Економічні наслідки створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС
Характеристика специфічних регуляторних вимог, які існують при імпорті окремих видів української продукції до Європейського Союзу. Переваги, що можуть отримати виробники та експортери від створення зони вільної торгівлі у довгостроковому періоді.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.08.2018 |
| Размер файла | 18,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Підписання Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом є безумовно значущою подією для економіки країни як з точки зору впливу на її подальшу інтеграцію до системи світового господарства, так із огляду на те, що реалізація взятих на себе домовленостей передбачає вирішення комплексу проблем та питань, пов'язаних з недосконалою структурою національної економіки та провадженні відповідних реформ адміністративного, інституційного та правового характеру. Дослідження впливу реалізації обов'язків нашою країною, передбачених Угодою, дозволить визначити потенційні наслідки, що матимуть національні виробники та економіка України в цілому.
Відповідно метою статі є дослідження економічних основних питань та зобов'язань в сфері торгівлі, взятих нашою країною підписанням Угоди та потенційних наслідків і ризиків, які можуть супроводжувати їх реалізацію.
Впродовж останніх років частка країн ЄС складає в середньому близько 28% і 29% у загальному експорті товарів та послуг України відповідно та 35% і 53% у загальному імпорті послуг (таблиця 1).
Таблиця 1. Питома вага країн ЄС у загальних обсягах торгівлі та ПТТ України, 2005-2015 рр.
|
рік |
Питома вага країн ЄС у загальних обсягах торгівлі та ПТТ України, % |
|||||
|
Експорт товарів |
Імпорт товарів |
Експорт послуг |
Імпорт послуг |
ПТТ |
||
|
2005 |
30,07 |
33,79 |
27,44 |
44,19 |
71,73 |
|
|
2006 |
31,71 |
36,04 |
29,18 |
48,19 |
75,16 |
|
|
2007 |
28,44 |
36,75 |
31,62 |
52,15 |
77,70 |
|
|
2008 |
27,28 |
33,82 |
33,60 |
59,46 |
78,87 |
|
|
2009 |
23,97 |
33,98 |
29,86 |
58,79 |
77,98 |
|
|
2010 |
25,46 |
31,53 |
25,92 |
55,33 |
78,13 |
|
|
2011 |
26,50 |
31,24 |
24,91 |
54,26 |
80,20 |
|
|
2012 |
24,88 |
30,97 |
26,60 |
54,75 |
78,28 |
|
|
2013 |
26,47 |
35,13 |
29,48 |
55,99 |
74,62 |
|
|
2014 |
31,54 |
38,71 |
34,65 |
49,41 |
77,53 |
|
|
2015 |
34,14 |
40,86 |
30,07 |
49,79 |
76,18 |
Проте, значною проблемою у співробітництві України з країнами ЄС є диспропорції у структурі експорту та імпорту продукції з рівнем доданої вартості, адже Україна є переважно експортером товарів нижчих ступенів обробки, які є найбільш чутливими до зміни цінової кон'юнктури на світових ринках. Так, у 2015р. сумарний обсяг експорту продукції чорної металургії, виробів з чорних металів, енергетичних матеріалів, руд, шлаків, зол, мінеральних добрів та зернових культур становив майже 45% від загального експорту товарів України до ЄС.
Натомість структура імпорту товарів України з ЄС є більш диверсифікованою із переважанням товарів з більш високим рівнем доданої вартості. Зокрема, машини, устаткування, механізми, прилади та засоби транспорту формують майже 23% загального імпорту з ЄС, на продукцію хімічної промисловості та пов'язаних із нею галузей, включно з полімерними матеріалами і каучуком та фармацевтичні товари приходиться майже 19%, на продукцію легкої промисловості - близько 5%.
Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, підписанням якої створено зону вільної торгівлі, складається з 7 розділів, 486 статей, 43 додатків, доповнень, протоколів та декларацій. Торговельно-економічні аспекти Угоди містяться в Розділі IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» та Розділі V «Економічне та галузеве співробітництво».
