Вплив угоди про асоціацію між Україною та ЄС на митно-тарифне регулювання і зовнішньоторговельний режим сторін
Підписання угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Євросоюзом як одним з найбільших економічних партнерів. Особливості тарифної лібералізації зовнішньої торгівлі. Застосування інструменту зв’язаних тарифів в митному регулюванні.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2019 |
| Размер файла | 37,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вплив угоди про асоціацію між Україною та ЄС на митно-тарифне регулювання і зовнішньоторговельний режим сторін
Андрійчук В.Г.
доктор економічних наук, професор
Іванов Є.І.
Український державний університет
фінансів та міжнародної торгівлі (УДУФМТ)
Підписання угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Євросоюзом як одним з найбільших економічних партнерів відкриває для України значні перспективи активізації міжнародної торгівлі та залучення в систему глобальних торговельних потоків на якісно новому рівні. Водночас відкриття власних митних кордонів, а також імовірні складнощі в переході на європейські стандарти якості зумовлюють наявність значних викликів для вітчизняної економіки щодо повноцінного використання нею всіх переваг досягнутих домовленостей і захисту національних економічних інтересів.
У статті розглянуто особливості тарифної та нетарифної лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС відповідно до положень угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. Проаналізовано вплив даної лібералізації на зовнішньоторговельний режим сторін. Окреслено вплив від укладання угоди про ЗВТ+ на обмеження можливостей застосування Україною інструменту зв'язаних тарифів СОТ щодо захисту національних інтересів.
Ключові слова: Угода про асоціацію між Україною та ЄС, поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі, тарифна лібералізація, тарифний індекс обмеження торгівлі, загальний індекс обмеження торгівлі, тарифна квота, нетарифні бар'єри у торгівлі, зв'язаний тариф, «тарифні води».
Andriichuk V.G., Ivanov Y.I.
THE EU-UKRAINE ASSOCIATION AGREEMENT IMPACT ON THE TARIFF REGULATION AND TRADE REGIME OF THE PARTIES
Signing of the agreement on Deep and Comprehensive Free Trade Area with the European Union as one of the biggest economic partners opens for Ukraine the great prospects of international trade intensification and involvement in the system of global trade flows at qualitatively new level. At the same time the opening of customs borders and probable difficulties in the transition to European quality standards determine the significant challenges for the national economy of Ukraine in respect of making full use of all agreement advantages and protection of the national interests.
The article discusses the features of tariff and non-tanff trade liberalization between Ukraine and the EU in accordance with the provisions of the Deep and Comprehensive Free Trade Agreement. The effect of this liberalization on EU-Ukraine foreign trade regime is analyzed. The FTA+ agreement impact on limitation of using the WTO bound tariffs is outlined.
Keywords: EU-Ukraine Association Agreement, Deep and Comprehensive Free Trade Agreement, tariff liberalization, tariff trade restrictiveness index, the overall trade restrictiveness index, tariff quotas, non-tanff barriers to trade, bound tariff «tariff water».
Андрийчук В.Г., Иванов Е.И.
ВЛИЯНИЕ СОГЛАШЕНИЯ ОБ АССОЦИАЦИИ МЕЖДУ УКРАИНОЙ И ЕС НА ТАМОЖЕННО-ТАРИФНОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ И ВНЕШНЕТОРГОВЫЙ РЕЖИМ СТОРОН
Подписание соглашения об углубленной и всеобъемлющей зоне свободной торговли с Евросоюзом как одним из крупнейших экономических партнеров открывает для Украины большие перспективы активизации международной торговли и привлечения в систему глобальных торговых потоков на качественно новом уровне. В то же время, открытие собственных таможенных гранті, а также вероятные сложности в переходе на европейские стандарты качества обусловливают наличие значительных вызовов для отечественной экономики относительно использования ею всех преимуществ достигнутых договоренностей и защиты экономических интересов.
В статье рассмотрены особенности тарифной и нетарифной либерализации внешней торговли между Украиной и ЕС в соответствии с положениями соглашения об углубленной и всеобъемлющей зоне свободной торговли. Проанализировано влияние данной либерализации на внешнеторговый режим сторон. Определено влияние от заключения соглашения о ЗСТ + на ограничение возможностей применения Украиной инструмента связанных тарифов ВТО по защите национальных интересов.
Ключевые слова: соглашение между Украиной и ЕС, углубленная и всеобъемлюгцая зона свободной торговли, тарифная либерализация, тарифный индекс ограничения торговли, общий индекс ограничения торговли, тарифная квота, нетарифные барьеры в торговле, связанный тариф, «тарифные воды».
Постановка проблеми
Угода про асоціацію між Україною та ЄС, включно з угодою про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ+) як її складовою, безперечно є найбільш масштабним пакетом домовленостей за часи незалежності нашої держави. Економічна частина угоди охоплює всі найважливіші сфери та галузі вітчизняного господарства, засвідчуючи прагнення сторін не лише перевести співпрацю на якісно новий рівень, але й суттєво наблизити економічну систему України до відповідної системи країн Євросоюзу на основі взаємної лібералізації, яка, в першу чергу, безумовно стосується ключової складової міжнародних економічних відносин - міжнародної торгівлі.
Не викликає сумніву, що підписання та ратифікація цієї Угоди є тільки початком нового етапу співпраці між Україною та ЄС, в той час як про реальний вплив досягнутих домовленостей можна буде говорити лише в разі їх імплементації. Але вже зараз можна детально аналізувати вичерпний графік взаємної тарифної лібералізації сторін і, застосовуючи певний економіко-математичний інструментарій, прогнозувати вплив цієї лібералізації на трансформацію зовнішньоторговельного режиму України.
