Торгово-економічне співробітництво України з країнами Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Торгово-економічне співробітництво України з країнами Європейського Союзу

Мариніна С.В.

Анотація

У статті проаналізовано тенденції розвитку торговельно-економічного співробітництва, одного з пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності України з Європейським Союзом. Досліджено фактори, що зумовлюють стан та перспективи цього напряму. Акцентовано увагу на упущеннях та факторах конкурентоспроможності українських товарів та послуг на ринку Європейського Союзу. На основі аналізу торговельного Союзу визначено перспективи підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною і Євросоюзом.

В статье проанализированы тенденции развития торгово-экономического сотрудничества, одного из приоритетных направлений внешнеэкономической деятельности Украины с Европейским Союзом. Исследованы факторы, влияющие на состояние и перспективы этого направления. Акцентировано внимание на упущениях и факторах конкурентоспособности украинских товаров и услуг на рынке Европейского Союза. На основе анализа торгового Союза определены перспективы подписания Договора о свободной торговле между Украиной и Евросоюзом.

The trends of trade-economic cooperation development of the first-priority directions of Ukrainian foreign-economic activity with the European Union were examined in the article. The factors, conditions and perspectives of these directions were researched. The attention was accented on oversights and factors competitiveness of Ukrainian goods and services in the European Union Market. The signing perspectives of the Ukraine-European Union Free Trade Area Agreement were defined on the basis of Trade Community analysis.

Ключові слова: Європейський Союз, зовнішня торгівля товарами та послугами, обсяги експорту й імпорту, зона вільної торгівлі, країни-члени Європейського Союзу, зовнішньоекономічні відносини, партнерство і співробітництво, торговельно-економічні відносини.

Вступ

Пріоритетним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України є подальший розвиток торговельно-економічного співробітництва з країнами Європейського Союзу (ЄС).

Після набуття чинності Угоди про партнерство і співробітництво (УПС) між Україною та ЄС головними завданнями двостороннього переговорного процесу є підготовка Угоди про вільну торгівлю між Україною і Євросоюзом. За економічною значимістю ця угода певною мірою є вагомішою для України, ніж УПС, яка визначила генеральні принципи взаємин з ЄС. економічний торговельний конкурентоспроможність

Розширення доступу до зовнішніх ринків ЄС компенсує для товаровиробників негативні наслідки різкого спаду купівельної спроможності всередині країни, а в майбутньому розширення експорту українських товарів на західноєвропейський ринок може стати одним із головних факторів прискореного росту валового внутрішнього продукту (ВВП) у нашій державі.

Проблеми зовнішньоекономічних відносин з країнами ЄС, доцільність Угоди про вільну торгівлю, дослідження потенціалу торговельно-економічних відносин України та ЄС і аналізу проблем, що стримують їх поступальний розвиток певною мірою відображені у роботах І. Бураковського, В. Гейца, Н. Краснової, В. Новицького, К. Парасій, Ф. Шевченка, О. Шниркова та інших. Європейський Союз вони вважають перспективним для нарощування потужностей торговельно-економічних відносин між ним і Україною.

Разом з тим, в їх роботах відсутній аналіз торговельно-економічних відносин за товарними категоріями, а саме торгівля за певними категоріями становить більшу частину обсягів експорту ЄС до України і разом з лібералізацією експортного режиму нарощує від'ємне сальдо. Вказаним вище проблемам та аспектам їх виправлення в даній роботі автором приділені основні засади дослідження.

Методологія. Основою дослідження є системний підхід до аналізу торговельно-економічного співробітництва між Україною та країнами-членами Європейського Союзу. Методологічно - це методи порівняльного і системного аналізу із застосуванням статистичного дослідження та теоретичного узагальнення.

Постановка завдання. Основною метою дослідження є аналіз торговельно-економічного співробітництва України з країнами-членами ЄС та перспективи укладання Угоди про вільну торгівлю між Україною і Євросоюзом для забезпечення стабілізації й подальшого зростання обсягів експорту українських товарів і послуг.

Результати дослідження: Географічне наближення Європейського Союзу до кордонів України збільшує його вплив на нашу країну. У довгостроковому плані цей процес розглядається як позитивний. Необхідно разом з ЄС відшукати прийнятні рішення, щоб зберегти і в подальшому розвинути динаміку двосторонніх торговельно-економічних відносин.

