Аналіз американо-мексиканського конфлікту

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Кафедра міжнародних відносин, інформації та регіональних студій

КУРСОВА РОБОТА

на тему Аналіз американо-мексиканського конфлікту

Виконала: студентка групи МІ-508

Діска Леся

Науковий керівник

Бєлоусова Н. Б.

Київ-2017



Вступ

Актуальність теми дослідження.

Зовнішня політика Білорусі створює двоїсте враження. З одного боку, стратегічні орієнтири цієї політики офіційно проголошені та регулярно підтверджуються. З іншого боку, як і раніше, відсутня переконлива і виразна артикуляція національних інтересів країни в контексті змін міжнародного середовища на європейському континенті.

Відсутність у білоруських еліт розгорнутого бачення місця і ролі Білорусі в системі сучасних міжнародних відносин у Європі свідчить про певний дефіцит творчої зовнішньополітичної думки, незформованості в республіці самостійної наукової школи в галузі міжнародних відносин. У цих умовах створюється враження, що позиція Білорусі щодо найважливіших міжнародних проблем лише дзеркально відбиває або копіює з незначними змінами відповідні оцінки російської дипломатії. Звичайно, координація зовнішньополітичних ініціатив і підходів Білорусі та Росії, що прямо випливає з останніх білорусько-російських документів, - цілком нормальне явище, яке саме по собі не викликає занепокоєння. Проте занадто тісна прив'язка до концептуальних схем, яким віддається перевага в Москві, не може стимулювати власне білоруську зовнішньополітичну думку і самостійну білоруську дипломатичну практику.

Об'єкт дослідження: США та Мексика як учасники американо-мексиканського конфлікту.

Предмет дослідження: різноманітні зв'язки та напрямки зовнішньої політики США та Мексики.

Робота представляє собою сутнісний аналіз міжнародних відносин.

Метою роботи є виявлення рамок американо-мексиканського конфлікту., та його просторово-часового континуума.

Завдання:

· Накласти обмеження (часові, просторові) на основні складові (процеси, фактори, суб`єкти, проблеми) досліджуваного конфлікту ;

· виділити всі критичні точки протікання конфлікту;

· виявити всі взаємозв`язки між факторами та визначити характер цих взаємозв`язків;

· виділити всіх суб`єктів, акторів, учасників взаємодії конфлікту;

· проаналізувати конфлікт за принципом Парето;

· оцінити вплив економічних показників на перебіг конфлікту згідно коефіцієнту кореляції Пірсона;

· виявити головну проблему, як рушійну силу, що спонукає суб`єктів американо-мексиканського конфлікту вступати у взаємодію і окреслити шляхи врегулювання цієї проблеми.

Методи дослідження

У ході роботи були застосовані методи історичний, структурно-функціональний, системний, метод сценарію, регресійний аналіз. Використання цих методів дало можливість провести ефективне і достовірне дослідження.

Джерельна база.

При написанні роботи було використано велику кількість джерел. Особливо корисними виявились підручники з політології та міжнародних відносин таких авторів як: Циганков П. А, Боришполець К. П., Мальський М. 3., Мацях М. М, . та ін. В їх роботах дуже детально було висвітлено засади дослідження зовнішньої політики, основні загальні та спеціальні методи, які застосовуються для аналізу сучасних міжнародних відносин. Завдяки використанню інтернет -- ресурсів, вдалося здійснити моніторинг багатьох національних та іноземних інформаційних агентств, отримати достовірну інформацію з офіційних сайтів посольств та міністерств закордонних справ.

імміграційний мексиканський конфлікт пірсон



Розділ 1. Історія становлення американо-мексиканського конфлікту та його складові

1.1 Становлення конфліктного питання у американо-мексиканських відносинах

Малюнок1. Спільний кордон Мексики та США

Після мексиканської незалежності в 1810 році в Мексиці та Сполучених Штатах були численні територіальні суперечки. Політичні потрясіння в Мексиці та економічні можливості закордоном сприяли міграції до Сполучених Штатів після мексиканської революції. Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) проклала шлях для більш тісних відносин між США та Мексикою з питань безпеки, торгівлі та боротьби з наркотиками.

Чверть території сучасних США, включно з економічними гігантами Техасом і Каліфорнією, належала Мексиці до укладення в 1848 р. договору Гвадалупе-Ідальго. Невдовзі після «покупки Гадсдена» (1853) сформувався сучасний кордон, повний контроль над яким вкрай важко встановити через його протяжність у майже 2000 миль. Частина його проходить по річці Ріо Гранде, яка висихає і тому не є великою перешкодою. Після підписання двосторонньої угоди між США і Китаєм 1880 р. про заборону двосторонньої торгівлею опіумом китайські іммігранти в Сіналоа (Мексика) поклали початок традиції масштабної транскордонної наркоторгівлі. Сіналоа продовжує бути кримінальним центром до наших днів. Політика заборони алкоголю у США в 20-х роках ХХ ст. привела до контрабанди алкоголю з Мексики і розростання організованої злочинності, особливо в таких прикордонних містах як Сьюдад-Хуарес.

