Етапи становлення договірного механізму регулювання українсько-китайського стратегічного співробітництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ДОГОВІРНОГО МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКОГО СТРАТЕГІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

CONTRACTUAL MECHANISM FORMATION STAGES OF UKRAINIAN-CHINESE STRATEGIC COOPERATION REGULATION

Гандзюра A.B.,

здобувач кафедри порівняльного і європейського

права Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

У статті розглядаються етапи становлення договірного механізму регулювання відносин між Україною і КНР на шляху від основ визнання і встановлення дипломатичних відносин до фактичного втілення стратегічного співробітництва. Досліджується специфіка еволюції нормативно-правової бази шляхом аналізу положень двосторонніх угод. Наводиться критичний огляд окремих норм міжнародних документів та їх тлумачення.

Ключові слова: міжнародне право, міжнародний договір, Україна, Китай, м'яке право, стратегічне співробітництво.

співробітництво україна республіка китайський

В статье рассматриваются этапы становления договорного механизма регулирования отношений между Украиной и КНР на пути от основ признания и установления дипломатических отношений до фактического воплощения стратегического сотрудничества. Исследуется специфика эволюции нормативно-правовой базы путем анализа положений двусторонних соглашений. Приводится критический обзор отдельных норм международных документов и их толкование.

Ключевые слова: международное право, международный договор, Украина, Китай, мягкое право, стратегическое сотрудничество.

The article deals with the contractual mechanism formation stages for regulation of relations between Ukraine and the People's Republic of China on the way from the foundations of recognition and diplomatic relations establishment towards the actual implementation of strategic cooperation. The evolution specificity of the normative-legal base is examined by analyzing the provisions of bilateral agreements. A critical review of some norms from different international agreements and their interpretation is presented.

Key words: international law, international treaty, Ukraine, China, soft law, strategic cooperation.

Постановка проблеми. Українсько-китайські міжнародні відносини еволюціонували від основ визнання і встановлення дипломатичних відносин до проголошення відносин стратегічного партнерства, від декларації спільності загальних принципів до конкретних юридично обов'язкових домовленостей. Нагальна гостра потреба проведення системного аналізу етапів та специфічних рис становлення договірного механізму міжнародно-правового регулювання відносин між Україною і КНР на шляху до фактичного втілення стратегічного співробітництва.

Стан опрацювання. Різним аспектам ґенези розвитку українсько-китайських відносин присвятили роботи такі визначні науковці, як В.Б. Урусов, В.В. Сєднєв, С.В. Пронь, Є.Є. Камінський, І.С. Погорєлова та інші. Однак більшість досліджень фокусується на оцінці політичних й економічних процесів та галузі міжнародних відносин. Нині дослідження тенденцій, особливостей і перспектив розвитку правової бази потребує окремої уваги та критичного аналізу.

Мета статті полягає у дослідженні процесу становлення двосторонніх відносин та визначенні етапів еволюції договірного механізму міжнародно-правового регулювання українсько-китайського співробітництва на основі аналізу положень двосторонніх договорів.

Виклад основного матеріалу. Аналіз чинних міжнародних угод, які становлять договірну базу двосторонніх відносин між нашими державами можна здійснювати, беручи до уваги їх класифікацію за різними класичними критеріями, однак загальною є тенденція поступового і поетапного переходу від превалювання норм «м'якого» права (soft law) до введення конкретних домовленостей і зобов'язань з огляду на юридичну обов'язковість норм договорів.

Початковий етап відзначений укладенням рамкових угод із політичних питань, які визначають загальний курс двосторонніх міжнародних відносин між Україною та КНР та рамкових галузевих угод загального змісту. Серед базових документів варто виділити, зокрема, спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР від 4 січня 1992 року та Меморандум взаєморозуміння до Комюніке, Спільне українсько-китайське комюніке від 31 жовтня 1992 року, Спільну Декларацію України і Китайської Народної Республіки від 6 вересня 1994 року, Спільне комюніке від 25 червня 1995 року, Спільну декларацію про розвиток та поглиблення відносин дружби і співробітництва між Україною і КНР від 4 грудня 1995 року та інші угоди, які об'єднує особливість тяжіння положень цих документів до «м'якого» права. Більшість статей не містить норм, які б створювали права і обов'язки сторін, а визначає загальну сферу, щодо якої укладено договір. Для угод цього етапу характерні формулювання «Сторони висловили готовність і надалі докладати спільних зусиль», «Сторони дійшли спільної думки» тощо [1], які покликані закласти основи дружби і закріпити спільність поглядів та інтересів, а також прихильність основним загальним принципам міжнародного права.