Мета дослідження - проаналізувати особливості тарифної та нетарифно!' лібералізації між Україною та ЄС, передбаченої угодою про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі, та пов'язані з цим трансформації зовнішньоторговельного режиму сторін; окреслити вплив від укладання зазначеної угоди на обмеження можливостей застосування Україною інструментарію зв'язаних тарифів відповідно до домовленостей в рамках СОТ.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Дослідженню особливостей та визначенню наслідків для вітчизняної економіки від імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС присвячені як праці низки провідних науково-дослідних інститутів [1; 2; 3; 4], так і визнаних вітчизняних учених-економістів, зокрема В.М.Гейця [5], І.Бураковського [6], О.Шниркова [7] та ін. Однак проблеми трансформації митно-тарифного регулювання сторін та конкретизація пов'язаних з цим змін зовнішньоторговельного режиму, на наш погляд, ще недостатньо висвітлені у вітчизняній науковій літературі, що зумовлює необхідність подальших досліджень.
Виклад основного матеріалу
Взаємна лібералізація зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС визначається положеннями Частини IV Угоди про асоціацію «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею». Дані положення передбачають зменшення або обнуління впродовж перехідного періоду максимум у 10 років ставок ввізного мита на товари, країнами походження яких є сторони досягнутих домовленостей, відповідно до встановлених у Додатку 1-А Угоди графіків. Лібералізація охоплює понад 97% тарифних ліній, за якими здійснюється близько 95% двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС. При цьому, як засвідчують дані таблиці 1, угода про ЗВТ+ передбачає асиметричну тарифну лібералізацію зі сторони ЄС на користь України.
Таблиця 1
Динаміка лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС відповідно до положень поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі
|
Товарні групи |
Середньоарифметичні ставки імпортного мита, % |
||||||
|
Базові ставки |
3 моменту набуття чинності угоди |
По закінченні 10- річного перехідного періоду |
|||||
|
Україна |
ЄС |
Україна |
ЄС |
Україна |
ЄС |
||
|
За всією номенклатурою |
4,95 |
7,60 |
2,42 |
0,50 |
0,32 |
0,05 |
|
|
Продовольчі товари (групи HS1 01-24) |
9,24 |
19,80 |
6,77 |
0,60 |
1,38 |
0,24 |
|
|
Непродовольчі товари (групи HS 25-97) |
3,67 |
3,90 |
1,12 |
0,50 |
0,00 |
0,00 |
Примітка: Угодою про асоціацію передбачено перехід України з УКТЗЕД на європейську гармонізовану систему опису і кодування товарів (HS) з метою уникнення розходжень в митному оподаткуванні. Джерело: [8].
митний тарифний зовнішня торгівля
З моменту набуття чинності угоди про ЗВТ+ середньоарифметична ставка ввізного мита в ЄС скоротиться на 7,1 відсоткових пункти - з 7,6% до 0,5%, в той час як ставка ввізного мита
України зменшиться всього на 2,53 відсоткових пункти - з 4,95% до 2,42%. Особливо радикальними стануть поступки зі сторони ЄС у сфері сільгосппродукції - зниження середнього рівня мита на 19,2 в.п. - з 19,8% до 0,6%.
Однак варто зазначити, що самі середньоарифметичні ставки тарифу лише в загальних рисах відображають рівень торговельних обмежень між сторонами, оскільки не враховують фактичну структуру імпорту. Показником, що здатен об'єктивніше відтворювати рівень торговельного захисту, є тарифний індекс обмеження торгівлі [9, с. 180], який розраховується шляхом зважування тарифних ставок та їх адвалерних еквівалентів не лише на величину імпорту, але й на еластичність попиту на нього за відповідними тарифними лініями.
Зважування тарифних ставок зокрема на еластичність дозволяє відображати дійсний рівень їх обмежуючого впливу, здатність виступати бар'єрами щодо відповідного імпорту. Адже, якщо попит на імпортний товар є еластичним (підвищення ціни на 1% у зв'язку з введенням мит призводить до зменшення обсягів його ввезення з-за кордону більше, ніж на 1%; є>1), то навіть незначні бар'єри в зовнішній торгівлі цим товаром можуть мати суттєвий протекціоністський вплив. І навпаки, при нееластичності попиту (підвищення ціни на 1% внаслідок застосування відповідних заходів призводить до зменшення імпорту менше, ніж на 1%; 0<є<1) спостерігається певний рівень імпортозалежності, внаслідок чого навіть високі ввізні мита не матимуть значного впливу на обмеження обсягів закупівлі товару за кордоном.
Для розрахунку тарифних індексів обмеження торгівлі між Україною та ЄС відповідно нинішнього рівня і умов Угоди про ЗВТ+ використано показники еластичності попиту на імпорт, визначені фахівцями Світового банку (СБ) у червні 2012 р. [10] щодо 166 країн світу (в тому числі й України та країн ЄС) для товарних позицій за шестизначними кодами гармонізованої системи опису і кодування товарів (HS6). Обсяги імпорту сторін у 2012р. за відповідними шестизначними кодами одержані на основі використання ресурсу «World Integrated Trade Solutions» [11], розробленого спільними зусиллями фахівців СБ, ЮНКТАД і СОТ. Тарифні ставки взято відповідно до графіків тарифної лібералізації між Україною та ЄС, встановлених у Додатку 1-А Угоди про асоціацію [12]. Адвалерні еквіваленти специфічних та комбінованих ставок ввізного мита встановлено відповідно до даних, розрахованих фахівцями Міжнародного торговельного центру [13].
Алгоритм розрахунку тарифних індексів обмеження торгівлі України та ЄС наведено на прикладі лібералізації імпорту з ЄС в Україну продукції товарної групи 04 «Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед» (табл. 2).
