Концептуальні основи цивілізаційної геополітики держав БРІКС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Кафедра міжнародних відносин

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ ГЕОПОЛІТИКИ ДЕРЖАВ БРІКС

Шульгіна М.В.

аспірантка

Україна, Дніпропетровськ

Анотація

На сьогодні світова політична спільнота зіткнулася з проблемою сучасних геополітичних перетворень, за яких виникають і зміцнюються нові глобальні структури та підвищується значення фактора цивілізаційної ідентичності. Виникають умови, які сприяють формуванню партнерства традиційних культур, релігій і цивілізацій, представлених насамперед їх серцевинними державами. Як приклад даного процесу, доцільно розглянути діалоговий механізм БРІКС, країни якої є головними представниками основних традиційних цивілізацій. Важливе значення для аналізу сучасних глобальних структур мають межі цивілізаційного впливу БРІКС та шлях її членів до передових держав глобального розвитку.

Ключові слова: геополітика, цивілізація, простір, цивілізаційна геополітика, цивілізаційна ідентичність.

Even now the advent of "great geopolitical revolution" is voiced; its main feature is the new role of developing countries, which are ahead of the so-called developed ones in many areas. Global competition for the first time in recent history, acquiring a civilizational dimension and is expressed in the rivalry of different values and development models within the framework of the universal principles of democracy and market economy.

Keywords: geopolitics, civilization, space, civilizational geopolitics, civilizational identity.

Шульгина М.В. Концептуальные основы цивилизационной геополитики государств БРИКС

На сегодняшний день мировое политическое сообщество столкнулось с проблемой современных геополитических преобразований, при которых возникают и укрепляются новые глобальные структуры и повышается значение фактора цивилизационной идентичности. Возникают условия, способствующие формированию партнерства традиционных культур, религий и цивилизаций, представленных прежде всего их сердцевинными государствами. Как пример данного процесса, целесообразно рассмотреть диалоговый механизм БРИКС, страны которой являются главными представителями основных традиционных цивилизаций. Важное значение для анализа современных глобальных структур имеют пределы цивилизационного влияния БРИКС и путь ее членов к передовым государствам глобального развития.

Ключевые слова: геополитика, цивилизация, пространство, цивилизационная геополитика, цивилизационная идентичность.

Сучасний світ перебуває в процесі масштабних геополітичних трансформацій, які багато дослідників пов'язують з корінним зрушенням в балансі між цивілізаціями, сформованому в останні п'ять сторіч існування западоцентричного світу Модерну. Майбутній вигляд світової цивілізації, незважаючи на запеклий опір "гегемона", який слабіє, все більше постає як світ, заснований на поліцентричності взаємодії регіональних цивілізацій, за провідної ролі їх стрижневих держав. У зв'язку з цим зростає інтерес до проблем цивілізаційної геополітики, що формується в нових структурах, які закладають основи майбутнього світопорядку. Цим визначається актуальність осмислення концептуальних основ цивілізаційної геополітики країн БРІКС, яка є метою даної статті.

До останнього часу більшості спостерігачів уявлялося очевидним, що цивілізаційна багатополярність сучасного стрімко глобалізуючого світу нерідко вступає в протиріччя з тенденцією до фактичної однополярності в міжнародних відносинах і призводить до агресивного нав'язування західного способу життя і цивілізаційних пріоритетів. Багатополярність центрів сили, що формуються перебуває в зародковому стані, в порівнянні з головним центром сили сучасного світу - Сполученими Штатами Америки. Новітні ж тенденції підтверджують, що головною, знаковою рисою сучасного етапу міжнародного розвитку є глибинні зрушення в геополітичному ландшафті, потужним каталізатором яких стала глобальна фінансово-економічна криза. Міжнародні відносини переживають перехідний період, сутність якого полягає у формуванні поліцентричної міжнародної системи. Цей процес проходить непросто, супроводжується підвищенням турбулентності економічного і політичного розвитку на глобальному та регіональному рівнях. Міжнародні відносини продовжують ускладнюватися, їх розвиток стає все більш складно передбачувати.

