Міжнародний ринок освітніх послуг: сучасні тенденції та їх вплив на конкурентоспроможність національної економіки

Постановка проблеми. Процеси глобалізації у світовій економіці здійснюють вагомий вплив на сферу вищої освіти, яка сьогодні виступає одним із факторів економічного розвитку. Сучасна економіка все частіше розглядається як заснована на знаннях, що, своєю чергою, зумовлює зростання ролі освіти з точки зору високоприбуткової послуги. Виправданою та актуальною є стійка тенденція до інтернаціоналізації вищої освіти та її інтеграції в глобальний простір. Міжнародний ринок освітніх послуг характеризується зростанням конкуренції: поряд із традиційними лідерами ряд країн розвиває активну політику щодо просування власного освітнього продукту.

На сьогодні управління розвитком ринку освітніх послуг вищої школи вимагає формування партнерства по спіралі Quadruple Helix: освіта - уряд - бізнес - громадськість. Попередні дослідження зарубіжного досвіду функціонування та розвитку ринку освітніх послуг вищої освіти підтверджують роль усіх стейкхол- дерів в управлінні освітньою політикою. Сучасний ринок освітніх послуг вищої школи України характеризується недостатньою системою взаємозв'язків ланцюжків «освіта - уряд - бізнес - громадськість», що не є сприятливим фактором для активного позиціонування української освітньої пропозиції на міжнародному просторі. У зв'язку з цим убачається важливим вивчення широкого кола викликів, характерних для розвитку сучасного міжнародного ринку освітніх послуг, включаючи умови та фактори зміцнення позицій України на міжнародному просторі. Конкурентоспроможність української системи вищої освіти може бути досягнута на основі її подальшої модернізації відповідно до світових тенденцій і реалізації ефективної стратегії інтернаціоналізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку міжнародних ринків освітніх послуг постійно перебувають у полі зору вітчизняних і зарубіжних науковців. У широкому глобалізаційному контексті ці питання знаходять відображення у працях Ф. Альтбаха, Л. Антонюк, В. Дмитрієва, І. Жарської, К. Келлера, Ф. Котлера, В. Лозового, Д. Лук'яненка, Т. Оболенської, Дж. Салмі, С. Сіденко, В. Шевчука, І. Школи, Т. Ящук та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проаналізувавши потужний науковий доробок, виявлено, що комплексних досліджень щодо сучасних трендів розвитку міжнародних ринків освітніх послуг недостатньо. Отже, актуальним убачається обґрунтування впливу інтенсивних процесів інтернаціоналізації вищої освіти на економічний розвиток країни.

Постановка мети дослідження. Мета статті полягає у визначенні основних сучасних тенденцій розвитку міжнародного ринку послуг вищої освіти та механізмів активізації процесів інтернаціоналізації діяльності вищих навчальних закладів, що спрямовані на підвищення міжнародної конкурентоспроможності вищої освіти та економіки України.

Виклад основного матеріалу. Світова тенденція до скорочення державного фінансування вищої освіти та орієнтир на пошук додаткових джерел фінансування призводять до локальних, регіональних і міжнародних змагань за отримання фінансових ресурсів і збільшення кількості студентів.

Міжнародний сектор убачається перспективним джерелом диверсифікації джерел фінансування вищих навчальних закладів. Процеси глобалізації та інтернаціоналізації науково-освітнього простору розширюють доступ до залучення додаткових фінансів і включення вітчизняних вишів до міжнародних консорціумів співпраці, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності на міжнародному освітньому ринку [1, c. 89].

Пошук шляхів відокремлення зростання доходів від зростання кількості вступників дозволить уряду вивести державні університети на рівень «світового класу». Серед заходів, що цьому сприятимуть, можуть бути відмова від контролю над встановленням плати за навчання або збільшення кількості передових програм тощо. Альтернативним механізмом залучення фінансових ресурсів для досягнення статусу університету «світового рівня» може бути підвищення ефективності університетів і розширення сфер досліджень, які дозволять залучити додаткові інвестиції [2, с. 20].

Процеси трансформації системи вищої освіти, що носить академічний характер, у глобальну індустрію освітніх послуг, є загальним світовим трендом. Результатом посиленого залучення вищих навчальних закладів у систему ринкових відносин стає прагнення до збільшення прибутку. Варто звернути увагу на те, що залучення іноземних студентів не лише впливає на фінансове становище, але і на престиж, позитивний імідж і конкурентоспроможність вищого навчального закладу.

Крім фінансових мотивів, залучення іноземних студентів має також стратегічні наслідки: формування та розвиток успішної системи міжнародної освіти; просування національної політики, культури, економіки та способу життя в глобальний простір країн, вихідцями яких є іноземні студенти; це один із механізмів підвищення конкурентоспроможності економіки країни за рахунок працевлаштування найбільш талановитих випускників-іноземців [3, с. 11].

