Взаємозв’язок категорій системи менеджменту якості в галузі торгівлі споживчої кооперації

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 658:65.018

Взаємозв'язок категорій системи менеджменту якості в галузі торгівлі споживчої кооперації

Рибалко Л.А.

Система менеджменту якості розглядається як підсистема підприємства, складова системи управління, що одержала світове визнання завдяки стандартам ISO серії 9000. Провідною ідеєю системного підходу до якості є комплексне управління, що виключає концентрацію зусиль, лише на одній сфері діяльності підприємства. Забезпечення якості в галузі торгівлі залежить від злагодженої та чітко організованої діяльності всіх структурних елементів підприємств та організацій споживчої кооперації, котрі відповідають за розробку параметрів якості, підтримку досягнутого рівня якості та його підвищення в межах економічного балансування госпрозрахунку та повного задоволення потреб споживачів.

У торгівельній галузі споживчої кооперації система менеджменту якості повинна інтегруватися в загальну систему управління, при цьому доцільно виділяти категорії управління, що є підґрунтям саме для формування системи менеджменту якості, враховувати їх взаємозв'язок і значення, та не створювати можливості їх нівелювання з категоріями загальної системи управління в галузі. Цією проблемою обумовлено актуальність даного наукового дослідження.

Розгляд даної проблеми, підхід, що враховує вплив вірного визначення категорій управління на ефективність функціонування, їх практичну реалізацію, започатковано в працях зарубіжних та вітчизняних науковців - Е. Демінга [9], Ю.І. Ребріна [3], І.А. Маркіної [7,8], Є.І. Семенової [5].

Мету дослідження спрямовано на визначення взаємозв'язку категорій управління на яких ґрунтується менеджмент якості в галузі торгівлі соціально-економічної системи споживчої кооперації. Наукове дослідження визначається наступними завданнями: розгляд змістовного наповнення категорій управління, та їх значення в галузі торгівлі системи споживчої кооперації, встановлення взаємозв'язку між категоріями системи менеджменту якості.

Дослідження свідчить про те, що більшість авторів визначають наступні взаємозалежні категорії на які спирається поняття системи менеджменту якості, це об'єкт, суб'єкт, ціль, задачі, принципи, методи, функції, механізм і ін. Розглянемо змістовну характеристику та взаємозв'язок даних категорій щодо системи менеджменту якості в галузі торгівлі споживчої кооперації

В економічній літературі під системою розуміється сукупність окремих функціональних частин, об'єднаних загальними цілями функціонування і які забезпечують їх досягнення [4].

Система менеджменту якості являє собою сукупність управлінських органів та об'єктів управління, заходів, методів і засобів, спрямованих на встановлення, забезпечення і підтримку високої якості [5].

Споживча кооперація функціонує як соціально-економічна система, стратегія розвитку якої на 2004-2015 визначає спектр завдань, виконання яких на думку автора потребує формування системи менеджменту якості в галузі торгівлі. Так, наприклад, в роздрібній торгівлі це завдання щодо стабілізації кількісного та якісного розвитку роздрібної торговельної мережі, формування ефективних, конкурентоспроможних суб'єктів господарської діяльності; підвищення ролі магазину, зміцнення його статусу як центру по роботі з членами споживчих товариств і спілок; виконання кооперативними магазинами, поряд із торговельною діяльністю, ролі основної сполучної ланки з членами споживчих товариств і спілок, центром організації та проведення робіт по всіх напрямах діяльності споживчої кооперації; обґрунтування необхідності державної підтримки соціально важливих функцій підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації, зокрема з питань обслуговування економічно ризикованих зон торгівлі - у віддалених сільських населених пунктах, важкодоступних та екологічно несприятливих регіонах; спрямування асортиментної політики споживчої кооперації на торгівлю екологічно чистими продуктами тощо. В оптовій торгівлі це завдання щодо припинення скорочення, стабілізація чисельності й діяльності підприємств оптової торгівлі та відновлення роботи збережених об'єктів, що з різних причин припинили свою діяльність на оптовому ринку товарів; використання переваг промислово-торговельного комплексу споживчої кооперації як кластеру в побудові регіональних і міжрегіональних мереж підприємств оптової торгівлі, формування дворівневої функціональної системи оптової торгівлі: торговельно-закупівельних і торговельних баз; створення міжгалузевих формувань (торговельно-виробничих, оптово-роздрібних підприємств, комерційних центрів, торгових домів), діяльність яких скерована на формування кооперативних консорціумів навколо оптових кооперативних підприємств, інших цивілізованих каналів руху товарів від виробника до споживача.