Продовжують скорочуватися можливості історичного Заходу домінувати у світовій економіці та політиці. Відбувається розосередження світового потенціалу сили і розвитку, його зміщення на Схід, в першу чергу в Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Вихід на авансцену світової політики та економіки нових гравців на тлі прагнення західних держав зберегти свої звичні позиції пов'язаний з посиленням глобальної конкуренції, що проявляється в наростанні нестабільності в міжнародних відносинах [1].

У цих умовах підвищується значення фактора цивілізаційної ідентичності, і на перший план виходить цивілізаційний вимір геополітичних процесів. Він визначається тим, що глобальна конкуренція вперше в новітній історії набуває цивілізаційного виміру і виражається в суперництві різних ціннісних орієнтирів і моделей розвитку в рамках універсальних принципів демократії та ринкової економіки. Все більш голосно заявляє про себе культурно-цивілізаційне різноманіття сучасного світу.

З іншого боку, на тлі протистояння техногенної західної та традиційних незахідних цивілізацій з означеної С. Хантінгтоном осі "Захід проти решти світу" відбувається формування партнерства традиційних культур, релігій і цивілізацій, представлених насамперед їх серцевинними державами, що покликане забезпечити спільне відстоювання їх інтересів у зростаючому протистоянні із Заходом і відновлення збалансованого і гармонійного розвитку людства. Прикладом тут перш за все є діалоговий механізм БРІКС. Ідея БРІКС у чомусь повторює ідею Е.М. Примакова, висловлену ним під час перебування прем'єр-міністром РФ, - про створення російсько- індійсько-китайського союзу, який може стати противагою глобального "атлантичного" диктату. геополітичний цивілізаційний ідентичність

Саме країни БРІКС є головними представниками основних традиційних цивілізацій. Н. Михайлов виділяє такі основні критерії цивілізаційної "зрілості" взагалі і для країн БРІКС, зокрема:

- Наявність безперервної, як мінімум, тисячолітньої духовної традиції у вигляді "державної" релігії, за парадоксальним винятком, мабуть, Китаю, де роль релігії (в західному сенсі) значною мірою відіграє древній культ предків і даосизм у купі з етико- соціальними доктринами конфуціанства, буддизму, а останнім п'ятдесятиріччям і марксизму, і маоїзму, і реформізму Ден Сяопіна;

- Наявність багатовікової імпероподібної державності, за винятком, мабуть, ісламської, відцентрової за своєю природою цивілізації, яка не має в даний час єдиного політичного і, тим більше, державного центру (хоча така мета спостерігається). Разом з тим, проблема визначення політичного ядра прийдешнього "всесвітнього халіфату" представляється вельми актуальною, якщо не з цивілізаційної, то з геополітичної точки зору;

- Уявлення про межі власного цивілізаційного впливу і простору, тобто про деяку рівновагу між відцентровими і доцентровими силами. Для Китаю, наприклад, - це древній космографічний концепт про "Священий червоний континент" або "Серединну державу" (Чжунго) як ядро, яке здійснює цивілізаційний "протекторат" над оточуючими його дев'ятьма областями (цзючжоу) аж до Паміру на заході, Монголії на півночі і М'янми, Малайзії і Філіпін на південному сході. Для Росії - це ідея "Святої Русі" та "Москви - Третього Риму" у купі з цілеспрямованою "русифікацією" Сибіру на сході та ідеями панславізму (Східна Європа та Балкани) на заході і південному заході. Для ісламу - це потенційно територія всього світу, а кінетично - прикордонні бої з зороастризмом та індуїзмом на сході і християнством на заході і півночі. Мінімум експансіонізму демонструє лише індуїстська цивілізація, хоча і її межі потенційно могли б розгорнутися до Ірану, Афганістану і Таджикистану на північному заході і до М'янми, Таїланду і Камбоджі - на сході;

- Неодмінна наявність моноетнічного і монокультурного ядра в оточенні поліетнічної і полікультурної оболонки з домінантою "цивілізаційної" мови ядра поряд з великим етнолінгвістичним різноманіттям периферії (мінімальне в ісламі, максимальне в Росії та Індії, а в Бразилії - ще й расове) [2].

