Особливості політки Російської Федерації щодо оформлення кордону з державами пострадянського простору

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Київський університет ім. Бориса Грінченка

Особливості політки Російської Федерації щодо оформлення кордону з державами пострадянського простору

Слюсаренко І. Ю.,

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародних відносин та міжнародного права

Мета статті полягає в розгляді особливостей політики Російської Федерації щодо оформлення кордону з державами пострадянського простору. Дослідження виконано на основі аналізу документів та інформаційних повідомлень та компаративному аналізі отриманих даних. Застосування цих методів показало, що з восьми держав пострадянського простору процес міжнародно-правового оформлення державного кордону Російської Федерації завершено повністю лише з Литовською республікою. Існують серйозні проблеми з оформленням державного кордону з Грузією -- визнає самопроголошені Абхазьку Республіку та Республіку Південна Осетія, та Україною -- анексувала частину території Автономну Республіку Крим, а також здійснює втручання у внутрішні справи'України шляхом конструювання та підтримки сепаратизму на частині Донецькі та Луганської областей.

Ключові слова: державний кордон, демаркація, Російська Федерація, пострадянський простір, сепаратизм.

Одним з принципів суверенної держави є чітко обкреслена лінія державного кордону, що забезпечує достатній рівень безпеки її території. В сучасних міжнародних відносинах лінії проходження кордонів між державами залишаються джерелом суперечностей та конфліктів, а процес делімітації і демаркації державного кордону часто узалежнений від позиції сильнішої держави, яка диктує свої правила шляхом застосування різних варіантів сили.

Після 1991 року Російська Федерація (далі - РФ) постала перед необхідністю оформлення державного кордону з новими незалежними державами, які виникли після розпаду СРСР: Естонією, Латвією, Литвою,

Білоруссю, Україною, Грузією, Азербайджаном та Казахстаном.

Непростий процес делімітації кордону РФ з країнами пострадянського простору, а також нова Концепція зовнішньої політики держави [21], де вказано про необхідність активізації процесу міжнародно-правового оформлення державного кордону, зумовлюють необхідність аналізу особливостей політики оформлення державного кордону Росії з країнами пострадянського простору.

Проблема оформлення державного кордону РФ з державами пострадянського простору відображена в роботах російських науковців. М. В. Остроухов дослідив проблему міжнародно-правового оформлення кордону РФ із суміжними державами станом на 2009 рік [16]; М. М. Межевич проаналізував історію формування та сучасне значення російсько-естонського кордону станом на 2007 рік; А. В. Бухаров висвітлив російсько-естонські відносини через призму національних інтересів станом на 2014 рік, С. В. Голунов вивчив історію формування російсько-казахського кордону станом на 2005 рік [3]. Ґрунтовно досліджено міжнародно-правовий аспект розбудови українсько-російського кордону станом на 2015 рік в роботах провідного українського юриста-міжнародника О. В. Задорожного [7; 8].

Необхідно комплексно розглянути проблему на даному хронологічному етапі та у зв'язку з докорінною зміною безпекової ситуації в Європі.

Мета роботи - дослідити особливості політики РФ щодо оформлення державного кордону з державами пострадянського простору.

Джерелами первинної інформації для дослідження окресленої проблеми стали результати аналізу Концепції зовнішньої політики Росії [22], інформаційних довідок азербайджанських [1], російських інформаційних агентств [10-13; 15; 18; 19] та міністерств закордонних справ РФ та Казахстану [4; 20]. Отримані данні будуть структуровані у вигляді таблиці для компаративного аналізу стану оформлення державного кордону РФ на пострадянському просторі. Необхідно вказати на те, що на офіційних сайтах Міністерств закордонних справ РФ та України інформація про двосторонні відносини між державами відсутня.

Кордон є одним з важливих складників національної безпеки держави. Встановлення кордону відбувається завдяки процесам делімітації та демаркації, яка є завершальним етапом оформлення державного кордону. Кордон РФ має два різновиди за особливостями оформлення: перший - успадкований від СРСР, другий - кордон, який утворився після розпаду СРСР, з колишніми республіками. Після розпаду СРСР РФ отримала проблеми з оформленням державного кордону з Японією та США, КНР, а також постала перед необхідністю врегулювання кордонів з державами пострадянського простору: Естонією, Латвією, Литвою, Білоруссю, Україною, Грузією, Азербайджаном та Казахстаном.

