Транскордонні індустріальні парки: зарубіжний досвід і перспективи створення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Проблеми створення та функціонування ТІП розглядають науковці в ході досліджень питань державного регулювання і стимулювання розвитку й забезпечення конкурентоспроможності національних економік. Такі українські науковці, як О.С. Власюк [1], А.К. Вишнякова [2], Н.А. Мікула [3], В.П. Приходько [4], А.В. Рішко [5] А.І. Сухоруков, Ю.М. Харазішвілі [6], О.С. Чмир [7] досліджували питання функціонування спеціальних економічних режимів, їх роль і місце в системі забезпечення регіонального, інноваційного розвитку та економічної безпеки.

Поряд із теоретичними розробками в Україні здійснено значну підготовчу роботу із упровадження перших ТІП. їх прототипом є ТІП на кордонах низки країн ЄС, зокрема Австрії з Чехією, Угорщиною, Німеччиною. Проте на сьогодні на законодавчому рівні особливості їх створення та функціонування неврегульовані, у тому числі через допущені певні недоліки в ході напрацювання і прийняття у 2012 р. рамкового закону щодо індустріальних парків в Україні [8]. Тому, з урахуванням євроінтеграційної перспективи розвитку України, наразі є актуальним дослідження механізмів створення та регулювання діяльності ТІП, визначення проблем і пошук шляхів їх вирішення для забезпечення позитивного їх впливу на економічний розвиток та безпеку держави.

Індустріальний (промисловий) парк - це облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої учасники ТШ можуть здійснювати господарську діяльність у сфері промислового виробництва, а також науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій на умовах, визначених законодавством України [8].

Відповідно, ТІП за організаційно-економічною суттю - це єдиний визначений простір з інженерно підготовленими промисловими майданчиками в рамках прикордонних територій двох або більше країн, на якому запроваджено спеціальний режим економічної діяльності для суб'єктів господарювання з метою виконання визначених регіональних і національних завдань. Спеціальний режим економічної діяльності (СпРЕД) у рамках ТІП передбачає застосування національного законодавства країни розміщення суб'єкта господарювання для здійснення господарської діяльності (самого виробничого процесу), а також можливість застосування переваг національних законодавств інших країн-учасниць у ході просування готової продукції до споживачів країн-учасниць.

Згідно із законодавством, СпРЕД передбачає особливі умови діяльності у сферах адміністрування, оподаткування, інвестування, митного режиму, валютного регулювання для суб'єктів господарської діяльності. Отже, щоб забезпечити ефективне функціонування ТІП, необхідно визначити та впровадити адекватні умови СпРЕД із урахуванням специфіки господарювання та правового врегулювання господарської діяльності в країнах-учасницях ТІП.

Умови та досвід функціонування ТІП на кордонах Австрії з Чехією та Угорщиною - «Гмюнд-Чеське Веленіце» і «Хайлігенкройц-Сентготтхард» - мають певні особливості. Дані ТІП були створені ще до вступу Чехії і Угорщини до ЄС і продовжують успішно функціонувати й після їх приєднання до Спільноти. Першим із них був ТІП «Гмюнд-Чеське Веленіце». Суб'єкти господарювання в рамках його австрійської частини розпочали свою діяльність у 1993 р., а чеської - у 1994 р. ТІП «Хайлігенкройц-Сентготтхард» сформований на декілька років пізніше - у 1997 р. Зазначимо, що для його створення були залучені кошти з Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Австрія (Phare), спрямованої головним чином на розвиток транскордонних зв'язків, ліквідацію відносної відсталості прикордонних регіонів і спрощення руху через кордон. Брюссель закріпив за цим ТІП статус особливого пілотного проекту, оскільки в його рамках були вирішені певні проблеми (інфраструктурні, освітні, захисту навколишнього середовища тощо), пов'язані з приєднанням Угорщини до ЄС.

Створення австрійської, чеської та угорської частин ТІП здійснювали відповідно до національного законодавства і державної підтримки кожної з країн- учасниць, а формування їх як транскордонних функціональних одиниць - на основі укладання відповідних двосторонніх угод. Так, між Австрією та колишньою Чехословаччиною в 1990 р. було укладено договір про створення ТШ. Міжнародні угоди врегульовували й низку інших аспектів функціонування ТІП, наприклад Договір між Австрією та Угорщиною щодо залізничного транзиту [9].

