Спонукальні мотиви міжнародних інтеракцій. Модель "піраміди Маслоу"

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 341.01

Спонукальні мотиви міжнародних інтеракцій. Модель "піраміди Маслоу"

Хонін В.М.

кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету

ім. Тараса Шевченка

У статті формулюються правила виділення параметрів сутнісного ряду шарів життєствердження народу соціального організму в сучасному для нього міжнародному середовищі, на їх основі виділяються шари ландшафтно- літосферної адаптації, антропогенного розвитку, етногенної адаптації, тех-ногенного розвитку, економіко-формаційного зростання, політичної організації “індивідуального суспільства ”, визначаються класи результативних варіантів критеріальних відповідностей: достатня внутрішньосоціумна солідаризація в процесах прогресивно-позитивного розвитку; надлишкова внутрішньосоціумна солідаризація в процесах оптимально-позитивного розвитку; руйнування внут- рішньосоціумної солідаризації, яке поступово і/або стрибкоподібно веде до процесів контраверсійного розвитку секторально-предметної участі соціального організму в міжнародних обмінах; розглядаються класи потреб “індиві-дуального суспільства”, які за аналогією з моделлю потреб, створеної Абраха-мом Маслоу, визначають розряди спонукальних мотивів, що примушують суб'єктів вступати в міжнародні взаємодії.

Ключові слова: “індивідуальне суспільство”, міжнародні інтеракції, шари життєутвердження народу, варіанти критеріальних відповідностей, внутрі- шньосоціумна солідаризація. соціальний антропогенний адаптація економічний

In the article the rules for determination of the parameters of the essential line of layers of people's affirmation in the international environment, modern for that people, are formulated. On their basis the layers of landscape and litospheric adaptation, anthropogenic development, ethnogenic adaptation, technological development, economic-formational growth, political organization of “individual society ” are defined. The classes of efficient options of criterion correspondences such as sufficient inside society solidarization in the processes of progressive and positive development and redundant inside society solidarization in the processes of progressive and positive development are defined. The destruction of the inside society solidariza- tion, which gradually and / or with springs leads to the processes of controversial development of sectoral and subject participation of the social organism in international exchanges, is analyzed. The classes of needs of “individual society”, which by analogy with the model of needs, created by Abraham Maslow, determine the grades of challenging motives, which enforce entities to engage in international cooperation, are analyzed.

Keywords: ”individual society”, international interaction, layers of people's

В статье формулируются правила выделения параметров сущностного ряда слоев жизнеутверждения народа социального организма в современной для него международной среде, на их основе выделяются слои ландшафтно-литосферной адаптации, антропогенного развития, этногенной адаптации, техногенного развития, экономико-формационного роста, политической орга-низации “индивидуального общества”, определяются классы результативных вариантов критериальных соответствий: достаточная внутрисоциумная солидаризация в процессах прогрессивно-позитивного развития; избыточная внутрисоциумная солидаризация в процессах оптимально-позитивного разви-тия; разрушения внутрисоциумной солидаризации, которое постепенно и / или скачкообразно ведет к процессам контраверсионного развития секторально-предметного участия социального организма в международных обменах; рас-сматриваются классы потребностей “индивидуального общества”, которые по аналогии с моделью потребностей, созданной Абрахамом Маслоу, определя-ют разряды побудительных мотивов, принуждающих субъектов вступать в международные взаимодействия.

Ключевые слова: “индивидуальное общество”, международные интеракции.

Кожен соціальний організм, що становить системно- функціональну основу існування будь-якого з народів, що мешкали на планеті Земля, повинен бути, по-перше, органічний території, на якій проживає цей народ, і, відповідно, по-друге, повинен бути організований так, щоб забезпечувати його життєствердження. Звісно ж, необхідно сформулювати якісь правила виділення па-раметрів і абрисів сутнісного ряду шарів життєствер-дження народу даного соціального організму в сучас-ному для нього міжнародному середовищі.

