Економічні ефекти інтеграції України до Митного союзу (Російська Федерація, Республіка Білорусія, Республіка Казахстан)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 339.168.4

Економічні ефекти інтеграції України до Митного союзу (Російська Федерація, Республіка Білорусія, Республіка Казахстан)

В.О. Стромило,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Розглянуто зовнішньоторговельні відносини між Україною та країнами учасницями Митного союзу. Проаналізовано основні економічні ефекти для національної економіки в разі входження до Митного союзу. Визначено основні економічні проблеми на шляху інтеграції до Митного союзу. Обґрунтовано доцільність розвитку інтеграційних процесів у напрямку Митного союзу. митний союз економіка інтеграція

Ключові слова:Міжнародні економічна інтеграція, митний союз, зовнішньоекономічна діяльність, міжнародна торгівля, експорт, імпорт, економічні ефекти.

Traderelations between Ukraine and the countries participating in the Customs Union are discussed. The main economic effects for the national economy in caseof entringin to the Customs Union are analyzes. The main economic problems in the way of integration into the Customs Union are defined. The usefulness of the integration processes in the direction of the Customs Union is proved.

Keywords:international economic integration, customsunion, foreign trade, international trade, exports, imports, the economic effects.

Вступ. Міжнародний досвід показує, що в сучасних умовахвиходу із фінансово-економічної кризи та загострення конкурентної боротьби між національними економіками за кращі ринки збуту, доступ до матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів одним із дієвих механізмів є регіональна інтеграція та отримання максимальних переваг від залучення в міжнародні торговельні відносини через механізм участі в різноманітних регіональних проектах. Зовнішньоекономічна політика України характеризується балансування між західноєвропейським та східноєвропейським векторами та пошуком адекватних механізмів реалізації її економічного, трудового, ресурсного потенціалу.Оскільки країни учасниці новоствореного Митного союзу являються основними торгівельно-економічними партнерами, на які у 2011 р. припадало 32 % та 42% загального експорту та імпорту відповіднопроблема аналізу перспектив та розробки можливих ефективних механізмів інтеграції вітчизняної економіки у митний союз набуває особливої актуальності.

Для дослідження економічних ефектів інтеграції України до Митного Союзу автором було розглянуто ряд літературних джерел, що дало змогу зробити висновок про відсутність чіткої оцінки перспектив економічного розвитку національного господарства в умовах входження до Митного Союзу. Варто відмітити наукові праці з даної тематики наступних авторів: Мунтіян В. І. [1], Глазьєв С. Ю. [2],Фомін І. С. [3], Максимов Ю. [4], Верба Ф. [5],та ін.

Постановка задачі.Необхідно зауважити, що в зазначених працях не вирішуються всі аспекти даної проблеми через її складність та різноманітність поглядів. Спираючись на аналіз різних джерел, автором обґрунтовано економічні ефекти для економіки України в разі її інтеграції до Митного союзу.

Метою статті є аналіз, обґрунтування та оцінка можливих економічних вигод для національної економіки у розрізі східного інтеграційного вектора.

Результати.На сучасному етапі економічного розвитку України інтеграційні процеси у напрямку Митного союзу доцільно проводити поступово за попередньо розробленою стратегією від створення зони вільної торгівлі до повноправного членства, що в свою чергу потребує аналізу існуючих та перспективних економічних зв'язків між країнами.

Статистичні дані свідчать, що протягом років незалежності країни учасниці Митного союзу являлися основними торговими партнерами України. Так, сумарний зовнішньоторговельний оборот з Російською Федерацією, Білорусією та Казахстаном у період з 2001 р. по 2011 характеризується стійкою тенденцією до зростання - збільшився в 5,8 разів з 13241,9 до 77047,6 млн. дол. США (рис. 1). Винятком став кризовий 2009 р. - обсяги зовнішньої торгівлі скоротилися на 35%. При цьому зовнішньоторговельне сальдо було негативним протягом всього періоду і тільки в 2011 році експорт перевищив імпорт на 4869 млн. дол. США.

