Україна та ЄС: перспективи та ризики для підприємств АПК України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Україна та ЄС: перспективи та ризики для підприємств АПК України

Ю. О. Каспришен,

студент Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ

Одним із важливих секторів економіки України у формуванні продовольчої безпеки держави й експортного потенціалу країни є агропромисловий комплекс. Підприємства, що здійснюють переробку сільськогосподарської продукції повинні забезпечувати виробництво високоякісних продуктів харчування для населення, як основного засобу відтворення життєдіяльності людини.

Враховуючи важливе значення АПК в економічному і соціальному зростанні суспільства, виникла необхідність дослідити проблеми підвищення ефективності виробництва і переробки сільськогосподарської продукції з в світлі перспективи підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС як засобу підвищення конкурентоздатності української продукції на європейському ринку.

Оскільки Україна задекларувала свій намір вступу до Європейського Союзу, то для забезпечення розширеного відтворення основного капіталу на новій технологічній основі, необхідно подумати про створення сприятливих умов для залучення як внутрішніх, так і іноземних інвестицій та формування заходів щодо співробітництва з ЄС. Ці заходи сприятимуть продовольчій незалежності України, її виходу на світовий і регіональні продовольчі ринки, зростанню економічного й соціального розвитку країни та підвищенню життєвого рівня населення.

Agriculture sector - one of the most important sectors of economy of Ukraine in shaping food security and export potential. Agricultural products processing enterprises should ensure production of high quality food for the population, it is the primary means of human reproduction.

The author took into account the importance of agribusiness in economic and social growth of the society. He decided to investigate the problem of improving the efficiency of production and processing of agricultural products, analyzed the prospects of the Association Agreement between Ukraine and the EU. This agreement is a means to enhance the competitiveness of Ukrainian products to the European market.

Ukraine declared its intention to join the European Union. To provide expanded reproduction of capital on a new technological basis, it is necessary to create conditions for attracting both domestic and foreign investment, to form an action plan for cooperation with the EU. These measures will contribute to food independence of Ukraine, its outlet to the world and regional food markets, the growth of economic and social development and improving living standards.

Ключові слова: співробітництво з ЄС, угода про асоціацію, наміри вступу, ризики для аграрного сектору, конкурентоздатність продукції.

Keywords: cooperation with the EU, association agreement, since the intention , the risks for the agricultural sector , the competitiveness of products.

Вступ

Розвиток соціально орієнтованого ринку України та перспектива підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС зумовили невідкладну потребу розв'язання актуальних проблем функціонування АПК - єдиної цілісної виробничо-економічної системи, яка охоплює ряд галузей економіки, спеціалізованих на виробництві продовольства.

Незважаючи на кризу, Європейський Союз продовжує залишатися одним з найуспішніших економічних та політичних проектів. Йдеться про умови ведення бізнесу, значний інвестиційний потенціал, високі технології та конкурентоздатність продукції європейських виробників.

Через зону вільної торгівлі з ЄС український виробник отримає можливість завоювати своє місце на «заможному» європейському ринку, знайти свою нішу та просувати якісний український продукт за достойною ціною на ринки європейських країн. Вітчизняні споживачі, у свою чергу, отримають доступ до високоякісних європейських товарів в Україні за нижчими цінами.

В певному значенні, це буде боротьба за економічне виживання, можливо навіть природний відбір для окремих сегментів галузей економіки, але боротьба, від якої виграє громадянин України, її економіка та зрештою держава. Для найбільш чутливих сегментів економіки країни будуть передбачені певні перехідні періоди та сприятливі адаптаційні умови, які дозволять запобігти шоковим явищам. Сам факт підписання Угоди про асоціацію значно підвищить інвестиційну привабливість та приток прямих іноземних інвестицій, що дозволить урівноважити від'ємний торговельний баланс з ЄС.

Успішне виконання Угоди про асоціацію означатиме відповідність критеріям членства. А відтак - підвищення якості життя громадян, модернізацію усіх сфер життя держави і суспільства, підвищення конкурентоздатності українських виробників тощо. Саме це, а не членство як таке, є метою європейської інтеграції [3].

З підписанням Угоди про Асоціацію з ЄС Україна може розраховувати не тільки на розширення ринків збуту, а й на приплив інвестицій, а отже отримати серйозний імпульс для розвитку технологій [1].

Угода про асоціацію є «дорожньою картою» на шляху до тієї України, якою переважна більшість наших співгромадян хоче її бачити: країною з потужною соціально орієнтованою економікою, заснованою на передових технологіях, що гарантує достойні доходи громадян і сильний соціальний захист.