Застосування «м'якого» права на перших етапах становлення двосторонніх відносин є логічним і зручним, адже більша гнучкість правових інструментів рекомендаційного характеру залишає можливість повторного обговорення і видозміни домовленостей у разі зміни обставин. У такому разі на етапі визначення загального змісту та принципів подальших відносин, перевага «м'якого» права пояснюється бажанням обійти формальні та конкретні обіцянки сторін, а також уникнути ратифікації та інших складних внутрішніх процедур у разі доповнень [2, с. 12]. Вирізняльною ознакою актів «м'якого» права є їх існування на межі між юридичними нормами та нормами морально-політичного характеру [3, с. 56], що віддзеркалюється у положеннях вищезазначених угод, які закріплюють, зокрема, готовність сторін «розвивати відносини дружби та співробітництва між двома країнами на основі принципів мирного співіснування, взаємної поваги до суверенітету і територіальної цілісності, взаємного ненападу, невтручання у внутрішні справи один одного, рівності, взаємної вигоди, а також мирного врегулювання спорів» [4], деякі документи окреслюють перелік обопільно цікавих галузей співробітництва та обміну, зокрема, сфери культури, науки, освіти, спорту і туризму. Окремим пунктом зазначено, що економічне співробітництво та торгівля є важливою складовою частиною взаємних стосунків двох держав. Із цією метою сторони домовились, зокрема, надавати одна одній режим найбільш сприятливої нації з питань торговельно-економічного співробітництва, розвивати інвестиційне співробітництво і створювати спільні підприємства на території України і Китаю [5]. визначена спільність поглядів сторін щодо питань миру та встановлення нового раціонального і справедливого міжнародного політичного й економічного порядку відповідно до Статуту ООН та п'яти принципів мирного співіснування. У документах зазначається також, що Україна та КНР виступають проти гонки озброєнь у будь-якій її формі та закликали до всеохоплюючої заборони і остаточної ліквідації зброї масового знищення [6]. Угода між Урядом України та Урядом китайської народної республіки про науково-технічне співробітництво від 27 квітня 1992 року закріпила домовленість сторін розвивати міждержавне науково-технічне співробітництво за взаємним інтересом. У документі визначено основні форми співробітництва, серед яких виділено: проведення спільних досліджень і розробок, а також обмін їх результатами; обмін науково-технічною інформацією та документацією, зразками виробів і матеріалів, а також обмін «ноу-хау» і ліцензіями на компенсаційній основі; організація науково-технічних семінарів, симпозіумів і наукових конференцій; обмін науковими і технічними делегаціями, окремими вченими і фахівцями тощо. При цьому питання комерційного, фінансового та юридичного характеру, що можуть виникати під час співробітництва, мають бути предметом окремих договорів [7].

кожен з основоположних документів відображає наступний крок на шляху до співробітництва і містить положення, які віддзеркалюють загальну позицію сторін щодо актуальної ситуації у відносинах. Ці документи сприяли узгодженню засад розвитку українсько-китайських відносин на основі визнання суверенності обох держав, встановлення консульських відносин та потенційного переходу до рівня дипломатичних.

Розвиток двосторонніх відносин зумовлює видозміну правових форм та поглиблення й удосконалення договірної бази. Прагнення до зміцнення торговельно-економічних зносин та активної співпраці в цій галузі відкрило новий етап у становленні договірних відносин між Україною та кнр. Саме на цьому щаблі ми бачимо поступовий перехід від окреслення загальних принципів співробітництва до конкретизації домовленостей.

