Фінансове регулювання міграційних процесів між Україною та Європейським Союзом в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

фінансове регулювання міграційних процесів між Україною та європейським союзом в умовах євроінтеграції

Предметом дослідження є теоретичні засади, стан та перспективи регулювання міграційних процесів між Україною та Європейським Союзом в умовах євроінтеграції.

Висновки. На сьогодні ЄС є найбільш привабливим регіоном світу для українських мігрантів. В умовах євроінтеграції в Україні в 2014-2017 роках спостерігається різкий перекіс міграційних потоків в сторону еміграції, переважно трудової. Українська трудова міграція за своїми обсягами та профілем не відповідає національним інтересам України, оскільки до країн ЄС виїжджає економічно активне населення. Загрозливою тенденцію є поступове перетворення трудової міграції на постійну. Це вимагає розробки адекватної системи заходів регулювання міграційних процесів в рамках міграційної політики, пріоритетом якої має бути протидія депопуляції. Запропоновані в дослідженні заходи фінансового регулювання, серед яких ліквідація дисбалансу у фінансовій системі країни, залучення в економіку прямих інвестицій, формування інвестиційних ресурсів в соціальній сфері, реформа податкової системи, регулювання інфляції, фінансування соціальних програм для внутрішньо переміщених осіб, опосередковано впливають на міграційні процеси через соціальні стандарти. Вони спрямовані на покращення міграційного клімату, що має сприяти стримуванню темпів виїзду населення з України. Фінансові інструменти, що можуть бути використані для повернення українських мігрантів на батьківщину, засновані на наданні різноманітних фінансових пільг для реемігрантів. Фінансове регулювання міграційних процесів має здійснюватися в комплексі з іншими методами регулювання в рамках державної міграційної політики.

FINANCIAL REGULATION OF MIGRATION PROCESSES BETWEEN UKRAINE AND THE EUROPEAN UNION: EUROPEAN INTEGRATION CONTEXT

Purpose: highlighting the financial regulation of migration processes in Ukraine in context of European integration on the basis of analyzing their current state and trends according to the new Strategy of the State Migration Policy.

ФИНАНСОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ МИГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ МЕЖДУ УКРАИНОЙ И ЕВРОПЕЙСКИМ СОЮЗОМ В УСЛОВИЯХ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ

Предметом исследования являются теоретические основы, состояние и перспективы регулирования миграционных процессов между Украиной и Европейским Союзом в условиях евроинтеграции.

Постановка проблеми

міграційний трудовий фінансовий соціальний

У сучасному світі міжнародна міграція є одним з ключових явищ, що характеризують глобалізацію, неминучим наслідком переходу суспільства на постіндустріальний ступінь розвитку, а також джерелом як проблем, так і можливостей для всього людства. Розвиток глобалізації та демократизації суспільного життя сприяв виникненню значно ширших можливостей для переміщення людей між країнами, істотно активізувавши міграційні процеси.

Міжнародна міграція є важливим елементом формування складу і чисельності населення, фактором впливу на соціально-економічний розвиток та міжнародні відносини. Згідно доповіді Департаменту оОн з економічних та соціальних питань, що був опублікований 11 вересня 2013 р., чисельність мігрантів в світі склала 232 млн. осіб, або 3,2% населення Землі, та має тенденцію до подальшого збільшення [1].

В умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, яка в повному обсязі набрала чинності з 1 вересня 2017 р., має бути оновлено спільні інституційні рамки співпраці України та ЄС та поглиблено стосунки у всіх її сферах на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. Однією з важливих сфер співробітництва є міграція, адже саме ЄС на сьогодні є найбільш привабливим регіоном світу для українських мігрантів. Згідно з даними Статистичної організації Європейської Комісії (Євростат), в 2016 році з майже 3,4 мільйона нових дозволів на проживання в Європейському Союзі [2] найбільшою групою отримувачів були саме українці - майже 589 тис. осіб, з них більшість просили дозволи на проживання в Євросоюзі саме у зв'язку з роботою (майже 83% від усіх отриманих українцями нових дозволів). Безвізовим режимом з Європою уже користуються багато українців, а невдовзі таку можливість матимуть понад 6 млн. українських громадян [3, с. 7]. За даними представництва Євросоюзу в Україні, за перший місяць функціонування безвізового режиму між Україною та ЄС з 11 червня 2017 р. ним скористалися майже 100 тис. українців, а на 30 січня 2018 р. близько 400 тисяч громадян України, які є володарями біометричного паспорта, перетнули кордон з Європейським Союзом [4].

