Особливості інтеграційних процесів між державами, що мають різні моделі економічного розвитку (на прикладі інтеграційного об’єднання НАФТА)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості інтеграційних процесів між державами, що мають різні моделі економічного розвитку (на прикладі інтеграційного об'єднання НАФТА)

Багато наукових праць були присвячені інтеграційним процесам між державами. Інтеграційні процеси мають позитивні наслідки для економік, якщо вони реалізують їх відповідні інтереси. Але не всі країни, що інтегруються мають одинаків рівень соціально-економічного розвитку і не всі розвиваються за різними моделями економічного розвитку. Тому, у статті є зв'язок з практичним завданням у сфері інтеграції, а саме розглядом особливостей інтеграції країни з різними моделями економічного розвитку, який вплив має різниця між моделями економічного розвитку на економіки держав у інтеграційному об'єднанні, за якими умовами вони можуть інтегруватися і чи вигідно цим країнами інтегруватися. Тому, у цій статі розглядається інтеграційне об'єднання НАФТА, як приклад взаємодії країн з різними моделями економічного розвитку.

Багато вчених займалися питаннями інтеграційних процесів як Де Бірс, Вінера та Бає, А. Сміт, Д. Рікардо, Голіков А.П., Довгаль О.А. та ін. Розглядом моделей економічного розвитку займалися такі вчені як Голіков А.П., Дейнека О.Г., Позднякова Л.О., Черномаз П.О. Також багато науковців аналізували діяльність інтеграційного об'єднання НАФТА: Вагапова В.Ф., Даркин А.В., Хафбауэр Г.К., Скот Д.Д., експерти з Інституту міжнародної економіки Петерсон та ін. Саме на основі досліджень цих вчених був зроблений упор у даній статті. У даній статі спочатку розглядається інтеграція у широкому розумінні, особливості розвитку країн, що інтегруються та теорії моделі економічного розвитку. Не вирішеними раніше частин загальної проблеми, що розглядається у даній статі, є особливості інтеграційних процесів між державами, що мають різні моделі економічного розвитку (на прикладі інтеграційного об'єднання НАФТА).

Завданнями статті є дослідження особливостей інтеграційних процесів між державами, що мають різні моделі економічного розвитку (на прикладі інтеграційного об'єднання НАФТА) та отримання відповідних наукових результатів у даному досліджені, висновки щодо доцільності інтеграції між такими державами.

У широкому розумінні міжнародна економічна інтеграція проявляється у стиранні між економічними суб'єктами - представниками різних країн, цей процес зближення, переплетення, адаптації національних господарств світового суспільства. У такому плані міжнародна економічна інтеграція розглядається як найвища ступінь розвитку міжнародних економічних відносин. Для створення інтеграційного об'єднання країн необхідні певні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні передумови[5].

Але, на думку деяких вчених, є така особливість у інтеграційних процесах, яка полягає у тому, що інтеграція супроводжується взаємним переплетінням процесів економічного зростання і на національному рівні, що призводить до формування єдиного господарського організму. Однак, слід зазначити, що в реальному житті одночасно діють дві тенденції - до інтеграції та до дезінтеграції. Крім того, в силу ряду причин різні елементи інтеграції в різних країнах отримують неоднаковий розвиток. У зв'язку з цим можна виділити такі типи інтеграції: жорстка - зумовлена обставинами зовнішнього характеру (одні країни є отримувачами вигод, інші - донорами); випадкова - утворюється і припиняється швидко і стихійно; гнучка - кожна країна є одночасно і донором, і отримувачем вигод[1].

Неоднаковий розвиток між країнами, що інтегруються може бути спричинений різними моделями економічного розвитку країн. Розглянемо економічні моделі розвитку країн.

Отже, спочатку розглянемо поняття моделі економічного розвитку. Модель економічного розвитку - тенденції розвитку економічного об'єктів (світової економіки, головних сфер світової економічної системи - розвинених країн, країн з перехідною економікою і країн, що розвиваються, національних економік, сфер господарства, інтеграційних об'єднань тощо), що призводять до певного економічного результату. Особливості моделей економічного розвитку (ступінь досягнення мети, комплекс заходів щодо її досягнення) визначаються конкретними умовами співвідношення й взаємодії економічних факторів[2].

