Ефективність зовнішньої торгівлі деревиною та продукцією з деревини українських підприємств після вступу до СОТ та в умовах глобальної кризи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 339.5:630*742

Ефективність зовнішньої торгівлі деревиною та продукцією з деревини українських підприємств після вступу до СОТ та в умовах глобальної кризи

О.В. Максимець,

кандидат економічних наук, доцент,

кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності,

Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

У статті досліджено особливості зовнішньої торгівлі деревиною та продукцією з деревини в Україні у сучасних умовах. Були виявлені загальні тенденції та структурні зміни у зовнішній торгівлі. На основі виконаного аналізу за допомогою методів порівняльних переваг у зовнішній торгівлі були сформовані перспективні напрямки розвитку зовнішньої торгівлі досліджуваними видами продукції в Україні з метою підвищення її ефективності. торгівля криза сот

Ключові слова: зовнішня торгівля, деревинна продукція, ефективність зовнішньої торгівлі, методика порівняльних переваг

The article considers the peculiarities of international trade in wood and wood-based products of Ukraine on the modern stage. The basic trends and structural changes in foreign trade were revealed. On the basis of the analysis conducted with foreign trade revealed comparative advantage methodic the prospective trends were formulated in order to increase efficiency of wood and wood-based products international trade in Ukraine.

Вступ. З початком кризових явищ в світовій економіці в цілому та в Україні, вітчизняні підприємства постали перед проблемою збуту своєї продукції та відповідно отримання доходів для подальшого розвитку. Не оминула ця проблема і підприємства, які торгували деревиною та виробами з деревини, і для яких зовнішня торгівля була стабільним джерелом надходжень.

Хоча питома вага деревини та виробів з деревини (44 група УКТ ЗЕД) є незначною - 1,6% загального експорту та 0,6% загального імпорту за результатами 2008 року - вона є однією з небагатьох, які мають позитивний вплив на сальдо зовнішньої торгівлі.

Отже, вивчення основних тенденцій, які відбувались у зовнішній торгівлі деревиною та продукцією з деревини, з метою виявлення проблем, з якими стикались українські підприємства та для формування перспектив розвитку, є актуальним на сьогоднішній день дослідженням.

Також, зважаючи на те, що проблема забезпечення позитивного сальдо зовнішньої торгівлі є на сьогоднішній день надзвичайно актуальною, то вивчення ефективності зовнішньої торгівлі деревинною продукцією є необхідним.

Методи, використані у дослідженні. В ході дослідження були використані такі методи дослідження: статистичного аналізу (зміни абсолютних обсягів експорту, імпорту та сальдо зовнішньої торгівлі деревиною та продукцією з деревини у динаміці протягом останніх трьох років, індекси динаміки), структурного та факторного аналізу (аналіз змін у товарній та географічній структурі експорту та імпорту досліджуваної групи УКТ ЗЕД, виявлення факторів, що визначають зміни), а також метод порівняльних переваг у зовнішній торгівлі (для виявлення напрямків підвищення ефективності зовнішньої торгівлі деревиною та продукцією з деревини).

Результати дослідження. В цілому, як обсяги експорту, так і обсяги імпорту деревини та виробів з деревини зростали протягом останніх трьох років. Однак, у 2008 році в порівнянні із 2007 роком обсяги експорту дещо зменшились. Так, якщо у 2007 році було експортовано продукції на суму майже 827,5 млрд. дол. США, то у 2008 році підприємства галузі експортували на суму приблизно 801,2 млрд. дол. США (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка обсягів експорту деревини та виробів з деревини з України за 2006-2008 рр.

Найбільше за досліджуваний період зростали обсяги експорту таких видів продукції, як ящики, коробки та аналогічна тара з деревини (втричі у 2007 році та на 7% у 2008 році, що в загальному підсумку визначило зростання обсягів експорту цієї підгрупи у 3,3 рази у 2008 році в порівнянні із 2006 роком), а також вироби столярні та теслярські будівельні деталі (в цілому зростання відбулось у майже 2,6 рази у 2008 році в порівнянні із 2006 роком).