Насамперед, для визначення ефективності внутрі-шньої організації соціального організму і його стійкості під впливами інших подібних йому у відповідному тем-поральному періоді буття Людства в певному історич-ному сегменті міжнародного середовища необхідно ви-значити параметри життєвого простору даного історією цього народу. І лише потім досліднику слід виділити рівні самоорганізації створеного ним соціального орга-нізму, що визначають відповідності необхідностей буття і реальних можливостей у першому шарі життєстве-рдження даного народу на території його проживання - шарі ландшафтно-літосферної адаптації. “При перві-сному ладі плем'я боролося за життєвий простір. Голо-вне тут було - зайняти територію, узагальнюючи - одну з ніш. У сучасному світі зайняти місце - це теж зайняти нішу. Тоді вона мала сенсом угіддя, воду, сонце, тепер - гроші і владу. І те, й інше дає можливість більше спо-живати. ... Інстинкт володіння територією (ареалом) існує. Будь-які місії і призначення народу так і зали-шаться на папері, якщо під ними не буде міцного, єдино надійного в цьому світі фундаменту - життєвого прос-тору ” [1].

Надзвичайно важливим для виживання народу кож-ного соціального організму, є параметральні показники наступного шару - шару антропогенного розвитку, що визначає рух населення у виділеному даному народу історією просторі соціумного життєствердження. “При-родне відтворення (або рух) населення визначається як процес безперервного поновлення людського співтова-риства під впливом народжуваності, смертності та три-валості життя живуть поколінь. ... Різноманітні і широкі можливості застосування загальних коефіцієнтів від-творення і нескладність їх розрахунку роблять їх одним з найбільш поширених інструментів демографічного аналізу” [2].

Існування кожного соціального організму будь- якого темпорального періоду життєствердження Людства не можливий без процесу базового формування народу цього “індивідуального суспільства” на основі якогось, або якихось, визначених історичними умовами, виділених етнічних груп, що володіють при цьому при-таманними тільки їм сукупними етногенними ознаками. Конкретна історія їхнього співіснування з подібними іншими спільнотами в певному міжнародному середо-вищі; гостра конкуренція у прагненні закріпити за собою життєвий простір окремого існування; набуті в процесі адаптації до природних та соціальних умов си-нергетичні, по суті своїй, якості побуту та соціумні при-строї; і т. п. фактори - все це визначає для кожного з цих народів особливі умови формування наступного шару життєствердження - шару етногенної трансформації “індивідуального суспільства”.

Не тільки саме виживання, а й головне - прогресив-ний розвиток будь-якого відносно відокремленого на-роду в даній йому сучасності безпосередньо пов'язані з техногенним розвитком належного йому “індивідуаль-ного суспільства”. Шар техногенного розвитку соціа-льного організму, який був сформований на основі пошукової, продуктивно-інтелектуальної діяльності народу даного соціального організму, має вже іншу век-торну спрямованість - на перетворення біосфери свого життєствердження в біотехносфери.

Необхідність підтримувати ефективне функціону-вання будь-якого відносно-відокремленого народу з виразністю виявляється в розвитку базисних основ його “індивідуального суспільства” - в шарі економіко- формаційного зростання (перетворення) соціального організму, який повинен з достатньою оптимальністю забезпечувати йому цілісність у динамічно змінюваному просторі міжнародного середовища даної йому су-часності.

Умови побуту народу "індивідуального суспільства" породжують правила внутрішньосоціумного суспільного устрою, соціокультурні традиції, збережена через століття спадщина культури, домінуючі світоглядні си-стеми визначають характерні риси та особливості домі-нантного для соціального організму соціокультурного шару стабільності його життєствердження.

Функціонування “індивідуального суспільства” як цілісності, залежне насамперед від домінанти суспільно-економічної формації, визначається сутнісним набором організаційно-управлінських структур, функціональні особливості яких не тільки визначають характер і методи здійснення владних повноважень панівною елітою, а й формують особливий шар існування даного соціуму - шар політичної організації “індивідуального суспільства” як відносно відокремленого соціального організму, що володіє якостями суверенітету.