Зобов'язання, які Україна взяла на себе в рамках підписаної Угоди з Європейським Союзом, охоплюють наступні питання:
- товарні ринки та доступ до них (національний режим та доступ на ринки товарів, визнання відповідності, засоби захисту у торгівлі, використання технічних бар'єрів, використання санітарних і фіто-санітарних заходів, митні питання та сприяння торгівлі);
- лібералізація ринків послуг (заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля, здійснення поточних платежів та рух капіталу);
- правила торгівлі (митні правила та спрощення процедур торгівлі, правила державних закупівель, захисту інтелектуальної власності, конкуренції, прозорості, врегулювання питань, пов'язаних з торгівлею енергоносіями, впливу торгівлі на сталий розвиток, суперечок, механізмів врегулювання спорів та механізмів посередництва).
З точки зору часу настання можливі наслідки для економіки України та потенційні переваги для вітчизняних виробників можна умовно поділити на ті, вплив яких очікується у коротко та довгостроковій перспективі.
З 1 січня 2016 року відбулось скасування (введення нульових ставок) увізного мита на переважну більшість (97%) тарифних ліній (більше 95% обсягу двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС) [2], що може надати вітчизняним експортерам додаткові переваги на ринках з достатньо високим захистом. При цьому середній рівень тарифного захисту ринку України по відношенню до товарів європейського походження згідно підписаної Угоди складає 2,42%, а середня ставка в ЄС для українських товарів - 0,5% (таблиця 2).
Таблиця 2
|
Показник |
Середньоарифметична ставка увізного мита України |
Середньоарифметична ставка увізного мита ЄС |
|||||
|
До підписання Угоди |
З моменту набуття Угодою чинності |
11-й рік |
До підписання Угоди |
З моменту набуття Угодою чинності |
11-й рік |
||
|
Всього по Митному тарифу |
4,95 |
2,42 |
0,32 |
7,6 |
0,5 |
0,05 |
|
|
Сільське господарство |
9,24 |
6,77 |
1,38 |
19,8 |
0,6 |
0,24 |
|
|
Промисловість та перероблені сільськогосподарські товари |
3,67 |
1,12 |
0,0 |
3,9 |
0,5 |
0,0 |
Для решти експорту продукції українського походження, що переважно охоплює сільськогосподарські товари (м'ясо свинини, курятини, яловичини, цукор тощо), ввізні мита мають поступове скасування, а торгівля за ними буде здійснюватись в межах встановлених тарифних квот. Зазначені товари є чутливими для ринку ЄС та зазвичай при укладанні Угод про вільну торгівлю вилучаються з режиму лібералізації.
Запровадження квотування у двосторонній торгівлі між Україною та ЄС означає, що українські виробники отримують можливість завозити певні обсяги даних товарів без справляння увізних мит. При цьому мова йде не про обмеження обсягів імпорту, а про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим митного оподаткування [1] (таблиця 3).
З поміж країн ЄС основними ринками збуту вітчизняної агропромислової продукції є такі країни, як Іспанія, Нідерланди, Італія, Польща та Франція. Саме до цих країн Україна спрямовує понад 60% власного експорту до країн ЄС. При цьому досить швидко вичерпуються квоти на пшеницю, кукурудзу, овес, частково - на цукор та ячмінь. Відносно ж багатьох товарних позицій, які користуються попитом на ринку ЄС (гриби, часник, яловичина, баранина, свинина, молочна продукція, вершкове масло, цукрові сиропи, крохмаль та ін.) можливості щодо їх експорту з боку українських експортерів є більш обмеженими, зокрема через різність систем стандартизації, невідповідність європейським стандартам безпеки та якості, що значною мірою впливає на просування вітчизняної сільськогосподарської продукції (зокрема тваринного походження) на ринки ЄС. До того ж країни ЄС проводять жорстку протекціоністську політику підтримки і захисту власних виробників сільськогосподарської продукції за рахунок квотування імпорту окремих видів агропромислових товарів.