Дослідження концепцій управління дало змогу з'ясувати, що їх ключовими моментами науковці визначають суб'єкт та об'єкт управління.

Суб'єкт управління - це структурні органи всіх рівнів ієрархії і особи, що здійснюють управлінські дії, відповідно до загальноприйнятих принципів і методами управління, для забезпечення, досягнення і підтримки планованого рівня якості продукції, що виробляється та послуг, що надаються.

Суб'єктом управління первинної ланки споживчої кооперації - споживчого товариства (сільського, селищного, міського, районного, робітничого та ін..) є загальні збори його членів, дільничі збори, правління, контрольно-ревізійні органи, управлінський персонал; районної спілки споживчих товариств - конференція спілки споживчих товариств району, рада, правління, контрольно-ревізійні органи, управлінський персонал; обласної (республіканської) спілки споживчих товариств - з'їзд (конференція) споживчої кооперації області (республіки) рада, правління, контрольно-ревізійні органи, управлінський персонал.

Об'єкт управління - це якість продукції (товарів), сукупність її властивостей або їх частина, група, окрема властивість, на які спрямовано управлінську дію. Це фактори й умови, що впливають на них, а також процеси формування якості продукції на різних стадіях її життєвого циклу. З точки зору автора багатоаспектність підходів до „якості” як об'єкта управління, можливо виразити наступними поняттями, до яких може бути застосована дана категорія: продукція, процес, управління, персонал, проект, технологія, праця, менеджмент, життєдіяльність.

Об'єктом управління в системі менеджменту якості, у відповідності з міжнародним стандартом, може бути діяльність або процес; продукт або послуга (результат діяльності або процесу). Продукт або послуга в свою чергу може бути представлена як у матеріальному, так і нематеріальному вигляді, а також як комбінація з двох перших. Опосередкованими об'єктами управління системи менеджменту якості виступають не лише виробничі процеси та їх результати, але й управлінські процеси, в тому числі й управлінські впливи.

В системі споживчої кооперації об'єктами управління є галузі господарської діяльності - оптова торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування, заготівельно-переробна діяльність, виробнича діяльність, сфера послуг; спілки нижчих рівнів управління; ресурси - трудові, фінансові, матеріальні. Об'єктом управління системи менеджменту якості в торговельній галузі є товари, торговельне обслуговування, праця, а з позиції міжнародного стандарту ISO - сукупність всіх процесів в галузі.

Наступна категорія створила підґрунтя для виникнення нового підходу - управління за цілями. Ціль управління - кінцевий стан до якого тяжіє система в міру своєї структурної організації [6]; це бажаний, можливий і необхідний стан об'єкта управління, якого необхідно досягти в майбутньому; це коротке формулювання змісту функціонування системи або її частин; визначення рівня якості продукції з урахуванням економічних інтересів виробника і споживача, а також вимог безпеки і екологічності; сукупність властивостей і рівень якості, які варто встановити, досягти і отримати від цього ефективність виробництва і споживання.

Цілі в сфері якості встановлюються для забезпечення орієнтації при управлінні та виражають бажані результати. Необхідно, щоб цілі в сфері якості були вимірюваними і досяжними. Досягнення цілей може мати позитивний вплив на якість продукту (товару), послуги, ефективність роботи і фінансові результати, і як наслідок цього на задоволення зацікавлених сторін.

Різні рівні управління (виконавець, виробничий підрозділ, підприємства і організації торгівлі, споживче товариство, районна спілка споживчих товариств, обласна (республіканська) спілка споживчих товариств, центральна спілка споживчих товариств) будуть мати свої системи цілей. Ієрархічна побудова системи цілей обумовлює структуру функціональної й організаційної побудови системи. У функціональній побудові управління завжди діє принцип наскрізного впливу, що представляє функціональне підпорядкування нижчого рівня вищому. Усі цілі нижчого рівня повинні бути органічним розвитком цілей вищого рівня управління. Цілі системи менеджменту якості в торгівлі не повинні суперечити цілям галузі та системи споживчої кооперації в цілому.

