Можливості спортивної дипломатії в міжнародних відносинах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Можливості спортивної дипломатії в міжнародних відносинах

Сергій Кулик



Анотація

УДК 327.82:796

Можливості спортивної дипломатії в міжнародних відносинах

Сергій Кулик

Розглянуто особливості спортивної дипломатії як складової частини публічної дипломатії. Проаналізовано спільне та відмінне в спорті й дипломатії, що сприяло виникненню феномену спортивної дипломатії. Виділено найвідоміші історичні види спортивної дипломатії. Наведено приклади застосування спортивної дипломатії у дво- та багатосторонніх відносинах країн світу. З'ясовано особливості спортивної дипломатії в захисті національних інтересів і просуванні позитивного міжнародного іміджу Російської Федерації й США. Проаналізовано причини ефективності та невдач застосування спортивної дипломатії в міжнародних відносинах. Доведено, що спортивна дипломатія сприяє встановленню та розвитку відносин між державами, особливо під час конфліктних ситуацій. Виділено тенденції в розвитку спортивної дипломатії на сучасному етапі - проведення спортивних змагань серед працівників дипломатичних і консульських установ, потреба підготовки спортивних аташе. Запропоновано власну класифікацію спортивної дипломатії.

Ключові слова: дипломатичні відносини, спорт і дипломатія, спортивна дипломатія, Олімпійські ігри, міжнародні програми спортивної дипломатії та обміну "Sports United", дипломатичні спартакіади.



Аннотация

Возможности спортивной дипломатии в международных отношениях

Кулик Сергей

Рассмотрены особенности спортивной дипломатии как составляющей публичной дипломатии. Проанализированы общие и отличительные черты в спорте и дипломатии, что содействовало возникновению феномена спортивной дипломатии. Выделено наиболее известные исторические виды спортивной дипломатии. Приведены примеры использования спортивной дипломатии в двух- и многосторонних отношениях стран мира. Выяснены особенности спортивной дипломатии в защите национальных интересов и продвижении позитивного международного имиджа Российской Федерации и США. Проанализированы причины эффективности и неудач применения спортивной дипломатии в международных отношениях. Доказано, что спортивная дипломатия способствует установлению и развитию отношений между государствами, особенно во время конфликтных ситуаций. Выделены тенденции в развитии спортивной дипломатии на современном этапе - проведение спортивных соревнований среди работников дипломатических и консульских учреждений, необходимость подготовки спортивных атташе. Предложена классификация спортивной дипломатии.

Ключевые слова: дипломатические отношения, спорт и дипломатия, спортивная дипломатия, Олимпийские игры, международные программы спортивной дипломатии и обмена "Sports United", дипломатические спартакиады.



Annotation

Possibilities of Sports Diplomacy in International Relations

Kulyk Serhii

The article deals with peculiarities of sports diplomacy as a component of public diplomacy. Common and different features in sports and diplomacy are analyzed that promoted the appearance of sports diplomacy phenomenon. The examples of sports diplomacy application in two- and many-sided relations of the countries in the world are given. The peculiarities of sports diplomacy in defense of national interests and advance of positive international image of the Russian Federation and the USA are cleared up. The reasons of effectiveness and failures of sports diplomacy application in international relations are analyzed. It is proved that sports diplomacy promotes establishment and development of relations between the states especially during conflict situations. The article outlines the tendencies in development of sports diplomacy at the present stage that is conducting sports competitions among employees of diplomatic and consular establishments, the necessity of sports attachd preparation. The author proposed his own classification of sports diplomacy.

Key words: diplomatic relations, sports and diplomacy, sports diplomacy, Olympic Games, international sports diplomacy program and exchange "Sports United), diplomatic sports events.



Вступ

Постановка наукової проблеми та її значення. У політичному лексиконі традиційно вживають вислів: "спорт - це посол, символ миру, дружби та єдності у всьому світі", "спортсмени - це народні дипломати", "спортсмени, спортивні команди своїм успіхом зробили для своєї країни набагато більше, ніж політики й дипломати". Ще в Стародавньому світі спорт уважали дієвим засобом дипломатії: на час проведення Олімпійських ігор припиняли війни й установлювали священне перемир'я - екехірію, а представники ворогуючих полісів проводили в Олімпії мирні переговори, щоб владнати конфлікти. Сьогодні це поєднання частково трансформувалось у спортивну дипломатію. Спорт еволюціонував від індивідуальних захоплень представників влади, політиків, наприклад шахи, гольф, більярд, кйорлінг, що входять до своєрідного "джентльменського" набору дипломата, - до міждержавної дипломатії.

Серед особливостей сучасної дипломатії - демократизація протоколу, організація зустрічей на найвищому рівні саме на спортивних майданчиках, поповнення дипломатичної термінології новими поняттями. Спортивні змагання, особливо міжнародного рівня, влада держави розглядає в контексті своєї внутрішньої й зовнішньої політики, реалізації політичних стратегій у регіональному та глобальному масштабах.

Чіткого визначення поняття "спортивна дипломатія" не сформовано. Одна з причин цього комплексність і крос-дисциплінарність поняття, які потребують коректного трактування. Насамперед, масштаби проблем, які вона охоплює, кількість суб'єктів, зацікавлених, залучених у її діяльність, засоби, якими вона оперує. Часто до спортивної дипломатії хибно зараховують усе, що пов'язує спорт і політику, підміняючи слова "політика, політичні інтереси" на "дипломатія, дипломатичні інтереси".

Мета дослідження - продемонструвати можливості застосування спортивної дипломатії в сучасних міжнародних відносинах, завдання - з'ясувати характерні ознаки спорту й дипломатії, притаманні спортивній дипломатії; виділити історичні види спортивної дипломатії; проаналізувати частоту та ефективність практичного її використання в сучасних міжнародних відносинах.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Більшість дослідників вважають, що спортивна дипломатія належить до публічних, нетрадиційних, "гнучких" видів дипломатії, до культурної дипломатії, дипломатії "м'якої сили" (soft power) [4], "розумної" сили (smart power). Професор С. Мюррей (Австралія), секретар відділення дипломатичних досліджень Асоціації міжнародних досліджень стверджує, що "спортивна дипломатія підпадає під категорію громадської дипломатії і включає представницькі та дипломатичні заходи, які здійснюють спортсмени від імені та / або в поєднанні з урядами їхніх країн". Така практика сприяє традиційній дипломатії та використовує спортсменів і спортивні заходи, щоб створювати сприятливий імідж серед іноземної громадськості та організацій, формувати їх сприйняття таким чином, щоб це сприяло досягненню цілей зовнішньої політики країни, яку представляє спортсмен" [3]. Він називає спортивну дипломатію "гібридною формою дипломатії", водночас застерігаючи, що "гібрид часто є щось менше, ніж його окремі елементи". Загалом цей процес трактовано ним як дипломатизацію / політизацію спорту.