Слід додати, що якщо у 2007 році спостерігалось зменшення обсягів експорту плит деревоволокнистих (майже на 8%) та виробів дерев'яних мозаїчних та інкрустованих (на понад 40%), то у 2008 році зменшення спостерігалось щодо значно більшої кількості видів продукції: лісоматеріали оброблені та необроблені, шпали дерев'яні, ДСП та фанера клеєна.

Обсяги імпорту збільшуються протягом усіх років наростаючими темпами. Так, у 2006 році було імпортовано продукції на суму понад 265 млрд. дол. США, а у 2008 році в Україну було завезено деревинної продукції на суму понад 545,7 млрд. дол. США (табл. 2).

Такі тенденції позначились на сальдо зовнішньої торгівлі, яке хоча і було позитивним протягом досліджуваного періоду, у 2008 році почало зменшуватись (рис. 1).

Таблиця 2. Динаміка обсягів імпорту деревини та виробів з деревини в Україну за 2006-2008 рр.

Рис. 1. Сальдо зовнішньої торгівлі продукцією з деревини
за 2006-2008 рр., тис. дол. США

Як бачимо, сальдо зовнішньої торгівлі у 2006 році становило понад 338 млрд. дол. США, у 2007 році воно збільшилось до майже 453 млрд. дол. США, однак у 2008 році сальдо зовнішньої торгівлі деревинною продукцією зменшилось 255,4 млрд. дол. США, що є меншим рівня 2006 року.

Для кращої характеристики співвідношення між обсягами експорту та імпорту доцільно використовувати індекс стану балансу, розрахунки якого подані на рис. 2.

Рис. 2. Індекс стану балансу торгівлі продукції з деревини за 2006-2008 рр.

Як ми можемо бачити з рисунку, незважаючи на те, що сальдо зовнішньої торгівлі деревинною продукцією у 2007 році було найвищим, індекс стану балансу був найбільшим у 2006 році. Саме тоді обсяги експорту у 2,3 рази перевищували обсяги імпорту. У 2007 році обсяги експорту були вищими, ніж обсяги імпорту у 2,2 рази, а у 2008 році - майже у півтора.

Слід зазначити, що подібні тенденції були характерними не для всіх видів продукції, які досліджуються нами у цій статті.

Питома вага окремих видів деревинної продукції у загальному обсязі експорту та динаміка обсягів експорту представлені у табл. 3.

Найбільшу питому вагу в обсягах експорту займають лісоматеріали розпиляні та лісоматеріали необроблені. У 2008 році питома вага лісоматеріалів розпиляних становила понад 34%, а необроблених - майже 19,7%. Отже, ці два види продукції забезпечували майже 54% обсягів експорту в цілому по групі 44 УКТ ЗЕД.

Слід проте відзначити, що частка лісоматеріалів (як розпиляних, так і не оброблених) протягом досліджуваного періоду зменшується. Так, необроблені лісоматеріали забезпечували 23,5% загальних надходжень від експорту по 44 групі у 2006 році, а лісоматеріали розпилені - понад 39,8%.

Таблиця 3. Вагомість окремих видів деревинної продукції у загальному обсязі експорту за 2006-2008 рр.

Отже, разом у 2006 році ці два види продукції забезпечували понад 63% надходжень від експорту по групі.

Натомість зростає питома вага експорту одношарової фанери та шпону - із 6,4% у 2006 році до 8,6% у 2008 році, а аткож суттєво збільшилась частка столярних виробів - із майже 4,6% у 2006 році до 8,9% у 2008 році.

Питома вага деревостружкових плит у загальному обсязі експорту збільшилась у 2007 році до майже 9,1%, однак зменшилась у 2008 році до 7,3%.

Тенденції щодо структурних змін в імпорті продукції з деревини подані у табл. 4.