Реалізацію проектів ТІП здійснювали на достатньо обмеженій території. Загальна площа ТІП «Гмюнд-Чеське Веленіце» складає 83 та (33 та на австрійській частині, 50 та - на чеській), а ТІП «Хайлігенкройц-Сентготтхард» - 184 та (39 та на австрійській частині, 145 та - на угорській). Згодом, у рамках цих ТІП, були відкриті пункти перетину кордону, зокрема в межах ТІП «Хайлігенкройц- Сентготтхард» (11 грудня 2002 р).

Керування діяльністю ТІП здійснюють визначені компанії кожної країни-участниці, які функціонують відповідно до місцевого (національного) законодавства, а також спільний наглядовий орган. Дані компанії можуть бути як приватними, так і належати муніципальним органам влади країн-учасниць. Наприклад, Чеською частиною ТШ керує товариство з обмеженою відповідальністю (Hospodarsky Ltd), 65 % акцій якої належать Уряду Нижньої Австрії, а решта (35 %)- муніципалітету Чеське Веленіце. Керування австрійської частини парку здійснює компанія Access Industrial Park Austria Co, що належить Уряду Нижньої Австрії.

У зазначених ТІП створені сприятливі стимулюючі умови для діяльності компаній країн-учасниць, а також інших країн. Зокрема, надано повністю підготовлені промислові майданчики (на яких підведено електроенергію, газ, воду, каналізацію, наявна розвинена транспортна мережа), а також консультації для виходу на ринки Східної, Західної і Південної Європи. Слід зазначити, що умови господарювання згаданих ТШ до і після вступу Чехії та Угорщини до ЄС суттєво не змінилися, оскільки з самого початку на угорській і чеській частинах парків застосовували норми та стандарти ЄС. Важливим стимулом для суб'єктів господарювання є можливість надання державної допомоги відповідно до ст. 87 (3) Договору про заснування Європейського Співтовариства [10]. Наприклад, надання державної допомоги суб'єктам господарювання австрійської частини ТІП «Гмюнд-Чеське Веленіце», оскільки для регіону її розташування (Бургенланд) характерні відносно низький рівень життя і високий рівень безробіття. економічний транскордонний індустріальний парк

Загальний обсяг державної допомоги для цього регіону визначено в межах 40 %, оскільки показник ВВП на душу населення складає менше 60 % від середнього показника ВВП на людину в країнах ЄС.

Фінансово-економічні результати функціонування досліджуваних ТШ протягом перших 10-15 років засвідчують позитивний вплив останніх на стимулювання:

- ділової активності: учасниками ТІП «Гмюнд-Чеське Веленіце» є 33 компанії (13 на австрійській і 20 на чеській частинах парку), а «Хайлігенкройц-Сентготтхард» - 49 (18 на австрійській та 31 на угорській частинах парку);

- інвестиційної діяльності (зокрема, учасниками ТШ «Гмюнд-Чеське Веленіце» було залучено більше 50 млн евро інвестицій);

- створення нових робочих місць (учасниками ТІП «Гмюнд-Чеське Веленіце» було створено більше 800 нових робочих місць (200 на австрійській і 600 на чеській частинах парку) [11; 12].

Проте потенціал цих ТІП на даний час ще не використано повною мірою. Свідченням цього є використання наявних площ у середньому лише на 50 % (49 % території ТІП «Гмюнд-Чеське Веленіце»: 52 % на австрійській і 48 % на чеській частинах; 52 % території індустріального парку «Хайлігенкройц-Сентготтхард»: 35 % на австрійській і 52 % на угорській частинах [11; 12]. У той же час деякі компанії заявили про намір збільшити свої потужності та освоїти нові ділянки вільних площ.

Слід зазначити, що практика функціонування ТІП підтверджує ефективність сприятливого адміністрування, митного й податкового стимулювання, фінансово-валютного регулювання як складників СпРЕД (таблиця).

Табл. 1

Успішний досвід створення і функціонування розглядуваних ТІП доцільно застосувати в ході підготовки і створення відповідних структур на кордоні України з країнами ЄС.

Економічною основою створення ТІП на прикордонній території України з країнами ЄС є:

- вигідне геополітичне розташування України, зокрема безпосередня близькість (до 500 км) до найважливіших ринків Центральної та Західної Європи, пересічення євразійських транспортних і торгових шляхів;

- наявність попиту, розвиток і впровадження нових технологій «із нуля» порівняно з модернізацією наявних виробничих потужностей;

- наявність достатньо кваліфікованих трудових ресурсів і високий рівень безробіття в прикордонних регіонах, що спрощує отримання державної допомоги в ЄС відповідно до ст. 87 Договору про заснування Європейського Співтовариства [10] (до 50 % від загальної вартості інвестиції);

- можливість залучення додаткових коштів із ЄС для розбудови інфраструктури, зокрема з програм транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна.

