Культурно-мистецька співпраця в сучасних українсько-польських відносинах

Размещено на http://www.allbest.ru/

український польський мистецький співпраця

Стаття з теми:

Культурно-мистецька співпраця в сучасних українсько-польських відносинах

Віталій Стрільчук

Культурно-мистецька співпраця є важливою складовою українсько-польських гуманітарних взаємин зокрема, та міждержавних відносин загалом. Адже саме завдяки культурному співробітництву відбувається згладження гострих кутів у відносинах між сусідніми націями, покращення розуміння ментальності та особливостей, зникнення негативних стереотипів минувшини і як результат зближення між українцями та поляками. У запропонованій статті досліджується українсько-польська культурно-мистецька співпраця: фестивальна, виставкова діяльність у період 90-х років ХХ - початку ХХІ століття.

Ключові слова: культурна співпраця, українсько-польські взаємини, виставки, фестивалі, кінофестивалі, міждержавне співробітництво, прикордонні контакти, Україна, Республіка Польща, добросусідські відносини, суспільні стереотипи.

Культурно-художественное сотрудничество является важной составляющей украинско-польских гуманитарных взаимоотношений вчастности, и межгосударственных отношений в целом. Ведь именно благодаря культурному сотрудничеству происходит сглаживание острых углов в отношениях между соседними нациями, улучшение понимания ментальности и особенностей, исчезновение негативных стереотипов прошлого и как результат сближения между украинцами и поляками. В предлагаемой статье исследуется украинско-польское культурно-художественное сотрудничество: фестивальная, выставочная деятельность в период 90-х годов ХХ - начала XXI века.

Ключевые слова: украинско-польские отношения, культурное сотрудничество, выставки, фестивали, кинофестивали, межгосударственное сотрудничество, приграничные контакты, Украина, Республика Польша, добрососедские отношения, общественные стереотипы.

Cultural and artistic cooperation is an important part of Ukrainian-Polish relations including humanitarian and international relations in general. Indeed, it is through cultural cooperation is smoothing sharp edges between neighboring nations, better understanding the mentality and characteristics, the disappearance of the negative stereotypes of the past and as a result of convergence between the Ukrainian and Polish. The proposed paper examines the Ukrainian-Polish cultural and artistic cooperation: festival, exhibition activity during the 90-ies of XX - beginning of XXI century.

Key words: cultural cooperation, Ukrainian-Polish relations, exhibitions, festivals, film festivals, interstate cooperation, border contacts, Ukraine, Poland, neighborly relations, social stereotypes.

Постановка наукової проблеми

Два сусідні народи, українців та поляків, здавна поєднує спорідненість мов та культур, спільність традицій, територіальна близькість. Культура виступає важливою складовою міжнаціональних взаємин, добросусідських відносин, врешті, саме завдяки культурі відбувається взаємне зближення та порозуміння між народами. Тому культурна співпраця між Україною та Республікою Польща виступає однією із найважливіших складових міждержавного співробітництва, яке з кожним роком розширюється і поглиблюється. Дослідження українсько-польських культурних зв'язків посідає важливе місце у сучасній історії українсько-польських взаємин.

Аналіз останніх досліджень. Чимало вітчизняних та польських авторів досліджували найрізноманітніші аспекти культурної взаємодії обох народів. Розгляду різноманітних аспектів українсько-польських культурних взаємин присвячено чимало наукових праць, як українських, так і польських дослідників. Серед найважливіших досліджень, на які опирається дана стаття, слід виділити наукові статті Н. Медведчук та А. Подлужної, дисертаційне дослідження В. Лишко.

Зокрема, Н. Медведчук досліджувала культурно-освітнє та гуманітарне співробітництво України та Польщі, А. Подлужна вивчала театральне та мистецьке співробітництво між країнами. В. Лишко здійснила дисертаційне дослідження українсько-польських зв'язків в галузі культури у період 90-х років ХХ століття.

Сучасне інституційне забезпечення гуманітарних взаємин України та Польщі досліджено у спільній монографії Л. Стрільчук та В. Стрільчука.

Метою статті є аналіз українсько-польського співробітництва в культурно-мистецькій сфері, а також введення у науковий обіг нових фактів, архівних документів та статистичних даних, які ілюструють українсько-польську культурну співпрацю на сучасному етапі.

Відповідно до мети у статті ставляться такі наукові завдання: проаналізувати українсько-польське співробітництво в мистецько-культурній сфері 90-років ХХ - поч. ХХІ століття, виділити його основні етапи, напрями та проблеми.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів

Українсько-польські відносини, що формувалися протягом багатьох століть, поступово розширюють взаємодію між сусідніми народами. Чільне місце у цьому процесі займають культурні зв'язки - один із найбільш масових й результативних напрямків міжлюдського спілкування. Сьогодні співробітництво України та Польщі в галузі культури є одним із важливіших напрямків культурної політики нашої держави. Адже, як відомо, культура є своєрідним дипломатом, який піднімає престиж держави, при цьому, не принижуючи іншої.

Сучасна культурно-мистецька співпраця України та Польщі здійснюється за такими основними напрямками: гастрольна діяльність творчих самодіяльних і професійних колективів та окремих діячів культури (артистів, музикантів, композиторів, художників, письменників та ін.); проведення фестивалів, днів культури, виставок, кінопоказів, театральних гастролей.

Починаючи з 1991 року, Дні української культури в Польщі та Дні польської культури в Україні стали регулярним явищем. Так, наприклад, Дні української культури проходили в Польщі 6-8 грудня 1991 року. Вони мали досить насичену програму: в Ягелонському університеті у Кракові відбувся вечір, присвячений духовній спадщині Київської Русі, відбувалися зустрічі українських та польських студентів, екскурсії по історичних місцях старовинного Кракова. На вечорі релігійної музики в Галереї українського мистецтва виступили художні колективи з України. В рамках Днів культури проходив відкритий семінар «майбутнє польсько-українських відносин, висловлювалися цікаві пропозиції і завдання для вчених, творців культури, видавців, політичних, суспільних і релігійних діячів». Учасники заходів мали можливість взяти участь у богослужіннях за греко-католицькими та православними обрядами. Крім того, проводилися зустрічі з митцями, аматорами малярської виставки зі Львова, перегляд молодіжних та студентських творчих робіт з Польщі та з-за кордону.

У вересні 1993 року Дні Волині проходили у Варшаві. В межах свята у приміщенні етнографічного музею експонувалася виставка «Волинський народний одяг», яку представив Волинський краєзнавчий музей, відбувалися виступи відомих артистів та ансамблів області, проходив показ фільмів.

На високому рівні Дні польської культури в Україні проходили в Києві 26-31 жовтня 1995 року. Урочисте відкриття Днів відбувалося в кінотеатрі «Україна». Програма була доволі різноманітною та насиченою. Паралельно у Кракові відкрилися Дні молоді Львова, які були представлені мистецькими колективами Центру творчості дітей та юнацтва Галичини та іншими творчими осередками.

19-20 жовтня 1996 року проходили Дні польської культури в Луцьку. В рамках заходу було влаштовано виставку літератури (по закінченні Днів культури всі книжки передано в дар Волинському університету імені Лесі Українки). В кінотеатрі «Промінь» проходив «польський кіномарафон». На сцені народного дому «Просвіта» виступали дитячі та самодіяльні ансамблі Холмщини й аматорські колективи волинських товариств польської культури. З того часу Дні польської культури щорічно проводяться у Луцьку, а Дні української культури - в Любліні.

У містах Польщі, що знаходяться на Балтійськом узбережжі - Сопоті, Гдині, Гданську в період 5-14 вересня 1998 року проходили Дні України, які вже стали традиційними. Польські глядачі мали змогу ознайомитися з художніми виставками, відвідати виступи фольклорних колективів, послухати солістів Одеського театру опери та балету. Організатори провели кілька конференцій і дружніх зустрічей.

Ще однією із важливих форм добросусідських відносин є гастрольна діяльність самодіяльних та професійних творчих колективів сусідніх країн. Такий культурний обмін можна вважати одним із конкретних кроків по реалізації Указу Президента України «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу», в якому наголошується, що інтеграційний процес у напрямі культури полягає у «поширенні власних культурних здобутків. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної ідентичності»9. У цьому напрямі, зокрема, варто відзначити щорічне проведення у Львові та Луцьку - Днів Європи (у травні місяці).

Гастрольні поїздки не лише дають можливість ознайомити сусідній народ з національними мистецькими надбаннями та традиціями. Вони допомагають краще зрозуміти сусідів, сприяють налагодженню тісних міжлюдських контактів як між артистами, музикантами, митцями, зокрема, так і між пересічними громадянами загалом. Важливість гастрольної діяльності у справі налагодження добросусідства та взаєморозуміння між двома націями важко переоцінити, адже саме через гастрольні поїздки відбувається не лише репрезентація власного мистецтва, але й ознайомлення з життям, побутом та культурою сусідньої країни, а отже - духовне зближення двох народів. В силу своєї багатоплановості і можливості спілкування з широкою аудиторією гастролі займають одне із найважливіших місць у культурному діалозі двох країн.