На думку М. Мугала, термін "спортивна дипломатія" описує використання спорту як засобу впливу на дипломатичні, соціальні та політичні відносини суб'єктів міжнародної взаємодії [2]. Поділяємо міркування польського науковця Б. Оціпки про те, що "використання м'яких інструментів вигідне для країн різних за величиною своєю території" щодо зростання важливості "м'якої сили" в могутності держави [5]. Російські дослідники Н. Боголюбова, Ю. Ніколаєва зазначають, що спортивна дипломатія часто сприймається як субкультурна й більш публічна дипломатія, і запропонували декілька альтернативних визначень спортивної дипломатії. Серед них ми надаємо перевагу такому: це "конкретний вид діяльності, у якій спорт використовують як допоміжний або незалежний інструмент для виконання конкретних завдань зовнішньої політики" [9].

В. Пеппард та Д. Райордан визначають спортивну дипломатію як низку міжнародних контактів на змаганнях, що мають наслідки для спільних відносин між зацікавленими народами. Вони вважають її відносно недорогим, із низьким ризиком "інструментом зовнішньої політики високого рівня" [6].

Публікації вітчизняних дослідників охоплюють проблематику теорії й практики концепції "м'якої сили", публічної дипломатії, у яких окремо не виділяють спортивну дипломатію.



Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Дипломати й спортсмени, спортивні змагання одні з перших відкривають світові "нову" країну. Ці індивіди репрезентують свою країну за кордоном під час активної кар'єри й після її завершення. Тому з'ясуємо характерні ознаки спорту й дипломатії, виконаємо їх порівняльний аналіз у контексті поняття "спортивна дипломатія".

У пошуках спільного - спорт і дипломатія

Спорт, як і дипломатія, є цілісною моделлю суспільного життя. Уважаємо, що в них багато спільного. Найважливіше те, що вони функціонують на основі прийнятих міжнародних документів. Так, у 1964 р. ЮНЕСКО і СІЕПС (Міжнародна рада фізичного виховання і спорту) спільно прийняли "Маніфест про спорт", у якому підкреслили міжнародне гуманістичне значення спорту. У 2003 р. Генасамблея ООН прийняла резолюцію "Спорт як засіб сприяння вихованню, здоров'ю, розвитку і миру", а 2005 р. рішенням цієї організації проголошено Міжнародним роком спорту й фізичної культури.

Спорт і дипломатія універсальні за своєю природою. Спорту властивий глобальний вимір ("духовна влада"), розрахований на масову аудиторію. Тому коли періодично виникають дискусії щодо того, "чи мертва дипломатія?", то про спорт у цьому контексті не згадують.

Спорт і дипломатія - це гра з дотриманням принципів "fair play"; традицій; протоколу та етикету (відкриття / закриття Ігор, нагородження учасників); рангу й звань (наприклад звання майстра спорту та дипломатичний ранг присуджують на все життя); ротації; повага до рішень / угод сторін (у спорті - тренерів, суддів, у дипломатії - глав держав, делегацій) та обов'язковість їх виконання. У них діють однакові правила для всіх учасників; відсутня дискримінація за будь-якою ознакою, допускається протидія, суперництво (т. зв. дипломатичні, футбольні війни). У спорті й дипломатії допускається запровадження санкцій. Тут доречно пригадати слова Джорджа Орвелла: "великий спорт - це війна мінус стрілянина".

Спорту притаманна публічна емоційність, натомість дипломатії - емоційна стабільність, у спорті наявні елементи комерції, шоу. Спільним для них є професійні секрети (у спорті), державні таємниці (у дипломатії). Спортсмен і дипломат - це командний гравець, який, однак, на власний ризик та відповідальність, може застосувати нестандартний прийом. Тому в спортивній дипломатії, на відміну від дипломатії, - мінімальні репутаційні ризики. Спорт і дипломатія - це публічні види діяльності, медійна картинка сучасності.

Видатні спортсмени й дипломати - це імідж, бренд держави. Авторитетні, легендарні особистості - вони утворюють певну соціальну касту. Серед них немає "колишніх" олімпійських чемпіонів, Повноважних і Надзвичайних послів. У себе на батьківщині багато спортсменів стали національними героями, а спорт - своєрідною національною ідеєю. Однак це не характерно для дипломатів. Спортивні / дипломатичні перемоги / поразки резонансні, багатовимірні, неоднозначні в оцінках. Якщо в спорті будь-яка держава може конкурувати з іншою країною, то в дипломатії - ні. Спортивні досягнення - це успіхи, "диво" всього народу, нації, а дипломатичні - конкретних осіб, держави загалом. Спорт і дипломатія мають свою ідентичність: усі французи, іспанці об'єднані в підтримці своєї національної збірної; "дипломати у шортах", тобто футболісти, об'єднують бельгійців, незважаючи на конфлікти між фламанцями та валонцями. Спортивні змагання цікавлять, збирають на трибунах багатьох представників дипломатичного корпусу. Серед дипломатів є чимало колишніх спортсменів, майстрів спорту, однак спорт уважають нейтральною темою для розмов у дипломатичних колах.

Ознакою дипломатії є її міжнародний рівень, натомість міжнародні спортивні змагання проводять лише з останньої чверті XIX ст. В епоху "гуманітарної глобалізації" великі спортивні змагання влаштовують не лише в Південній Америці та Європі, як було раніше, але й в Африці, Азії, США, країнах мусульманського світу. Усе частіше їх проводять не окремі країни, а спільно держави- сусіди. У міжнародній практиці наявна дипломатична й спортивна віза. спортивна дипломатія міжнародний

Традиційна дипломатія - це монополія офіційної влади держави, натомість спортивна дипломатія досить часто - приватна ініціатива. Спортсмени, власники, президенти спортивних клубів самостійно приймають рішення щодо їх участі в міжнародних змаганнях, товариських матчах. Важливе політичне значення у двосторонніх відносинах мають такі дії, коли спортсмени / команди, перебуваючи на змаганнях у різних країнах світу, спільно зі спортсменами, політиками країни перебування, покладають квіти до пам'ятників, меморіалів, що є символами історичних подій. Існує практика обирати відомих спортсменів посланцями миру (їх призначає Генеральний секретар ООН), послами доброї волі різних агенцій системи ООН.

