Міжнародна практика з протидії корупції: кримінологічна характеристика

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.9

The article presents an experience of counteract corruption and it's criminal legal principles in some countries: USA, Britain, Germany, Canada, Netherlands, Singapore. There were founded an effective means of anti-corruption strategies in foreign practice to counteract corruption and the possibility of their application in modern Ukraine.

Corruption is considered to be a system of negative attitudes, social disease in society, and basically has a psychological setting to use the public service for corrupt purposes. The institute of prevention of the "conflict of interests" in the public service requires the special attention. The legislation of those countries, which have achieved the success in the anti-corruption activity, contains the norms for the regulation of such institute already. It can be done by the establishing the corresponding control, prohibited, restricted means, which have to play an important role in counteraction of corruption in general. The application of such experience will create a good practice in this sphere for other states.

There are special bodies in some countries, which are control the situation for elimination such conflict. The Nolan's Committee regulates such "conflict of interests" in the Great Britain. Besides a contender for the ministerial post has to submit a list of all his financial interests, but not just the income declaration. Than all of information has to be analyzed in details. After that a person can be offered to change the location of his assets or to cease the cooperation with some companies. In the Netherlands there are internal security services in all organizations. They are detected the blunders of officials. In Germany for extra work the official has to obtain the prior permission from the highest official authority. Besides the new job after the termination of official duties will be prohibited if it will harms the interests of the service.

Also in a modern anti-corruption activity it is worth to take into consideration the principle of rigid administrative legal control for the partnership of businesses in a political life of society. Such control concerns the period of election companies, as an effective mode for example in Canada.

The principle of non-partisan of the official activity is very important too. It was incorporated in the legislation of the most foreign countries. Otherwise, this principle is called the principle of "political neutrality" of the official. It is established in the legislation of some European countries. In the Model Code of Conduct for Public Officials is determined that a public official should act in a politically neutral manner and should not attempt to interfere with the legal policy, decisions or actions of public authorities.

Also it should be noted the other international standards and international experience in counteraction of corruption. For example, in Singapore there are too high economic sanctions for bribery, the disciplinary penalties for corrupt crimes were introduced, the more strict sanctions against the top officials for the corrupt crimes were applied, the duty to pay the amount of bribes apart of penalty was established. Now there it is possible to check for any bank accounts of suspected person in corrupt crime.

Keywords: corruption, counteraction, international practice, criminal legislation.

Постановка проблеми

Останні дослідження кримінологічної науки дозволяють застосовувати нові прогресивні технології з протидії злочинності, через що необхідним стає розгляд нових підходів і до вирішення проблеми протидії корупції. Низку порівняльно-правових, міждисциплінарних досліджень було присвячено окремим аспектам проблеми протидії корупції, хоча деякі питання залишилися без уваги вчених. З огляду транскордонного характеру корупції постає питання вивчення особливостей антикорупційних механізмів у країнах, які подолали високий рівень її поширеності. З огляду на це предметом дослідження стають антикорупційні стратегії в США, Великобританії, Німеччині, Канаді, Нідерландах, Сінгапурі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідження зарубіжної практики антикорупційної діяльності внесли такі українські та зарубіжні вчені, як О. М. Костенко, Д.І. Крупко, О.Я. Прохоренко, І. В. Чемерис, А. Т. Фаіз. Порівняльно-правові дослідження кримінальної відповідальності за корупційні діяння в різних державах, проведені Д. І. Крупко та А. Т. Фаізом, що дозволяє запозичити позитивний досвід окремих країн у формуванні антикорупційної політики сучасної Української держави. Аналіз наукових праць О.Я. Прохоренка та І.В. Чемериса, присвячених вивченню зарубіжного досвіду в протидії корупції у сфері державної служби, дозволив використати його й в інших галузях антикорупційної практики в нашій державі. Поряд з цим аналіз кримінологічних досліджень відомих вчених О. М. Костенка, П. Л. Фріса дозволив сформувати напрями вдосконалення кримінально-правової практики застосування законодавчих норм в антикорупційній діяльності в цілому.

Формування цілей.

З огляду на результати останніх досліджень антикорупційної практики в Україні, проблема подальшого вдосконалення механізму антикорупційних стратегій залишається актуальною. Тому врахування позитивного досвіду країн, що вже створили ефективний механізм протидії корупції за допомогою новітніх досягнень кримінологічної науки дозволить оптимізувати наявну систему антикорупційних заходів в Україні та протидіяти транскордонній корупції.

