Чинники міжнародних міграційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 331.556.4

Чинники міжнародних міграційних процесів

Determinants of international migration

Пріб Катерина Анатоліївна, доктор економічних наук

У статті проаналізовано основні тенденції міжнародної міграції населення у розрізі окремих країн та регіонів світу. Вивчено взаємозв'язок міграційних потоків з обсягами виробництва валового внутрішнього продукту приймаючих держав, умовами ведення бізнесу, рівнем прямих іноземних інвестицій, капіталізацією фондового ринку, якістю життя, станом демократії, загальним рівнем процвітання, досконалістю управління, розвитком систем освіти, охорони здоров'я, соціального капіталу, а також із гарантуванням особистих свобод і безпеки населення. Встановлено, що найвищий рівень кореляційного зв'язку характерний для чинників виробництва валового внутрішнього продукту, інвестиційних потоків й капіталізації фондового ринку, які й виступають провідними детермінантами міжнародних міграційних процесів.

Ключові слова: міжнародна міграція населення, міграційні потоки, чинники міжнародної міграції, міжнародні рейтинги.

This article analyzes the main trends in international migration in individual countries and parts of the world. It studied the relationship of migration flows to host countries' GDP, business environment, the level of direct foreign investment, stock market capitalization, quality of life, the state of democracy, the general level of prosperity, excellence of management, development of education, health, social capital, as well as guaranteeing individual liberties and public safety. The highest level of correlation was found between the determinants of gross domestic product, investment flows and stock market capitalization, and that are the major determinants of international migration.

Keywords: international migration, migration flows, determinants of international migration, international ratings.

Вступ

Постановка проблеми. Неконтрольована стихійна міграція, що викликана військовим конфліктом у Сирії, останнім часом стала гострим дестабілізаційним чинником функціонування Європейського Союзу. Вона змусила політикум та громадськість під дещо новим кутом зору поглянути на низку проблем, пов'язаних із соціально-культурними, етнічними, економічними, релігійними та іншими трансформаціями у житті європейської спільноти, які поступово відбувалися та накопичувалися на тлі поширення нестихійних, перманентних міграційних процесів другої половини ХХ - початку ХХІ ст. в Європі.

Міжнародна міграція населення є доволі звичним явищем, що існувало здавна і набуло особливого поширення ще в "епоху великих географічних відкриттів".

Проте у сучасному глобалізованому світі з постійно зростаючими міграційними потоками її значимість не лише не втрачається, а й поступово зростає. Адже ті переваги, які утворює міжнародна міграція, та ризики, які спричиняє, можуть стати визначальними у функціонуванні і розвитку окремих країн та цілих регіонів світу. Тому формування ефективної політики у сфері регулювання міграції має велике значення для будь-якої держави, що включена у світові міграційні процеси. Для України така значимість особлива, оскільки, з одного боку, наша держава посилює вектор своєї євроінтеграції, а з іншого - в силу історичних, географічних та геополітичних причин залишається вододілом між країнами різних світоглядних систем та, за висловом З. Бжезінського, "однією з ключових геополітичних зон світу".

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми міжнародної міграції населення досліджуються в теоретико-методологічному та практичному аспектах у працях когорти вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких найвагоміші здобутки належать О. Воробйовій, І.Гавриловій, А. Гайдуцькому, Н. Горбунову, І. Івахнюку, В. Іонцеву, Г. Колєву, Є. Малаховій, В. Мішиній, В. Моісеєнку, О. Позняку, Л. Рибаківській, Л. Тарлецькому, І. Цапенку, Н. Чудакову та ін.

Поряд з тим поглиблені дослідження щодо визначення та аналізу тенденцій міжнародних міграційних потоків, формування міграційних коридорів, систематизації статево-вікових, соціокультурних, професійно-кваліфікаційних та інших характеристик мігрантів, впливу міграції на соціально-економічний розвиток країн і регіонів, походження та призначення переміщених осіб тощо проводяться низкою міжнародних організацій, зокрема Міжнародною організацією з міграції (МОМ), Департаментом з економічних і соціальних питань Секретаріату ООН, Економічною і соціальною радою Генеральної Асамблеї ООН, Світовим банком та Групою Світового банку, Групою журналу The Economist [1-7] й іншими організаціями.

Широкого розповсюдження у науковій думці здобуло вивчення чинників, що провокують міжнародні міграційні процеси та визначають вектор міграційних потоків. Проте у науковій думці нині превалюють неформалізовані підходи до аналізу причинно-наслідкових зв'язків руху населення, що суб'єктивізує результати оцінок та ускладнює формування ефективної міграційної політики. З цих причин, попри розгалуженість наукових досліджень, проблеми міжнародної міграції потребують подальшого вивчення щодо обґрунтування наукових підходів до формалізованих оцінок впливу чинників на міжнародні міграційні процеси.

