Основні напрямки співпраці України та КНР в економічній сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні напрямки співпраці України та КНР в економічній сфері

Пономарьова І.С.

Досліджено економічний аспект двосторонніх відносин України та Китайської Народної Республіки. Автор характеризує основні напрямки економічного співробітництва між країнами, з моменту встановлення дипломатичних відносин і до сучасності. Досліджено основні етапи розвитку двосторонніх відносин в економічній сфері. Розглянуто основні проекти між Україною та КНР в торговельно-економічній галузі, як першочергові, так і довгострокові. Також, у статті аналізується товарообіг між державами за 2009--2014 рр., структура експорту та імпорту. Акцентується увага на взаємовигідності для обох країн співпраці у даному напрямку. Автор зазначає, що співробітництво з економічно сильною КНР, для України можливість не лише отримати додаткові інвестиції, але й можливість посилити свої позиції на міжнародній арені. Крім того, розглянуті перспективи подальшої співпраці України та КНР в цьому напрямку.

Ключові слова: Україна та КНР, інвестиції, товарообіг, економічна сфера, співробітництво.

Для України налагодження зв'язків з КНР є надзвичайно перспективним, тому що співробітництво з таким партнером може посилити її позиції на міжнародній арені. КНР цікава своєю моделлю розвитку і Українська держава може використовувати її досвід. Більше десятиліття тому Китай був виключно сільськогосподарською країною, а на сьогодні має найпривабливішу для інвесторів економіку в світі, тому Китайська республіка поступово стає економічною наддержавою і укріплення зв'язків з нею є надзвичайно важливим.

Китай, в свою чергу, вбачає в Україні перспективного економічного партнера, насамперед у таких галузях, як машинобудування, військово- промисловий комплекс, високі технології, зокрема, космічна техніка, авіа та суднобудівна галузь, матеріалознавство, радіаційна безпека тощо.

Все це зумовлює актуальність даної теми.

Історіографічна база дослідження представлена роботами, що присвячені двосторонньому

співробітництву України та КНР. Найповніше в цьому напрямку виступають українські дослідники. У роботі “Пріоритетні питання політики України щодо країн Азії” [2], А.З. Гончарук велику увагу приділяє аналізу міждержавних відносин України та КНР у різноманітних сферах, зокрема в економічній. А. Образцова у своїй роботі “Китай: перезагрузка” [6], характеризує основні фактори що впливали на розвиток українсько-китайського діалогу у різноманітних сферах та перспективи подальшої співпраці. Зазначає проблемні питання що можуть вплинути на стан двосторонніх відносин та можливі шляхи їх вирішення.

І.С. Погорєлова у своїй праці “Сучасні українсько- китайські відносини: історія становлення та розвитку” [7], розглядає відносини між Україною і Китайською Народною Республікою та узагальнює основні напрямки співробітництва у політичній, науково- технічній, економічній та гуманітарній сферах. Констатує досягнення та успіхи українсько- китайського співробітництва. Доводить перспективність подальшого розвитку відносин між Україною і КНР.

Таким чином, історіографічна база за даною проблемою є достатньою.

Метою дослідження є аналіз економічного співробітництва між Україною та Китайською Народною Республікою.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд наукових завдань:

дослідити етапи розвитку двосторонніх відносин;

проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва на сучасному етапі в економічній сфері;

визначити пріоритетні напрямки співпраці та її перспективи.

Джерельна база роботи представлена спільними комюніке та деклараціями, меморандумами, угодами між урядами країн в економічній та торгівельній сферах, офіційними сайтами урядів країн. Саме вони дозволяють відслідкувати основні напрямки співпраці країн в економічній сфері, проаналізувати вже проведені заходи та побачити перспективні проекти що заплановані в майбутньому.

Методологічна основа роботи представлена наступними підходами та методами. Хронологічно- історичний підхід було використано при викладі основного матеріалу, для того, щоб дослідити у хронологічній послідовності розвиток двосторонніх

відносин, та розвиток економічного вектору

співробітництва між Україною та КНР.

Методи аналізу і синтезу були використані при вивченні напрямків та форм співробітництва між країнами в економічній галузі.

Структурно-функціональний метод. Використання цього методу у роботі, дозволило визначити роль економічного аспекту у співробітництві України та КНР, та його вплив на подальший розвиток та укріплення відносин між країнами.

Налагодити тісні економічні зв'язки з Китаєм намагався ще Леонід Кучма. Завдяки декларації про принципи відносин і стратегічну співпрацю між Україною та Китайською Народною Республікою в ХХІ столітті були закладені основи економічного та стратегічного співробітництва. Зокрема було вирішено вжити заходів щодо поліпшення механізму координації для комерційного співробітництва, постійно збагачувати і оптимізувати структуру торгівлі, збільшити обсяг торгівлі й почати співпрацю у сфері високих технологій. А також, заохочувати і підтримувати установи та підприємства Китаю та України створювати масштабні інфраструктурні та енергетичні проекти між Китаєм, Україною і третіми країнами [12].