Серед зазначених країн Російська Федерація має найдовший кордон з Казахстаном - це близько 7512 км, який є найдовшим сухопутним кордоном у світі. Переговори щодо делімітації казахсько-російського кордону тривали від вересня 1999 року до січня 2005 року, коли під час офіційного візиту президента Н. Назарбаева до Росії був підписаний Договір між Російською

Федерацією та Республікою Казахстан про державний кордон. Спільна комісія з демаркації казахстансько- російського державного кордону почала виконання своїх обов'язків в липні 2007 року. У травні 2009 року сторони приступили до установки прикордонних знаків на кордоні. На даний час демарковано близько 5200 км. казахстансько-російського державного кордону (близько 69% від всієї її протяжності). Встановлено понад 3000 прикордонних знаків. Процес демаркації спільного державного кордону триває [4].

Міжнародно-правове оформлення державного кордону з Азербайджаном затягнулося у зв'язку з проблемою розподілу водних ресурсів р. Самур, а також азербайджанська сторона претендувала на два населених пункти - ексклави РФ на її території. Питання вдалося вирішити після того, як 18 липня 2011 року було ратифіковано Договір між Російською Федерацією та Азербайджанською Республікою про державний кордон від 3 вересня 2010 року. Російська та азербайджанська сторони домовилися синхронізувати реалізацію цього договору зі вступом в силу міжурядової угоди про співпрацю в галузі раціонального використання та охорони водних ресурсів транскордонної річки Самур [11]. Кордон було перенесено з правого берега річки Самур на середину гідровузла, що дозволить російській стороні використовувати водні ресурси для водопостачання в рівних частках з Азербайджаном. РФ також визнала належність Азербайджану населених пунктів Храх-Уба (Палидли) та Урьян-Уба(Урьяноба), де проживали переважно лезгіни. Процес демаркації кордону між країнами триває [1].

Ще однією складовою проблеми оформлення кордону РФ є вирішення статусу Каспійського моря, яка виникла після розпаду СРСР, з появою нових суб'єктів міжнародного права - Казахстану, Азербайджану та Туркменістану. Зараз триває процес над виробленням конвенції, яка стосується статусу Каспія.

Непростою була й ситуація щодо оформлення кордону з прибалтійськими державами. Так, основною проблемою для оформлення кордону з Латвією, який становить 217 км., стала частина Псковської області (зокрема, Питалівський район Псковської області), тобто, території, якими Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка поступилася їй за Ризьким мирним договором 1920 року, але повернула собі після створення Латвійської РСР. В ході прес-конференції В.Путіна під час відзначення 60-ліття Перемоги (9 травня 2005 р.) відповідаючи на питання журналістів про переговори щодо кордону з Латвією президент РФ неочікувано гостро заявив: «Не Питалівський район вони отримають, а від мертвого осла вуха» [14]. Відповідно до договору про державний кордон від 27 березня 2007 року ця територія залишилася в складі РФ [5]. Процес демаркації кордону між Латвійською республікою та РФ триває.

Державний кордон між РФ та Литовською республікою, протяжністю 227 км, є врегульованим на основі Договору про державний кордон від 24 жовтня 1997 року, який було ратифіковано 2003 року після врегулювання питання про розподіл Виштинецького озера, територія якого до проголошення державами незалежності належала цілком РРФСР. Процес демаркації кордону між сторонами завершився наприкінці грудня 2015 року.

Складно відбувається процес врегулювання кордону з Естонією, який становить 294 км., адже існують суперечки через належність Печорського району Псковської області РФ та Кінгісепського району Ленінградської області, оскільки відновлена Конституція Естонії від 1992 року чітко вказує на те, що сухопутний кордон з РФ визначається Тартуським мирним договором 1920 року, а РФ розглядає цей факт, як територіальні зазіхання з боку Естонії. На даний час кордон з Естонію встановлено на односторонній основі з боку РФ [16]. Підписаний в лютому 2014 року договір про кордон з Естонією, який адміністративний кордон між РФСР та Естонською Радянською Соціалістичною Республікою визнає державним, ще не ратифіковано парламентами обох країн [20].