Таблиця 3
|
Агропромислова продукція |
Тариф, % |
Квота |
|
|
Зернові культури: пшениця |
0% (в межах квоти) |
950 тис.тонн за рік, збільшення до 1000 тис.тонн за 5 років |
|
|
кукурудза |
0% (в межах квоти) |
400 тис.тонн за рік, збільшення до 650 тис.тонн за 5 років |
|
|
ячмінь |
0% (в межах квоти) |
250 тис.тонн за рік, збільшення до 350 тис.тонн за 5 років |
|
|
овес |
0% (в межах квоти) |
4 тис.тонн за рік |
|
|
молоко та молочні продукти |
0% (в межах квоти) |
11 тис.тонн за рік зі збільшенням до 16 тис.тонн через 5 років |
|
|
насіння соняшнику та олія соняшникова |
0% (в межах квоти) |
відсутня |
|
|
м'ясо та м'ясні продукти |
0% (в межах квоти) |
89,5 тис.тонн за рік зі збільшенням до 90,25 тис.тонн через 5 років |
|
|
овочі, фрукти, горіхи |
0% |
відсутня |
До того ж при імпорті окремих видів продукції до ЄС, поряд із загальними існує також ряд специфічних регуляторних вимог. Так, наприклад:
> Щодо зернових та рису - правила подання заявки для імпорту та експорту зернових та рису та спільна організація ринку рису;
> Щодо імпорту молокопродуктів - правила подання заявки щодо організації імпорту молока та молокопродукції та відкриття імпортних квот;
> Яловичина та телятина - правила подання заявки на отримання ліцензій на імпорт та експорт яловичини та телятини;
> Щодо імпорту цукру - правила запровадження Регламенту щодо торгівлі45 з третіми країнами цукром та спільної організації ринку[1].
Ринок металургійної продукції ЄС за основними товарними групами на момент підписання Угоди був достатньо відкритим для України, доступ до якого обмежувався виключно за рахунок використання мита на окремі товари (середня ставка ввізного мита ЄС складала 2%, середньозважена - 0,5%) (таблиця 4). Відповідно відчутного впливу на збільшення обсягів збуту продукції вітчизняного виробництва можна не очікувати. При цьому Угодою передбачено зниження ставок мита на імпорт металургійної продукції (сталі і напівфабрикатів) з країн ЄС до України з 2,1% в середньому до нуля, що може призвести до зростання конкуренції на внутрішньому ринку.
Таблиця 4
|
Товарна позиція |
ЄС |
Україна |
|||||
|
Тариф |
Квота |
Перехідний період, років |
Тариф |
Квота |
Перехідний період, років |
||
|
Прокат чорних металів |
0% |
Відсутня |
0 |
0% |
Відсутня |
0 |
|
|
Сталь і напівфабрикати |
0% |
Відсутня |
0 |
0%-5% |
Відсутня |
0 |
|
|
Труби |
0% - 3,2% |
Відсутня |
0 |
0% |
Відсутня |
0 |
Щодо ринку машинобудівної продукції, то основні переваги у коротко та середньостроковому періоді переважно пов'язані із наступними змінами:
> скасування ввізних мит в ЄС у період до 7 років;
> зниження середньозваженої ставки ввізного мита на електричне устаткування з 3,5% до 0%, на автотранспортні засоби - з 1,9% до 0%;
> можливість укладення Угод про оцінку відповідності і прийнятності промислових товарів (АСАА).
Натомість існує і ряд загроз, що пов'язані із зростанням конкуренції на внутрішньому ринку за рахунок зниження середньозваженого ввізного мита з 2,3% в середньому до 0,0% на електричне устаткування, з 8,0% до 0,0% на автотранспортні засоби тощо; поступове зникнення ринку продукції, яка не відповідає стандартам ЄС у секторах, де технічне регулювання гармонізоване з нормами ЄС.