Пройшовши тільки що запропонований шлях, дослі-дник, хоча б у першому наближенні, але вже зможе зро-зуміти:

- чи життєздатний цей соціальний організм в даному йому історією темпорального розвитку людського сус-пільства просторі міжнародного середовища;

- чи є у нього перспективи окремого соціумного розвитку;

- в якому шарі життєствердження знаходяться най-більш значущі проблеми виживання народу даного со-ціального організму в сучасному для нього міжнарод-ному середовищі;

- на якому рівні самоорганізації соціального органі-зму відповідного шару життєствердження виникли не-відповідності необхідностей буття і реальних можливо-стей, що визначають перспективи соціального зростання та функціональної самодостатності міжнародних просторів в умовах, що змінюються;

- чи відповідають показники основних параметрів внутрішньосоціумного буття вимогам нових необхідно-стей, що проявилися в динаміці розвитку міжнародної спільноти;

- чи відповідає система розподілу владних повно-важень між гілками публічної влади у виділеному “ін-дивідуальному суспільстві” реальному стану динамічно мінливого соціуму Людства;

- чи не перешкоджає встановлена в міжнародному просторі виділеного темпорального періоду система статусного розподілу членів міжнародного співтоварис-тва нових реалій буття Людства.

Ясно, що відповіді на ці та, без сумніву, й інші не менш значущі питання життєствердження окремого соціального організму у виділеному просторі міжнаро-дного середовища, природно пов'язаного з темпораль- ним періодом існування Людства, дадуть можливість визначити органічний чи даний соціальний організм сукупності природних, технологічних, соціальних та політико-функціональних можливостей, чи здатний він бути організований таким чином, щоб бути органічним учасникам міжнародного співіснування в кожному тем-поральному періоді буття Людства.

Складаючи матрицю оцінювання становища соціа-льного організму в сучасній йому міжнародній системі, дослідник змушений буде сформулювати свій висновок, виходячи, в кінцевому рахунку, з трьох основних варіа-нтів критеріальних відповідностей, що констатують стан його життєствердження в кожному його шарі і ви-значають динаміку його статусного і секторально-предметного зростання в його темпорально- історичному міжнародному оточенні.

Представляється, що такими основними класами ре-зультативних варіантів критеріальних відповідностей можуть бути:

- достатня внутрішньосоціумна солідаризація в про-цесах прогресивно-позитивного розвитку, що забезпечує соціальному організму стійкий стан секторально- предметної участі в міжнародних обмінах та динамічне статусне зростання в міжнародних просторах, що роз-ширюються;

- часто надлишкова внутрішньосоціумна солідари-зація в процесах оптимально-позитивного розвитку, що забезпечує перебування соціального організму в стані значимої секторально-предметної участі в міжнародних обмінах та збереження номінального статусного поло-ження у виділеному сегменті міжнародного середовища;

- руйнування внутрішньосоціумної солідаризації, яке поступово і/або стрибкоподібно веде до процесів контраверсійного розвитку секторально-предметного участі соціального організму в міжнародних обмінах, що і визначає закономірність падіння його статусного становища в просторах міжнародного середовища, що поступово звужуються.