Головний ризик у тому, що для модернізації економіки потрібні величезні ресурси і час. Але потрібне рішуче технологічне переозброєння всього виробничого ланцюга [2].

Постановка завдання

Одним із важливих секторів економіки України у формуванні продовольчої безпеки держави й експортного потенціалу країни є агропромисловий комплекс. Підприємства, що здійснюють переробку сільськогосподарської продукції повинні забезпечувати виробництво високоякісних продуктів харчування для населення, як основного засобу відтворення життєдіяльності людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що питання виробництва та промислової переробки сільськогосподарської продукції розглянуті в наукових працях: О.В.Шебаніної, І.О.Іртищевої, Ю.Г.Левченко, Р.А.Момотюк, Т.Ю.Герасимчук та ін. Однак, в них недостатньо досліджені проблеми проведення технічного переоснащення виробництва та розвитку техніко-технологічної бази підприємства. В Україні в основному вичерпані можливості інерційного зростання, що підтверджено зниження зовнішнього попиту та збільшенням обсягу імпорту товарів. Це спричинено глибокими структурними диспропорціями - значна частка виробництва є технічно та технологічно відсталою з високим ступенем зношеності основних фондів, низьким рівнем використання виробничих потужностей, високою енерго- та ресурсоємністю, відсутністю або низьким рівнем впровадження інновацій. При цьому не використовується значна частина науково-технічного потенціалу [6].

Мета досліджень. Враховуючи важливе значення АПК в економічному і соціальному зростанні суспільства, виникла необхідність дослідити проблеми підвищення ефективності виробництва і переробки сільськогосподарської продукції з в світлі перспективи підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС як засобу підвищення конкурентоздатності української продукції на європейському ринку.

Результати

сільськогосподарський асоціація український ринок

Галузі АПК поєднують виробництво і промислову переробку сировинних ресурсів рослинного і тваринного походження з реалізацією готової продукції, включають обслуговуючі ланки комплексу. Матеріально-технічна база більшості підприємств не відповідає сучасним вимогам, характеризується значною спрацьованістю обладнання, що негативно позначається і на економічних показниках.

Важливим напрямком підвищення конкурентоспроможності української продукції (як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках) є активізація інноваційно-інвестиційної діяльності. Основою економічно сталого розвитку є застосування інновацій. За визначенням Дж. Шумпетера [7], вони пов'язані із запровадженням нових товарів, або їх нової якості та нових методів виробництва, відкриттям нових ринків, отриманням нових джерел сировини або з принциповими змінами в наявній галузевій структурі.

Розробка і запровадження інвестиційно-інноваційних проектів є невід'ємною умовою переведення виробництва на інноваційну модель. Вона все більше стає стратегічним напрямом соціально-економічного розвитку будь-якого регіону.

Належного успіху у розвитку інноваційної діяльності можна досягти лише маючи відповідну інноваційну інфраструктуру, яка надає різноманітні послуги (накопичує і передає інформацію щодо різних інноваційних продуктів, акумулює необхідні для здійснення інновацій фінансові ресурси, формує бази даних про кваліфікованих спеціалістів у сфері інноваційної діяльності) [8].

Серед проблем, які виникають в агропромисловій сфері при впровадженні інновацій, можна виділити такі: відсутність науково-технічної інформації щодо самих розробок і їх впровадження на підприємствах України; невиправдано довга і складна процедура розгляду інноваційних проектів з метою надання їм певних пільг; відсутність ефективної системи фінансово-кредитної підтримки інноваційної діяльності з урахуванням і збереженням спеціалізації підприємств; високий економічний ризик у зв'язку зі значними витратами виробництва на нововведення і невизначеністю ринку збуту; певні труднощі в одержанні пільгових кредитів; невідповідність існуючої в Україні нормативної бази сучасному рівню розвитку світової техніки; нестача обігових коштів; відсутність кваліфікованих кадрів [4].

Враховуючи важливість та нагальність проблем, що стоять перед українською економікою, Кабінет міністрів України прийняв Постанову від 27 лютого 2013 р. № 187 «Про затвердження Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки». Згідно даної програми завданнями державної політики на 2013-2014 роки є:

- створення умов для проведення модернізації, технічного переоснащення, перепрофілювання діючих та відкриття нових підприємств;

- удосконалення нормативно-правової бази, що регулює торговельну діяльність;

- розширення мережі стаціонарних торговельних об'єктів, які відповідатимуть європейським та світовим стандартам;

- здійснення ринкового нагляду та заходів щодо інформування органів державного ринкового нагляду та споживачів про виявлену небезпечну продукцію;

- стимулювання впровадження інноваційних технологій у рослинництві з метою імпортозаміщення;

