Зовнішня політика Бразилії в період правління Д. Руссефф

Дослідження принципів зовнішньої політики Бразилії. Аналіз її векторів розвитку в період правління президента Д. Руссефф. Основні напрями зовнішньої політики на локальному, регіональному та глобальному рівнях. Розгляд співробітництва з країнами США.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.04.2019
Размер файла 21,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОНУ ім. І.І. Мечникова

Зовнішня політика Бразилії в період правління д. Руссефф

Вакарчук К.В.

Прихід до влади у 2010 році нового президента країни Бразилії Д. Руссефф, явилось подією значимою, як в самій країні, так і поза її межами. Адже, прихід до влади нової команди, завжди означає зміну, як внутрішньої політики держави, так і зовнішньої. Не дивлячись на те, що новий президент Бразилії являвся продовжувачем ідей Лулида Сілви, президента Бразилії з 2003 по 2010 роки, все таки, що стосується питань зовнішньої політики Д. Руссефф проявила певну самостійність, та кинула виклик багатьом державам світу, заявляючи про себе як сильного та незалежного гравця на міжнародній арені.

Отже, метою даної статті стане розгляд зовнішньої політики Бразилії з 2010 по 2014 роки. Взагалі, розвиток політичних подій на Латиноамериканському континенті привертає увагу багатьох науковців та вчених всього світу. Однак, в Україні, майже, відсутні наукові школи латиноамериканистів та дослідників ібероамериканського світу, як наслідок, недостатня кількість літератури з даного питання та брак, саме наукової інформації. В Російській Федерації ситуація краща, дослідженнями країнами Латинської Америки займаються провідні наукові установи, зокрема Інститут Латинської Америки при РАН та різноманітні науково-дослідні організації. Заслуговують увагу, роботи таких вчених, як А. Глінкін, З. Івановський Б. Мартинова, Л. Окунева, П. Яковлев та ін.

Останні роки Бразилія позиціонує себе не тільки в ролі регіонального лідера, але гучно заявляє про себе на міжнародній політичній арені. Претендуючи на почесне місце серед провідних країн світу, саме ця держава-гігант потребує більш Грунтовних досліджень та написання наукових робіт різних науковців та дослідників, що привело б до появи в вітчизняній науці більшої кількості фахівців, які б займалися вивченням цих питань.

Можна виділити декілька напрямків у зовнішній політиці президента країни Д. Руссефф. Перший напрямок - формування регіонального консенсусу по глобальним проблемам на основі створення загального стабільного політичного та економічного простору в Південній Америці. Другий - розвиток відносин з США таким чином, щоб координувати дії щодо вирішення регіональних проблем і уникнути зіткнення інтересів двох найбільших країн Західної півкулі. Третій - участь у багатосторонніх міжнародних організаціях, де Бразилія може відстоювати свої інтереси та інтереси інших зростаючих держав і країн, що розвиваються [4].

Також, можна відмітити, що політика багатополярності, що лягла в основу нової адміністрації Д. Руссефф, стала пошуком нових партнерів в Азіатсько-тихоокеанському регіоні, Європейському Союзі, Африканському континенті, формуючи так звану ось глобального півдня, та окремо можна виділити співпрацю з країнами в рамках міжнародного об'єднання країн групи БРІКС.

Але, першочерговими завданнями нового президента стало продовження процесів інтеграції на латиноамериканському континенті.

Саме Д. Руссефф продовжила раніше розпочаті процеси інтеграції на континенті, і саме утвердження Бразилії в ролі регіонального лідера викликає багато суперечок та дискусій, як серед зарубіжних вчених, так і безпосередньо серед глав держав багатьох латиноамериканських країн. Втім, історично склалося, що роль лідера в регіоні належала тривалий час Аргентині, але поступово, ця країна почала втрачати свої позиції. Не дивлячись на тривале протиборство Аргентини та Бразилії за вплив в регіоні, сьогодні в сучасних доктринах і концепціях національної безпеки ані Бразилія, ані Аргентина вже не розглядають один одного противниками. Адже економічні показники Бразилії, говорять самі про себе, тому і в рамках МЕРКОСУР, Аргентина поступилася своїм місцем лідера в регіоні, зайнявши другу позицію.

Головною метою і завданням нової адміністрації Бразилії є згуртування південноамериканських держав, поглиблення двосторонніх відносин з сусідніми країнами і формування ефективних регіональних інститутів, здатних підсилити доцентрові тенденції [4]. Бразилія вже давно претендувала на роль регіонального лідера, і вона йде до наміченої мети, заохочуючи створення різних інтеграційних об'єднань, таких як МЕРКОСУР, УНАСУР, Союз південноамериканських націй і т.д. Також, Бразилія намагається займати вагому роль в цих організаціях, тим самим, поступово витісняючи США і ряд латиноамериканських країн.