Цілком природно, що кожен клас критеріальних від-повідностей має достатньо довгий ряд результативних варіантів, що відрізняються один від одного як ступенем зростання і специфікою внутрішньосоціумної солі-даризації у виділеному рівні самоорганізації відповідного шару життєствердження соціального організму, так і реальним статусним становищем соціального організму в виділених йому історією міжнародних просторах і сучасної йому секторально-предметної системи міжнародних обмінів. Але в цілому, так чи інакше, всі вони будуть зведені до того чи іншого класу критеріа- льних відповідностей, які й визначать місце і роль виді-леного соціального організму в об'єктивно існуючому міжнародному просторі конкретного темпорального періоду буття Людства. “Потреба в психології опису-ється з трьох сторін: як об'єктивний стан справ, як су- б'єктивне відчуття і як динамічний стан. Потреба як об'єктивка - об'єктивний стан потреби чи нестачі чого- небудь, необхідного для нормального функціонування живої системи. Потреба як відчуття - внутрішній стан психологічного чи функціонального відчуття недостат-ності чого-небудь. Потреба як динамічний стан - внут-рішній стимул активності, динамічний стан підвищеної напруги, яке “штовхає” людину до певних дій. Суб'єк-тивно переживається або просто називається як тяга, потяг, хотіння, бажання ” [3].

Будь-які показники критеріальних відповідностей кожного з рівнів самоорганізації соціального організму змінює стан виділеного шару його життєствердження і проявляються, насамперед, як актуалізовані потреби всього соціального організму. Потреби конкретного соціального організму можна класифікувати за видовим верствам його життєствердження в міжнародному прос-торі співжиття з іншими соціальними організмами в даній їм сучасності.

Саме прагнення задовольнити ці потреби за рахунок благ вироблюваних міжнародним співтовариством і послужать спонукальними мотивами конкретних між-народних інтеракцій. “Благо у філософії: кінцевий предмет прагнення, а також все, що сприяє його досяг-ненню; в богослов'ї - одне з божественних імен ” [4].

Розглядаючи Благо для користі соціального організ-му як “кінцевий предмет прагнень”, що представляють його суб'єктів, їм необхідно порівняти насамперед реа-льний стан цього соціального організму, віднайдені його життєдіяльністю потреби, ступінь необхідності орієнтації їх задоволення в міжнародний простір, міжнародне становище займане соціальним організмом у виділеному йому історією сегменті цього міжнародного простору, і лише потім зіставити весь цей комплекс необхідностей з можливостями отримання блага за рахунок властивостей продуктів і умов їх придбання, які може надати сучасна даному соціальному організму міжнародна спільнота.

Кваліфікуючи потреби соціальних організмів, які, як правило, виступають спонукальними мотивами міжна-родних інтеракцій, слід, перш за все, виділити першо-причини їх соціальної кристалізації, без чого прагнення його суб'єктів на благо країни можуть виявитися без-предметними та / або вузько суб' єктивованими.

“Абрахам Маслоу визнавав, що люди мають безліч різних потреб, але також вважав, що ці потреби можна розділити на п'ять основних категорій: 1. Фізіологічні (органічні): голод, спрага, статевий потяг і т. д.

2. Потреби в безпеці: комфорт, постійність умов життя.

3. Соціальні: соціальні зв'язки, спілкування, прихиль-ність, турбота про інших і увага до себе, спільна діяль-ність. 4. Престижні: самоповага, повага з боку інших, визнання, досягнення успіху і високої оцінки, службове зростання. 5. Духовні: пізнання, самоактуалізація, само-вираження, самоідентифікація. Існує також більш дета-льна класифікація. В системі виділяється сім основних рівнів (пріоритетів): (див. рис.) ” [5].

Відповідно до “піраміди потреб Маслоу”, можна ви-ділити і відповідні типи потреб народу будь-якого соці-ального організму, орієнтованих в міжнародне середо-вище. Так до типу “фізіологічних (органічних) потреб” соціального організму у форматі “динамічного стану підвищеної напруги, внутрішнього спонукача активності, яке штовхає суб'єктів до певних дій” відносяться прагнення його суб'єктів до корекції міжнародних обмі-нів, необхідних для ефективного здійснення сукупного для соціального організму процесу суспільного вироб-ництва.