Торговельно-економічні відносини України і ЄС свідчать про недостатнє використання в них наявного потенціалу та про існування ряду серйозних проблем, які гальмують розвиток цих відносин. Вони набули нової важливої актуальності після розширення членства в ЄС, який поширив єдиний торговельний режим на його нових членів, що ставить на порядок денний додаткові питання стосовно підняття торговельно-економічних відносин України і ЄС на вищий рівень та надання їм реальної спрямованості.

Аналіз торговельно-економічних відносин України з країнами-членами ЄС за перше півріччя 2010 року показав їх поступовий вихід з рецесії. За даними Держкомстату України в зовнішній торгівлі товарами спостерігається збільшення обсягів товарів і зменшення обсягів послуг.

Обсяги експорту товарів до країн ЄС у першому півріччі 2010 року порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшились на 45,3 % і досягли 5716,9 млн дол США, імпорту - на 22,5 % і досягли 8121,1 млн дол США. Негативне сальдо становило 2404,2 млн дол США (у першому півріччі 2009 року мінус 2696,7 млн дол США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,70.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Джерело: за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. - http://www.ukrstat.gov.ua.

У загальному обсязі експорту частка країн ЄС становила 24,8 %, імпорту - 31,7 %. Головними партнерами України як в експорті, так і в імпорті товарів є Італія (1144,4 і 617,2 млн дол США відповідно), Польща (740,1 і 1083 млн дол США), Німеччина (711,3 і 1879,5 млн дол США).

Обсяги експорту товарів збільшились у поточному році до Італії, Польщі, Чеської Республіки, Румунії; зменшилися до Іспанії, Франції, Фінляндії, Данії та Словенії.

Обсяги імпорту товарів збільшились із усіх країн Європейського Союзу, крім Латвії, Кіпру та Фінляндії.

Основу товарної структури експорту з України до країн ЄС становили чорні метали - 31,1 %, руди, шлаки та зола - 11 %, електричні машини - 9,4 %. Вагомі експортні поставки чорних металів здійснювались до Італії, Румунії, Болгарії; руд, шлаків та золи - до Польщі, Австрії, Чеської Республіки; електричних машин - до Угорщини, Польщі, Німеччини.

Основну частку товарного імпорту з країн ЄС до України становили механічні машини - 11,8 %, електричні машини - 9,4 %, фармацевтична продукція - 8,1 %. Імпортні надходження механічних машин здійснювались максимально із Німеччини, Італії, Польщі; електричних машин - із Польщі, Німеччини, Угорщини; фармацевтичної продукції - з Німеччини, Ірландії, Франції.

Обсяги експорту послуг з України до країн ЄС становив 1355,4 млн дол США. По відношенню до відповідного періоду минулого року становив 94,1 %. Імпорт - відповідно 1246,2 млн дол США та 87,4 %. Позитивне сальдо становило 109,2 млн дол США, у відповідному періоді минулого року - 13,6 млн дол США.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Джерело: за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. - http://www.ukrstat.gov.ua.

Питома вага експорту послуг до країн ЄС у загальному обсязі становила 25,8 %, імпорту - 53,2 %. Головними партнерами України як в експорті, так і в імпорті були Сполучене Королівство (257,9 і 278,8 млн дол США), Кіпр (212,9 і 292,5 млн дол США), Німеччина (140,8 і 127,7 млн дол США), Франція (49,8 і 113,1 млн дол США), Австрія (82,8 і 58,3 млн дол США).

Експорт послуг до країн ЄС зменшився на 84,4 млн дол США, у тому числі до Німеччини, Сполученого Королівства, Кіпру, Латвії, Нідерландів, Швеції; на 11,1 млн дол США - збільшився до Франції.

Обсяг імпорту послуг із країн ЄС до України зменшився на 180 млн дол США, у тому числі з Австрії, Сполученого Королівства, Німеччини, Кіпру, Чеської Республіки; збільшилися обсяги послуг - із Португалії та Швеції.

У загальному обсязі українського експорту переважали транспортні (60,4 %), різні ділові, професійні та технічні (20,8 %) послуги. В експорті транспортних послуг переважали Сполучене Королівство, Кіпр; різних ділових, професійних та технічних послуг - Сполучене Королівство, Німеччина, Естонія.

В обсязі імпорту найбільшу частку займали фінансові (28,9 %), транспортні (16,8 %), різні ділові, професійні та технічні (15,9 %) послуги. Головними партнерами України в імпорті фінансових послуг були Сполучене Королівство, Кіпр, Франція; транспортних - Сполучене Королівство, Німеччина, Кіпр; різних ділових, професійних та технічних послуг - Сполучене Королівство, Німеччина, Кіпр.