Рис. 1. Динаміка обсягів зовнішньої торгівлі України країнами Митного Союзу, млн. дол. США

Розроблено автором за джерелом [6]

Аналіз динаміки часток експорту та імпорту до країн Митного cоюзу у загальному обсязі показує, що Російська Федерація являється найбільшим ринком збуту української продукції - у 2011 р. на неї припадало 36,1% загального експорту, а у попередні роки даний показник коливався від 25% до 30% (рис. 2). На Білорусію та Казахстан припадає значно менша частина експорту та імпорту, але прослідковується тенденція до її зростання. Географічна структура імпорту демонструє вагомість країн Митного союзу для України як постачальників багатьох видів продукції та послуг, оскільки у період з 2001 р. по 2010 р. на них припадало близько третини загального імпорту, а за підсумками 2011 р. - 40,6 %.У свою чергу Україна являється важливим торговельним партнером для країн Митного союзу, особливо для РФ, - у 2010 р. на її долю припадало 6% загального товарообороту РФ.

Наведені вище статистичні дані взаємної зовнішньої торгівлі між Україною та Митним союзом є вагомим підтвердженням важливості розвитку торгово-економічних відносин та одночасно з цим демонструють залежність вітчизняного експорту від зовнішньоторговельного режиму між ними.

Рис 2. Динаміка часток експорту з України до країн-учасниць митного союзу у загальному експорті, %

Розроблено автором за джерелом [6]

Рис. 3. Динаміка часток імпорту до України з країн-учасниць митного союзу у загальному імпорті, %

Розроблено автором за джерелом [6]

Важливо розглянути товарну структуру вітчизняного експорту до країн Митного союзу, зокрема до РФ вона має наступний вигляд:

- продукція машинобудівного комплексу - 42,1%;

- продовольчі товари та сільськогосподарська сировина - 17,6%;

- хімічна продукція - 16%. Такий розподіл за товарними групами дає змогу стверджувати, що російський внутрішній ринок являється ключовим споживачем технологічної вітчизняної продукції, що зумовлено спільним науково-виробничим комплексом та тісними коопераційними зв'язками у стратегічних галузях (енергетиці, авіабудуванні, суднобудуванні, транспортному машинобудуванні та ін.)[1, c. 403].

Отже, наведені факти підтверджують виняткове значення зовнішньоторговельних відносин України з країнами Митного союзу для національної економіки. Це в свою чергу робить очевидним отримання значних економічних ефектів від спрощення торгівлі в разі інтеграції у формі зони вільної торгівлі із подальшим вступом до Митного союзу.

Питанням оцінки економічних вигод від вступу України до Митного союзу займалися як вітчизняні фахівці Міністерства економіки, так і експерти Комісії Митного союзу. Проаналізувавши результати їхніх досліджень, приходимо до висновку, що інтеграція України до Митного союзу у формі створення зони вільної торгівлі принесе наступні економічні вигоди, які сприятимуть вирішенню зазначених проблем та росту національної конкурентоспроможності [2, c. 48]:

1) Приріст експорту продукції машинобудування на 2,2%, чорних металів та виробів з них на 2,5%, хімічної продукції на 1,2%, харчові продукти на 1,2% у результаті спрощення умов торгівлі [3,c. 155].

2) Приріст випуску продукції від зміни умов торгівлі за видами економічно діяльності:

- машинобудування - на 6,21%;

- будівництво - на 6,94%;

- транспорт - на 5,75%;

- хімічна і нафтохімічна продукція - на 2,97%;

- сільське господарство - на 2,12%;

- видобуток вугілля, торфу, уранової руди - на 3,56%;

- видобуток вуглеводів - на 4,45%;

- металургійне виробництво та готових металевих виробів - на 4,12%;

виробництво немателевих мінеральних виробів - на 5,02%.

3) Приріст наступних макроекономічних показників [1, c. 403]:

- експорту товарів до РФ на 4,6 - 8,8 млрд. дол. США;

- товарообороту на 13,5% - 16,4% ВВП;

- позитивний приріст сальдо торгового балансу України - 2,9 млрд. дол. США;

- ефект відміни захисних заходів у взаємній торгівлі - 0,5 млрд. дол. США;

від зняття технічних бар'єрів - 1 млрд. дол. США.