Базовими причинами для прояву подібних спонука-льних мотивів є прагнення вирішити проблеми буття соціуму, пов'язані насамперед з недосконалістю органі-заційних та / або технологічних складових процесів су-спільного виробництва в межах завжди обмежених мо-жливостей ландшафтно-літосферного шару життєствер-дження виділеного соціуму, недостатністю або надмір-ністю ресурсних можливостей ефективного здійснення цих процесів, нерівноважністю та / або нестійкістю сек-торально-галузевих і сегментарно-територіальних стру-ктур внутрішньосоціумної системи суспільного вироб-ництва і міжнародного поділу праці.

Цей клас множинних потреб соціуму може бути фо-рмалізований як потреби життєзабезпечення народу соціального організму, що змушують його суб'єктів вступати в міжнародні взаємодії для здійснення процесів їх можливого задоволення.

Природно, що “потреби в безпеці”, яке визначається для народу будь-якого виділеного соціального організму як прагнення “відчувати себе захищеним”, пов'язані не тільки з громадськими відчуттями і настроями, певними викликами внутрішньосоціумного розвитку та / або прийшли з міжнародного середовища, а й з пануючими стереотипами і життєвими концептами, що під-тримуються і розділяються елітами даного соціуму, а також з відображенням у колегіальній свідомості публі-чного керівництва країни симбіозу прагматичних цілей самозбереження і збереження цілісності країни, в плані використання можливих ситуативних міжнародних пе-реваг для статусного піднесення або збереження вже наявних статусних можливостей в сучасному їм міжна-родному співтоваристві.

Ясно, що синергія безлічі подібних устремлінь і ста-новить в цілому особливий клас потреб міжнародної безпеки, які і є пріоритетними спонукальними мотивами, визначальними щодо вступу суб'єктів виділеного соціального організму до відповідних міжнародних ін- теракції.

Наступний клас потреб, які є спонукальними моти-вами для вступу суб'єктів соціального організму в між-народні взаємодії, і можуть бути кваліфіковані як по-треби в “приналежності і любові”, для народу будь- якого виділеного соціального організму виражаються в потребах національної самоідентифікації за умови стве-рдження національного суверенітету, як права на націо-нальне самовизначення і необхідної приналежності до якоїсь цивілізаційної спільності. Цей клас потреб в кон-кретній історії Людства завжди виступав як публічно домінантні спонукальні мотиви, що примушують керівні еліти даного соціуму орієнтувати його суб'єктів на вступ в необхідні для реалізації цих потреб міжнародні інтеракції.

Всі попередні класи потреб народів виділених соціа-льних організмів є певною сукупністю підстав для ви-никнення наступного класу потреб соціального органі-зму в належному, на думку його еліт, статусному за-твердженні успіхів соціального організму в складі су-часного для нього міжнародного співтовариства. Ці об-стоювані ними потреби в закріпленні народного сувере-нітету не тільки фіксують його належний міжнародний статус і межі його компетентних можливостей у світі Людства, що послідовно і непохитно змінюється, але і дає його народу підставу домагатися визнання міжна-родним співтовариством як його права на збереження цілісності створеного ним соціального організму, так і на підтвердження такого його міжнародного становища, яке забезпечило б соціальному організму задоволення потреб “в повазі і шануванні”, як то випливає з моделі “піраміди Маслоу”.

В її розширеної моделі на наступному рівні знахо-дяться пізнавальні потреби, що спираються на концепти - знати, вміти, розуміти, досліджувати. У адаптації цього рівня моделі “піраміди Маслоу” до міжнародного буття виділеного “індивідуального суспільства” це може звучати як прояв потреби в інтелектуальному прогресі соціуму, без якого виживання соціального організму в жорстко конкурентному міжнародному середовищі неможливо.

Жодне з “індивідуальних товариств”, що знаходяться на якомусь темпоральному періоді життєствердження будь-якої історичної епохи буття Людства не може належним чином прогресувати, не розширюючи своїх знань про навколишній світ, консервуючи систему своїх уявлень про світобудову. Відсутність нових знань, зни-ження пізнавальних функцій суспільства неухильно веде його до стагнації суспільного буття, зниження міжнародних конкурентних переваг, до цивілізаційного регресу соціуму, до падіння його в небуття.