Однією із найпоширеніших моделей економічного розвитку є модель «наздогоняючого розвитку». Ця модель базується на меркантилістській теорії (одержання прибутку за рахунок розвитку торгівлі на основі імпортозаміщення). Суть цієї моделі полягає в протекціонізмі галузей, часто підкріпленому державною монополією зовнішньої торгівлі і не конвертованістю національної валюти. Ця модель сприяє створенню багатогалузевої економіки, однак протекціонізм в остаточному підсумку знижує конкурентоздатність товарів на світовому ринку, що стає гальмом для подальшого розвитку й викликає необхідність застосування іншої моделі розвитку й викликає необхідність застосування іншої моделі розвитку - експортоорієнтованої. Суть її в орієнтації створюваних галузей переважно на зовнішній ринок. Ця модель передбачає високу конкурентоздатність товарів. Вона може сполучатися з активним залученням до експортного виробництва іноземного капіталу за допомогою створення сприятливого інвестиційного клімату (податкові пільги, політична й соціальна стабільність та ін.) Залежно від конкретних умов різних країн ці моделі застосовуватися як у чистому вигляді (Сінгапур, Гонконг), так і в модифікованому (Японія, Південна Корея). Інноваційна модель розвитку - економічна модель підйому продуктивних сил країни, яка базується на використанні високих технологій, що сприяють створенню конкурентоздатної продукції для зовнішнього ринку. Вона складається з багатьох елементів, що знаходяться в динамічному взаємозв'язку. Головними елементами інноваційної моделі є: система продукування наукових знань і інновацій, система утворення і підвищення кваліфікації, система комерціалізації наукових знань і інновацій, система використання інновацій, система керування і регулювання інноваційного розвитку економіки. Практично всі високо розвинені країни світи у наш час використовують модель інноваційно-орієнтованного розвитку своєї економіки[2].

Як відомо, розвиненими країнами у світі є США, країни ЄС, Канада та ін.

При інтеграції країни світу переслідують різні цілі. Але вони можуть не отримати те, що прагнуть через те, що вони розвиваються за різними моделями економічного розвитку. Тут можна привести декілька теоретичних прикладів, що базуються на відомих основах теорій інтеграції та зовнішньої торгівлі. Якщо одна країна А (з «наздоганяючою» моделлю розвитку) і країна В (інноваційна модель розвитку) утворюють зону вільної торгівлі, а як відомо, вона передбачає скасування митних тарифів між цими державами, то у країни А можуть виникнути суттєві проблеми з інтеграцією з країною В. Адже вона не може відкрити зовнішній ринок для країни В (лібералізація торгівлі), бо тоді товари з цією країни витиснуть товари вітчизняного виробника. Країна В має більш високий рівень економіки, адже вона у своєї основі бере інноваційний шлях розвитку, використовує високі технології. На ринку країни В, товари з країна А будуть не купляти, тому, що вони за якістю нижчі за вітчизняні. У країні А можуть закритися багато фабрик, заводів і країна може виявитися у стані економічної кризи. І як наслідок, країни А втрачає експортний потенціал, інфраструктура не розвивається. Тобто, національні інтереси країни А, можуть буди ущемлені і вона стане країною-донором. Стосовно країни В, то вона буде у більшому виграшу, ніж країна А, бо її товари будуть більше купляти у країні А. Ці умови не є рівними у рамках інтеграційного об'єднання. Тому, якщо інтеграційне об'єднання не вигідне для однієї країни, це означає країни не можуть розвиватись на деяких умовах між собою, і не зможуть у майбутньому перейти на більш тісні зв'язки та на більш глибокі рівні інтеграції навіть якщо країна А прийме умови такої економічної взаємодії, вона все більше і більше буде у занепаді. Адже торгівля визначає не тільки об'єми експорт, імпорт, а й подальший добробут населення, кількість робочих місць, розвиток галузей виробництва і т. п. Для того, щоб не допустити такого у рамках інтеграційного об'єднання можуть встановлюватися деякі обмеження, наприклад, застосування протекціонізму торгівлі у деяких сферах, обмеження експорту/імпорту на деякі групи товарів.

Можна сказати, що більше вигод від інтеграційного об'єднання можуть отримати країни з однаковою моделлю економічного розвитку, адже інтеграційні процеси на деякому етапі між цими країнами є рівними за своєю основою, а тому це може бути легше. Або можна припустити, що країна з інноваційною моделлю розвитку може інтегруватися, наприклад, з країною з екпоспорторієнтованною моделлю розвитку на більш вигідних умовах для останньої (якщо країни домовляться до цього). Але якщо ж існує великий розрив між моделями економічного розвитку різних країн і країна не може стати на іншу модель розвитку економіки, то можна створити умови для країни, яка є слабше за іншу, по деякими параметрам через різницю у моделях економічного розвитку, наприклад відсутність високотехнологічних товарів у виробництві тощо. Також великою проблемою може стати відтік капіталу у країну з інноваційною моделлю розвитку, перенасичення іноземною валютою країни з «наздоганяючим» рівнем розвитку, що може призвести до негативних наслідків. Як відомо з теорії інтеграційних процесів, то основною проблемою при інтеграції є виникнення проблеми з економічною взаємозалежністю у різних сферах, а це може оказати негативний вплив на економіки як із екпорторіентованною або імпортозаміщуючою так із інноваційною моделями розвитку. Також країни з різними моделями розвитку не завжди можуть проводити єдину політику по відношенні до інших країн, і тут треба однієї з країн поступатись під вимоги іншою у деяких конкретних випадках, що не завжди є вигідним.