Мексика - єдина латиноамериканська країна, що має сухопутний кордон з США. Географічна близькість представляє природну умову для виникнення і розвитку між Мексикою і США широких економічних відносин. Ці відносини мають давні традиції, найрізноманітніші форми і напрями. Сполучені Штати Америки - основний торговий - економічний партнер як Канади, так і Мексики; на них доводиться близько 75% зовнішньоторговельного обороту Канади і більше 70% - Мексики [1]. ВВП Мексики в 25 разів менше американського, дохід на душу населення в 8 разів нижче, а мексиканський експорт в 16 разів поступається американскому [2]. Серед всіх країн світу Канада є першим торговим партнером США, а Мексика - третім.

Побоювання, що будь-які відносини зі Сполученими Штатами неодмінно будуть нерівними, залишалось в свідомості політичного класу Мексики і ставало вагомою перешкодою до співпраці двох країн. Посол США в Мексиці у 1998--2002 роках Джеффр і Давідоу охарактеризував відносини двох країн як відносини «ведмедя і дикобраза» -- так він назвав книгу про свій досвід роботи у Мексиці. Значення цієї метафори -- грубість і прямолінійність американців і чутливість та гостра негативна реакція мексиканців[3].

Заснована радикальним революційним рухом, підігрітагнівом протии імперіалізму США і постійним свавіллям в середині країни, Мексика рідко співпрацювала з Вашингтоном. Але починаючи з 1990-х, підхід країни до США повністю змінився. Завдяки далеко глядному керівництву в Мехіко і постійній двосторонній співпраці з Вашингтоном, Сполучені Штати і Мексика стали добрими сусідами, активними партнерами з торгівлі і союзниками в галузі національної безпеки.

Починаючи з 1990 року, США і Мексика намагалися згладити наявні суперечності на основі підписаних угод про співпрацю в різних областях, проте з приходом до влади Дональда Трампа рішення цих проблем буде ускладнено.

1.2 Часовий та просторовий вимір американо-мексиканського конфлікту

Цілі та мотивація сторін конфлікту:

S1 - США

Мета: створення максимально економічно, політично і соціально вигідних та сприятливих умов для США у американо-мексиканських відносинах.

S2 - Мексика

Мета: збереження суверенності держави.

Гігантська асиметрія економічних і військово-політичних потужностей між Мексикою і США породжує стійкі стереотипи сприйняття двома націями і державами один одного. Для Вашингтона, Мексика розглядалася як природний, хоч і декілька неспокійний партнер, який через геополітичні реалії ніколи не ставив під питання американське лідерство. Також важливо і те, що розвиток двох різних цивілізацій протікає в умовах глибоких внутрішніх суперечностей. Починаючи з другої половини XX століття США і Мексика конфліктували з проблем таких різних, як, наприклад, ціна на мексиканський газ і розміри помідорів, що імпортуються, відношення до мексиканських робочих в США і американських туристів в Мексиці, проблем наркотрафіку та нелегального перетину американо-мексиканського кордону, перегляду договору стосовно анексованих територій як наслідок американо-мексиканської війни 1846-1848 років та їх повернення, виходу Мексики з НАФТА, та побудови стіни на спільному кордоні.

Зростаюче відчуження в стосунках США і Мексики обумовлено не тільки відсутністю взаєморозуміння між адміністрацією Трампа і мексиканським урядом. Символом розколу і недовіри може стати будівництво стіни на кордоні за рахунок Мексики. Ситуація ускладнюється звинуваченнями Трампа в тому, що Мексика «занадто довго користувалася США» і побічно відповідальна за дефіцит торгового балансу.

На сьогоднішній день відносини між США і Мексикою досягли своєї нижчої точки. Адміністрація Трампа в очах простих мексиканців виглядає як ворог, з яким не можна довіряти. Слід зазначити, що ситуація ускладнюється ще тим, що значна кількість американців вважають, що Мексика є основним джерелом їх проблем і невдач. Багато з них схвалюють плани президента США заборонити імпорт товарів з Мексики, а також в'їзду в країну мексиканців.

Американо-мексиканським відносинам завдано серйозної шкоди, і відновити їх на колишньому рівні буде непросто. Якщо адміністрація Трампа не змінить своєї позиції, то відносини з південним сусідом можуть ще більше погіршитися аж до їх повного розриву. Незважаючи на невдоволення різних верств мексиканського суспільства діями США, мексиканський уряд заявив, що виступає за широкий діалог з Вашингтоном.

Ці дуже хворобливі і делікатні питання, що вимагають якнайшвидшого вирішення для встановлення добросусідських відносин не можна ігнорувати , адже існують високі ризики, пов'язані з болючим розривом відносин Мексики зі Сполученими Штатами. Втрати від такої політики у багато разів перевищать потенційні вигоди, які можуть бути отримані від реалізації проектів Трампа.

Об'єкт конфлікту: імміграційна політика США (нелегальна міграція)

Фази конфлікту:

Конфлікт складається з трьох основних фаз:

1. Становлення конфліктного питання у американо-мексиканських відносинах.