Але, природно, мало знати, необхідно вміти адапту-вати соціум до нового рівня технологічного прогресу, до використання отриманих знань як для досконалості суспільного виробництва, так і для підвищення рівня добробуту “людський сукупності”, складовою власне народ даного “індивідуального суспільства”, що живе в конкретному міжнародному оточенні.

Відповідно, вся типологічна безліч еліт окремого соціального організму зобов'язана, для виживання і прогресу соціуму, в необхідній мірі розуміти суть виникаючих в світі інноваційних процесів, сприймати їх основні концепти, просувати суспільство по магістралі соціального прогресу. В іншому випадку, невміння або небажання бути на гребені або хоча б не випадати з пе-ребігу основних потоків інтелектуального прогресу буття Людства з неминучістю призведе або до схо-дження відстаючих еліт з керівної позиції в соціумі, або ж до втрати досягнутого раніше міжнародного статусу вже самого соціального організму в сучасному йому міжнародному співтоваристві, або навіть зовсім - до втрати його суверенних прав і можливостей, та й власне суверенітету.

Отже, в соціальному організмі для збереження необ-хідних йому благ існування повинні продукуватися со-ціальні дії, орієнтовані на завдання - досліджувати на-вколишній світ, націлюють його суб'єктів не тільки на організацію власних наукових пошуків, а й на запози-чення інтелектуальних досягнень інших народів, що рухаються в руслі основних потоків соціального про-гресу. Все це в сукупності і складає значущі для життє-ствердження “індивідуального суспільства” спонукальні мотиви участі його суб'єктів у комплексному ряді між-народних інтеракцій.

Таким чином, потреби соціального організму, що визначають необхідність участі його суб'єктів у міжна-родних взаємодіях пов'язані в цьому випадку з прагнен-ням зберегти основні соціальні структури “індивідуаль-ного суспільства” під впливом магістральних потоків соціального прогресу.

До окремого класу потреб народу будь-якого виді-леного соціального організму слід віднести те, що в розширеній моделі “піраміди Маслоу” визначається як естетичні потреби. Будь-яке “індивідуальне суспільство” в необхідній мірі повинне володіти якоюсь соціальною гармонією. Це стосується як панування в ньому історично особливої для даного соціуму системи світо-гляду, толерантно допускається або критично суворо забороняється паралельне існування в ньому інших сві-тоглядних систем, так і відправлення релігійних куль-тових обрядів, поширення інших ідеологічних концептів і теорій. Гармонійне поєднання духовних канонів, нормативів національного гуртожитку та правил побуту комун людей їх складових створюють щоразу особливу модель суспільного буття. Прагнення зберегти органіч-ність цієї моделі, поширити її зовні даного “індивідуа-льного суспільства” або захистити її від спроб трансфо-рмації за допомогою руйнівних впливів, що приходять, насамперед, ззовні кордонів соціального організму, фо-рмують в соціумі ряд потреб, які припускають активну участь його суб'єктів, що здійснюють подібні обміни в цілому ряді міжнародних інтеракцій.

Більш того, громадський порядок, що встановлю-ється в соціумі у виділеному йому історією темпораль-ному періоді буття, завжди формує відповідні соціальні нормативи, що визначають не тільки умови та пропор-ційності суспільного буття, а й місце і роль кожної лю-дини в сучасному йому суспільстві. Але разом з тим прогресивні формати суспільного буття, нові або більше прийнятні стандарти всередині соціумних відносин, соціальні ідеї та технологічні новації суттєво поліпшу-ють рівень буття комун і окремих людей, які проявля-ються в життєзабезпеченні соціальних організмів пере-бувають у сфері їх міжнародного співжиття, не можуть не впливати на суспільний порядок, встановлений у виділеному “індивідуальному суспільстві”. На ці та по-дібні їм сигнальні впливу міжнародного середовища, які, в свою чергу, можуть мати і прямо протилежне якісне значення для буття соціумів, суб'єкти публічно- організаційної структури соціального організму змушені реагувати і тим самим вступати в міжнародні взаємодії, або захищаючи громадський порядок свого соціуму, або сприймаючи нормативи іншого соціумного походження як необхідні або вимушені новації, розширюючи тим самим сферу спонукальних мотивів обмінів гро-мадськими досягненнями в сукупному ряді міжнародних інтеракцій.