Поєднання спорту й дипломатії відображено в реалізації тарифної, митної, візової політики держави на час підготовки та проведення нею спортивних змагань (щодо товарів спортивного призначення, уболівальників і фанів команд, зміни громадянства спортсменами). Назви спортивних змагань, нагород мають ознаки дипломатії - Кубок світу, "Спорт без кордонів", естафета "Всесвітній біг дружби", команда збірної світу (у випадку прощальних матчів відомих спортсменів).

Спорту й дипломатії, спортивній дипломатії як похідній від них притаманні свої традиції. Наприклад, продовженням "пінг-понгової дипломатії" став традиційний дводенний міжнародний турнір із настільного тенісу "Світ і спортивний кубок" (м. Доха, Катар). У ньому беруть участь представники країн зі складною історією відносин (Індії, Пакистану, КНДР, Республіки Корея, РФ, США, Франції, Японії) [8]. Неодноразово переможцями цих змагань були спортсмени з Північної та Південної Кореї, які об'єднали свої збірні. Ініціатори також запрошують на змагання дипломатів країн, щоб вони скористалися можливістю поспілкуватись один з одним у неформальній обстановці.

Спортивна дипломатія увібрала в себе всі характерні риси спорту й дипломатії, стала ще однією ефективною формою взаємодії спорту та політики на міжнародній арені. Країни світу все активніше використовують практику спортивної дипломатії у дво- та багатосторонніх відносинах.

Історичні види спортивної дипломатії. Назва виду спорту на певному етапі його розвитку й "використання" в міжнародних відносинах поступово стає визначальною в назві виду спортивної дипломатії.

Таблиця 1. Історичні види спортивної дипломатії

Назва спортивної дипломатії	Трактування
Олімпійська дипломатія	Дипломатичні зусилля держав, керівників МОК, міжнародних, національних спортивних організацій спрямовані на здобуття права приймати й проводити Олімпійські ігри. Заклики до бойкоту та бойкот Олімпійських ігор
Дипломатія самітів, спортивних форумів	Дипломатичні зусилля держав, керівників міжнародних, національних спортивних організацій спрямовані на здобуття права приймати й проводити чемпіонати світу, чемпіонати Європи, найпопулярніші континентальні спортивні змагання (особливо з ігрових видів спорту) [22; ЗО]
Пінг-понг	Матч США- КНР, 1971 р. [7]
Хокейна	Суперсерія матчів СРСР - Канада, 1972 р. [24; 36]
Футбольна	Урегулювання відносини між Вірменією й Туреччиною, 2008 р. [27; 33]
Крикетна	Двосторонні відносини Індії - Пакистану
Дзюдо-дитоматія	Двосторонні відносини Вірменії - Азербайджану, 2009 р.
Шахова	X. Р. Капабланка, вірмено-^фецькі відносини на сучасному етапі [ЗІ]
Баскетбольна	Баскетбол як складова частина руху "Духовної дипломатії", поїздки екс- гравців НБА США в Північну Корею [25; 26]
Великий теніс, більярд, гольф	Традиційний спорт дипломатів [13]

* Складено автором.

Історичні види спортивної дипломатії, зумовлені розвитком внутрішньої й зовнішньої політики країн світу, були реакцією на процеси в суспільному житті та відповіддю на запит громадської думки. Коротко охарактеризуємо окремі з них.

Хокейна дипломатія. Суперсерія хокейних матчів між збірною СРСР та Канади, яку підтримав прем'єр-міністр Канади П. Трюдо, пройшла напередодні виборів восени 1972 р. і сприяла його перемозі в них.

На сучасному етапі державні діячі, політики активно використовують із політичною метою святкування річниць, ювілеїв подій в історії спортивної дипломатії. Урочистості з нагоди 40-річчя цієї суперсерії в Російській Федерації провели на півроку раніше, спеціально в час президентської кампанії В. Путіна [24]. Отже, спортивна дипломатія - ефективний засіб підняття рейтингу політика на внутрішній і міжнародній арені.

Баскетбольна дипломатія. Концепція Фонду "Духовна дипломатія" (1991 р.) ґрунтується на розумінні спорту як духовної цінності конфліктуючих сторін, за допомогою якої можна припинити конфлікти між країнами й усередині їх. Його голову, М. Моргуліса, автора відомої статті "Деградація американської дипломатичної школи" [26], до цього надихнула багаторічна робота позаштатним експертом із питань Східної Європи із сенаторами СІЛА, адміністрацією президента Д. Буша-молодшого. З ініціативи М. Моргуліса, ветерани баскетбольної ліги НБА об'єднались у групу "Спортпаур" і відвідують дитячі будинки, проводять товариські поєдинки, зустрічаються з президентами, урядовцями країн [25]. Свідченням визнання ролі М. Моргуліса в становленні добрих відносин між СІЛА та Білоруссю стало його призначення Почесним консулом Республіки Білорусь у штаті Флорида [29]. На церемонії вручення йому вірчих грамот виступив відомий білоруський тенісист М. Мирний - олімпійський чемпіон, чемпіон світу в парній грі в теніс. Це є ще одним аргументом цільового поєднання спорту й дипломатії.

На прикладі баскетбольної дипломатії звернемо увагу на таку обставину: приватна спортивна дипломатія не завжди відображає офіційну позицію влади країни. Наприклад, колишній американський професійний баскетболіст Д. Родман організовує для свого друга - лідера Північної Кореї Кім Чен Ина - товариські матчі північнокорейських баскетболістів із ветеранами НБА, а свої поїздки називає "баскетбольною дипломатією" [23].

Футбольна дипломатія. Дипломатичні відносини між державами світу набувають нових особливостей, коли певна країна / країни розглядає ідею, подає заявку, голосує щодо проведення спортивних змагань на міжнародному рівні, наприклад проведення чемпіонату світу з футболу 2022 р. Катар уважає своїм національним інтересом і керівництво держави відстоює це право максимально жорстко. На 42-й сесії засідання міністрів закордонних справ (27-28 травня 2015 р., Кувейт) Організація ісламського співробітництва підтвердила, що організація чемпіонату світу з футболу 2022 р. у Катарі, є заслугою всіх країн ОІС, правом усіх народів ісламського світу й закликала їх до внутрішньої та зовнішньої дипломатичної мобілізації в інформаційних кампаніях західних ЗМІ задля дискредитації держави Катар і піддання сумнівам його права на організацію проведення ЧС [30]. Підтримали Катар також Російська Федерація, Франція. Отже, проведення спортивних змагань - це важливий елемент зовнішньої доктрини країни, регіону, міжнародної організації загалом.