Таблиця 2
Алгоритм розрахунку індексів обмеження торгівлі на прикладі лібералізації імпорту з ЄС в Україну продукції товарної групи 04 «Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед»
|
Код товарних позицій згідно HS |
Імпорт у 2012 р. (іЛі), тис. дол. СІЛА |
Еластичність імпорту (Јі) |
Тарифні ставки (ti)1, виражені десятковим дробом |
HliSiti |
||||||
|
Базові |
3 м. н. ч.2 |
П. з. п. п.3 |
Базові |
3 м. н. ч.1 |
П. з. п. п.2 |
|||||
|
040110 |
21,214 |
11,7018 |
0,10 |
0,10 |
0,00 |
24,824 |
24,824 |
0,000 |
2,482 |
|
|
040120 |
77,056 |
2,2083 |
0,10 |
0,10 |
0,00 |
17,016 |
17,016 |
0,000 |
1,702 |
|
|
040221 |
4624,094 |
6,1394 |
0,10 |
0,10 |
0,08 |
2838,938 |
2838,938 |
2271,151 |
283,894 |
|
|
040229 |
1215,069 |
35,1119 |
0,10 |
0,10 |
0,00 |
4266,334 |
4266,334 |
0,000 |
426,633 |
|
|
040310 |
1257,034 |
1,4922 |
0,10 |
0,10 |
0,02 |
187,579 |
187,579 |
40,641 |
18,758 |
|
|
040390 |
245,111 |
0,5519 |
0,10 |
0,10 |
0,01 |
13,529 |
13,529 |
2,330 |
1,353 |
|
|
040490 |
251,702 |
9,9422 |
0,10 |
0,10 |
0,04 |
250,248 |
250,248 |
100,099 |
25,025 |
|
|
040510 |
5180,810 |
0,6716 |
0,10 |
0,10 |
0,04 |
347,945 |
347,945 |
153,096 |
34,795 |
|
|
040630 |
4650,846 |
0,6351 |
0,10 |
0,10 |
0,04 |
295,360 |
295,360 |
110,760 |
29,536 |
|
|
040690 |
44147,248 |
1,4336 |
0,10 |
0,10 |
0,00 |
6329,038 |
6329,038 |
0,000 |
632,904 |
|
|
040811 |
8,660 |
2,5289 |
0,10 |
0,10 |
0,04 |
2,190 |
2,190 |
0,876 |
0,219 |
|
|
040900 |
186,454 |
0,9492 |
0,13 |
0,13 |
0,00 |
23,008 |
23,008 |
0,000 |
1,770 |
|
|
041000 |
0,000 |
6,0485 |
0,20 |
0,20 |
0,00 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
|
|
Всього |
- |
- |
- |
- |
- |
14596,011 |
14596,011 |
2678,953 |
1459,07 |
|
|
TTRI «04» |
- |
- |
- |
- |
- |
10,00 |
10,00 |
1,84 |
- |
Примітки: 1. Відповідно до графіку тарифної лібералізації підписаної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. З.м.н.ч. - з моменту набуття чинності Угоди. П.з.п.п. - по закінченні перехідного періоду. Укладено та розраховано авторами. Джерела: [10]; [11]; [12]; [13].
Згідно розрахованих даних, наведених у таблиці 2, Україна зменшуватиме тарифні ставки на імпорт молочної продукції поступово, залишаючи мита на окремі товарні позиції навіть після закінчення перехідного періоду, що знаходить своє втілення у зменшенні тарифного індексу обмеження торгівлі з 10% на початку перехідного періоду до 1,84% по його закінченні.
Аналогічні розрахунки за вищенаведеною методикою було здійснено також за всіма товарними групами HS, за винятком груп 71 «Дорогоцінні метали», 93 «Зброя та боєприпаси» і 97 «Твори мистецтва та антикваріат». їх результати наведено в таблиці 3.
Таблиця З
Динаміка зміни тарифних індексів обмеження торгівлі України та ЄС відповідно до положень поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі
|
Товарні групи |
Тарифні індекси обмеження торгівлі, % |
||||||
|
Відповідно до базових тарифних ставок |
3 моменту набуття чинності угоди |
По закінченні 10- річного перехідного періоду |
|||||
|
У країна |
ЄС |
Україна |
ЄС |
Україна |
ЄС |
||
|
За всією номенклатурою |
4,01 |
4,71 |
2,42 |
3,65 |
0,46 |
3,48 |
|
|
Продовольчі товари (групи HS 01-24) |
7,03 |
19,44 |
6,19 |
15,64 |
3,50 |
15,56 |
|
|
Непродовольчі товари (групи HS 2596) |
3,56 |
0,71 |
1,86 |
0,20 |
0,00 |
0,00 |
Укладено та розраховано авторами. Джерела: [10]; [11]; [12]; [13].
Дані таблиці 3 засвідчують, що в дійсності процес тарифної лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС відбуватиметься симетрично з постійним переважанням рівня захисту зі сторони європейських партнерів. Так, тарифний індекс обмеження торгівлі відповідно до базових ставок за всією товарною номенклатурою становить 4,01% для України і 4,71% для ЄС. З моменту набуття чинності Угоди цей рівень становитиме відповідно 2,42% і 3,65%, а по закінченні перехідного періоду торговельний захист для країн ЄС становитиме 3,48% проти 0,46% для України. Особливі диспропорції залишатимуться у сфері протекціонізму щодо сільгосппродукції: навіть по закінченні перехідного періоду реальний рівень торговельного захисту цієї групи товарів для країн ЄС складатиме 15,56%, тоді як в Україні - 3,5%.
Це зумовлюється передусім тим, що обнуління Євросоюзом своїх тарифних ставок за багатьма видами сільгосппродукції здійснюватиметься лише в рамках тарифних квот. Адже сільськогосподарська політика ЄС базується на принципі комунітарної преференції [14, с. 53], яка полягає в тому, що внутрішній попит на продовольчу продукцію повинен бути задоволений передусім пропозицією внутрішніх європейських виробників.