Саме взаємодія через систему міжнародних інтерак- цій суспільних порядків окремих країн і створює як спі-льні риси, так і особливості міжнародного порядку ко-жної окремої міжнародної системи і в цілому світопо- рядку всього Людства в темпоральну певному періоду його буття.

І нарешті, “краса, яка врятує світ” втілюється в без-лічі соціокультурних досягнень сукупності етнічних колективів, складових як народ виділеного соціального організму, так і інших народів, що представляють його міжнародне оточення. І хоча міжнародний простір соці- умно-територіально поділено між різними народами, але Світ Людства неподільний і необхідність обміну культурними цінностями, “зразками краси” становить не стільки матеріальну, скільки духовну складову буття Людства.

В цілому, потреби в соціокультурному розвитку со-ціального організму, яке природно потребує міжнарод-ний обмін соціокультурними досягненнями, являє собою змістовно-якісну основу переважної безлічі міжнародних інтеракцій, а необхідність інтенсифікації подібних обмінів є значущими спонукальними мотивами все зростаючих ансамблів міжнародних взаємодій.

Завершують “піраміду Маслоу” потреби в “самоак- туалізації”, що стосовно будь-якого “індивідуального суспільства” може бути інтерпретовано, насамперед, як прагнення до встановлення, захист та підтвердження свого державного суверенітету. У цьому плані держава, що представляє даний соціальний організм в міжнарод-ному співтоваристві, для реалізації своїх цілей як полі-тичної організації публічної влади класово організова-ного суспільства зобов'язана не тільки встановити і за-кріпити делеговане їй народом територіальне верховен-ство, а й всіляко захищати його від спроб обмеження, які робляться або можуть робитися сучасним йому між-народним оточенням.

Сприймаючи принцип dominium територіального верховенства не тільки як володіння територією прожи-вання його народу, але і як вогнище цивілізації, і як сферу виробництва ресурсу і продукту виробництва, необхідного для життєствердження цього народу, і, на-решті, як організм відтворення самого життя, держава зобов'язана проявити свої здатності до необхідної соці-альної регламентації, до регуляції внутрішньосоціумно- го та міжнародного поділу праці, до ефективного вико-ристання конкурентних переваг природної та соціальної сфери життєствердження даного народу, що знаходяться в сучасному йому міжнародному оточенні.

А це неможливо ще й без використання здібностей держави зберігати територіальну цілісність цієї сфери від зазіхань ззовні, без зусиль держави, необхідних для того, щоб відстояти своє право на територіальне верхо-венство, яке, згідно принципу imperium, поширює покров свого публічного владарювання на людей - громадян цієї держави. Інститут громадянства - це не тільки юридичний зв'язок громадян і держави, яка зобов'язує громадян служити інтересам своєї високої соціальної спільності, яку представляє дана держава, але і їх право вимагати і одержувати від держави необхідну підтримку та захист своїх основних прав і свобод, яку держава повинна забезпечувати громадянам де б вони не знахо-дилися - на своїй території або на території інших країн.

Широкий спектр спонукальних мотивів участі соціа-льного організму в міжнародних інтеракціях повинен бути доповнений і скорегований ефективністю іншої параметральної складової державного суверенітету - незалежності формальних і продуктивних дій держави від устремлінь інших членів сучасного йому міжнарод-ного співтовариства. Саме в цьому плані і слід розгля-дати “розвиток власної особистості” соціального орга-нізму - як відстоювання і реалізацію його державою делегованого йому народом даної країни суверенітету.

