Основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі технологіями

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТЕХНОЛОГІЯМИ

Н.П. Мешко, д.е.н., доц., професор кафедри менеджменту

та туризму факультету міжнародної економіки

В. А. Попова, аспірант Дніпропетровського національного

університету ім. Олеся Гончара

Анотація

інжиніринг міжнародний науковий технічний

Досліджено стан та тенденції розвитку інжинірингу в системі міжнародного науково-технічного обміну. Визначено основні форми трансферу технологій, виявлено основних лідерів на світовому ринку технологій, лідерів інжинірингових компаній та університетів з підготовки фахівців з інжинірингу. Виокремлено основні підходи щодо залучення України в систему міжнародного науково-технічного обміну.

Ключові слова: міжнародний науково-технічний обмін, країни-лідери, форми трансферу технологій, інжиніринг.

Annotation

Determined main forms of technologies transfer, identified key leaders in the global technology market, leaders of the engineering companies and universities in training of the engineering specialists. Studied state and tendencies of engineering in the system of international scientific and technical exchange.Pointed out main approaches to the Ukraine's involment into the system of scientific and technical exchange.

Keywords: international scientific and technical exchange, leading countries, forms of technology transfer, engineering.

Вступ

На сучасному етапі розвитку економічних цивілізацій важливого значення набувають усі аспекти, пов'язані з інтенсифікацією інноваційних процесів, особливо у сфері високих технологій. На даний час прогресивною вважається тенденція не просто зростання експортного потенціалу країни, а його «інтелектуалізація», тобто збільшення частки наукоємних високотехнічних товарів у загальній структурі експорту.

Процеси інноваційного розвитку, підтримки науково-технологічного потенціалу країни та питання економічної інтеграції в систему міжнародного технологічного обміну знайшли відображення в статтях та монографіях В.Н. Амітана, В.П. Александрової, В. М. Гейця, С.І. Дорогунцова, М.І. Кравченко, Л.С. Любохинець, О. О. Лапко, А.І. Мокія, Ю.В. Макогона, Ю.М. Пахомова, С.І. Соколенко, Т.І. Щедріної, М.А. Янковського.

Сучасна міжнародна економіка характеризується інтенсивною конкуренцією практично у всіх сферах інноваційної діяльності. За таких умов міжнародні компанії збільшують фінансуваннянауково-дослідних робіт (ДіР) для впровадження інновацій та забезпечення собі конкурентних позицій у середньостроковій та довгостроковій перспективі. У такій ситуації особливого значеннянабувають інжинірингові компанії, діяльність яких спрямована, в першу чергу, на забезпечення переозброєння виробництва, оновлення основних засобів виробничих компаній, а також на вдосконалення матеріально-технічної бази виробництва. Доцільно збільшувати масштаб інжинірингових компаній для забезпечення можливостей диверсифікації бізнесу, а також для доступу до більш довгострокових джерел фінансових ресурсів.

Постановка задачі

Управління розвитком інжинірингу досить складний процес, який потребує теоретичного дослідження та узагальнення практичного досвіду міжнародних компаній з метою визначення місця інжинірингу в системі міжнародного науково-технічного обміну країн в умовах глобалізації. Метою статті є проаналізувати основних учасників світового ринку високих технологій, діяльність міжнародних інжинірингових компаній, визначити їх місце на ринку високотехнологічних послуг та обґрунтувати основні підходи щодо управління розвитком інжинірингу в умовах глобалізації.

Результати

Узагальнюючи аналітичні дослідження щодо сутності міжнародного науково-технічного обміну в умовах глобалізації, в контексті даного дослідження, під міжнародним науково-технічним обміном (МНТО) слід розуміти сукупність економічних відносин між різними країнами (чи між іноземними контрагентами) з приводу передачі, використання науково-технічних досягнень, що мають наукову і практичну цінність. Сферою міжнародного науково-технічного обміну є сформований світовий ринок технологій, який умовно можна розділити на 4 сегменти: ринок патентів і ліцензій; ринок науко- і технологічноємної продукції; ринок високотехнологічного капіталу; ринок науково-технічних фахівців.

Згідно міжнародної статистики, на промислово розвинуті країни приходиться близько 90% світового ринку технології, у т.ч. більш 60% приходиться на США, Японію, Великобританію, Німеччину і Францію. Велика частина торгівлі ліцензіями приходиться на наступні галузі: електротехнічна й електронна промисловість - 19%, загальне машинобудування - 18%; хімічна промисловість - 17,4%, транспортне машинобудування - 10,2% всього обсягу комерційних операцій [1].