За останні 15 років, коли Бразилія почала заявляти про себе, як державу, з якою потрібно рахуватися на міжнародній політичній арені, відносини між США та Бразилією складалися по-різному. Щодо відносин з США, то це стратегія так званих глобальних партнерських відносин, започаткованою ще Л. Сілвою стала продовження політики нового президента Д. Руссефф. президент регіональний співробітництво

Після обрання президента США Б. Обами, ним було заявлено про перезавантаження відносин з південним сусідом та - про початок нової ери відносин з країнами Латинської Америки. В 2011 році Б. Обама відвідав ряд країн Латинської Америки, у тому числі і Бразилію, на протязі того ж року було підписано ряд угод, проведено ряд діалогів на найвищому рівні, стосовно економічного, стратегічного, енергетичного та глобального партнерства [5]. Президент Бразилії Д. Руссефф заявляла про підвищення ролі її країни в світовій політиці, підняття престижу на міжнародній арені та впливу на прийняття глобальних рішень. В свою чергу Б. Обама робив ставку на поглиблені та співпраці в економічній галузі.

Зворотній візит був запланований на жовтень 2013 р., тобто президент Бразилії повинна булла відвідати США. Однак, стався неперед- бачуваний в історії відносин цих двох країн прецедент, пов'язаний зі шпіонажем американських спецслужб. Президентом Бразилії Д. Руссефф було відмовлено в офіційному візиті президенту США Б. Обамі, котрий був запланований на жовтень 2013 року. Саме цей прецедент, з'явився відправною точкою, і ще більше загострив розбіжності з багатьох питань США та Бразилії. Бразилія розглядає даний факт, як загрозу суверенітету своєї держави.

Також Д.Руссефф не підтримала США щодо ведення санкцій проти розробки ядерної програми Ірану, що призвело до погіршання відносин США та Бразилії. Адже, глава Бразилії, заявила, що буде по- зиціонувати себе на міжнародній арені, як країна, що веде самостійну правозахисну політику.

Однак не дивлячись на все, між двома державами зберігаються динамічні відносини, проте, їм поки не вдається, домогтися декларованого стратегічного партнерства. Основні розбіжності і амбіції дають про себе знати в сфері геополітики. Бразилії не вдається домогтися однозначної підтримки з боку США і призначення її кандидатури на місце постійного члена Ради безпеки ООН. У зв'язку з деяким послабленням позицій США Бразилія грає все більш самостійну і активну роль в Західній півкулі, особливо в організаціях, де не представлені Сполучені Штати, в першу чергу, в Союзі південноамериканських націй (УНАСУР), і Співтоваристві країн Латинської Америки і Карибського басейну (CELAC)[1].

Йде також активна співпраця з країнами, що входять до групи БРІКС, в азіатсько-тихоокеанському напрямку Бразилія проводить послідовну політику в економічній сфері, особливо з Китаєм. Бразилія першою серед латиноамериканських держав встановила з Китаєм всеосяжні стратегічні партнерські відносини, при цьому обидві країни розглядають один одного, як важливих партнерів по співпраці та взаємодії по лінії Південь-Південь. Відносини між Китаєм та Бразилією базуються на так званій концепції «win-win», логіка такої концепції припускає збалансованість торгових та економічних обмінів. У квітні 2010 р в бразильській столиці лідери двох країн схвалили план дій на найближчі п'ять років, який передбачав поглиблення співробітництва в сфері торгівлі і енергетики.

В квітні 2011 року Д. Руссефф відвідала Китай, з метою поглиблення зв'язків, потіснивши США та Аргентину, і ставши головним торговим партнером Бразилії.

25 квітня 2014 року глава МЗС КНР відвідав Бразилію, де провів переговори з президентом країни Д. Руссефф і міністром закордонних справ Л. Фігейреду. В ході зустрічі оголошувалося створення форуму «Китай - Спільнота латиноамериканських і карибських держав (CELAC)». Крім того, передбачається, що на бразильському саміті буде створено Банк розвитку БРІКС із статутним капіталом в 50 млрд. доларів. В ході зустрічі обговорювалося питання можливої співпраці в галузі захисту електронних комунікацій Бразилії та Союзу південноамериканських націй (UNASUR) від вторгнення іноземних спецслужб - в першу чергу Агентства національної безпеки США, оскільки тема гучних викриттів Е. Сноудена досі залишається болючою і резонансною для бразильців. Не зайвим буде підкреслити, що з 2010 р КНР - пріоритетний торговий партнер Бразилії і обидві сторони налаштовані на збільшення товарообігу[5].