Аналізуючи гастрольну діяльність українських та польських митців можна виділити кілька особливостей, зокрема:

протягом 90-х років ХХ - початку ХХ століття в гастрольній діяльності відбувалися підйоми та спади, особливо активною вона була в першій половині 90-х років ХХ століття;

найактивнішу учать у гастрольному обміні приймали колективи прикордонних регіонів - Волинської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької, Хмельницької областей та м. Києва;

найчастіше приймали гастролі Львів, Луцьк та Київ - з українського боку, а також Варшава, Люблін, Холм, Краків - з польського;

сільська місцевість України та Польщі практично не була охоплена гастрольною діяльністю;

гастролі українських та польських колективів незмінно викликали високу зацікавленість приймаючої сторони.

Пізнання через культуру поступово стає масовим, епізодичність гастролей гармонійно доповнюється фестивалями, через які широкі маси населення долучаються до культури сусідніх народів. З 1991 року помітна тенденція до підвищення активності у сфері організації різноманітних фестивалів в Україні. Як свідчить статистика, їх кількість постійно зростала з одного у 1991 році до шести у 1994 та 1995 роках. Піком фестивальної активності став 1997 рік, коли на Україні було проведено 10 фестивалів. 1998 та 1999 роки ознаменувалися невеликим спадом - до дев'яти та восьми фестивалів відповідно. У послідуючі 2000 роки їх кількість залишається сталою, на рівні 1999 року.

У Республіці Польща фестивальна діяльність розвивається не так активно, як в Україні і являє собою чергування як підйомів у 1993, 1995 та 1997 роках, так і спадів у 1994 та 1998-2001 роках. Умовно, проведені фестивалі можна поділити на кілька груп за характером учасників: дитячі та молодіжні, фольклорні, церковні, музичні, фестивалі народних колективів, старовинної та камерної музики, фестивалі національних культур. Фестивалі, як правило бувають приуроченими до різни ювілейних дат, днів видатних особистостей, окремі з них стали постійними.

Так, наприклад, мистецькою візитівкою Волині є Міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором», який щоліта проводиться у Луцьку. Польські колективи є його постійними учасниками. Завдяки цьому фестивалю Україна увійшла до всесвітнього проекту «Фольклорна дорога - 2000» в рамках програми ЮНЕСКО. Серед щорічних фестивалів слід відмітити також музичні фестивалі «Київ. Музик. Фест» та «Віртуози».

Як заходи світового рівня трактуються по обидва боки кордону патроновані керівництвом єврорегіону «Буг» міжнародні фестивалі «Музичні діалоги над Бугом», «Різдвяна містерія», «Поліське літо з фольклором». За географією своїх учасників та за своїм значенням вони від початку виходили за рамки єврорегіону, підкреслюючи у такий спосіб його інтеграційну спрямованість.

Серед дитячих фестивалів можна виділити фольклорний дитячий фестиваль, що проходив у Сумах в 1991 році за організаційної підтримки Міністерства освіти України, Всеукраїнської музичної спілки та Міністерства у справах молоді. Дитячі колективи з Польщі щорічно приймають участь в уже згаданому вище фестивалі «Поліське літо з фольклором» та фестивалі «Берегиня», незмінним місцем проведення якого є місто Луцьк. Дитячі колективи з України неодноразово приймали участь у традиційному фестивалі дитячої творчості в містечку Кошалін (Польща). Серед молодіжних фестивалів можна виділити «Дні молоді Кракова у Львові» (січень 1995 року) та студентський фестиваль «Лесина пісня» (травень 1996 року).

Як приклад фестивалів, приурочених до святкування днів видатних особистостей, розглянемо фестиваль, який відбувався на знак вшанування 185 річниці з дня народження Ф. Шопена, що проходив у березні 1995 року в Запоріжжі. Окрім конкурсу на краще виконання творів композитора, у рамках фестивалю відбулася науково-практична конференція «Творчість Ф. Шопена та мистецтво епохи романтизму».

Прикладом церковних фестивалів може слугувати фестиваль церковної музики, що проходив у 1993 році в містечку Хайнука, розташованому на кордоні Республіки Польща, України та Білорусі. В цьому заході прийняли участь близько 50-ти творчих колективів з 16 країн.

Яскравою сторінкою українсько-польських культурних взаємин стало проведення у Львові Першого фестивалю польської культури з 5 по 10 жовтня 1996 року. Цей фестиваль став своєрідною естафетою, продовженням традиції, започаткованої фестивалями української культури, які з 1983 по 1993 роки відбувалися у Сопоті (РП).