Спортивна дипломатія позитивно просуває двосторонні відносини між країнами. Саме футбольна дипломатія України й Польщі гарантувала успішне проведення "Євро-2012", закріпила РП у статусі "адвоката" України. Пригадаємо, що нагодою для неофіційного візиту Президента України П. Порошенка до Польщі 27 травня 2015 р. та його зустрічі з чинним президентом Республіки Польща Б. Комаровським і новообраним президентом Польщі А. Дудою був спільний перегляд фінального матчу Ліги Європи між командами "Дніпро" (Україна) та "Севілья" (Іспанія) [27].

Напруга у двосторонніх відносинах між державами зберігається невизначено довго, натомість особиста напруга в поєдинках між спортсменами зникає досить швидко, взаємні спортивні візити відновлюються, принаймні через декілька років. Тому для розв'язання проблем у міжнародних відносинах багато країн апробують різні види спортивної дипломатії. Показовими у цьому є намагання Вірменії за допомогою спортивної (футбольної, шахової) дипломатії налагодити дипломатичні відносини з Туреччиною. У 2008 р. президент Вірменії С. Саргсян для відновлення дипломатичних відносин із Туреччиною після конфлікту в Нагірному Карабасі запросив президента А. Гюла на футбольний матч у Єреван. Наступного року С. Саргсян отримав запрошення у відповідь - на матч до Анкари. Після обох матчів політики розглядали можливість укладення угоди про нормалізацію дипломатичних відносин, відкриття кордонів. Однак, незважаючи на зближувану силу футбольної дипломатії, договір між країнами не підписано.

Шахова дипломатія. Приклад ефективного функціонування спортивної дипломатії - це діяльність чемпіона світу із шахів Хосе Рауля Капабланки, який перебував на дипломатичній службі понад чверть століття. Він розпочав кар'єру в консульстві Куби в Петербурзі (1913 р.). У Міністерстві закордонних справ Куби, маловідомої на той час країни, розуміли роль Капабланки у світі шахів і завжди відпускали його на міжнародні турніри. Під час шахових матчів Капабланка виконував свої прямі службові обов'язки й різні доручення кубинського МЗС [31]. Участь "Капи" - чемпіона світу в Московському турнірі 1925 р. - була визначальною в прийнятті рішення щодо участі в ньому інших відомих закордонних шахістів. Це стало проривом блокади СРСР світовими державами, а Капабланка увійшов в історію як "добрий друг СРСР". Саме політична спрямованість, а потім уже й спортивні досягнення шахіста були визначальними в проведенні в Кремлі сеансу гри Капабланки з першими особами країни (К. Ворошиловим, В. Куйбишевим, М. Криленком), а за партіями спостерігали М. Калінін, С. Орджонікідзе. Тоді ж, виконуючи дипломатичне завдання, Капабланка провів короткі переговори в Народному комітеті зовнішньої торгівлі.

Олімпійська дипломатія. Спортивна дипломатія тісно пов'язана з міжнародним олімпійським рухом. Майбутній третій президент МОК (1925-1942 рр.) Анрі де Байє-Латур до 1903 р. перебував на дипломатичній службі, виконував міжнародні завдання короля Леопольда II, уряду Бельгії, був дипломатичним представником Бельгії в Нідерландах. Також активно займався спортом. Спочатку він був послом з особливих доручень МОК. У складних міжнародних умовах йому вдалося провести декілька олімпійських ігор, серед них - одні з найсуперечливіших, за оцінками сучасників, - у Берліні 1936 р. Водночас він послідовно реалізовував політику недопущення СРСР до олімпійського руху. Відоме його висловлювання: "Більшовики поставили себе поза суспільством. Поки я - президент МОК, радянський прапор не з'явиться на олімпійському стадіоні" [32].

Дієвими органами багатосторонньої дипломатії є Міжнародний олімпійський комітет, міжнародні спортивні федерації. Розумне використання спортивного ресурсу в зовнішньополітичних зв'язках, популярності спорту (навіть за умов незначних укладень у його розвиток) і спортивної дипломатії, незважаючи на невисокі спортивні результати країни, гарантує їй відчутний позитивний імідж і підтримку національних владних структур на міжнародній арені. Підтвердження цього участь українських спортсменів в Олімпійських іграх. До подій на Євромайдані (2013 р.) кількість та масштаб міжнародних турнірів, проведених в Україні, щороку зростала. Отже, спортивна дипломатія дещо компенсує прорахунки у внутрішній і зовнішні політиці держави.

Спортивна дипломатія розширює поле компромісів, які не завжди можливі в політичних дискусіях. Участь значної кількості глав держав та урядів у церемонії відкриття Олімпійських ігор у країні розцінюють як однозначний успіх її зовнішньої політики. Відомо, що після Другої світової війни МОК був змушений просити вибачення за свої дії в 1930-х роках, які дали "зелене світло" проведенню Олімпіади в гітлерівській Німеччині.

Крайнім і найрезонанснішим проявом спортивної дипломатії є заклики до бойкоту і бойкот Олімпійських ігор. Уважаємо, що з погляду історичної ретроспективи, бойкот Ігор є актом дискредитації, передусім ідей спорту, а вже потім - влади конкретної держави, публічним виявом протистояння між ними, і свідчить про серйозні проблеми в розвитку дипломатичних відносин. Важливо, що бойкот зумовлює симетричну відповідь. Пригадаємо "дипломатичну" заяву американського диктора на церемонії закриття Олімпіади в Лос-Анжелесі (1984 р.): "Дякуємо вам, Генеральний секретар ЦК КПРС товариш Черненко, за те, що ви завоювали для США більше золотих медалей, ніж будь-який спортсмен за всю історію", або жарт тієї епохи: пісня "Палай, гори вогнем, Олімпіада" (музика М. Тетчер, слова 3. Бжезінського) [21].

Щоразу "великі ігри" сучасності спричиняли дискусії щодо можливого їх бойкоту. Зауважимо: кількість країн, які оголосили бойкот, різко зменшується до початку проведення спортивних змагань. Напередодні Олімпіади в Лондоні (2012 р.) голова Парламентської асамблеї ОБСЄ Р. Мільорі закликав керівників держав, парламентарів та інших офіційних осіб максимально використовувати спортивну дипломатію для сприяння переговорам [16].

На тлі погіршення відносин між країнами спортивна дипломатія слугує вдалою нагодою для короткотривалих візитів керівників держав, наприклад під час проведення Олімпійських ігор. У такий спосіб президент РФ В. Путін, який останній раз був у Лондоні сім років тому, зустрівся з прем'єр-міністром Д. Кемероном в олімпійському Лондоні [18].

