Порівняльний аналіз сучасної безпекової політики провідних партій Великобританії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз сучасної безпекової політики провідних партій Великобританії

Ганна Сталоверова

Постановка наукової проблеми та її значення. В умовах виникнення нових викликів та загроз, трансформації системи міжнародної безпеки, питання безпекової політики часто стають об'єктом уваги британської спільноти та експертів. Відсутність міжпартійного консенсусу з більшості положень безпекової стратегії Великобританії в ході передвиборчої кампанії 2015 р. роблять дискусії про перспективи британської безпекової політики ще більш актуальними.

Мета дослідження - характер і напрями еволюцій позицій політичних партій Великобританії щодо політики у сфері безпеки у XXI ст., аналіз принципів формування та визначення засобів реалізації політики цієї країни в міжнародних організаціях.

Відповідно до сформульованої мети виконувалися такі завдання: здійснення порівняльного аналізу сучасної безпекової політики провідних партій Великобританії, установлення рівня їхнього взаємовпливу й взаємозалежності, виявлення їх впливу на формування громадської думки Великобританії.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. У травні 2010 р. вперше після Другої світової війни у Великобританії сформовано коаліційний уряд, який має різні погляди на розв'язання внутрішньо- й зовнішньополітичних питань, цей уряд довів свою життєздатність, хоча пріоритетного значення набули проблеми соціально-економічного розвитку та подолання наслідків світової фінансової кризи, питанням безпеки також надається великого значення.

Уже в жовтні 2010 р. на розгляд спільноти уряд надав стратегію національної безпеки, яка повинна була не лише надати аналіз актуальних викликів і загроз, але й забезпечити тісний взаємозв'язок із зовнішньою та фінансово-економічною політикою Кабінету. Крім того, для координації політики у сфері безпеки створено Раду національної безпеки.

Лейтмотивом нової безпекової політики стало скорочення витрат на оборону та військових сил у межах подолання бюджетного дефіциту. Рівень військових витрат знижено з 2,5% ВВП у 2010 р. до 2,2 ВВП у 2014 р. [8, с. 212] 2014 р. [5, с. 123]. До 2020 р. уряд запланував подальше скорочення озброєних сил до 142 тис. осіб [5, с. 124].

Задля економії уряд відмовився від розробки й прийняття на озброєння низки зразків нової бойової техніки, уключаючи, наприклад, літаки дальньої морської розвідки й патрулювання «Німрод». Довгий час залишалося відкритим питання про будівництво відразу двох авіаносців на кшталт «Куін Елізабет», які повинні прийти на зміну списаним у 2014 р. авіаносцям на кшталт «Інвінсібл». Однак, якщо б відмінили будівництво хоча б одного з нових авіаносців, то це б негативно позначилася на британській безпековій політиці й, урешті-решт, вирішено дотримуватися першочергових планів.

Проведення одностайного курсу у сфері безпеки ускладнювалося потребою досягнення компромісів між партнерами по коаліції.

Головним постало питання про заміну чотирьох підводних човнів типу «Венгард» - єдиних носіїв британської ядерної зброї, строк експлуатації яких закінчується у 2025-2030 рр. Згідно з цим лише активна фаза будівництва нових ракетоносців потребує за попередніми оцінками 25-30 млрд. ф ст. [15]

Партнери по коаліції так і не змогли прийти до згоди, й остаточне розв'язання цього питання відклали до 2016 р.

Іншим принципово важливим моментом стала проблема військово-політичного співробітництва з ЄС.

На відміну від концептуальних питань, коаліція продемонструвала єдність із питань участі британських збройних сил в операціях за кордоном. Через 12 років війни в Афганістані, що обернулося для Лондона серйозними матеріальними витратами, розпочато вивід британських військ із цієї країни.

У лютому 2015 р. в Афганістані залишалося менше 500 британських військових [14].

У 2011 р. Великобританія прийняла активну участь в операції із забезпечення безполітної зони над Лівією. Літаки Королівських ВПС виконали понад 2 тис. бойових вильотів, що склало 20 % від загальної кількості країн, які брали участь в операції [11, 53]. Практика нанесення авіаударів без проведення наземної фази отримала подальше продовження у 2014 р., коли Лондон приєднався до військової операції проти бойовиків Ісламської держави Іраку й Леванту. За період із жовтня 2014 р. по березень 2015 р. британські літаки нанесли понад 200 ударів по позиціях бойовиків ІГІЛ (6 % від їх загальної кількості) [11, с. 54].

У цілому успішний, із військового погляду, досвід проведення операцій проти прибічників М. Каддафі у 2011 р. й проти бойовиків ІГІЛ у 2014 р. наочно продемонстрував переваги авіаударів, порівняно з наземними вторгненнями, котрі продовжували асоціюватись у багатьох британців із затяжними кампаніями в Іраку та Афганістані. Більш зважений підхід до участі в закордонних операціях переважав у палаті общин, коли вона в серпні 2013 р. висловилася проти військової участі в передбаченій на той момент військовій операції в Сирії зі скинення легітимно обраного Б. Асада.

