Інтегральний індекс ступеня залученості України до світового економічного простору

Key words: global economic management, indicators, integral index.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Науково коректне визначення ступеня інтегрованості України у світовий економічний простір може бути здійснено лише з використанням кількісних показників (індикаторів). Кожен з них має віддзеркалювати той чи інший бік надзвичайно складного та багатобічного процесу взаємодії вітчизняної та світової економік. Проте фронтальне використання такої системи показників неможливе і недоцільне з двох причин.

По-перше, кожен з показників, характеризуючи той чи інший бік явища, у загальному випадку може "жити окремим життям" (а найчастіше саме так і відбувається). Наприклад, показник експорту може зростати, що свідчить про зростання щільності економічних зв'язків України зі світовою економікою. Натомість показник присутності іноземного фінансового капіталу у банківській системі України -- навпаки, падати, що свідчить про прямо протилежне, тобто, про послаблення таких зв'язків.

По-друге, невідома порівняльна "важливість" кожного з показників. Одні показники можуть мати порівняно більший вплив на процеси в Україні, аніж інші. При цьому динаміка та тренди показника можуть не відігравати суттєвої ролі.

У результаті узагальнений, інтегральний вплив системи показників на економіку України без додаткової обробки виявити неможливо. Тому перед дослідниками постає потреба у використанні додаткового математичного апарату. Саме шляхам вирішення цієї наукової задачі й присвячена ця стаття.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Останні публікації з тематики застосування інтегрального індикатора при вирішенні задач у галузі економіки стосуються, здебільшого, сфери економічної безпеки держави. Зокрема, вагомим доробком в цій галузі э стаття Сухорукова А. та Харазішвілі Ю. [1]. Методичним засадам інтегральної оцінки діяльності регіонів присвячено статтю Ю. Харазішвілі [2]. Методику розрахунку інтегрального індикатора для цілей визначення ступеня економічної безпеки держави викладено у [3]. Методиці оцінки впливу експортної торгівлі на стан економічної безпеки держави з використанням інтегрального показника присвячено доробок Д. В. Венцковського[4].

МЕТА СТАТТІ

Метою статті є адаптація методів головних компонент та зважених сум для розрахунку інтегрального індексу ступеню замученості України до світового економічного простору.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

До індикаторів ступеня інтегрованості України у світовий економічний простір можна віднести наступні:

1. Співвідношення експорту до ВВП. Індикатор має відображати процент ВВП, що припадає на експортні операції. Розраховується як відношення обсягів сукупного експорту товарів та послуг до реального ВВП з урахуванням середньорічного обмінного курсу USD / UAH:

II = EXP' / VVP`

де EXP' -- обсяги експорту з України у і-ому році, VVP' -- ВВП в і-ому році.

2. Співвідношення імпорту до ВВП. Розраховується як відношення обсягів сукупного імпорту товарів та по-слуг до реального ВВП з урахуванням середньорічного обмінного курсу USD / UAH:

II = IMP /` VVP

де IMP' -- обсяги імпорту до України у і-ому році, VVP' -- ВВП в і-ому році.

3. Співвідношення іноземних інвестицій до загаль-ного обсягу інвестицій у основний капітал. Індикатор має відображати участь іноземного промислового ка-піталу у вітчизняному виробництві товарів та послуг. Розраховується як відношення щорічного обсягу іно-земних інвестицій до обсягів основного капіталу з ура-хуванням середньорічного обмінного курсу USD / UAH:

Відношення зовнішнього боргу інших інституційних секторів економіки до реального ВВП з урахуванням середньо-річного обмінного курсу USD / UAH:

= ZBKS' / VVP'

де ZBKS' -- зовнішній борг інших інституційних сек-торів економіки у і-ому році, VVP' -- ВВП в і-ому році.

6. Частка іноземного капіталу у банківському сек-торі України. Індикатор має відображати частку інозем-ного фінансового капіталу у банківській системі Украї-ни. Розраховується як відношення іноземного капіталу до сумарного статутного капіталу вітчизняної банківсь-кої системи:

= IK' / SKBSi

де IKi -- обсяги іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі у і-ому році, SKBS' -- сумарний ста-тутній капітал банківської системи України в і-ому році.

=GPZ' / VVP'

де GPZ' -- обсяги грошових переказів заробітчан у і-ому році сумі цінностей його складових. Якщо ознаки множини мають різні одиниці вимірювання, то адитивне агрегування потребує приведення їх до однієї основи, тобто попередньої нормалізації.

Відповідно до [1] нормування індикаторів рівня економічної безпеки та її складових має здійснюва-тись за максимальними для індикаторів-стимуляторів та мінімальними для індикаторів-дестимуляторів, VVP' -- ВВП в і-ому році.

