Функціонально-структурний розвиток органічної продукції на міжнародному ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонально-структурний розвиток органічної продукції на міжнародному ринку

С.Я. Ковальчук,

к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки, Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця

Т.А. Мельник,

студентка економічного факультету, Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця

В статті досліджено стан розвитку органічної продукції українського і міжнародного ринків. Проаналізовано обсяги виробництва екологічно чистої продукції, її реалізацію та відповідну цінову політику, ринки збуту. Виділено головні чинники, що стримують розвиток органічної продукції. Представлено пропозиції щодо подальшого розвитку органічного виробництва в Україні. Доведено, що соціально-економічний розвиток України вимагає підвищення рівня продовольчої безпеки держави, забезпечення населення високоякісними та екологічно безпечними продуктами харчування з метою збереження його здоров'я, поліпшення добробуту суспільства. Таку безпеку гарантує органічно чиста продукція, виробництво якої є одним з пріоритетних напрямів розвитку сільського господарства.

The article investigates the state of organic produce Ukrainian and international markets. Analyzed volumes of environmentally friendly products, its implementation and appropriate pricing, markets. Highlight the main factors that hinder the development of organic products. Presented proposals for the further development of organic production in Ukraine. It is proved that the socio¬economic development of Ukraine requires higher level of food security, providing the population with high-quality and environmentally friendly food in order to preserve his health, improve the welfare of society. This ensures the safety of organically pure products, the production of which is one of the priorities of agricultural development.

Ключові слова: органічне виробництво, екологічно чиста продукція, міжнародний ринок.

Key words: organic farming, environmentally friendly products, international market.

Поставновка проблеми. В період процесів глобалізації нагально постали питання, пов'язані з органічним веденням сільського господарства. Підґрунтям стало зростання попиту на екологічно чисту харчову продукцію, спричинене турботою людей про стан свого здоров'я в умовах негативного впливу промислових підприємств на навколишнє природне середовища.

Соціально-економічний розвиток України вимагає підвищення рівня продовольчої безпеки держави, забезпечення населення високоякісними та екологічно безпечними продуктами харчування з метою збереження його здоров'я, поліпшення добробуту суспільства. Таку безпеку гарантує органічно чиста продукція, виробництво якої є одним з пріоритетних напрямів розвитку сільського господарства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчення іноземного досвіду переходу на засади ведення органічного агровиробництва для здійснення поступових виважених та обґрунтованих кроків у цьому напрямі в Україні, а також для уникнення труднощів і помилок, через які пройшли іноземні держави.

У вітчизняній та зарубіжній літературі нині приділяють багато уваги питанням органічного агровиробництва. Серед українських вчених цю проблему висвітлюють у своїх працях В. Буркинський, В. Власов, Т Галушкіна, І. Дідич, Н. Захарченко, С. Ілляшенко, Л.Купінець, Л. Мельник, О. Прокопенко, В. Степанов, В. Шлапак, О. Шубравська, С. Харічков та інші. Однак ще недостатньо глибоко вивчені питання виробництва органічної продукції та методи сертифікації органічної продукції.

Мета статті. Головною метою є розгляд теоретичних аспектів формування, розвиту сертифікації та контролю органічної продукції на міжнародному ринку та наведені пропозиції щодо стимулювання реалізації екологічно чистих товарів.

Виклад основного матеріалу. У багатьох країнах світу формування міжнародних ринків органічної продукції, обсяги яких стрімко зростають, пов'язано з: підвищенням кількості екологічних катастроф; конфліктами навколо харчових продуктів на державному рівні; зростанням рівня свідомості споживачів щодо власного майбутнього та майбутнього своїх дітей, навколишнього середовища. Високі темпи споживання, розширення асортименту, розповсюдження органічного агровиробництва в усьому світі дають підстави стверджувати, що органічне виробництво є інноваційним шляхом підвищення світової економіки.

Виробництво органічної продукції є ключовим напрямом розвитку всіх господарюючих суб'єктів аграрного сектору та спрямоване на формування органічного ринку продовольства. Ефективність розвитку органічного виробництва формується під впливом наступних чинників, зокрема ґрунтово-кліматичних, технологічних, біологічних та інших, що ускладнює пошук додаткових можливостей для її підвищення.

