Актуальність проблеми. Сучасні зовнішньоекономічні трансформації характеризуються поглибленням процесу інтеграції України в Європейський Союз, що потребує якнайшвидшого подолання відставання соціального розвитку країни та підвищення добробуту українського населення.

Для України в сучасних інтеграційних умовах потрібно спрямовувати зовнішньоекономічний потенціал на ефективний розвиток соціальної сфери, що обумовлює актуальність порушеної до вирішення проблеми та її зв'язок з важливою проблемою забезпечення добробуту населення.

Аналіз останніх наукових досліджень. Значний внесок у дослідження розвитку зовнішньоекономічної діяльності України, та її вплив зробили такі українські вчені: М.І. Дідківський, В.В. Козик, Д.Г. Лук'яненко, А.А. Мазаракі, Ю.В. Макогон, Т.М. Мельник, В.Є. Новицький, А.О. Сімахова, І.О. Стеблянко, С.Е. Сардак, Н.В. Стукало, А.С. Філіпенко, Т.М. Циганкова, В.І. Чужиков, О.І. Шнирков. Проте, детального дослідження оцінки розвитку зовнішньоекономічної діяльності на підвищення добробуту громадян України проведено не було.

Метою статті є оцінка розвитку зовнішньоекономічних факторів для підвищення добробуту населення України.

Викладення основного матеріалу. Сучасні зміни в напрямку зовнішньоекономічної діяльності, а саме інтеграція України в європейське співтовариство, підштовхує до якнайшвидшого подолання відставання розвитку країни у економічній, політичній та соціальній сферах, а також підвищення добробуту населення.

Зміна вектору зовнішньої політики та економіки Україна поліпшила торговельні відносини з країнами ЄС, але через збройний конфлікт на сході України виникла напруга у відносинах з Російською Федерацією. Це вплинуло на географічну та товарну структуру експортно-імпортних операцій, що в свою чергу призвело до змін в національній економіці та зовнішній торгівлі.

Наслідки від внутрішніх політичних та економічних потрясінь поширилися на більшість секторів національної економіки, через які поглиблюються наявні диспропорції, прискорюється падіння ВВП, відбувається скорочення обсягів промислового виробництва, зовнішньої торгівлі [10], що в свою чергу впливає на соціальну сферу.

У 2014-2016 рр. відбувалося зниження експорту (див. рис.1), що обумовлено такими факторами: війна на Сході держави; зміна цінової кон'юнктури на світовому ринку; розривом економічних зв'язків із Росією. Так, експорт товарів у 2016 р. зменшився на 4,6 % проти обсягу 2015р. та на 32% проти обсягу 2014р., імпорт товарів у 2016 р. збільшився на 4,6% порівняно із 2015 р. та зменшився на 27,9 % у порівнянні із 2014 р. (див. рис.1.).

Рис. 1. Зовнішня торгівля товарами України протягом 2013-2017рр Джерело: побудовано автором за [3]

Необхідно відмітити, що український експорт почав зростати з 2017 р. Конфлікт із Росією та підписання Україною Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС вплинули на зміну зовнішньоторговельних партнерів країни. Позитивно, що останнім часом намітилася тенденція до збільшення експорту. Важливим аспектом в цьому напрямі є формування ефективної маркетингової стратегії просування українських товарів на європейські ринки [1]. Зростання експорту впливає й на соціальну сферу, створюються нові робочі місця, що в свою чергу призводить до підвищення добробуту населення.

Головні торговельні партнери України в системі зовнішньоекономічної діяльності це країни ЄС та СНД, але наразі обсяг зовнішньої торгівлі з країнами ЄС переважає (див. рис.2).

Джерело: побудовано автором за [3]

Як слідує із рис.2, в 2016 році експортні та імпортні операції з країнами ЄС майже на 14 % переважають показник із країнами СНД.

Україна змінила вектор орієнтації у зовнішньоекономічній діяльності і Європейський Союз стає найбільшим та основним її зовнішньоторговельним партнером. Активна зовнішньоекономічна діяльність із ЄС також позитивно впливає на забезпечення добробуту населення, формування середнього класу [7, с.91], на переймання європейських цінностей українцями.

Безумовно, трансформації у зовнішньоекономічній сфері відображаються на соціальному розвитку України [6]. Сьогодні першочерговим завданням соціально-економічного розвитку України є забезпечення добробуту населення на європейському рівні. Підвищення добробуту населення України також проголошується важливим політичним пріоритетом держави [9].

На жаль, на сьогодні, рівень життя населення в нашій країні знаходиться на невисокому рівні. Держава виконує свої головні функції стосовно забезпечення добробуту, захисту та підтримки громадян, а також створення умов щодо реалізації права людини на гідне життя [11]. Більш того, в умовах транзитивної економіки, державне регулювання соціальних складових життя людей в Україні є обов'язковою умовою економічного зростання, прогресу в цілому та основних факторів суспільного розвитку.

Рівень добробуту країни є основою для прийняття певних державних рішень в соціально-економічній сфері. На сьогодні, 60 % українців перебувають за межею бідності. Якщо 2007 року один українець в середньому витрачав 6 тисяч доларів на рік, то в 2016 році - лише 1250 тисяч доларів. Експерти прогнозують, що негативна тенденція збережеться і надалі [8], якщо не використовувати наявний потенціал в країні.

На сучасному етапі основною проблемою В Україні є і залишається проблема подолання бідності. Не дивлячись на розвиток зовнішньоекономічної діяльності, європейську інтеграцію, рівень доходів населення залишається нижчим за середньоєвропейській рівень добробуту [2]. Тому необхідні позитивні зрушення у розвитку національної економіки та пошук ефективних методів підвищення рівня та якості життя населення.

Європейські країни дійшли до висновку, що підвищення мінімальної заробітної плати є найдієвішим методом боротьби з бідністю та має забезпечувати потреби працівників та їхніх сімей, що відображено у ратифікованій Україною Конвенції МОП № 131 та Європейській соціальній хартії. В Україні нормативно-правовими документами, які унормовують розмір та визначають основні положення виплати заробітної плати є Кодекс законів про працю та Закон України "Про оплату праці". У законодавстві визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу [5]. Заробітна плата є одним із основних джерел доходів населення і тому впливає на рівень життя українців.

Український уряд зробив перший крок на шляху реформування оплати праці, встановивши на законодавчому рівні мінімальну заробітну плату на оновленому прожитковому мінімумі.

З кожним роком номінальна заробітна плата зростає, особливо прискорилося зростання номінальних доходів №131, 2018 населення у 2017. Це відбулося, насамперед, за рахунок зміни соціальних стандартів: прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, які визначаються Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік".

Як зазначають експерти, кожному третьому мешканцю України заробітної плати не вистачає для придбання необхідних життєвих потреб, а кожний другий працездатний мешканець України працює на умовах вторинної, третинної зайнятості, одержуючи доходи в тіньовому секторі економіки, які не оподатковуються [4, с.173].

Незважаючи на такі кроки та поступове реформування державної соціальної політики в цілому - зростання рівня добробуту населення в Україні здійснюється досить повільно. Тому ситуація залишається незадовільною. Хоч і відбувається поступове вирівнювання добробуту населення в Україні, але до європейських стандартів нам ще далеко.

За цих умов необхідна реалізація виваженої державної соціальної політики, яка повинна забезпечувати соціально-економічне зростання країни та сприяти впровадженню нових методів, норм та державних стандартів рівня і якості життя для всього українського населення.

Висновки