З огляду на євроінтеграційний напрямок розвитку України доцільність у створенні ТІП також обумовлена можливістю їх використання як «економічних полігонів» у прикордонних із ЄС регіонах України (Волинській, Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях) для дослідження сумісності відповідного законодавства України із сусідніми країнами, його адаптації до європейських норм і стандартів.

Перші кроки зі створення ПП в Україні було здійснено в Закарпатській області. На виконання затвердженої у 2006 р. Кабінетом Міністрів України Концепції створення індустріальних (промислових) парків [13], згідно з рішеннями Закарпатської обласної адміністрації [14] та Закарпатської обласної ради [15], схвалено Програму створення індустріальних парків на території області, якою передбачено створення ТІП на кордоні України з ЄС:

- на українсько-угорському кордоні - ус. Дийда Берегівського району та м. Чоп Ужгородського району,

- українсько-словацькому кордоні - ус. Соломоново Ужгородського району;

- українсько-румунському кордоні - ус. Дякове Виноградівського району.

Для реалізації Програми створення індустріальних парків у Закарпатській області з місцевого бюджету передбачали залучити у 2007-2008 рр. кошти в обсязі 98 тис. гри, у 2009 р. - 295 тис. гри, у 2010 р. - 225 тис. гри. Відповідно до даної Програми, на цих індустріальних парках буде розміщено інженерно підготовлені земельні ділянки з відповідними виробничими, складськими та адміністративними приміщеннями, призначеними для господарської діяльності із застосуванням сучасних технологій.

Проаналізуємо перші результати реалізації згаданої Програми. На сьогодні досягнуто значних результатів зі створення ТІП на українсько-угорському кордоні. Зокрема, йде активна робота зі створення ТІП з елементами логістики «Берег-Карпати» у с. Дийда Берегівського району (Україна) та в області Саболч- Сатмар-Берег (Угорщина). Його загальна площа складатиме приблизно 400 та (по 200 та з кожного боку кордону). І хоча це значно менше від максимально допустимого розміру української частини індустріального парку (700 та згідно з [8; 14; 15]), у той же час це в декілька разів більше відведених площ для створення аналогічних парків на кордоні Австрії з Чехією та Угорщиною. З урахуванням неповного використання промислових майданчиків у рамках ТШ Австрії з Чехією та Угорщиною слід зважати на економічний ризик у ході створення цього та інших ТІП між Україною та сусідніми країнами.

Згідно з класифікацією форм власності індустріальних парків [8; 13], українська частина даного ТШ перебуватиме в державній власності. Робота над її розбудовою нараховуватиме декілька стадій. Упродовж 2010-2012 рр. було заплановано завершити техніко-економічне обґрунтування створення ТІП, провести всі необхідні роботи з підготовки і відведення земельної ділянки, створення проектно-кошторисної документації та генерального плану забудови. Для цього було залучено кошти ЄС. Так, 14 липня 2010 р. підписано Грантову угоду між Закарпатською обласною радою і представництвом Європейської комісії на виконання впродовж двох років проекту «Розробка документів для створення транскордонного парку з елементами логістики «Берег-Карпати» загальною кошторисною вартістю 340 тис. евро в рамках Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-У країна 2007-2013 [16]. У рамках цього проекту особливу увагу приділено вивченню досвіду створення та функціонування ПП «Хайлігенкройц-Сентготтхард» на австрійсько-угорському кордоні. Для цього здійснено робочі поїздки експертів Закарпатської області до Угорщини. Крім того, проведено деякі заходи (міжнародні конференції та бізнес-форуми) з обговорення питань створення та функціонування даного ТІП із залученням науковців, підприємців, чиновників обох країн та ін. Також створено офіційний сайт проекту (http://bereg-karpaty.com). У 2013-2015 рр. заплановано провести комунікації та побудувати індустріальний інкубатор площею 5000 м2, що дозволить промисловим компаніям розпочати роботу [17].

