Міжнародні програми соціально-професійної адаптації звільнених військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей

Спільні дії України та НАТО дозволили більш повно вирішити питання перепідготовки і соціальної адаптації військовослужбовців Збройних Сил України.

Найбільш масштабним серед міжнародних програм є спільний проект Міністерства оборони України та Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) - «Допомога у соціальній адаптації звільненим військовослужбовцям Збройних Сил України».

Проект здійснюється в рамках чинного законодавства України, зокрема Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до пункту 5 статті 8 вказаного Закону «Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я... У разі необхідності соціальну та професійну адаптацію проходять також члени сімей військовослужбовців за їх зверненням.

Військовослужбовцям, які мають вислугу військової служби не менше 10 років та позитивні службові характеристики, дозволяється протягом останнього року перед звільненням з військової служби проходити професійну перепідготовку (тривалістю не менше 500 годин), без стягнення з них платні за навчання та зі збереженням забезпечення усіма видами забезпечення в порядку та на умовах, які визначаються Міністерством оборони України, у центрах перепідготовки та працевлаштування всіх форм власності за рахунок службового часу»9. Крім цього, в проект було внесено право на перепідготовку в межах (15-20%) членів сімей військовослужбовців.

Починаючи з 2004 року, перенавчання в рамках проекту пройшли понад 5500 військовослужбовців. Лише у 2010 р. перепідготовку пройшли 1188 військовослужбовців у 28 містах України, а працевлаштовано 74%10.

У 2008 р. спецпідготовку було проведено для екіпажів літаків Ан-32П та спеціалістів пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації, які працевлаштувались у новоствореному Спеціальному авіаційному протипожежному підрозділі Міністерства з надзвичайних ситуацій у м. Ніжин, а також за спеціальністю «Безпека аеропортів» у м. Вінниця.

Перепідготовка тривала 2-3 місяці та здійснювалася періодично протягом року залежно від укомплектованості груп на ті чи інші спеціальності. Форма перепідготовки - стаціонарне навчання у першій або другій половині дня за рахунок службового часу. Слухачам курсів після закінчення навчання видавалося свідоцтво державного зразка та Сертифікат ОБСЄ і Міністерства оборони України.

У 2006 році в рамках проекту Міністерства оборони України та ОБСЄ «Допомога в соціальній адаптації звільненим військовослужбовців Збройних Сил України» був створений Ресурсний та кар'єрний центр (РКЦ) для звільнених військовослужбовців Збройних Сил України, який безкоштовно надає профорієнтаційні, інформаційні, юридичні послуги, організовує перепідготовку військовослужбовців на цивільні спеціальності з урахуванням вимог ринку праці, сприяє працевлаштуванню звільнених військовослужбовців та надає доступ до офісної техніки і мережі Інтернет. РКЦ проводить перепідготовку в Київі, Житомирі, Білій Церкві, Сумах та Херсоні. По закінченню навчання видається свідоцтво державного зразка та сертифікат Міністерства оборони України та ОБСЄ. Всього за період діяльності РКЦ здійснено перепідготовку 1122 військовослужбовців та членів їх сімей (251 - у 2007 р., 203 - у 2008 р., 232 - у 2009 р., 252 - у 2010 р., 184 - у 2011 р.)11.

Крім організації перепідготовки звільнених військовослужбовців, РКЦ спільно з регіональними центрами зайнятості проводить заняття, тренінги, семінари, круглі столи, обговорення, зустрічі, ярмарки вакансій тощо.

На даний час, це найбільший міжнародний проект серед тих, що здійснюються у цій сфері. Безперечно він відіграє важливу роль у вирішенні складних проблем соціальної адаптації військовослужбовців, які звільняються, зокрема їх перепідготовки та працевлаштування.

У 2006 році за сприяння ОБСЄ було перенавчено 850 військовослужбовців за 20 спеціальностями у різних регіонах України, а в 2007 році перепідготовлено понад 900 військовослужбовців12.

Також із 2003 р. в Криму діє Проект «Україна-Норвегія» з перепідготовки військовослужбовців та членів їх сімей, який реалізується відповідно до умов, обговорених в Договорі між Інститутом м. Будьо (королівство Норвегія) і Міжнародним фондом соціальної адаптації (Україна). На відміну від інших, унікальність цього проекту полягає в тому, що в ньому беруть участь не лише офіцери, а й члени їхніх сімей.