Сьогодні світові продажі органічних продуктів становлять понад 55 млрд. дол. на рік. За прогнозами аналітиків, до 2020 р. обсяги цього ринку сягнуть 200-250 млрд. дол. США. Близько 1,8 млн. виробників з різних країн світу займаються органічним виробництвом на більш ніж 37 млн. га сільськогосподарських угідь. Лише в країнах ЄС кількість «органічних» господарств за останні 15 років зросла більше, ніж у 20 разів [9]. В Україні виробництво органічної продукції перебуває на початковому етапі розвиту хоча потенціал органічного сільськогосподарського виробництва на родючих українських землях оцінюється дуже високо. Проте, за період з 2003 по 2013 роки сільськогосподарські площі України, зайняті під органічним агровиробництвом, зросли з 239,5 до лише 290,3 тис. га[6]. Це зростання не є суттєвим, про що говорить відсутність мотиваційних, економічних умов, достатнього попиту на продукцію органічного землеробства, і свідчить про необхідність розробки й впровадження заходів державної підтримки сектору органічного виробництва.

Ціни на аграрну продукцію, і звичайну, і органічного виробництва, є досить нестабільними та коливаються - залежно від врожаю та експортно-імпортних операцій.

Більшість господарств, які займаються виробництвом органічної продукції, розташовані на півдні країни (Одеська, Херсонська області), у західній Україні (Чернівецька, Львівська, Тернопільська області), а також у Полтавській області. Як зазначають науковці [9], досить часто ці господарства є учасниками міжнародних проектів (зокрема, зі Швейцарією й Німеччиною) щодо впровадження органічного землеробства в Україні та співпрацюють з іноземними компаніями. Близько 60% посівів зайняті такими культурами як пшениця, ячмінь, соняшник і кукрудза. Саме ці культури складають основу експортної пропозиції української органічної продукції. Крім того, частина посівних площ відведена під горох, ріпак, гречку, сою, жито, овес, сорго, просо, гірчицю, цукрові буряки тощо.

В Україні сформована достатньо розгалужена система громадських організацій та асоціацій, які докладають чималих зусиль для популяризації та розвиту органічного виробництва. Успішно функціонують Федерація органічного руху України (створена у 2005 р.), Спілка учасників органічного сільського господарства «Натурпродукт», Асоціація органічного землеробства та садівництва. У 2002 році було створено Асоціацію «БіоЛан Україна», яка об'єднує зусилля виробників, переробників, науковців, усіх зацікавлених осіб, і слугує національною платформою для обміну інформацією. З метою проведення досліджень, пропаганди виробництва та споживання органічної продукції в усіх регіонах країни планується створення Центрів органічного землеробства. Сьогодні такі центри активно працюють у Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій областях [1].

Ринок органічної продукції вже близько двох десятиріч є найдинамічнішим ринком продовольства у світі й стає популярною альтернативою споживанню традиційної продукції.

Відповідно до даних Дослідницького Інституту Органічного Землеробства FiBL, у світі під органічним землеробством у 2012 році знаходилося 37,2 млн. га. Площі під органічним землеробством з кожним роком розширюються, хоча, на перший погляд, ці цифри можуть здаватися незначними. Загальна площа земель під органічним землеробством у 2012 році зросла на 1,67 млн га порівняно з 2011 роком. Це відбулося за рахунок значного розширення площ в Африці (77%) та Латинській Америці (26%). Також на 13% зросли площі в Європі та на 6 % у Азії й становили 7,76 млн га та 2,88 млн га відповідно [6].

За відомостями останнього дослідження FiBL та IFOAM щодо сертифікованого органічного сільського господарства світу (дані станом на кінець 2012 р.), дані про органічне сільське господарство збирають у 162 країнах світу (2011: 160 країн).

На 37,2 млн. га земель займаються органічним сільським господарством. Регіони з найбільшими площами органічних сільськогосподарських угідь розташовані в Океанії (12,2 млн. га, 33% органічних сільськогосподарських земель світу) та у Європі (10,6 млн. га, 29%). Латинська Америка має 6,9 млн. га (18,4%), за нею слідують Азія (3,7 млн. га, 10%), Північна Америка (2,8 млн. га, 7,5%) та Африка (1,1 млн. га, 3%) [6].

До країн з найбільшою площею земель, зайнятих під органічне сільське господарство, належать Австралія (12 млн. га), Аргентина (3,8 млн. га) та Сполучені Штати Америки (1,9 млн. га).

