Економічна складова геополітичного позиціонування Бразилії у країнах Південної та Східної Азії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна складова геополітичного позиціонування Бразилії у країнах Південної та Східної Азії

Взаємодія Бразилії з азійськими державами характеризується зростаючою інтенсивністю, що зумовлено значним потенціалом Бразилії у ресурсно- економічному та політичному відношенні, а також посиленням економічної потужності країн АТР. Цей напрям зовнішньої політики Бразилії до 70-х рр. ХХ ст., за винятком відносин з Японією та Китаєм, був поза увагою бразильської дипломатії. Проте, наприкінці ХХ ст. у Бразилії окреслилися чіткі тенденції відходу від беззаперечної підтримки позиції США на міжнародній арені, що зумовило спроби якнайбільш диверсифі- кувати свої зовнішні зв'язки. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що активна торгово-економічна політика Бразилії щодо країн Південної та Східної Азії спрямована не лише на підтримку взаємовигідних імпортно- експортних відносин, а й на введення ключових азійських акторів у зовнішньополітичну орбіту Бразилії з метою забезпечення у майбутньому підтримки ініціатив Бразилії не лише на регіональному, а й на глобальному рівнях.

Наприкінці ХХ ст. країни Південної та Східної Азії відзначилися динамічним економічним зростанням, і Бразилія з початком президентури Лули да Сілви у 2002 р. окреслила азійський напрям в якості одного з пріоритетів своїх нових геополітичних інтересів. Важливо, що у 2011 р. Бразилія посіла 22-е місце у світі за обсягами експорту (256 млрд. дол. США), і 21 місце - за обсягами імпорту (226,2 млрд.) [1], причому у десятці ключових бразильських партнерів опинилися Китай, Республіка Корея, Японія та Індія. Саме за цими державами Бразилія закріпила статус стратегічних партнерів. На азійський напрям почало припадати не менше 15% бразильського експорту та 25% імпорту (2006 р.) [16, s. 212], майже по 24,5% - як імпорту так і експорту (у 2011 и 2012 рр.), а згодом (у 2013 р.) в умовах зниження експорту до 23,5% відбулося підвищення імпорту до 27%. У цей момент зовнішньоекономічна активність Бразилії в Азії залишила позаду США і країни ЄС. Таким чином, з початком ХХІ століття розпочався розквіт, у першу чергу, торгово-економічних стосунків Бразилії з країнами Південної та Східної Азії.

Джерельною базою для цієї розвідки стали зарубіжні аналітичні та статистичні матеріали, що свідчать про торговельно-економічну активність досліджуваних країн. Ґрунтовний матеріал з передісторією бразильської заангажованості в Азії запропонували польські дослідниці Е. Новоцка і А. Гживач. Специфіку торговельно- економічної динаміки вивчали аргентинські дослідниці Р. Барбері і Н. Педрозо. Бразильські вчені А. Ухара і Г. Цароньєс аналізували місце Бразилії і країн Східної Азії у світовій політиці. Важливою аналітичною роботою стала розвідка А. Барбоси і Р. Мендес, присвячена бразильсько-китайським відносинам. У контексті порівняльної характеристики країн БРІКС й виділяється ґрунтовна стаття російського латиноамериканіста П. Яковлева. Разом з тим, низка авторів, що цитуються у цьому дослідженні, не дають повної динаміки відносин Бразилії з окремими країнами Азії у ХХІ ст., обмежуючись географічними, предметними, або ж хронологічними рамками.

Тому, метою цієї розвідки є виявити закономірності торгово-економічної динаміки Бразилії та країн Південної та Східної Азії та віднайти докази нарощування тісних партнерських зв' язків між акторами з метою активнішого геополітичного позиціонування Бразилії на міжрегіональному рівні сучасної системи міжнародних відносин.