Виїзд українських громадян на роботу за кордон має для суспільства численні психологічні, світоглядні, культурні, політичні, економічні та інші наслідки. Породжені міграцією виклики та проблеми вимагають від уряду України спільних з ЄС адекватних відповідей, що мають бути реалізовані через засоби міграційної, соціальної, економічної, зовнішньоекономічної політики, захисту прав людини тощо.

Проблема регулювання міграційних процесів займає достатньо важливе місце в соціально- економічній політиці будь-якої держави. В Україні міграційні процеси є об'єктом державного регулювання, що зазначено в Концепції державної міграційної політики. Концепція спрямована на:

- забезпечення ефективного державного управління міграційними процесами;

- створення умов для сталого демографічного та соціально-економічного розвитку держави;

- підвищення рівня національної безпеки шляхом запобігання виникненню неконтрольованих міграційних процесів та ліквідації їх наслідків;

- узгодження національного законодавства у сфері міграції з міжнародними стандартами;

- посилення соціального і правового захисту громадян України, які перебувають або працюють за кордоном;

- створення умов для безперешкодної реалізації прав, свобод, законних інтересів мігрантів і виконання ними передбачених законодавством обов'язків;

- забезпечення повноти використання інтелектуального та трудового потенціалу таких осіб, додержання принципів захисту інтересів України [5].

Таким чином, державне регулювання міграційних процесів в Україні здійснюється за допомогою міграційної політики, спрямованої на захист національних інтересів держави в сфері міграції та на забезпечення сталого розвитку. В світлі євроінтеграційних прагнень України з одного боку, та з іншого боку - загроз її національній безпеці, пов'язаних з виїздом за кордон економічно активного населення, - дослідження регулювання міграційних процесів потребує нових підходів. Відповідно, державна міграційна політика повинна базуватися на глибокому аналізі міграційної ситуації, точній і достовірній міграційній статистиці і наукових дослідженнях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання міграції на сьогодні є надзвичайно актуальними, а міграційні процеси є об'єктом ретельного дослідження в сучасній економічній науці. Проблеми регулювання міграційних процесів в Україні висвітлені в працях таких вітчизняних вчених, як В. Будкін, І. Бураковський, О. Власюк, В. Геєць, В. Кравченко, Е. Лібанова, Д. Лук'яненко, О. Малиновська, Н. Марченко, Т. Мірошниченко, А. Мокій, В. Новицький, С. Писаренко, О. Позняк, О. Рогач, М. Романюк, А. Румянцев, Є. Савельєв, Л. Семів, А. Філіпенко, Ю. Цибульська, Т. Циганкова, О. Шнирков, В. Шамраєва та інших.

Дослідження, присвячені міграції з України до ЄС, зокрема наслідки скасування візового режиму, прогнозування кількості мігрантів, формування та зміст сучасної міграційної політики України в контексті євроінтеграції, розвиток ринків праці, проводяться вітчизняними науково- дослідницькими організаціями. В кранах ЄС до досліджень проблем міграції залучено низку міжнародних урядових та неурядових організацій, які регулярно (як правило, щорічно) публікують результати досліджень в формі звітів, оглядів, аналітичних доповідей, рекомендацій тощо, певним чином впливаючи на формування міграційної політики ЄС.

