Оподаткування доданої вартості: європейський досвід та українські реалії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Оподаткування доданої вартості: європейський досвід та українські реалії

С.П. Карпенко, аспірант Національного університету ДПС України

Стаття присвячена особливостям функціонування ПДВ у країнах Європейського Союзу та Україні. Проаналізовано диференціацію ставок справляння ПДВ та визначено перспективи застосування такого досвіду в Україні.

Ключові слова: ПДВ, основна ставка, диференційовані ставки, адміністрування

Article is devoted to the peculiarities of functioning of the VAT in the European Union and Ukraine. The differentiation of rates charging VAT and the prospects of application of such an experience in Ukraine was analyzed.

Keywords: VAT, the basic rate, differentiated rates, administration.

Вступ

Реформування податкової системи є одним із найактуальніших питань сьогодення. Зміни в оподаткуванні необхідні як з точки зору підвищення ефективності реалізації фіскального потенціалу податкової системи, так і регуляторного. У цьому контексті реформи, безперечно, повинні охопити і ПДВ, який є одним із найсуперечливіших податків в Україні. Дискусії стосуються як ставок справляння ПДВ, так і механізмів його адміністрування. Все це визначає актуальність досліджуваної проблеми.

Постановка проблеми. Проблеми і перспективи справляння ПДВ в Україні привертають увагу багатьох фахівців, зокрема О. Данілова, Ю. Іванова, А. Крисоватого, В. Мельника, Т. Паєнтко, А. Соколовської та ін. Праці зазначених фахівців заклали необхідний фундамент у розвитку теорії оподаткування, однак аспекти, які стосуються визначення оптимальних ставок оподаткування, а також адміністрування ПДВ потребують поглиблених досліджень з урахуванням європейського досвіду. Мета статті - оцінити тенденції оподаткування доданої вартості в Європейському Союзі та обґрунтувати перспективи адаптації європейського досвіду в Україні.

Викладення основного матеріалу

Незважаючи на непоодиноку критику, ПДВ залишається одним з найпоширеніших податків у світі, що обумовлено його потужним фіскальним та регуляторним потенціалом. ПДВ забезпечує стабільні надходження до бюджету навіть у періоди кризи та в умовах зростання тіньової економіки, оскільки споживачі навіть за зниження попиту все одно будуть купувати мінімально необхідний обсяг товарів, робіт, послуг.

В Україні ПДВ було запроваджено у 1992 р., ставку було встановлено на рівні 28%, яку потім було знижено до 20%. Запровадження ПДВ було обумовлено передусім фіскальними інтересами - наповнення бюджету. Цим пояснюються і останні зміни у механізмах справляння ПДВ, а саме запровадження 7% ПДВ на лікарські засоби. Загалом протягом всієї історії існування ПДВ в Україні він був орієнтований переважно на досягнення фіскальних цілей держави, відбувалося нівелювання його регуляторних можливостей. Також в Україні багато проблем існує у механізмах адміністрування ПДВ, що негативно позначається на його фіскальній ефективності, а механізм відшкодування ПДВ експортерам робить цей податок криміналізованим.

Ідея застосування ПДВ належить М. Лоре, який запропонував його використовувати у французькій колонії Кот-д'Івуар (1954), а після вдалого експерименту ПДВ у 1958 р. запровадили у Франції. Однак попри тривалу історію застосування ПДВ в Європі механізм його стягнення не відзначається досконалістю. Загалом можна виділити дві основні проблеми. Перша має комплексний характер, оскільки включає в себе визначення оптимальної ставки податку та об'єктів оподаткування. Друга проблема пов'язана із поверненням певній групі платників раніше сплаченого ПДВ.

Застосування оптимальної ставки оподаткування передбачає, крім визначення власне розміру стандартної ставки, обґрунтування доцільності застосування додаткових (диференційованих ставок). Це означає, що автоматично виникає необхідність обґрунтування до яких груп товарів (робіт, послуг) будуть застосовуватися знижені ставки, а які групи товарів (робіт, послуг) будуть звільнені від оподаткування.

Слід зазначити, що станом на липень 2014 р. єдина ставка справляння ПДВ серед членів ЄС застосовувалася тільки у Данії (25%) [1]. Ставка є досить високою (враховуючи мінімум пільг), у той же час вона забезпечує реалізацію не тільки фіскального, але і регулюючого потенціалу ПДВ. Датські фахівці обґрунтовують, що такий розмір ставки ПДВ забезпечує стимулювання експорту. Для Данії, економіка якої є не просто експортоорієнтованою, але і такою, що характеризується високою конкурентоспроможністю та значною часткою в експорті продукції з високою питомою вагою доданої вартості. Саме тому такий механізм не спрацьовує в країнах з економіками, які експортують переважно сировину та іншу продукцію з низькою часткою доданої вартості.