Як показують розрахунки, найбільш вагомою підгрупою 44 групи УКТ ЗЕД для України були вироби столярні, питома вага яких у загальному обсязі імпорту у 2008 році становила майже 37,3%, збільшившись із 34% у 2006 році.

Таблиця 4. Вагомість окремих видів деревинної продукції у загальному обсязі імпорту за 2006-2008 рр.

Другою за важливістю імпортною підгрупою є деревостружкові плити, однак їх питома вага зменшилась за досліджуваний період із 26,2% у 2006 році 23,9% у 2008 році.

Результати розрахунку сальдо зовнішньої торгівлі та індекс стану балансу за окремими підгрупами досліджуваної нами продукції представлені у табл. 5.

Таблиця 5. Сальдо зовнішньої торгівлі та індекс стану балансу за окремими підгрупами 44 групи УКТ ЗЕД

Як видно з розрахунків, від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі було характерне для таких видів продукції, як плити деревостружкові, плити деревоволокнисті, столярні вироби, вироби дерев'яні мозаїчні, а також шпали дерев'яні у 2006 та 2008 роках та прибори столові або кухонні у 2008 році.

Слід відмітити, що найбільше перевищення обсягів імпорту над експортом спостерігалось щодо такого виду продукції, як ДВП - індекс стану балансу зменшився із 0,07 у 2006 році до 0,04 у 2008 році.

Майже втричі обсяги імпорту столярних виробів були вищими за обсяги проданої на зовнішніх ринках української продукції.

Натомість обсяги експорту таких видів, як деревина паливна та вугілля дерев'яне, суттєво перевищували обсяги імпортованої продукції - відповідно у 90 разів (деревина паливна) та у майже 42 рази вугілля деревинне у 2008 році.

Суттєво також перевищували обсяги експорту лісоматеріалів розпиляних обсяги імпортованої продукції. Проте, слід відмітити тенденцію до скорочення співвідношення обсягів експорту та імпорту - так, якщо у 2006 році обсяги експорту були майже у 74 рази більше за обсяги імпорту, а у 2007 році - майже у 84 рази більше, то у 2008 році було експортовано продукції у 36 разів більше, ніж імпортовано. Цілком позитивними такі зміни визнати важко, адже сировинна спрямованість та все більший розрив між обсягами експорту та імпорту позначаються на задоволенні внутрішнього попиту.

В загальному ефективність зовнішньої торгівлі визначимо на основі засад внутрігалузевої та міжгалузевої торгівлі. Розрахунок показників для оцінки внутрігалузевої (міжгалузевої) торгівлі відображає наявність чи відсутність відносної ефективності зовнішньої торгівлі країни за умови, якщо ці показники розглядаються в контексті порівняння із іншими країнами та товарами (товарними групами). Вважається, що внутрігалузева торгівля створює додаткові вигоди для країн порівняно з міжгалузевою торгівлею у вигляді зростаючої віддачі від масштабу для більш швидкого економічного розвитку і збільшення прибутку для всіх учасників.

Ступінь внутрігалузевої торгівлі товарами можна виміряти за допомогою індексу Грубеля-Ллойда (G-L). Чим вищим є значення показника, тим більшою є частка внутрігалузевої торгівлі. Індекс може набувати значення від 0, що означає повну відсутність внутрішньогалузевої торгівлі, то 1, що є свідченням повністю інтегрованої торгівлі виробничою продукцією. Розрахунок індексу Грубеля-Ллойда для окремих підгруп 44 групи УКТ ЗЕД за досліджуваний період представлений у табл. 6.

Таблиця 6. Індекс Грубеля-Ллойда для окремих підгруп 44 групи УКТ ЗЕД за 2006-2008 рр.

Як показують розрахунки, внутрігалузеві зв'язки характерні для таких видів продукції, як пиломатеріали (індекс у 2008 році був майже 0,76), фанера клеєна (0,78), шпали дерев'яні (майже 0,7), плити деревостружкові (0,62), вироби столярні (0,59).