У 2012 році Світовий банк повідомив, що країни- члени БРІКС представляють собою передові держави глобального розвитку. Це доводить, що актори, які входять до цієї групи держави змогли досягти значних успіхів. За даними Всесвітнього банку, сумарний ВВП країн БРІКС у 2013 році склав 15,75 трильйонів доларів, або близько 18 відсотків від світового ВВП, населення п'яти країн - 3 млрд. осіб. Загальний обсяг валютних резервів країн БРІКС досяг 4,4 трильйона доларів, що більш ніж в чотири рази перевищує аналогічний показник США і країн єврозони разом узятих. При цьому темпи зростання в країнах БРІКС, навіть з

урахуванням поточного уповільнення, значно вище, ніж в США і більшості європейських країн. Згідно з наявними прогнозами, до 2020 року товарообіг між членами БРІКС перевищить загальну суму торгових угод між Америкою та Європою. Крім того, БРІКС володіє величезним інтелектуальним потенціалом в галузі високих технологій та машинобудування. В останні 25 років країни об'єднання змогли розпочати активну роботу, скоротили інфляцію і створили фонди швидкої окупності. За цей час члени БРІКС змогли встати на шлях розвитку і перетворитися на "країни першого світу". Вхідні в цю групу держави зуміли вибрати свій шлях, який і став зрештою запорукою їхнього успіху. За прогнозами експертів, країни БРІКС, які мають багаті природні ресурси, потужну виробничу базу та розвинуте сільське господарство, потіснять західні еліти зі світового економічного Олімпу.

В умовах, коли структури міжнародного управління, створені в рамках конфігурації сил, заснованої на однополярному домінуванні США, демонструють все більш явні ознаки втрати легітимності та ефективності в умовах, коли все ширше використовуються перехідні і тимчасові механізми, частіше на шкоду принципом багатосторонності, країни-учасниці розглядають БРІКС як важливу рушійну силу процесу поступового перетворення і реформування нинішніх інститутів в рамках переходу до більш представницької та справедливої системи глобального управління, здатної генерувати більш інклюзивне глобальне зростання і сприяти забезпеченню стабільності, миру і процвітання в усьому світі.

Забезпечення безпеки цивілізаційного розвитку держав БРІКС, які є країнами-лідерами регіональних цивілізацій, в умовах глобалізації має ряд особливостей, до яких можна віднести: посилення масштабності і результативності інформаційного та ціннісно-нормативного впливу з боку інших країн; тенденцію до закріплення далеко не кращих елементів найбільш впливових культур на шкоду традиційному і моральному досвіду; транснаціоналізацію і технологічну модернізацію міжнародних терористичних організацій; штучне розпалювання протиріч і конфліктів між різними цивілізаційними спільнотами.

Цивілізаційний розвиток стрижневих держав незахідних цивілізацій в умовах глобалізації характеризується інформаційним впливом, який приводить до асиміляції далеко не кращих стандартів західної культури на шкоду власним цивілізаційним інтересам. В умовах глобалізації західний інформаційний вплив також сприяє штучному посиленню протиріч і конфліктів між різними цивілізаційними спільнотами та цивілізаційними платформами.

Незважаючи на домінування однополярної моделі сучасного світу, нав'язуваної США, стрижневі держави незахідних цивілізацій розширюють і зміцнюють свій геополітичний потенціал. За умови його ефективного використання, на основі комплексного підходу до захисту цивілізаційних і національних інтересів можливі суттєва мінімізація наявних цивілізаційних загроз і протистояння глобалізації з одновекторною спрямованістю. Механізми мінімізації сучасних геополітичних загроз засновані на програмному прагненні країн БРІКС до багатополярного світу і цілеспрямованому формуванні лояльних геополітичних поясів у просторах свого ближнього і далекого зарубіжжя.