Сьогодні вища освіта сприймається як вагомий чинник економічного зростання. Світова організація торгівлі додала освіту до переліку послуг, торгівля якими регулюється положеннями Генеральної угоди про торгівлю у сфері послуг. Через те, що існує експорт освітніх послуг, відповідно і зростає міжнародна конкуренція в цій сфері [4].

Дослідниця в галузі порівняльної освітньої політики М. ван дер Венде пов'язує процеси зменшення нерівності на глобальному рівні з перебалансуванням, що сталося завдяки зміцненню позицій Китаю в світовій науково-дослідній сфері, що відображається у високій частці світових витрат на науково-дослідні розробки та високому співвідношенні вчених (за обома цими показниками Китай зараз займає друге місце в світі після США та Європи відповідно). Другий фактор, сприятливий для зменшення нерівності в світі, на думку авторки, це збільшення чисельності студентів із різних країн (більше половини цього приросту припадає на Китай та Індію). У багатьох західних країнах державна підтримка вищої освіти знижується. Отже, популярності набуває американська модель, заснована на високій частці приватного фінансування, хоча вона неодноразово піддавалася критиці в різних країнах за її несправедливість і за зниження ефективності витрачання коштів. Диференціація доходів все меншою мірою залежить від наявності вищої освіти, тому що походження і соціальні зв'язки відіграють все більшу роль, особливо в суспільствах із високоосвіченим населенням. Таким чином, хоча в середньому у світі рівень нерівності у сфері вищої освіти поступово знижується, ця тенденція навряд чи зможе врівноважити проблему зростання нерівності в багатьох країнах. Результатом цього стає те, що сектор вищої освіти відчуває тиск з двох сторін: з одного боку, збільшується конкуренція на глобальному рівні, а з іншого - виші все частіше піддаються критиці за їх локальну діяльність. Найбільш лютій критиці піддаються університети, які женуться за високими місцями в міжнародних рейтингах, забуваючи про свою національну ідентичність [5, с. 11].

Понад десять років тому науковці прогнозували, що глобалізація призведе до економічних «перекосів», які, своєю чергою, створюють руйнівний ефект для соціальної згуртованості, а отже, глобалізація вимагає пе- ребалансування. У зв'язку з цим університетам рекомендувалося розширити місію в напрямку інтернаціоналізації, інклюзивності, доступності освіти та схилитися до ідеї різноманіття як ключа до успіху в глобальному інформаційному суспільстві. Такі університети вважаються по-справжньому міжнародними та мультикуль- турними освітніми просторами [5].

Міжнародна студентська мобільність є одним із пріоритетних напрямків розвитку сучасної глобальної системи вищої освіти та розширення експорту освітніх послуг. Сьогодні у світі існує помітний дисбаланс між країнами, що направляють та приймають студентів.

За даними проекту Atlas, у 2016 році визначено вісім провідних країн-реципієнтів, які приймають більше половини світового сукупного масиву іноземних студентів: США, Великобританія, Китай, Франція, Австралія, Росія, Канада та Німеччина. Однак в останні роки на міжнародному ринку освітніх послуг розвиваються і нові напрямки, серед яких - країни Латинської Америки, Карибського басейну, Океанії та Азії [6].

Станом на 2016 рік приблизно одна п'ята частина світових потоків студентської мобільності доводиться на частку США. Освітня політика США спрямована не лише на підтримку лідируючої позиції, а й на збільшення контингенту іноземних здобувачів вищої освіти [7].

Попит на американську вищу освіту стрімко зростає серед студентів. У США на сьогодні навчається майже мільйон студентів із близько двохсот країн. За останні роки драйвером зростання іноземних студентів у США стали громадяни Китаю, що прибули здобувати ступінь магістра, що призвело до балансування кількості міжнародних здобувачів освіти за рівнями бакалавра та магістра. Стрімке зростання іноземців у США спричинено також великою кількістю стипендіальних програм, пропонованих урядами країн для інтенсивного вивчення англійської мови та проходження освітніх курсів у галузі STEM. З 2017 року позиція США як лідера серед країн-реципієнтів міжнародних студентів є дискусійною. Проте освітня політика держави спрямована на мобілізацію зусиль установ та асоціацій вищої освіти з розробки спільних стратегій залучення іноземних студентів. Прикладом таких ініціатив є рекламна кампанія «#YouAreWelcomeHere» тощо [8].