Разом з цим, нестабільна політична й економічна ситуація в сучасному світі, надзвичайна динамічність міграційних процесів, що обумовлена численними політичними, економічними, соціальними чинниками, які впливають на суспільство в світовому масштабі, міграційна криза в Європі, а також розвиток співробітництва між Україною та ЄС в рамках дії Угоди про асоціацію, зокрема набуття безвізового режиму поїздок громадян України до Європейського Союзу, вимагають активізації наукових досліджень в сфері регулювання міграції.

Метою статті є висвітлення заходів фінансового регулювання міграційних процесів в Україні в умовах євроінтеграції на засадах аналізу їх сучасного стану і тенденцій та згідно з новою Стратегією державної міграційної політики.

Виклад основного матеріалу дослідження

В країнах з ринком, що формується, трудова міграція громадян є на сьогодні найбільш масовим і соціально значущим міграційним потоком. Відповідно до даних дослідження, проведеного в рамках проекту Міжнародної організації з міграції (МОМ) у 2014-2015 рр., за кордоном перебувають для здійснення трудової діяльності близько 700 тис. громадян України [6]. Основні країни призначення працівників-мігрантів - Польща, Російська Федерація, Чеська Республіка та Італія. На них припадає близько 80% загальних потоків короткострокових та довгострокових трудових мігрантів з України.

Збільшення обсягів трудової міграції супроводжується певною переорієнтацією її потоків із традиційного східного напрямку, до Росії, на західний. В умовах конфлікту вона прискорилася. За даними опитування GFK-Україна на замовлення МОМ, серед потенційних трудових мігрантів з України частка тих, хто шукає роботу в Росії, знизилася з 18% у 2011 році до 12% в 2015 р., водночас привабливість Польщі зросла з 7% у 2006 році, коли було здійснено перше аналогічне дослідження, до 30% на сьогодні [7; 8, с. 15]. Більш короткі і більш часті поїздки є характерними для міграції до сусідніх країн. В цілому ж, значна частина зовнішніх трудових міграцій в Україні має циклічній та сезонний характер.

Аналіз результатів досліджень проблем трудової міграції українців [8, 9, 10], проведений з виокремленням в якості об'єкту дослідження саме міграції до країн ЄС,, дозволяє сформувати певний соціально-демографічний «профіль» українського мігранта в країнах ЄС. Трудова міграція більш поширені серед чоловіків - вони складають дві третини від загальної кількості трудових мігрантів. Частка трудових мігрантів серед українських чоловіків у віці 15-70 років становить 4,8%, тоді як жінок - майже вдвічі менше (2,2%). Втім, є великі відмінності між країнами призначення за гендерним складом мігрантів. 57% трудових мігрантів були віком від 30 до 49 років із середнім віком 37 років. Переважна кількість українських трудових мігрантів зайняті в будівництві, сільському господарстві, діяльності домашніх господарств, готельно-ресторанному господарстві. В структурі персоналу за кваліфікаційним рівнем найбільша частина - представники найпростіших професій, а частка зайнятих в промисловості, ІТ-індустрії, фінансовій сфері є незначною.

Для української економіки та суспільства трудова міграція до ЄС має як позитивні, так і негативні наслідки (табл. 1).

Таблиця 1. Наслідки трудової еміграції з України

Все це вкрай негативно позначається на демографічному потенціалі країни, що, при збереженні існуючих тенденцій, неминуче призведе до втрат населення в найбільш активному віці, дефіциту робочої сили, зменшення народжуваності, прискорення старіння, і, як наслідок, до катастрофічної депопуляції в Україні. Відповідно, в таких умовах міграційна політика України в контексті євроінтеграції повинна розглядатися передусім як один із засобів протидії депопуляції [3].

З огляду на соціально-економічну і демографічну ситуацію в Україні та новітні глобальні та локальні зміни, уряд України 12 липня 2017 р. прийняв нову Стратегію державної міграційної політики, покликану забезпечити дотримання інтересів громадян України, українців за кордоном та іноземців в Україні [11, 13]. Зазначені чинники обумовлюють формування пріоритетів державного регулювання міграційних процесів (рис. 2.).