Оформлення кордону між РФ та Республікою Білорусь має цікаві особливості. Незважаючи на те, що фактично кордон між РРФСР і БРСР було утворено 18 грудня 1990 року на підставі двостороннього договору між республіками, а вже після розпаду СРСР РФ та Республіка Білорусь 15 квітня 1994 року підписали міжурядову угоду про співробітництво з прикордонних питань, яка передбачала створення 25 пунктів пропуску, однак вони так і не були відкриті, оскільки 6 січня 1995 року держави підписали угоду про Митний союз. Після цього було скасовано митний і прикордонний контроль, і обидві сторони ліквідували прикордонні зони [19].

Договір про створення Співтовариства Росії та Білорусі 2 квітня 1996 року, передбачав створення єдиного економічного простору, поступовий перехід до єдиного законодавства, також існувала домовленість про узгодження зовнішньої політики, питань забезпечення безпеки, боротьби зі злочинністю, охорони державних кордонів [19]. Після створення 8 грудня 1999 року Союзної держави Росії і Білорусі розпочалася розбудова спільної держави. Так, діє угода від 3 лютого 2009 року про спільну охорону зовнішнього кордону Союзної держави в повітряному просторі та створення Єдиної регіональної системи протиповітряної оборони [19]. Впродовж 2010-2011 років в рамках введення Митного Союзу Росії, Білорусі та Казахстану було формально скасовано митний та транспортний контроль [18]. Делімітація та демаркація кордонів між державами не проводилася, а двосторонні міжнародні пункти пропуску були відсутні.

Проте вже з 2014 року митний контроль посилився, а з кінця 2016 року пунктами переходу через російсько- білоруський кордон можуть користуватися лише громадяни Росії та Білорусі. А на початку 2017 року у відповідь на підписання О. Лукашенком указу, який дозволяє представникам понад 80 країн світу перебувати на території Білорусі без візи впродовж 5 діб, очільник ФСБ РФ О. Бортніков підписав низку наказів щодо встановлення прикордонної зони в прилеглих до Білорусі Смоленській, Брянській та Псковській областях [2], тобто РФ змушена була активувати бар'єрну функцію кордону з Білоруссю.

Надзвичайно складною є ситуація з російсько- грузинським кордоном, адже указом президента Д. Медведева від 26 серпня 2008 року визнала самопроголошені республіки Південну Осетію та Абхазію, незалежність яких не визнається переважною більшістю країн світу. Грузія вважає Південну Осетію та Абхазію окупованими територіями, а США та країни ЄС заявили про територіальну цілісність Грузії [9]. Проте, на території самопроголошених республік розміщено російські війська. 17 лютого 2010 року президент РФ Д. Медведев та президент самопроголошеної Абхазії відзначаючи 200-ліття входження Абхазького князівства до Російської імперії підписали низку угод, зокрема й про розміщення об'єднаної російської військової бази на території невизнаної республіки терміном на 49 років [15]. Підписання даного документу передбачає фактичний перерозподіл і воєнної інфраструктури вздовж Чорноморського узбережжя Південного Кавказу.

Згідно з офіційними даними, в Абхазії розміщено близько 1300 військовослужбовців-контрактників, які відносяться до угрупування прикордонних військ ФСБ РФ в Абхазії. Дане угруповування охороняє та обороняє 215 км водного простору, 98 км сухопутного кордону та 39 км - річкового кордону. З урахуванням об'єктів та чисельності військ Міністерства оборони самопроголошеної республіки - 1500 військовослужбовців, то чисельність військовослужбовців вища ніж в часи СРСР. До складу об'єднаної бази увійшли колишні миротворчі об'єкти, воєнний аеродром Бомбора (Гудаути), воєнний полігон та частина морської бухти під Очамчирою, спільні російсько-абхазькі військові гарнізони, які дислокуються на півночі Кодорської ущелини та поблизу ГЕС на річці Інгурі. Також воєнно-адміністративні та медичні об'єкти (санаторії та будинки відпочинку) будуть розміщені в Сухумі, Гаграх, Гудаутті, Нолвому Афоні, Ешерах та інших населених пунктах Абхазії [13].