Бразилія - Китай. Після візиту у листопаді 1993 р. китайського лідера Дзянь Дземіня до Бразилії і у грудні 1995 р. тодішнього бразильського президента Фернандо Енріке Кардозо - до Китаю, окреслились можливості для двостороннього співробітництва країн. У відповідь на черговий візит (у квітні 2001 р.) Дзень Дземіня у травні 2004 р. до Китаю прибув президент Лула да Сілва з великою делегацією, що складалася з 7 міністрів і 400 бізнесменів. Було підписано спільне комюніке, у якому встановлено чіткі умови економічної співпраці між країнами. У листопаді цього ж року Ху Дзінтао здійснив свій візит до Бразилії, в результаті якого було встановлено довготермінове стратегічне білатеральне партнерство, що послужило відчутному поліпшенню співробітництва. Для прикладу, у 1990 р. Бразилія скеровувала до Китаю лише 1,2% свого експорту, у 2006 - 6,11%. У тому ж 2006 р. Китай посів четверту сходинку як торговельний партнер Бразилії [16, s. 209]. У 2010 р. Китай став лідером в бразильському експорті, а у

2011 р. - й в імпорті до Бразилії [1]. Основою всієї конструкції бразильсько-китайських двосторонніх відносин є торговельно-економічне співробітництво, яке в

останні роки набуло безпрецедентних масштабів. Варто відзначити, що торговий оборот між двома країнами у період 2000-2013 рр. виріс майже у 36 разів і перевищив суму у 83 мільярди доларів (див. рис. 1).

З 2004 р. бере початок нова тенденція у торговельно-економічних відносинах Бразилії та Китаю. В особі Китаю Бразилія отримала партнера, який експортував значну частину електроприладів та електрообладнання, а також здійснював інвестиційну діяльність, спрямовану на видобувний сектор, енергетику, розвиток інфраструктури. Саме ці сектори були важливою складовою бразильського позиціонування у Китаї і зацікавили цього потужного азійського партнера. Однак, у 2006 р. Союз бразильських промисловців почав вбачати елементи експансії в імпорті китайських товарів на бразильські ринки [6, р. 1-3]. У результаті, у червні 2006 р. було створено торговельне бюро, яке мало на меті стримування потоку китайської продукції на бразильські ринки. На початку березня 2007 р. бразильський уряд оголосив “план бразильського втручання у Китай”, метою якого було збільшення частки готових виробів продукції у бразильському експорті [16, s. 212]. Це, починаючи з 2009 р. до 2012 р., дало свої позитивні результати. Також експорт залізної руди, сої та соєвих продуктів до Китаю допоміг бразильській економіці “утриматись на плаву в період економічної кризи” [17, р. 4-5].

Китай інвестує, в основному, у сировинні активи Бразилії. При цьому, китайські інвестори практично не сприяли передачі Бразилії нових технологій. У 2010 р. із загального обсягу прямих іноземних інвестицій у бразильську економіку (що оцінюється у більше, як 48 млрд. дол.) на Китай припало 17 млрд. дол. США.

Розширення міждержавної взаємодії Бразилії та Китаю є економічною основою, що дозволяє партнерам вибудовувати свої відносини у дусі “безпрограшної” концепції. Глибока зацікавленість китайської сторони у стабільних поставках сировини і сільськогосподарських товарів з Бразилії, в першу чергу, залізної руди, сої і нафти, продиктована потребами швидко зростаючої промисловості КНР і якісною зміною споживчої моделі значної частини китайського населення. Йдеться, зокрема, про різке підвищення попиту на м'ясні продукти, що, в свою чергу, веде до збільшення імпорту кормів. Не випадково, бразильські експортери стали називати Китай “пилосмоком, що поглинає продукцію соєвого комплекс ”. З огляду на сформовані тенденції, представники бразильської аграрної бізнес-спільноти вважають, що їхнім товарам гарантовано 15 років високого попиту з боку китайських покупців [3].

Ще під час квітневої зустрічі 2010 р. в бразильській столиці лідери двох країн схвалили “План дій” на найближчі п' ять років, який передбачав поглиблення співпраці у сфері торгівлі та енергетики. Орієнтація на зміцнення економічної взаємодії з КНР, започаткована урядом Луїса Інасіо Лула да Сілви, була продовжена з 1 січня 2011 р. кабінетом президентки - Ділми Руссефф. Вже у середині квітня президент здійснила поїздку до Китаю, метою якої було поглиблення зв'язків. Першочерговим наслідком стало те, що, потіснивши США та Аргентину, Китай став головним торговим партнером Бразилії [3].

Наступного 2012 р. у червні в Ріо-де-Жанейро відбулася зустріч прем' єра Держради КНР Вень Цзябао і президента Бразилії Ділми Руссефф, в результаті якої сторони заявили про переведення двосторонніх відносин на рівень всестороннього стратегічного партнерства з подальшим укладанням т.зв. “swap” угод, пов'язаних із взаємовизнанням конвертованості китайського юаня на суму до 30 млрд. дол. США, що простимулювало присутність китайських банків на інвестиційних ринках Бразилії й забезпечило довгострокове співробітництво [9, р. 51].

Цікавими видаються перспективи, до яких готові сторони на сьогоднішній день сторони. Партнерство з китайськими компаніями, безумовно, матиме вирішальне значення й у спільних інвестиційних проектах у сфері будівництва інфраструктури, яка включає у себе інвестиції у будівництво та модернізацію залізниць та автомобільних доріг (близько 74 млрд. дол.), на модернізацію портів (26 млрд. дол.) та аеропортів (близько 11 млрд.) [7]. За оцінками експертів аудиторської компанії Ernst & Young Terco, Бразилія до 2021 р. може експортувати до Китаю продукції на суму 125 млрд. дол. США [8]. Ці цифри свідчать про сприйняття Китаєм Бразилії як найголовнішого партнера, що сприятиме формуванню відповідного ставлення світової спільноти до цього потужного латиноамериканського гравця.

Бразилія-Індія. Початок ХХІ століття позначився інтенсифікацією відносин Бразилії з Індією. Саме з 2003 р. розпочався процес реалізації задекларованої Бразилією зміни зовнішньо-політичного курсу зі співпраці в межах Американської асоціації вільної торгівлі - ALCA (Area de Libre Comercio de las Americas) на співробітництво з країнами, що розвиваються. Важливо, що Індія цікавила Бразилію не лише як ємний ринок збуту своєї продукції, а й як посередник у співпраці в рамках проекту південно-азійського співробітництва (SAARC - South Asian Association for Regional Cooperation).

У відносинах Бразилії з Індією торговельні зв'язки також відіграють помітну роль, оскільки бразильсько- індійський товарообіг з 2000 до 2013 р. продемонстрував досить значну динаміку, збільшившись у 20 разів (з менш, ніж 500 мільйонів доларів у 2000 р. до майже 10,5 мільярдів у 2012 і 2013 рр.) При цьому, до 2006 р. частка бразильського експорту не перевищувала 1%, а частка Індії у бразильському імпорті дорівнювала 1,5%[16, s. 212]. У 2012 р. частка бразильського експорту в Індію сягнула 2,3%, поставивши Бразилію на 9-ту сходинку у світовому “рейтингу” країн. У той же час, у 2012 р. Індія посідала у бразильському експорті 7 місце (для порівняння, у 2011 р. Індія знаходилася ще на 18 місці). У 2011 р. вона посідала 9 сходинку, а у 2012 р. серед бразильських імпортерів Індія закріпилася на 11 позиції) [2].

У передкризовий період 2007 р. товарообіг становив 3,2 млрд. дол. США, а у 2008 і 2009 рр. - 4,6 та 5,6 млрд. відповідно. Він продовжував упевнено зростати навіть в період світової кризи 2008-2009 рр., оскільки ця торгівля реалізовувалася подекуди з невластивим для Бразилії негативним сальдо. Винятком в цьому відношенні у ХХІ ст. стали лише 2002, 2009, 2012 рр. та перша половина 2014 р. [16; 1] (див. рис. 2).

У 2006 р. міністр торгівлі і економіки Індії з огляду на конкурентність індійської промислової продукції на світових ринках стверджував про певну перевагу політичних інтересів над економічними, проте, враховуючи сучасні тенденції білатеральних відносин, можна припустити, що політичні та економічні бразильсько- індійські інтереси не лише зважуються, а й взаємодоповнюють одне одного.

Важливою складовою у бразильсько-індійських відносинах стало утворення у 2003 р. базильсько- індійського політичного форуму IBS A (Forum Dialogue Indie-Brasilia-RSA). Відтак, Бразилія стала найбільшим торговим партнером Індії у Латинській Америці. В майбутньому не виключено стратегічне співробітництво бразильських та індійських енергетичних компаній, зацікавлених у диверсифікації джерел постачання вуглеводнів. Крім того, нові можливості Бразилії як потужного експортера нафти і нафтопродуктів в Індії викликають підвищений інтерес. Помітну роль у розвитку двосторонніх зв'язків здатна зіграти й співпраця у сфері освоєння космічного простору, високих технологій (інформатики, біо- і нанотехнологій). Значна увага приділяється взаємодії у галузі вищої освіти та науки.