Дзюдо-дипломати (дипломатія боротьби). Спорт - дієвий "нейтральний" засіб для налагодження діалогу між воюючими сторонами. Уперше після карабаської війни у Вірменії прапор Азербайджану було піднято на молодіжному чемпіонаті Європи з дзюдо (вересень 2009 р.), також під час церемонії нагородження спортсменів золотими медалями присутні в залі піднялися, коли звучали гімни їхніх країн [11].

Спортивну дипломатію держави світу активно використовують для збереження, розвитку певних видів спорту. Так, у 2013 р. Росія, США, Іран, Україна та інші борцівські держави сформували альянс, щоб запобігти виключенню боротьби з програми Олімпійських ігор 2020 р. Із цією метою на спеціально влаштованому ринзі в приміщенні Центрального вокзалу Нью- "Грэнд Сентрал", - представники команд трьох країн (СІЛА, Ірану й Росії) провели серію матчів із класичної та вільної боротьби. "Поєдинок на колії" (Rumble on the Rails) об'єднав американських болільників і представників іранської, російської діаспор [20]. У результаті проведених заходів цей вид спорту залишився олімпійським, а спортивна дипломатія успішно об'єднала держави, які виступають опонентами у великій політиці.

Спортивна дипломатія полягає в умінні уникнути, відтермінувати "зайве" напруження під час проведення спортивних змагань. Із цією метою їхні організатори розводять команди, збірні країн, які мають проблеми в міждержавних відносинах. Так, Союз європейських футбольних асоціацій (УЕФА) розвів Гібралтар й Іспанію та Вірменію й Азербайджан по різних групах у рамках відбіркового турніру до чемпіонату Європи 2016 р. У випадку, якщо цього не вдалось уникнути, то такі спортивні зустрічі завжди привертають до себе посилену увагу, їх сприймають як перспективу для діалогу на більш високому рівні. Так, на Кубку світу з вільної боротьби 2013 р. бронзові нагороди збірній СІЛА вручив президент Ірану М. Ахмадінежад [15]. Ця подія сприяла тому, що на груповому етапі Кубка світу з вільної боротьби (березень 2014 р.) до однієї групи поряд з іншими командами увійшли збірні України, РФ, Грузії, США, Ірану, Туреччини й Вірменії.

Гольф, великий теніс і дипломатія. Елементи спортивної дипломатії часто використовують під час проведення дипломатичних переговорів. Стверджують, що міністр закордонних справ А. Зленко обіграв у теніс голову МЗС РФ А. Козирева й це ніби допомогло отримати певні політичні дивіденди для України [13].

Спортивна дипломатія збагачує досвід міжнародного співробітництва, її історичні види розширюють своє функціонування, відкривають нові можливості для діалогу.

Спортивна дипломатія - важлива складова проведення "Року культури" країни в іншій державі. Міжнародні спортивні змагання на "Кубок Президента" певної країни (з різних видів спорту) теж уже стали традиційними. Проведення таких заходів вимагає присутності на них, як мінімум, представників дипломатичного корпусу. Спортивна дипломатія також активізовує діяльність діаспори. Наприклад, завдяки сприянню українсько-американського спортивного центру "Тризуб" (Філадельфія), який відгукнувся на прохання Посольства України в СІЛА підтримати вітчизняних спортсменів [28], збірна команда України брала участь у чемпіонаті світу з гірськолижного спорту (2-16 лютого 2015 р., м. Бівер-Крік, штат Колорадо).

До можливостей спортивної дипломатії можна віднести проведення благодійних спортивних зустрічей за участю команд різних країн. Так, за підтримки Посольства України на Вільнюському стадіоні Федерації футболу Литви в березні 2015 р. відбувся товариський матч між командами "Карпати" (Львів) та місцевим "Жальгірісом". У заході брали участь Посол В. Жовтенко, дипломати Посольства, члени Сейму, представники Федерації футболу Литви, української громади, учасники АТО, які перебували тут на лікуванні [34]. Мета цього заходу - збір коштів для дитячого закладу в Одеській області, у якому перебували сім'ї переселенців із Донецької й Луганської областей.

Для проведення змагань між спортсменами двох конфліктуючих країн, зазвичай, обирають нейтральну територію, найчастіше - сусідню країну. Такий "дипломатичний трикутник" утворився в червні 2015 р., коли відбіркові матчі чемпіонату Європи з гандболу 2016 р. серед чоловіків між збірними України й РФ відбулися в Мінську [35].

Спортивну дипломатію окремі держави використовують для наочної демонстрації, легалізації реального стану речей у міжнародних відносинах. Саме так трапилось у жовтні 2014 р. під час показу відеоролика, у якому Російська Федерація презентувала емблему чемпіонату світу з футболу 2018 р. У ньому влада РФ удалася до маніпуляції з картою світу: анексований Крим зобразили як частину Росії [22]. Цей випадок став випробовуванням для спортивної дипломатії. Міністерство закордонних справ України надіслало протест до Міжнародної федерації футболу з приводу відеоролика, у якому РФ грубо порушила міжнародне право й українське законодавство. ФІФА, яка розмістила цей ролик на своєму офіційному сайті, була змушена просити вибачення перед Федерацією футболу України, а відео видалити із сервісу "Youtube".

В умовах міжнародно-правових санкцій, накладених на певну країну, їхні уряди використовують окремі види спорту (переважно популярні або нові) як інструмент міжнародної дипломатії. Так, у березні 2015 р. в Грозному вперше пройшло шоу "Akhmat MMA" (російське ММА - змішане бойове єдиноборство), назване на честь Ахмада Кадирова, колишнього президента Чеченської Республіки, убитого у 2004 р. У ньому брало участь багато відомих спортсменів. На думку, І. Бермана, усе це відбулось із відома й схвалення чинного президента республіки Р. Кадирова й самого Кремля, а посередником між владою РФ і конгресом США був гість резиденції Кадирова С. Сигал [19]. Отже, зусиллями спортивної дипломатії РФ намагається подолати ізоляцію на міжнародній арені.

Спортивну дипломатію в міжнародних відносинах її учасники використовують із різною інтенсивністю зі значенням "плюс" і "мінус", залежно від ситуації на міжнародній арені та власного цілепокладання.

Спортивна дипломатія в міжнародній практиці країн світу й тенденції в її розвитку. Давно та активно практикують спортивну дипломатію в міжнародних відносинах СІЛА. Тут діє її власна модель, існують традиції. Так, у межах програми святкування сорокаріччя "пінг-понгової" дипломатії в бібліотеці Р. Ніксона (Фонд Річарда Ніксона) відбулися два повторні матчі між китайськими та американськими спортсменами й матчі між відомими тенісистами [7].