За відомостями звіту Open Doors Report 2017, опублікованого Інститутом міжнародної освіти (Institute of International Education) за підтримки Державного Бюро з освіти та культури Міністерства закордонних справ США, питома вага іноземних студентів у США становить понад 20 % від усіх мобільних студентів світу. Чисельність іноземних студентів, які навчаються в американських університетах, вперше перевищила мільйон осіб станом на 2015-2016 навчальний рік, збільшившись порівняно з попереднім роком на 7 %. На рис. 1 подані топ-10 країн за походженням іноземних студентів у США у 2016/17 навчальному році. Студенти з Китаю та Індії у 2016-2017 н. р. становили половину від загальної кількості іноземних студентів у Сполучених Штатах. Частка студентів із Саудівської Аравії та Південної Кореї зменшилася на 14 % та майже 4 % відповідно порівняно з минулим роком. Топ-3 галузі, обрані міжнародними студентами у 2016-2017 н. р.: інженерія, бізнес та менеджмент, математика та комп'ютерні науки. Понад 60 % міжнародних студентів вступили на навчання до вищих навчальних закладів США у 2016-2017 н. р. за рахунок власних коштів, трохи більше 5 % здобувачів освіти скористалися грантовими програмами урядів своїх країн [9].

Чисельність, осіб

Рис. 1. Ton-10 країн за походженням іноземних студентів у США, 2016/17 н. р.

До бюджету США від навчання іноземних студентів і їх супутніх витрат під час навчання (витрати на проживання, оплата харчування і транспорту, купівля підручників, медичне страхування та ін.) надходить на цей час близько 36 млрд дол. (рис. 2). Міністерство торгівлі США називає вищу освіту п'ятим найважливішим експортом країни у сфері послуг [9].

В останні роки багато країн розвивають і удосконалюють свої освітні системи, в тому числі в напрямку міжнародної спрямованості та привабливості для іноземних студентів. В результаті цього частка США на міжнародному ринку в цій галузі дещо скорочується. У той же час спостерігається деяке зростання частки країн Європи, Австралії, Нової Зеландії, Канади. Конкуруючі країни залучають іноземних студентів, крім усього іншого, і більш вигідними фінансовими умовами (гранти, стипендії, кредити і надання оплачуваної роботи), що є фактором ризику для США, де вартість навчання вище, ніж у країн-конкурентів. На відміну від інших розвинених країн, досить своєрідна ситуація існує в Європі. Тут навчається приблизно половина всіх іноземних студентів, при цьому більш ніж 50 % цих студентів є вихідцями інших європейських країн. Наприклад, на навчання в Нідерланди найбільше приїжджає студентів з Німеччини, Китаю та Бельгії, в той же час голландські студенти для навчання за кордоном обирають Великобританію та Бельгію. У цілому більше половини іноземних студентів представляють Азію та традиційно близько 25 % припадає на частку Європи [7].

Рис. 2. Економічні вигоди від вступу іноземних студентів у США (7-річний тренд: 2010-2016 рр.)

Джерело: сформовано автором на

З тієї частини азіатських студентів, які навчаються в Європі, більшість здобуває освіту у Великій Британії. Що стосується національного складу зарубіжного студентства в британських вишах, то, за даними The Higher Education Statistics Agency (HESA), перші п'ять місць займають вихідці з Китаю, ЄС, Азії, Північної Америки [11].

Австралія є одним із країн-лідерів на міжнародному ринку освітніх послуг і останнє десятиліття докладає великих зусиль для утвердження і розширення своїх позицій. Однією з відмінних рис освітньої політики цієї країни є «значно вищий відсоток студентів, який притягається на програми бакалаврської підготовки, а не післядипломного навчання, як у США і Великобританії» [7].

Китайський вектор у розвитку міжнародних студентських потоків набуває вагомості на міжнародному ринку. Китай у цей час є найбільшим джерелом іноземних студентів, чому сприяє і урядовий курс, цінність диплома на ринку праці Китаю, а також зростання добробуту. Велика частина китайських студентів здобуває освіту в США, Великобританії, Австралії, Канаді та Японії. Своєю чергою, Китай також активно приступив і до реалізації стратегії залучення іноземних студентів у свої виші, поставивши перед собою мету до 2020 р. залучити близько 500 тис. іноземних студентів [7].

Серед актуальних тенденцій розвитку міжнародної освіти слід виділити формування регіональних ринків освітніх послуг. Останнім часом все активніше об'єднують свої зусилля у сфері освіти та науки країни Південно-Східної Азії, в тому числі шляхом створення дослідних кластерів. Перші три кластери будуть спеціалізуватися в питаннях охорони здоров'я і медицини; координаторами цих кластерів стануть Сінгапур і Таїланд. Країнами-координаторами ще двох кластерів (сільське господарство і харчова промисловість) будуть Малайзія, Таїланд і В'єтнам; кластерів в галузі енергетики та біологічних досліджень - Філіппіни й Індонезія. На думку експертів, у довгостроковій перспективі у згаданих вище країнах очікується значне збільшення міжнародних студентів [3].

Україна поступово і стає більш привабливою для іноземних студентів, проте її позиція на міжнародному ринку вищої освіти залишається малопомітною. Кількість іноземних студентів в Україні (2011-2016 рр.) зображено на рис. 3.