Проведені дослідження звітів Світового банку дозволяють зробити висновок, що технологічну складову країн характеризують такі показники, як кількість та якість наукових досліджень, кількість наукових публікацій, рівень високотехнологічного експорту, а також його частка в загальній структурі експорту промислової продукції, кількість патентних заяв, обсяги сплачених і отриманих роялті та ліцензійних плат тощо [2].

До високотехнологічної, за класифікацією ООН та ОЕСР відноситься продукція із вмістом витрат на дослідження і розробки (ДіР) більше 5 відсотків. Це перш за все, аерокосмічні апарати і їх запчастини, фармацевтика, електротехнічні машини, комп'ютери та інш. Згідно статистики Світового Банку світовий експорт високотехнологічної продукції щорічно зростає приблизно на 8 відсотків [2].

Швидкий розвиток торгівлі технологіями, науково-технічними знаннями значною мірою пов'язаний з істотними розходженнями в технічному рівні розвитку окремих країн. В сучасних умовах здебільшого передова техніка і технології сконцентровані в невеликій групі промислово розвинутих країн, що витрачають величезні кошти на ДіР. Так, у США витрати на ДіР перевищують витрати на ці цілі в Японії, Китаї та Німеччині разом узяті, тому, як наслідок, в США зосереджена велика кількість передових наукових досліджень (табл. 1).

Таблиця 1

Валові внутрішні витрати на дослідження і розробки (GERD) по паритету купівельної спроможності (PPP)

Джерело: [2]

До країн з найбільшим рівнем фінансування ДіР витрат у відсотках до ВВП відносяться Ізраїль (4,86% від ВВП в 2008 році), Швеція (3,75%) та Фінляндія (3,46%).

Як відомо, розвиток міжнародного ринку технологій (міжнародного технологічного обміну) зумовлений прискоренням НТП. Розширення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт потребує величезних фінансових витрат, дорогого устаткування, висококваліфікованих кадрів. Це змушує фірми брати участь у міжнародному науково-технічному поділі праці. Основними формами передачі технології в системі МНТО є патентні угоди, ліцензійні угоди, «ноу-хау», франчайзинг, інжиніринг (рис. 1).

Рис. 1 Основні форми передачі технологій в системі міжнародного науково-технічного обміну

Під інжинірингом розуміють широкий спектр послуг від розробки технологій до комплектації обладнання та консультування щодо ефективності організації виробництва (таб.2).

Таблиця 2

Типи інжинірингових послуг (міжнародна та українська термінологія)

Ще за часів перших проектів з розробки атомної зброї в Америці з'явилося напівжартівливе визначення: «Інжиніринг - це вирішення проблем, які ніхто не передбачав, і тими методами, які незрозуміло, чому працюють». Ключова спеціалізація міжнародних інжинірингових компаній - комплексне управління проектами будівництва, реконструкції, переозброєння. Саме цей комплекс послуг найбільшою мірою затребуваний замовниками в умовах посилення глобальної конкуренції - це можливість отримати в короткі строки готовий об'єкт «під ключ».

Щодо розвитку світового ринку інжинірингових послуг, то слід зазначити, що він постійно зростає і конкуренція посилюється між європейськими компаніями, які, згідно рейтингу, мають значні обсяги виконання робіт та високий рівень кваліфікації співробітників, що працюють в різних країнах (табл. 3).

Таблиця 3

Рейтинг світових інжинірингових компаній у 2010 році

Джерело: складено на основі [3]

У світовій практиці успішність керівника і компанії в цілому нерозривно пов'язана з рівнем освіти, як керівника, так і співробітників, тому експерти складають рейтинг університетів, які дають кращу освіту у сфері технологій, інновацій та інжинірингу (табл.4).

Таблиця 4

Рейтинг найкращих університетів світу за показником якості технологічної освіти (2010-2011рр.)

Джерело: складено на основі [4]

Лідируючи позиції у якості підготовки фахівців з інноваційного менеджменту та інжинірингу займають університети США - 10 із 15 зазначених у рейтингу, на другому місці - 3 університети Великобританії.

Діяльність інжинірингових компаній в Україні тільки розвивається і на ринку немає значної кількості великих компаній такого типу. Однією з головних гравців є київська група компаній «Нові Зодчі» - «NZ-Group», Напрямами діяльності компанії є: консалтинг, управління проектами, аналіз інвестиційної привабливості, діагностика ринків і страхування; розробка і реалізація інвестиційних проектів; генеральний підряд і авторський нагляд; загально будівельні роботи зі зведення будинків і споруд; реконструкція та капітальний ремонт; тощо [5].