Товарообіг між КНР і Україною за підсумками 2003 р. склав 2175 млн. дол. і зріс порівняно з 2002 р. на 76,3%. Експорт Китаю склав 928,9 млн. дол. (збільшення на 76,1%), а імпорт - 1246,1 млн. дол. (збільшення на 76,4%). Негативне сальдо КНР склало 317,2 млн. дол. Найбільший вартісний обсяг і питома вага експорту КНР склали товари народного споживання. Значно збільшилася частка в експорті машинотехнічної продукції. Ввезення в Україну китайських товарів по групі електромашин й устаткування збільшилося на 220%, склавши 133,1 млн. дол. З України в КНР ввозилися чорні метали (1015,7 млн. дол. із зростанням на 271,2%), на які припадає 81,5% від загального обсягу імпорту КНР з України. За підсумками 2003 р. в китайському імпорті відбулося значне збільшення питомої ваги літальних апаратів - на 491% (10,8 млн. дол.) [8].

Втім, за часів президентства Віктора Ющенка політичні відносини Китаю з Україною зіпсувалися, тому, економічне співробітництво довелося відкласти. Але зовсім без співробітництва не обійшлося. За статистичними даними китайської сторони, в 2005 р. обсяг договірних інвестицій в Україні досяг 41,9 тисяч дол. Китайську сторону приваблювала в Україні телекомунікаційна сфера - зокрема, активну роль тут відігравали провідні компанії КНР в цій області - “ZTE” і “Хуавей”, а також виробництво хімічної продукції в Україні [7].

Що стосується торгівельно-економічних відносин, то обсяг товарообігу між двома країнами в 2006 р. досяг більше 3 млрд. дол. На той час Україна не використовувала в повному обсязі можливості співпраці з Китаєм. В якості пріоритетного для України напрямку зовнішньої політики був обраний Захід, Євросоюз та США.

Світова фінансово-економічна криза негативно позначилася на двосторонній торгівлі, обсяги якої скоротилися. Але якщо КНР за підсумками 2009 р.

вдвічі скоротила експорт товарів в Україну, то Україна навпаки збільшила поставки в 2,6 рази. Експорт досяг рекордного за останні роки показника - 1,4 млрд. доларів. Багато в чому це пояснювалося тим, що Китай відновив закупівлі українського металу. У 2009 р. Китай завіз 1,9 млн. т. цієї продукції з України на 619 млн. доларів, тоді як у 2008 р. таких постачань не було [9].

Відновити економічний інтерес КНР до України намагався і Віктор Янукович. За час його президентства було підписано ряд угод, які дали можливість Україні отримати інвестиції з Китаю, поліпшити товарообіг між двома країнами та розвивати співробітництво в сферах авіації, космосу, науки і техніки, сільського господарства, інфраструктурного будівництва і т.д. Для посилення існуючих механізмів взаємодії було засновано комісію з питань двостороннього співробітництва з співголовами на рівні віце-прем' єрів (2011 р.). У її рамках створено підкомісії в сфері торгівлі, науки, сільського господарства, космосу, культури та освіти [10].

У рамках засідання комісії було досягнуто низку домовленостей про реалізацію спільних проектів та напрямки співпраці. Зокрема, про участь китайської компанії Tiandi Science Technology CO, LTD в модернізації технічного обладнання шахт України, участь Міжнародної будівельної компанії при Китайській корпорації будівництва гідроенергетичних об' єктів у будівництві малих гідроелектростанцій в Україні, а також, про співпрацю з машинобудівною корпорацією СІНОМАШ щодо будівництва парогазової електростанції в Щолкіно (Крим). Крім того, сторони обговорили можливості залучення провідних китайських підприємств до модернізації транспортної інфраструктури України, виконання безперешкодного здійснення контейнерних перевезень за маршрутом Китай - Україна - країни Західної Європи. Також досягнуто домовленості з співпраці в області авіатранспорту. Україна була готова запропонувати Китаю свої літаки і кораблі, можливості з будівництва об'єктів енергетики. У 2010 р. Феодосійська суднобудівна компанія “Море” приступила до виконання контракту з Китаєм на постачання чотирьох десантних кораблів на повітряній подушці класу “Зубр”. За даними Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння, вартість угоди перевищувала 300 млн. доларів [12].