Окрім сільськогосподарських угідь, є інші види органічних земель, найбільш розповсюдженими з яких є землі для збирання дикоросів. Інші площі включають аквакультуру, ліси та пасовища на землях несільськогосподарського призначення. Вони займають 32,5 млн. га. В цілому 69,7 млн. га сільськогосподарських та несільськогосподарських угідь є органічними. органічний продукція виробництво ринок

Найбільшим попитом органічні продукти користуються у країнах Північної Америки та Європи. Ці два регіони охоплюють більш, ніж 90% усіх продажів. Хоча органічне сільське господарство є сьогодні на всіх континентах, найбільший попит спостерігається саме в цих регіонах. Виробництво органічних харчових продуктів в інших регіонах, особливо в Азії, Латинській Америці та Африці, є переважно орієнтованим на експорт. У деяких країнах органічний сектор майже повністю залежить від експорту.

Країнами з найбільшими ринками органічної продукції є Сполучені Штати Америки, Німеччина та Франція. Найвищий рівень споживання на душу населення спостерігається у Швейцарії, Данії та Люксембурзі. Найбільші частки ринку були досягнуті у Данії, Швейцарії та Австрії.

За даними континентального дослідження Міжнародної Федерації органічних сільськогосподарських рухів (IFOAM) та Дослідницького інституту органічного сільського господарства (FiBL) за 2013 рік [6], в Європі нараховується 10,6 млн. га органічних сільськогосподарських площ у 298 тис. господарств станом на кінець 2013р. 2,2% сільськогосподарських площ в Європі та 5,4% у країнах Європейського Союзу є органічними. В Європі зосереджено 29% органічних сільськогосподарських площ усього світу. Органічні сільськогосподарські угіддя збільшилися на 0,6 млн. га. у порівнянні з 2012 роком.

В Україні виробництво органічної продукції та формування відповідного ринку набирає розвитку з кожним роком. У 2010 р. оборот національного ринку органічних продуктів становив 2,4 млн. євро., у 2011р. збільшився до 5,1 млн. євро, у 2012р. - до 7,8 млн. євро, а в 2013р. він склав 10,1 млн. євро [3]. Таким чином, незважаючи на кризу та високі ціни, український органічний ринок зростає.

Сертифікованих 162 господарства на кінець 2013 року [6] - це майже ніщо порівняно з 43тис. виробників в Італії, 25тис. в Іспанії, не говорячи вже про 677тис. виробників у Індії.

Близько 80% вітчизняної органічної продукції експортується в розвинені країни. Це переважно зернові, бобові та олійні культури. Решту продукції реалізують на внутрішньому ринку як звичайну (не зважаючи на те, що вона сертифікована за міжнародними стандартами), і лише 10% з неї реалізується з позначкою «органічний продукт» [2].

За сучасного напряму розвитку виробництва органічної продукції, наша країна має експортоорієнтованість, а темпи зростання вітчизняного споживання залишаються дуже низькими (рис.1).

Саме тому товари даного спрямування протягом останніх 4 років так і не стали товарами масового споживання.

Найбільша частка споживачів органічної продукції - від 25 до 50 років. Близько 60% покупців становлять жінки. 70% - сімейні покупки, дохід - середній та вище середнього. Мотивація споживача - це здоровий спосіб харчування. Близько чверті споживачів органічної продукції проживають у столиці України. Ще 24% - в містах із понад мільйонним населенням, та 10 % - в обласних центрах. Жителі сільської місцевості та невеликих міст переважно отримують органічну продукцію із власних присадибних ділянок. Понад 65% споживачів органічної продукції мають середній і вище середнього дохід.

Рис. 1. Обсяг органічної продукції, яка реалізується на вітчизняному ринку і яка експортується (тонн)

Основні канали збуту органічної продукції: це відділи в супермаркетах і спеціалізованих магазинах та Інтернеті. Асортимент органічної продукції не широкий. У восьми областях України немає переробних підприємств, які виробляли б органічну продукцію. До них належать такі області, як: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька тощо [10]. Тобто області, де проживає майже третина населення держави.

Ринок органічної продукції характеризують стримуючі чинники розвиту даного ринку (рис.2).

Інформування кінцевого споживача переважно проводять виробники та торговельні організації. Навіть за відсутності державної підтримки близько 40% споживачів розуміють, що таке органічна продукція і мають бажання її придбати. До них належать жителі великих міст. Саме ця категорія споживачів активніше користується Інтернетом і тому більш поінформована.

Виробники та ритейлери на сучасному етапі розвитку ринку органічної продукції не можуть проводити широкомасштабну PR-кампанію. Тому доцільно на рівні держави проводити популяризацію споживання продукції харчування, яку вироблено з допомогою екологічних технологій. За умови подолання негативного впливу зазначених вище чинників можна створити сприятливі інвестиційні умови галузі. Таким чином, зростатиме пропозиція продукту і вирішуватиметься проблема монополізму і диктату цін.