У 1822 році, через рік після отримання Мексикою незалежності від Іспанії, США і новостворена Перша Мексиканська імперія встановили дипломатичні відносини. У перші роки відносини ускладнювала проблема приналежності Техасу, який в 1836 році вийшов зі складу Мексики в результаті війни за незалежність. У 1845 році він був анексований США, після чого вибухнула американо-мексиканська війна (1846-1848). За її підсумками Мексика визнала Техас територією США, а також в обмін на $ 15 млн поступилася 1,36 млн кв. км своїй території (нині Каліфорнія, Юта, Невада і велика частина Нью-Мексико і Арізони).Останні збройні інциденти між двома країнами припали на час Мексиканської революції (1910-1920). У 1914 році американські ВМС захопили один з найбільших портів Мексики - Веракрус, в 1916 році мексиканські повстанці на чолі з ПанчоВільей напали на прикордонний американський Колумбус.

2. Загострення відносин.

Сполучені Штати Америки з другої половини ХХ ст. зазнали нечуваного напливу іммігрантів із тих країн/регіонів, в'їзд із яких раніше був заборонений діючими до того імміграційними квотами. Це стало наслідком процесу лібералізації імміграційної політики США, що базувався на положеннях “Закону про імміграцію” від 1965 р. та істотно змінив імміграційну палітру.Це було спричинено завершенням дії програми “брасеро”, у рамках якої мексиканців запрошували в Сполучені Штати Америки для виконання сільськогосподарських робіт. Таким чином латиноамериканці, здебільшого мексиканці, майже чверть століття мали можливість бути працевлаштованими на території США, адже програма діяла з 1942 по 1964 рік. Після завершення програми “брасеро” вже у 1970-1980-ті рр., за деякими даними, кількість нелегальних іммігрантів з Мексики налічувала 1,5 млн. осіб на рік при 50-60 тис. легальних іммігрантів.в 1990-ті рр. рівень імміграції з Мексики зріс за деякими підрахунками майже на 35,8% порівняно з попереднім десятиріччям. Високий рівень імміграції з Мексики пояснюється прагненням частини мексиканців переїхати на постійне місце проживання до США з метою знайти більш високооплачувану роботу.Це істотно вплинуло на демографічну структуру США. Адже загалом кількість жителів у Сполучених Штатах Америки з іспано-мексиканським походженням упродовж 1990-х років збільшилася на 50% і до 2000 р. сягнула 21 млн. осіб. Щорічно їхня кількість збільшується на 1 млн., що зумовлено високим рівнем народжуваності серед вихідців із країн Латинської Америки. І хоча на початку 2000-х років спостерігається суттєве зменшення імміграції з Мексики, що стало результатом законодавчих реформ кінця ХХ - початку ХХІ ст., її вплив на демографічну картину лишається суттєвим.

До 1980-х років кордон з Мексикою практично не охоронявся - перетинати його можна було вільно, чим і користувалися сотні контрабандистів.У 1990-х прикордонний контроль був посилений, проте проблема наркотрафіку з Мексики в США залишилася. Тоді-то вперше і заговорили про зведення фізичного загородження.Його будівництво почалося при Б. Клінтоні у вересні 1993 року і тривало до 2000 року. За цей час був побудований паркан на всю довжину кордону Каліфорнії з Мексикою, в кілька разів збільшено штат прикордонників, на найпроблемніших ділянках встановили блокпости, вирубали рослинність уздовж прикордонної смуги, зробили освітлення біля міських поселень. Однак порушники стали використовувати більш віддалені від населених пунктів маршрути для нелегального проникнення на територію США. Починаючи з 1970 року, з Мексики в США переїхали понад 12 млн людей, понад половини з них - нелегально. Договір про вільну торгівлю 1994 року відкрив кордони для капіталів і товарівСША і Мексики.

3. Сучасний стан американо-мексиканських відносинах.

Президент США Дональд Трамп, виконуючи свої передвиборчі обіцянки, підписав указ про зведення стіни на кордоні з Мексикою. Реалізація проекту почалась на початку листопада 2017 року. Президент Мексики ЕнрікеПеньяНьєто різко засудив це рішення. У телезверненні до нації він пообіцяв, що його країна не буде платити за будівництво стіни, на чому наполягає пан Трамп, а пізніше і зовсім скасував свій візит в США.Адміністрація Трампа намагається вирішити непорозуміння з Мексикою з приводу депортації. У мексиканській столиці проводять переговори держсекретар і міністр внутрішньої безпеки США.

На думку багатьох іспаномовних ЗМІ, відносини Сполучених Штатів і Мексики з приходом до влади Дональда Трампа погіршилися до періоду 1846-1848 років, коли сусідські країни брали участь в Американо-мексиканськоївійни, що забрала життя понад 40 тисяч осіб. На цей раз справа навряд чи дійде до збройного конфлікту, проте Америка має всі шанси перетворити надійного друга в небезпечного ворога.

Хронологія подій (процеси):

§ 1830 рік

Мексика забороняє імміграцію в Техас із США, з метою припинення надходження англомовних поселенців.

§ У 1845 році

Техас стає частиною Сполучених Штатів як рабовласницький штат. Тоді Мексика порушує дипломатичні відносини з Сполученими Штатами.

§ 1846-1848 рр

Американо-мексиканська війна.

§ 1910 рік

Заворушення серед селян і міських робітників викликають мексиканську революцію. Понад 890 000 мексиканців мігрують в США з 1910 по 1920 рік.

§ 1929 - 1939 рр

Під час Великої депресії десятки тисяч західних фермерів у Сполучених Штатах мігрують до Каліфорнії в пошуках роботи. 1942 рік

§ У серпні 1942 року

Сполучені Штати та Мексика починають свою першу офіційну програму праці тимчасових працівників.

§ 1954 рік

Будучи стурбований зростанням кількості несанкціонованих іммігрантів у Сполучених Штатах, президент США Дуайт Д. Ейзенхауер починає операцію Wetback, програму примусової репатріації, під наглядом Служби імміграції та натуралізації (INS).

§ 1969 рік

Президент США Річард Ніксон заявляє про "війну з наркотиками", і Сполучені Штати запускають агресивну операцію з пошуку та захоплення наркотрафіку на кордоні між США та Мексикою.

§ У 1973 році

Сполучені Штати створюють Адміністрацію з контролю над наркотиками (DEA).

§ 1994 рік

Угода про вільну торгівлю в Північній Америці (НАФТА), тристоронній договір між Сполученими Штатами, Канадою та Мексикою, набуває чинності.

§ 1998 р

Б. Клінтон підписує декларацію, яка вперше зобов'язується розробити спільну стратегію боротьби з незаконним обігом наркотиків.

§ 2004 рік

Після терористичних атак 11 вересня 2001 р. Охорона кордону в США посилюється. У 2003 році створено Міністерство внутрішньої безпеки. Конгрес уповноважує наймати додаткові десять тисяч агентів прикордонного патрулювання. Мексиканські мігранти, котрі сезонно повертались додому, залишаються в Сполучених Штатах, бо бояться затримання прикордонного патрулювання.

§ 2006 рік

США Президент Буш підписує законодавство, щоб побудувати сімсот миль паркану вздовж кордону США-Мексика.

§ 2010 рік

США та влада Мексики вводять "новий етап" у двосторонньому прикордоному співробітництві, названому "Меріда 2.0" після ініціативи Меріда-2008. Новий план розширює допомогу Мексиці для боротьби з незаконним обігом наркотиків та зосереджується на покращенні соціальних та економічних умов.

§ 2017 р

Президент США Дональд Трамп, виконуючи свої передвиборні обіцянки, підписав указ про будівництво стіни на кордоні з Мексикою і розпочинає її будівництво.

Вперше конфліктне питання порушилось 1954 року і триває й досі. Критичні точки його протікання подано нижче (див. табл. 1, рис. №1). Проблему міграційної політики США усе ще не вирішено, а отже - процес знаходиться в активному стані, хоч періодами в латентному стані. На даний момент він перебуває на своєму піку, адже США при адміністрації Трампа виявляють особливу активність у питанні вирішення міграційної політики у американо-мексиканських відносинах, що спричинює ряд іншим проблем. А саме: конфлікт інтересів країн у невирішені питань нелегального перетину спільного кордону, переважно збоку Мексики, високий рейтинг наркотрафіку з Мексики, збройної контрабанди з США та росту соціальної напруженості американців до мексиканців і навпаки.

Тип взаємозв'язку між критичними точками - наступництво.

Основні процеси:

1) Політичний - суперечка політичних лідерів Мексики та США.

2) Економічний - рух контрабанди (наркотики, зброя) та нелегальний перетинспільного кордону (головним чином мексиканцями).

3) Етносоціальний - виражається в невідповідності прагнень населення США та Мексики.



Таблиця 1. « Основні критичні точки процесів»

1846-1848 рр	Американо-мексиканська війна. За її підсумками Мексика визнала Техас територією США, а також в обмін на $ 15 млн поступилася 1,36 млн кв. км своїй території (нині Каліфорнія, Юта, Невада і велика частина Нью-Мексико і Арізони)
1954 р	Дуайт Д. Ейзенхауер починає операцію Wetback, програму примусової репатріації, під наглядом Служби імміграції та натуралізації (INS).
1969 р	Річард Ніксон заявляє про "війну з наркотиками" і Сполучені Штати запускають агресивну операцію з пошуку та захоплення наркотрафіку на кордоні між США та Мексикою.
1994 р	Угода про вільну торгівлю в Північній Америці (НАФТА)
2004 р	Мексиканські мігранти залишаються в Сполучених Штатах, тому що бояться затримання прикордонного патрулювання.
2006 р	Буш підписує законодавство, щоб побудувати сімсот миль паркану вздовж кордону США-Мексика.
2010 р	США та Мексика вводять "новий етап" у двосторонньому прикордоному співробітництві, названому "Меріда 2.0"
2017 р	Дональд Трамп підписав указ про будівництво стіни на кордоні з Мексикою і розпочинає її будівництво.

1.3 Процеси, фактори, суб`єкти та проблеми як складові американо-мексиканського конфлікту

Малюнок 2. Основні критичні точки процесів

Просторовий вимір

На даний момент процес, що має місце в північній Америці та бере свій початок з 1846 року до сьогодні, протікає, переважно, у політичнійплощині- обговорення майбутніх відносин та правовому - укладання нових регулятивних норм щодо перетину кордону. Неодноразово він мав вираження і в економіці - надмірна контрабанда, залежність від НАФТА, і в соціальному аспекті - міграція.

Фактори

1) Етнічні та політичні розбіжності між Мексикою та США. Мексиканське походження мали 71 % депортованих нелегальних мігрантів зі США в період 2000--2016. Тому зміни в цій сфері є предметом інтересу мексиканського уряду, який намагається лобіювати імміграційну реформу, яка була б якомога лояльнішою для мігрантів. Обіцянки імміграційної реформи роздавались активно на міжнародних переговорах урядом США, незважаючи на їх дуже дискусійний характер як предмет внутрішньої політики.