Відповідно, положенням Угоди про ЗВТ+ країни ЄС встановлюють тарифні квоти на 339 тарифних лініях сільськогосподарських товарів [15, с. 106-107], що складає 15% від їх кількості за HS. Зокрема, йдеться про м'ясо свійських тварин і птиці, молочну продукцію, зернові, цукор, фруктовий сік тощо, які є чутливими для ЄС і зазвичай вилучаються з режиму лібералізації при укладенні подібних угод та підпадають під загальний режим оподаткування при митному оформленні.
При цьому слід зазначити, що експорт вітчизняної сільгосппродукції до країн ЄС характеризується значною вузькістю свого асортименту: частка м'якої пшениці та кукурудзи (тобто двох з понад 2200 тарифних ліній HS) у загальному експорті продовольства з України до ЄС становить понад 40% [16]. І саме щодо цих тарифних ліній Угодою передбачено обсяги безмитних тарифних квот, які є значно меншими за обсяги експорту в попередній період. Зокрема, Угода про ЗВТ+ передбачає безмитне постачання з України до ЄС 1 млн. т м'якої пшениці на рік при тому, що середньорічний експорт вітчизняної пшениці в Європу в 20062010 рр., незважаючи на стягування 19-відсоткового мита в адвалерному еквіваленті (залежно від виду пшениці тариф встановлюється в діапазоні 95-186 євро/т), вже становив 1,3 млн. т, а в 2012 р. - 1,5 млн. т. Для кукурудзи безмитна тарифна квота встановлена лише 400 тис. т при тому, що в 2012 р. експорт в ЄС склав 1,18 млн. т при тарифі 94 євро/т. До речі, принаймні дещо дивним виглядає надання безмитного ввозу в ЄС з України 20 тис. т на рік при тому, що в 2006-2010 рр. середньорічна кількість експорту вітчизняного м'яса птиці на європейський ринок складала всього лише 0,2 тис. т на рік, і навіть загальний експорт з України цього продукту за зазначений період складав у середньому лише 14 тис. т на рік [17].
Таким чином, порівняно невеликий обсяг безмитних тарифних квот з боку ЄС щодо продукції, яка складає переважну частину всього вітчизняного сільськогосподарського експорту, сприятиме незначному зниженню середніх тарифних ставок на неї в адвалерному еквіваленті. Відтак, скорочення Євросоюзом рівня свого тарифного захисту відбуватиметься здебільшого за рахунок тих митних ставок, які не мають вагомого торговельно-політичного та економічного значення, тоді як ставки на чутливі товари залишатимуться високими, що формує високий рівень показників тарифного індексу обмеження торгівлі з боку ЄС, навіть після закінчення перехідного періоду.
Тому можна стверджувати, що ЄС, на відміну від України, проводить більш виважену тарифну політику, забезпечуючи високий рівень обмеження торговельних потоків та захисту вразливих галузей власної економіки, вдаючись до мінімального (виходячи з порівняння даних, наведених в таблицях 1 і 3) використання відповідного інструментарію.
Необхідно також звернути увагу на вплив тарифної лібералізації, пов'язаної з укладанням Угоди про ЗВТ+, на можливість подальшого підняття Україною тарифів у межах їх зв'язаного рівня відповідно до домовленостей в рамках СОТ. Наразі на рівні, нижчому за зв'язаний, в Україні знаходяться тарифні ставки на 2615 товарних позицій (23,6% від загальної кількості), із них 14,4% - продовольчі, 85,6% - непродовольчі товари [18]. Як наслідок, тоді як середньоарифметичний зв'язаний тариф для України складає 5,84%, відповідна фактично діюча ставка становить 4,95% [19]. Різниця між діючими та зв'язаними тарифами (в міжнародній практиці називається «тарифними водами») забезпечує можливість деякого маневру в реалізації митно-тарифної політики за умов виникнення несприятливих обставин.
Однак додаткові зобов'язання країн в рамках двосторонніх угод про надання преференцій в торгівлі зменшують реальний обсяг «тарифних вод», оскільки вимагають дотримуватися набагато менших (ніж зв'язаних та діючих на момент укладання таких угод) тарифних ставок по відношенню до низки торговельних партнерів. Надзвичайна поширеність угод про ЗВТ у світі на сучасному етапі призвела до того, що реальний простір для маневру у тарифній політиці країн зазвичай є понад два рази меншим порівняно з тим, що надається в межах багатосторонніх домовленостей СОТ (табл. 4).
Таблиця 4
Обсяги «тарифних вод» країн світу за групами відповідно до зв'язаних тарифів та до реального рівня у зв'язку з укладанням двосторонніх угод про преференції в торгівлі у 2012 р.
|
Групи країн |
Обсяг «тарифних вод», відсоткових пунктів |
||
|
Відповідно до зв'язаних тарифів СОТ |
Реальний рівень |
||
|
Розвинені країни |
4,7 |
2,0 |
|
|
Країни Східної Азії |
14,6 |
4,2 |
|
|
Країни Латинської Америки |
32,2 |
15,1 |
|
|
Країни Південної Азії |
25,9 |
16,5 |
|
|
Країни Тропічної Африки |
21,8 |
16,9 |
|
|
Країни з перехідною економікою |
5,3 |
1,5 |
|
|
Країни Близького Сходу і Північної Африки |
17,0 |
7,5 |
Укладено авторами. Джерело: [20, с. 17].