Таблиця 5
|
Продукція |
ЄС |
Україна |
|||
|
Базова ставка увізного мита, % |
Перехідний період, % |
Базова ставка увізного мита, % |
Перехідний період, % |
||
|
Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої, їх частини |
Від 1,7% до 5,7% (переважно, 2,7% та 4,2%) |
0 років за всіма позиціями |
Від 0% до 10% (переважно 2% та 5%) |
Переважно 0 років За окремими позиціями - 3 роки |
|
|
Електричні машини, обладнання та їх частини |
Від 1,2% до 14% |
Переважно 0 років За окремими позиціями - від 5 до 7 років |
Від 0% до 25% (переважно 10%) |
Від 0 до 5 років (переважно 3 роки) |
|
|
Залізничні локомотиви або моторні вагони трамвая, рухомий склад та їх частини, шляхове обладнання та пристрої для залізниць або трамвайних колій та їх частини, механічне |
Від 1,7% до 3,7% |
0 років |
0% для контейнерів протирадіаційним свинцевим захистом для транспортування радіоактивних речовин - 2%, для вагонів трамвайних - 10% |
0 років |
|
|
Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу |
Від 1,7% до 22% |
Від 0 років до 7 років |
Від 1% до 20% (переважно 10%) |
Від 0 до 10 років (переважно 3 роки) |
У даному випадку (таблиця 4, 5) «базова ставка» - означає ставку увізного мита з якої починається її зниження або скасування протягом перехідного періоду. «Перехідний період» - це кількість років впродовж яких ставку ввізного мита буде знижено або скасовано. Зазначений перехідний період у «0 років» означає, що з 1 січня 2016 року ставку увізного мита встановлено на рівні 0%.
Також слід зазначити, що для України передбачено запровадження тривалих перехідних періодів щодо скасування ввізних мит, які є більшими, ніж для Європейського Союзу, та становлять від 3 до 10 років залежно від товару. Для низки європейських товарів українське мито знизиться лише частково (на 20-60% протягом 510 років) [1].
Щодо наслідків та переваг, які можуть отримати вітчизняні виробники і експортери та економіка України в цілому у довгостроковому періоді слід визначити наступні:
1. підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції внаслідок впровадження сучасних міжнародних та європейських стандартів при її виробництві;
2. збільшення асортименту товарів та послуг на внутрішньому ринку;
3. впровадження уніфікованих правил походження товарів;
4. підвищення рівня конкуренції та якості продукції національного виробництва; імпорт виробник європейський регуляторний
5. зростання інвестиційних надходжень, зокрема з країн Європейського Союзу;
6. зростання валютних надходжень до країни в результаті збільшення обсягів експортних операцій суб'єктами ЗЕД;
7. підвищення цінової конкурентоспроможності товарів на зовнішніх ринках за рахунок зниження рівня митного навантаження;
8. уніфікація та гармонізація правових умов реалізації торговельного співробітництва суб'єктами ЗЕД;
9. розвиток міжгалузевого співробітництва України з країнами ЄС;
10. доступ національних виробників до системи державних закупівель країн ЄС;
11. зниження нетарифних бар'єрів у торгівлі України з країнами ЄС, які є нині головними перешкодами для зовнішньої торгівлі країни, в результаті адаптації існуючих національних стандартів із європейськими технічними регламентами та стандартами.
Разом з тим, враховуючи недосконалу структуру національної економіки та вузьку базу щодо її модернізації, застарілість технологій, що використовуються, зокрема, у виробництві ключових для країни товарних позицій, недостатньо високий рівень конкурентоспроможності окремих вітчизняних товарів, у короткостроковому періоді адаптації національних виробників до нових умов можливе виникнення наступних ризиків:
> зростання диспропорційності розвитку окремих галузей промисловості країни;
> втрата окремими виробниками внутрішнього ринку внаслідок недостатнього рівня конкурентоспроможності продукції порівняно із іноземними аналогами;
> зростання витрат на переоснащення та модернізацію технологій виробництва;
> зростання витрат, пов'язаних із виконанням стандартів безпеки, охорони праці та довкілля, прав споживачів;
> збільшення обсягів імпорту та зростання негативного сальдо торгівлі внаслідок зниження рівня тарифного захисту окремих галузевих ринків;
> скорочення надходжень до державного бюджету в результаті зниження ставок митних платежів;
> скорочення робочих місць внаслідок зниження обсягів виробництва.