Хоча напередодні парламентських виборів, які відбулися 7 травня 2015 р., основну увагу традиційно приділяли проблемам соціально-економітаого розвитку, питання зовнішньої й безпекової політики також висвітлювалися досить широко. Хоча за п'ять років перебування при владі консерватори та ліберал-демократи зуміли розробити й виступити до здійснення нової безпекової політики, яка значною мірою відповідала сучасним реаліям, відбулися масштабні скорочення засобів на оборону та військовослужбовців. У результаті передвиборча кампанія 2015 р. стимулювала активні дискусії з питань безпеки, а відповідні розділи включено в передвиборчі маніфести всіх провідних британських політичних партій.

Основи безпекової політики Консервативної партії викладено ще в стратегії національної безпеки 2010 р. Так що торі лише актуалізували деякі їхні положення. Консерватори пообіцяли зберегти рівень оборонних витрат на рівні, не нижчому за 2 % ВВП відповідно до критеріїв НАТО.

У галузі міжнародного військового співробітництва консерватори традиційно розглядали в якості основних союзників Британії НАТО, США, ЄС, а також Співдружність Націй. При цьому в передвиборчому маніфесті повторювали обіцянку Д. Камерона провести у 2017 р. референдум про членство в ЄС. Особливо підкреслювалася потреба довести до кінця операцію проти ЮЛ, а також підтримувати територіальну цілісність України [9].

Передвиборчий маніфест консерваторів у галузі безпеки в багатьох аспектах повторював ключові положення прийнятих раніше. Водночас торі включили в неї питання про боротьбу з ІГІЛ й про конфлікт на Україні.

Розділи із зовнішньої політики та безпеки в передвиборчому маніфесті Лейбористської партії багато в чому перегукувалися з обіцянками консерваторів. Лейбористи виступили за розробку нового огляду безпеки й за збереження «мінімальних сил ядерного стримування, достатніх для співробітництва з ЄС, однак у цей раз навіть вони, орієнтуючись на зростання популярності євроскептиків, заявили про неготовність передавати нові повноваження Брюсселю без проведення референдуму про членство Британії в ЄС. Разом із консерваторами Лейбористська партія підтримала операцію проти ПТЛ і відкрито визнала можливість проведення військових операцій у майбутньому й підкреслила, що це можливо за потреби правових основ і чіткого плану бойових дій та посгконфліктного мирного будівництва.

Особливий підхід до політики в галузі безпеки завжди був характерний для Партії ліберальних демократів. Молодші партнери консерваторів по коаліції, вони послідовно виступали проти оновлення ядерного потенціалу на рівноцінній основі.

Порівняно нова політична сила -- Партія незалежності Об'єднаного Королівства (ПНОК) - стала чи не єдиною політичною силою, що виступила з гаслами суттєвого збільшення витрат на безпеку, незважаючи на фінансові труднощі. Крім того, ПНОК обіцяла зберегти ядерний потенціал, а також забезпечити будівництво двох нових авіаносців. У галузі зовнішньої політики й міжнародного військового співробітництва передбачено опору на країни «англосфери», вихід із ЄС і згортання європейської інтеграції у сфері безпеки [14]. Стосовно України ПНОК виступила за дипломатичне розв'язання українського питання.

Іншою впливовою політичною силою стала Шотландська національна партія (ШНП), незважаючи на поразку прибічників незалежності Шотландії на проведеному у вересні 2014 р. референдумі. Як і на референдумі з питання про незалежність, ШНП виступила за без'ядерний статус Шотландії. Крім того, у передвиборчому маніфесті ШНП особливу увагу приділено збереженню членства в ЄС і розвитку співробітництва з Брюсселем, а також проблемам безпеки в Арктичному регіоні [13].

У передвиборчому маніфесті Партії «зелених» проблематика безпеки мала другорядне значення. Лейтмотивом передвиборчої кампанії «зелених» у сфері безпеки стали ядерне роззброєння й підписання відповідної міжнародної угоди [13]. У сфері зовнішньої політики Партія «зелених» виступила за збереження членства в ЄС (але при проведенні референдуму), опору на ООН.

На парламентських виборах 2015 р. аж до оголошення їхніх результатів зберігалась інтрига: консерватори та лейбористи йшли практично впритул, а опитування громадської думки свідчило про високу ймовірність формування нової коаліції, або уряду меншості. За результатами підрахунку голосів виборів, за консерваторів проголосували 36,9 % виборців, за лейбористів - 30,4 %, за національну партію - 4,7 %, за партію «зелених» - 3,8 % британців. Однак унаслідок особливості британської виборчої системи картина розподілу між партіями депутатських мандатів виявилася дещо іншою: із 650 місць у палаті общин консерватори отримали 331 місце, лейбористи - 232, ШНП -- 56, ліберал-демократи - вісім, ПНОК і партія «зелених» - лише по одному місцю [14]. Отже, консерватори на чолі з Д. Камероном зуміли завоювати в палаті общин абсолютну більшість і, відповідно, отримали можливість сформувати однопартійний уряд.