Забезпечення реалізації означених пріоритетів досягається за рахунок: удосконалення законодавства; подальших реформ органів виконавчої влади у сфері міграції та забезпечення скоординованої діяльності різних відомств та органів влади різного рівня у сфері реалізації міграційної політики; розвитку співпраці з громадянським суспільством, асоціаціями мігрантів в Україні і за кордоном; розвитку міжнародного співробітництва; поглиблення наукових досліджень у сфері міграції та удосконалення міграційної статистики [11].

У листопаді 2015 р. парламент ухвалив Закон «Про зовнішню трудову міграцію», спрямований на регулювання трудової міграції та соціальний захист мігрантів. На виконання цього Закону Уряд розробив і затвердив План заходів щодо забезпечення реінтеграції в суспільство трудових мігрантів і членів їх сімей, які повертаються в Україну. Планом удосконалено порядок ліцензування провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Водночас лібералізовано порядок оформлення дозволів на тимчасове працевлаштування іноземців в Україні [3, с. 6].

У багатьох країнах, зокрема розвинених, регулювання міграційних процесів здійснюється переважно за допомогою застосування адміністративно-правових і контрольних інструментів, спрямованих на кількісне обмеження міграції, регулювання її обсягів і структури міграційних потоків, серед яких візовий режим, процедури міграційного контролю, вимоги до суб'єктів трудової міграції і до посередників, заборони, введення еміграційних квот, визначення статусу іноземців тощо. Держава може встановлювати співвідношення між іноземними та вітчизняними працівниками, регулювати час роботи в певній країні, забороняти іноземцям займатися певними видами діяльності тощо. Заходи регулювання міграційних процесів між Україною та ЄС в рамках Угоди про асоціацію є за характером переважно адміністративно-правовими. Більш дорогі, однак, і більш ефективні в довгостроковій перспективі інструменти економічного, в тому числі фінансового регулювання, що покликані створювати сприятливий міграційний клімат, поки що не набули достатнього поширення як в Україні, так і в інших країнах, які стикаються з загрозою міграційного убутку працездатного населення і посиленням процесів депопуляції.

Сутність фінансового регулювання полягає у впливі держави на економічні та соціальні процеси шляхом перерозподілу фінансових ресурсів серед певних сегментів ринку для запобігання можливих або усунення існуючих диспропорцій і забезпечення макроекономічної рівноваги з використанням відповідних форм, методів та інструментів.

Заходи фінансового регулювання, на відміну від адміністративно-правового, опосередковано впливають на міграційні процеси через соціальні стандарти. Вони спрямовані на вихід з фінансово- економічної кризи, забезпечення економічного зростання як головного чинника підвищення соціальних стандартів і зростання добробуту населення.

З огляду на тенденції міграційних процесів між Україною та ЄС в умовах євроінтеграції, нагальними пріоритетами їх державного регулювання згідно з новою Стратегією державної міграційної політики мають стати: стримування темпів виїзду населення з України, сприяння поверненню мігрантів, що виїхали раніше, та репатріація представників діаспори; збільшення віддачі від застосування людського капіталу українців, які вже вибрали шлях міграції. Зазначені пріоритети дозволяють сформувати систему заходів державного фінансового регулювання міграційних процесів, що спрямовані на покращення міграційного клімату в умовах євроінтеграції України. Серед них найбільш актуальними, на наш погляд, є наступні.

Ліквідація дисбалансу у фінансовій системі країни. В Україні зовнішні запозичення використовуються для поповнення валютних резервів Національного банку України, рефінансування банківської системи і повернення попередніх боргів, а не для розвитку економіки. Необхідно мобілізувати в економіку значні фінансові ресурси, які знаходяться на руках у населення внаслідок вилучення з банків депозитів і отримання грошових переказів від трудових мігрантів. Так, за оцінками фахівців, всього за період з листопада 2013, коли почався Майдан, і до кінця 2015 року населення забрало з банків депозитів в гривні на суму 75 млрд. грн., а депозитів у валюті - на суму 14 млрд. дол. [15]. Щоб залучити весь цей фінансовий ресурс в економіку України, потрібно повернути довіру населення до фінансових інститутів.

Фінансування державою або часткове фінансування спільно з європейськими інвесторами структурної перебудови вітчизняної промисловості на основі інноваційного розвитку. Суспільно регульований розвиток пріоритетних в інноваційному відношенні галузей означає і модифікацію соціальних структур на національному рівні, підвищення добробуту населення, поліпшення якості та умов праці людей [16, с. 280]. Крім того, результатом інноваційного розвитку стане впровадження у виробництво сучасних ресурсозберігаючих технологій. Це дозволить промисловим підприємствам зменшити матеріальну складову собівартості і, відповідно, збільшити витрати на оплату праці, забезпечуючи працівникам гідний рівень заробітної плати, а також підвищити власну конкурентоспроможність і успішно розвивати бізнес на принципах корпоративної соціальної відповідальності, інвестуючи в людський капітал.

Залучення в економіку прямих інвестицій, зокрема від європейських інвесторів, соціальним ефектом від яких буде створення нових робочих місць, зниження соціальної напруженості, відновлення промисловості та інфраструктури депресивних територій.

Формування інвестиційних ресурсів в соціальній сфері з використанням, поряд з традиційними, нових джерел фінансових коштів (фінансові ресурси державних і громадських організацій, підприємств, доходи від цінних паперів). Для того щоб ці джерела реально функціонували, необхідні умови, які зроблять фінансові інвестиції в соціальний сектор достатньо привабливими. З цією метою необхідно диференціювати інструменти фінансового ринку і забезпечити їм відповідну державну підтримку [16, с. 281].

Кардинальна реформа податкової системи, яка повинна бути узгоджена із завданням побудови в країні соціально-орієнтованої ринкової економіки європейського типу, становлення якої передбачає істотне підвищення державних витрат на розвиток охорони здоров'я, соціального забезпечення, соціального страхування, освіти, науки, культури тощо. В таких умовах мова йде не про зниження податків, що може привести до значних втрат для бюджету (адже податкове навантаження на заробітну плату в Україні становить 41,5%, що відповідає середньому по Європі 40% [17]), а про комплексні заходи, покликані відродити довіру бізнесу до держави, заохочувати підприємництво та збільшення кількості робочих місць, вивести значну частину економіки з тіні, стимулювати бізнес виплачувати працівникам «білу» зарплату (за різними оцінками, від 40 до 60% роботодавців частину зарплати виплачують у конвертах [17]). Дуже важливо впровадити прогресивну систему оподаткування, забезпечити податкові пільги при створенні нових робочих місць, при запуску проектів створення нових виробництв.

Регулювання інфляції, темпи зростання якої в Україні починаючи з 2014 р. значно перевищують темпи зростання заробітної плати, що призвело до зниження реальних доходів населення і його значної соціальної диференціації. В рамках регулювання інфляції державою повинні проводитися антиінфляційні дії з метою стримування інфляційних процесів, які є комплексом заходів у сфері фінансів, грошового обігу, кредиту, валютно-кредитних відносин, соціальної політики.

Фінансування соціальних програм для внутрішньо переміщених осіб, що допоможе створити умови для ефективної і безпечної внутрішньої міграції як альтернативи міграції до ЄС. Такі програми можуть включати фінансування будівництва житла та надання пільгового іпотечного кредитування, фінансування перенавчання внутрішньо переміщених осіб, надання грантів на відкриття власного бізнесу.