Ставки ПДВ, які перевищують 20%, застосовуються у Бельгії, Чехії, Іспанії, Латвії, Литві, Нідерландах (21%), Італії, Словенії (22%), Греції, Ірландії, Польщі, Португалії (23%), Румунії, Фінляндії (24%), Хорватії, Швеції (25%). Найвища ставка - 27%, застосовується в Угорщині [1]. Варто зазначити, що більшість зазначених країн змушені були підняти ставки ПДВ після кризи 2008 р., що обумовлено вимогами ЄС дотримуватися граничного рівня бюджетного дефіциту, а саме ПДВ є одним з тих податків, який здатний забезпечити надходження до бюджету навіть у період економічної депресії. Найнижча ставка ПДВ серед країн ЄС застосовується у Люксембурзі - 15%. Варто зазначити, що Люксембург не має потреби у максимальній реалізації фіскального потенціалу ПДВ, оскільки тривалий час ця країна займає провідні місця в рейтингах конкурентоспроможності та характеризується найвищим рівнем життя в Європі (на 50% вище від середнього по Європі), тому бюджет країни формується переважно за рахунок податків на власність та прибуткових податків.

Всі країни ЄС, крім Данії, разом із підвищенням ставок ПДВ запровадили знижені ставки на кілька груп товарів. Переважно це стосується товарів першої необхідності, послуг громадського транспорту, ліків, медичного обладнання для осіб з особливими потребами, дитячих крісел тощо. Болгарія, Чехія, Німеччина, Естонія, Іспанія, Італія, Латвія, Нідерланди, Австрія, Словаччина, Великобританія застосовують одну знижену ставку. Найбільший варіаційний розмах між стандартною та зниженою ставкою характерний для Нідерландів (21% і 6%) та Великобританії (20% і 5%). Варто зазначити, що інші спеціальні ставки ПДВ зазначені країни не застосовують, однак така комбінація ставок дала можливість їм максимально реалізувати не тільки фіскальний, але і регуляторний потенціал ПДВ. Найменший варіаційний розмах між стандартною та зниженою ставкою характерний для Чехії (21% і 15%), однак при цьому знижена ставка справляння ПДВ розповсюджуються на широкий перелік товарів та послуг: продукти харчування, послуги з водопостачання, фармацевтичну продукцію, обладнання для осіб з особливими потребами, дитячі крісла, пасажирські перевезення, книги, журнали, газети, послуги культури (кіно, театри), діяльність готелів тощо. Зазначена комбінація ставок існує в Чехії майже 6 років і зарекомендувала себе як високоефективна. На наш погляд, такий досвід буде корисним і для України, оскільки він містить елементи соціального захисту, що актуально в умовах зниження реальних доходів населення.

Крім знижених ставок, окремі країни застосовують спеціальні знижені ставки: Іспанія (4%) - продукти харчування, фармацевтична продукція, видання книг, газет та журналів; Франція (2,2%) - фармацевтична продукція, видання книг, газет та журналів; Ірландія (4,8%) - продукти харчування; Італія (4%) - продукти харчування, обладнання для осіб з особливими потребами, видання книг, газет та журналів, соціальні послуги; Люксембург (3%) - практично для всіх груп товарів, дозволених Директивою ЄС. Оскільки спеціальні знижені ставки застосовуються нетривалий період часу, то ефект від їх запровадження поки що достовірно оцінити складно. У цілому можна зазначити, що більшість країн намагається віднайти таку комбінацію ставок, яка б забезпечила збалансування регулюючого та фіскального потенціалу ПДВ.

Україна також має прагнути збалансувати інтереси держави та платників податків на основі оптимальної диференціації ставок. Однак, на наш погляд, не варто одразу орієнтуватися на досвід країн з високим рівнем розвитку економіки. Передусім необхідно звернутися до досвіду країн постсоціалістичного простору, які мали схожі з українськими проблеми та знайшли шлях вдалого їх вирішення.

Так, у Польщі базова ставка податку на додану вартість становить 23%, пільгові ставки (деякі дитячі товари, будматеріали, товари та послуги для сільського господарства) - 5% і 8%. Нульова ставка діє на експортний продаж, товари низького ступеню обробки, некомерційні послуги: охорона здоров'я, продаж товарів дрібним бізнесом з оборотом до 600 млн. злотих на рік. Звільнені від податку заходи щодо охорони праці, електро- і теплова енергія, вугілля [1, 3].

У Польщі щодо ПДВ встановленні обмеження на пільги. Податок сплачують юридичні особи, організації без прав юридичної особи та фізичні особи по своїй підприємницькій діяль-ності. Окремі види продукції та послуг (тваринництво, сільгосппродукція низького ступеню обробки, деякі об'єкти будівництва) звільнені від сплати податку.

З 1 січня 2009 р. запроваджено нову норму щодо сплати ПДВ, а саме - при імпорті товару ПДВ можна сплатити декларативним способом без потреби сплачувати податок у митній службі. Від сплати ПДВ звільнені продовольчі товари, які перетинають кордон з благодійною метою [3].

