Сучасні підходи до управління ризиками міжнародних корпорацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні підходи до управління ризиками міжнародних корпорацій

Стрельбіцька Наталія Євгенівна

кандидат економічних наук

доцент кафедри міжнародних економічних відносин

Тернопільський національний економічний університет

Анотація

У статті розглядається проблема управління ризиками як фактора, що забезпечує ефективну роботу підприємства. Проведено аналіз практики управління ризиками великих ТНК. Розглянуто організаційні принципи системи управління ризиками компанії Apple та її методологію впливу на ризик. Здійснено оцінку впливу ризиків обраної компанії відповідно до міжнародної методології COSO та на основі отриманих результатів побудовано «карту ризиків» підприємства.

Ключові слова: ризик, ризик-менеджмент, інтегрована система управління ризиками, «карта ризиків», кореляційний аналіз.

Аннотация

В статье рассматривается проблема управления рисками как фактора, обеспечивающего эффективную работу предприятия. Проведен анализ практики управления рисками крупных ТНК. Рассмотрены принципы системы управления рисками компании Apple и ее методологию воздействия на риск. Осуществлена оценка влияния рисков исследуемой компании в соответствии с международной методологией COSO и на основе полученных результатов построено «карту рисков» предприятия.

Ключевые слова: риск, риск-менеджмент, интегрированная система управления рисками, «карта рисков», корреляционный анализ.

Summary

Key words: risk, risk management, integrated risk management system, «risk map», correlation analysis.

Постановка проблеми. Господарська діяльність підприємства здійснюється на основі заздалегідь запланованих цілей. На реалізацію такої діяльності впливає фактор невизначеності у вигляді посилення інтеграції національних економік, зростання міжнародної кооперації, лібералізації ринків товарів, послуг і капіталу, різкого збільшенні темпів розвитку світової економіки та ін., що в свою чергу створює потужний вплив на підприємницьку діяльність, змушуючи її адаптуватися до нових вимог сучасності.

Саме тому важливим процесом ведення бізнесу є врахування всіх небезпек і ризик-тенденції, а управління ризиком стає життєво-необхідним процесом для будь-якого підприємства, запорукою його конкурентоспроможності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Існує значна кількість наукових досліджень на тему ризику та ризик-менеджменту як серед зарубіжних, так і серед вітчизняних вчених. Значний внесок у розробку категоріального апарату і методології внесли такі зарубіжні вчені як Р. Кантильон, Дж. Міля, Д. Рікардо, А. Сміт, Ф. Найт, Д. Е. Фішер і Р. І. Джордан, В. К. Фальцман, І. Руттерфорд, В. В. Вітлінський, Г. Вербицька, А. О. Старостіна та В. А. Кравченко, О. В. Шепеленко, З. С. Варналій і В. О. Сизоненко.

Питанням класифікації ризиків присвячені роботи Д. Фішера і С. Хьюса, Дж. М. Кейнса, А. Маршалла, Т. Г. Касьяненко і Г. А. Маховикова та ін.

Метою статті є аналіз міжнародної практики управління ризиками великими компаніями та обґрунтування необхідності інтеграції ризик-менеджменту в діяльність підприємства.

Протягом останніх десятиліть світовий досвід демонструє активний розвиток стандартизації в галузі управління ризиками як на національному, так і міжнародному рівнях. Даний факт підтверджують національні стандарти Австралії та Нової Зеландії, Великобританії, Японії, Канади, ПАР та багатьох інших країн, а також стандарт Федерації європейських асоціацій ризик-менеджерів (FERMA), стандарт, розроблений Комітетом спонсорських організацій комісії Тредвея (COSO, США) та новітня група міжнародних стандартів з управління ризиками ISO 31000.

Для того, щоб оцінити це, менеджери можуть співставити різні підходи щодо управління ризиками, розглянути основи та процеси, які стандарти пропонують та визначити, який стандарт найкраще відповідає їх організації.

Так, ACE Group, одна з найбільших глобальних багаторівневих страхових компаній, впровадила програму ERM (enterprise risk management), спрямовану на ідентифікацію та управління критичними ризиками. Вище керівництво компанії висловило своє переконання в тому, що новий підхід, зосереджений на критичних ризиках, був фактором, який сприяв підвищенню вартості акцій компанії та збільшенню ринкової вартості капіталу компанії на 50% з 2002 по 2003 рік [1].

