Перспективи реалізації в Україні крупних інфраструктурних проектів за участю китайських партнерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи реалізації в Україні крупних інфраструктурних проектів за участю китайських партнерів

Захарін Сергій Володимирович доктор економічних наук, професор; Лі Інін PhD, професор, директор Інституту Тяньцзінський університет іноземних мов (КНР)

Смірнов Євген Валерійович кандидат економічних наук, доцент Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Анотація

Обґрунтовано доцільність активізації реалізації в України інфраструктурних проектів за участю китайської сторони. Проаналізовано сучасні тенденції інвестиційного співробітництва між Україною та КНР. Описано причини недостатніх обсягів інвестиційного співробітництва між Україною та КНР.

Відзначено, що між Україною та КНР встановлено відносини стратегічного партнерства, що створює належне підґрунтя для ініціювання та реалізації в Україні крупних інфраструктурних проектів за участю китайських партнерів. Описано зміст ініціативи «Економічний пояс Великого Шовкового Шляху».

Зазначено, що перспективні інфраструктурні проекти можуть бути реалізовані лише в умовах наявності взаємної довіри, стабілізації загальної економічної ситуації в Україні, за наявності відомих інституційних підстав для подальшого розширення інвестиційного співробітництва між Україною та КНР.

Ключові слова: інвестиції, інвестиційне співробітництво, інфраструктурні проекти, Китай, Україна.

Проанализировано состояние нескольких инфраструктурных проектов, которые реализуются или имеют перспективы реализации в Украине с участием китайских партнеров. Дана оценка перспектив расширения китайско-украинского инвестиционного сотрудничества в сфере реализации инфраструктурных проектов.

Ключевые слова: инвестиции, инвестиционное сотрудничество, инфраструктурные проекты, Китай, Украина.

Key words: investments, investment cooperation, infrastructure projects, China, Ukraine.

китайський інвестиція інфраструктурний співробітництво

Постановка проблеми. В Україні спостерігається деяке відставання від провідних країн світу за показниками розвитку інфраструктурного потенціалу. Зокрема, не можна визнати достатніми темпи введення в експлуатацію об'єктів транспортної інфраструктури, складського господарства, дорожнього будівництва тощо.

Отже, доцільно ставити питання про можливість прискорення інфраструктурного будівництва, у тому числі із залученням можливостей міжнародних організацій або іноземних партнерів. На нашу думку, видається за можливе звернутися про допомогу до китайських партнерів, які мають доступ до відповідних технологій та фінансових ресурсів.

Між Україною та КНР встановлено відносини стратегічного партнерства, що створює належне підґрунтя для ініціювання та реалізації в Україні крупних інфраструктурних проектів за участю китайських партнерів.

Відтак, доцільно провести дослідження проблем та перспектив реалізації в Україні крупних інфраструктурних проектів за участю китайських партнерів. Цим обумовлюється актуальність дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Над проблемами українсько-китайського співробітництва у сфері інвестиційної діяльності та інфраструктурного будівництва плідно працюють вітчизняні науковці А. Гончарук [1], С. Кошовий [1], В. Поворозник [3], В. Перебийніс [3], Є. Ярошенко [4], а також іноземні науковці М. Качмарскі [5], Л. Зуокуі [6] та ін. В той же час у економічній літературі майже не представлено публікацій з проблематики реалізації проектів будівництва в Україні інфраструктурних об'єктів із залученням китайських партнерів.

Формулювання мети статті (постановка завдання) -- надати науково обґрунтовані узагальнення та рекомендації з проблем та перспектив реалізації в Україні інфраструктурних проектів за участю китайських партнерів.

Виклад основного матеріалу. На жаль, через низку об'єктивних та суб'єктивних чинників обсяги інвестиційного співробітництва (приплив українських інвестицій до КНР, приплив китайських інвестицій в Україну, реалізація спільних інвестиційних проектів тощо) не можна визнати достатніми. У 2014-2016 рр. обсяг приросту китайських інвестицій, вкладених в українські об'єкти, є негативним -- тобто інвестори з КНР вилучали вкладені інвестиції. Правда, у першому півріччі 2017 р. приріст був позитивним (+0,4 млн дол. США), і станом на 01.07.2017 накопичений обсяг китайських інвестицій в Україні склав 17,0 млн дол. США [2]. Слід визнати, що загальний обсяг залучених китайських інвестицій, якщо врахувати можливості китайських інвесторів і можливості української економіки, є мізерним. На наш погляд, в першу чергу це пов'язано з високими інвестиційними ризиками української економіки.