Паралельно РФ реалізовувала подібну політику й щодо повного контролю над Південною Осетією. Так, 7 квітня 2010 року міністри оборони РФ та самопроголошеної Південної Осетії підписали угоду про об'єднану російську військову базу на території Південної

Таблиця 1.

Стан оформлення державного кордону РФ з державами пострадянського простору

Осетії [12]. На основі даної угоди в самопроголошеній республіці розміщена 4-а об'єднана російська воєнна база, завданням якої є захист суверенітету та безпеки РФ та Південної Осетії. ЗО квітня 2009 року між сторонами було укладено угоду, згідно з якою Південна Осетія делегувала російській стороні повноваження щодо охорони свого кордону з Грузією. Ці функції здійснює Прикордонне управління ФСБ РФ в Республіці Південна Осетія [10].

В 57 статті Концепції зовнішньої політики РФ чітко вказано, що «російськими пріоритетами є становлення Республіки Абхазія та Республіки Південна Осетія як сучасних демократичних держав» [21]. Окрім визнання самопроголошених республік, Російська Федерація для забезпечення цілісності своєї державної території, захисту та охорони власного кордону розташовує власні збройні сили на території іноземних держав, зокрема й підрозділи прикордонних військ ФСБ Росії (наприклад, прикордонні та оперативні групи в Киргизькій, Таджицькій, Білоруській, Казахській республіках і Туркменістані) [20, с. 11].

Складно проходив процес демаркації та делімітації кордону з Україною. Не зважаючи на підписання ще 28 січня 2003 року Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон, так і не демарковано сухопутну ділянку кордону, а морська ділянка кордону не була навіть делімітована. Поглиблення Україною відносин з ЄС спричинило в лютому 2014 року зміну політики РФ щодо територіальної цілісності України. Відторгнення РФ частини території України - АР Крим розглядається українською стороною як анексія [6], а Постановою №129-VIII від 27 січня 2015 року Верховна Рада України визнала РФ державою-агресором.

У зв'язку із тим, що за підтримки та втручання РФ на частині територій Луганської та Донецької областей весною 2014 року проголошено Луганську та Донецьку народні республіки (ЛНР та ДПР), Україна не має можливості контролювати значну частину кордону з РФ.

Данні отримані внаслідок моніторингу та аналізу первинних та вторинних джерел інформації покладено в основу таблиці, яка відображає стан оформлення російського кордону з державами пострадянського простору, де демаркація розглядається, як завершальний етап оформлення кордону.

Таким чином, з сімома державами з восьми держав пострадянського простору, з якими Росія має спільний кордон, процес його міжнародно-правового оформлення є незавершеним, або не проводиться (Білорусь). Особливо складною є ситуація щодо кордону з Грузією та Україною.

Російська Федерація визнає самопроголошені республіки на території Грузії (Південна Осетія, Абхазія), нею анексовано частину території України - АР Крим, а також здійснюється пряме втручання у внутрішні справи держави шляхом конструювання та підтримки сепаратизму на частині Донецької та Луганської областей. Зазначимо, що дії РФ на території цих областей потребують додаткового дослідження та оцінки цих дій, відповідно до норм міжнародного-права, відповідними органами.

Характерною особливістю політики розбудови державного кордону Російською Федерацією є підтримка самопроголошених республік на кордонах з власною територією, пізніше - підписання з ними угод про розміщення військових об'єктів та баз та контроль над спільним кордоном спеціальними підрозділами спецслужб РФ. Також намітилася тенденція з боку РФ до демаркації кордону в односторонньому порядку, як це сталося з Естонією. кордон російський пострадянський

Незавершеність оформлення кордону РФ з переважною більшістю пострадянських держава може розглядатися як фактор геополітичного впливу РФ у регіоні та потребує подальших досліджень.

