Безпекова політика ЄС у протидії фінансуванню ісламістських терористичних організацій (1980-2004 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Безпекова політика ЄС у протидії фінансуванню ісламістських терористичних організацій (1980-2004 рр.)

Дремблюга Н.В.

Анотації

Аналізується еволюція масштабів та форм міжнародної боротьби країн-членів ЄС з фінансуванням терористичних організацій ісламістського крила. Проаналізовані концептуальні документи ЄС у сфері безпеки в контексті активізації діяльності екстремістських угрупувань після подій 2001 року в США. Висвітлено роль Спеціальної фінансової комісії з проблем відмивання грошей у процесі творення антилегалізаційного законодавства ЄС. Визначено сучасні тенденції у посиленні безпекової політики ЄС та боротьби з тероризмом. терористичний ісламістський екстремістський

Ключові слова: тероризм, ЄС, безпекова політика, протидія фінансуванню тероризму.

The evolution of the scope and forms of EU member states' international struggles over the financing of Islamist wing terrorist organizations is analyzed. The EU conceptual documents in the field of security are analyzed in the context of activization of extremist groups after the events of2001 in the USA. The role of the Special Financial Commission on Money Laundering (FATF) in the process of drafting EU anti-legalization legislation is highlighted. The current trends in strengthening EU security policy and combating terrorism have been identified.

Keywords: terrorism, European Union, security policy, counteraction to terrorist financing.

Тероризм як соціально-правове явище (в широкому розумінні) традиційно відносять до політичної злочинності . Однак його природа виходить за межі правового поля і має цінну історичну ретроспективу.

Проблема тероризму та боротьби з його фінансуванням набула актуальності по мірі становлення та зростання терористичних організацій. Питання фінансування цих організацій неординарне. Дослідженню різних аспектів проблеми протидії фінансуванню ісламістських терористичних груп присвячено наукові праці українських вчених, серед них Т. Качка [1], Е. Расюк [8], В. Савченко [11], О. Столярський [12]. Вони розкривають правові, політичні, економічні та соціальні аспекти означеного явища суспільного життя. Однак при широко висвітленій темі ролі інституцій ООН в боротьбі з фінансуванням ісламістських терористичних організацій вченими, тема активної діяльності Європейського Союзу, як організації, що бореться з спонсорством ісламістських терористів залишається мало дослідженою проблемою.

Метою статті є висвітлення причин активізації безпекової політики ЄС щодо протидії фінансування ісламістських терористичних організацій, а також фактичних результатів цієї діяльності європейською спільнотою держав.

Першим системним документом Євросоюзу у сфері ПВД/ФТ, обов'язковим до виконання в країнах-членах ЄС, була ухвалена Радою Європи Директива Ради 91/308/ЄЕС від 19 червня 1991 р. про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання грошей (далі - Перша Директива), [3] яка містить низку положень, спрямованих на запобігання відмиванню грошей у фінансовому секторі. Ця Директива стала наслідком декларації представників держав-учасниць, у якій вони зобов'язалися криміналізувати відмивання капіталів не тільки всередині своїх національних законодавств, а й на загальноєвропейському рівні. Це зобов'язання внаслідок зрозумілих причин не було перенесено в Директиву, оскільки Співтовариство навіть на сьогодні не є компетентним щодо регулювання кримінально правових положень національних законодавств. У 1991 р., ще до підписання Маастрихтських договорів, тобто до створення власне Європейського Союзу, це тим більше було неможливим. Необхідність прийняття такої Директиви була викликана бажанням скоординувати досить часто розрізнені дії держав-членів у сфері боротьби з відмиванням, оскільки відмінності у заходах по протидії відмиванню капіталів суперечили створенню єдиного європейського ринку. І, звичайно ж, зникнення на шляху капіталів будь-яких прикордонних бар'єрів могло призвести до безперешкодного циркулювання злочинних капіталів всередині Співтовариства. Глобалізація фінансового ринку вимагала і нових глобальних заходів протидії фінансовій злочинності. Перша Директива вимагала від держав-членів заборони відмивання грошей. Європейська Комісія, визнаючи, що "підхід з використанням покарання не має бути єдиним шляхом боротьби з відмиванням грошей, оскільки фінансова система (також) може відігравати високоефективну роль" [3], установила низку положень, спрямованих на запобігання відмиванню грошей у фінансовій системі. В основу цих положень лягли Сорок рекомендацій ФАТФ, Заява про принципи Базельського комітету, Рекомендація R(80)Ш Комітету Міністрів Ради Європи, Віденська Конвенція та Конвенція Ради Європи 1990 р. Директива 1991 р. є директивою-мінімумом і дала змогу країнам запровадити у своїх юрисдикціях більш суворі стандарти, ніж передбачені її положеннями. Правові норми цієї Директиви, реалізовані в національному законодавстві держав-членів, стали однією з перших найбільш дієвих міжнародних ініціатив у сфері ПВД/ФТ. У 1998 р. на рівні ЄС вдалося виробити єдиний підхід до відмивання грошей, коли були прийняті Спільні дії про відмивання грошей [5], які пізніше були переглянуті Рамковим Рішенням з цього ж самого питання [6]. Ці документи сформували єдиний підхід до визначення відмивання грошей, покарання, конфіскації та співробітництва з цього питання між державами-членами.