Також у 2013 році тривали переговори з Китаєм щодо розбудови порту, неподалік Євпаторії із глибиною до 25 метрів. Проект (10 мільярдів доларів) передбачав зведення кількох терміналів і зерносховищ для транзиту вантажів (зерна, сільгосппродукції та машинобудівної продукції). Китай спростовує інформацію про наміри будувати в Криму глибоководний порт. Компанія- підрядник заявила - поновлювати переговори не буде через окупацію півострова та зміну там влади [5].

На сучасному етапі Україна та КНР розглядають питання співробітництва в галузі сільського господарства. 1 вересня 2014 року відбулося четверте засідання Підкомісії з цих питань між урядом України та Урядом КНР. Була підписана Угода про співробітництво в галузі здоров' я та карантину тварин. Підписання відбулось за участю Міністра аграрної політики і продовольства України Ігоря Швайки та Головного економіста Міністерства аграрної політики КНР Ян Шаопіном. “Не дивлячись на важку ситуацію у державі та всі виклики, останнього часу, сільське господарство України демонструє зріст експортного потенціалу. В нас є ті напрями, за якими ми вже можемо поглиблювати співпрацю. І якщо у 2013 році товарообіг між Україною та Китаєм склав більше 700 мільйонів, то чому б не зробити його мільярдним?!”, - заявив Міністр. “Тим паче, що Україна нарешті позбавилась рабської прив'язаності до Російської Федерації. Наше партнерство з Китаєм чесне та побудоване на взаємовигідних умовах” [1].

За даними Держкомстату України, в 2013 році загальний товарообіг між Україною та КНР збільшився у порівнянні з 2012 роком на 8,4% і склав 10,63 млрд. дол. США. Український експорт становив 2,73 млрд. дол. (збільшення на 53,4%), імпорт з КНР - 7,90 млрд. дол. (залишився на рівні 2012 р.). Від'ємне сальдо України в торгівлі з КНР за 2013 році склало 5,17 млрд. дол. США [4].

Щомісячні обсяги експорту - імпорту товарів Україна - КНР у 2013 році (млн. дол. США)

україна китайський економічний співробітництво

Головними товарними позиціями українського експорту у 2013 році були: мінеральні продукти (залізні, титанові, цирконієві руди), питома вага яких становила близько 67%; жири і масла тваринного або рослинного походження, частка яких збільшилася майже до 14%; машини, устаткування і механізми (в основному, газові турбіни), частка яких склала практично 10%. У структурі китайського імпорту в 2013 році основними товарними групами були: машини, устаткування та механізми - 36%, неблагородні метали та вироби з них - 12%, текстиль та текстильні вироби - 10%, взуття, головні убори, парасольки - 9%, пластмаси та каучук - 7% [4].

Згідно з даними Генеральної митної адміністрації КНР, за підсумками 2013 року товарообіг між Україною та КНР склав 11,1 млрд. дол. США, що більше показника 2012 р. на 7,3%. При цьому, експорт товарів з України становив 3,3 млрд. дол. США (зростання на 7,9%), імпорт - 7,8 млрд. дол. США (зростання на 7,1%). Сальдо двосторонньої торгівлі було на користь КНР і склало 4,5 млрд. дол. США [8].

Найактивніше здійснювали експортно-імпортні операції підприємства м. Києва, Донецької,

Дніпропетровської, Київської, Запорізької, Луганської та Одеської областей.

На даному етапі у структурі двостороннього обігу торгівлі товарами наявний значний дисбаланс: імпорт китайських товарів практично втричі перевищує український експорт до Китаю.

При цьому, якщо китайський імпорт до України є збалансованим (практично всі товарні групи рівно представлені), то український експорт до КНР є, в принципі, монокультурним і сировинним (руди, шлаки, сировина для металургії).

За оцінками китайських експертів, головним чинником, що обмежує зростання обсягів українського експорту до КНР, є досить велика вартість української технологічної продукції (обладнання та устаткування) і її якісне відставання від аналогічної продукції основних світових виробників.

До того ж, двостороннє інвестиційне співробітництво поки що не відповідає можливостям Китаю і потребам України. Нарощування обсягів імпорту з КНР не супроводжується активізацією інвестиційного співробітництва (0,48% у загальному обсязі залучених прямих іноземних інвестицій), українські інвестиції в КНР також практично відсутні.

Згідно з даними Держкомстату України, станом на 01.01.2014 року загальний обсяг залучених в економіку України китайських інвестицій становив 20,3 млн. дол. США, приріст інвестицій за 2013 рік склав 1,6 млн. дол. США.

Найбільший обсяг інвестицій з Китаю надійшов до української промисловості, він становить 8,7 млн. дол. США, що складає 42,7% від загального обсягу китайських інвестицій. У сферу оптової та роздрібної торгівлі інвестовано 3,85 млн. дол. США (19,0%); до сільського, лісового та рибного господарств залучено 1,99 млн. дол. США (9,8%) [4].