У торгово-економічному співробітництві спостерігається збільшення товарообороту майже з половиною держав-членів ЄС. Найбільшими торговельними партнерами України є Італія, Польща, Німеччина. Також значно зріс товарообіг із Угорщиною, Австрією, Польщею 1.

Аналіз динаміки торгівлі Україна_ЄС за окремими групами товарів за перше півріччя 2009 року до першого півріччя 2010 року показує продовження тенденції до перевищення обсягів експорту ЄС до України над імпортом ЄС з України товарів з більшою доданою вартістю. Таке перевищення спостерігається у торгівлі за товарною категорією "Транспортні засоби та шляхове обладнання", "Механічне обладнання, машини, електрообладнання", "Продукція хімічної промисловості". Торгівля товарами за зазначеними категоріями становить більшу частину обсягів експорту ЄС до України і нарощує від'ємне сальдо торгівлі. При цьому продовжується збільшення імпорту ЄС з України за такими категоріями сировинного значення, як "Недорогоцінні метали та вироби", "Мінеральні продукти", "Продукція сільського господарства". Занепокоєння викликає зниження обсягів імпорту ЄС з України за категорією "Продукція хімічної промисловості".

Основним завданням українських експортерів є збереження на ринках країн ЄС частки української продукції металургійної та металообробної промисловості. Європейський ринок є перспективним для нарощування обсягів експорту продукції сільського господарства за умов наявності відповідних сертифікатів та відповідності стандартам європейського внутрішнього ринку.

В плані економічного співробітництва з країнами-членами ЄС необхідним є формування таких заходів, при яких розвиток торгівлі, розширення економічного співробітництва в галузях, що становлять взаємний інтерес, здійснюється на основі рівності, взаємної вигоди і міжнародного права. Це сприятиме створенню сприятливих умов для збільшення експорту українських товарів на ринку ЄС та забезпечить можливості збалансувати сальдо двосторонньої торгівлі.

Поряд з позитивною тенденцією нарощування загального товарообігу між Україною та ЄС, привертає увагу те, що негативне сальдо торгівлі спостерігається тоді, коли ЄС надає Україні відповідні кредити на вирівнювання платіжного балансу за умови проведення Україною комплексу додаткових заходів з лібералізації режиму імпорту. Це викликає стурбованість, тому що Україною в рамках програми економічних реформ та приведення зовнішньоекономічного режиму у відповідність вимогам СОТ проводиться послідовна його лібералізація, спрямована на відкритість внутрішнього ринку.

Лібералізація експортного режиму має стати головним фактором нарощування та розвитку експорту, що впливатиме на вирівнювання платіжного балансу, скорочення дефіциту державного бюджету, подолання платіжної кризи. Надходження від експорту мають стати джерелом отримання додаткових коштів на закупівлю технологій та інвестиційних товарів виробничо-промислового призначення для проведення реструктуризації експортоспроможних галузей та забезпечення технологічного оновлення виробництва.

Політика лібералізації зовнішньоторговельного режиму України має забезпечити: нарощування експорту в ЄС ліквідної української продукції і за рахунок цього нарощування імпорту інвестиційно промислово-виробничих товарів, необхідних для переобладнання виробництва; загальну тенденцію вирівнювання сальдо в торгівлі споживчими товарами з метою забезпечення за рахунок цього компенсації витрат на закупівлю енергоносіїв; відповідність ступеня лібералізації режиму імпорту рівню фінансової допомоги, яку отримає Україна за умов виконання зобов'язань щодо зазначеної лібералізації.

Коли від'ємне сальдо України в торгівлі з країнами ЄС буде формуватися значною мірою за рахунок імпорту інвестиційних промислово-виробничих товарів, необхідних для переобладнання виробництва, то це можна сприймати позитивно.

Україна підтримує зовнішньоекономічні стосунки з усіма членами Європейського Союзу. За даними митної статистики [2], сформованої на базі вантажних митних декларацій, стан зовнішньої торгівлі з окремими країнами наведено у таблиці.

Ефективній діяльності українських виробників на ринку країн Європейського Союзу перешкоджає складний комплекс негативних чинників як торговельно-політичного, так і структурно-економічного характеру. Вони вкорінені в проблемах міжнародної конкурентоспроможності українських виробників та стратегіях їх корпоративного розвитку.