- забезпечення державної фінансової підтримки та запровадження механізму заохочення придбання сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва для формування сучасної техніко-технологічної бази агропромислових підприємств;

- стимулювання вітчизняних товаровиробників до впровадження інноваційних технологій, модернізації та будівництва об'єктів агропромислового комплексу з метою збільшення обсягів виробництва продукції, підвищення її якості та поступового імпортозаміщення, підвищення якості та конкурентоспроможності продуктів переробки продукції вітчизняного виробництва;

- стимулювання розвитку виробництва продуктів дитячого харчування, в тому числі молочних, м'ясних, рибних та плодово-ягідних продуктів дитячого харчування, з метою задоволення попиту внутрішнього ринку;

- формування позитивних довгострокових очікувань товаровиробників шляхом забезпечення цінової стабільності ключових аграрних ринків;

- збільшення обсягу експорту сільськогосподарської продукції та харчових продуктів;

- стимулювання розвитку обслуговуючої, виробничої сільськогосподарської кооперації та розвиток виробництва у господарствах населення;

- проведення модернізації та технічного переоснащення підприємств сільськогосподарського машинобудування і налагодження виробництва інноваційної сільськогосподарської техніки та обладнання для харчової і переробної промисловості та сільськогосподарських підприємств.

Таким чином, основним напрямком підвищення ефективності галузі є реконструкція діючих підприємств, їх технічне переоснащення на основі встановлення сучасних машин і устаткування, впровадження автоматизованих систем управління і контролю за виробництвом, наукової організації праці.

Висновок

В умовах ринкової економіки інтенсифікацію агропромислового виробництва, підвищення конкурентоспроможності його продукції, найкраще здійснювати на інтенсивній основі - технічному та технологічному його удосконаленні, шляхом запровадження системи комплексної механізації всіх технологічних процесів, використання прогресивних технологій, які сприяють зростанню продуктивності праці, зменшенню втрат продукції і зниженню її собівартості.

Оскільки Україна задекларувала свій намір вступу до Європейського Союзу, то для забезпечення розширеного відтворення основного капіталу на новій технологічній основі, необхідно подумати про створення сприятливих умов для залучення як внутрішніх, так і іноземних інвестицій.

Для підвищення ефективності виробництва і переробки сільськогосподарської продукції необхідно:

- забезпечити пріоритетність розвитку галузей АПК шляхом здійснення державної фінансово-кредитної підтримки підприємств за рахунок розширення видів їх кредитування;

- використовуючи досягнення науки і техніки, оновити матеріально-технічну базу, модернізувати виробництво, збільшити обсяги випуску конкурентоспроможної продукції й розширити її асортимент, активізувати роботу щодо залучення іноземних інвестицій та кредитів;

- продовжувати протекціоністську політику щодо вітчизняного товаровиробника;

- активізувати роботу по створенню інтегрованих структур, до складу яких повинні увійти сільськогосподарські, переробні підприємства, організації з матеріально-технічного забезпечення й збуту продукції.

Ці заходи сприятимуть продовольчій незалежності України, її виходу на світовий і регіональні продовольчі ринки, зростанню економічного й соціального розвитку країни та підвищенню життєвого рівня населення.

Література.

1. Асоціація з ЄС сприятиме технологічному переозброєнню українського АПК [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.interesu.info /?action =news_inf&id=26789.

2. Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 18 вересня 2013 р. / Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=246685736.

3. Єлісєєв К. 7 міфів угоди про асоціацію між Україною та ЄС [Електронний ресурс] / К. Єлісєєв // Народний Депутат. - 2013. - № 9 / К.Єлісєєв. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua.

4. Іртищева І. О. Інвестиційно-інноваційний розвиток агропродовольчої сфери Причорноморського регіону / І. О. Іртищева // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2007. - Випуск 3, т. 1. - С. 195-200.

5. Момотюк Р.А., Герасимчук Т.Ю. Про підвищення ефективності виробництва і промислової переробки сільськогосподарської продукції [Електронний ресурс] / Р. А. Момотюк. - Режим доступу: http://agrmash.info/zb/18/18-2.pdf#page=133.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2013 р. № 187 «Про затвердження Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки» [Електронний ресурс] /Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/187-2013-%D0%BF.

7. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / Й. Шумпетер; пер. с англ. - М. : Прогресс, 1982. - 455 с.

8. Шебаніна О. В., Короткова О. В., Піюренко І. О. Інвестиційно-інноваційна діяльність в АПК: сутність, проблеми та основні напрямки їх вирішення / Вiсник аграрної науки Причорномор'я. - 2008. - Випуск 4(47). - С. 11-18.

Размещено на Allbest.ru