Для покращення іміджу СІЛА у світі тут заснували Національну раду з публічної дипломатії. Свідченням актуалізації використання можливостей спорту у міжнародних відносинах є постать її керівника В. Гібла. Голова Національної ради (із 2008 р.), її екс-віце-голова (1990-1997 рр.), він - почесний президент НОК, член МОК, у свій час чотири рази очолював олімпійські делегації СЛІА, у 2001 р. був послом СЛІА в ООН, радником президента Р. Рейгана [10]. Відомий випадок, коли представник Держдепартаменту СІЛА М. Харф перенесла щоденний брифінг для преси на більш ранній час, щоб устигнути подивитися матч чемпіонату світу із футболу між збірними СЛІА та Німеччини. Посадовець прийшла на брифінг у формі американської збірної й заявила: "Команда представляє нашу країну на найбільшій міжнародній події. Це - спортивна дипломатія, що об'єднує людей. Де ще ви зможете зібрати всі ці країни в одному місці заради позитивної справи" [33]. Після виступу вона запропонувала бажаючим подивитися футбол на екрані безпосередньо в залі.

Спортивна дипломатія СЛІА сприяє підвищенню відкритості суспільства, запровадженню демократичних стандартів у країнах світу. Бюро в справах освіти й культури Державного департаменту СЛІА для залучення молоді (низовий, не елітний рівень, від семи до 17 р.) до спорту в усьому світі здійснює міжнародні програми спортивної дипломатії та обміну "Sports United". Щорічно в межах цієї програми американські спортивні некомерційні організації отримують гранти. У 2005-2014 рр. за допомогою програм "Sports United" 220 спортсменів США були спортивними послами в понад п'ятдесяти країнах світу й більше 700 молодих атлетів із п'ятдесяти країн відвідали СІЛА [1]. Так, дипломатична місія СІЛА в Казахстані запросила зірок параолімпійського следж-хокею серед чоловіків та олімпійського хокею серед жінок зі США до Алмати. Спортивні посли просували, крім спортивних досягнень, ідеї прав людей з інвалідністю, залучення жінок у спорт. У Російсько- американській президентській комісії діє робоча група з питань освіти, культури, ЗМІ та спорту. Загалом, в обмінах беруть участь тренери, спортсмени (юніори, ветерани, професіонали, параолімпійці).

Однозначно про "вдосконалення використання "м'якої сили", пошук оптимальних форм діяльності в цьому напрямі" - зазначено в Концепції зовнішньої політики Російської Федерації (2013 р.) [17]. Спортивна дипломатія цієї країни найефективніша на території країн колишнього СРСР. Тут інституційно оформлено функціонування спільної Континентальної хокейної ліги (КХЛ), баскетбольної ліги (Єдина ліга ВТБ), активно пропагували ідею створення об'єднаного футбольного чемпіонату СНД. Представники влади РФ докладають зусиль для створення Тихоокеанського дивізіону КХЛ, до якого б увійшли команди з Японії, КНР, Південної Кореї та інших країн АТР [36]. Всеросійське фізкультурно-спортивне товариство "Динамо" РФ проводить робочі зустрічі зі співробітниками дипломатичного корпусу закордонних держав із питань розвитку міжнародного спортивного співробітництва [12].

Дипломатія провідних країн світу активно використовує всі можливості "м'якої" спортивної дипломатії, яка має на меті просування внутрішньо- й зовнішньополітичних завдань конкретної держави. Спортивна дипломатія виступає в поєднані з іншими нетрадиційними видами дипломатії. Наприклад, французьке посольство у Мінську на підтримку європейського "Дня кліматичної дипломатії" провело "велопрогулянку з дипломатами на захист клімату та навколишнього середовища" [14]. Отже, через спортивну дипломатію привертають увагу до розв'язання глобальних проблем.

В останні десятиріччя успішною формою поєднання дипломатії й спорту стало проведення спартакіад працівників дипломатичних і консульських установ за участю команд посольств, дипломатичних представництв іноземних держав, міжнародних організацій, акредитованих у країні. Багато з них уже є традиційними. Так, у Києві посольства Австрії, Швейцарії та Норвегії організовують "Кубок дипломатичних місій із бігових лиж". Посольство Королівства Нідерланди в рамках "Тижня Голландії в м. Астана" організувало матч із хокею з шайбою між командою акімата Астани й дипломатичного корпусу країни. Наприклад, Управління з обслуговування дипломатичного персоналу МЗС РФ щорічно (із 2000 р.) двічі на рік проводить Дипломатичні ігри - зимові та літні (програма: міні-фртбол, настільний теніс, більярд, міні-гольф, біатлон, лижний крос). МЗС Румунії у 2003 р. ініціювало Спартакіаду, присвячену іноземним і румунським дипломатам - "Кубок МЗС", посольство Казахстану в Узбекистані у 2005 р. - шаховий турнір. У Мінську проходить традиційний турнір "Diplomat Cup" із гольфу. Також у багатьох країнах діють спортивні "Дипломатичні клуби". Такі зустрічі на спортивних майданчиках розвивають особисті стосунки між представниками дипкорпусу, що значно полегшує їхню професійну діяльність.

На сучасному етапі в розвитку спортивної дипломатії простежуються нові тенденції. У низці країн запроваджено посаду аташе при МОК. Так, до обов'язків французького спортивного аташе належать підтримка контактів НОК із МОК, підготовка візитів на офіційному рівні, прийом спортивних делегацій, забезпечення належних умов для роботи представників ЗМІ, організація культурної програми для учасників ігор, розповсюдження інформаційних матеріалів про країну, у якій відбудуться ігри.

Також постійно зростає потреба спеціалістів у галузі спортивної дипломатії, міжнародного спортивного менеджменту й маркетингу. Найвідоміші навчальні заклади такого профілю діють у СІЛА, Великобританії та Швейцарії. У РФ у 2006 р. стартувала програма "Olympic Diploma 2007", із підготовки майбутніх лідерів міжнародного менеджменту в галузі спортивної дипломатії, а у 2009 р. розпочала роботу автономна некомерційна організація - "Російський міжнародний олімпійський університет" [16].