Розширення Європейського Союзу відкрило перед Україною можливості забезпечити нову якість її присутності на ринку ЄС - повну інтеграцію до структур його єдиного ринку із застосуванням режиму чотирьох свобод: вільного пересування людей, товарів, послуг і капіталів та спільної політики в ряді ключових галузей економіки. Це створило і нові ризики: скорочення обсягів торговельних операцій внаслідок денонсації договорів про вільну торгівлю між Україною і країнами, що вступили до ЄС; послаблення конкурентних позицій українських експортерів на ринках нових членів через поширення на останніх торговельного режиму ЄС стосовно імпорту з третіх країн [3, 4].

Ефективними кроками запобігання небажаним наслідкам розширення ЄС для позицій України мають стати: надання Україні більших преференцій на основі Генеральної системи преференцій Європейського Союзу; якнайшвидше отримання статусу країни з ринковою економікою; прискорення процесу сертифікації та стандартизації українських товарів відповідно до норм і стандартів ЄС. Реалізація цих можливостей значною мірою залежатиме від їх конкретизації у спільному Плані дій України та ЄС, успішності врегулювання торговельних суперечностей у відносинах України з Європейським Союзом.

Таблиця

Зовнішня торгівля України з окремими країнами (тис. дол США)

Джерело: за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. - http://www.ukrstat.gov.ua.

Європейський Союз є одним з провідних торговельних партнерів України (другим після Росії). Угода (УПС) надає Україні та Європейському Союзу легший доступ на ринки, забороняючи дискримінацію товарів один одного, тобто в ній передбачається таке ж ставлення до українських товарів та товарів ЄС, як і до товарів усіх інших торгових партнерів, та забезпечується вільна і справедлива конкуренція імпортованих товарів з товарами місцевого виробництва. Це стосується також правил конкуренції і торгових платежів.

Це означає, що одна із сторін не може встановлювати на імпорт чи експорт іншої сторони вищі митні податки чи збори, ніж ті, що їх вона встановила для будь якої іншої країни. Сторони також не можуть надавати гірші умови платежів, що стосується торгівлі, чи застосовувати більш громіздкі митні процеси ніж ті, що застосовуються відносно інших країн. Держави-члени ЄС вважаються ніби єдиною країною, тобто режим безподаткової торгівлі, що його країни-члени ЄС надають одна одній, не розповсюджується на Україну, хоча можливість поширити цей порядок на Україну необхідно розглянути.

Ні Україна, ні ЄС не можуть користуватися пільгами, що надаються третім країнам спеціально для створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). Як приклад, можна навести відносини ЄС і деяких країн Центральної Європи, які в остаточному підсумку стануть повноправними членами цієї Європейської спільноти. Відповідно до правил СОТ сторони не користуються пільгами, які надаються сусіднім країнам з метою спрощення торговельних процесів у прикордонних областях [5].

Важливим кроком для забезпечення економічного зростання України та входження її повноправним членом до Європейського економічного простору є запровадження зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС 6, 8, 10.

Для досягнення успіху в процесі створення ЗВТ необхідні в першу чергу: повне виконання положень УПС; стабілізація економічного стану в Україні.

Досвід країн Центральної Європи свідчить, що угода про ЗВТ створила лише сприятливі торговельно-економічні умови для розвитку експорту цих країн. Але лібералізація зовнішньоекономічної діяльності виявилась недостатньою для вирішення проблеми розвитку експорту, підвищення конкурентоспроможності промислових товарів, структурних змін в економіці. Використання повною мірою можливостей, які надаються угодою про ЗВТ, гальмується внутрішніми труднощами, значення яких останніх часом зросло.

В умовах кризового стану економіки України впровадження високих темпів реформування у поєднані із структурними змінами економіки потребує не тільки значного фінансового забезпечення таких перетворень, а може спричинити глибокі потрясіння у соціальних структурах суспільства (особливо в галузях сільського господарства, вугільної та металургійної промисловості). Створення ЗВТ між Україною та ЄС матиме рацію, якщо задоволення інтересів і потреб країни здійснюватиметься оптимальним з економічної точки зору шляхом. Це не лише задоволення поточних потреб окремих суб'єктів господарювання на вигідних умовах, а і створення певних передумов для збалансованого сталого розвитку господарства в цілому 7, 9.

