фірма виробляє близько 250 видів кондитерських виробів, спецій, чаю. Кондитерський комплект має наступну продукцію: шоколад, печиво, вафлі, цукерки карамельні, горішки і родзинки в шоколадній глазурі, желе.

Фірма веде функціональну зовнішню політику, експортуючи продукцію в країни ЄС, а ще в Центральну і Східну Європу, в Об'єднані Штати, Канаду і на Близький Схід [15]. Продукція фірми не представлена на українському ринку і зовсім багатообіцяючому ринку Росії.

Таким чином «Roshen» має всі причини запропонувати фірмі «Colian» з'єднати зусилля шляхом створення спільного підприємства «Roshen - Jutrzenka». Внесок у створення нової фірми стане помірно розподілений між сторонами і стане складати по 50% від кожної з фірм, тому виручка, отримана фірмою, розподілятися по частинам співучасників. З польської сторони будуть задіяні виробничі потужності на польському заводі «Colian2 в містечку Каліш, з української сторони буде задіяна сировина, а ще буде створений відділ дослідження та поліпшення, в якому будуть діяти фахівці з двох держав.

1-ий етап роботи спільного підприємства «Roshen - Jutrzenka» включає визначення сфери діяльності, дослідження асортиментної політичної дії, збирання місії, формування стратегічних цілей фірми. В процесі вибору сфери діяльності необхідно знайти необхідності, що задовольняється, визначати споживачів, знайти способи задоволення потреб цільової категорії покупців.

Виходячи з результатів дослідження, робиться ясно, що інноваційні польські покупці більшою мірою обирають шоколадні продукти в різній інтерпретація більшою мірою преміум - сектора, а ще є інтерес в продуктах з природних інгредієнтів з високою калорійною цінністю. Головними покупцями продукції в більшій мірі стануть люди у віці 20-35 років із середнім і високим достатком, які живуть або діють у великих містах, які ведуть функціональний спосіб життя. Люди даної категорії характеризуються необхідною платоспроможністю, однак віддають перевагу товарам, вартість яких підходить по якості, вони відкриті до новинок, спостерігають за глобальними тенденціями і позитивно звертають увагу на якісну рекламу.

На базі аналізу ринку в якості асортиментної політики була підібрана товарна диференціація. З допомогою такої стратегії фірма спрямовується домогтися особливої прихильності для власних продуктів на ринках. Продукція «Roshen - Jutrzenka» буде відрізнятися від товарів конкурентів специфічними споживчими якостями, високою якістю і матиме науково-технічні переваги, завдяки чому фірма буде мати окремі «ніші» попиту. Таким чином, на ринок вийдуть дві смуги нових неповторних товарів. 1-а - сніговий шоколад зі складом 47% какао-бобів і шматками реальних ягід і плодів (полуниці, абрикоса, чорниці, ожини та персика). Вага плитки складає 95 грамів, шоколад загорнутий в фольгу і в картонній упаковці, термін придатності - 6 місяців. Роздрібна вартість - 1,5 євро за штуку. 2-а лінія - калорійні батончики з цілісних злаків в солодкій глазурі, до складу якої входять соки природних плодів і ягід. Вага батончика - 50 грамів, будь в окремій упаковці, термін придатності - 6 місяців. Вартість - 0,7 євро за штуку.

Завдання фірми: «Roshen - Jutrzenka» - прогресивний виробник апетитних, здорових і калорійних ласощів. Вони поєднали зусилля найкращих кондитерів України і Польщі.

При формулюванні стратегічних цілей, доцільно застосовувати SMART-принцип. Згідно цього його цілі повинні бути: чіткими, вимірюваними, узгодженими

Стратегічні цілі фірми «Roshen - Jutrzenka»:

Вступ до створення 2-ох нових рядів продукції за період 3-х місяців шляхом дослідження хорошої рецептури і оновлення обладнання.

Протягом іншого півріччя збільшити продажі на 50% по зіставленню з головним півріччям шляхом введення функціональної рекламної діяльності, яка повинна підключати: рекламу в ЗМІ, промоакції - дегустації в супермаркетах і в кафе бізнес-центрів, розташування білбордів у великих містах, розробку особистих брендових щитів для розміщення продукту в величезних супермаркетах.

Відкрити 6 фірмових автокіосків протягом року, які стануть переміщатися по центральних вулицях великих міст Польщі - Варшава, Лодзь, Краків, Вроцлав, Познань, Гданськ за рахунок додаткового інвестування двох партнерів.