Таким чином, шукаючи нових партнерів у інвестиційних та економічних проектах для своєї країни Д. Руссефф віддала перевагу Китаю.

В рамках БРІКС Бразилія тісно співпрацює з Індією, ця країна також являється крупним торгівельним партнером Бразилії. Звісно співпраця не така масштабна як з Китаєм, однак з цією країною є багато спільного. Питання подолання бідності, в обох країнах стоїть дуже гостро, співпраця ведеться в науковій, культурній сферах. Вагому роль у розвитку двосторонніх зв'язків відіграють різноманітні спільні проекти, щодо розвитку високих технологій, біо- і нанотехнологій, освоєння космічного простору

Вагому роль у розвитку двосторонніх зв'язків відіграє співпраця в сфері науки, освіти і високих технологій: інформатика, біо- і нано- технології, освоєння космічного простору. Так, в рамках бразильської урядової програми «Наука без кордонів» спеціально передбачено партнерство з університетами і дослідницькими центрами Індії.

Активна співпраця ведеться і у напрямку Африканських країн, зокрема з ПАР, адже у 2011 році, ця країна вперше стала повноправним учасником організації БРІКС, представляючи Африканський континент. Контакти Бразилії та ПАР помітно охоплюють тільки торгівлю, але й інші сфери міждержавного співробітництва, зокрема інвестиційні проекти, наука і освіта, дипломатичну діяльність. Представники двох країн тісно взаємодіють в ключових багатосторонніх організаціях, і на різних міжнародних діалогових майданчиках, де обговорюються актуальні питання глобального розвитку: перебудова економічного порядку, боротьба з голодом, зміна клімату, подолання наслідків світової фінансової кризи, розширення співробітництва по лінії Південь - Південь. У багатьох випадках делегації Бразилії та Південної Африки виступають з узгоджених позицій, нерідко прагнуть говорити від імені своїх континентів. По суті, Бразиліа і Преторія, діючи спільно, претендують на роль виразників інтересів більшості розвиваються латиноамериканських і африканських країн[7].

Що стосується Російської Федерації, то в останні роки відносини між цими країнами розвиваються досить динамічно, Грунтуються на так званій концепції взаємного доповнення. Адже Бразилія, є крупним поставником своїх товарів та продуктів на ринок Росії, ці країни пов'язують тісні торгівельно-економічні відносини. Звісно існують різноманітні проекти у сфері науки та освіти, культури та спорту, Росія проявляє інтерес до різних розробок Бразилії в енергетиці, оборонні та безпеці.

З 12 по 14 грудня 2012 року відбувся офіційний візит Д. Руссефф в Росію. За підсумками переговорів з президентом В. В. Путіним і прем'єр-міністром Д. А. Медведєва були підписані декілька документів під назвою «Подальші кроки з виконання Плану дій стратегічного партнерства між Російською Федерацією та Федеративною Республікою Бразилія», і пакет документів про взаємодію в самих різних сферах - угоду про військове співробітництво; меморандум про взаєморозуміння між міністерством економічного розвитку РФ і міністерствами закордонних справ, науки, технологій та інновацій і зовнішньої торгівлі Бразилії; план проведення політичних консультацій між міністерствами закордонних справ; контракт про основні умови постачання вертольотів Ка-62 і т.д.[2].

Не залишила Д.Руссефф і без уваги країни ЄС, ще у 2007 році Бразилія першою з латиноамериканських країн встановила відносини з Європейським союзом, які трансформувалися згодом у регулярні консультації на вищому рівні з актуальних міжнародних питань. Багато в чому схожі аналогії з Європейським союзом, можна простежити в політичних інтеграційних процесах латиноамериканських країн, на прикладі УНАСУР.

Офіційний візит в Іспанію Д. Руссефф проходив 16-17 листопада 2012 року на базі ХХІІ Ібероамериканського саміту, де проходили переговори, направлені на активізацію економічної співпраці, забезпечення стійкого росту обох країн, покращення міграційної політики та ін.

11-12 грудня відбувся офіційний візит президента Франції Ф. Олланда та Д. Руссефф. Президенти обох країн займають спільну позицію по багатьом ключовим питанням розвитку держави, тому що представляють інтереси соціалістичних партій. Основним напрямком бразильсько-французського співробітництва являється сфера оборони, також були підписані угоди про взаємодію у випадку виникнення надзвичайних ситуацій, декларація про співробітництво у сфері науки, та реалізація спільного проекту по використанню сонячної енергії.