2) Перегляд податку на додану вартість (VAT) у розмірі 16 %, який стосується імпорту і від якого звільнений експорт з Мексики. На думку Дональда Трампа, це змушує американські компанії переносити свою діяльність у Мексику. За даними US Census Bureau, найбільший торговий дефіцит США з Мексикою 58,5 млр.ддол.

3) Зростаюче відчуження в стосунках США і Мексики обумовлено не тільки відсутністю взаєморозуміння між адміністрацією Трампа і мексиканським урядом. Символом розколу і недовіри може стати будівництво стіни на кордоні за рахунок Мексики.

4) Розростання організованої злочинності і ускладнення ситуації у галузі безпеки (Кондрабанда зброї та наркотрафік).

Суб'єктами процесу є:

А) прямі: Мексика та США;

Б) непрямі:міжнародна спільнота.

Актори взаємодії є :

Уряди Мексики та США, Міністерство внутрішньої безпеки США

Учасники взаємодії:

Політичні лідери країн-учасниць конфлікту (Адміністрації Д. Трампа та Е. Ньєто)

Потреби першої сторони взаємодії	Потреби другої сторони взаємодії
РІВЕНЬ СУБ`ЄКТІВ
США	Мексика
Створення максимально економічно, політично і соціально вигідних та сприятливих умов для США у американо-мексиканських відносинах	Збереження суверенності держави та іміджу економічно-привабливого партнера в регіоні.
Міжнародна спільнота
Забезпечення міжнародного і миру і безпеки.
РІВЕНЬ АКТОРІВ
Уряд США	Уряд Мексики
Протидія руху контрабанди через кордон США з Мексики	Посилення політичних та економічних відносин з іншими розвиненими країнами, що стануть вирішенням економічної залежності Мексики від США
Жорстке регулювання нелегального перетину американо-мексиканського кордону	Проведення переговорів для пошуку найбільш взаємовигідних шляхів вирішення ситуації з США, співпраця в рамках регулювання міграційної політики, створення рівноцінних умов для ведення бізнесу, навчання, праці для громадян Мексики та США
Перенесення економічно важливих об'єктів в рамках НАФТА до США з метою збільшення кількості американських робочих місць; підвищення налогів на імпорт з Мексики	Недопускання зверхнього відношення США до народу та влади Мексики, вимога рівних умов та відносин в сферах інтересів країн збоку влади США
Міністерство внутрішньої безпеки США
Зниження кількості випадків нелегального перетину американо-мексиканського кордону, рівня наркотрафіку та контрабанди з Мексики
РІВЕНЬ УЧАСНИКІВ
Президент США Д. Трамп	Президент Мексики Е. Ньєто
Створити репутацію особи, що тримає своє слово (виконання передвиборчих обіцянок) та здобути додаткових плюсів для свого авторитету	Бажання стати самодостатньою незалежною від сусіда-домінанта республікою у очах міжнародної спільноти, не бути пригнобленою та підкореною; заручення підтримкою міжнародної спільноти

Висновок: США тільки тим і займалися, що так чи інакше намагалися підпорядкувати Латинську Америку своїм інтересам. Те, про що говорить зараз Трамп - продовження цієї лінії. Просто Трамп говорить більш відверто, більш різко. Та ж стіна між Мексикою та США, про яку всі зараз говорять, вже практично побудована, залишилося трішечки доробити. Ця стіна покликана захистити США від потоку нелегальних мігрантів не тільки з Мексики, а й з інших країн Центральної Америки. Але є сотні способів обійти цю стіну, адже люди йдуть в США в пошуках роботи, заробітку. І зупинити цей процес можна тільки тоді, коли на батьківщині цих мігрантів будуть створені робочі місця, можливості освіти, медобслуговування і т.д. Так що цей процес врегулювання конфлікту довгий, і ці сутички триватимуть.



Розділ 2.Формалізація конфлікту за принципом Парето

Умовні позначення:

S - учасник конфлікту;

х - стратегія учасника;

? - вага учасника конфлікту (вплив учасника на перебіг конфлікту).

S1 - США

Мета: створення максимально економічно, політично і соціально вигідних та сприятливих умов для США у американсько-мексиканських відносинах.

x11 -введення економічних санкцій, підвищення налогів на імпорт з Мексики, посилення боротьби з мексиканським наркотрафіком, більш жорстке регулювання нелегального перетину американсько-мексиканського кордону та зведення стіни ;

x12- послаблення співпраці в рамках НАФТА (вихід США з ЗВТ), дискримінація мексиканських мігрантів у США, напружені відносини між урядами країн, початок воєнного конфлікту;

x13- проведення переговорів для пошуку найбільш взаємовигідних шляхів вирішення ситуації З Мексикою, співпраця в рамках регулювання міграційної політики, створення рівноцінних умов для ведення бізнесу, навчання, праці для громадян Мексики та США.

S2 - Мексика

Мета: збереження суверенності держави.