Методологія виміру природи внутрішньогалузевої торгівлі передбачає, що різниця цін відображає різницю у якості і ціни можна представити як вартість одиниці товару, розраховану за тонну.

Розрахунок співвідношення цін на одиницю продукції за окремими підгрупами 44 групи УКТ ЗЕД представлені у табл. 7.

В цілому слід відмітити, що торгівля лісоматеріалами, як обробленими, так і необробленими є досить невигідною для України, оскільки розраховані значення співвідношення експортних та імпортних цін показують на те, що продукція, що завозиться до країни є значно дорожчою, ніж та, що експортується. В цьому випадку, досить висока частка низькоякісних вертикально диференційованих товарів () означає, що Україна спеціалізується на відносно дешевих експортних товарах у вертикально диференційованих секторах.

Таблиця 7. Співвідношення середніх експортних та імпортних цін на окремі види продукції 44 групи УКТ ЗЕД за 2006-2008 рр.

В цілому ефективною можна вважати торгівлю пиломатеріалами та фанерою клеєною, оскільки середні експортні ціни були вищими за середні імпортні ціни.

У 2006 та 2007 роках зовнішня торгівля деревостружковими плитами була не ефективною для країни, однак у 2008 році співвідношення свідчить про перевищення середніх експортних цін над імпортними.

Лише два види продукції відносяться до високоякісних вертикально диференційованих видів продукції () - вироби столярні (майже 2,2) та вироби дерев'яні (4,3). Однак, Україна не спеціалізується на їх експорті. А частка високоякісних вертикально диференційованих товарів передбачає, що вертикальна внутрігалузева торгівля країни формується із імпорту товарів із високою доданою вартістю.

Незважаючи на позитивне сальдо та індекс стану балансу більший за одиницю, зовнішню торгівлю деревинною продукцією, яка належить до 44 групи УКТ ЗЕД не доцільно визначати як ефективну.

Отже, враховуючи виконані дослідження, можна запропонувати такі напрямки підвищення ефективності зовнішньої торгівлі деревиною та виробами з деревини (табл. 8).

Висновки. Отже, основними напрямками повинні стати: підвищення експортних цін на лісоматеріали необроблені та оброблені; удосконалення географічної структури експорту та імпорту плитної продукції; налагоджувати фанерне виробництво та збільшувати обсяги експорту даної продукції; збільшувати обсяги експорту продукції вищого ступеня обробки (наприклад пиломатеріали).

Стратегічним напрямком розвитку експорту для лісоматеріалів повинні і надалі бути країни Європи, оскільки можна очікувати більших доходів внаслідок девальвації гривні.

Необхідно вивчати можливості виготовлення паливних брикетів та інших видів паливних матеріалів на базі деревини для розширення товарного асортименту експорту. В цьому ракурсі необхідно налагоджувати співпрацю з такими країнами як Німеччина, Швеція, Австрія.

Таблиця 8. Напрямки підвищення ефективності зовнішньої торгівлі деревиною та виробами з деревини (основні види продукції 44 групи УКТ ЗЕД)

Зазначені пропозиції можуть позитивно вплинути на якість зовнішньої торгівлі деревиною та продукцією з деревини українських підприємств та отримати додаткові доходи в період економічної кризи.

Список літератури

1. Aquino, A. Intra-industry trade and inter-industry specialization as concurrent sources of international trade in manufactures // Weltwirtschaftliches Archiv. - № 114. - 1978. - с. 275 - 296.

2. BalanceR. H., ForstnersH., Murray T. Consistency Tests of Alternative Measures of Comparative Advantage // The Review of Economics and Statistics. - Vol. 2. - 1987. - c. 157 - 161.

3. Balassa B. Trade Liberalization and Revealed Comparative Advantage // Manchester School of Economics and Social Studies. - No.33. - 1965. - c.99 - 123.

4. www.ukrstat.gov.ua - офіційна сторінка Державного комітету статистики України.

Размещено на Allbest.ru