Також, необхідно відзначити, що Україна і Китай у 2010-2013 рр. домовились про реалізацію кількох спільних проектів. Всі вони знаходяться на різних стадіях розробки, але наразі жоден з них не було реалізовано повністю. Серед таких проектів можна відзначити наступні:

будівництво залізниці від аеропорту до Києва. Відповідну рамкову угоду було підписано в ході візиту президента України. Документ дозволить одержати кредитне фінансування в обсязі до 1 млрд. доларів на будівництво залізниці протяжністю 8 км, 4 станцій і постачання електропоїздів;

меморандум про співпрацю в будівництві парогазової електростанції у селищі Щолкіно в Криму вартістю 700-800 млн. доларів. Крім того, досягнута домовленість про надання Україною в лізинг бурової установки для розробки родовищ на шельфі вартістю 200 млн. доларів. Українські і китайські компанії мають намір спільно розробляти родовища на шельфі Чорного моря;

програма двостороннього співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях на 2011-2015 рр. Документ містить у собі більше 50 “першочергових” і “перспективних” проектів. Серед них - технічне співробітництво, участь у дослідницьких програмах один одного, обмін делегаціями фахівців [1].

Таким чином, з приводу економічного співробітництва України та КНР, можна сказати, що воно розвивалося з перемінним успіхом:

1. 1991-2004 рр. - почало активно розвиватися після серії двосторонніх візитів глав держав, та після підписання відповідних договорів. По-перше, це пов'язано з угодою про створення Міжурядової комісії, для регулювання торгівельно-економічних відносин, а також з декларацією 2001 р. про співробітництво в ХХІ ст. яка і стала основою для подальшого розвитку двосторонніх відносин.

2004-2010 рр. - цей розвиток був припинений через те, що за часів В.Ющенка Україна більше орієнтувалася на Захід та США ніж на АТР, а також з внутрішньополітичними суперечками в Україні. Діалог між країнами був, але носив лише декларативний характер, тобто на практиці нічого суттєвого зроблено не було.

з 2010-2013 рр. - керівництво України надавало двосторонньому співробітництву нового значення. Про це свідчать офіційні візити глав держав та урядів країн, підписані договори та декларації, а також активна підготовка спільних проектів у різноманітних сферах. Але з середини 2013 р. ситуація змінилася. Це було пов'язано зі зміною влади в КНР, а потім, політична криза в Україні також негативно відобразилася на двосторонніх відносинах. Нове керівництво Китаю не підтримало В.Януковича ще з самого початку революції на Україні.

Як надалі будуть складатися відносини України з КНР - невідомо. Зараз, першочергове завдання для України - стабілізувати внутрішньополітичну ситуацію. КНР, в свою чергу, займає дуже обережну позицію. З одного боку, підтримує територіальну цілісність України і засуджує прояви сепаратизму, а з іншого закликає нову українську владу припинити жорстокість на південному сході країни і вирішити все шляхом компромісу. Але обидві країни розуміють перспективність двосторонньої співпраці і прагнуть зберегти вже досягнутий рівень стратегічного партнерства.

Список використаних джерел

1. Відбулося засідання Підкомісії з питань співпраці в галузі сільського господарства між Україною та КНР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukr-china.com/ua/news/Ukraina_Kitay/Sostoyalos_zasedanie_Podkomissii _po_voprosam_sotrudnichestva_v_oblasti_selskogo_hozyaystva_mez hdu_Ukrainoy_i_KNR.html.

2. Гончарук А.З. Пріоритетні питання політики України щодо країн Азії. Аналітична доповідь / А.З. Гончарук, О.К. Микал, А.М. Кобзаренко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/pyt_Azya-dbec8.pdf

3. Декларація про розвиток та поглиблення відносин дружби і співробітництва між Україною і Китайською Народною Республікою від 04.12.1995. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=156_057.

4. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2014/zd/o_eit/o_eit_u13.ht m

5. Китай відмовився будувати новий порт у Євпаторії через окупацію Криму [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://upi.org.ua/news/kitaj_vidmovivsja_buduvati_novij_port_u_evpa toriji_cherez_okupaciju_krimu/2014-06-01-19578

6. Образцова А. Украина - Китай: перезагрузка / А.Образцова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://profil-ua.com/index.phtml?art_id=2194&action=view.

7. Погорєлова І.С. Сучасні українсько-китайські відносини: історія становлення та розвитку / І.С. Погорєлова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Ist/2010_19/8.pdf

8. Товарооборот между Украиной и Китаем составил 6 млрд. долларов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rbc.ua/rus/newsline/show/tovarooborot-mezhdu- ukrainoy-i-kitaem-v-2010-g-sostavil-lish-16012011041400.

9. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Китаєм [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://china.mfa.gov.ua/ua/ukraine-cn/trade

Размещено на Allbest.ru