Усвідомлення необхідності наддержавної боротьби з фінансуванням ісламістських терористичних груп урядами країн, застосовуючи результативну систему методів, націлених на недопуск проникнення незаконних доходів у світову економіку, дещо згодом. Перші кроки міжнародного співтовариства в цьому напрямі вже можемо спостерігати в Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 р. Саме цей документ поклав початок створенню та подальшому розвитку антилегалізаційного законодавства [4].

Вперше таке явище як фінансування тероризму в рамках міжнародного права було згадано в 1994 р. в Декларації ООН. Так, Декларація про заходи по ліквідації міжнародного тероризму закріпила обов'язок "утримуватися від організації терористичної діяльності, підбурювання до неї, сприяння її реалізації, фінансування, заохочення або виявлення ліберального ставлення до неї та проводити необхідні практичні заходи для забезпечення того, щоб їх відповідні території не використовувались для створення терористичних баз або рекрутських таборів чи для підготовки або організації терористичних актів, направлених проти інших держав чи їх громадян " [12]

Останнім часом все частіше відчувається необхідність надання нового дихання глобальному співробітництву в боротьбі з тероризмом, що багато в чому залежить від зусиль, застосованих на регіональному рівні.

Значний внесок у боротьбу проти фінансування тероризму вносить ФАТФ (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) FATF - Financial Action Task on Money laundering. ФАТФ є міжнародну організацією, що розробляє політику, спрямовану на формування необхідної політичної волі для того, щоб націлити національне законодавство держав-членів на боротьбу, перш за все, з відмиванням грошей [11].

Одним з напрямків боротьби з тероризмом є блокування підживлюють його фінансових потоків. До сих пір міжнародне співробітництво в цій сфері було явно недостатнім, про що свідчить відносно легке переміщення грошей з однієї країни в іншу, банківські секрети в деяких країнах, наявність безлічі офшорів. Перш за все, це відбувається тому, що протягом тривалого часу по ряду політичних і економічних причин "сумнівною далекоглядності" недооцінювалася необхідність запобігання або ускладнення доступу кримінальних груп до настільки необхідні їм фінансових ресурсів, хоча припинення фінансування - вирішальний елемент системи їх придушення. Це тим більш важливо, що терористична діяльність на транснаціональному рівні робить уразливим будь-яка держава [3].

Фінансування тероризму можна визначити як "переробку" власності, надходить з будь-якого джерела (можливо, і законного), для використання в цілях фінансування терористичної діяльності, яка вже проводиться або буде проводитися. Вважається, що для фінансування тероризму використовуються багато прийомів, що застосовуються при відмиванні грошей, і, таким чином, багато хто з можливих контрзаходів аналогічні. Крім того, відомо, що ряд терористичних організацій фінансує свою діяльність за рахунок доходів, отриманих злочинним шляхом.

Незважаючи на це, фінансування тероризму відрізняється від відмивання грошей у декількох аспектах, які впливають на державну політику [1]. Виявити його може бути набагато важче, ніж відмивання грошей, оскільки воно спрямоване, головним чином, на проведення діяльності в майбутньому. Можливо, що єдине правопорушення, яке відбувається на момент здійснення фінансування - це змова з метою вчинення терористичного акту.

Діяльність ФАТФ в області боротьби з фінансуванням тероризму недостатньо висвітлена в російській міжнародно-правовій літературі. Важливість цієї теми і недостатня дослідженість припускають її актуальність [5].