Виклад основного матеріалу

Законодавство більшості країн світу, що досягли успіху в антикорупційній діяльності, містить норми, спрямовані на врегулювання «конфлікту інтересів» на державній службі через встановлення відповідних контрольних, заборонних та обмежувальних заходів, система яких відіграє важливу роль у процесі протидії корупції в цілому. Запозичення досвіду їх застосування дозволить скласти позитивну практику в цій сфері в Українській державі [1, с. 12-15; 2, с. 124-125].

Незважаючи на нормативне закріплення цього інституту в Законі України «Про запобігання корупції» [3], низка існуючих у зарубіжній практиці механізмів його забезпечення вимагає врахування цього досвіду при його врегулюванні в системі державного управління в Україні. Зокрема, для запобігання виникнення такого конфлікту в окремих країнах створено спеціальні органи, на які покладаються контролюючі функції в цій сфері. У Великобританії це відноситься до компетенції Комітету Нолана, окрім цього в Англії претендент на міністерський пост зобов'язаний подати список усіх своїх фінансових інтересів, а не тільки декларацію про доходи. Далі ці дані піддаються ретельній перевірці, після якої особі можуть запропонувати змінити установу розташування своїх активів і припинити співпрацю з певними компаніями [4, с. 115].

У Нідерландах у всіх організаціях створено служби внутрішньої безпеки, які займаються виявленням помилок чиновників. У Німеччині для іншої роботи держслужбовця, крім служби, потрібно отримати попередній дозвіл вищої службової інстанції. Окрім цього, трудова діяльність після припинення службових правовідносин державного службовця буде заборонена, якщо визнають, що вона завдає шкоди службовим інтересам [4, с. 114].

Поряд з цим, на наш погляд, в українській практиці здійснення антикорупційних заходів слід урахувати принцип жорсткого адміністративно-юридичного контролю за реалізацією права бізнесу брати участь у політичному житті, зокрема під час виборчих кампаній, на чому базується антикорупційна практика Канади.

При цьому виховання належного рівня політичної культури забезпечить необхідне підґрунтя для формування вищезазначених принципів. Формування культури означає формування поведінки, відповідної природному способу життя, а стосовно сфери публічно- правових відносин, функціонування інституту державної служби - означає створення культурного клімату у сфері реалізації владних повноважень службовими особами. Зокрема, з огляду на зарубіжний досвід, слід зазначити, що одним із напрямів протидії корупції в Китаї є заохочення непідкупності. Також там поєднується покарання із запобіжними заходами.

Окрім цього, слід звернути увагу на принцип позапартійності професійної служби, який проголошено в законодавстві більшості зарубіжних країн, що, з одного боку, слугує неупередженості в діяльності службовців і виступає однією з важливих засад професійної етики службовців, а з іншого - створює умови для нейтралізації політичних причин корупції взагалі. Його зміст полягає в обмеженні впливу на публічних службовців при виконанні ними службових обов'язків окремих партій, політичних рухів чи громадських організацій і в обмеженні використання публічної служби для політичної кар'єри, зокрема залученні підлеглих до передвиборчої кампанії, що є характерною ознакою й часто використовується при проведенні виборів в Україні [5, с. 44].

Інакше цей принцип ще називають принципом «політичної нейтральності» публічного службовця. Він закріплений як у законодавстві Європейських країн, так і в нормах національного законодавства. Зокрема, у Модельному кодексі поведінки державних службовців визначено, що публічний службовець повинен діяти в політично нейтральній манері й не повинен намагатися перешкоджати законній політиці, рішенням чи діям публічної влади.

Водночас пропонується розробити Кодекс поведінки держслужбовців, що обумовить запровадження стримуючих моральних принципів у систему державної служби, про що неодноразово згадувалося й українськими дослідниками, і зарубіжними експертами. Закріплення в Кодексі поведінки держслужбовців тих природних законів, моральних норм, які базуються на принципах справедливості, гуманізму, неупередженості та доброчесності, буде слугувати потужним виховним чинником у формуванні правової культури громадян.

Законодавство більшості європейських країн уже містить відповідні Кодекси, тому використання зарубіжного досвіду може слугувати орієнтиром у формуванні національних зводів правил поведінки службовців.

Принципи професійної етики публічних службовців, закріплені в деяких міжнародно-правових актах та окремих законодавчих нормах національного законодавства, можуть виступати одним із джерел формування Кодексу законів Природи, на підставі норм якого має виховуватися соціальна культура людей, зокрема й публічних службовців. Побудова відносин у сфері службової діяльності на природних законах мінімізує прояви зловживання владою в суспільстві. Формування еліти, здатної не тільки дотримуватися природних законів життя, а й самостійно створювати, виявляти нові природні закони дозволить розвивати й підвищувати рівень соціальної культури інших членів суспільства. За зразок можна взяти рух джентельменства в Англії як приклад високої соціальної культури людини й формувати сучасну еліту в українському суспільстві [6, c. 86; 7, с. 144-145].