Таким чином, реалізація домовленостей обумовлених чинною Угодою щодо створення розширеної зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом у короткостроковому періоді пов'язана переважно із зниженням рівня тарифного захисту ринків України та ЄС, що передбачає більш вільний доступ суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності до ринків окремих товарів, що найменшим чином захищені нетарифними бар'єрами, які є головними перешкодами для зовнішньої торгівлі нашої країни. Збільшення конкурентного тиску з боку іноземних компаній створює ризики для економіки України, пов'язані із зниженням виробництва окремої продукції, зокрема з високою доданою вартістю. Процес адаптації до нових стандартів та умов виробництва продукції і реалізації торговельного співробітництва буде супроводжуватись зростанням витрат на переоснащення та модернізацію, проте саме такі зміни у довгостроковій перспективі сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності продукції національного виробництва та зростанню обсягів її експорту на європейські ринки.
Література
1. Хаунхорст Е. Експорт української агропродовольчої продукції до Європейського Союзу в умовах глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі
2. Інформаційна довідка стосовно Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включаючи основні параметри, переваги і ризики створення зони вільної торгівлі
3. Оцінка впливу Угоди про асоціацію/ЗВТ між Україною та ЄС на економіку України: наукова доповідь / за ред. В.М. Гейця, Т.О. Осташко, Л.В. Шинкарук. - Київ, 2014.
4. Оцінка можливих наслідків підписання Україною Угоди про ЗВТ з ЄС (у розрізі окремих секторів економіки та видів діяльності) (аналітичні матеріали). - Харків, 2014.
5. Торгівля з ЄС в рамках поглибленої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю: роз'яснення переваг поглибленої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю (ЗВТ+) між Україною та ЄС / підгот. М. Хейлієр, В. Пятницький.
6. Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сучасні тенденції і показники, що характеризують міжнародні економічні відносини. Сутність зони вільної торгівлі як етапу міжнародної економічної інтеграції, оцінка впливу їх діяльності на стан світового господарства та економічний розвиток України.
курсовая работа [297,9 K], добавлен 02.06.2014Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародної торгівлі. Показники та сучасні тенденції у її розвитку. Вплив діяльності зон вільної торгівлі на розвиток світового господарства. Ефект впливу на обсяги, структуру та динаміку міжнародної торгівлі.
курсовая работа [322,3 K], добавлен 29.05.2014Тарифні інструменти регулювання міжнародної торгівлі. Класифікація та особливості застосування митних тарифів. Мета створення Європейського Союзу, діяльність Європейської асоціації вільної торгівлі. Основи економічного співробітництва між Україною та ЄС.
контрольная работа [162,2 K], добавлен 08.06.2011Поняття внутрішнього ринку та його еволюція, етапи становлення ринку Європейського союзу. Правове регулювання свободи надання і отримання послуг. Вплив свободи надання послуг ЄС на треті країни. Поглиблення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
курсовая работа [67,0 K], добавлен 26.08.2013Цілі міжнародної економічної інтеграції. Економічні ефекти зони вільної торгівлі і митного союзу, сучасні інтеграційні процеси. Інтеграція України в сучасну міжнародну економічну систему. Проблеми і перспективи інтернаціоналізації української економіки.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 11.12.2011Розкриття суті міжнародної економічної інтеграції. Історія створення і механізм функціонування Північноамериканської зони вільної торгівлі. Особливості Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва і економічного союзу держав Південної Америки.
презентация [1,1 M], добавлен 10.10.2013Інтеграція України до європейського політичного, економічного, правового простору з метою набуття членства в Європейському Союзі. Основні проблеми інтеграції України. Режим вільної торгівлі між Україною та ЄС, розбудова демократичних інституцій.