Першим офіційним документом, який стосувався багатьох аспектів зовнішньої торгівлі КНР і України була Угода між Урядом України і Урядом китайської народної республіки про торговельно-економічне співробітництво від 8 серпня 1992 року, положення якої закріпили домовленість сторін здійснити всі необхідні заходи зі сприяння безперервному і стабільному розвитку торговельно-економічних відносин між двома країнами на рівноправній та взаємовигідній основі. документ передбачає взаємне надання режиму найбільшого сприяння з питань, що стосуються стягнень мита на експортні та імпортні товари для обох країн, інших зборів і сплат та виконання митних формальностей. Також сторони погодились заохочувати капіталовкладення інвесторів на території іншої сторони [8]. 31 жовтня 1992 року в Пекіні була укладена Угода між Урядом України і Урядом китайської Народної Республіки про створення Міжурядової українсько-китайської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. 12 жовтня 1993 року було укладено Угоду про співробітництво між Торгово-промисловою палатою України та китайським комітетом сприяння розвитку міжнародної торгівлі, в якій зазначено, що з метою подальшого розширення та удосконалення взаємовигідних торгових, економічних та науково-виробничих зв'язків між підприємствами України та КНР сторони домовились сприяти та заохочувати до дій, що спрямовані на розвиток торгового обміну і економічного співробітництва, які включатимуть здійснення інвестицій, створення спільних підприємств, приділяючи особливу увагу розвитку ділових контактів між малими і середніми підприємствами України і Китаю [9]. 14 жовтня 2003 року було підписано три документи, які регулюють конкретні питання та процеси в галузі економічної співпраці і торгівлі і свідчать про налагодження і активізацію процесів у цій сфері: Меморандум Восьмого засідання Міжурядової українсько-китайської комісії з питань ТЕС, Угода між Державною службою експортного контролю України і Міністерством комерції КНР про застосування імпортних сертифікатів та Меморандум про взаєморозуміння між Державною службою експортного контролю України і Міністерством комерції КНР щодо налагодження співробітництва в галузі експортного контролю. Це співробітництво передбачає, передусім, обмін інформацією та документацією і покликане налагодити довгострокове співробітництво в сфері високих технологій та торгівлі товарами, що підлягають експортному контролю з гарантуванням суворого дотримання відповідних міжнародних норм та правил [10]. Важливим для України стало підписання Протоколу між Києвом і Пекіном про доступ на ринки товарів та послуг у рамках вступу України до СОТ від 16 грудня 2005 року, яке стало одним із найбільших досягнень усього переговорного процесу на шляху нашої держави до СОТ.

Наступний етап розробки договірно-правової бази українсько-китайських відносин характеризується превалюванням «твердого» права і наявністю конкретних юридично обов'язкових норм. Непересічне значення має Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР від 5 грудня 2013 року - базовий політичний документ, про який сторони вели мову майже 15 років, оскільки вперше в історії двосторонніх відносин відбулось підписання юридично-зобов'язуючого документа, який визначає ключові принципи і закріплює засади подальшого розвитку українсько-китайського стратегічного партнерства. Окрім того, що сам факт ратифікації такого документа, укладеного на 25 років з автоматичною пролонгацією на подальші п'ятирічні періоди за відсутності намірів сторін припинити його дію, свідчить про готовність сторін до вчинення конкретних домовленостей і спіробітництва, формулювання норм поступово відходять від притаманних «м'якому» праву загальних і нейтральних понять. У преамбулі та статті 1 і 9 Договору чітко фігурують «відносини стратегічного партнерства», у статті 2 з'являється формулювання «Сторони зобов'язуються» щодо питань невикористання сили або погрози її застосування та вирішення спорів між собою мирними засобами, а стаття 6 містить положення про те, що жодна з Договірних Сторін «не допускає» тих чи інших зазіхань на суверенітет, безпеку або територіальну цілісність держави [11].