Як видно з даних таблиці 4, реальний обсяг «тарифних вод» для країн з перехідною економікою є найнижчим серед усіх країн світу і становить 1,5 в.п. порівняно з визначеним в рамках СОТ рівнем у 5,3 в.п. Тому очевидно, що обнуління більшості тарифних ставок в рамках угоди про ЗВТ+ для групи країн, торгівля з якими складає третину зовнішньоторговельного обороту України, практично призведе до нівелювання інструменту зв'язаних тарифів СОТ та гнучкості у здійсненні вітчизняної митно-тарифної політики.
Безперечним здобутком для вітчизняного товаровиробника від зменшення торговельних бар'єрів країнами ЄС відповідно до Угоди про ЗВТ+ стане припинення використання ними практики тарифної ескалації - зростання рівня тарифних ставок у міру зростання ступеня обробки товару. Адже даний інструмент захисту внутрішнього ринку спрямований на гальмування розвитку обробних та високотехнологічних галузей в країнах-торговельних партнерах та стимулює сировинну орієнтацію зовнішнього сектора їх економіки.
Зокрема, відповідно до базових тарифних ставок рівень митного обкладання імпортної готової продукції в Євросоюзі перевищує рівень ставок мита на сировину в 7,7 рази, тоді як в Україні - лише в 3,2 рази [21]. Набуття чинності Угоди про ЗВТ+ повністю усуває дану диспропорцію, забезпечуючи цілковиту тарифну лібералізацію торгівлі непродовольчою продукцією та залишаючи деякий рівень тарифного захисту з обох сторін якраз щодо торгівлі продовольчою сировиною (м'ясом свійських тварин, молоком, овочами тощо).
Однак необхідно зазначити, що в арсеналі механізмів захисту національних економічних інтересів країн-членів ЄС, за наявними даними [22, с. 9, 12], залишається й значний обсяг нетарифных заходів. Адже ЄС вважається одним із світових центрів використання нетарифного протекціонізму. Частка тарифних ліній, що підпадають під дію хоча б одного нетарифного заходу в ЄС становить 90%, під дію цих заходів потрапляє 86% європейського імпорту, а міжнародну торгівлю однією товарною позицією обмежують в середньому 3,78 нетарифні заходи.
Найбільш поширеними серед них є технічні бар'єри у торгівлі та санітарні і фіто-санітарні заходи. Звідси, для виробників багатьох видів продукції на сучасному етапі проблема полягає не стільки у вкрай обмежених обсягах річних квот, скільки у неспроможності виконати вимоги щодо якості та безпечності продукції для отримання дозволів на експорт в Європейський Союз.
Серед вітчизняної промислової продукції європейським стандартам відповідає сировинна й напівфабрикатна продукція, оскільки Україна експортує до ЄС 43% свого антрациту, 42% чавуну, 39% феросплавів і 20% сталевого прокату [16]. Однак, режим торгівлі цими товарами між сторонами вже значною мірою лібералізований (середньоарифметична ставка на ввіз у ЄС чорних металів і виробів з них становить 1,1%), тому подальше обнуління ставок не призведе до значного зростання вітчизняного експорту даної продукції на європейські ринки.
Що стосується продукції сільського господарства, то дозвіл на експорт від ветеринарних служб ЄС спромоглися отримати вітчизняні виробники продукції птахівництва - м'яса птиці та яєчного порошку. Тоді як виробники свинини, баранини, м'яса великої рогатої худоби та молочних продуктів поки що не завершили процедур сертифікації своїх виробництв для експорту в ЄС.
Загалом на шляху до запровадження європейський норм і практик виробництва станом на початок 2014 р. Україною прийнято 1427 з понад 5000 технічних стандартів ЄС щодо якості продукції, ще 386 перебувають на різних стадіях погодження та імплементації [23].
За оцінками експертів [24, с. 5], для досягнення європейського рівня стандартів якості вітчизняним виробникам молочної продукції необхідно не менше 3 років. А відповідна вартість модернізації виробництва тваринної і рослинної продукції складає близько 900 млн. евро.
Для вимірювання рівня торговельного захисту з урахуванням впливу нетарифних заходів використовують загальний індекс обмеження торгівлі.
Згідно з результатами досліджень, здійснених фахівцями Світового банку [10], загальний індекс обмеження торгівлі країн ЄС складає 5,6% за всією товарною номенклатурою, 33,6% - для продовольчої продукції та 3,4% для непродовольчих товарів.
Відтак, здатність повноцінного використання Україною можливостей нарощування експорту в ЄС, які відкриває Угода про ЗВТ+, залежатиме насамперед не від тарифної лібералізації, а від здійснення внутрішніх реформ, направлених на приведення у відповідність вітчизняних стандартів якості продукції до європейських і пов'язаного з цим усунення нетарифних бар'єрів у міжнародній торгівлі (передусім ТБТ та СФС норм).
Висновки
Реальна лібералізація зовнішньоторговельного режиму між Україною та ЄС відповідно до Угоди про ЗВТ+, попри асиметричне зниження тарифних ставок з боку ЄС, відбуватиметься з постійним переважанням рівня торговельного захисту зі сторони європейських партнерів. Це пояснюється надзвичайно виваженою тарифною політикою з боку ЄС щодо захисту вразливих галузей власної економіки, насамперед в обнулінні мит на низку сільгосппродукції, що є предметом міжнародної спеціалізації України, лише в межах тарифних квот.
Передбачена Угодою про ЗВТ+ тарифна лібералізація також зведе до мінімуму можливість захисту національних економічних інтересів шляхом реалізації вітчизняної митно-тарифної політики відповідно до інструменту зв'язаних тарифів СОТ за умов виникнення несприятливих обставин на внутрішньому ринку.
Позитивним наслідком набуття чинності Угодою про ЗВТ+ стане усунення практики тарифної ескалації між ЄС та Україною. Адже винятки з режиму тарифної лібералізації складуть здебільшого саме сировинні продовольчі товари (м'ясо свійських тварин, молоко, овочі тощо).