Виходячи з вищевикладеного, метою дослідження стало виявлення чинників міжнародних міграційних процесів та обґрунтування підходів до формалізованих оцінок причинно-наслідкового зв'язку щодо їх поширення.

міжнародний міграція населення валовий

Результати дослідження

Міжнародна міграція населення в сучасному світі поряд з процесами глобалізації, інтеграції, міжнародного руху капіталу дедалі стає впливовішим чинником, що визначає засади світового та внутрішньодержавних соціально-економічних устроїв. Сукупна чисельність мігрантів у світі перевищила 232 млн осіб. Лише в останню чверть століття вона зросла більш ніж на 50%.

При цьому міграційні процеси мають яскраво виражений регіональний характер (див. рис.).

Так, в абсолютному вимірі найбільша кількість мігрантів характерна для Азії, де сумарний відтік населення сягнув 92,5 млн осіб, а притік склав майже 70,8 млн. Причини означеної міграційної динаміки в азійському регіоні перш за все полягають у наявності великої кількості явних і прихованих соціальних конфліктів, зокрема й військового характеру, що змушують людей шукати більш безпечні регіони проживання. Однак необхідно зазначити, що доволі значна частка мігрантів - 53,8 млн осіб або 58,2% - не залишили регіон, а переселилися до інших азійських країн. Причина цього у значній диференціації держав Азії за рівнем життя й доходів населення, стабільністю й безпекою проживання, що спричиняє активний внутрішньо-регіональний рух населення. Наприклад, соціально-економічні умови проживання у ОАЄ, Саудівській Аравії, Катарі кардинально відрізняють від Пакистану, Афганістану, Сирії тощо. Також доцільно враховувати, що з огляду на проживання в Азії понад 60% населення планети, існуючий міграційний рух (менше 2,25%) навряд чи можна визнавати надто активним.

Від'ємним сальдо між притоком і відтоком мігрантів вирізняються також Африка та Латинська Америка (з урахуванням країн Карибського басейну). При цьому надто низькими залишаються показники закріплення мігрантів у цих регіонах. Так, лише 48,9% (або 15,3 млн) африканських мігрантів перемістилися до інших країн Африки та тільки 14,7% (5,4 млн) латиноамериканців - до інших країн Латинської Америки. Решта переїхала до інших регіонів світу. Це обумовлюється відносно низьким рівнем та ускладненими умовами життя в африканських та латиноамериканських країнах.

Активні міграційні процеси спостерігаються в Європі, що пояснюється напливом до регіону мігрантів з Африки та Азії, а також динамічним внутрішньо-регіональним рухом завдяки відкритості кордонів та політиці євроінтеграції. Притік мігрантів на 14 млн осіб перевищує відтік. Окрім того, тут найвищий показник закріплення - 64,7% (або 37,8 млн осіб) не залишили регіон, а переселилися до інших європейських країн.

Європа є привабливим регіоном для потенційної еміграції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. Розподіл міжнародних мігрантів за регіонами походження і призначення, млн осіб Джерело: складено авторами на підставі даних [2].

Проте беззаперечним лідером у цьому плані залишається Північна Америка. Потрібно відзначити, що до цього регіону при обчисленні міграційної статистики ООН та МОМ відносять тільки США і Канаду, але не враховують країни північної частини Карибського басейну. При відносно низькому показнику закріплення мігрантів (лише 1,2 млн з 4,3 млн переміщених осіб, або 27,9%) у Північній Америці сальдо між іммігрантами та емігрантами сягає майже 50 млн осіб - 53,1 проти 4,3 млн. Саме США і Канаді упродовж не одного століття надають перевагу мігранти з усього світу.

Подібна ситуація притаманна й Тихоокеанському регіонові, де сальдо міграційних потоків сягає 6 млн осіб, адже Австралія тривалий час є привабливою країною для міграції людей з різних частин світу, у т.ч. з Європи й Північної Америки.

Саме внаслідок такої міграційної привабливості в рейтингу окремих країн за чисельністю мігрантів США посідає першу позицію, Канада - восьму, а Австралія - 9-10 (див. табл. 1).

Значна чисельність мігрантів характерна для Росії - друге місце у рейтингу. Тут традиційно основними країнами походження іммігрантів є країни пострадянського простору, серед яких Росія до недавнього часу вигідно вирізнялася порівняно вищим рівнем життя, наявністю робочих місць, а також відсутністю мовних бар'єрів.