Спільна декларація України і КНР про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства та Програма розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР на 2014-2018 рр. вперше в історії двосторонніх відносин визначили конкретні напрями і галузі здійснення практичної співпраці та реалізації спільних проектів на період до 2018 року [12, с. 18]. Преамбула і текст Спільної декларації України і КНР про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства від 5 грудня 2013 року також містять формулювання «стратегічне партнерство», а стаття 1 чітко визначає, що згаданий вище Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Китайською Народною Республікою, підписаний 5 грудня 2013 року, має велике значення, у ньому узагальнюються основні принципи та досягнення відносин між двома країнами. Обидві сторони налаштовані розглядати договір як правову основу дружнього співробітництва між двома країнами та дотримуватися принципів, встановлених у всіх документах, підписаних Україною і КНР після встановлення дипломатичних відносин у 1992 році, з метою сприяння постійному розвитку двостороннього стратегічного партнерства та вигоди для обох народів. наступні статті декларації досить детально розкривають основні вектори і питання подальшого двостороннього співробітництва [13].

Висновки. Історично відносини України з КНР регулювалися під впливом різноманітних політичних, економічних та правових факторів, але загалом в основі еволюції двостороннього співробітництва лежали акти рекомендаційного характеру і поетапний перехід від норм «м'якого» права загального декларативного характеру до конкретних домовленостей. на початковому етапі норми базових рамкових документів, таких як Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР від 4 січня 1992 року, спільна декларація України та КНР від 6 вересня 1994 року тощо, визначали загальний курс двосторонніх відносин і фактично не створювали прав та обов'язків сторін. Таким чином, більша гнучкість правових інструментів рекомендаційного характеру давала змогу уникнути формальних обіцянок та процедур ратифікації на перших етапах становлення двосторонніх відносин. Зосередження уваги на зміцненні торговельно-економічних зносин та бажання активної співпраці в цій галузі відкрило наступний етап розвитку договірних відносин між нашими державами, для якого характерний поступовий перехід до конкретизації домовленостей. знаковою є Угода між Урядом України та Урядом КНР про створення Міжурядової українсько-китайської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва від 31 жовтня 1992 року. Новий етап розробки договірно-правової бази відкрито укладанням договору про дружбу і співробітництво між Україною і КНР від 5 грудня 2013 року, який визначає ключові принципи і закріплює засади подальшого розвитку українсько-китайського стратегічного співробітництва, а також містить вже конкретні юридично обов'язкові норми. отже, Україна і КНР поступово розвивають договірну базу від визнання спільності інтересів і зацікавленості у плідному співробітництві до введення юридично обов'язкових норм та визначення конкретних напрямів і галузей співпраці на шляху до здійснення фактичного українсько-китайського стратегічного співробітництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Спільне комюніке за підсумками офіційного візиту в Україну Премёєра Державної Ради Китайської Народної Республіки Лі Пена від 25.06.1995 р. № 156_058. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/156_058.

2. Trubek, David M. and Cottrell, M. Patrick and Nance, Mark, «Soft Law», «Hard Law», and European Integration: Toward a Theory of Hybridity (November 2005). U of Wisconsin Legal Studies Research Paper No. 1002. URL: https://papers.ssrn.com/ sol3/papers.cfm?abstract_id=855447##.

3. Шалінська І.В. Акти «м'якого права» та міжнародний правовопорядок. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2013. № 6-2, том 1. С. 55-57.

4. Спільне Комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Китайською Народною Республікою і Україною від

04.01.1992 р.№ 156_006. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/156_006.

5. Спільне українсько-китайське комюніке від 31.10.1992 р. № 156_020. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/156_020.

6. Спільна декларація України і Китайської Народної Республіки від 06.09.1994 р. № 156_004. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156_004.

7. Угода між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про науково-технічне співробітництво від

27.04.1992 р. № 156_007. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156_007.

8. Угода між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про торговельно-економічне співробітництво від

08.08.1992 р. № 156_008. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156_008.

9. Угода про співробітництво між Торгово-промисловою палатою України та Китайським Комітетом сприяння розвитку міжнародної торгівлі від 12.10.1993 р. № 156_053. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156_053.

10. Меморандум про взаєморозуміння між Державною службою експортного контролю України і Міністерством комерції Китайської Народної Республіки щодо налагодження співробітництва в галузі експортного контролю від 14.10.2003 р. № 156_046. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156_046.

11 Про ратифікацію Договору про дружбу і співробітництво між Україною і Китайською Народною Республікою: Закон України від 15.05.2014 р. № 1271-18. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T141271.html.

Размещено на Allbest.ru