Оскільки властивості соціально-економічних явищ характеризуються, як правило, множиною ознак (m>2), то при упорядкуванні одиниць сукупності виникає не-обхідність агрегування усіх ознак множини в одну інтег-ральну оцінку. Агрегування ознак грунтується на так званій теорії "адитивної цінності", згідно з якою цінність цілого дорівнює

7. Частка грошових переказів заробітчан у ВВП. Індикатор має відобразити вплив такого явища як тру-дова міграція на фінансову систему та сукупний внутрішній попит в Україні. Розраховується як відношен-ня грошових переказів трудових мігрантів до ВВП з ура-хуванням середньорічного обмінного курсу USD / UAH:

Однак з точки зору нашої задачі дослідження, тобто визначення ступеню інтегрованості України у світовий економічний простір, усі сім індикаторів слід розцінювати як стимулятори, хоча не усі з них є стимуляторами для економіки. Такий підхід цілком і повністю відповідає гіпотезі, що занадто щільна інтеграція у світовий економічний простір може йти на шкоду національній економіці.

Нормовані значення індикаторів по роках представлені у таблиці 1.

У такому вигляді числові ряди придатні для визначення вагових коефіцієнтів, для чого використовується метод головних компонент. Побудова моделі головних компонент здійснюється за допомогою пакета "Статистика" у три етапи:

— розрахунок кореляційної матриці R;

— виокремлення головних компонент і розрахунок факторних навантажень;

— ідентифікація головних компонент.

Для нашої задачі дослідження ваговими коефіцієнтами є такі: І1 -- 0,162059, І2 -- 0,085700, І3 -- 0,116689, І4 -- 0,122129, І5 -- 0,168721, І6 -- 0,172403, І7 -- 0,172298. Як видно, найбільш вагомими індикаторами залучення України до світового економічного простору є наступні: І6 (частка іноземного капіталу у банківській системі України) та І7 (частка грошових переказів заробітчан у ВВП.

Ще два індикатори (І1 -- співвідношення експорту до ВВП та І5 -- відношення запозичень корпоративного сектору на міжнародних фінансових ринках до ВВП) не набагато їм поступаються.

Решта три індикатори (І2 -- співвідношення імпорту до ВВП, І3 -- співвідношення іноземних інвестиційдо загального обсягу інвестицій у основний капітал та І4 -- відношення запозичень держави на міжнародних фінансових ринках до ВВП) за своєю вагомістю дещо поступаються лідерам.

Після визначення вагових коефіцієнтів можемо перейти до розрахунку інтегрального індексу. З двох можливих форм розрахунку інтегрального індексу оберемо адитивну (лінійну) форму яке таку, що більш адекватно слугує цілям нашого дослідження:

де І -- інтегральний індекс;

/. -- нормалізовані індикатори ступеню інтегрованості України до світового економічного простору;

v -- вагові коефіцієнти. що визначають ступінь внеску i-го індикатора в інтегральний індекс.

Інтегральний індекс ступеню інтегрованості України до світового економічного простору наведено на рисунку 1. Як видно з рисунку, показник стало зростає до 2009 року, після чого відбувається його суттєве зниження. Цей факт можна пояснити загальним підйомом фінансових та товарних ринків протягом 2000 -- 2008 р., який закінчився фінансовою кризою 2008 р. Максимальне значення 2009 р. пояснюється певним запізнюванням, яке характерне для більшості економічних процесів.

Зниження індексу протягом 2010 -- 2013 р. означає послаблення економічних зв'язків України зі світовим господарством. Наразі можемо лише припустити, що зниження інтегрального індексу протягом останніх років зумовлено дією наступних чинників:

— несприятливою кон'юнктурою зовнішніх ринків для експортної продукції вітчизняних підприємств;

— падінням рівня довіри до українських позичальників з боку зовнішніх кредиторів внаслідок неспроможності своєчасно та в повному розмірі обслуговувати вже існуючі запозичення;

— певним дорожчанням грошового ресурсу протягом 2009 -- 2010 р., яке мало місце на світових фінансових ринках;

— погіршенням протягом останніх років інвестиційного клімату в Україні, що потягло за собою зниження рівня іноземних інвестицій у вітчизняну економіку.

Насамкінець зосередимо увагу на такому нюансі. Інтегральний індекс у вищенаведеному вигляді дає уяву про загальний напрям тренду, тобто констатує факт: щільність зв'язків України з глобальним простором на певному інтервалі у часі зростає чи на іншому, навпаки, знижується. Це само по собі досить важливо, але недостатньо для вирішення будь-якої задачі дослідження, оскільки не дає відповіді на запитання: це добре чи погано?

Інше запитання, яке також залишається без відповіді, можна сформулювати так: а яким має бути оптимальне значення індексу? Для відповіді на ці та аналогічні запитання використовують порогові значення, які відокремлюють оптимальний інтервал від допустимого, а допустимий, своєю чергою, від порогового, який бажано не перетинати.

Нюанс полягає в тому, що встановлення конкретних порогових значень визначається задачею дослідження. Наприклад, якщо треба описати зв'язок інтегрованості у світовий простір з загальним рівнем економічного розвитку Україні, порогові значення визначаються на підставі певних критеріїв. Якщо дослідника цікавить зв'язок вказаного параметру з, приміром, політичною, фінансовою чи іншою стабільністю, критерії мають бути змінені відповідним чином.

Висновки