Після візиту індійського прем'єр-міністра Манмо- хана Сингха в Бразилію у вересні 2006 р. розпочалася реалізація угоди про стратегічне партнерство між державами, що, у свою чергу, сприяло збільшенню обсягів інвестицій. З метою поглиблення співробітництва Бразилія створила моніторингові групи для торгівлі з Індією [13]. У квітні 2008 р. під час візиту індійської президентки Пратибхи Патіл в бразильську столицю між двома країнами було підписано угоди, спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки та боротьбу з бідністю. Також істотне значення має міжнародно- політична складова двосторонньої взаємодії Бразилії та Індії, зокрема, прагнення обох країн стати постійними членами Ради Безпеки ООН [3].

Враховуючи те, що сучасний стан торгівлі між країнами тримається на рівні 10,5 млрд. дол., на наступний, 2015 рік, аналітики прогнозують зростання товарообороту до 15 млрд. дол. США [13], що зайвий раз доводить важливість торговельно-економічних відносин у процесах бразильського позиціонування у Південній Азії.

Бразилія - Японія. Розглядаючи відносини Бразилії з Японією, варто зазначити, що остання була першою країною Східної Азії, з якою Бразилія встановила дипломатичні відносини. Це відбулось у 1895 р., коли було підписано Договір "Про дружбу, торгівлю і мореплавство”. На основі цього договору між країнами відбувається політичний та економічний діалог. Ще у 1960-х рр. Японія вкладала значні кошти у різні сектори господарства Бразилії, в тому числі у гірничодобувну промисловість, виплавку сталі та алюмінію, розвиток телекомунікацій та у виробництво сільськогосподарської продукції. У свою чергу, Бразилія експортувала велику кількість заліза, кольорових руд, сталевих і алюмінієвих виробів, соєвих бобів та інших сільськогосподарських продуктів. У 1992 р. японські компанії інвестували 1,4 млрд. дол. США у розвиток у Бразилії теле- комунікацій, засобів виробництва, гірничодобувної промисловості та металургії [10].

У 90-х рр. ХХ століття співпраця опиралася на значну фінансову підтримку Бразилії Японією. Бразилія на той час була лідером у латиноамериканському регіоні в отриманні від Японії видобувних технологій, інвестицій у розвиток сільськогосподарської техніки та фінансовій підтримці соціальних програм. Протягом 1997-1998 рр. Японія для Бразилії була найбільшим фінансовим донором. Разом з тим, у 2000 р. між країнами було підписано програму співробітництва у сфері надання допомоги країнам “третього світу”. Ця подія ознаменувала перехід Бразилії з позиції отримувача фінансової допомоги у дієвого гравця, який сам почав опікуватися країнами, що розвиваються. Таким чином, Бразилія отримала додаткові важелі власного позиціонування у азійському регіоні [11, s. 195].

У вересні 2004 р. Бразилію відвідав японський прем'єр-міністр Коідзумі Дзюньїтіро. У ході візиту в Ріо-де-Жанейро 17 вересня було підписано угоди “Про утворення Японсько-Бразильської Ради ХХІ ст.” та “Про відновлення роботи зовнішньої комісії з економічного, політичного і культурного співробітництва”. Тоді ж Дзюньїтіро Коїдзумі заявив, що у розвитку економічних зв' язків між Японією і Латинською Америкою є величезні резерви, і Бразилії у цьому відводиться провідна роль [22].

У 2005 р. Японія посідала 5 сходинку бразильського експорту після США, ЄС, Аргентини і Китаю. У подальші роки Японія хоч і опустилась на шосту позицію, однак на неї протягом 2010-2012 рр. припадало відповідно 3,5%, 3,7% та 3,3 % бразильського експорту. У 2013 р. обсяги експорту до Японії суттєво знизилися (лише 1,7%). Водночас, частка імпорту з Японії у 2010 р. становила 3,8%, наступного 2011 р. - 3,5%, 2012 р. - 3,5, а у 2013 р. - 4,3%.

В цілому, бразильсько-японське торговельно- економічне співробітництво протягом 2000-2011 рр. мало чітку тенденцію до нарощування. Винятком став 2009 р, коли на 25% знизився товарообіг (він становив 9,6 млрд. дол.), але вже наступного року він збільшився на 68%, дорівнюючи 14,1 млрд. дол. Незначним зменшенням характеризуються 2012 і 2013 рр., що пояснюється зменшенням частки бразильського експорту у Японію (див. рис. 3).