Таким чином, зовнішня політика Бразилії в період правління Д. Руссефф стала більш амбіційною, наступальною і повномасштаб- ною. Руссефф заявила про намір забезпечити собі постійне місце в розширеній Раді Безпеки ООН, розширити права голосу для себе та інших латиноамериканських країн у Світовому банку і Міжнародному валютному фонді. Щодо інших країн сусідів Бразилії, то вона провадить активну політику втручання. Бразилія позиціонує себе на міжнародній арені, як країна з самостійним зовнішньополітичним курсом, з виробленням і прийняттям важливих політичних рішень, проведення заходів світового масштабу, чемпіонат світу з футболу в 2014 році, Олімпійські ігри в 2016 році, участь у різних самітах тощо.

Сьогодні, Д. Руссефф, активно просуває інтереси Бразилії на глобальному рівні, вступаючи і приймаючи участь у різноманітних міжнародних організаціях, у вирішенні питань світового масштабу часто обирає самостійну позицію. Звісно, Бразилія не явилась виключенням у позиціюванні себе в ролі регіонального лідера на Латиноамериканському континенті, і бере активну участь в інтеграційних процесах в регіоні. Активізувавши, свій політичний та економічний потенціал, Бразилія стала учасником ряду міжнародних самітів, симпозіумів, і об'єднань як регіонального, так і глобального характеру. На регіональному рівні Бразилія одну з головних ролей грає в організації МЕРКОСУР і УНАСУР, південноамериканського економіко-політичного об'єднання, входить до Співтовариства ібероамериканських країн, Організацію Американських держав. На глобальному рівні входить в багатосторонні об'єднання, це «Група Двадцяти», БРІКС, також є членом ООН, СОТ, та ін.

Анотація

В статі проаналізовано основні засади та принципи зовнішньої політики Бразилії, окреслено її нові вектори розвитку в період правління президента Д. Руссефф. Виділено основні напрями зовнішньої політики на локальному, регіональному та глобальному рівнях. Розглянуто співробітництво з країнами Латинської Америки, США, країнами-учасниками БРІКС, Європейського Союзу.

В статье проанализированы основные принципы внешней политики Бразилии, определены новые векторы ее развития в период правления президента Д. Руссефф. Выделены основные направления внешней политики на локальном, региональном и глобальном уровнях. Рассмотрено сотрудничество со странами Латинской Америки, США, странами-участниками БРИКС, Европейского Союза.

The article analyzes the basic principles for the foreign policy of Brazil, determinated its new vectors of direction during the reign of President D. Rousseff. The basic directions of foreign policy are selected at the local, regional and global levels. The cooperation is considered with Latin America, United States, participating countries of BRICS, the European Union.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Особливості зовнішньої політики України на сучасному етапі, взаємини зі світовим співтовариством. Європейська інтеграція як магістральний напрям розвитку зовнішньої політики України. Відносини України з НАТО. Формування зовнішньополітичних пріоритетів.

    реферат [603,7 K], добавлен 10.10.2009

  • Аналіз європейського вектору зовнішньої політики України - взаємодії України з європейським середовищем, прагнення інтегруватися в європейські економічні та політичні структури. Двостороннє співробітництво України з країнами Центральної Європи та Балтії.

    дипломная работа [54,5 K], добавлен 20.09.2010

  • Напрямки економічного розвитку Бразилії. Загальний стан валютної системи Бразилії. Напрямки розвитку міжнародного товарообміну Бразилії. Місце Бразилії в міжнародному поділі праці. Напрямки розвитку фінансового сектору Бразилії.

    курсовая работа [37,1 K], добавлен 10.09.2007

  • Сутність та принципи міжнародних відносин. Зовнішня політика держави. Роль армії в забезпеченні зовнішньої політики держави. Функції та засоби зовнішньої політики. Тенденції у зовнішній політиці держав, які визначають роль, місце армії на сучасному етапі.

    реферат [40,5 K], добавлен 14.01.2009

  • Головні чинники визначення зовнішньої політики. Новий зовнішньополітичний курс України. Традиції суспільної дискусії щодо міжнародної стратегії держави. Співробітництво в межах СНД. Перспективи зовнішньої політики України. Глобальна міжнародна політика.