У зв'язку з поширеністю використання країнами ЄС практики нетарифного протекціонізму (насамперед технічних бар'єрів у торгівлі та санітарних і фіто-санітарних норм), здійснення Україною реформ щодо забезпечення належних стандартів якості продукції відкриватиме для вітчизняних виробників набагато більше перспектив нарощування експорту в ЄС, ніж зменшення європейськими партнерами рівня свого тарифного захисту.
Список використаної літератури
1. Економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: наслідки для бізнесу, населення та державного управління / за ред. І.Бураковського та В.Мовчан. - К.: ІЕД, 2014. - 139 с.
2. Угода про асоціацію між Україною та ЄС: дороговказ реформ / О.Сушко, О.Зелінська, Р.Хорольський та ін. - К.: ІЄАС, 2012. - 53 с.
3. Угода про асоціацію між Україною та ЄС: особливі взаємини, засновані на цінностях. - К.: «Лабораторія законодавчих ініціатив», 2012. - 38 с.
4. Спільна аграрна політика Європейського Союзу: можливості та виклики для України / І.В.Клименко, М.Г.Бугрій, І.В.Ус. -К.: НІСД, 2011. - 19 с.
5. Можливості і застереження щодо наслідків уведення в дію положень Угоди про асоціацію між ЄС та Україною / за ред. В.М.Гейця. - К.: ДУ «Ін-т екон. та прогнозув.» НАН України, 2013. - 98 с.
6. Оцінка витрат і вигод від укладання угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС / І.Бураковський, К.Куценко, А.Кобилянська та ін. - К.: К.І.С., 2010. - 96 с.
7. Шнирков О.І. Передумови та наслідки створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС / О.І.Шнирков [Електронний ресурс]. - 29.07.2014. - Режим доступу: http:// www.iir.kiev.ua/ua/press/publication /2011/04/news255.html.
8. Офіційний сайт Служби підтримки експорту [Електронний ресурс]. - 29.07.2014. - Режим доступу: http://exporthelp.europa.eu/thdapp/index_ ru.html.
9. Kee H.L. Estimating Trade Restrictiveness Indices / Hiau Looi Kee, Alessandro Nicita, Marcelo Olerreaga // The Economic Journal. - 2009. - №119. - P. 172-199.
10. Overall Trade Restrictiveness Indices and Import Demand Elasticities (updated July 2012) / The World Bank Group. - Mode of access: http://econ.worldbank.org.
11. UN COMTRADE By Country Period / World Integrated Trade Solutions. - Mode of access: http://wits.worldbank.org/WITS/WITS /QuickQuery/ComtradeByCountry/ComtradeByCountry.asp x?Page=COMTRADEByCountryPeriod.
12. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони / Єдиний веб-портал органів виконавчої влади в Україні [Електронний ресурс]. - 29.07.2014. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article? art_id=24658 1344&cat_id=223223535.
13. Compare tariffs/Market Access Map.-Mode of access: http://www.macmap.org/QuickSearch/ CompareTariffs/CompareTariffs.aspx
14. Щербата Н.З. Зовнішньоекономічна політика Європейського Союзу в зонах вільної торгівлі: Монографія / Н.З.Щербата. - Луцьк: Волин, нац. у-нт. ім. Л.Українки, 2011. - 199 с.
15. Осташко ТО. Ринки сільськогосподарських товарів під впливом очікуваних змін торговельних режимів / Т.О.Осташко // Економіка і прогнозування. - 2013. - №3. - Є. 105-115.
16. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - 29.07.2014. - Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua.
17. Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Експорт товарів сільського господарства // Українська правда [Електронний ресурс]. - 29.07.2014. - Режим доступу: http://www.pravda. com.ua/articles/2013/10/22 /7000456.
18. Аналітична довідка Національної тристоронньої соціально-економічної ради про захист внутрішнього ринку та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника [Електронний ресурс]. - 30.07.2014. - Режим доступу: http://www.ntser.gov.ua.
19. Офіційний сайт Світової організації торгівлі [Електронний ресурс]. - 30.07.2014. - Режим доступу: http://www.wto.org.
20. Nicita A. Key Statistics and Trends in Trade Policy / Alessandro Nicita. - New York and Geneva, UNCTAD. - 2013. - 28 p.
21. Новікова К.І. Світовий досвід митно-тарифного регулювання та можливості його застосування в Україні / К.І.Новікова // [Електронний ресурс]. - 01.09.2014. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/3_SND_ 2010/Economics/57999.doc.htm
22. Nicita, Alessandro; Gourdon, Julien. A preliminary analysis on newly collected data on nontariff measures. - New York and Geneva: UNCTAD, 2013. - 24 p.
23. АндрійчукВ.Г. Обнадійливі та застережливі симптоми для зовнішньоекономічного сектора України в коротко- та середньостроковій перспективі /В.Г.Андрійчук// Збірник матеріалів XVII Міжнародної науково-практичної конференції від 29.05.14 «Зовнішньоекономічна політика України в умовах інтеграційних процесів». - К.: УДУФМТ, 2014. - С. 19-24.
24. Сич В. Топ-10 позитивних наслідків конфлікту з Росією / В.Сич // Українська платформа собор. - 2014. - №15 (74). - С.5.
References
1. Ekonomichna skladova Uhody pro asotsiatsiyu mizh Ukrainoyu ta YeS: naslidky dlia biznesu, naselennya ta derzhavnoho upravlinnya / za red. I.Burakovskoho ta V.Movchan. - K.: IED, 2014. - 139 s.
2. Uhoda pro asotsiatsiyu mizh Ukrayinoyu ta YeS: dorohovkaz reform / O.Sushko, O.Zelinska, R.Khorolskyi ta in. - K.: IYeAS, 2012. - 53 s.