У 2008 р. було започатковано двосторонню форму економічного співробітництва Японії та Бразилії, яка передбачала подальший розвиток відносин між країнами у пріоритетних галузях. Бразилією розробляється та реалізується проект, який передбачає поставки бразильського етанолу до Японії. Головним завданням, яке бере на себе Японія у цьому проекті, є японські інвестиції в обсязі 8 млрд. дол., які будуть обслуговувати 40 перегінних установок на території Бразилії. Останнім часом бразильські компанії розглядають японський ринок як один з найперспективніших для збуту своєї продукції, оскільки Японія не має достатньої сировинної бази для задоволення внутрішніх потреб і буде змушена імпортувати етанол [18].

У березні 2008 р. було створено спільне підприємство для здійснення проекту за участю компаній Petrobras і Mitsui. На першому етапі було реалізовано контракт з виробництва 1 млрд. літрів етанолу на п'яти установках протягом двох з половиною років. Згідно зі стратегічним планом Petrobras, експорт спільної компанії у 2011 р. до Японії становив більше 3 млрд. літрів етанолу [23, р. 34; 18]. Це також стало значним елементом бразильської присутності у Японії на сьогодні.

Бразилія - Південна Корея. Не можна залишити поза увагою й ще одного бразильського партнера, з яким набирають обертів торгово-економічні відносини, - Південну Корею. У 1997 р. під час азійської кризи було закладено умови пошуку партнерів за межами Азії. Бразилія відгукнулась на відповідні пропозиції, і ця подія стала відправною точкою у зростанні торговельних та інвестиційних відносин. Південна Корея зацікавилася проектами в енергетичній сфері, відтак її інвестиції в Бразилію значно зросли. Разом з тим, товарообіг між країнами протягом 2002-2013 зріс у дев'ять разів [4; 10] (див. рис. 4).

Щоправда, бразильські операції з імпорту є вищими за операції експорту, що зумовлено особливою увагою Бразилії до корейської високотехнологічної продукції, а Корея зацікавлена у купівлі сільськогосподарської продукції, нафти і етанолу [5, р. 10-13]. Зростаючий попит в Бразилії на промислові товари може забезпечити низку можливостей для японських і, особливо, південнокорейських компаній [21, р. 51].

Налагодженню відносин між країнами сприяв візит президента Кім Де Чжуна до Бразилії у січні 2001 р., у ході якого було підписано документ під назвою “Special Brazil and South Korea Alliance for the 21st century”, у якому було погоджено заходи, спрямовані на реалізацію зобов'язань у низці сфер, зокрема: в інформаційних технологіях, біотехнологіях, космічній промисловості, електротехніці, металургії і т.зв. “чистих” технологіях. Ці домовленості було підтверджено в ході візиту президента Ро Му Хена (Roh Moo-Hyun) в Бразилію 16 листопада 2004 р. та підписання акту “Comprehensive Cooperative Relationship for the Common Prosperity in the 21st. century” [1]. Таким чином, на сьогодні створено низку умов для поглибленого білатерального співробітництва між країнами і подальшого просування спільних взаємовигідних інтересів.

Підсумовуючи вищезазначене, потрібно ще раз підкреслити деякі важливі тенденції геополітичного позиціонування Бразилії у регіоні Південної та Східної Азії.

Першочерговим кроком до утвердження лідерських позицій Бразилії у відносинах з країнами азійського регіону стало, починаючи з презедентури Лули да Сіль- ви у 2003 р., налагодження тісних контактів на найвищому рівні з Китаєм, Індією, і Південною Кореєю і поглиблення співпраці із Японією. Це дозволило Бразилії отримати підтримку своїх ініціатив у сфері геополітики і міжнародних відносин, зокрема таких, як реформування ООН, визнання за Бразилією статусу регіонального лідера тощо.

З метою поглиблення партнерства з Китаєм та Індією Бразилія вдалася до просування бразильського експорту, а у співпраці з Японією і Південною Кореєю країна закріпила за собою статус імпортера наукоємної продукції та технологій для посилення у майбутньому своїх позицій на ринку високоліквідної продукції. Виходячи з існуючих тенденцій, які продемонстровано на графіках, а також враховуючи спільні двосторонні заяви та експертну аналітику, товарообіг між Бразилією і азійськими партнерами відзначається чіткою тенденцію до зростання.