Підсумовуючи вищевикладене, ми пропонуємо таку класифікацію спортивної дипломатії:

- державна й приватна;

- індивідуальна та колективна (групова);

- коротко- (триває не довше певного спортивного поєдинку) і довготривала (охоплює час від подання заявки на проведення Олімпіади й до її завершення);

- змішана, чоловіча, жіноча (остання особливо актуальна для ісламських країн);

- дитяча, молодіжна, доросла спортивна дипломатія.

Спортивна дипломатія охоплює такі рівні:

- низовий (аматори, дитячі спортивні школи);

- середній (представники органів самоврядування різних рівнів, державні службовці);

- високий (перші особи держави);

- елітарний (власники спортивних клубів, політики, олігархи);

- спорт дипломатів (змагання між представниками дипломатичного корпусу, спортивні дипломатичні клуби).

Спортивну дипломатію можна використовувати для:

- установлення, підтримання контактів (спортивних, міждержавних контактів);

- посередництва (для зустрічей, переговорів між першими особами держави);

- індикатора відносин (готовність / відмова в політичних контактах);

- розірвання дипломатичних відносин (спортивні перемоги / поразки як привід, причини міждержавних конфліктів).

Спортивна дипломатія залежно від контексту виступає як:

- самостійний вид дипломатії;

- допоміжний,

- дуплекс (тобто поєднання традиційної й спортивної дипломатії).

Спортивну дипломатію можна розділити на:

- внутрішньополітичну (зустріч із політичними опонентами, представниками опозиції на спортивних майданчиках);

- зовнішньополітичну: двосторонню (перебування, зустрічі глав держав на / під час спортивних змагань), багатосторонню (підготовка, проведення міжнародних спортивних змагань, Олімпійських ігор); міжнародну (присутність глав держав на церемонії відкриття Олімпійських ігор).

Ми окреслили лише найважливіші структурні елементи спортивної дипломатії. Запропонована нами класифікація потребує подальшого уточнення й розвитку.



Висновки та перспективи подальших досліджень

Усвідомлення ролі спорту як невід'ємної частини міжнародних відносин, його можливостей у розвитку дипломатії відбулося давно. У спорті й дипломатії багато спільного: їх поєднує система символічних цінностей. Спортивна дипломатія діє в інтересах миру, установлення взаєморозуміння та довіри між народами, об'єднує держави на тлі суперечностей, які існують між ними. Спортивні зустрічі вносять "розрядку" в напруження, конфлікти між державами. Отже, спортивна дипломатія "садить" за один стіл представників влади різних країн.

Великого значення спортивній дипломатії надають держави світу у дво- та багатосторонніх відносинах на міжнародній арені. Традиційними в дипломатичних колах стали спортивні змагання, організовані МЗС різних країн. Сучасні тенденції в спортивній дипломатії - це запровадження посад спортивних аташе при НОК, МОК; діяльність професійних спортивних дипломатів, розвиток мережі освітніх закладів для їх підготовки.

Уважаємо, що спортивна дипломатія - це ознака глобалізованості сучасної дипломатії, пошук ще більшого коефіцієнта її корисної дії. Спортивна дипломатія - продуктивний елемент класичної дипломатії, інколи вона випереджає її, створює нові умови для розв'язання проблем. Самостійно, без об'єктивних передумов, вона не працює. Частота й ефективність її використання в сучасних умовах зросла, що піднімає її на новий рівень розвитку. Це - перспективний напрям класичної дипломатії.



Джерела та література

1. Bureau of Educational and Cultural Affairs Promoting Mutual Understanding [Electronic resource]. - Mode of access: http://eca.state.goV/programs-initiatives#sthash.jO3GMKDO.dpuf; http://eca.state.gov/programs- initiatives/sports-diplomacy; Sports Diplomacy SportsUnited@state.gov; https://twitter.com/SportsDiplomacy.

2. Mughal M. The Play of Time in Sports [Electronic resource]/ Muhammad Aurang Zeb Mughal // Recreation and Society in Africa, Asia and Latin America. - 2012. - № 5(1). - Mode of access: https://journal.lib.uoguelph.ca/index.php/ rasaala/article/view/3157/3368.

3. Murray S. Sports-Diplomacy: a hybrid of two halves [Electronic resource]/ Stuart Murray // Institute for Cultural Diplomacy. - 2011. - Mode of access: http://www.culturaldiplomacy.org/academy/content/pdf/ participant-papers/2011 -symposium/Sports-Diplomacy-a-hybrid-of-two-halves.

4. Nye J. Soft Power. The Means to Success in World Politics / Joseph S. Nye Jr. - New York: Public Affairs, 2004. - 192 p.

5. Ociepka B. Miekka sila i dyplomacja publiczna Polski / B. Ociepka. - Warszawa, 2013. - 232 s.

6. Peppard V. Playing Politics: Soviet Sport Diplomacy to 1992 (Russian and East European Studies) (Book 3) / Victor Peppard, James Riordan. - London: Jai Pr, 1993. - 310 p.

7. Stevens M. When 'the little ball moved the big ball' four decades ago [Electronic resourse]/ Maat Stevens // Los Angeles Times. - 2011. - Mode of access: http://articles.latimes.com/2011/jul/08/sports/la-sp-ping-pong- diplomacy-20110709.

8. Анзулис Д. Пинг-понг объединил Кореи [Электронный ресурс]/ Д. Анзулис II gazeta.ru. - 2011. - Режим доступа: http://www.gazeta.ru/ sport/2011/11/a3846562.shtml.

9. Боголюбова Н.М. Спорт в палитре международных отношений: гуманитарный, дипломатический и культурный аспекты /Н.М. Боголюбова, Ю.В. Николаева. - СПб.: Изд-во СПбГУ, 2011. - 316 с.

10. Бондаренко А. Друг президентів [Електронний ресурс]/ А. Бондаренко II tyzhden.ua. - 2008. - Режим доступу: http://tyzhden.ua/Publication/2539/ PrintView.

11. Варданян Г. "Дзюдо-дипломатия" снимает напряжение в карабахском конфликте? [Электронный ресурс]/ Г. Варданян // Institute for War & Peace reporting. - 2009. - Режим доступа: https://iwpr.net/ru/global-voices/ %.

12. Встреча с сотрудниками дипломатического корпуса и представителями полиции зарубежных стран в Российской Федерации [Электронный ресурс]II Всероссийское физкультурно-спортивное общество "Динамо". - 2015. - Режим доступа: http://www.dynamo.su/news/9122/.

13. Голотюк И. Министр иностранных дел Украины Анатолий Зленко: "Работа дипломата многим видится как череда приемов, банкетов и интриг, а сам дипломат - этаким Джеймсом Бондом" / И. Голотюк // Факты и комментарии. - 2000. - 16 декабря.