4) Нарощування обсягів споживання вітчизняної технологічної продукції [5, c. 81];

5) Активізація науково-технічного співробітництва (проведення спільних НДКР та ДКР) у сфері авіації, енергетики, суднобудування, нафто- та газодобуання, воєнно-промисловому комплексі.

Наведені цифри свідчать про реальні економічні ефекти для національного господарства в цілому. Необхідно додатково врахувати той факт, що на сьогоднішні день РФ взяла курс на реалізацію стратегії інноваційного розвитку промисловості, яка перш за все передбачає оновлення зношених основних виробних фондів. Оскільки промислові комплекси України та РФ технологічно споріднені, відкриваються широкі перспективи для експорту високотехнологічної наукоємної вітчизняної продукції для паливно-енергетичного, воєнно-промислового комплексів та машинобудування. Так російські фахівці прогнозують найбільше зростання експорту саме машинобудівної, металургійної та хімічної продукції до РФ (рис. 4).

Рис. 4. Оцінка приросту експорту в результаті взаємної інтеграції України та Російської Федерації , млрд. дол. США

Розроблено автором за джерелом [7]

Не зважаючи на очевидні переваги від спрощення торгівельних відносин між Україною та Митним союзом, процес інтеграції у східному напрямку значно гальмується політичними суперечностями та численними економічними проблемами притаманними національній економіці, основними з яких є [3]:

- неефективність вітчизняного виробництва - його висока матеріало- та енергоємність, моральний та фізичний знос основних фондів більш ніж на 60%, застарілі технології, низка продуктивність праці;

- структурні деформації виробництва - висока частка галузей з низьким ступенем переробки сировини;

- нераціональна структура експорту та імпорту - переважання вивозу сировини та напівфабрикатів із одночасним ввезенням готової продукції;

- низька інноваційна активність вітчизняних виробників;

- відсутність внутрішніх джерел фінансових ресурсів для вітчизняних підприємств.

Висновки.Виходячи із наведеної вище статистичної та аналітичної інформації, очевидним є висновок про доцільність та необхідність поступової інтеграції України до Митного союзу. Оскільки країни учасниці являються основними зовнішньоторговельними партнерами України, спрощення умов торгівлі принесе вагомі економічні ефекти у вигляді нарощування обсягів торгівлі, випуску промислової продукції і як результат зростання ВВП вже в короткостроковому періоді.

Література

1. Мунтиян В. И. СтратегияразвитиявзаимодействияУкраины с таможенным союзом РеспубликиБеларусь, Республики Казахстан и Российскойфедерации // Проблемыразвитиявнешнеэкономическихсвязей и привлеченияиностранныхинвестиций: региональный аспект: сборникнаучныхтрудов - Донецк: ДонНУ, 2011. - С. 397-404.

2. Глазьев С.Ю. Таможенный союз Белоруссии, Казахстана и России: запуск механизмов / С.Ю. Глазьев // Российскийэкономический журнал. - 2009. - № 11-12. - С.46-59.

3. І.С. Фомін. Особливості позиції України щодо вступу до СОТ держав-учасниць митного союзу ЄВРАЗЕС // Теоретичні та прикладні питання економіки: збірник наукових праць - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. - 388 с.

4. Максимов Ю. Перспективы и реалииформированияединоготаможенногозаконодательства в Таможенномсоюзе / Максимов Ю. // Хозяйство и право. - 2010. № 6. - С. 115 - 119.

5. Верба Ф. Щодо потенціальної можливості формування Єдиного економічного простору Україною, Росією, Бєларуссю та Казахстаном / Ф. Верба // Економіка України. - 2003. - № 11. - С.80-83.

6. Державний комітет статистики. Статистична інформація: Географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами за січень-листопад 2011 року. [Електронний ресурс] Ї Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/

7. Консультативно-экспертный совет Таможенного союза. Предварительная макросценарная оценка экономического эффекта от вступления Украины в Таможенный союз.[Електронний ресурс] Ї Режим доступу: http://www.sovet-ts.ru/poleznie_materiali/poleznie_ssilki/predvaritelnaya_makroscenarnaya_ocenka_ekonomicheskogo_effekta_o/

Размещено на Allbest.ru