Фінансові інструменти державного регулювання міграційних процесів можуть також бути широко використані для повернення українських мігрантів на батьківщину. Для цього, поряд із запропонованими вище фінансовими заходами щодо поліпшення соціально-економічних умов в Україні, необхідно здійснення наступних заходів [11]:

- надання фінансової допомоги для забезпечення доступу реемігрантів до професійного навчання або перепідготовки, а також до бізнес-курсів для бажаючих відкрити власну справу;

- впровадження державної системи кредитування реемігрантів, які бажають відкрити власну справу в Україні;

- встановлення податкових пільг для тих реемігрантів, які вкладають зароблені за кордоном кошти у відкриття власного бізнесу в Україні;

- скасування митних зборів на ввезення мігрантами обладнання з країн ЄС з метою створення власного бізнесу в Україні.

Важливими заходами також є розробка і впровадження на основі часткового фінансування спільних з країнами ЄС проектів добровільного повернення та реінтеграції мігрантів на батьківщину.

Збільшення віддачі від застосування людського капіталу українців, які вже обрали шлях еміграції та постійно проживають в країнах ЄС, може бути забезпечено за допомогою:

- проведення політики заохочення валютних переказів мігрантів, в тому числі введення пільгових поштових і телеграфних тарифів на перекази;

- залучення валютних депозитів мігрантів в економіку України шляхом встановлення більш високого відсотка в порівнянні з внутрішніми вкладами і впровадження системи державних гарантій на валютні депозити.

Задля посилення захисту прав та інтересів українських працівників в країнах ЄС необхідно: проводити переговори з країнами ЄС щодо розширення легальних каналів працевлаштування українців на їх території, гарантій їх прав, зокрема, в сфері соціального забезпечення; надавати мігрантам надійну інформацію щодо їх прав через дипломатичні представництва за кордоном, кол- центри та веб-сайти державних органів в Україні, а також через мережу громадських організацій та української діаспори.

Висновки

Таким чином, в Україні та в інших країнах з ринком, що формується, проблема еміграції постає особливо гостро, і проведення адекватної міграційної політики є одним із пріоритетів соціально-економічного розвитку.

Забезпечення національних інтересів України при співробітництві з країнами ЄС в довгостроковій перспективі потребує більш широкого використання інструментів економічного, у т.ч. фінансового регулювання, які покликані створювати сприятливий міграційний клімат в країні. Незважаючи на непрямий характер впливу заходів фінансового регулювання на міграційні процеси (безпосередньо регулювання піддаються не самі міграційні процеси, а соціально-економічні умови, в яких вони здійснюються), їх значення для стримування потоку економічних мігрантів з України є величезним. Ключовим при цьому є підвищення рівня життя населення як єдина можливість запобігти масовому відтоку за кордон вітчизняних працівників, особливо молодих фахівців.

Безумовно, регулювання міграційних процесів є складною системою, на яку впливають безліч чинників. У зв'язку з цим запропонований перелік заходів не є вичерпним, а лише відповідає найбільш актуальним для України викликам в сфері міграції в умовах євроінтеграції. Слід зауважити, що в сучасному глобалізованому світі міграція - це явище неминуче, і, на нашу думку, домогтися радикального зменшення міграційних потоків неможливо. Фінансове регулювання міграційних процесів має здійснюватися в комплексі з іншими методами регулювання в рамках державної міграційної політики України з метою отримання державою і суспільством максимальних вигод від міграції.

Список використаних джерел

1. International migrant stock, total. [Электронный ресурс] / The World Bank Data. - Режим доступу: https://data.worldbank.org/indicator/SM.POP.TOTL

2. Asylum and managed migration [Електронний ресурс] / Сайт Eurostat. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat/data/database.

3. О.А. Малиновська. Зовнішня міграція громадян України в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів: виклики та шляхи реагування [Електронний ресурс] / Національний інститут стратегічних досліджень. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/ files/bezviz-6eaa1.pdf.

4. 400 тисяч українців вже скористались безвізовим режимом з ЄС [Електронний ресурс] / Агенція інформації та аналітики Galinfo. - Режим доступу: https://galinfo.com.ua/news/400_ tysyach_ukraintsiv_vzhe_skorystalys_bezvizovym_rezhymom_z_yes_279927.html.

5. Про Концепцію Державної міграційної політики. Указ Президента України № 622/2011 від 30.05.2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/622/2011.

6. Міграція як чинник розвитку в Україні [Електронний ресурс] / К.:МОМ, 2016. - Режим доступу: http://Www.iom.org.ua/sites/default/files/mom_migraciya_yak_chynnyk_rozvytku_v_ukrayini.pdf.

7. Дослідження з питань міграції та торгівлі людьми: Україна, 2015 [Електронний ресурс] / Міжнародна організація з міграції (МОМ). - Режим доступу: http://iom.org.ua/sites/default/files/pres_ kit_gfk_iom2015_ua_fin_3_2.pdf

8. Міграція в Україні: факти і цифри 2016 [Електронний ресурс] / Міжнародна організація з міграції (мОм). - Режим доступу: http://iom.org.ua/sites/default/files/ff_ukr_21_10_press.pdf.

9. Міграційний профіль України 2016 [Електронний ресурс] / Державна міграційна служба України. - Режим доступу: https://dmsu.gov.ua/assets/files/mig_profil/mig_prifil_2016.pdf.

10. Проект «Прогноз міграції між ЄС, країнами Вишеградської четвірки та Східною Європою: наслідки скасування візового режиму». Червень 2014 р. [Електронний ресурс] / Центр східних досліджень. - Режим доступу: http://www.ier.com.ua/files//Projects/2013/visegrad_b/ 210x297_184pp_ IER_Research_ v3.pdf.

11. О. А. Малиновська. Щодо необхідності розробки і затвердження нової редакції Концепції державної міграційної політики України. Аналітична записка [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1762.

12. Foreign direct investment, net inflows (BoP, current US$) [Электронный ресурс] / International Monetary Fund. - Режим доступу: https://data.worldbank.org/indicator/BX.KLT.DINV.CD. WD?end=2016&locations=UA&name_desc=false&start=2013&view=chart.

13. Україна прийняла нову стратегію державної міграційної політики, розроблену за підтримки МОМ / Официальный сайт представительства Международной организации по миграции в Украине [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://iom.org.ua/ua/ukrayina- pryynyala-novu-strategiyu-derzhavnoyi-migraciynoyi-polityky-rozroblenu-za-pidtrymky-mom.

14. Державне фінансове регулювання економічних перетворень: монографія / І.Я. Чугунов, В. Павелко, Т.В. Канєва, та ін.; за заг. ред. А.А. Мазаракі. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. - 376 с. - Бібліогр.: 160.

15. Сколько денег украинцы забрали из банков в 2015 году? [Електронний ресурс] / Канал 112 UA. - Режим доступу: https://112.ua/mnenie/skolko-deneg-ukraincy-zabrali-iz-bankov-v-2015- godu-278182.html.

16. Тропіна В.Б. Фінансове регулювання соціального розвитку суспільства: монографія / Б. Тропіна. - К.: НДФІ, 2008. - 368 с. - Бібліогр.: 363.

17. Податки по-новому: скільки українці «платять» державі і чи потрібно знижувати податки [Електронний ресурс] / Інтернет-портал «Сьогодні». - Режим доступу: https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/nalogi-po-novomu-skolko-ukraincy-platyat-gosudarstvu-i- nuzhno-li-snizhat-nalogi--793142.html.

References

1. International migrant stock, total / The World Bank Data. https://data.worldbank.org/indicator/ SM.POP.TOTL.

2. Asylum and managed migration /Eurostat. http://ec.europa.eu/eurostat/data/database.

3. O.A. Malynovska. Foreign migration of Ukrainian citizens in conditions of deepening the European integration processes: challenges and ways of responding / National Institute for Strategic Studies. http://www.niss.gov. ua/content/articles/files/bezviz-6eaa1.pdf

4. 400 thousand Ukrainians have already benefited from the visa-free regime with the EU/ «Galinfo» information and analytics agency. https://galinfo.com.ua/news/400_tysyach_ukraintsiv_vzhe_skorystalys_ bezvizo vym_rezhymom_z_yes_279927.html.