Для закріплення отриманих імпортно-експортних результатів Бразилія позиціонує свою відкритість інвестиціям з Азії, зокрема фінансуванню проектів, що стосуються її видобувної промисловості та інфраструктури.

У перспективі зовнішньоекономічного, а відтак і геополітичного, позиціонування Бразилії найбільш вірогідним є той факт, що у короткостроковій перспективі Китай, Індія та Південна Корея будуть у п'ятірці першочергових торгово-економічних партнерів Бразилії. Інші азійські країни, не лише високорозвинені, а й ті, що активно розвиваються, також зміцнять свої позиції у двадцятці країн-партнерів Бразилії, що відбуватиметься у результаті реалізації партнерства у форматі “Південь - Південь” [12, р. 1].

Відтак, досліджувані процеси залишаються динамічними, що на наш погляд, є актуальним і, водночас, перспективним, адже від результатів латиноамерикансько-азійського співробітництва, головним чином торгово-економічного, значною мірою залежатиме міжнародна система і геополітична ситуація у світі.

Список використаних джерел

геополітичний бразилія економічний азія

1. Бразилия - международные торговые отношения. - Режим доступа : http://www.russobras.ru/intemational-trade-relations.php

2. Внешнеэкономическая деятельность Бразилии 2012 год. - Режим доступа : http://www.ved.gov.ru/exportcountries/br/about_br /ved_br/

3. Яковлев Петр. От БРИК к БРИКС: тенденции двусторонних отношений [Электронный ресурс] / П. Яковлев // Фонд исторической перспекивы.-Режим доступа : http://www.perspektivy.info/rus/desk/ot_brik_k_briks_tendencii_dvust oronnih_otnoshenij_20n-11-21.htm

4. Abdenur А. Brazil-Asia Trade: Emerging Configurations. - Mode of access: URL: http://www.wilsoncenter.org/sites/default/files /UNCORRECTED%20PROOF-%20Abdenur.pdf

5. Barbieri R., Pedrozo N. “Mercosur-South Korea: The Feasibility of a Free Trade Agreement” Centro Argentino de Estudios Internationales, CAEI Documentos deTrabajo. - Buenos Aires, 2009. - Mode of access: URL: http://www.caei.com.ar/sites/default/files/58.pdf

6. Barbosa A., Mendes R. Economic Relations between Brazil and China: A Difficult Partnership // FES Briefing Paper. - January 2006. - 10 p.

7. Brazil-China: a growing alliance. - Mode of access: URL: http://www.worldpolicy.org/blog/2013/07/25/brazil-china-growing- alliance

8. China to boost trade relations with Brazil. - Mode of access: URL: http://www.macauhub.com.mo/en/2013/04/26/china-to-boost- trade-relations-with-brazil/

9. Chinese Investments in Brazil from 2007-2012: A review of recent trends. - June 2013. - Mode of access: URL: http://www.cebc.org.br/sites/default/files/pesquisa_investimentos_chin eses_2007-2012_-_ingles_1.pdf

10. Foreign relations - Asia [Electronic resource] // Library of Congress Country Studies. - Mode of access: http://lcweb2.loc.gov/cgi- bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+br0113).

11. Grzywacz A. Brazylijskie “odkrwanie” Starego I Nowego Swiata / Marcin Florian Gawrycki // Brazylia jako mocarstwo wschodzqce. - Warszawa, 2013. - S. 189-205.

12. HSBC Global Connections Report: Brasil. - March, 2014. - Р. 1. - Mode of access: URL: https://globalconnections.hsbc.com /downloads/hsbc-trade-forecast-br-march-2014.pdf

13. India, Brazil set trade target of USD 15 bn. - Mode of access: URL:http://msmenewsnetwork.com/index.php/homepage/opinions-analysis/caroline/profile/item/288-india-brazil-set-trade-target-of- usd-15-bn

14. India-Latin America and Caribbean Economic Relations, july 2009. - Mode of access: URL:http://newsletters.cii.in /Newsletters/mailer/LAC_Newsletter/october/Country%20Reports/Re portJuly09India-LatinAmericaandCaribbeanEconomic.pdf

15. Ministerio do Desenvolvimento: Industria e Comercio Exterior. - Mode of access : URL: http://www.mdic.gov.br

16. Nowacka E. Brazylia. Rozwoj wspolpracy z panstwami Azji i Pacyfiku // Ameryka Lacinska w regionie Azji i Pacyfiku / red. M.Gawrycki. - Torun, 2007. - S. 200-217.