Протягом року почати безпосередній експорт 20% продукції на ринки Центральної Європи маршрутом відкриття експортного відділу в фірми.

Дослідження і пуск виготовлення 3-х нових рядів кондитерських продуктів протягом року, будь-яка з яких стане включати, як мінімум 5 товарів, відповідних основам здорового харчування і задовольнять потреби покупців.

Протягом 3-х років збільшувати обсяг реалізації продуктів в середньому на 15% щорічно за рахунок зростання набору, підтримання високої якості продукції та географічного розширення збутової мережі.

3-ий крок передбачає визначення розмірів вкладень, потрібних для роботи компанії. З польської сторони по введенню науково-технічної смуги по виробництву шоколаду в плитках фірми потрібно залучення коштив в обсязі 43 000 євро [16]. Для виготовлення батончиків з цілісних злаків потрібно купити оснащення на необхідну суму 38 000 євро (подібна вартість обладнання фірми "Raisio-Nordic" [17]).

Отож, спільна українсько-польська фірма «Roshen - Jutrzenka» потребує інвестиції значних вкладень для функціонування, проте нарівні з цим має привабливі перспективи і реальні можливості отримати заробіток який дасть покриття збитків і в значній перспективі має можливість принести вагомий дохід.

кондитерський ринок кооперація експорт

Висновки

Зовнішньоекономічна діяльність вважається однією з головних форм фінансових взаємовідносин України з закордонними країнами. Конституції, Декларації про державний суверенітет України та Законодавством України «Про фінансової самостійності України» відомо, що однією з основ реалізації державного суверенітету України вважається її незалежність при здійсненні і регулюванні зовнішньоекономічних відносин.

Однією з форм втілення зовнішньоекономічного напрямку вважається зовнішня торгівля. Вона відіграє величезну роль у збільшенні фінансового благополуччя країни, удосконаленні значення життя народонаселення і зміцненні розташування країни на світовій арені.

Вихід підприємства на зовнішній ринок було зроблено на прикладі корпорації «Roshen». За допомогою рекламної концепції «4P» був проведений аналіз наявної стратегії компанії «Roshen», який дозволив виявити проблемні нюанси в діяльності підприємства на зовнішньому ринку. Таким чином, фірма працює згідно стратегії захисту, недоліком якої вважається загальмованість ринкових діянь, «Roshen» рівномірно експортує маленький комплект продуктів і не використовує потенціал для розширення діяльності на європейському ринку.

В якості нового стратегічного напрямку було підібрано ринок Польщі. В ході розгляду матеріалу був проведений аналіз середовища польського кондитерського ринку.

Беручи до уваги всі ознаки польського середовища визначена найкраща форма виходу фірми «Roshen» на зовнішній ринок. Загальна підприємницька активність дасть ймовірність впоратися з фінансовими бар'єрами між Україною і Європою, розробити нові продукти шляхом обміну знаннями і досвідом професіоналів, просувати продукцію «Roshen» на європейський ринок під маркою знаменитого польського бренду, дасть доступ до наявних ринків і каналів збуту.

Список використаних джерел

1. Васильев Г.А., Ибрагимов Л.А. Международный маркетинг: Учебное пособие. - М.: ЮНИТИ, 2006.-360 с.

2. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учеб. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: 2002. - 296с.

3. В.И. Черенков Международный маркетинг: Учеб. пособ. для ВУЗов. - СПб.: ИВЭСЭП, 2003. - 540с.

4. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело. - М.: ЮНИТИ, 2005.-256с.

5. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 463с.

6. Зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Рєдіна, В.Є. Власюк; за ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 548с.

7. Захарченко В.И. Менеджмент во внешней экономической деятельности: Учеб. пособ. (конспект лекций). - Х.: ООО "Одиссей" - 2003. - 384с.

8. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91.

9. Закон України "Про економічну самостійність України" від 03.08.1990.

10. www.roshen.com - Характеристика компанії.

11. Новошинська Л.В. Міжнародний маркетинг: навч. посіб. / Л.В. Новошинська. К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 176 с.

12. Cтатистичні дані щодо торгового балансу України.

13. Помикало В. Картина перспективного польсько-українського співробітництва // Персонал. - 2005. - № 7. - C.52-59

14. Сковронська-Лучинська А. Польсько - українські економічні зв'язки // Журнал Європейської економіки. - 2003. - № 4. - C.428-433 батончиків

Размещено на Allbest.ru