Серед інших лідерів інжинірингових послуг України є «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія», яка є, зокрема, однією з лідерів девелоперських компаній України, що спеціалізується на будівництві нерухомості, наданні комплексу девелоперських послуг, інвестиційному і маркетинговому консалтингу [6]. Дніпропетровська компанія «САНА ЛТД» надає весь комплекс інженерно-консультаційних послуг комерційного характеру з підготовки і забезпечення безпосередньо процесу виробництва, обслуговування споруд, експлуатації господарських об'єктів і реалізації продукції. Річний оборот складає 37 млн. грн., загальна вартість виконаних проектів - 150 млн. грн., загальна вартість поточних проектів - 84 млн. грн. Є приклади входження західних інжинірингових компаній в капітал українських та російських проектних та інжинірингових фірм [7].

В Росії, у порівнянні з Україною, сектор інжинірингових послуг більш розвинений, оскільки набагато більшими є потоки інвестицій в інноваційну діяльність. Інжинірингові компанії, які зараз присутні на ринку Росії, створювалися здебільшого шляхом поглинання невеликих іноземних компаній, або шляхом створення дочірніх компаній. Наприклад, ЮКОС, купивши британську Davy Process Technology (DPT), шляхом реалізації концептуального проекту DPT і Red Box Design ЮКОСом, створив «Об'єднаний центр досліджень і розробок». Центр - це багатопрофільна компанія, яка швидко включилася в реалізацію великих інноваційних проектів з нафтохімії та розробки родовищ нафти Східного Сибіру. Інжиніринг в Росії продовжує активно розвиватися: після кризи 2008-2009 років різко активізувалося нове промислове будівництво - з травня по липень 2010 року розпочато понад 70 інвестиційних проектів на суму більше 25,6 млрд. дол. США [8].

Висновки

Для України, як держави з трансформаційною економікою, важливо розглядати залучення іноземних інвестицій (у контексті структурних змін і економічного зростання), як важливий чинник залучення країни в систему міжнародного науково-технологічного обміну. Тому позитивної оцінки заслуговує презентація інвестиційного потенціалу України та національних проектів у 16 фінансових центрах світу, яка розпочалася восени поточного року. Як відзначають організатори, під час роуд-шоу будуть презентовані інвестиційні проекти першої хвилі ( «LNG-Термінал», «Олімпійська надія-2022», «Чисте місто», «Відкритий світ» та «Енергія природи», декілька інших пріоритетних регіональних та галузевих проектів) та інші іміджеві засоби для інформування потенційних інвесторів щодо інвестиційних переваг України (вдале географічне положення - доступ до трьох стратегічних ринків (ЄС, Росія, Азія); наявність висококваліфікованої та доступної робочої сили; потенційний попит внутрішнього ринку споживачів (в Україні 5 міст мільйонників); запровадження нових ефективних інструментів для інвесторів: Єдине вікно, низькі податки, маркетингові заходи тощо [9].

Другим важливим напрямом підвищення рівня високотехнологічності національної промисловості слід розглядати якість підготовки фахівців, зокрема, в сфері інжинірингу та управління інноваційними проектами. Подальшого дослідження потребують міжнародні програми підготовки та перепідготовки спеціалістів з консалтингу, менеджменту інноваційної діяльності тощо; критерії оцінки ефективності управління трансфером технологій в системі МНТО.

Список використаних джерел

1. World Investment Report 2010: Investing in a Low-Carbon Economy // 20^th Anniversary Edition. Printed in Switzerland. 184 c.

2.Science & Technology. World Bank. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://data.worldbank.org/topic/science-and-technology.

3. The Global Competitiveness Report 2010-2011. World Economic Forum. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.weforum.org/reports.

4. Top Universities for Engineering & Technology 2010-2011. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.timeshighereducation.co.uk/world-university-rankings/2010-2011/engineering-and-IT.html.

5. Строительная компания "Новае Зодчие&quot. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nz-group.com/about/.

6. «Украинская инвестиционно-инжиниринговая компания». [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://uiec.com.ua/ru/company/.

7. Инжиниринговая компанія Engineering company. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.sanadnepr.net/facts.php.

8. Катализ промышленных инноваций. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eng.expert.ru/expert/2011/17/pridetsya-stat-bolshimi/.

9. Презентація інвестиційного потенціалу України та Національних проектів у 16 фінансових центрах світу. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru