Діяльність Румунії щодо задоволення культурних потреб румунської меншини в Україні (на прикладі Чернівецької області)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Забезпечення культурних потреб національних меншин є важливим питанням забезпечення національної єдності та міжетнічного миру. В українському законодавстві відсутнє чітке визначення поняття «культурні потреби» (а також вичерпний перелік його складових). Водночас аналіз вітчизняних нормативно-правових актів загалом дозволяє визначити коло сфер, через які реалізуються культурні потреби національних меншин в Україні. Це, зокрема: мова, релігія, традиції (національні свята, обряди, звичаї), національна символіка, культурні центри та товариства, література, ЗМІ, освіта. Особливого значення питання забезпечення культурних потреб набуває у прикордонних регіонах, що мають у своєму складі істотну частку національних меншин, а також безпосередньо межують з країнами, які є материнськими стосовно цих національних меншин. В межах двосторонніх угод України з такими державами, підписантами були взяті на себе зобов'язання щодо підтримки і забезпечення їх діаспор. Хоча Україна, зі свого боку, повною мірою сприяє реалізації етнічними меншинами їх культурних прав і потреб, іноземні держави також вдаються до додаткової ресурсної допомоги своїм етнічним спільнотам які проживають на території України. Останнім часом питання забезпечення культурних потреб етнічних меншин в Україні стало предметом політичних спекуляцій у двосторонніх відносинах із низкою сусідніх держав. Відтак аналіз стану забезпечення культурних потреб національних меншин, а також тих зусиль (і напрямів) які докладають іноземні держави задля їх підтримки в Україні, може слугувати більш точній артикуляції проблеми та недопущення деструктивного використання етнополітичної тематики, як у вимірі стабільності регіонального розвитку, так і у двосторонніх відносинах.

В цьому контексті важливим є аналіз заходів, що здійснюються румунською стороною щодо підтримки своєї етнічної меншини на території України. Особливу важливість представляє така діяльність Румунії на території Чернівецької області, де компактно проживає румунська етнічна меншина, яка є значимим фактором в питанні забезпеченні стабільності в регіоні.

Серед українських дослідників тематики українсько-румунських відносин варто відмітити праці Т. Рендюка, К. Лускалової, С. Віднянського. Також значний внесок у вивчення проблематики двосторонніх відносин та співпраці здійснили С. Гакман, Н. Ротар.

Метою нашого дослідження є аналіз пріоритетних напрямів політики Румунської держави спрямованих на забезпечення культурних потреб румунської національної меншини в Чернівецькій області.

На території Чернівецької області проживають представники близько 80 національностей (в т.ч. українці, румуни, молдовани, росіяни, євреї, поляки та німці). У національному складі населення області переважну більшість становлять українці, чисельність яких складає 75% від загальної кількості населення. Друге місце за чисельністю належить румунам 14,2% [1] (майже 130 тис. осіб) (за даними Головного управління статистики у Чернівецькій області Державної служби статистики України румунська меншина складає 12,5% або 113 500 осіб [2]). Водночас за даними Міністерства закордонних справ Румунії в Чернівецькій області мешкає 181 780 румунів [3]. Відтак румунська меншість в регіоні становить від 113 500 до 181 780.

Інші національні меншини, які проживають на території області відповідно складають: молдовани 7,3%, росіяни - 4,1%, поляки - 0,4%, білоруси - 0,2%, євреї - 0,2%, інші національності - 0,4% [1].

Згідно з даними Чернівецької обласної державної адміністрації на даний час в області діє 15 румунських національно-культурних товариств [1]. Всім зареєстрованим національно-культурним товариствам надано в безоплатну та безстрокову оренду приміщення під офіси у колишніх національних домах. Не мають своїх приміщень лише організації, які не проводять активної діяльності [4].

Румунія постійно артикулює бажання сприяти реалізації нею культурних потреб своєї етнічної спільноти на території України. Базовою міждержавною угодою, що визначає основні правила в цій сфері є підписаний у 1997 році Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією [9]. Відповідно до статті 13 цього договору румунська меншина в Україні «включає громадян України незалежно від регіонів, де вони проживають і які відповідно до їх вільного вибору належать цій меншині, зважаючи на їх етнічне походження, мову, культуру чи релігію». Підпункт 4 даної статті вказує, що «румунські меншини мають, право індивідуально або разом з іншими членами їх групи, на свободу виявлення, збереження та розвиток їхньої етнічної, культурної, мовної та релігійної ідентичності, право зберігати та розвивати свою культуру та право на захист від будь-якої спроби асиміляції проти їх волі. ... мають право ефективно брати участь у публічних справах». Підпункт 5 зазначає, що держави створюють «однакові умови для вивчення їх рідної мови. мають право на отримання освіти рідною мовою в необхідній кількості шкіл та освітніх державних і спеціальних учбових закладів, розміщених відповідно до географічного розселення відповідних меншин». Пункт 6 визначає, що держави визнають, що національні меншини «можуть засновувати та підтримувати власні організації, товариства, а також освітні, культурні та релігійні заклади та установи». Пункт 7 зазначає, що національні меншини мають право мати доступ до інформації та засобів масової інформації рідною мовою, а також вільно обмінюватись та розповсюджувати інформацію».

Основними суб'єктами реалізації державної політики Румунії в напрямку підтримки національних меншин на території України є: Міністерство румун звідусіль та Міністерство закордонних справ Румунії (як напряму, так і через свої представництва в Україні). Так, під час свого першого робочого візиту в Україну у березні 2018 року Міністр румун звідусіль Наталія - Єлена Інтотеро наголосила, що «румунська громада України є пріоритетом для міністерства. У наших зусиллях із захисту й заохочення прав осіб, що належать до румунської меншини, ми підкреслюємо незмінне збереження права на освіту та інформацію на румунській мові» [5].

Ця заява підтверджує багаторічну позицію міністерства з цього питання. Так, у період з 2009-2013 рік щонайменше 3 млн. 496 тис. грн. було спрямовано на культурологічні (наприклад: відзначення 100-річчя від дня народження Раду Григорович (Radu Grigorovici), відзначення 200- річчя від дня народження Еудосіу Гурмузакі, проведення фестивалю поезії Г. Боштана та ін.) та релігійні (зокрема: реконструкція дзвіниці, будівництво недільної школи та створення при храмі бібліотеки румунської книги, заходи щодо збереження православної віри та румунської ідентичності тощо) проекти.

Завдяки румунській фінансовій допомозі з 2011 року починають отримувати фінансування румуномовні медіа: «Zorile Bucovinei», «Libertatea Cuvвntului» («Свобода слова»), Інформаційний бюлетень «Romвnii din Ucraina». У 2012 році в м. Чернівці була відкрита перша румунська бібліотека «Glasul Bucovinei»(філіал видавництва «Alexandru cel Bun»).

З 2014 року відбувається зростання видатків (до 5 млн. 446 тис. грн.) румунської сторони на підтримку своєї національної меншини в Україні. Одночасно з цим відбувається корегування пріоритетів підтримуваних румунською стороною проектів. Зокрема, культурологічні проекти були частково «згорнуті», а акцент фінансової допомоги було зміщено на розвиток та підтримку мас-медіа, що функціонують на території Чернівецької області. Значна кількість проектів за інформаційним напрямом була реалізована румунською молодіжною лігою«Junimea», заснованою у 1998 році. Ключовими реалізованими цією організацією проектами є:

- 2013 рік - проект з підтримки румунських програм, що транслюються на радіо «Буковина»;

- 2014 рік - ліга отримала допомогу на відродження румунської газети «Junimea» (213500 грн.) та на підтримку створення та функціонування сайту «BucPress» (152500 грн.);

- 2015 рік - створення та підтримка новин та музики на радіо «Чернівці» на румунському веб-сайті «BucPress» (249490 грн.);

- 2016 рік - заохочення та підтримка молодих журналістів з редакції «Румунського телебачення «Буковина» (157685 грн.).

У 2017 році [6] відбулось різке зростання обсягів коштів, виділених Міністерством румунів звідусіль на підтримку проектів румунської діаспори в Україні - щорічні видатки були збільшені до 3,6 млн. румунських лей (22 млн. 72 тис. грн.), з них на Чернівецьку область - більше 2 млн. рум. лей (12 млн. 798 тис. грн.). Більшість з проектів були спрямовані на:

- підтримку та функціонування ЗМІ в регіоні (фінансування публікації газети «Zorile Bucovinei» - 556 тис. грн.; радіо «Чернівці» (єдина українська радіостанція, що транслює 24 години на добу румунською мовою) - 1,7 млн. грн.; Інтернет-платформа BucPress - 692 тис. грн.; щотижнева соціально-політична та культурна газета «Свобода слова» - 610 тис. грн.; підтримка Товариства румунських письменників у Чернівцях та редакції літературного журналу Septentrion - 73 тис. грн. тощо);

- розвиток бібліотечної справи (модернізація та функціонування бібліотеки «Glasul Bucovinei» - 1 млн. 158 тис. грн.);

- створення та підтримку літературних центрів у школах з румуномовним викладанням у Чернівецькій області (701 тис. грн.);

- розвиток видавництв (на потреби видавництва «Alexandru cel Bun» - 418 тис. грн.);

- формування мережі інформаційних центрів (створення Лігою румунської молоді «Junimea» румунських інформаційних центрів у школах сел Несвоя, Бальківці та Стальнівці Новосельського району - 765 тис. грн.).

- підтримку театрів та театральних постановок (наприклад, підтримка театру «Міхай Емінеску» та його постановки «Романтика з історії» - 256 тис. грн.);

- інформаційних проектів на підтримку вступів до румунських навчальних закладів (зокрема, інтернет-платформа для вступу в румунські ВНЗ (IT Center for Community Solutions) 576 тис. грн.);

- загальні питання розвитку національної культури (підтримка румунського кіно та його демонстрація на території Чернівецької області

- 691 тис. грн.; діяльність Товариства румунської культури та літератури на Буковині - 168 тис. грн., та Регіональна громадська організація «Художній центр «Буковина» з питань збереження та просування традиційної культури - 982 тис. грн.).

З серпня 2018 року міністерство румун звідусіль через асоціації, фонди та інші недержавні румунські організації в Україні почало фінансово стимулювати (стипендії, гранти) етнічних румун, що навчаються в українських школах і вивчають румунську мову як рідну мову [7]. Також влітку 2018 року Чернівецьку область відвідав Державний секретар МЗС Румунії В'ячеслав Сарамет (Veaceslav Saramet) де він провів конструктивні зустрічі з керівництвом Чернівецької області. Предметом обговорення стали питання стану румун в регіоні, їх права на освіту рідною мовою та стипендії які надаються румунським студентам [8].

Аналіз наведеної вище структури видатків румунської сторони щодо проектів в Чернівецькій області дозволяють констатувати, що румунська держава спрямовує своє фінансування на проекти пов'язані, більшою мірою, із формуванням суспільної думки. Фактично румунська держава намагається впливати на формування інформаційного та культурного простору, в якому існує румунська меншина на території Чернівецької області, цілеспрямовано підтримуючи проекти саме медійної та культурної спрямованості.

Наслідком такої політики Румунії стає створення компліментарного до дій румунської сторони та прорумунських організацій інформаційного простору регіону. Це призводить до викривленого представлення для румунської меншини дій української влади в регіоні. Це призводить до викривленого представлення для румунської меншини дій української влади в регіоні. Наприклад, 11 червня 2018 р. співробітники Служби безпеки України проводили слідчі дії в одній із громадських організацій (ГО) у Чернівцях. За даними СБУ «учасники ГО поширювали літературу, в якій можуть міститися заклики до відновлення так званої «історичної справедливості» через анулювання існуючих міжнародно-правових і міждержавних документів та «повернення» територій Північної Буковини, Північної Бессарабії та Південної Бессарабії до складу румунської держави» [13]. Ця подія викликала інформаційну реакцію з боку румунської сторони (медіа, урядові структури, політики). Найбільш оперативно на повідомлення СБУ відреагував сайт румунської діаспори «Медіа-центр «Букпресс» (Buc Press), який подає інформацію виключно румунською мовою. В публікаціях цього сайту особливо підкреслювалось, що бшуки проходили у Румунському культурному центрі «Єудоксію Гурмузакі» (Eudoxiu Hurmuzachi). 13 червня на сайті «Букпресс» був розміщений офіційний прес-реліз «Єудоксіу Гурмузакі», що мав на меті переконати суспільну думку в тому, що результати обшуків були заздалегідь підготовлені і це здебільшого провокація українських спецслужб. Крім «Букпресс», цю подію активно коментувало румунське національне інформаційне агентство AGERPRES. Зокрема, вже 12 червня ним було розміщено публікацію, що між урядом Румунії та України відбулося обговорення обшуків у румунському культурному центрі та наголошено на необхідності поважати права румунської меншини на території України [16]. Румунські політики активно коментували дану ситуацію, просуваючи думку, що «становище етнічних меншин в Україні набагато гірше, ніж у радянський період. Не тільки румуни, а й угорці, поляки та представники інших національностей систематично піддаються дефакто дискримінації. На жаль, Україна не може вважатися демократичною державою. Політичний клас не вдався, корупція досягла драматичного рівня, а те, що відбувається на тлі влади в Києві, нагадує нам про сталінський період» [17]. Водночас, варто визнати, що оцінити масштаби та ефективність інформаційного впливу як на громадян України так і на громадян Румунії на даному етапі досить складно без додаткових соціологічних досліджень.

Підсумовуючи можна зазначити, що Румунська держава здійснює численні кроки спрямовані на забезпечення культурних потреб етнічних румун на території України. З цією метою державними структурами Румунії, що відповідають за зовнішньополітичні зв'язки надається грантова підтримка громадським організаціям на території України які опікуються питаннями - мови, розвитку румуномовних ЗМІ, книговидавнича діяльність, бібліотеки, підтримка культурних заходів. Важливим напрямом в діяльності Румунії є формування прорумунського румуномовного інформаційного простору для румунської меншини в Україні. В стратегічній перспективі це може призводити до ускладнення комунікування української держави з румуномовними громадянами України.

Література

культурний міжетнічний румунський чернівецький

1. Чернівецька обласна державна адміністрація, `Звіт щодо виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету області і здійснення делегованих повноважень у 2016 році'. [online] Доступно: http://oblrada.cv.ua/documents/83851/ris%2012_7_17.zip [Дата звернення 26.11.2018]

2. Головне управління статистики у Чернівецькій області, 2017. `Демографічна ситуація Чернівецької області у 2016 році (Економічна доповідь)'. [online] Доступно: http://www.cv.ukrstat.gov.ua/publiy/2016/migr/dop/demsit_16.pdf [Дата звернення 26.11.2018]

3. Ministerul Afacerilor Externe, `UCRAINA'. [online] Доступно: http://mae.ro/node/1734[Дата звернення 15 квітня 2018]

4. Чернівецька обласна державна адміністрація, 2016 `Програма економічного і соціального розвитку Чернівецької області на 2017 рік'. [online] Доступно: http://oblrada.cv.ua/documents/83850/ris%2012_7_6.zip[Дата звернення 27.11.2018]

5. Ministerul pentru romвnii de pretutindeni, 2018. `Vizita ministrului pentru romвnii de pretutindeni оn Ucraina'. [online] Доступно: http://www.mprp.gov.ro/web/vizita-ministrului-pentru- romanii-de-pretutindeni-in-ucraina/[Дата звернення 27.11.2018]

6. `Lista proiectelor depuse оn sesiunea de finanjare 2017'. [online] Доступно: http://www.dprp.gov.ro/wp-content/uploads/2017/03/Tabel_proiecte_depuse_MRp.pdf [Дата звернення 27.11.2018]

7. Ministerul pentru romвnii de pretutindeni, 2018. `Ministerul pentru Romвnii de Pretutindeni a demarat plвtile privind acordarea burselor etnicilor romвni din Ucraina'. [online] Доступно: http://www.mprp.gov.ro/web/ministerul-pentru-romanii-de- pretutindeni-a-demarat-platile-privind-acordarea-burselor- etnicilor-romani-din-ucraina/[Дата звернення 27.11.2018]

8. Ministerul pentru romвnii de pretutindeni, 2018. `Vizita de lucru a secretarului de stat Veaceslav Saramet оn Ucraina'. [online] Доступно: http://www.mprp.gov.ro/web/vizita-de-lucru-a-secretarului-de-stat-veaceslav-saramet-in-ucraina/ [Дата звернення 27.11.2018]

9. Верховна Рада України, 1997. `Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною і Румунією'. [online] Доступно: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/642_003[Дата звернення 27.11.2018]

10. Рендюк, Т.Г, 2011. `Українці в Румунії та румуни в Україні: проблеми минулого та сучасне становище', Київ, Інститут історії України, 293 с.

11. Лускалова К.Є., 2016. `Україна - Румунія: сучасні тенденції двосторонніх відносин', Науковий вісник Дипломатичної академії України, Вип.23 (2), с.29-34.

12. Віднянський, С.В., 2011. `Розпад Австро-Угорської монархії і проблеми національного державотворення в Центрально-Східній Європі', Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, Вип.27, с.61-68.

13. СБУ, 2018. `СБУ проводить слідчі дії в одній із громадських організацій у Чернівцях'. [online] Доступно: https:// ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/4907#.NBc4qWig.dpbs[Дата звернення 27.11.2018]

14. `Perchezitii la sediul Centrului Cultural Romвn «Eudoxiu Hurmuzachi» din Cernвuti'. [online] Доступно: http://bucpress. eu/cultura/perchezitii-la-sediul-centrului-cultural-6953 [Дата звернення 27.11.2018]

15. `Centrul Cultural Romвn «Eudoxiu Hurmuzachi» din Cernвuti solicitв оncetarea persecujiei §i ameninjвrilor faji§e asupra comunitвjii romвneзti (comunicat de presв)'. [online] Доступно: http://bucpress.eu/politica/centrul-cultural-roman- %E2%80%9Eeudoxiu-hurmuzachi%E2%80%9D-6959 [Дата звернення 27.11.2018]

16. `MAE, despre perchezijiile de la Cernвuji: Autoritвjile ucrainene sв asigure respectarea drepturilor persoanelor aparjinвnd minoritвjii romвne'. [online] Доступно: https://www.agerpres.ro/ politica/2018/06/12/mae-despre-perchezitiile-de-la-cernauti-autoritatile-ucrainene-sa-asigure-respectarea-drepturilor- persoanelor-apartinand-minoritatii-romane--125516 [Дата звернення 27.11.2018]

17. `Comunicat de presв - Europarlamentar Laurenjiu Rebega'. [online] Доступно: https://www.agerpres.ro/stiri/2018/06/12/comunicat-de-presa-europarlamentar-laurentiu-rebega--125689 [Дата звернення 27.11.2018]

Размещено на Allbest.ru