Уже сьогодні очевидно, що об'єднання країн БРІКС, що починалось з неформального клубу, стає одним з нових центрів тяжіння, якому експерти передрікають велике майбутнє. Держави БРІКС прагнуть проводити незалежну економічну політику, зміцнювати свою суверенність і позбутися диктату, перш за все з боку США. По суті, в особі БРІКС з'явився новий, вже сформований світовий центр сили, який представить для дуже багатьох країн альтернативу США. Це ліквідація однополярного світу, що забезпечується в тому числі створенням механізму страховки, для того щоб країна, яку США захотіли б втягти у війну під надуманим приводом, могла б апелювати до тих структур, які могли б забезпечити її захист і дати США відсіч.

Значні можливості в забезпеченні власної і глобальної цивілізаційної безпеки укладені у міжнародній діяльності держав БРІКС. Будучи членом впливових міжнародних наднаціональних і надцивілізаційних організацій, приймаючи участь в консультативній, експертній та інших видах діяльності, спрямованих на обмеження цивілізаційної агресії техногенних цивілізацій і відстоювання права держав розвиватися відповідно до власної цивілізаційної специфіки, країни БРІКС сприяють встановленню у світі нормативно-правових та політичних механізмів безпеки цивілізаційного розвитку та розв'язання наявних цивілізаційних конфліктів і протиріч.

В цьому руслі спрямовані зусилля держав БРІКС з реформування Ради Безпеки ООН, щоб зробити її у цивілізаційному вимірі більш представницьким, підвищити його ефективність і дієвість. Так, Китай і Росія неодноразово заявляли про важливість, яку вони надають статусу і ролі Бразилії, Індії та Південної Африки в міжнародних справах і підтримують їх прагнення відігравати велику роль в Організації Об'єднаних Націй. Це дозволило досягти консенсусу в рамках БРІКС з просування "прозорої, демократичної та ефективної багатополярності".

Країни БРІКС, які продовжують стикатися з серйозними фінансовими труднощами при вирішенні інфраструктурних проблем і задоволенні потреб у сфері сталого розвитку, демонструють глибоке розчарування і серйозне занепокоєння невиконанням оголошених у 2010 році реформ МВФ. На саміті в Форталезі (Бразилія) у липні 2014 року вони підписали Угоду про створення Нового банку розвитку (НБР) зі штаб- квартирою у Шанхаї в цілях мобілізації ресурсів для фінансування інфраструктурних проектів та проектів у сфері сталого розвитку у країнах БРІКС та інших країнах з ринковою економікою та країнах, що розвиваються. Банк БРІКС стане одним з найбільших багатосторонніх фінансових інститутів розвитку у світі. Його оголошений капітал складе сто мільярдів доларів. Масштаби можливих операцій в рамках пулу валютних резервів також зможуть досягти ста мільярдів доларів. Цей механізм створює передумови для ефективного захисту країн-учасниць від криз на фінансових ринках, роблячи НБР альтернативою Світовому Банку.

Функціонуючи на основі розумних принципів банківської діяльності, НБР буде допомагати зміцнювати співробітництво між країнами-учасниками і доповнювати зусилля багатосторонніх і регіональних фінансових установ в області глобального розвитку, сприяючи тим самим виконанню колективних зобов'язань, що стосуються забезпечення динамічного, сталого і збалансованого зростання. Установа Банку розвитку БРІКС сприятиме подоланню криз, наприклад таких, як на Кіпрі. Нова фінансова структура БРІКС буде більше допомагати країнам, що розвиваються, оскільки МВФ і Світовий банк пропонують обмежені і жорсткі умови допомоги та кредитування, наприклад, Світовий банк дотримується суворих критеріїв у проектах кредитування і західної системи цінностей, тому будівництво інфраструктури та енергетичні проекти в численних країнах, що розвиваються не можуть отримати кредитну підтримку цього банку. Разом з тим, ряд економістів прогнозують, що через банківську структуру держави БРІКС будуть скидати долар, а ще одним ударом по американській валюті стане поетапний і повний перехід на національні валюти у взаємних розрахунках.

Членство в банку буде відкрито для третіх країн, а спостерігачами в ньому зможуть стати як окремі країни світу, так і міжнародні фінансові інститути. При цьому встановлено нижню межу участі країн БРІКС в капіталі банку в розмірі 55%, що дозволить їм контролювати діяльність НБР.