Стратегії:

x21 - вихід Мексики з НАФТА, що супроводжуватиметься економічною стагнацією країни, проте самоіндентифікує її як самодостатній незалежний міжнародний суб'єкт світової політичної арени та сприятиме посиленню політичних та економічних відносин з іншими розвиненими країнами, що стануть вирішенням економічної залежності Мексики від США;

x22- пошук та заручення підтримкою міжнародної спільноти, подання скарги до США про аналювання договору стосовно анексованих територій як наслідок американо-мексиканської війни 1846-1848 років та їх повернення;

x23-проведення переговорів для пошуку найбільш взаємовигідних шляхів вирішення ситуації з США, співпраця в рамках регулювання міграційної політики, створення рівноцінних умов для ведення бізнесу, навчання, праці для громадян Мексики та США;

x24- слідування правилам, що диктує США.

S3 - Міжнародна спільнота

Мета: забезпечення міжнародного і миру і безпеки.

Стратегії:

x31- проведення переговорів стосовно врегулювання конфлікту з конфліктуючими сторонами на нейтральній зоні та укладання регулятивних угод;

x32- накладання санкцій, погіршення дипломатичних відносин з країною-агресором, ведення спеціальних місій ООН для контролю та стабілізації ситуації на місці (чи НАТО у випадку воєнного конфлікту);

x33 - ведення політики невтручання, лишаючи конфлікт на стадії усних обговорень.

Оцінка вигідності стратегій для учасників конфлікту та оцінка впливу сторін на перебіг конфлікту

Для оцінки вигідності стратегій учасників конфлікту та впливу сторін на перебіг конфлікту було опитано чотири експерти, які надали свої оцінки по кожній стратегії і учаснику використовуючи наступну шкалу оцінювання. Шкала: від 1 до 5, де 5 - найбільш вигідна стратегія, 1 - стратегія суперечить усім інтересам учасника. Визначення ваги учасника конфлікту здійснюється шляхом надання оцінки кожному з них оцінки в інтервалі від 0 до 1, де сумах оцінок усіх суб'єктів складає 1. Наприклад, S1 - 0, 4; S2 - 0, 4; S3 - 0,2 =>0,4+0,4+0,2=1.

Всі оцінки було узагальнено в одну таблицю використовуючи числову характеристику медіану (див. табл.2).

Таблиця 2.Оцінка вигідності стратегій для учасників конфлікту та оцінка впливу сторін на перебіг конфлікту експертами

xi/Si	S1	S2	S3
x11	5	1	3
x12	2	1	1
x13	3	5	5
x21	2,5	2,5	2
x22	2	3,5	3
x23	4	4,5	5
x24	5	1,5	2
x31	3	4	5
x32	1	4,5	3
x33	4	1	3
?	0,5	0,3	0,2

Наступним кроком визначаємо матрицю реалізованих стратегій, вона складатиметься з 36 можливих варіантів(див. табл.3).

Таблиця 3. Матриця реалізацій можливих стратегій

xi/Si	S1	S2	S3
x11, x21, x31	3,8	2,1	3,0
x11, x21, x32	3,4	2,2	2,7
x11, x21, x33	4,0	1,5	2,7
x11, x22, x31	3,6	2,4	3,4
x11, x22, x32	3,2	2,5	3,0
x11, x22, x33	3,8	1,8	3,0
x11, x23, x31	4,3	2,7	4,1
x11, x23, x32	3,9	2,8	3,7
x11, x23, x33	4,5	2,2	3,7
x11, x24, x31	4,6	1,7	3,0
x11, x24, x32	4,3	1,8	2,7
x11, x24, x33	4,8	1,2	2,7
x12, x21, x31	2,4	2,1	2,1
x12, x21, x32	2,0	2,2	1,7
x12, x21, x33	2,5	1,5	1,7
x12, x22, x31	2,2	2,4	2,4
x12, x22, x32	1,8	2,5	2,1
x12, x22, x33	2,4	1,8	2,1
x12, x23, x31	2,9	2,7	3,1
x12, x23, x32	2,5	2,8	2,7
x12, x23, x33	3,1	2,2	2,7
x12, x24, x31	3,2	1,7	2,1
x12, x24, x32	2,8	1,8	1,7
x12, x24, x33	3,4	1,2	1,7
x13, x21, x31	2,8	4,0	4,0
x13, x21, x32	2,5	4,1	3,6
x13, x21, x33	3,0	3,4	3,6
x13, x22, x31	2,7	4,3	4,3
x13, x22, x32	2,3	4,4	4,0
x13, x22, x33	2,9	3,7	4,0
x13, x23, x31	3,3	4,6	5,0
x13, x23, x32	3,0	4,7	4,6
x13, x23, x33	3,5	4,1	4,6
x13, x24, x31	3,7	3,6	4,0
x13, x24, x32	3,3	3,7	3,6
x13, x24, x33	3,9	3,1	3,6

У третьому етапі знаходимо мінімально гарантований результат, тобто той випадок коли кожен учасник вибирає найкращу для себе власну стратегію, а інші учасники конфлікту обирають найгірші для нього. Маємо для кожного учасника свій гарантований мінімум:

f1min 3,2

f2min 2,2

f3min 2,1

Після цього матриця стратегій звужуються до тих варіантів, де реалізації дають більший виграш за мінімально гарантований (див. табл. 4).