    контрольная работа [33,0 K], добавлен 18.10.2012

  • Загальнонаукові методи дослідження зовнішньої політики держави. Головні напрямки політики Швеції. Оцінка її місця на політичній арені світу. Аналіз зв’язків держави як впливового актора міжнародних відносин. Сценарії розвитку відносин Швеції з Україною.

    курсовая работа [82,4 K], добавлен 01.12.2014

  • Етапи еволюції теорії зовнішньої політики сучасної Росії. Інтенсивний пошук нової зовнішньополітичної концепції після розпаду СРСР та здобуття суверенітету. Російська політична практика. Зовнішня політика Росії при Путіні як продовження політики Єльцина.

    реферат [30,2 K], добавлен 30.04.2011

  • Формування зовнішньої політики США щодо Ірану та Близького Сходу. Антитерористична операція в Афганістані 2001-2002 рр. Перша та друга іракська війна та їх причини. Зовнішньополітичні пріоритети нової демократичної адміністрації на чолі з Б. Обамою.

    курсовая работа [85,8 K], добавлен 24.01.2011

  • Теоретичні аспекти торгової політики України. Система показників розвитку міжнародної торгівлі. Поняття та методи торгової політики. Особливості товарної структури зовнішньої торгівлі України. Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України.

    курсовая работа [75,0 K], добавлен 18.03.2007

  • Особливості формування й реалізації зовнішньої політики Канади. Канадо-американські відносини: стан, проблеми і пошуки нової парадигми. Участь Канади у регіональній економічній інтеграції: стан та проблеми. Формування континентального енергетичного ринку.

    курсовая работа [55,8 K], добавлен 21.01.2011

  • Передумови розвитку співробітництва України з країнами ЄС, нормативно-правове забезпечення співпраці між країнами. Динаміка та основні статті експорту та імпорту товарів, аналіз зовнішньоторговельного обороту та сальдо зовнішньої торгівлі між країнами.

    практическая работа [1,8 M], добавлен 12.12.2013

  • Проблеми міжнародних відносин і зовнішньої політики у період глобалізації. Роль дипломатії у формуванні та реалізації зовнішньополітичних рішень. Розвиток багатобічної дипломатії (багатобічних переговорів), колективне керування взаємозалежністю.

    контрольная работа [23,0 K], добавлен 31.01.2010

  • Зовнішня політика Фінляндської Республіки на сучасному етапі. Співпраця країн Північної Ради та Балтійського моря. Діяльність Фінляндії в Європейському Союзі, відносини країни з Російською Федерацією, Китаєм та Сполученими Штатами Америки, Україною.

    дипломная работа [533,3 K], добавлен 28.12.2013

  • Природно-ресурсний, військово-політичний та економічний потенціал Росії в світовій спільноті. Основні положення сучасної зовнішньої політики країни. Участь Росії в міжнародних організаціях та в співдружності незалежних держав, співробітництво з ними.

    курсовая работа [37,8 K], добавлен 15.05.2011

  • Зовнішня політика Франції за президентства Н. Саркозі, "проамериканізм". Середземноморський вимір зовнішньої політики, створення Середземноморського союзу. Ядерна стратегія Франції: історія і сучасність. Трансформація національної військової доктрини.

    дипломная работа [65,8 K], добавлен 21.01.2011

  • Аналіз та графічне зображення динаміки зовнішньої торгiвлi України товарами (експорт) за перiод 2000 та 2004–2007 роки. Розрахунок відносних величин структури зовнішньої торгiвлi України за аналогічний період. Розрахунок відносних величин координації.

    контрольная работа [305,8 K], добавлен 25.01.2011

  • Методи здійснення та вплив національної регуляторної політики на зовнішньоторговельну політику країни. Оцінка впливу регуляторної політики на динаміку зовнішньої торгівлі України. Проблеми захисту зовнішньоторговельної політики в умовах членства в СОТ.

    курсовая работа [382,6 K], добавлен 14.09.2016

  • Розгляд процесу оформлення концептуальних засад американської сучасної зовнішньої політики в Японії. Характеристика особливостей курсу на активне співробітництво з іншими провідними державами та розроблення загальних правил ведення комерційної діяльності.

    статья [24,0 K], добавлен 11.09.2017

  • Теоретичні основи організації зовнішньої торгівлі. Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю. Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України. Напрямки розвитку зовнішньої торгівлі України.

    курсовая работа [76,1 K], добавлен 10.04.2007

  • Зовнішня політика США після закінчення Першої світової війни. Загострення американо-англійських, американо-французьких суперечностей. Участь США у Другій світовій війні. Напрямки зовнішньої політики після війни. Розвиток українсько-американських відносин.

    реферат [34,7 K], добавлен 17.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.