В умовах постійної взаємодії з іншими державами, держава має право на підставі наявних у неї владних прерогатив формалізувати свої відносини з іншими не тільки шляхом укладання тимчасових міжнародних угод, але і шляхом делегування певного набору своїх суверенних прав створеним за її участі міжнародним організаціям. А якщо ще при цьому необхідно врахову-вати множинність напрямків та інституцій соціальної солідаризації, що мають відверто міжнародних характер як по створенню, так і по орієнтації своєї діяльності, то спектр спонукальних мотивів вступу в міжнародні ін- теракції незмірно розшириться.

Таким чином, потреби в реалізації державного суве-ренітету, що визначають багато в чому самоактуаліза- цію соціального організму на основі територіального верховенства і незалежності, створюють останній і най-більш значимий рівень у моделі “піраміди Маслоу”, адаптованої до життєствердження соціального організ-му в конкурентному для нього міжнародному середо-вищі.

Ось тепер, завершуючи дослідження рівнів потреб соціального організму, які є спонукальними мотивами участі його суб'єктів у міжнародних взаємодіях, можна було б скласти якусь Матрицю зіставлення класів ре-зультуючих варіантів з типами потреб соціального ор-ганізму, що складають підставу для орієнтації прагнень його суб'єктів до їх задоволення в міжнародному сере-довищі. Насправді, ця матриця являє собою підставу тривимірної базової структури “куба мотивів”. В якості третьої координати необхідно враховувати в ньому всі рівні самоорганізації всіх семи шарів життєствердження соціального організму в сучасному йому міжнародному просторі. Але зараз і тут зробити це не представляється реально можливим, навіть, якщо для спрощення, була б розглянута лише його двомірна і вельми обмежена вер-сія.

Слід враховувати, що будучи орієнтованими суб'єк-тами для реалізації у зовнішньому для соціального ор-ганізму середовищі, потреби виступають вже відчутними для свого міжнародного оточення сигналами, кори-гуючими відносини їх співжиття в кожному виділеному міжнародному просторі. У тому випадку, якщо задово-лення подібних потреб стають життєво важливими для продукуючих їх суб'єктів і \ або прагнення до їх задово-лення порушують сформовану систему взаємовідносин соціальних організмів у виділеному сегменті міжнарод-ного середовища, як в статусному, так і в секторально-предметному сенсах, то міжнародне співтовариство починає відчувати на собі значущі для його існування виклики, не відповісти на які його суб'єкти дозволити собі не можуть.

Власне кажучи, реакції членів міжнародного співто-вариства на подібні сигнали та виклики, звернені в між-народне середовище, і становлять у цілому контент будь-яких міжнародних взаємодій.

Таким чином можна уявити, що, міжнародні відно-сини, в ііайіііііріііому плані, є системою сигнальних взаємодій історичного ряду соціальних організмів кожного виділеного темпорального періоду буття Людства.

Так, мабуть, і повинен бути сформульований основ-ний постулат теорії міжнародних відносин.

Список використаних джерел

1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://politiko.ua/

2. Освітній сайт Н. Воронової [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.voronova-on.ru/

3. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :www.psychologos.ru / articles / view / potrebnost

4. Енциклопедія античної філософії [Електронний ресурс]. - Режим доступу : antique_philosophy.academic.ru /

5. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Матеріал з Wikimedia Commons ru.wikipedia.org / wiki\References

1. [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://politiko.ua/

2. Osvitnij sajt N.Voronovoi [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.voronova-on.ru/

3. [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : www.psychologos.ru / articles / view / potrebnost

4. Enzyklopediya antychnoi philosophii [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : antique_philosophy.academic.ru /

5. [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : Material z Wikimedia Commons ru.wikipedia.org / wiki\

Размещено на Allbest.ru