Компанії, що не надають страхових та фінансових послуг, також залишились у виграші використовувавши стратегічне управління ризиками. Легендарна іграшкова компанія LEGO впровадила новий стратегічний підхід до управління ризиками, об'єднавши окремі програми ERM які базувались на операційній безпеці, безпеці працівників, IT-безпеці, фінансових та правових ризиках, в одну. Перш ніж у 2006 році ввести стратегічний ризик менеджмент, її середнє зростання ринку склало 2% -- 3%, а середній приріст продажів складав 17%. Нова програма стратегічного управління ризиками призвела до розширення бізнесу в цілому, зміни демографічних показників, регуляторних змін та появи нових конкурентів. За перші п'ять років, коли компанія почала керувати стратегічними ризиками, середній темп зростання ринку зріс до 20%, а прибуток від зростання продажів досяг 31% [2].

У компанії «Nissan», світовому виробнику автомобілів, великі інвестиції в управління стратегічними ризиками стали надзвичайно важливими після 9-бального землетрусу та масштабного цунамі, що охопило східне узбережжя Японії у березні 2011 року. Близько 80% автомобільних заводів Японії припинили своє виробництво. До вересня загальне виробництво японської машинобудівної галузі скоротилося майже на 25%.У компанії Nissan вважають, що ключем до успіху став проактивний підхід до стратегічного управління ризиками і акцент на «виявленні ризиків якомога раніше, активному аналізі цих ризиків, плануванні контрзаходів і швидкій їхній реалізації». Крім того, Nissan розробив широкий план безперервної готовності, який включав аварійну реакцію на землетрус, план забезпечення безперервності бізнесу і моделювання стихійних лих. До кінця 2011 року виробництво Nissan зросло більш ніж на 9%, тоді як загальний показник машинобудівної промисловості у країні зменшився на 9%. У даному випадку стратегічне управління ризиками виявилося значною та кількісною конкурентною перевагою [3].

У свій час компанія Microsoft зробила ризикований крок почавши розробку операційної системи для тільки но створеного продукту -- персонального комп'ютера, і це дало віддачу, зробивши Microsoft однією з найдорожчих компаній в світі. Google також взяв на себе ризик, відмовившись від загальноприйнятої в той час практики -- став стягувати плату з рекламодавців в залежності від числа переходів на їх сайти (а не від загальної кількості своїх відвідувань), і це призвело до фінансового успіху [4].

Згідно з дослідженнями The McKinsey Global Institute, 10% світових публічних компаній приносять 80% всіх доходів. Фірми, у яких річні доходи становлять більше 1 мільярда доларів, складають майже 60% загального обсягу надходжень та 65% ринкової капіталізації [5].

Саме тому для подальшого аналізу ризик-менеджменту підприємства було обрано компанію Apple, яка згідно рейтингу ФОРБС за 2016 рік посіла перше місце серед компаній за ринкової капіталізацією із 605 мільярдами доларів США [6].

Apple Inc. є американською корпорацією, що займається розробкою і виробництвом персональних комп'ютерів і портативних музичних програвачів.

На сьогодні корпорація Apple володіє виробничими потужностями, розташованими не тільки в США, а також в Ірландії та Сінгапурі.

Своїм успіхом Apple завдячує добре розробленій бізнес-стратегії: виправити недоліки у створенні і споживанні інформації.

У 2008 році Apple вирішила поліпшити взаємодію із зацікавленими сторонами і підвищити прозорість інформації. Для досягнення цієї мети було сформовано відділ з управління ризиками. Незважаючи на те, що вся компанія діяла як комітет з управління ризиками, до того моменту ніхто з керівників не ніс персональну відповідальності за керування ними. Потім на рівні правління був створений відділ з управління ризиками, а також заснована посада директора з управління ризиками (CRO). У бізнес-підрозділах були призначені співробітники, що відповідають за ці питання.

Завдяки виявленню стратегічних і операційних ризиків, які впливають на показники ефективності діяльності, і вироблення скоординованого підходу до управління ризиками в рамках всього підприємства Apple змогла налагодити ефективну взаємодію з зовнішніми зацікавленими сторонами, зміцнити ці відносини і свою репутацію на ринку.

Розвитку взаємодії з внутрішніми зацікавленими сторонами сприяло створення системи управління ризиками, а також визначення обов'язків, повноважень і сфери компетенції кожного співробітника відділу по управлінню ризиками. На сьогоднішній день відділ управління ризиками Apple включає 73 співробітника.

Теорія спільного створення цінностей базується на чотирьох ключових передумовах: діалог, доступ до інформації, розуміння ризиків і прозорість (Dialogue, Access, Risk-reward understanding, Transparency). Ці передумови забезпечують високу якість взаємодії зацікавлених сторін на шляху спільного створення цінностей.

Таблиця 1. Головні ризики компанії Apple та їх оцінка відповідно до міжнародної методології COSO