Стан господарських комплексів України і рівень її економічного розвитку змушують шукати вирішень внутрішньодержавних потреб у зовнішньоекономічному співробітництві, зокрема у створені зони вільної торгівлі з країнами ЄС, що вимагає дуже високих темпів реформування і значних структурних змін у економіці України з точки зору адаптації її до вимог ринку ЄС.

Процес руху до режиму вільної торгівлі у відносинах України та ЄС повинен бути поетапним та асиметричним, тобто лібералізація ринку ЄС має випереджати лібералізацію імпорту з боку України [3].

Висновки

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що у зв'язку з географічним наближенням Європейського Союзу до кордонів України у статті запропоновані нові підходи збереження та динамічного розвитку в подальшому двосторонніх торговельно-економічних відносин.

У практичному плані на найближчу перспективу перед Україною постають такі завдання: визначення шляхів підвищення конкурентоспроможності економіки України в умовах розширеного ЄС; здійснення заходів щодо забезпечення доступу українських товарів та послуг на ринок розширеного ЄС; досягнення домовленостей з ЄС щодо збільшення обсягів квот на поставки української сталеливарної продукції на ринок розширеного ЄС; створення в Україні систем моніторингу якості продукції (насамперед сільськогосподарської) відповідно до норм ЄС; приведення систем стандартизації та підтвердження її відповідно до стандартів, норм і правил ЄС; розширення галузевого співробітництва між Україною та ЄС - енергетичного, транспортного, космічного, науки та освіти, у сферах екології; активізація інтеграції інфраструктурних мереж, зокрема шляхом реалізації проектів загальноєвропейського значення; розвиток транскордонного співробітництва з розширення ЄС на основі єдиного фінансового інструменту та досягнення домовленостей щодо визначення нових форм технічної допомоги.

Для досягнення поставлених завдань у сфері поглиблення торгово-економічного співробітництва України з країнами Європейського Союзу необхідно активізувати переговорні процеси з укладання угод про вільну торгівлю між Україною та низкою держав світу і окремими угрупуваннями держав, здійснити послідовну роботу щодо опрацювання проектів угод про вільну торгівлю, проведення відповідних консультацій і переговорів.

Нові чинники впливу, що діятимуть у просторі зони вільної торгівлі, передбачають організацію розробки дострокової концепції спеціалізації господарства України у міжнародному розподілі праці з урахуванням тенденцій та прогнозованої динаміки балансу зовнішньої торгівлі України (за галузями, країнами, окремими товарними групами), а також дострокових сценаріїв оптимізації зовнішньої торгівлі. Доцільним визначити галузі, де вітчизняний виробник здатний отримати додаткові довгострокові переваги від розширення ринків збуту, або навпаки - може виявитися неконкурентоспроможним взагалі.

Європейський Союз надає можливість стимулювання економічного розвитку України через експорт українських товарів і послуг.

Література

1. Експрес-випуск. Стан зовнішньоекономічних відносин з країнами Європейського Союзу у першому півріччі 2010 року. // Державний комітет статистики України. - 10.09.2010 р. - № 216.

2. Веб-сайт Держкомстату України. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

3. Краснова Н. УПС як інструмент поглиблення торгових зв'язків / Н. Краснова // Світова економіка. - 2004. - № 1. - С. 24_36.

4. Парасій К. Україна на ринку ЄС: тенденції та перспективи / К. Парасій // Сучасна торгівля. - 2005. - № 1. - С. 10_18.

5. Шевченко Ф. Економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС / Ф. Шевченко // Економічний вісник. - 2005. - № 1. - С. 12_19.

6. Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу (з Експортною доповіддю НІСД "Україна ХХІ століття. Стратегія реформ і суспільної консолідації"). - К.: НІСД, 2010. - 128 с.

7. Шнирков О. Політика Європейського Союзу у сфері міжнародної торгівлі: особливості сучасного етапу / О. Шнирков // Економічний часопис - ХХІ. - 2009. - № 5. - С. 28_31.

8. Новий курс: реформи в Україні. 2010-2015. Національна доповідь / В.М. Гейц, А.І. Даниленко, М.Г. Жулинський, Ю.А. Левенець, Е.М. Лібанова, О.С. Онищенко; за заг. ред. В.М. Гейця. - К.: НВЦ НБУВ, 2010. - 232 с.

9. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: підручник / В.Є. Новицький. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.

10. Бураковський І.В. Глобальна фінансова криза: уроки для світу та України / І.В. Бураковський, О.В. Плотніков. - Харків: Фоліо, 2009. - 299 с.

Размещено на Allbest.ru