Основними стримувальними факторами створення та функціонування ТІП в Україні є:

- правова неврегулюваність створення та функціонування ТІП. Відповідно до чинного законодавства, зокрема Господарського кодексу України (розділ VIII, глава 39), запровадження нових форм спеціальних режимів економічної діяльності та їх функціональних одиниць із визначенням їх статусу, строку дії та інших умов слід здійснювати виключно за окремими законами України [18]. Відповідно до Концепції [13], розроблення нормативно-правової бази щодо запровадження такої нової в Україні форми спеціальних режимів економічної діяльності, як індустріальні парки мало відбутися у 2006-2007 рр. Незважаючи на те що різні політичні сили досягли консенсусу щодо доцільності запровадження цієї форми, процес підготовки та прийняття рамкового закону стосовно створення і функціонування індустріальних парків тривав більше 6 років. Рамковий Закон України «Про індустріальні парки» [8] було прийнято у 2012 р., однак він залишив поза правовим полем створення індустріальних парків зі статусом транскордонних. Більше того, у контексті створення ТІП, суперечливими є положення (ст. 30) щодо зобов'язання ініціаторів створення індустріальних парків залучати до роботи переважно громадян України. Такий підхід суперечить положенням Конституції України [19], а саме ст. 18 та 26, а також міжнародним зобов'язанням України за договорами СОТ у частині національного режиму стосовно внутрішнього регулювання, зокрема ст. 17 Генеральної угоди про торгівлю послугами [20]. Даний закон не передбачає можливість упровадження митного режиму «вільної митної зони», що б спростило застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності для суб'єктів господарювання. З огляду на недосконалість вітчизняного законодавства щодо застосування чинних форм спеціальних режимів економічної діяльності на результати функціонування їх суб'єктів господарювання, важливо забезпечити стабільність умов діяльності в рамках індустріальних парків. Крім того, запровадженню транскордонних функціональних одиниць зі спеціальними режимами економічної діяльності має передувати укладання та ратифікація відповідних міжнародних угод. На сьогодні ще не укладено угод між Україною та сусідніми країнами ЄС, у тому числі й з Угорщиною, проте робота зі створення спільного ТІП «Берег-Карпати» уже йде.

- нерозвиненість інфраструктури та відсутність значних ресурсів для фінансування її розбудови. Особливо це стосується індустріальних парків, які будуть перебувати в державній власності і їх створюватимуть переважно на вільних від забудови територіях без належної інфраструктури. Залученню з державного бюджету необхідних коштів для фінансування робіт зі створення ТІП у Закарпатській області заважає те, що й досі не підписано Угоди щодо регіонального розвитку Закарпатської області між КМУ й Закарпатською обласною радою. Проектом відповідної Угоди [21] було передбачено залучити у 2011-2013 рр. кошти з державного бюджету в обсязі 40 млн грн на виконання будівельних робіт для створення української частини ТІП «Берег-Карпати». У цілому даним проектом Угоди заплановано залучити з державного бюджету 80 млн грн для виконання спільних заходів із формування логістично-індустріального центру на Західному напрямку в Закарпатській області. Виділення коштів із державного бюджету для розбудови українських частин ТІП у Закарпатській області на даний час відкладено. Президент України ветував Закон України «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки» [22], яким було передбачено на 2012 р. залучити 400 тис. грн із державного бюджету та 21 млн грн - з інших джерел інвестицій [23]. У Плані заходів із виконання Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр. [24] фінансування для даного ТІП не передбачено. Український досвід створення інфраструктури таких існуючих форм спеціальних режимів економічної діяльності, як спеціальні економічні зони, зокрема в Закарпатській області, засвідчує, що всі пов'язані з цим витрати лягали на інвесторів;

- негативний досвід функціонування та оцінки ефективності інших інституційних форм, які застосовують СпРЕД, зокрема спеціальних економічних зон, технопарків, наукових парків та ін. Несистемність надання різних преференцій як у рамках СпРЕД, так і загальних умов господарювання зумовлює в цілому низький рівень реалізації потенціалу під час їх застосування. Крім того, система моніторингу та прогнозування діяльності ТІП, як і індустріальних парків в Україні, на даний момент відсутня. У цілому перелік показників, за яким здійснюють моніторинг суспільно-економічних процесів в Україні, відмінний від того, що застосовують у країнах ЄС. Це стосується і показників діючих в Україні функціональних одиниць різних форм економічної діяльності. Більше того, з огляду на 15-річний досвід моніторингу в Україні результатів функціонування спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, технологічних і наукових парків, спеціальну звітність їх суб'єктів господарювання здійснюють за різними методиками та відмінними переліками показників, а ті результати діяльності, що обліковують за загальною статистичною звітністю, неможливо виокремити серед загальноукраїнських показників. Це ускладнює зіставлення результатів діяльності суб'єктів господарювання різних форм спеціальних режимів економічної діяльності та не дає повною мірою розрахувати вплив застосування спеціальних режимів на розвиток економіки і стан економічної безпеки країни. Вищевизначені умови та проблеми запровадження ТІП в Україні, зокрема в Закарпатській області, обумовлюють необхідність вирішення низки проблем щодо вдосконалення нормативно-правового та адміністративного регулювання і стимулювання запровадження ТІП, а саме:

- доопрацювати Закон України «Про індустріальні парки», в якому передбачити можливість створення ТІП у прикордонних регіонах України й уточнити відповідний понятійний апарат;

- визначити алгоритм дій і перелік нормативно-правових актів, необхідних для створення та функціонування ТІП, урахувавши практику створення відповідних структур на кордоні Австрії з Угорщиною і Чехією до вступу останніх в ЄС (укладання на рівні урядів країн-учасників двосторонніх угод про створення ПП, напрацювання взаємодоповняльних стратегій і планів розвитку національних частин ТІП, установлення спеціального режиму спрощеного перетину спільного кордону і перебування в межах усього ТШ працівників, товарів, комплектуючих, здійснення спільного нагляду та моніторингу за результатами діяльності суб'єктів господарювання тощо);

- розробити спеціальну систему звітності й прогнозування результатів діяльності для суб'єктів господарювання індустріальних парків, у тому числі зі статусом транскордонних, що дасть можливість виокремити результати їх діяльності із загального масиву статистичних даних і здійснити оперативний моніторинг та керування процесом застосування даного економічного інструментарію. При цьому доцільно процес розробки поєднати з уніфікацією систем звітності для суб'єктів господарювання інших чинних спеціальних режимів економічної діяльності в Україні з урахуванням систем моніторингу результатів функціонування відповідних структур у сусідніх країнах. Такий підхід дозволить здійснити порівняльний аналіз ефективності застосування різних форм СпРЕД в Україні та сусідніх країнах і в подальшому зіставляти результати діяльності їх суб'єктів господарювання, визначати їх ефективність й обчислювати вплив на стан економічної безпеки України;

- розробити такий пакет економічних й адміністративних стимулів для суб'єктів господарювання транскордонних функціональних одиниць СпРЕД, який би адекватно відповідав умовам у сусідніх країнах. Щодо економічних стимулів, то з огляду на систему податкових преференцій для індустріальних парків у сусідніх країнах, доцільно до переліку основних податкових преференцій включити зниження ставки податку на прибуток, звільнення від сплати податків на нерухомість і землю впродовж кількох років або всього терміну функціонування індустріального парку.

ТІП як нова форма спеціальних режимів економічної діяльності можуть стати дієвим механізмом прискорення євроінтеграційних процесів в Україні, пожвавлення економічної активності в прикордонних регіонах, залучення інвестицій тощо. Функціонування і механізми державного регулювання ТІП в окремих прикордонних регіонах ЄС позитивно впливають на соціально-економічний розвиток і міжнародне співробітництво країн-учасниць, а саме:

1) активне застосування формату ТІП сприяє вирішенню регіональних проблем розвитку та відповідності національних економік вимогам ЄС;

2) забезпечення всебічної підтримки учасників ТІП як до, так і після вступу країн-учасниць до єдиного економічного простору ЄС;

3) територіальна концентрація ТШ внаслідок слабшого економічного розвитку територій їх розташування (прикордонних) порівняно з середнім рівнем по ЄС;

4) значне стимулювання ділової активності, інвестицій та вирішення проблем зайнятості на територіях розміщення ТІП;

5) спеціалізація суб'єктів господарювання (учасників ТІП) на промисловому виробництві, логістиці та комунікаціях.

Активне запровадження та функціонування ТІП в Україні передбачає реалізацію певних завдань щодо вдосконалення нормативно-правової бази, концентрації організаційно-адміністративних і фінансових ресурсів на пілотних проектах, розробки й запровадження системи моніторингу та аналізу ефективності функціонування ТІП в умовах СпРЕД і їх впливу на економічний розвиток і безпеку на загальнодержавному й регіональному рівнях.

Література

1. Вишняков А.К. Правовые формы экономической интеграции в Европейский Союз в контексте регионов Украины [Электронный ресурс] / А. К. Вишняков. - Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/esp/2010_2/10vakkm.pdf

2. Власюк О.С. Економічна безпека України в умовах ринкових трансформацій та антикризового регулювання: монографія / О. С. Власюк. - К.: ДННУ «Акад. фін. упр.», 2011. - 474 с.