З вересня 2009 року розпочалася українсько-польська співпраця між організаторами фестивалів, зокрема традиційного для Волині музичного фестивалю «Стравінський та Україна» та польського музичного фестивалю імені О. Тасмана. Організатори фестивалю - управління культури і туризму облдержадміністрації та Волинська обласна філармонія. З 13 по 20 червня цей фестиваль проходив в Устилузі та Луцьку. У програму фестивалю було включено концерт творів О. Тасмана, який виконували гості з Польщі16. У 2011 році польські митці взяли участь в традиційному музичному фестивалі на Волині. Цього разу він проходив у Володимирі- Волинському.

16-17 вересня 2011 року у Києві проходив українсько-польський фестиваль альтернативної музики. Його організатором виступив Артистичний Центр з Вроцлава. Учасники фестивалю мали можливість ознайомитися з польською та українською авангардною музикою. В межах фестивалю демонструвалися, також польські фільми. Фестиваль набув великого резонансу та широко обговорювався музичними критиками, журналістами, музикантами.

У продовж 2011 року тільки у Луцьку відбулося три українсько-польські джазові фестивалі «Музичні діалоги над Бугом», «Джаз безт», «Art Jazz Cooperation-2011» за підтримки Консульства Респубілки Польща у Луцьку. У березні того ж року відбулася імперза, присвячена видатному польському поетові Ч.Мілошу, фотовиставка та кінофестиваль польського кіно.

З 2 червня до 1 липня 2012 року у Києві проходив українсько-польський фестиваль «Земля козаків». Знаковим є те, що цей фестиваль проходив паралельно з футбольним чемпіонатом «Євро-2012», який спільно приймали Польща та Україна. В рамках фестивалю відбувалося кінно-каскадерське шоу, лицарські турніри, виступи фольклорних колективів обох країн, проходили майстер-класи з танців та козацьких ремесел. Фестиваль став важливим доповненням до культурної програми в рамках Євро-2012.

8 вересня 2012 року у Лодзі проходив фестиваль «Душа Сходу»20. Серед учасників фестивалю були українські та білоруські фольклорні колективи. Волинь, наприклад, представляли співачка А. Опейда та вокальний дует «Душа Волині».

Не менш активно розвивалося співробітництво України та Польщі в галузі виставкової діяльності. Виставки книг організовувалися за посередництвом бібліотек, видавництв, університетів. З великою зацікавленістю громадськості проходили мистецькі виставки українських та польських художників, фотовиставки, музейні експозиції. За посередництвом спільних виставок налагоджуються активні контакти між митцями обох країн. Так, наприклад, Львівська академія мистецтв налагодила тісну співпрацю з Інститутом історії мистецтв у Лодзі. Таким чином, виставкова діяльність також є невід'ємним елементом культурної взаємодії двох народів. За її посередництвом формується образ держави-сусіда, розширюється кругозір глядачів.

Доповненням до гастрольної, фестивальної та виставкової діяльність є міждержавна співпраця в галузі кінематографу та театрального мистецтва, що активно формують уявлення про особливості менталітету, культуру народу. Завдяки своїй масовості саме кіно залучає все більшу кількість людей до культурно-національної скарбниці сусіднього народу по обидва боки українсько-польського кордону. В силу своєї комунікативності і доступності, кіно та телебачення, все частіше стає сферою взаємовигідної співпраці.

Яскравим прикладом польсько-української співпраці у галузі кінематографу є спільний фільм «Вогнем та мечем». Сторінки української та польської історії покладені в основу стрічки Є. Гофмана, що випущена в 1999 році. 8 лютого у Варшаві пройшла прем'єра цієї картини, на якій виступив відомий український актор Б. Ступка, що знявся у головній ролі. У Києві прем'єра відбулася 23 жовтня 1999 року. Фільм може слугувати на лише прикладом плідної співпраці українських та польських кіномитців, але й взірцем вироблення узгодженого, прийнятного для обох народів погляду на історичну минувшину. Адже завдяки режисеру, Є. Гофману вдалося згладити гострі кути та антиукраїнські мотиви відомого роману Г. Сенкевича.

З 2000 року за підтримки Посольства Республіки Польща в Україні, Міністерства культури і мистецтв Польщі, Міністерства культури та мистецтв України започатковано проведення «Днів польського кіно в Україні» Так, 11-18 квітня 2012 року в Україні проходив сьомий кінофестиваль «VII Дні польського кіно». В рамках кінофестивалю українські глядачі мали можливість познайомитися з кращими фільмами польського кінематографу. Демонстрація фільмів відбувалася в Києві, Львові, Чернівцях, Полтаві, Сімферополі та Одесі.