Являє практичний та науковий інтерес досвід Угорщини. Податок на додану вартість уперше був запроваджений в Угорській Республіці у 1988 р. Але вже на початку 90-х років він акумулював близько 18% бюджетних доходів ВВП. З 1994 р. встановлено дві податкові ставки: стандартну - 25% та пільгову - 12%. Крім того, з 1997 року були скасовані всі пільги на основні засоби, які ввозяться з-за кордону під час створення підприємства, а також можливість відшкодування податку при будівництві або придбанні нової квартири. Об'єктом ПДВ також стали субсидії, пов'язані з державним регулюванням цін [4]. З 2014 р. в Угорщині діє три ставки ПДВ: стандартна - 28%, пільгові - 5% та 18%.

На наш погляд, європейський досвід свідчить на користь застосування диференційованих ставок ПДВ в Україні, які можуть стати не тільки інструментом наповнення бюджету (як у випадку із запровадженням 7% ПДВ на лікарські засоби), але і регуляторним, наприклад при зниженні ставок на ті групи товарів, які виробляються вітчизняними товаровиробниками і споживаються переважно незаможними верствами населення або особами з особливими потребами.

Одним з аргументів проти застосування диференційованого оподаткування ПДВ є ускладнення адміністрування. Однак сучасні технології суттєво спрощують адміністрування ПДВ, особливо це стосується тих процедур, які мають технічний характер. Як свідчить досвід країн ЄС, вагомою проблемою в адмініструванні ПДВ є повернення частини податку, раніше сплаченого платниками (наприклад, експортерам, особам, які виїздять за межі ЄС). Як зазначають фахівці Європейської комісії [2], основні проблеми згруповані за рівнями ризику (низький, середній, високий та критичний). До проблем, які характеризуються високим та критичним рівнями ризику віднесено такі:

- проблеми технічного характеру, пов'язані з обробкою заявок на відшкодування, передусім з відхиленням заявок, які подані невчасно;

- не уніфікована система первинної документації для членів ЄС;

- проблеми технічного характеру, які виникають при необхідності завантаження великих інвойсів;

- неможливість коригування даних після їх відправки тощо.

Тобто, більшість проблем, які виникають при відшкодуванні ПДВ, пов'язані технічною організацією процесу адміністрування, який весь час удосконалюється. Виходячи з цього, заяви про катастрофічну недосконалість механізму справляння ПДВ в Україні є необґрунтованими. Процеси реформування ПДВ (як і податкової системи в цілому) в Україні потребують не тільки хаотичного копіювання європейського (чи іншого) досвіду, але і врахування особливостей його адаптації в Україні. Передусім необхідно зважити, що європейський досвід не орієнтований на часті хаотичні зміни податкової системи (навіть якщо це лише коригування ставок) протягом року. Як свідчить інформація Єврокомісії, зміни відбуваються у середньому не частіше, ніж раз на п'ять років. Це дає можливість оцінити вплив податкових реформ та прийняти обґрунтоване рішення щодо необхідності подальших змін в оподаткуванні.

Висновки

Європейський досвід свідчить на користь застосування диференційованих ставок ПДВ для окремих груп товарів. Запровадження таких ставок може мати як постійний характер (для окремих груп товарів, особливо соціального значення), так і тимчасовий (Super reduced rates запроваджуються на певний період часу для окремих груп товарів як виключення). Механізм диференційованого справляння ПДВ забезпечує ефективну реалізацію не тільки фіскального, але і регуляторного потенціалу ПДВ, що є необхідним для України. Досвід країн, які запровадили диференційоване оподаткування ПДВ, свідчить про відсутність складностей в адмініструванні. Проблеми в адмініструванні стосуються відшкодування ПДВ і мають переважно технічний характер.

Література

податок ставка ризик

1. VAT Rates Applied in the Member States of the European Union. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/vat/how_vat_works/rates/vat_rates_en.pdf

2. VAT Refund issues and solutions final - October 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/vat/traders/vat_refunds/vat_refund_issues.pdf.

3. Світовий досвід оподаткування: Республіка Польща. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/dosvid-modernizachii-krain-svity/polsha/?print

4. Світовий досвід оподаткування: Угорщина. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/svitovui-dosvid/hungary/

5. Europe commission (2014). “VAT Rates Applied in the Member States of the European Union”, available athttp://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/vat/how_vat_works/rates/vat_rates_en.pdf (Accessed 4 December 2014).

6. Europe commission (2014). “VAT Refund issues and solutions final - October 2012”, available at:http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/vat/traders/vat_refunds/vat_refund_issues.pdf (Accessed 4 December 2014).

7. Official website of State fiscal service of Ukraine (2014). “Svitovy dosvid opodatkuvannia: Respublika Polshcha”, available at: http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/dosvid-modernizachii-krain-svity/polsha/?print (Accessed 14 December 2014).

8. Official website of State fiscal service of Ukraine (2014). “Svitovy dosvid opodatkuvannia: Uhorshchina”, available at:: http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/svitovui-dosvid/hungary/(Accessed 14 December 2014).

Размещено на Allbest.ru