14. Дипломатия на велосипедах: в Минске задумались об экологии [Электронный ресурс]// Обозреватель.

- 2015. - Режим доступа: http://obozrevatel.com/politics/57619-diplomatiya-na-velosipedah-v-minske- zadumalis-ob-ekologii.htm.

15. Дипломатія спортивної боротьби [Электронный ресурс]II Асоціація спортивної боротьби України. - 2014. - Режим доступу: http://ukrwrestling.com/home/media/news/page-358/.

16. Зонова Т. Язык спорта универсален, как язык музики [Электронный ресурс]/ Т. Зонова II МГИМО Университет. - 2012. - Режим доступа: http://www.mgimo.ru/news/experts/document226106.phtml.

17. Концепция внешней политики Российской Федерации. Утверждена Президентом Российской Федерации В.В. Путиным 12 февраля 2013 г. [Электронный ресурс]// МИД РФ. - 2013. - Режим доступа: http://archive.mid.ru//brp_4.nsf/0/6D84DDEDEDBF7DA644257B160051BF7F.

18. Красников Е. Путин привез в Лондон "дипломатию дзюдо" [Электронный ресурс]/ Е. Красников II Московский комсомолец. - 2012. - Режим доступа: http://www.mk.ru/politics/2012/08/02/732885-putin- privez-v-london-diplomatiyu-dzyudo.html.

19. "Кремлевский Бойцовский Клуб: дипломатия русских смешанных единоборств" [Электронный ресурс]// tofight.ru. - 2015. - Режим доступа: http://tofight.ru/archives/35080http://tofight.ru/archives/ 35080.

20. Купчинецкая В. Спортивная борьба как дипломатия: США, Иран и Россия на ковре в Нью- [Электронный ресурс]/ В. Купчинецкая II Голос Америки. - 2013. - Режим доступа: http://www.gobs- ameriki.ru/ content/wrestling-usa-russia-iran/1662512.

21. Логутков А. Очень, очень большой спорт [Электронный ресурс]/ А. Логутков II BBC. Русская служба. - 2007. - Режим доступа: http://news.bbc.co.uk/hi/russian/russia/newsid_6268000/6268180.stm.

22. МЗС України надіслало протест до ФІФА через ролик з Кримом [Електронний ресурс] // Подробности. - 2014. - Режим доступу: http://podrobnosti.ua/1000664-mzs-ukrani-nadslalo-protest-do-ffa-cherez-rolk-z- krimom.html.

23. Мирзаян Г. Баскетбол не помог [Электронный ресурс]/ Г. Мирзаян II Эксперт. - 2013. - Режим доступа: http://expert.ru/2013/09/13/basketbol-ne-pomog/. 24.] - 1972 / В. Мозговой II Новая газета. - 2012. - 27 лют. - № 21.

25. Моргулис М. Броски в кольцо души! Баскетболисты NBA в составе духовной дипломатии. [Элек^онтй ресурс]/ М. Моргулис // morgulis.tv. - 2013. - Режим доступа: http://morgulis.tv/2013/05/broski-v-kolco-dushi-basketbolisty-nba-v-sostave-duxovnoj-diplomatii/.

26. Моргулис о деградации американской дипломатической школы [Электронный ресурс] //Твоя Библия - Вечное сегодня. - 2013. - Режим доступа: http://www.bible.com.ua/news/r/86297.

27. Порошенко раптово скасував візит до Польщі [Электронный ресурс]// Українські новини. - 2015. - Режим доступу: http://ukranews.com/news/ 170895.Poroshenko-vnezapno-otmenil-vizit-v-Polshu.uk.

28. Посол України в США Олександр Моцик нагородив українсько-американський спортивний центр "Тризуб" Почесною грамотою Посольства [Електронний ресурс]// Міністерство закордонних справ України. - 2015. - Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/news-feeds/foreign-offices-news/34469-posol- ukrajini-v-ssha-oleksandr-mocik-nagorodiv-ukrajinsyko-amerikansykij-sportivnij-centr-trizub-pochesnoju-gramotoju-posolystva.

29. Петровец П. Почётный консул Беларуси в США, Михаил Моргулис [Электронный ресурс]/ П. Петровец// morgulis.tv. - 2015. - Режим доступа: http://morgulis.tv/honorary-consul-of-belarus-in-usa- mikhail-morgulis/?utm_source=feedburner&utm_medium=feed&utm_campaign=Feed %3A+morgulistv+ %28 Morgulis.TV %29; Джонсон Д. Михаил Моргулис назначен Почетным консулом Беларуси в США [Электронный ресурс]/ Д. Джонсон // diasporanews. - 2015. - Режим доступа: http://www.diasporanews.com/2015/12/14/.

30. Рамдан А. Организация исламского сотрудничества поддерживает государство Катар в его противостоянии кампании дискредитации, касающейся проведения Чемпионата мира по футболу 2022 г. [Электронный ресурс]/ А. Рамдан // Дипломатические Комментарии. - 2015. - Режим доступа: http://www.dipcomment.com/news.php?Ids=395.

31. Сизоненко А.И. Капабланка. Встречи с Россией / А.И. Сизоненко. - М.: Знание, 1988. - 141 с.

32. Теппер Ю. Олимпийский фальстарт [Электронный ресурс]/ Ю. Теппер II Радио Свобода. - 2013. - Режим доступа: http://www.svoboda.mobi/a/ 25198089.html.

33. Туманова Т. Представник Держдепу США перенесла брифінг, щоб встигнути подивитися футбольний матч [Електронний ресурс]/ Т. Туманова II Українські національні новини. - 2014. - Режим доступу: http://www. unn.com.ua/uk/news/1358861 -predstavnik-derzhdepu-ssha-perenesla-brifing-schob-vstignuti- podivitisya-futbolniy-match.

34. У Вільнюсі відбувся благочинний спортивний захід - товариський матч "Карпати" - "Жальгіріс" [Электронный ресурс] // Посольство України в Литовській Республіці. - 2015. - Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/news-feeds/foreign-offices-news/34958.

35. Украина и Россия сыграют гандбол в Минске [Электронный ресурс]// Новости Беларуси. - 2015. - Режим доступа: http://by24.org/2015/04/23/ ukraine_and_russia_wiU_play_handban_in_minsk/.

36. Фетисов В. "У КХЛ есть все предпосылки для создания Тихоокеанского дивизиона" [Электронный ресурс]/ В. Фетисов II Спорт Экспресс. - 2012. - Режим доступа: http://www.sport-express.ru/hockey/ russia/news/495340/.

Размещено на Allbest.ru

...