5. About the Concept of the State Migration Policy. Decree of the President of Ukraine № 622/2011 from 30.05.2011. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/622/2011.

6. Migration as a factor of development in Ukraine / Official website of the International Organization for Migration in Ukraine. http://www.iom.org.ua/sites/default/files/mom_migraciya_yak_chynnyk_ rozvytku_v_ ukrayini.pdf.

7. Research on migration and human traffic: Ukraine, 2015 / Official website of the International Organization for Migration in Ukraine. http://iom.org.ua/sites/default/files/pres_kit_gfk_iom2015_ua_fin_3_2.pdf.

8. Migration in Ukraine: facts and figures 2016 / Official website of the International Organization for Migration in Ukraine. http://iom.org.ua/sites/default/files/ff_ukr_21_10_press.pdf.

9. Migration profile of Ukraine 2016 / State Migration Service of Ukraine. https://dmsu.gov.ua/assets/files/mig_profil/mig_prifil_2016.pdf.

10. Project «Migration forecast between the EU, the Visegrad Four Countries and Eastern Europe: the consequences of visa-free regime». June 2014 / Centre for Eastern Studies. http://www.ier.com.ua/files//Projects/2013/visegrad_b/210x297_184pp_IER_Research_v3.pdf.

11. O.A. Malynovska. Concerning the necessity to develop and approve a new edition of the Concept of the State Migration Policy of Ukraine. Policy Brief / National Institute for Strategic Studies. http://www.niss.gov. ua/articles/1762.

12. Foreign direct investment, net inflows (BoP, current US$) / International Monetary Fund. https://data. worldbank.org/indicator/BX.KLT.DIN V.CD.WD ?end=2016&locations=UA&name_desc=false &start=2013&view=chart.

13. Ukraine has adopted a new strategy for state migration policy, developed with the support of IOM / Official website of the International Organization for Migration in Ukraine. http://iom.org.ua/ua/ ukrayina-pryynyala-novu-strategiyu-derzhavnoyi-migraciynoyi-polityky-rozroblenu-za-pidtrymky-mom.

14. Derzhavne finansove rehuliuvannia ekonomichnykh peretvoren / za zah. red. A.A. Mazaraki [State financial regulation of economic transformations]. Kyiv: Kyiv National Trade and Economic University, 2015. 376 p. Bibliogr.: 160.

15. How much money did the Ukrainians take from banks in 2015? / Channel 112 UA. https://112.ua/mnenie/skolko-deneg-ukraincy-zabrali-iz-bankov-v-2015-godu-278182.html.

16. Tropina V.B. Finansove rehuliuvannia sotsialnoho rozvytku suspilstva: monohrafiia [Financial regulation of society's social development: monograph], - Kyiv: Research Financial Institute, 2008. 368 p. Bibliogr.: 363.

17. Taxes in a new way: how much Ukrainians «pay» to the state and whether it is necessary to reduce taxes / Internet portal «Sohodni «. https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/nalogi-po-novomu- skolko-ukraincy-platyat-gosudarstvu-i-nuzhno-li-snizhat-nalogi--793142.html.

ДАНІ ПРО АВТОРІВ

Рибакова Тетяна Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент, докторант e-mail: taryb@ukr.net

Андросенко Алла Миколаївна, студентка фінансово-гуманітарного факультету e-mail: allaandrosenko@ukr.net

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл., 08401, Україна

ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ

Рыбакова Татьяна Александровна, кандидат экономических наук, доцент, докторант e-mail: taryb@ukr.net

Андросенко Алла Николаевна, студентка финансово-гуманитарного факультета e-mail: allaandrosenko@ukr.net

ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды»

ул. Сухомлинского, 32, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл., 08401, Украина

Размещено на Allbest.ru