Хоча другий, на цей раз однопартійний, кабінет на чолі з Д. Кемероном сформовано недавно, можна більш-менш упевнено говорити про продовження ним колишньої безпекової політики. Свої посади зберегли міністр закордонних справ Ф. Хеммонд та міністр оборони М. Феллон. Але, можна говорити й про те, що консерватори оновлять стратегію національної безпеки з метою максимальної активізації її змісту. Зокрема, у розділи щодо викликів і загроз можна додати положення, пов'язані з ризиками безпеки, які виходять із Росії.

Деякому коригуванню можуть піддаватися плани зі скорочення чисельності та фінансування збройних сил. Наявність парламентської більшості й формування однопартійного уряду уможливить консерваторам проводити більш послідовну політику в галузі безпеки.

Стосовно зовнішньополітичних аспектів безпекової стратегії Великобританії консерватори продовжать традиційний курс з орієнтацією на військово-політичне співробітництво зі СІЛА й НАТО.

Потрібно зазначити, що проведення Великобританією середніх або великих наземних операцій є вкрай малоймовірним: у Британії ще дуже свіжі спогади про затяжні кампанії в Іраку й Афганістані. Відмова палати общин санкціонувати у 2013 р. британську участь у запланованій військовій операції проти Дамаска стала сигналом про небажання британського суспільства брати участь у військових операціях. Крім того, скорочення збройних сил не могло не послабити їхні експедиційні можливості.

Висновки й перспективи подальших досліджень. Отже, передвиборча кампанія 2015 р. стимулювала активні дискусії з питань безпеки, а відповідні розділи були включені в передвиборчі маніфести всіх провідних британських політичних партій. У ході передвиборчої кампанії практично по жодному аспекту безпекової проблематики не було міжпартійної єдності. Насамперед, лейбористи, ліберал-демократи, ШНП і партія «зелених» зробили заяву про готовність розвивати співробітництво з ЄС, а консерватори та ПНОК виявилися на боці євроскептиків. Думки партій розділилися також із питань проведення військових операцій за кордоном, фінансування й чисельності збройних сил. В умовах однопартійного уряду та наявності більшості в палаті общин перед консерваторами відкриваються широкі можливості щодо реалізації власного бачення безпекової політики Великобританії.

Джерела та література

безпековий політика парламентський вибори

1. Дилеммы Британии. Поиск путей развития / под ред. А.А. Громыко, Е.В. Ананьевой. - М.: Весь мир, 2014.

2. Яковенко Н.Л. «Особливі відносини» як визначальний фактор британської ролі в Північноатлантичному альянсі / Н.Л. Яковенко // Актуальні проблеми міжнародних відносин, 2012. -- Вин. 3(4. 1).- С. 12-23.

3. A Strong Britain in an Age of Uncertainty: the National Security Strategy [Electronic resource]. -- Mode of access: https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/61936/national-security-strategy.pdf.

4. Armed Forces Redundancies. Standard Note SN/0591 // House of Commons Library/ -- L., 2014.

5. Biscop S. The UK and European Defence: Leading or Leaving? / S. Biscop // International Affairs, 2012. -- Vol. 88. - P. 1297--1313.

6. Cottey A. Security in 21st Century Europe / A. Cottey. -- L.: Palgrave Macmillan, 2013. -- 310 p.

7. Invitation to Join the Government of Britain [Electronic resource]. -- Mode of access: http://www.conservatives.com/~/media/files/activist%20centre/press%20and%20policy/manifestos/manifesto 2010.

8. Kirkup J. Navy Chief: Britain Cannot Keep up Its Role in Libya Air War Due to Cuts / J. Kirkup // The Telegraph, 2011. -- 20 June.

9. Military Operations in Libya. Standard Note SN/IA/5909 // House of Commons Library. - L., 2011.

10. Richards J. A Guide to National Security. Threats, Responses, and Strategies / J. Richards. -- Oxford: Oxford University Press, 2012. - 182 p.

11. Securing Britain in an Age of Uncertainty: the Strategic Defence and Security Review [Electronic resource]. -- Mode of access: https://www.direct.gov.uk/prod_consum_dg/groups/dg_digitalassets/@dg/@en/ documents/digitalasset/dg_191634.pdf.

12. SIPRI Military Expenditure Database [Electronic resource]. -- Mode of access: http://www.sipri.org/ research/armaments/milex/milex_database.

13. Troop Numbers and Contributions [Electronic resource]. -- Mode of access: http://www.isaf.nato.int/troop-numbers-and-contrib.

Размещено на Allbest.ru