Невід'ємною складовою сучасних українсько-польських культурних взаємин є співпраця в театральній галузі, яка вносить особливий колорит, у доволі різноспекторні, міждержавні мистецькі стосунки. Незмінною популярністю протягом останніх десятиліть користуються театральні гастролі, про що свідчить їх частота та широкий спектр представлених театральних постановок українських колективів у Польщі, та польських - в Україні.

Став доброю традицією театральний фестиваль «Золотий Лев», що кожні два роки відбувається у Львові. Польські театральні колективи, поряд з колективами інших європейських країн, є постійними та активними учасниками цього театрального дійства.

Ще однією традицією стало проведення у Луцьку міжнародного фестивалю ляльок «Різдвяна містерія». З особливою теплотою волинські глядачі приймали в січні 1993 року театр «Арлекін» із Лодзя та ольштинську лялькову театральну трупу. Релігійні сюжети, торжество краси та гармонії, духовність, що пов'язує покоління, - пропагують театри як запоруку збереження нації. Учасниками IV фестивалю, що проходив у Луцьку в січні 2001 року, стали десять театрів ляльок, у тому числі з Республіки Польща.

Таким чином, українсько-польське співробітництво в галузі культури стало невід'ємною частиною міждержавних взаємин. Про це переконливо свідчать наведені вище приклади. Характерною особливістю цих зв'язків є тенденція до їх розширення, вироблення дієвого механізму здійснення культурних контактів через призму національних здобутків і врахування інтересів безпосередніх суб'єктів цього співробітництва.

Досвід співпраці переконливо свідчить, що з'явилася й успішно розвивається нова система міжнародних відносин, яка створює усі передумови для гармонійного поєднання національних інтересів кожної із країн з європейськими та світовими культурними цінностями. Двостороння культурна співпраця створює сприятливий грунт для розвитку інтеграційних процесів входження України в світовий культурний простір. Взаємне збагачення та зближення культур - важлива закономірність духовного й культурного розвитку. Це особливо помітно на прикладі українсько-польських культурних зв'язків, адже завдяки найрізноманітнішим контактам вони постійно розширюють та збагачують міждержавні взаємини.

Література

1. Колодяжна В.В. Становлення та розвиток договірно-правової бази українсько-польського транскордонного співробітництва (90-ті рр. ХХ - поч. ХХІ ст) : дис... канд. юрид. наук: 12.00.01/ В.В. Колодяжна. - Луцьк, 2008. - С. 152.

2. Archiwum Aktow Nowych w Warszawie. PZPR. Wydzal Zagraniczny. Sygn. 245 (973/244). - S. 174.

3. Луцьк європейський. [Електронний ресурс] // http://www.rada/itt.net.ua/guman7.html. - Назва з екрану.

4. Медведчук Н. Участь Волині в реалізації культурно-освітніх прогам єврорегіону «Буг» / Н. Медведчук // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей Волинського національного університету імені Лесі Українки. Вип. 6. - Луцьк, 2001. - С. 138.

5. Лишко В.В. Українсько-польські зв'язки в галузі культури (1991-1999 рр.): дис... канд. іст. наук: 07.00.01/ В.В. Лишко. - К., 2002. - С. 130.

6. Archiwum Aktow Nowych w Warszawie. PZPR. Wydzal Zagraniczny. Sygn. 225 (973/223), - S. 68.

7. Про участь у фестивалі «Стравінський та Україна» виконавців з Лодзі. Поточний архів управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації.

8. Напрями співпраці з Лодзьким воєводством. Поточний архів управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації. Від 2011 р.

9. Українсько-польський фестиваль ALTER NATIVE MUSIC MEETINGS [Електронний ресурс] // Режим доступу: http//slam.kiev.ua/2011/06/01 - Назва з екрану.

10. У Луцьку покажуть польський фільм про українців. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http// www.volynnews.com. - Назва з екрану.

11. Dusza Wschodu. Поточний архів управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації. Від 2012 р.

12. Вогнем і мечем - українсько-польський історичний фільм. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http// uk.wikipedia.org. - Назва з екрану.

13. Дні польського кіно 2012: В Україні покажуть кращі польські фільми. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http//afisha.tocha.net/ua/12527. - Назва з екрану.

14. Стрільчук Л.В., Стрільчук В.В. Інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин і співробітництва / Л.В. Стрільчук, В.В. Стрільчук: монографія. - Луцьк: Волинські старожитності, 2013. - С. 28.

15. Подлужна. А. Лялькові містерії / Дзеркало тижня. - № 3. - 20.01.2001.

Размещено на Allbest.ru