Невеликий обсяг нагромаджених в Україні китайських інвестицій пояснюється низкою об'єктивних та суб'єктивних причин, ключовими серед яких є загальна політична нестабільність в Україні, наявність конфлікту на Сході України та неконтрольованих владою територій, низький рівень захисту іноземних інвестицій, економічна криза та ін.

Китайська влада оголосила про ініціативу створення «Економічного поясу Великого Шовкового Шляху». В рамках ініціативи буде реалізовано проект «Один пояс -- Один Шлях» та проект «Морський Шовковий Шлях». Вказана ініціатива представляє собою особливу форму поглибленого співробітництва Китаю, держав Центральної Азії та Європи [5; 6]. Вона спрямована, зокрема, на гармонізацію торговельних, митних, транспортних, логістичних та інших процедур. Одним із інструментів реалізації ініціативи стане проектування та виконання інвестиційних проектів, спрямованих на розбудову відповідної сучасної інфраструктури [3; 5]. Йдеться, зокрема, про будівництво нових об'єктів, що будуть орієнтовані на надання комерційних послуг найвищої якості. Україна поки що не є повноцінним учасником цього проекту через низку об'єктивних та суб'єктивних причин [4]. У листопаді 2014 р. китайська влада оголосила про створення інвестиційного фонду у розмірі 40 млрд.доларів США, що можуть бути використані на реалізацію проектів з розвитку наземної та морської інфраструктури [3; 4]. Задля фінансування цих та інших проектів у Китаї були створені два нових фінансових інститути: Азіатський банк інфраструктурних інвестицій (АБІІ) і Фонд Шовкового шляху.

Не дивлячись на млявість китайсько-українського інвестиційного співробітництва, в Україні ініційовано реалізацію кількох інфраструктурних проектів за участю китайських партнерів.

Між НАК «Нафтогаз України» і Банком розвитку Китаю підписано Кредиту угоду, якою передбачено реалізацію низки спільних проектів у сфері енергетики. Загальна сума угоди -- 3,6 млрд.дол.США. Серед проектів, зокрема, передбачено: модернізація низки українських ТЕЦ, будівництво установки газифікації вугілля на Одеському припортовому заводі, оновлення обладнання на об'єктах ВАТ «Укр- газвидобування» та ін.

Між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Експортно-імпортним банком КНР підписано Меморандум про взаєморозуміння, яким передбачено ініціювання низки проектів в галузі сільського господарства на суму 3 млрд.дол. США.

Між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Китайською державною компанією CITIC Construction Co., Ltd. підписано Меморандуму про взаєморозуміння, яким передбачено співробітництво у сфері будівництва житла в Україні. Пілотний проект передбачає будівництво «доступного» житла з можливістю іпотечного кредитування у місті Києві. Загальна вартість проекту -- 1 млрд дол. США.

Китайські інвестори зацікавлені у реалізації проекту «Повітряний експрес», який передбачає будівництво залізничної колії з Києва до міжнародного аеропорту «Бориспіль». Вартість вказаного проекту, разом із будівництвом інших інфраструктурних об'єктів, оцінюється у 372 млн.доларів США, які в якості кредиту готові надати китайські партнери.

Нещодавно Україна отримала пропозицію від китайської компанії China National Nuclear Corporation (CNNC) та Industrial & Commercial Bank of China (ICBC) розглянути можливість добудови блоку № 4 Хмельницької АЕС за технологією Hualong One (HPR-1000). Зокрема, китайська сторона готова надати 85% фінансування від загальної вартості проекту.

У 2017 р. Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) та Державна індустріальна корпорація Китаю (ССЕС) домовилися про збільшення поставок зернових з України до Китаю. Детальні умови поставок будуть визначені за підсумками перемовин, для чого було створено українсько-китайську міжвідомчу робочу групу, яка відпрацює механізм подальшого двостороннього співробітництва між корпораціями. У 2016/17 маркетинговому році ДПЗКУ відвантажила китайської держкорпорації 702 тис. тонн зернових культур, що на 11% перевищує показник попереднього сезону.