Специфіка співробітництва країн-членів ЄС в рамках роботи зазначених відомств обмежувалась здебільшого обміном отриманими даними на двосторонній основі та організацією різнопланових семінарів, конференцій. Загальні рекомендації, які ухвалювались в результаті, мали переважно загально-декларативного характер й належать, як правило до обставинних питань, що назрівали в окремо взятих регіонах світу. Розвиток взаємодії спецслужб країн-членів ЄС, щодо протидії набув вагомого пришвидшення після подій 11 вересня 2001 року. Наприклад, органами управління ЄС було винесено ряд рішень відносно реалізації інтенсивного партнерства в рамках ЄС в так званій розвідувальному секторі. Із даною метою за керівництва Верховного представника Євросоюзу було відкрито Центр оцінки ситуацій для координації розвідувальними даними між головними спецслужбами країн-членів організації [10].

Втілюючи в життя положення, закріплені в міжнародних нормативно-правових актах, на початку 90-х рр. ХХ століття окремі держави розробили відповідну законодавчу базу, спрямовану на боротьбу з відмиванням злочинних доходів. Серед цих країн були, наприклад, Бельгія, Італія, Німеччина. Після прийняття відповідних законів кримінальні законодавства цих країн були доповнені спеціальними нормами, які передбачали відповідальність за легалізацію злочинних доходів [8]. Поняття "відмивання грошей" у законодавствах згаданих держав мало дуже широке тлумачення. Наприклад, у законодавстві Німеччини відмивання грошей розглядається як вливання майнових об'єктів, одержаних у результаті організованої злочинної діяльності, в легальний фінансово-економічний обіг з метою їх маскування. З наведеного припису, хоча він і не є досконалим, випливає, що в поняття "відмивання грошей" німецьким законодавцем закладено зміст, який не обмежується лише грошовими коштами [7].

Слід зазначити, що під егідою РЄ було прийнято фактично перший міжнародний документ, спрямований виключно на протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, - неодноразово згадувану вище Конвенцію від 8 листопада 1990 р., яка, до речі, відкрита для підписання не державами-членами. Її дія, на відміну від Конвенції від 19 грудня 1988 р.292, не обмежується сферою протидії відмиванню доходів, отриманих унаслідок незаконного обігу наркотичних та психотропних речовин, а спрямована на протидію відмиванню будь-якої економічної вигоди, набутої злочинним шляхом [4]. Крім того, цей документ став поштовхом до певної уніфікації національних антилегалізаційних законодавств у першу чергу європейських держав. Таким чином, незважаючи на помітні відмінності у національних системах права, правничій термінології, політичних пріоритетах, рівні економічного розвитку, країни Європи дійшли узгодженого розуміння щодо необхідності протидії проникненню злочинних доходів у легальну економіку.

Незворотною точкою, яка не тільки спонукала глобальним змінам в ставленні до загрози, і яка спричинена тероризмом, стала скоординована серія атак ісламістської організації у США 11 вересня 2001 р., спрямована на Всесвітній торгівельний центр та Пентагон. Трагічним наслідком чого стала загибель близько 3000 осіб. Це найбільша за кількістю жертв атака терористів в історії людства.

У грудні 2003 року на черговому саміті Європейського Союзу у Брюсселі було ухвалено Європейську стратегію безпеки, де вперше за весь час тероризм віднесли до списку головних загроз для безпеки Союзу [2]. Однак, жодних конкретних зрушень до утворення спеціальних органів установ ЄС, до обов'язків яких входила б розробка загальної концепції використання спецслужб країн-членів Союзу у протидії фінансуванню тероризму та узгодження їх дій, зроблено не було. Формат їх співробітництва залишався без як таких змін. Крім того, як зазначали фахівці країн Європи, з боку правових інституцій, в рамках Європейського Союзу так й не було організовано діючої всеосяжної системи протидії фінансуванню організованої злочинності [9].

Протягом кількох років в ЄС не приділяли належної уваги набираючому обертів явищу тероризму. Щодо Стратегії європейської безпеки (2003 р.) підкреслюються факти: тероризм загрожує мільйонам жителів країн, в яких відбуваються терористичні акти, поривається зруйнувати толерантні стосунки між народами і національностями, буквально виріс до всесвітнього виміру, що означає чималі цифри постраждалих, і що дійсно лякає - не існує перешкоди, яка б обмежувала їх насильство [2]. Також в документі наголошується, що Європа є рівночасно і мішенню і табором тероризму. Викриття логістичного супроводу бойовиків у Великобританії, Італії, Німеччині, Іспанії, Бельгії тільки засвідчує актуальність розміщення баз терористів в ЄС.