Враховуючи економіко-математичні дослідження науковців, основну ціль функціонування соціально-економічної системи в загальному вигляді можна представити наступним рівнянням:

Z = f (P, V, P) (1)

де Z - основна ціль функціонування системи;

Р - потенціал системи;

V - множина впливів при функціонуванні системи;

P - множина параметрів системи, що визначають можливість використання потенціалу.

Особливого значення науковці, дослідники внутрішнього середовища організації, надають задачам управління - це складова частина бізнес-процесу, що характеризує види (операції) діяльності, спрямовані на одержання необхідного кінцевого результату; це конкретне визначення завдань для вирішення в процесі управління якістю. В окремих випадках задачі управління по формулюванню можуть бути близькими або збігатися з підцілями управління. Так, наприклад, в торгівлі задачі системи менеджменту якості повинні бути відповідними задачам діяльності товариств, спілок різних рівнів системи споживчої кооперації, які зазначено в статуті.

Першочергове значення матиме виконання наступних задач, що будуть покладені на сформовану систему менеджменту якості в галузі торгівлі споживчої кооперації: забезпечення фактичного функціонування системи менеджменту якості з позиції поліпшення якості процесів у галузі торгівлі - виконання цієї задачі є постійним робочим процесом, за якого вирішальною умовою успіху є не тільки якість роботи кожного співробітника, устаткування і усіх функціональних ділянок, але і їх об'єднана праця з погляду злагодженості і результативності; забезпечення основи для систематичного поліпшення якості процесів у галузі торгівлі - система менеджменту якості забезпечує здійснення тільки таких змін якості, що впливають на поліпшення, підвищують ефективність функціонування.

При побудові і розвитку системи менеджменту якості, особливу роль відіграють принципи, визначені міжнародним стандартом ISO. Це основні правила, вимоги, керівні ідеї у здійсненні управління; узагальнення виправданого в минулому досвіду управління. Вони визначають вихідні положення, які необхідно брати до уваги на всіх рівнях управління споживчої кооперації при формуванні оперативних, тактичних та стратегічних цілей в торгівлі щодо сфери якості; обґрунтуванні, проектуванні та удосконаленні системи менеджменту якості.

Методи управління якістю - це засоби впливу на виробничий (торговельний) процес, які використовує керуюча система для забезпечення досягнення і підтримки планованого рівня якості продукції, послуг (товарів, товарного обслуговування, праці); способи цілеспрямованого впливу на об'єкт управління з метою підтримки його стійкості в визначених межах функціонування і в процесі переходу з одного стану в інший. Сукупність методів розділяють на групи - економічні, організаційно-розпорядчі, соціальні, психологічні, іноді виділяють мотиваційні і виховні.

Для якості як об'єкта менеджменту в системі споживчої кооперації властиві всі складові частини процесного підходу на основі розгляду основних управлінських функцій: планування, що ставить цілі та засоби їх досягнення; організація, що створює структуру підприємства для ефективної праці по досягненню мети; мотивація, що спонукає до дії; контроль, що долає невизначеність і попереджає кризові явища.

Планування якості полягає у встановленні обґрунтованих завдань, виражених в кількісній формі (показники), у розробці заходів з підвищення рівня якості, у забезпеченні необхідними ресурсами (матеріальними, фінансовими, трудовими) на заданий момент або протягом заданого інтервалу часу.

При формуванні системи менеджменту якості в галузі торгівлі споживчій кооперації планування пропонуємо звести до наступних груп: встановлення оптимального для планованого періоду рівня якості і відображення основних показників в планах підприємствах; планування заходів із підвищення рівня якості; планування заходів, що забезпечують виконання планів із якості, необхідними ресурсами виробництва.

Організація - являє собою процес створення і структурування системи менеджменту якості, що включає процес організації функціонування елементів системи контролю, що забезпечує її працездатність, а також розробку і проведення заходів щодо удосконалення системи, коли це необхідно, на базі сучасних методів забезпечення якості. Функція організація забезпечує ефективне функціонування системи якості, що включає також процес управління системою з метою найбільш повного використання всіх її елементів і можливостей, за допомогою яких успішно вирішуються проблеми, що стоять перед галуззю торгівлі споживчої кооперації в сфері якості.

В управлінні якістю мотивація - це спонукання працівників до активної діяльності по забезпеченню необхідної якості процесів в торгівлі, що реалізується в процесі і формах найму, умовах контрактів, системі оплати і стимулюванні праці, підвищенні кваліфікації, та визначає конкурентноздатність організації. Мотивація персоналу - це спонукання працівників до активної діяльності по забезпеченню необхідної якості [3].