3. Uhoda pro asotsiatsiyu mizh Ukrainoyu ta YeS: osobly vi vzayemyny, zasnovani na cinnostiakh. - K.: «Laboratoriya zakonodavchykh iniciatyv», 2012. - 38 s.
4. Spilna ahrarna polityka Yevropeiskoho Soiuzu: mozhlyvosti ta vyklyky dlia Ukrainy / I.V.Klymenko, M.G.Bugrii, I.V.Us. -K.: NISD, 2011. - 19 s.
5. Mozhlyvosti і zasterezhennya shchodo naslidkiv uvedennya v diyu polozhen Uhody pro asotsiatsiyu mizh YeS ta Ukrayinoyu / za red. V.M.Geitsya. - K.: DU «Іп-t ekon. ta prohnozuv.» NAN Ukrainy, 2013. - 98 s.
6. Otsinka vytrat і vyhod vid ukladannya ugody pro zonu vilnoi torhivli mizh Ukrayinoyu ta YeS / I.Burakovskyi, K.Kucenko, A.Kobylyanska ta in. - K.: K.I.S., 2010. - 96 s.
7. Shnyrkov O.I. Peredumovy ta naslidky stvorennya pohlyblenoyi zony vilnoyi torhivli mizh Ukrayinoyu ta YeS / O.I. Shnyrkov [Electronic resource] - 01.09.2014. - Rezhym dostupu: http://www. iir.kiev.ua/ua/press/publication /2011/04/news255.html.
8. Ofitsiinyi sait Sluzhby pidtrymky eksportu [Electronic resource] - 01.09.2014. - Rezhym dostupu: http://exporthelp.europa.eu/thdapp/index_ ru.html.
9. Kee H.L. Estimating Trade Restrictiveness Indices / Hiau Looi Kee, Alessandro Nicita, Marcelo Olerreaga // The Economic Journal. - 2009. - №119. - P. 172-199.
10. Overall Trade Restrictiveness Indices and Import Demand Elasticities (updated July 2012) / The World Bank Group. - Mode of access: http://econ.worldbank.org.
11. UN COMTRADE By Country Period / World Integrated Trade Solutions. - Mode of access: http://wits.worldbank.org/WITS/WITS /QuickQuery/ComtradeByCountry/ComtradeByCountry.asp x?Page=COMTRADEByCountryPeriod.
12. Uhoda pro asotsiatsiyu mizh Ukrayinoyu, z odniyeyi storony, ta Yevropeiskym Soyuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoyi energiyi і yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony / Yedynyi veb-portal orhaniv vykonavchoi vlady v Ukrayini [Electronic resource] - 01.09.2014. -Rezhym dostupu: http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article? art_id=24658 1344&cat_ id=223223535.
13. Compare tariffs/Market Access Map.-Mode of access: http://www.macmap.org/QuickSearch/ CompareTariffs/CompareTariffs.aspx
14. Shcherbata N.Z. Zovnishnoekonomichna polityka Yevropeiskoho soyuzu v zonakh vilnoyi torhivli: Monohrafiya/N.Z.Shcherbata. -Luczk: Volyn. nats. u-nt. im. L.Ukrayinky, 2011. - 199 s.
15. Ostashko T.O. Rynky silskohospodarskykh tovariv pid vplyvom ochikuvanykh zmin torhovelnykh rezhymiv / T.O.Ostashko // Ekonomika і prohnozuvannya. - 2013. - № 3. - S. 105-115.
16. Ofitsiinyi sait Derzhavnoyi sluzhby statystyky Ukrainy [Electronic resource] - 01.09.2014. - Rezhym dostupu: http:// www.ukrstat.gov.ua.
17. Uhoda pro asotsiatsiyu mizh Ukrayinoyu ta YeS. Eksport tovariv silskoho hospodarstva // Ukrayinska pravda [Electronic resource] - 01.09.2014. - Rezhym dostupu: http://www.pravda.com. ua/articles/2013/10/22 /7000456.
18. Analitychna dovidka Natsionalnoyi trystoronnoyi sotsialno-ekonomichnoyi rady pro zakhyst vnutrishnogo rynku ta zabezpechennya konkurentospromozhnosti vitchyznyanoho tovarovyrobnyka [Electronic resource] - 01.09.2014. - Rezhym dostupu: http://www.ntser.gov.ua.
19. Ofitsiinyi sait Svitovoi orhanizatsii torhivli [Electronic resource] - 01.09.2014. - Rezhym dostupu: http://www.wto.org.
20. Nicita A. Key Statistics and Trends in Trade Policy / Alessandro Nicita. - New York and Geneva, UNCTAD. - 2013. - 28 p.
21. Novikova K.I. Svitovyi dosvid mytno-taryfnoho rehuliuvannia ta mozhlyvosti yoho zastosuvannia v Ukrayini / K.I.Novikova // [Electronic resource] - 01.09.2014. - Rezhym dostupu: http://www.rusnauka.com/3_SND_ 2010/Economics/57999.doc.htm
22. Nicita, Alessandro; Gourdon, Julien. A preliminary analysis on newly collected data on nontariff measures. - New York and Geneva: UNCTAD, 2013. - 24 p.
23. Andriichuk V.G. Obnadiilyvi ta zasterezhlyvi symptomy dlia zovnishnoekonomichnoho sektora Ukrayiny v korotko- ta serednostrokovii perspektyvi / V.G.Andriichuk // Zbirnyk materialiv XVIIMizhnarodnoinaukovo-praktychnoi konferentsii vid 29.05.14 «Zovnishnoekonomichna polityka Ukrayiny v umovakh integraciinykh protsesiv». - K.: UDUFMT, 2014. - S. 19-24.