У преамбулі до Страсбурзької конвенції зазначається, що боротьба з тяжкими злочинами, які стали зростаючою міжнародною проблемою, вимагає застосування сучасних та ефективних методів на міжнародному рівні, і одним з таких методів є позбавлення злочинців доходів, одержаних злочинним шляхом [3]. Аналізована Конвенція регламентує питання у сфері протидії відмиванню злочинних доходів, що стосуються міжнародного співробітництва (при проведенні розслідувань, застосуванні прелімінарних заходів, здійсненні конфіскації, відмови від співробітництва), а також закріплює заходи, які повинні вживатися державами на національному рівні (конфіскаційні заходи, слідчі та прелімінарні заходи, спеціальні слідчі повноваження та методи, засоби правового захисту, засоби, спрямовані на встановлення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів досліджуваної категорії). Одним з основних заходів, покликаних забезпечити ефективність протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, є криміналізація діянь, що означають легалізацію (відмивання) злочинних доходів.

Питання потрібної докорінної модернізації співробітництва тільки загострилось у березні 2004 року, після здійснення ряду терористичних актів у Мадриді [12]. Вперше з дня створення Євросоюзу до розгляду на засіданні було винесено не лише завдання координації і створення більш міцнішого співробітництва спецслужб Євросоюзу, але й як перспектива заснування в рамках ЄС наддержавних розвідувальних інституцій, крім того - розробка загальноприйнятої концепції у сфері діяльності спецслужб як складової єдиної європейської політики у спектрі оборони і безпеки. До прикладу, на вимогу ФРН вже 19 березня 2004 року в терміновому порядку відбулось засідання Ради міністрів ЮВС, де було розглянуто головні можливі методи боротьби з тероризмом і його фінансуванням в тому числі. За словами міністра внутрішніх справ Франції Н. Саркозі, який брав активну участь обговоренні даного питання на нараді, "принцип утворення оперативного механізму з обміну інформацією" був закріплений Радою ЮВС [13] .

Незважаючи на досить скептичну оцінку можливостей вагомого зміцнення взаємодії спецслужб держав ЄС з точки зору окремих політиків та представників саме спеціальних служб, основним вердиктом фахівців було те, що в умовах процвітання екстремістської активності власне тяжіння до більш тісної взаємодії спецслужб та як перспектива розроблення єдиної розвідувальної політики ЄС є об'єктивною і більш результативною, причому це завдання є необхідним і реальним [6].

Разом з тим, жвавого обговорення набув варіант розвитку подій Високого представника ЄС з питань спільної зовнішньої політики безпеки Х. Салани, який звернув увагу учасників саміту на ідею заснування посади Європейського координатора з антитерористичної діяльності, основним обов'язком якого буде вироблення єдиної тактики протидії фінансуванню терористичних організацій [9]. Отож 25-26 березня 2004 року Європейською радою за результатами саміту ЄС було ухвалено низку документів програмного характеру: Декларацію про боротьбу з тероризмом, Стратегічні цілі Європейського союзу у боротьбі проти тероризму (оновлений План дій) і т. ін. Серед основних заходів, що спрямовані на розвиток існуючого співробітництва у сфері протидії фінансуванню екстремістів, Декларація передбачає активізацію співпраці між Європолом, Євроюстом, розвідувальними структурами країн-членів ЄС і Радою керівників поліцейських підрозділів країн ЄС. Найважливіше значення буде присвоєно подальшій розробці законодавства щодо попередження фінансування тероризму та обміну інформацією з питань його фінансування [3].

Одним з головних практичних наслідків засідання Європейської ради стало заснування посади Координатора з питань боротьби з тероризмом, на яку було призначено Джіса де Врі (Gijs de Vries). За оцінками експертів, введення окремої посади викликано, перш за все, недостатньою ефективністю дій ЄС на наддержавному рівні у сфері боротьби з фінансуванням тероризму. До слова, в компетенції Д.де Врі стане вирішення "майже нереальної" проблеми покращення співробітництва щодо обміну даними між приблизно 34 "традиційно замкненими" державними спецслужбами країн-членів та централізованими інституціями ЄС, у першу чергу Європолом і Євроюстом. Аналізуючи нововведення, деякі аналітики вказують на відсутність методології для створення механізму обміну правовою та розвідувальною інформацією, а також скептично ставляться до можливості узгоджувати ці заходи із дотриманням конфіденційності (зокрема, у фінансовій сфері) [3] . Австрія, Німеччина та країни Бенілюксу (Бельгія, Голландія, Люксембург) заявили про намір активізувати у 5-сторонньому форматі боротьбу з фінансуванням тероризму і організованою злочинністю. З цією метою 28 травня на зустрічі міністрів ЮВС цих країн було ухвалено рішення щодо створення єдиного банку даних на осіб, що підозрюються у причетності до діяльності терористичних організацій і організованих злочинних угруповань, а також до нелегальних перенаправлень коштів цим організаціям. Передбачалося, що в банку даних зберігатиметься інформація щодо ДНК осіб та відбитки їх пальців.

Отже, по-перше зважаючи, що у 1980-их набувають динамічного розвитку процеси європейської інтеграції, це стає викликом для ісламістських терористів. У 1980-ті роки агресивні дії, не просто спрямовані на фізичне знищення супротивника, а ще й з релігійним (про-ісламістським підтекстом) стали особливо популярними. Тоді якраз активно діяла ірландська ІРА, баскська ЕТА, італійська ліворадикальна група "Червоні бригади" і щороку у світі здійснювалося кількасот терактів.

По-друге, заходи, які були прийняті в Європейському Союзі в заданому періоді для протидії фінансування терористичних ісламістських груп, мали досить змістовний та продуманий характер. Було запропоновано: зміцнити співпрацю спецслужб окремо взятих європейських держав, а саме підтримка двостороннього обміну даними; відкрито Центр оцінки ситуацій для координації розвідувальними даними між головними спецслужбами країн-членів організації; створено єдиний банк даних на осіб, що підозрюються у причетності до діяльності терористичних організацій і організованих злочинних угруповань.

По-третє, ці заходи в остаточному підсумку викривали доходи від злочинної діяльності, сприяли притягненню винних до встановленої законодавством відповідальності, конфіскації злочинно здобутих коштів, придбаних предметів нерухомості, запобігали використанню "брудних" грошей. Можна зробити висновок про економічну ефективність міжнародних заходів щодо припинення фінансових потоків терористів.

Список використаних джерел

1. Качка Т. Боротьба з відмиванням грошей: Комплексний порівняльно-правовий аналіз відповідності законодавства України acquis Європейського Союзу в сфері боротьби та запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом [Електронний ресурс] / Т. Качка; Центр європ. та порівняльн. права, 2003. - Режим доступу: old.minjust.gov.ua/file/23470

2. Міжнародні стандарти з протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sdfm.gov.ua/content/file/ site_ docs/2012/22.03.2012/1.pdf

3. Рамкове Рішення Ради від 26 червня 2001 року про відмивання грошей, ідентифікацію, відстеження, замо- роження, арешт та конфіскацію знарядь злочинів та доходів від них. (2001/500/ЮВС) [Електронний ресурс] // Офіц. Вісн. Європ. співтовариств. - Режим доступу: old. minjust.gov.ua/file/31890

4. Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_518

5. Годовой отчет ФАТФ 1989-1999 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.cbr.ru/StaticHtml/ File/36803/ann98-99.pdf

6. Про недопущення використання фінансової системи з метою легалізації злочинних грошових коштів: Директива від 10 червня 1991 р.: [Електронний ресурс] / Рада Європейського Союзу // Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ cgibin/laws/main.cgi?nreg=994_148.

7. Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF): Постанова від 28 серпня 2001 р.: [Електронний ресурс]/ Кабінет Міністрів України; Національний банк України // Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1124-2001-п

8. Расюк Е. Протидія відмиванню грошей, одержаних від злочинної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів транснаціональними організованими групами/Е. Расюк // Право України. - 2004. - №4. - С. 87-91.

9. Резолюція ООН A/RES/49/60 "Заходи по ліквідації міжнародного тероризму " [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_ k50

10. Римський статут міжнародного кримінального суду: Статут від 17 липня 1998 р.: [Електронний доку- мент]/Організація Об'єднаних Націй // Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon2 .rada.gov.ua/laws/show/995_i40.

11. Савченко В.А. "Відмивання" грошей: кримінально-правовий і порівняльний аспекти/А. Савченко // Право України. - 1997. - №5. - С. 38-42.