Але, як показала практика, це не означає, що інтеграційні об'єднання із різними моделями економічного розвитку не мають право на існування та їх об'єднання принесе негативні наслідки - існують інтеграційні об'єднання, у які входять країни з різними моделями економічного розвитку і вони є досить успішними.

Більш конкретний приклад взаємодії держав у рамках інтеграційного блоку з різними моделями економічного розвитку можна навести на прикладі Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), куди входять такі країни як США, Канада та Мексика.

Як відомо, НАФТА є феноменальним об'єднанням двох країн з інноваційної моделлю економічного розвитку - США та Канади - з Мексикою - індустріально-аграрною країною, моделлю розвитку є «наздогоняючого» розвитку. Ряд країн Латинської Америки так званої «великої трійки» - Аргентина, Бразилія і Мексика, а також їхні сусіди по континенту - Болівія, Венесуела, Перу, Чилі та ін., де під впливом ще світової кризи 1920-1930-х рр. набула популярності концепція импортозаміщуючого господарства[6].

Зона вільної торгівлі, відома як угода про вільну торгівлю Північної Америки (НАФТА) - Північно-американська угода про вільну торгівлю (САССТ) між США, Канадою, Мексикою. Спочатку інтеграція США і Канади поступово розширювалася. США провели офіційні переговори з Мексикою в 1991 році щодо угоди про вільної торгівлі між США і Мексикою.

Для США північноамериканська угода покликана забезпечити приріст не тільки економічної, а й геополітичної потужності Сполучених Штатів. Вона - складова частина стратегічної політики США, спрямованої на досягнення широкомасштабних цілей: вільний рух американських товарів і послуг, вільний доступ для американських інвестицій, захист прав інтелектуальної власності, зростання конкурентоспроможності, використання нових регіональних порівняльних переваг за рахунок об'єднання високих технологій і інвестицій США з дешевою робочою силою Мексики і дешевими рясними природними ресурсами обох країн-сусідів[4].

Підкреслимо, що перед тим як Мексика почала переговори з приводу НАФТА, її уряд прийшов до висновку про те, що лібералізація торгівлі країни не гарантує довіри бізнесу та інвесторів, особливо з урахуванням метань і перегинів 1980-х. Були потрібні довгострокові гарантії того, що реформи не будуть згорнуті відразу. Тому, уряд необхідно юридично зобов'язує (у плані лібералізації і децентралізації) угоду з світовим економічним гігантом. Іншими словами, гарантом незворотності перетворень в країні могли стати тільки Сполучені Штати[8].

Для Мексики НАФТА була необхідна для успішного виконання економічних реформ, модернізації економіки. У минулому Мексика була країною, залежною від експорту нафти, сьогодні вона є чистим експортером промислових товарів, що забезпечує стійке економічне зростання. У ході переговорів Мексика добивалася забезпечення надійного доступу на найбільший у світі ринок (з перспективою витіснення звідти «азіатських тигрів»), збільшення потоку інвестицій, включаючи повернення мексиканських капіталовкладень, а також зниження рівня захисту ринку США. Участь Канади в переговорах надавало для Мексики можливість відкриття нового експортного ринку і джерела ПЗІ. Крім того, створення ЗВТ може забезпечити більш надійний інвестиційний клімат в Мексиці, а значить, залучить капітали і з третіх країн.

Зацікавленість Канади в ув'язненні НАФТА пов'язана з можливістю забезпечення надійного доступу своїх товарів на мексиканський ринок, а в майбутньому на швидко зростаючі ринки латиноамериканських країн[4].

Що стосується Канади, то перші роки вона менше всіх отримувала вигод від НАФТА, хоча її економіка тісно пов'язана з США і майже не має зв'язків з Мексикою. Однак у міру повномасштабного розвитку НАФТА, формування лібералізованого ринкового простору на всьому континенті Канада може розраховувати на приплив прямих і портфельних інвестицій з третіх країн, насамперед країн - членів ЄС, Японії[7].