Таблиця 4. Матриця стратегія з урахуванням мінімально гарантованого результату

№	xi/Si	S1	S2	S3
1	x11, x21, x32	3,4	2,2	2,7
2	x11, x22, x31	3,6	2,4	3,4
3	x11, x22, x32	3,2	2,5	3,0
4	x11, x23, x31	4,3	2,7	4,1
5	x11, x23, x32	3,9	2,8	3,7
6	x11, x23, x33	4,5	2,2	3,7
7	x13, x23, x31	3,3	4,6	5,0
8	x13, x23, x33	3,5	4,1	4,6
9	x13, x24, x31	3,7	3,6	4,0
10	x13, x24, x32	3,3	3,7	3,6
11	x13, x24, x33	3,9	3,1	3,6

З множини реалізацій, що лишається прослідковуються одинадцять варіантів, які є кращими за інші для двох учасників, але не для третього. Тому можна стверджувати, що оптимуму за принципом Парето для американо-мексиканського конфлікту не існує. Є такі варіанти розвитку стратегій:

1) Приємливі для першого і третього учасників, але неприємливі для другого: стратегія 2,4,5,6, 11;

2) Приємливі лише для першого учасника і не вигідна для інших: стратегія 1,3;

3) Вигідні другому і третьому учасникам, але невигідні першому: стратегія 7,8,10;

4) Приблизно однакові за вигодою для всіх: стратегія 9.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що якщо події розвиватимуться за таким сценарієм, коли СШАвведе економічні санкцій, підвищить налоги на імпорт з Мексики, посилить боротьбу з мексиканським наркотрафіком, а Мексика вийде з НАФТА чи заручиться підтримкою міжнародної спільноти, в той час як міжнародна спільнота буде проводити переговори стосовно врегулювання конфлікту з конфліктуючими сторонами чи вестиме політики невтручання, лишаючи конфлікт на стадії усних обговорень, це будуть більш-менш приємливі варіанти для США та міжнародної спільноти, але абсолютно невиграшними для Мексики.

Якщо ж США введе економічні санкцій, підвищить налоги на імпорт з Мексики і т.д. , міжнародна спільнота погіршить дипломатичних відносин з країною-агресором, а Мексика вийде з НАФТА чи заручиться підтримкою міжнародної спільноти від цього користі буде небагато і лише для США.

Реалізація стратегій з третьою групи коли США проведе переговори для пошуку найбільш взаємовигідних шляхів вирішення ситуації З Мексикою, співпрацюватиме в рамках регулювання міграційної політики, створить рівноцінні умов для ведення бізнесу, навчання, праці для громадян Мексики та США, а Мексика в свою чергу робитиме те саме, в той час як міжнародна спільнота буде вести переговори чи контролювати процес порушенням норм міжнародного права учасниками конфлікту санкціями, від такого варіанту у виграші лишаються і Мексика і міжнародна спільнота.

Остання стратегія, що є найбільш оптимальною для всіх учасників конфлікту має на увазі, що США та Мексика співпрацюватимуть та створять рівноцінні умови для ведення бізнесу, навчання, праці для своїх громадян, а міжнародна спільнота зустрічатиметься з конфліктуючими сторонами на нейтральній зоні для укладання регулятивних угод, що сприятимуть розв'язанню конфлікту.



Розділ 3. Регресійний аналіз впливу економічних показників на перебіг конфлікту

3.1 Оцінка взаємозв'язку економічних показників на перебіг конфлікту згідно коефіцієнту кореляції Пірсона

Коефіцієнт кореляції Пірсона --, показник кореляції (лінійної залежності) між двома змінними X та Y, який набуває значень від ?1 до +1 включно. Він широко використовується в науці для вимірювання ступеня лінійної залежності між двома змінними. Показник був розроблений Карлом Пірсоном (KarlPearson) зі схожої ідеї, представленої Френсісом Гальтоном в 1880-х рр.

Використовуючи коефіцієнт кореляції Пірсона в рамках американо-мексиканського конфлікту, ми визначили залежність еміграційних процесів Мексики від ВВП країни з 2000 року і до сьогодні за даними International Futuresatthe Pardeecenter і отримали наступний результат: R=0,9

Даний коефіцієнт говорить про дуже сильний лінійний зв'язок, тобто значення ВВП країни впливає на потік мігрантів Мексики (див. мал.3).

Малюнок 3. Залежність міграції від ВВП Мексики



F-тестом або критерієм Фішера називають будь-який статистичний критерій, тестова статистика якого при виконанні нульової гіпотези має розподіл Фішера (F-розподіл).

Тест проводиться шляхом порівняння значення статистики з критичним значенням відповідного розподілу Фішера при заданому рівні значимості.

Для виявлення залежності в обраних для аналізу показників було висунуто наступні гіпотези:

H0- мміграційні процеси не залежать від ВВП Мексики

H1- міграційні процеси залежать від ВВП Мексики

Після обрахунку отримали такі критерії Фішера:

F=78

Ft=4,6

Оскільки F>Ft, то ми відхиляємо гіпотезуH0 і приймаємо H1.

Отже, міграційні процеси Мексики залежать від росту ВВП Мексики.