17. Pereira C., Castro Neves A. Brazil and China: South-South Partnership or North-South Competition? // Policy paper. - 2011. - № 26. - 24 р.

18. Soeres P. Petrobras e Japao fazem parceria no alcool. - Mode of access:URL:http://www1.folha.uol.com.br/fsp/dinheiro /fi0303200715.htm

19. The federation of international trade associations. Brazil: Introduction. - Mode of access : URL: http://fita.org/countries /brazil.html

20. Trading economics. - Mode of access: URL: http://www.tradingeconomics.com/brazil/imports-from-india

21. Uehara A., Casaroes G. Brazil, East Asia, and the Shaping of World Politics. - Mode of access : URL: http://sam.gov.tr/wp- content/uploads/2013/06/Uehara-Casaroes.pdf

22. Visita Oficial ao Brasil do Primeiro-Ministro do Japao, Juni chiro Koizumi - Sao Paulo e Brasilia, 14 a 16 de setembro de 2004 - Comunicado Conjunto. - Mode of access :URL:http://www.itamaraty.gov.br/sala-de-imprensa/notas-a-imprensa/2004 /09/16/visita-oficial-ao-brasil-do-primeiro-ministro-do

23. Cadernos de Energia epr perspectivas para o etanol no Brasil. -2008. -Modeofaccess :URL:http://www.observatoriodoagronegocio.com.br/page41/files/EPE- PerspecEtanol%20no%20Brasil.pdf

References

1. Brazilija - mezhdunarodnye torgovye otnoshenija. - Rezhim dostupa : http://www.russobras.ru/international-trade-relations.php

2. Vneshnejekonomicheskaja dejatel'nost' Brazilii 2012 god. - Rezhim dostupa : http://www.ved.gov.ru/exportcountries/br/about_br /ved_br/

3. Jakovlev Petr. Ot BRIK k BRIKS: tendencii dvustoronnih otnoshenij [Jelektronnyj resurs] / P. Jakovlev // Fond istoricheskoj perspektivy. - Rezhim dostupa: http://www.perspektivy.info/rus/desk /ot_brik_k_briks_tendencii_dvustoronnih_otnoshenij_2011-11- 21.htm

4. Abdenur А. Brazil-Asia Trade: Emerging Configurations. - Mode of access: URL: http://www.wilsoncenter.org/sites/default /files/UNCORRECTED%20PROOF-%20Abdenur.pdf

5. Barbieri R., Pedrozo N. “Mercosur-South Korea: The Feasibility of a Free Trade Agreement” Centro Argentino de Estudios Interna- cionales, CAEI Documentos de Trabajo. - Buenos Aires, 2009. - Mode of access: URL: http://www.caei.com.ar/sites/default /files/58.pdf

6. Barbosa A., Mendes R. Economic Relations between Brazil and China: A Difficult Partnership // FES Briefing Paper. - January 2006. - 10 p.

7. Brazil-China: a growing alliance. - Mode of access : URL: http://www.worldpolicy.org/blog/2013/07/25/brazil-china-growing- alliance

8. China to boost trade relations with Brazil. - Mode of access : URL: http://www.macauhub.com.mo/en/2013/04/26/china-to-boost- trade-relations-with-brazil/

9. Chinese Investments in Brazil from 2007-2012: A review of recent trends. - June 2013. - Mode of access : URL: http://www.cebc.org.br/sites/default/files/pesquisa_investimentos_chin eses_2007-2012_-_ingles_1.pdf

10. Foreign relations - Asia [Electronic resource] // Library of Congress Country Studies. - Mode of access : http://lcweb2.loc.gov /cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+br0113).

11. Grzywacz A. Brazylijskie “odkrwanie” Starego I Nowego Swiata / Marcin Florian Gawrycki // Brazylia jako mocarstwo wschodzqce. - Warszawa, 2013. - S.189-205.

12. HSBC Global Connections Report: Brasil. - March, 2014. - Р. 1. - Mode of access: URL: https://globalconnections.hsbc.com /downloads/hsbc-trade-forecast-br-march-2014.pdf

Размещено на Allbest.ru