Також підписано Договір про створення Пула умовних валютних резервів БРІКС, первинний розмір якого складе 100 млрд. доларів США і сформується за пропорційним принципом - залежно від розмірів економік країн - членів БРІКС. Таким чином, 42% надасть Китай; Бразилія, Росія та Індія - по 18%, а ПАР - 5%. Цей Пул буде відігравати позитивну роль страхуючого механізму, допомагати країнам уникати короткострокових проблем з ліквідністю і сприяти поглибленню співпраці між країнами БРІКС, а також допоможе зміцнити глобальну систему фінансової безпеки і стане важливим доповненням до існуючих міжнародних механізмів.

Все це свідчить про створення унікальної міжнародної фінансової структури, що стає символом зростаючого впливу країн з економікою, що розвивається на світову фінансову архітектуру і базою для протистояння диктату Заходу і демонтажу існуючої глобальної фінансової системи, а також про формування основ координації макроекономічної політики між країнами-учасникам БРІКС. Прийняті рішення дозволяють сформувати реальні фінансові механізми підтримки інвестиційних проектів та взаємної торгівлі. Президент КНР Сі Цзіньпін на саміті в Форталезі запропонував розширити всебічну економічну кооперацію і створити інтегрований ринок країн БРІКС в області взаємної торгівлі та інвестицій, а прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді закликав лідерів країн, що входять в об'єднання, сфокусуватися на створенні реальних механізмів взаємодії і перетворити БРІКС у платформу впливу на майбутній розвиток світу в цілому.

Американський економіст, політолог, член міжнародної ініціативи "Постглобалізація" У. Енгдаль побачив у нових ініціативах та проектах БРІКС щось таке, що повною мірою заслуговує характеристику "епохальні". "Історики майбутнього, - написав він по гарячих слідах події, - не сумніваюся, виділятимуть зустріч глав держав, що входять до групи БРІКС 1617 липня у бразильському місті Форталеза, як одну з поворотних моментів історії, порівняній з ураженням Наполеона під Ватерлоо у 1815 році і підйомом британського, а потім і американського імперського домінування у світі". І розвиваючи свою думку, сказав наступне: "Очевидно, що Володимир Путін грає провідну роль у створенні історичної альтернативи англо-американської монетарної і фінансової системи в особі БРІКС. Наступні місяці після зустрічі у Форталезі, продовжує, будуть в цьому відношенні вирішальними"[3].

Разом з тим, БРІКС необхідно усвідомлювати і свої внутрішні суперечності, зумовлені цивілізаційними відмінностями і розривом за рівнями розвитку. П'ять країн БРІКС повинні навчитися ставити на перший план загальні інтереси. Між тим необхідна консолідація БРІКС поки ще не відбулася, що перешкоджає розширенню об'єднання, хоча така країна, як Аргентина, наприклад, могла б достатньо легко інтегруватися в БРІКС. Багато фахівців закликають подумати про входження у перспективі в БРІКС держави - представника ісламського світу, яка висловила б систему цінностей цієї частини світової цивілізації (серед найбільш ймовірних кандидатів частіше за інших називають Індонезію).

Список використаних джерел

1. Концепция внешней политики Российской Федерации. Утверждена Президентом Российской Федерации В.В. Путиным 12 февраля 2013 г. [Текст]. - Режим доступа: http://www.mid.ru/brp_4.nsf70/6D84DDEDEDBF7DA644257B16005 1BF7F.

2. Михайлов Н. Страны БРИКС и диалог цивилизаций. Стратегия России / Н. Михайлов [Текст]. - Ноябрь 2013. - № 11. - Режим доступа: http://www.fondedin.ru/sr/new/fullnews_arch_to.php?subaction=showfull&id=1384429608&archive=13844301 21&start_from=&ucat=14&.

3. Западные эксперты высоко оценили программное заявление Путина о стратегии большой пятерки БРИКС [Текст]. - Режим доступа: http://gorchakovfund.ru/print/news/12065/.

Размещено на Allbest.ru