Серед інших окремої уваги також заслуговує принцип прозорості в діяльності публічних службовців, адже обізнаність громадян щодо змісту їх діяльності створює засади для широкої участі населення в цій сфері, а отже, для панування демократизму в державі. Для цього пропонується скоротити до мінімуму кількість ліцензій, дозволів, спростити порядок їх отримання, зокрема, звести порядок реєстрації нового приватного підприємства до одноступеневої дії, щоб мінімізувати ступінь залежності в цих процедурах від чиновника. Для української практики надання публічних послуг необхідним є, на нашу думку, подальше втілення сучасних інформаційних технологій через введення електронних форм документів, автоматизовані системи контролю надходження та розгляду документів, що буде мінімізувати особисте спілкування чиновників з громадянами й сприяти прозорості цих процесів, про що свідчить і зарубіжна практика.

У нормах антикорупційних законів 2014 року в Україні враховано окремі міжнародні стандарти й міжнародний досвід з протидії корупції, зокрема, досвід Сінгапуру, де підвищено економічні санкції за одержання неправомірної вигоди, уведено відповідні дисциплінарні стягнення за скоєння корупційних правопорушень, застосовуються більш суворі санкції до високопосадовців за корупційні злочини, установлено обов'язковість сплати суми неправомірної вигоди окрім штрафу, можливість перевірки будь-яких банківських рахунків підозрюваних у скоєнні корупційного злочину.

Висновки

По-перше, урахування позитивного досвіду зарубіжних країн дозволить оптимізувати існуючу систему антикорупційних заходів в Україні. Прикладом цьому може слугувати антикорупційна практика США, Англії, Німеччини, Канади, Нідерландів, Сінгапуру.

По-друге, виховання висококультурної нації сприятиме протидії протиприродним явищам у суспільстві, зокрема корупції й корупційній злочинності. Формування еліти, здатної не тільки дотримуватися природних законів життя, а й самостійно створювати, виявляти нові природні закони, дозволить розвивати й підвищувати рівень соціальної культури інших членів суспільства.

По-третє, використання досвіду Великобританії у функціонуванні спеціальної установи для запобігання «конфлікту інтересів» на державній службі або службі внутрішньої безпеки в Нідерландах, які займаються виявленням помилок чиновників, дозволить удосконалити функціонування необхідних контрольних інститутів в Україні в цій сфері. Важливим у цьому аспекті буде посилити з огляду на американський та німецький досвід сферу дії в частині вирішення всіх важливих кадрових та фінансових державних питань.

І насамкінець зазначимо, що, ураховуючи міжнародний досвід, проведення сучасної антикорупційної політики має одночасно відбуватися в трьох напрямах: модернізації сучасного законодавства, стимулювання антикорупційної поведінки та відповідної правової освіти. Тоді й для протидії транскордонної корупції буде створено потужні механізми.

антикорупційний політика зарубіжний

1. Фаїз А. Т. Відповідальність за хабарництво за кримінальним законодавством Йорданії й України (порівняльно-правове дослідження): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Трад Аль-Фаїз Акрам. - К.: Інститут держави й права ім. В. М. Корецького, 2002. - 192 с.

2. Хавронюк М. І. Загальні службові злочинні діяння: особливості їх визначення в кримінальних законах європейських держав / М. І. Хавронюк // Підприємництво, господарство й право. - 2005. - № 4. - С. 124-128.

3. Про запобігання корупції. Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 49. - Ст. 2056.

4. Чемерис І. В. Зарубіжний досвід протидії корупції в системі державного управління / І. В. Чемерис // Стратегічні пріоритети. - № 3(12). - 2009. - С. 110-118.

5. Журавський В. С. Корупція в Україні - не політика / В. С. Журавський, М. І. Михальченко, О. М. Михальченко. - К.: Фенікс, 2007. - 408 с.

6. Костенко О. М. Культура й закон у протидії злу / Олександр Миколайович Костенко - Київ: Атіка, 2008. - 352 с.

7. Куліш А. Досвід боротьби з корупцією в поліції Великої Британії / А. Куліш // Право України. - 2005. - № 12. - С. 142-145.

Размещено на Allbest.ru