3. Мікула Н.А. Пріоритети створення інноваційно-інвестиційних транскордонних кластерів та промислових зон у Західних регіонах України: аналітична записка [Електронний ресурс] / Н.А. Мікула. - Режим доступу: http://www.niss.lviv.ua/file/ 2011.03.173222.pdf

4. Приходько В.П. Реновація спеціальних правових режимів інвестиційної діяльності - актуальна потреба для України (на базі аналізу інвестиційної практики прикордонних регіонів України та Євросоюзу) / В. П. Приходько // Шлях до зони вільної торгівлі між ЄС та Україною: виклики та можливості для торгівлі та інвестицій. - Прянгів-Ужгород, 2011. - 123-137 с.

5. Рішко А.В. Формування транскордонних транспортно-логістичних промислових парків на території Закарпатської області / А.В. Рішко // Наук. вісн. Ужгород, ун-ту. Сер. «Економіка». - 2010. - Внп. 30. - С. 119-123.

6. Сухоруков А.І. Моделювання та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів України: монографія / А.І. Сухоруков, Ю.М. Харазішвілі - К.: НІСД, 2012.- 388 с.

7. Вітчизняна практика та світовий досвід СЕЗ і ПІР: монографія / О.С. Чмир, В.Г. Панченко, Ю.В. Гусєв, В.І. Пила; наук. ред. О.С. Чмир. - К.: Постер Принт, 2013. - 252 с.

8. Про індустріальні парки: Закон України [прийнято 21.06.2012 р.; чинний із 4.09.2012 р.] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5018-17

9. Agreement Between the Government of the Republic of Austria and the Government of the Republic of Hungary regarding Railway Transit at the Austrian-Hungarian Industrial Park Located in the Vicinity of the City of Szentgotthard: міжнародний документ [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.untreaty.un.org/unts/144078_158780/16/9/7655.pdf

10. Договір про заснування Європейського Співтовариства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show /994 017

11. Access Industrial Park Gmund - Ceske Velenice [Elektronische Ressource]. - Zugriffsmodus: http://www.access.co.at

12. Businesspark Heiligenkreuz-Szentgotthard [Elektronische Ressource]. - Zugriffsmodus: http://www.wibag.at/index.php?id=266

13. Про схвалення Концепції створення індустріальних (промислових) парків: розпорядження Кабінету Міністрів України [прийнято 01.08.06] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakonl.rada.gov.ua/ laws/show/447-2006- %D1%80

14. Про програму створення індустріальних парків на території області на 2007-2012 роки: рішення Закарпатської обласної державної адміністрації [прийнято 26.06.07] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.carpathia.gov.ua/data/upload/catalog/ main/ua/3334/182_dod_ 2010.zip

15. Про програму створення індустріальних парків на території області на 2008-2012 роки: рішення Закарпатської обласної ради [прийнято 12.03.08] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakarpat-rada.gov.Ua/docs/rishennya/5/ 30 sesion/rish l 146.pdf

16. Grant Contracts Awarded and Contracted during 2010 [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.huskroua-cbc.net/uploads/editors/e11_publication_en_%20CBC_ HUSKROUA2010(1).pdf

17. «Берег-Карпати» логістично-індустріальний парк на україно-угорському кордоні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bereg-karpaty.com

18. Господарський кодекс України [прийнято 16.01.03] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15

19. Конституція України [прийнято 28.06.1996] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/konst/ C0NST1.HTM

20. Генеральна угода про торгівлю послугами: міжнародний документ [підписано 15.04.1994] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakonl.rada.gov.ua/ laws/show/981017

21. Про укладення Угоди щодо регіонального розвитку Закарпатської області між Кабінетом Міністрів України та Закарпатською обласною радою: рішення Закарпатської обласної ради [прийнято 28.12.2010] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.document.ua/pro-ukladennja-ugodi-shodo-regionalnogo-rozvitku-zakarpatsko- doc69036.html

22. Пропозиції Президента до Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки: проект закону України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wl.cl.rada.gov.ua/ pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pl3 516= 9159&skl=7

23. Орієнтовний перелік заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності територій, які передбачені Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями для реалізації в 2012 р.: проект [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.w l.cl.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pl3511=41158&р135401= 210522

24. Про затвердження Державної програми активізації розвиту економіки на 2013-2014 роки: постанова КМУ [прийнято 27.02.2013 р.] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/187-2013- %D0 %BF

Размещено на Allbest.ru