Рис. 2. Чинники, що стримують розвиток ринку органічної продукції За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, на рис. 3 відображено структуру ринку органічної продукції в Україні

Якщо у країнах ЄС органічна продукція дорожча від звичайної на 20-30%, то в Україні на окремі види продукції перевищення ціни сягає 10 разів. Значну частку вартості органічної продукції складають витрати на доставку до кінцевого споживача. Органічні продукти мають обмежений термін зберігання, вимагають спеціальної переробки та транспортування. На високу ціну впливає також не насиченість ринку такою продукцією та довгі ланцюжки посередників. Крім того, у ціну закладається вартість сертифікації, інспекції та премія за вищ ризикованість виробництва.

Рис. 3. Структура ринку органічної продукції за 2012р.

Далі, вашій увазі представлено дані по ціновому аспекту, характерні для України на 2013 рік (таблиця 1).

Таблиця 1. Цінова ситуація на ринку органічної продукції

Міністерством аграрної політики та продовольства України були виявлені головні орієнтири для розвитку органічного виробництва на період до 2020 року (рис. 4).

За даними асоціації виробників органічної продукції «БіоЛан Україна», сьогодні на органіку припадає лише 1% обсягу продажу продуктів харчування, хоча й спостерігається тенденція до зростання обсягів споживання сертифікованої органічної продукції в Україні (таблиця 2). Споживачами цієї продукції є переважно люди з середнім та високим рівнем доходу. На думку українських експертів, потенційними споживачами органічної продукції Україні є близько 5% населення великих міст, які готові платити за неї на 30-50% більше, ніж за звичайну продукцію.

Рис. 4. Основні індикатори розвитку органічного виробництва на період до 2020р. [2]

Лідерами органічного сільськогосподарського виробництва в Україні є ПП «Агроекологія» (Полтавська область), група компаній «Етнопродукт» (Чернігівська область), ТОВ «Галекс-Агро» (Житомирська область), «Органічне господарство «Махаріші» (Херсонська та Миколаївські області), ПП «Мельник» (Вінницька область), ТОВ «Чистий продукт-С» (Донецька область) та багато інших.

Таблиця 2. Обсяги споживання сертифікованої органічної продукції в Україні

Висока рентабельність продукції органічних агропідприємств за невеликого обсягу виробництва пояснюється вищими цінами реалізації органічної продукції. Незважаючи на несформований попит та неоформлену цільову аудиторію, ціни на продукцію органічного виробництва завжди були вищими за ціни на продукцію звичайного способу виробництва.

У таблиці 3 наведено приклади цін на органічну продукцію основних виробників органічної продукції (ПГТ «Агроекологія», ТОВ «Жменька», «БіоЛан») [8].

Таблиця 3. Динаміка цін на органічну продукцію, 2013р.

Так, у 2013 р. амплітуда такого перевищення коливалася у проміжку (залежно від каналу збуту):

- 100,7-100,7% (реалізація переробними підприємствами продукцію, що експортується за кордон);

- 100,7-103,9% (реалізація іншими каналами).

Для порівняння, за кордоном ціни на продукцію органічного походження перевищую ціни на звичайну аграрну продукцію на 30-50%. В майбутньому до цього поступово підійде й вітчизняний ринок.

Висновки. Ефективним методом забезпечення населення безпечною і високоякісною сільськогосподарською продукцією та охорони довкілля є впровадження органічного сільського господарства та виробництво органічної продукції, яке інтенсивно розвивається у світі.

На сучасному етапі Україна - це одна з найбільших країн Європи, де надзвичайно сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва, займає провідне місце серед країн-сусідів щодо частки високоякісних плодючих ґрунтів. Родючі чорноземи становлять 54% площі усіх сільськогосподарських угідь або приблизно 70% всієї території України.

Органічним виробництвом в Україні займається лише 40 тис. фермерських господарств, натомість у Європі ця цифра у десятки разів вища. При цьому через незначну зацікавленість українських споживачів та підприємців у такій продукції (найчастіше - через необізнаність), більша її частина експортується за кордон.

Із усього обсягу виробленої органічної продукції в Україні реалізується як органічна лише 5-10% на експорт, решта продається на внутрішньому ринку як звичайна, хоча торгівельна мережа виявляє цікавість до органічних продуктів, відчуваючи споживчий попит, що зароджується.