У ході поглиблення інтеграції країни заснували спільні підприємства з виробництва товарів і послуг, що дозволило канадським, мексиканським і американським фірмам спростити доступ до технологій, знизити витрати виробництва, а також активізувати співпрацю у взаємних рамках з метою зміцнення позицій цих країн на міжнародних ринках. Північноамериканська інтеграція зробила значний вплив на функціонування банківського сектора.

Незважаючи на переважання переваг від участі в НАФТА, є і витрати для економік країн. Одна з них іноземна конкуренція - негативно відбивається на рівні зайнятості в США і Канаді, так як багато американські й канадські ТНК перенесли трудомісткі виробництва в Мексику з урахуванням фактора дешевої робочої сили. Але втрата робочих місць у трудомістких галузях збалансована появою нових робочих місць у сфері послуг, в капіталомістких і техноємких галузях. Також до негативних факторів відноситься те, що через підвищення залежності від американського ринку зросла вразливість економік Канади і Мексики, що особливо яскраво проявляється в періоди економічних спадів у США[3].

Існують статистичні дані, які надає сама НАФТА стосовно економічного розвитку країн, що входять до неї.

З того моменту, як інтеграційне об'єднання НАФТА вступило у силу, то зовнішня торгівля товарами між партнерами по НАФТА більш ніж потроївся, сягнувши 946 млрд. дол. США в 2008 році. За цей період, Канада - США торгівля майже в три рази, в той час як торгівля між Мексикою та США має більш ніж в чотири рази[9].

На сьогодні, партнери НАФТА обміняли близько 2,6 млрд. дол. США у торгівлі на щоденній основі один з одним. Це близько 108 млн. дол. США на годину[9].

Із початком функціонування НАФТА економіка Північної Америки збільшилась більш ніж в два рази. Сукупний валовий внутрішній продукт (ВВП) у Канаді, Сполучених Штатах та Мексиці перевершив доларів США 17 трлн. дол. у 2008 році, в порівнянні з США 7600 млрд. дол. у 1993 році.

Північноамериканські рівень зайнятості піднявся майже на 23% з 1993 року, що показує збільшення робочих місць до 39700000 [9].

З вище викладеного матеріалу статі зроблені висновки. Можна сказати про те, що від моделей економічного розвитку країн на певному етапі залежить на яких саме умовах країна може увійти до інтеграційного об'єднання, що країна може отримати від цього і з якими подальшими наслідками країна може стикнутися у майбутньому.

Можна констатувати, що інтеграційне об'єднання НАФТА є успішним, бо всі країни у цьому інтеграційного об'єднання незалежно від моделі економічного розвитку та розрив у розвитку соціально-економічному вирішують основні задачі та проблеми своїх економік, вклад інвестицій, розвиток ринків, різних секторів економіки, тощо. Це стало можливим через злагоджену спільну політику всередині інтеграційного об'єднання та правильно розставлені пріоритети при складані угоди між державами. Але важливо підкреслити те, що все ж таки Мексика відстає за економічним розвитком не знаходиться на одному рівні з США та з Канадою. США та Канада є країнами, що входять до «великої шестірки» світу. США - явний лідер у цьому об'єднанні. Але все ж таки Мексика зуміла вирішити основні проблеми в своєї економіці зі вступом до НАФТА.

Література

економіка світовий інтеграційний

1. Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія (Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка). Навч. пос. 2-ге вид. перероб. та доп. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 688 с.

2. Голіков А.П., Дейнека О.Г., Позднякова Л.О., Черномаз П.О. Економіка зарубіжних країн: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 404 с.

3. Вагапова В.Ф. НАФТА: влияние интеграции на конкурентоспособность стран-членов/ Российский внешнеэкономический вестник, №10, 2011

4. ДИДЕНКО Н.И. МИРОВАЯ ЭКОНОМИКА: КОНТУРЫ РАЗВИТИЯ Санкт-Петербург Издательство СПбГТУ, 2001

5. Довгаль Е.А. Международная экономика: Учеб. пособие: Для студентов высш. учеб. заведений/ Е.А. Довгаль; Нар. Укр. акад. - Х., 2001. - 264 с.

6. Кузнецкая О.Д., Шапкина И.Н. ИСТОРИЯ ЭКОНОМИКИ (ПОД РЕД. О.Д. КУЗНЕЦОВОЙ, И.Н. ШАПКИНА)/ М.: ИНФРА-М, 2002. - 384 с.

7. Раджабова З.К. МИРОВАЯ ЭКОНОМИКА (З.К. РАДЖАБОВА) 2-е изд., испр. - М.: Инфра-М, 2006. - 336 с.

8. Офіційний сайт журналу «Россия в глобальной политике» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www globalaffairs.ru

9. Офіційний сайт інтеграційного об'єднання НАФТА [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.naftanow.org

Размещено на Allbest.ru