12. Столярський О.В. Міжнародно-правове співробітництво у боротьбі з відмиванням грошей від нар- кобізнесу: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11/ Столярський Олег Васильович. - К., 2006. - 19 с [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://webcache. googleusercontent.com/search?q=cache:7QE6bsOfW- gJ:irbis-nbuv.gov.ua/cgi

13. Butler P. Cyber Crime, Financial Fraud and Money Laundering: Understanding The New Threat Landscape: [Electronic Resource]/Phil Butler // World-Check: Expert Talk. - Mode of access: http://acceluscdn.thomsonreuters. com / acceluspdf/GRC00331-Cybercrime-Phil-Butler.pdf

14. Identification and confiscation of instrumentalities and proceeds from crime, Joint Action 98/699/JHA of 3 December 1998 adopted by the Council on the basis of Article K.3 of the Treaty on European Union [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eur-lex.europa. eu/legal- content/EN/TXT/?uri=URISERV%3Al33073 .

15. Morgan M. The Origins of the New Terrorism / M. Morgan // Parameters. - Spring 2004. - P. 29 - 43.

References

I. Kachka T. Anti-money laundering: Comprehensive comparative legal analysis of compliance of EU legislation with the acquis of the European Union in the field of combating and preventing the legalization of proceeds of crime [Electronic resource] / T. Kachka; Center of Europe. and compar. rights, 2003. - Access mode: old.minjust.gov.ua/ file/23470

2.International standards for combating money laundering and terrorist financing and proliferation of weapons of mass destruction [Electronic resource]. - Access mode: http://www.sdfm.gov.ua/content/file/ site_docs / 2012 / 22.03.2012 / 1.pdf

3. The Council Framework Decision of 26 June 2001 on money laundering, identification, tracing, freezing, seizure and confiscation of the proceeds of crime and their proceeds. (2001/500 / JUS) [Electronic resource] // Off. Visn. Europe. communities. - Access mode: old.minjust.gov.ua/file/31890

4. International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism [Electronic resource]. - Access mode: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_518

5. FATF Annual Report 1989-1999 [Electronic resource].

- Access mode: https://www.cbr.ru/StaticHtml/File/36803/ ann98-99.pdf

6. On the prevention of the use of the financial system for the purpose of legalizing criminal money: Directive of 10 June 1991: [Electronic resource] / Council of the European Union // Official site of the Verkhovna Rada of Ukraine. - Access mode: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main. cgi?nreg=994_148.

7. About the Forty Recommendations of the Anti-Money Laundering Working Group (FATF): Resolution of 28 August 2001: [Electronic resource] / Cabinet of Ministers of Ukraine; National Bank of Ukraine // Official site of The Verkhovna Rada of Ukraine. - Access mode: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/1124-2001-p

8. Rasyuk E. Countering money laundering from transnational organized drug groups / E. Rasyuk // Law of Ukraine.

- 2004. - №4. - P. 87-91.

9. UN Resolution A / RES / 49/60 "Measures to eliminate international terrorism" [Electronic resource]. - Access mode: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_k50

10. Rome Statute of the International Criminal Court: Charter of 17 July 1998: [Electronic Document] / United Nations // Official Website of the Verkhovna Rada of Ukraine.

- Access mode: http: // zakon2 .rada.gov.ua / laws / show / 995_i40.

II. Savchenko VA Money Laundering: Criminal Law and Comparative Aspects / А. Savchenko // Law of Ukraine.

- 1997. - №5. - P. 38-42.

12. Stolyarskiy OV International legal cooperation in combating money laundering from the drug business: abstract. diss. ... Cand. lawyer. Sciences: 12.00.11 / Stolyarsky Oleg Vasilevich. - K., 2006. - 19 p. [Electronic resource].

- Access Mode: http://webcache.googleusercontent.com/ search?q=cache:7QE6bsOfW-gJ:irbis-nbuv.gov.ua/cgi

13. Butler P. Cyber Crime, Financial Fraud and Money Laundering: Understanding The New Threat Landscape: [Electronic Resource] / Phil Butler // World-Check: Expert Talk. - Access mode: http://acceluscdn.thomsonreuters.com / acceluspdf / GRC00331-Cybercrime-Phil-Butler.pdf.

14. Identification and confiscation of instrumentalities and proceeds from crime, Joint Action 98/699 / JHA of 3 December 1998 adopted by the Council on the basis of Article K.3 of the Treaty on European Union [Electronic resource]. - Access mode: http: //eur-lex.europa. eu / legal-content / EN / TXT / uri = URISERV% 3Al33073

15. Morgan M. The Origins of the New Terrorism / M. Morgan // Parameters. - Spring 2004. - P 29 - 43.

Размещено на Allbest.ru