реферат [15,4 K], добавлен 04.06.2019Дослідження американо-канадських, американо-мексиканських, канадо-мексиканських відносин, выявлення їх специфіки і перспектив, а також аналіз інтеграційних процесів в США, Мексиці і Канаді. Аспекти створення північноамериканської зони вільної торгівлі.
дипломная работа [94,0 K], добавлен 22.03.2011Дослідження сутності, видів та показників світової торгівлі. Характеристика типів зовнішньоторговельної політики держав: політика вільної торгівлі та протекціонізм. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами. Сучасна зовнішня торгівля України.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010Характеристика патерналізму і пасивності українського суспільства. Бізнес-середовище щодо наслідків і перспектив приєднання України до зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Види технічних стандартів, що перешкоджають експорту на ринок Європи.
лекция [137,0 K], добавлен 05.10.2017Переваги, отримані Україною після вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Негативні наслідки вступу до СОТ. Рівень відкритості економіки. Розширення номенклатури та географічної структури експорту та імпорту. Динаміка зовнішньої торгівлі України.
презентация [559,5 K], добавлен 19.10.2013Теорія оптимальних валютних зон і моделі, що описують вигоди й витрати відмови від національної валюти й створення єдиної валютної зони. Порівняльна динаміка макроекономічних показників країн-членів СНД, оцінка перспектив створення єдиної валютної зони.
курсовая работа [979,8 K], добавлен 22.03.2011Структура зовнішньоекономічної торгівлі в Європейському Союзі, сумарні показники зовнішньоекономічної торгівлі країн Союзу. Показники зовнішньоекономічної торгівлі окремих країн ЄС. Зовнішньоекономічна інвестиційна політика в Європейському Союзі.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 15.06.2013Передумови створення, головне призначення та етапи розширення Європейського Союзу кінця ХХ - початку ХХІ ст. Європейська політика сусідства та "Східне партнерство" як основні стратегії розширення. Взаємовідносини Європейського Союзу з Росією та Україною.
курсовая работа [67,7 K], добавлен 16.06.2011Состав інституцій Європейського Союзу та органи, що з ними співпрацюють. Історія створення євро як європейської валютної одиниці, переваги її введення. Верховенство права як фундаментальний принцип Європейського Союзу. Список країн, що користуються євро.
презентация [3,6 M], добавлен 15.01.2012Дослідження історії створення Європейського Союзу (від ідеї Роберта Шумена про заснування Європейського об’єднання вугілля та сталі до сьогодення). Основні цілі Євросоюзу - безпека і надійність, економічна і соціальна єдність, спільна модель суспільства.
реферат [24,5 K], добавлен 17.07.2010Розширення Європейського Союзу (ЄС) як результат міжнародної інтеграції, його історичні причини і передумови, основні етапи. Наслідки розширення кордонів ЄС для України. Політичні та економічні наслідки розширення ЄС для Російської Федерації та Румунії.
курсовая работа [129,8 K], добавлен 22.11.2013Історія створення Європейського Союзу (ЄС), його розширення як процес приєднання європейських країн. Характеристика основних етапів Європейської інтеграції. Особливості новітньої історії Європейської інтеграції. Підтримка громадянами України вступу до ЄС.
презентация [1,3 M], добавлен 18.04.2015Заснування у 1957 р. ЄЕС і Європейського співтовариства по атомній енергії з метою поглиблення економічної інтеграції у світі. Етапи розширення Європейського Союзу, його економічні наслідки та проблеми у політичному, правовому та процедурному аспектах.
курсовая работа [27,8 K], добавлен 02.04.2011Історія створення, становлення та розширення Світової організації торгівлі, статус та сфера діяльності, функції. Організаційна структура, система угод та основні принципи. Переваги та вигоди торгової системи СОТ. Україна та СОТ: поточний стан відносин.
доклад [29,0 K], добавлен 11.10.2009