Подальший розвиток органічного виробництва в Україні буде пов'язаний як із зростанням споживчого попиту, так і з рядом переваг такого господарства. Відсутність забруднення довкілля пестицидами, підтримання різноманітності екосистем і відносно низька енергоємність забезпечить надійність цього виробництва. Доведено, що органічне виробництво позитивно впливає на ґрунти. Дослідження показують, що «органічні» поля характеризуються глибшою вегетацією, більш вологим покриттям і численнішою (на 88% більшою кількістю) корисних мікроорганізмів. Найновіші шведські дослідження показують, що «органічні ґрунти» містять більшу кількість мікроорганізмів, зокрема тих, які прикріплюються до коренів рослин і допомагають рослині абсорбувати(поглинати) поживні речовини.

Література

1. Бєляєва Н.В. Сучасний стан виробництва органічної продукції в Україні та світі. I Н.В. Бєляєва Н.В. II Всеукраїнський науково-виробничий журнал: інноваційна економіка. - 2013. - Вип.39. - с. 151-155.

2. Віскобійник Ю.П. Ємність ринку органічної продукції в Україні: презентація. - 2012.

3. Вовк В. Сертифікація органічного сільського господарства в Україні: сучасний стан, перспективи, стратегія на майбутнє. / В.Вовк // Матеріали Міжнародного науково-практичного семінару «Органічні продукти харчування. Сучасні тенденції виробництва та маркетингу органічної продукції». - Львів. - 2010. - с. 3- 7.?

4. Грабовський Р. С. Конкурентоспроможність органічної продукції на продовольчому ринку України. / Р. С. Грабовський, Р. П. Дудяк // Науковий вісник НЛТУ України «Економіка, планування та управління в галузях». - Вип. 22.9. - 2012. - с. 184 - 188.

5. Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини: Закон України від 3 вересня 2013 р. № 425-18 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/425-18

6. Світ органічного сільського господарства: статистика та тенденції 2013 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://orgprints.org/25188 /7/FiBL IFOAM World of Organic Agriculture 2013 UA final.pdf

7. Федерація органічного руху України, IFOAM. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.organic.com.ua

8. Центр органічного землеробства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://poltava-organik.com.

9. Шубина Г. Продукты & ингредиенты. - 2012. - № 9. - с.6-7.

10. Marketing research «Organic Processing in Ukraine» / Natalie Prokopchuk, Tobias Eisen ring. - Kyiv: Institute of Organic Agriculture - 2012. - 27 s.

References

1. Bieliaieva, N.V (2013), “The current state of organic production in Ukraine and worldwide”, Vseukrains'kyj naukovo-vyrobnychyj zhurnal: innovatsijna ekonomika, vol. 39, pp. 151-155.

2. Viskobijnyk, Yu.P. (2012), “The capacity of the market for organic products in Ukraine”: prezentatsiia.

3. Vvk, V (2010), “Certification of organic agriculture in Ukraine: current situation, prospects, strategies for the future”, Materialy Mizhnarodnoho naukovo- praktychnoho seminaru “Orhanichni produkty kharchuvannia. Suchasni tendentsii vyrobnytstva ta marketynhu orhanichnoi produktsii”, L'viv, pp. 3-7.

4. Hrabovs'kyj, R. S. and Dudiak, R. P. (2012), “The competitiveness of organic products in the food market of Ukraine”, Naukovyj visnyk NLTU Ukrainy “Ekonomika, planuvannia ta upravlinnia v haluziakh”, vol. 22.9, pp. 184-188.

5. The Verkhovna Rada of Ukraine (2013), The Law of Ukraine “Pro vyrobnytstvo ta obih orhanichnoyi sil's'kohospodars'koyi produktsiyi ta syrovyny”, available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/425-18 (Accessed 25 September 2014).

6. Svit orhanichnoho sil's'koho hospodarstva: statystyka ta tendentsii 2013 roku (2013), available at: http://orgprints.org/25188 /7/FiBL_IFOAM_World_of_Organic_Agriculture_2013_UA_final.pdf (Accessed 1 October 2014).

7. Federatsiia orhanichnoho rukhu Ukrainy, IFOAM, available at: www.organic.com.ua (Accessed 1 October 2014).

8. Tsentr orhanichnoho zemlerobstva, available at: http://poltava-organik.com (Accessed 2 October 2014).

9. Shubyna, H. (2012), “Products & Ingredients”, vol. 9, pp. 6-7.

10. Prokopchuk, N., Eisenring, T. (2012), “Marketing research “Organic Processing in Ukraine”, Kyiv, Institute of Organic Agriculture, p. 27.

Размещено на Allbest.ru