У теорії ймовірностей та статистиці t-розподіл чи t-розподіл Стьюдента це різновид розподілу ймовірностей, який виникає у задачі оцінки сподіваного значення нормально розподіленої популяції, коли розмір вибірки малий. Цей розподіл є основою популярного t-тесту Стьюдента статистичної значущості різниці математичних сподівань двох вибірок, та довірчого інтервалу різниці очікуваних значень двох вибірок.

t-критерій Стьюдента/Ст'юдента -- загальна назва для класу методів статистичної перевірки гіпотез (статистичних критеріїв), заснованих на порівнянні з розподілом Стьюдента. Найчастіші випадки застосування t-критерію пов'язані з перевіркою рівності середніх значень у двох вибірках.

t-критерій Стьюдента в нашому дослідженні- 2,14, що дає можливість вирахувати довірчі інтервали .

Довірчий інтервал -- термін, який використовується в математичній статистиці при інтервальній оцінці статистичних параметрів, більш кращою при невеликому обсязі вибірки, ніж точкова. Довірчим називають інтервал, який покриває невідомий параметр із заданою надійністю. Метод довірчих інтервалів розробив американський статистик ЄжиНейман, виходячи з ідей англійського статистика Рональда Фішера. Інтервал, у межах якого з заданою довірчою імовірністю можна чекати значення оцінюваної (шуканої) випадкової величини. Застосовується для повнішої оцінки точності в порівнянні з точковою оцінкою.

Довірчі інтервали досліджуваних статистичних параметрів лежать в таких межах:

Дов. інтервал Авід -1780770949,8 до 1780770917,4

Дов. інтервал Ввід -1625331,8 до 1625332,0



Висновки

Зростаюче відчуження в стосунках США і Мексики обумовлено не тільки відсутністю взаєморозуміння між адміністрацією Трампа і мексиканським урядом. Символом розколу і недовіри може стати будівництво стіни на кордоні за рахунок Мексики. Ситуація ускладнюється звинуваченнями Трампа в тому, що Мексика «занадто довго користувалася США» і побічно відповідальна за дефіцит торгового балансу.

На сьогоднішній день відносини між США і Мексикою досягли своєї нижчої точки. Адміністрація Трампа в очах простих мексиканців виглядає як ворог, з яким не можна довіряти. Слід зазначити, що ситуація ускладнюється ще тим, що значна кількість американців вважають, що Мексика є основним джерелом їх проблем і невдач. Багато з них схвалюють плани президента США заборонити імпорт товарів з Мексики, а також в'їзду в країну мексиканців.

Американо-мексиканським відносинам завдано серйозної шкоди, і відновити їх на колишньому рівні буде непросто. Якщо адміністрація Трампа не змінить своєї позиції, то відносини з південним сусідом можуть ще більше погіршитися аж до їх повного розриву. Незважаючи на невдоволення різних верств мексиканського суспільства діями США, мексиканський уряд заявив, що виступає за широкий діалог з Вашингтоном.

Ці дуже хворобливі і делікатні питання, що вимагають якнайшвидшого вирішення для встановлення добросусідських відносин не можна ігнорувати , адже існують високі ризики, пов'язані з болючим розривом відносин Мексики зі Сполученими Штатами. Втрати від такої політики у багато разів перевищать потенційні вигоди, які можуть бути отримані від реалізації проектів Трампа.

В даній роботі використовуючи принцип Парето, ми дійшли до висновку, що лише колиСША проведе переговори для пошуку найбільш взаємовигідних шляхів вирішення ситуації З Мексикою, співпрацюватиме в рамках регулювання міграційної політики, створить рівноцінні умов для ведення бізнесу, навчання, праці для громадян Мексики та США, а Мексика в свою чергу робитиме те саме, в той час як міжнародна спільнота буде вести переговори чи контролювати процес порушенням норм міжнародного права учасниками конфлікту санкціями, в такому випадку можливе вирішення сьогоднішнього американо-мексиканського конфлікту.



Список використаної літератури

1. Интервью с президентом Мексики Хосе Лопесом Портильо // Латинская Америка. - 1978. - № 3. - С. 122-123.

2. Манаков А.М. Америка 70-х: Очерки, статьи, корреспонденции. - М.: Молодаягвардия, 1978. - 159 с.

3. Maxwell, Kenneth (2009-01-28). The U.S. andMexico: The Bearand the Porcupine. ForeignAffairs (May/June 2004). ISSN 0015-7120. Процитовано 2017-04-15.

4. Моделирование и аналіз политических процессов: учеб. по­собие / Ожиганов Е. Н. - М.: РУДН, 2009. - 189

5. Політична аналітика в державному управлінні : навч. посіб. / С. О. Телешун, Ю. Г. Кальниш, І. В. Рейтерович, О. Р. Титаренко. - К. : НАДУ, 2012. - 228 с.

6. Теория международных отношений: учеб. пособие/ Цыганков П.А.-- М.: Гардарики,2003. -- 590 с.

7. Теория систем и системный анализ/ Вдовин В.М. - М:ИТК «Дашков и К», 2010

8. Теорія міжнародних відносин [Текст] : підручник / М. З. Мальсь-кий, М. М. Мацях ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Фа-культет міжнародних відносин. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2007. - 461 c.

9. Теорія міжнародних відносин: Підручник / М. З. Мальський, М. М. Мацях. 4-те вид., переробл. і доповн. -- К. : Знання, 2011. -- 406 с. -- (Факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка -- 20 років).

Размещено на Allbest.ru

...