Китайська сторона готова продовжувати роботу над проектом запуску «швидкісного потягу», який має зв'язати КНР та європейські країни, але із використанням української території. Проблемою є те, що ширина української колії не співпадає з шириною європейської та китайської колії, проте вказана проблема може бути вирішена шляхом будівництва нових терміналів залізничного обслуговування, які здатні суттєво скоротити час обслуговування вагонів.

Китайські бізнесмени також зацікавлені у збільшенні обсягів закупівель високотехнологічної продукції та високих технологій. Сформульовані пропозиції щодо участі китайських установ у спільній реалізації проектів у сфері розробки та впровадження нанотехнологій. Також між китайськими та українськими підприємствами укладено низку контрактів щодо співробітництва у військово-технічній сфері.

Вказані проекти, які сформульовані та оцінені економічно, дають підстави для стриманого оптимізму щодо можливої активізації китайсько-українського економічного співробітництва у сфері реалізації інфраструктурних проектів [1].

Крім того, існує значний потенціал розширення співробітництва у сфері випуску високо- технологічної продукції у аерокосмічній сфері, енергомашинобудуванні, автомобілебудуванні, проектування та виробництва літальних апаратів.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Міністерству економічного розвитку і торгівлі України доцільно підготувати пропозиції щодо нарощування двосторонніх інвестиційних відносин. Навіть в умовах жорстких бюджетних обмежень доцільно та можливо вжити заходів, що не потребують додаткового фінансування з бюджету, у тому числі: підтримка участі підприємств в участі у виставках та ярмарках; взаємодія транскордонних електронних бізнес-платформ; поліпшення регуляторно-правового середовища для торгівлі між двома країнами, а також створення умов для спрощення процедур торгівлі; створення спільних підприємств в промисловій сфері на базі існуючих виробництв, зокрема, у сфері транспортного машинобудування, авіабудування і енергетичного машинобудування.

Без сумніву, ці та інші перспективні інфраструктури проекти можуть бути реалізовані лише в умовах наявності взаємної довіри, стабілізації загальної економічної ситуації в Україні, за наявності відомих інституційних підстав для подальшого розширення торгівельно-економічного та інвестиційного співробітництва між двома країнами.

Ключовим завданням для економічного блоку Уряду є продовження радикальних економічних реформ, запровадження гнучких механізмів регулювання економічної активності, проведення виваженої структурно-інвестиційної політики, створення сприятливого ділового клімату для іноземних інвесторів.

Задля активізації двостороннього співробітництва доцільно виробити ефективні механізми моніторингу інвестиційної взаємодії установ КНР та України, у т.ч. створити можливості вирішення проблемних питань в оперативному режимі.

У подальшому доцільно виконати дослідження з проблематики стимулювання припливу в Україну іноземних (у тому числі китайських) інвестицій для реалізації крупних інвестиційних проектів.

Література

1. Гончарук А. Шовковий шлях: від концепції до практичних кроків (формат взаємодії 16+1) / А. Гончарук, С. Кошовий // Стратегічна панорама. -- 2016. -- № 1. -- С. 26-35.

2. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності [статистичне видання] / Держстат України, 2016.

3. Проект «Один пояс -- один шлях»: можливості для України / В. Поворозник, В. Перебийніс. -- К.: МЦПД, 2015. -- 31 с.

4. Ярошенко Є. Місце України в глобальних стратегіях Китаю / Є. Ярошенко. -- К.: МЦПД, 2015. -- 44 с.

5. Kaszmarski M. The New Silk Road: a versatile instrument in China's policy / M. Kaszmarski. -- OSW Centre for Eastern Studies, 2015. -- Number 161. -- 89p.

6. Zuokui L. Central and Eastern Europe in Building the Silk Road Economic Belt / L. Zuokui. -- Working Paper Series on European Studies Institute of European Studies Chinese Academy of Social Sciences. -- 2014. -- Vol. 8. -- No. 3. -- 130 p.

Размещено на Allbest.ru