24. Sych V. Top-10 pozytyvnykh naslidkiv konfliktu z Rosiyeyu / V. Sych // Ukrayinska platforma sobor. - 2014. - #15 (74). - S.5. '
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Тарифні інструменти регулювання міжнародної торгівлі. Класифікація та особливості застосування митних тарифів. Мета створення Європейського Союзу, діяльність Європейської асоціації вільної торгівлі. Основи економічного співробітництва між Україною та ЄС.
контрольная работа [162,2 K], добавлен 08.06.2011Теоретичні засади митно-тарифного регулювання: аналіз митного кодексу - основного інструменту регулювання митної політики країни та мита, як інструмента регулювання експортно-імпортних операцій. Аналіз митно-тарифної політики України на сучасному етапі.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 25.04.2010Міжнародна торгова політика. Загальна характеристика ЄС та НАФТА. Роль генеральної угоди з тарифів і торгівлі та всесвітньої торгової організації в регулюванні міжнародної торгівлі. Створення вільних економічних зон. Протекціоністська торгова політика.
контрольная работа [52,0 K], добавлен 09.08.2009Історія розвитку Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Комплексне дослідження правових засад і принципів становлення Світової організації торгівлі. Принципи реалізації Світовою організацією міжнародної торговельної політики та міжнародної торгівлі.
статья [31,7 K], добавлен 11.09.2017Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародної торгівлі. Показники та сучасні тенденції у її розвитку. Вплив діяльності зон вільної торгівлі на розвиток світового господарства. Ефект впливу на обсяги, структуру та динаміку міжнародної торгівлі.
курсовая работа [322,3 K], добавлен 29.05.2014Прискорення міжнародних інтеграційних процесів. Висвітлення економічних вигод та можливих ризиків для української економіки після підписання економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Надання переваг для малого та середнього бізнесу.
статья [25,2 K], добавлен 13.11.2017Теоретичні основи організації зовнішньої торгівлі. Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю. Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України. Напрямки розвитку зовнішньої торгівлі України.
курсовая работа [76,1 K], добавлен 10.04.2007Поняття, класифікація та основні форми зовнішньої торгівлі. Регулювання зовнішніх торгових відносин. Роль зовнішньої торгівлі для економічного розвитку країни в умовах глобалізації. Місце і роль розвинутих країн у міжнародному товарному обміні.
курсовая работа [293,8 K], добавлен 14.10.2014Динаміка зовнішньої торгівлі Австрії за 2008-2012 рр. Географічна структура імпорту, експорту країни. Комплекс економічних заходів щодо стимулювання зовнішньої торгівлі України, валовий внутрішній продукт. Розвиток українсько-австрійських відносин.
контрольная работа [538,0 K], добавлен 08.09.2013Інтеграційне об’єднання між Україною та Євросоюзом та їх співпраця на спільному ринку виробничого сектора. Аналіз впливу інтеграції між Україною та ЄС на виробничу сферу. Пропозиції щодо поліпшення співробітництва між Україною та ЄС у виробничому секторі.
реферат [33,0 K], добавлен 22.11.2014Німеччина як суб’єкт міжнародного середовища бізнесу: національний потенціал і рейтингові позиції у світовій економіці. Характеристика та оцінка ефективності абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі у динаміці; співробітництво з Україною.
курсовая работа [277,7 K], добавлен 19.11.2010Оптимальна митно-тарифна політика як регулятор співвідношення умов розвитку діяльності підприємств України на внутрішньому та зовнішньому ринках. Трансформація митних тарифів України для сільськогосподарського експорту в контексті вступу до СОТ.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 20.06.2012Теоретичні аспекти торгової політики України. Система показників розвитку міжнародної торгівлі. Поняття та методи торгової політики. Особливості товарної структури зовнішньої торгівлі України. Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України.
курсовая работа [75,0 K], добавлен 18.03.2007Класифікація інноваційних продуктів з огляду на їхню технологічну місткість. Динаміка виробництва і експорту високотехнологічної продукції. Кількість зареєстрованих тріадних патентів окремими країнами. Чинні угоди з передання технологій в Україні.
научная работа [200,6 K], добавлен 07.04.2013Система показників розвитку міжнародної торгівлі, митно-тарифні та нетарифні методи регулювання. Платіжний та торговельний баланси України, структурні зрушення у зовнішній торгівлі товарами і послугами. Можливості та загрози подальшого її розвитку.
дипломная работа [5,6 M], добавлен 27.05.2012Аналітична маркетингова оцінка ринку вина на сучасному етапі. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоторговельної угоди на експорт вина. Зовнішньоторговельний контракт на експорт вина. Статистичні дані винної промисловості України.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 08.01.2012Ринок зовнішньої торгівлі. Світові ціни. Особливості ціноутворення на зовнішньому ринку. Біржові котирування. Ціни міжнародних товарних аукціонів. Міжнародний лізинг. Класифікація лізингових угод. Стан зовнішньої торгівлі України на сучасному етапі.
контрольная работа [676,4 K], добавлен 28.05.2019Дослідження сутності, видів та показників світової торгівлі. Характеристика типів зовнішньоторговельної політики держав: політика вільної торгівлі та протекціонізм. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами. Сучасна зовнішня торгівля України.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010Переваги, отримані Україною після вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Негативні наслідки вступу до СОТ. Рівень відкритості економіки. Розширення номенклатури та географічної структури експорту та імпорту. Динаміка зовнішньої торгівлі України.
презентация [559,5 K], добавлен 19.10.2013Прогресивні методи планування та управління ресурсним потенціалом підприємств агропромислової спеціалізації - суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Стратенія та заходи державного регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією.
реферат [382,2 K], добавлен 07.04.2013