Своєрідною "Меккою для мігрантів" стали найбільш розвинені країни Євросоюзу - Німеччина, Велика Британія, Франція, Іспанія. Не останню роль у цьому відіграла їхня загальна відкрита й приваблива міграційна політика, яка, тим не менш, у кожній державі мала свої специфічні особливості. Так, наприклад, у Німеччині активне залучення іноземних мігрантів розпочалося після Другої світової війни і було пов'язане із нестачею робочих рук для відбудови зруйнованої економіки. Пізніше, з другої половини 80-х - першої половини 90-х рр. ХХ ст., німецький уряд активно сприяв репатріації німців з країн пострадянського простору й колишнього соціалістичного табору, що також посприяло активізації міграційних процесів. Натомість у Франції потоки міграції значною мірою були пов'язані з процесами деколонізації африканських держав й утворенням нового типу зв'язків між колишніми колоніями і метрополією. У Великій Британії та Іспанії міграційна активність також почасти пов'язана із наслідками колоніальної політики. Цікавим феноменом світової міграції є притік іммігрантів до Саудівської Аравії та ОАЕ, що пов'язане перш за все зі значним економічним піднесенням у цих країнах через активну розробку нафтових родовищ та завоювання домінантних позицій серед операторів світового енергетичного ринку. Фактично кожен шостий мешканець ОАЕ - переселенець. Вищим рівнем вирізняється хіба що Ватикан, де 100% населення - мігранти.

Необхідно відмітити, що, за даними МОМ та ООН, у 2006 р. Україна входила в десятку країн із найбільшою кількістю мігрантів (у нашій державі їх налічувалося понад 6,8 млн осіб). Упродовж 2006-2013 рр. чисельність мігрантів скоротилася і склала близько 5 млн осіб. Тому вирішення проблем, пов'язаних із міжнародною міграцією, для України не втрачає своєї актуальності. Особливо нині - на тлі ускладнень, викликаних посиленням внутрішньої міграції.

Зазвичай до основних чинників поширення міжнародної міграції населення відносять пошук людьми прихистку від соціально-політичних дестабілізаційних процесів, у т.ч. й військових конфліктів, прагнення до розширення меж особистої свободи та демократії, намагання забезпечити якісніші умови життя, освіти, охорони здоров'я тощо. Проте такі переконання часто носять суб'єктивний характер і не підкріплені результатами формалізованого аналізу. Тому у процесі дослідження вивчався вплив сукупності соціально-економічних характеристик приймаючих країн на притік мігрантів шляхом співставлення міжнародних рейтингів та вимірювання тісноти кореляційного зв'язку. Частково результати дослідження стосовно десяти країн з найбільшою чисельністю мігрантів подано у табл. 2 і 3.

Особливості визначення світових рейтингів [4-9] міжнародними організаціями, аналітичними агентствами та дослідними установами обумовлює їх значні відмінності щодо складу включених у рейтинг держав.

Таблиця 1. Рейтинг країн з найбільшою чисельністю мігрантів

Джерело: складено авторами на підставі інформації [3].

Таблиця 2. Позиції країн із найбільшою чисельністю мігрантів у міжнародних рейтингах

Джерело: складено авторами на підставі даних [4-8].

Так, до рейтингу за рівнем прямих іноземних інвестицій включено 196 країн світу, за розміром виробництва ВВП та щодо простоти ведення бізнесу - 187, за індексом демократії - 168, за рівнем процвітання - 142, щодо рівня якості життя - 111, за рівнем капіталізації фондового ринку - лише 60 країн, у яких відбувається найбільш активна торгівля на фондових біржах. Також додатково вивчався взаємозв'язок площі приймаючої країни та потоку іммігрантів у 192 країнах.

На прикладі десяти країн із найбільшою чисельністю мігрантів (табл. 2) видно, що ці країни посідають доволі високі позиції у рейтингах за виробництвом ВВП, надходженням прямих іноземних інвестицій та капіталізацією фондового ринку. Водночас умови ведення бізнесу в окремих з них ускладнені, а якість життя не достатньо висока. Крім того, державний устрій частини цих країн далекий від демократичного - лише дві держави входять до першої десятки у рейтингу за індексом демократії, ще п'ять - розташувалися з 14 до 28 позиції, Російська Федерація ледь увійшла до третьої чверті рейтингу, а ОАЕ та Саудівська Аравія перебувають наприкінці рейтингу як держави з авторитарним стилем управління.

Так само не відслідковується зв'язок між позиціями держав у рейтингах за чисельністю мігрантів та рівнем процвітання (табл. 3). Рейтинг за рівнем процвітання [9] складається з восьми виокремлених рейтингів щодо оцінювання стану економіки й підприємництва, засад управління, розвитку освіти й охорони здоров'я, забезпечення безпеки і особистої свободи, функціонування соціального капіталу, а також узагальнення їх в інтегральному показнику.

Вимірювання тісноти зв'язку між положенням країн світу у рейтингу за чисельністю мігрантів та в інших міжнародних рейтингах, що містять ключові соціально- економічні характеристики приймаючих держав, здійснене на підставі кореляційно-регресійного аналізу та проведено по генеральній сукупності країн, включених до відповідних рейтингів (табл. 4).

Таблиця 3. Позиції країн з найбільшою чисельністю мігрантів у рейтингу за рівнем процвітання

Джерело: складено авторами на підставі даних [9].