Список використаних джерел

Азербайджан и Россия проведут очередной раунд переговоров по демаркации границ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://azeri.today/articles/7456/. - Заголовок с экрана.

Глава ФСБ поручил установить пограничную зону в приграничных с Белоруссией регионах РФ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://tass.ru/politika/3989927. - Заголовок с экрана.

Голунов С. В. Российско-казахстанская граница: проблемы безопасности и международного сотрудничества: монография. - Волгоград: Изд-во ВолГу, 2005 - 420 с.

Делимитация и демаркация государственной границы. МЗС Республики Казахстан [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://mfa.gov.kz/index.php/ru/vneshnyaya-politika/aktualnye- voprosy-vneshnej-politiki-kazakhstana/delimitatsiya-i-demarkatsiya- gosudarstvennoj-granitsy”kazakhstana. - Заголовок с экрана.

Договор между Российской Федерацией и Латвийской республикой о российско-латвийской государственной границе от 27 марта 2007 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// www.lawrussia.ru/texts/legal_498/doc498a558x582.htm. - Заголовок с экрана.

Задорожній О. В. Анексія Криму - міжнародний злочин: монографія / Укр. асоц. міжнар. права, Ін-т міжнар. відносин Київ, нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, Каф. міжнар. права. - Київ: К.І.С, 2015.-572 с.

Задорожній О. В. Міжнародне право у відносинах України та Російської Федерації: монографія / Укр. асоц. міжнар. права, Ін-т міжнар. відносин Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, Каф. міжнар. права. - Київ: К.І.С., 2016. -559 с.

Задорожній О. В. Порушення агресивною війною Російської Федерації проти України основних принципів міжнародного права: монографія / Укр. асоц. міжнар. права, Ін-т міжнар. відносин Київ, нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, Каф. міжнар. права. - Київ: К.І.С., 2015. - 712 с.

Медведев подписал указы о признании Южной Осетии и Абхазии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ria.ru/ politics/20080826/150689025.html. - Заголовок с экрана.

Межгосударственные отношения России и Южной Осетии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ria.ru/ spravka/20160331/1400048137.html. - Заголовок с экрана.

Министры иностранных дел России и Азербайджана обменялись грамотами о госгранице [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.rosbalt.ru/main/2011/07/18/870215.html.

Министры обороны РФ и Южной Осетии подписали соглашение [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. interfax.ru/photo/38/5135.- Заголовок с экрана.

Мухин В. абхазский плацдарм [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://nvo.ng.ru/nvo/2010-02-18/l_abhazia.html. - Заголовок с экрана.

Неглинина Е. Демаркация ушей [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://www.gazeta.ru/2005/05/23/oa_158429.shtml.

Независимость Абхазии укрепили войсками и пожарными машинами [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.rbc.ru/po litics/18/02/2010/5704b5769a794714c9b51534. - Заголовок с экрана.

Остроухов Н. В. Международно-правовое оформление государственной границы Российской Федерации и сопредельных государств [Электронный ресурс] // Вестник РУДН. Серия: Юридические науки. - 2009. - №4. - Режим доступа: http:// cyberleninka.ru/article/n/mezhdunarodno-pravovoe-oformlenie- gosudarstvennoy

Российско-белорусская граница. Досье [Электронный ресурс]. - Режим доступа: . - Заголовок с экрана.

Российско-белорусские отношения. Досье [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://tass.ru/info/3996251. - Заголовок с экрана.

Российско-эстонские отношения [Электронный ресурс].

Режим доступа: http://www.mid.ru/ru/maps/ee?currentpage=main- country. - Заголовок с экрана.

Скулаков Р. М. Международно-правовая регламентация формирования государственной территории и установления государственной границы России: Автореф. ... канд. юридических наук. - Москва, 2003. - 22 с.

Указ Президента Российской Федерации от 30.11.2016 №640 «Об утверждении Концепции внешней политики Российской Федерации» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. mid.ru/foreign_policy/news/-/asset_publisher/cKNonkJE02Bw/content/ id/2542248

Размещено на Allbest.ru