У січні-вересні 2007 року зазначений проект не фінансувався. У 4-му кварталі здійснена перепідготовка 200 військовослужбовців за 6-ма напрямами у містах Керч, Мелітополь, Севастополь і Феодосія.

Протягом 2008-2010 років в рамках проекту перепідготовлено на цивільні спеціальності 1479 осіб. Зокрема, у 2008 р. - 510 осіб, з яких 133 члени сімей військовослужбовців, у 2009 р. - 519 осіб, з яких 135 членів сімей, 2010 р. - 450 осіб, з яких 113 членів сімей13.

Проект цілком фінансується норвезькою стороною і містить у собі: професійну перепідготовку офіцерів по погодженій спеціальності в обсязі 500 академічних годин, виконання заходів щодо сприяння працевлаштуванню і соціальній адаптації.

Міжнародну допомогу умовно можливо розділити на три основні вектори - міжнародна допомога з боку НАТО, з боку ОБСЄ і з боку Королівства Норвегія. Загалом у рамках міжнародних програм та проектів у 2008 році перепідготовлено 2237 військовослужбовців, впродовж 2009 року пройшли навчання 2373 військовослужбовця.

Аналіз досвіду вирішення проблем, пов'язаних з адаптацією звільнених військовослужбовців до умов цивільного життя, свідчить, що процес соціальної адаптації звільнених військовослужбовців має бути прив'язаний до підготовки (перепідготовки) людини під конкретну спеціальність з урахуванням регіонального попиту на ринку роботи за місцем його проживання з обов'язковим працевлаштуванням.

Значний внесок у вирішення проблеми соціальної адаптації військовослужбовців зробили міжнародні проекти, в рамках яких в Україні проводиться професійне навчання військовослужбовців за цивільними напрямами. Протягом 2004-2011 років при сумарному фінансуванні від 0,5 до 1,5 млн. євро щороку на професійних курсах у рамках цих проектів пройшли навчання понад 14 тис. осіб з частковим вирішенням питання їх працевлаштування, але вони неспроможні вирішити проблему в цілому14.

Міжнародні проекти цілком самостійні, діють вони в Україні на основі різних актів міжнародного співробітництва. Організація їх виконання щороку здійснюється їх керівниками (координаторами) незалежно один від одного: визначаються виконавці, з якими укладаються відповідні угоди, контракти, меморандуми на поточний рік. Координація їх діяльності з української сторони здійснюється шляхом: визначення регіонів (міст, гарнізонів), де і за яким із міжнародних проектів доцільно організувати курси профнавчання; надається сприяння у наборі слухачів на ці курси, допомога у вирішенні проблемних організаційних питань. Питання фінансування міжнародних проектів вирішується тільки на початку кожного року і наявність фінансування в наступні роки непередбачувана. Діють вони в Україні тимчасово, і в будь-який час їх робота може бути згорнута. Прогнозну оцінку їх діяльності на перспективу, через рік і більше, дати складно. Значним недоліком міжнародних проектів є неможливість залучення їх коштів для фінансування державної цільової програми адаптації.

Література

1. Московчук Ю. А. Соціально-психологічний аспект адаптації звільнених військовослужбовців Збройних Сил України в умовах ринкової економіки // Нові технології навчання. Збірник наукових праць. Шляхи розвитку духовності та професіоналізму за умов глобалізації ринку освітніх услуг // Спец. випуск № 48. Частина 1. - К.-Вінниця, 2007. - С. 263-266.

2. Бідюк Н. М. соціально-адаптаційне професійне навчання безробітних військовослужбовців, звільнених у запас // Вісник. Педагогічні науки. - Вип. 147. - Черкаси, 2009. - С. 28-32.

3. Лазарев В. В. Проблеми соціальної адаптації звільнених військовослужбовців (їхніх родин) // Стратегічна панорама. - 2005. - № 1. - С. 130-138.

4. Щербінін О. Соціальна політика чи соціальний популізм? // Військо України. - 2009. - № 11(113). - С. 14-16.

Размещено на Allbest.ru