Контроль - це перевірка відповідності показників якості процесів в торгівлі встановленим вимогам, які можна зафіксувати в стандартах, технічних умовах, договорах поставок тощо; це відслідковування запланованого, порівняння з досягнутим, застосування корегуючи дій, в разі виявлення відхилень. Контроль якості, поряд з вирішенням технологічних та економічних задач забезпечення високої якості, здійснює стимулюючий вплив на персонал, забезпечуючи бездефектність праці.

Функціонування системи менеджменту якості в галузі торгівлі споживчої кооперації повинно забезпечити чіткий розподіл функцій системи між структурними підрозділами, відповідно до цілей системи, кількістю і кваліфікацією виконавців.

Система управління підприємством складається з двох взаємозалежних частин: механізму управління й організації управління, що приводить цей механізм у дію. споживчий кооперація менеджмент якість

Механізм управління якістю в торгівлі - це сукупність взаємозалежних об'єктів і суб'єктів управління, принципів, методів і функцій управління, що використовуються на всіх етапах життєвого циклу товарів і рівнях управління, та приводить в дію систему менеджменту якості.

Структура механізму управління якістю складається з загальних (головних) функціональних підсистем (елементів) управління (планування, стимулювання, відповідальність тощо), спеціальних функціональних підсистем (державна система стандартизації, атестація продукції, організаційна структура управління якістю) і підсистем забезпечення нормального функціонування механізму управління (метрологічна, математична, методологічна, кадрова, фінансова, інформаційна, матеріальна, правова) [2].

Виходячи з вище викладеного можливо схематично відобразити взаємозв'язок категорій управління при формуванні системи якості споживчої кооперації в галузі торгівлі (рис. 1).

В результаті дослідження сформувався висновок, що на сьогодні стратегічні та поточні проблеми в галузі торгівлі системи споживчої кооперації вже не можуть бути ефективно вирішені за допомогою традиційного управління. Їх вирішення потребує якісно нового рівня управління, що забезпечує ефективність роботи системи в цілому; управління, що об'єднує зусилля менеджерів різних рівнів управління та різних сфер діяльності системи; управління, орієнтованого на міжнародні ринки, а не лише на національні, що в свою чергу вимагає перегляду змістовного практичного наповнення категорій управління в сфері якості кожного конкретного господарюючого суб'єкта системи споживчої кооперації в галузі торгівлі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональна побудова системи менеджменту якості на основі системного підходу повинна формуватись із врахуванням взаємозв'язку категорій управління та їх обґрунтованого практичного використання суб'єктами впровадження названої системи, розробниками стандартів, споживачами, замовниками, аудиторами, органами сертифікації в залежності від галузей діяльності, розмірів, потенційних можливостей та ін. підприємств та організацій. В чому на нашу думку і полягають перспективи подальших розвідок даного дослідження.

Література

1. Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004-2015р.р.). Центральна спілка споживчих товариств. Укоопспілка ХІХ з'їзд споживчої кооперації України // Вісті діловий випуск. - 2004р.- №15(268)

2. Качество продукции: Механизм управления / М.Г. Лапуста. - М.: Экономика, 1980. - 184 с.

3. Ребрин Ю.И. Управление качеством. - Учебное пособие. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2004.- 248 с.

4. Управление качеством продукции С.П. Полишко, А.Л. Козлов. - М.: Тэхника, 1978. - 144 с.

5. Управление качеством. Под ред. Семеновой Е.И. - М.: КолосС, 2003. - 184 с.

6. Фатхутдинов Р.А. Система менеджмента: Учебно-практ. Пособие - 2.изд. - М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел Синтез", 1997. - 352с.

7. Маркіна І.А. Методологічні аспекти організації соціально-економічної системи //Вісник ПДСІ. - №2 (9). - Полтава: ПДСІ, 2000. - С.54-57

8. Маркіна І.А. Системні аспекти управлінської методології // Вісник КНУ ім. Т.Шевченка /серія “Економіка”/ випуск 41. - К.: ВЦ "Київський університет", 2000. - С.4-7

9. Deming W.E. Out of the Crisis. Canbridge, MA: Massachusetts Institute Technoiogy, Center for Advanced Enginerire Study, 1988.

Размещено на Allbest.ru