Виклики для НАТО на "північному фланзі": російський фактор

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виклики для НАТО на «північному фланзі»: російський фактор

Котляр О.В.,

аспірант кафедри міжнародних відносин, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (Івано-Франківськ), e-mail: amigo1995ua@ukr.net

Kotlyar O.V.,

postgraduate student, International Relations

Department, Vasyl StefanykPrecarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine), e-mail: amigo1995ua@ukr.net

Пропонується до розгляду проблематика, пов'язана із безпекою та обороною північних кордонів Європи. Зокрема, досліджено вплив російського фактора на безпеку регіону, а також проаналізовано кроки у відповідь з боку деяких держав Північної Європи та Північно-Атлантичного Альянсу, в цілому. Вивчення проблеми здійснено під кутом зору інтересів НАТО та РФ в регіоні.

Ключові слова: політика безпеки та оборони, «північний фланг» НАТО, російський фактор, мілітаризація.

The main issue of this article is related to the security and defense of Northern Europe. The influence of Russian factor on the regional security is researched. The response actions of the Nordic states along with NATO are analyzed. The research is made by taking into account the interests of NATO and Russia in the region.

Keywords: security and defense policy, «northern flank» of NATO, Russian factor, militarization.

Загальновідомим є той факт, що політика безпеки та оброни є одним з найважливіших сфер діяльності для будь-якої держави. Від її успішності реалізації фактично залежить існування країни та стабільність функціонування міжнародної системи. Порушення загальновизнаних кордонів, анексія чужих територій, підтримка диктаторських режимів, втручання у внутрішні справи інших держав, мілітаризація та застосування засобів гібридної війни - все це становить собою серйозні виклики для міжнародної безпеки. Значною мірою це відбувається внаслідок реалізації окремими міжнародними акторами власних інтересів із грубим порушенням норм права. Вищезгадані дестабілізаційні кроки мають місце на території Європи, особливо на її східних та північних рубежах.

Північна Європа знаходиться на доволі значній віддалі від українських територій, однак процеси, які відбуваються у цьому регіоні за безпосередньої участі Російської Федерації, є важливими для України як з наукової, так і практичної точки зору. Для нашої країни, яка перебуває у стані неоголошеної війни з Російською Федерацією, надзвичайно важливо відстежувати засоби та механізми впливу Кремля на інші країни, оскільки на якомусь етапі вони можуть бути застосовані проти України.

У вітчизняній науці зовнішня політика Росії щодо скандинавських держав не викликає значного інтересу. Це ж стосується проблематики відносин Росія-НАТО в рамках скандинавського регіону. Саме тому, для дослідження обраної нами тематики були використані напрацювання зарубіжних дослідників та військово-політичних діячів. Серед них, варто відзначити британського дослідника Р. Олпорта [4], який цікавиться питаннями північного виміру відносин Росія- НАТО. Щоправда, даний дослідник, в основному, зосереджує увагу на періоді блокового протистояння та кінці ХХ ст. Російський вплив на північноєвропейський регіон на сучасному етапі є предметом дослідження американського науковця Е. Броу [9]. Вагому цінність в процесі вивчення даної проблематики становили звіти та аналітичні розвідки осіб, які безпосередньо займаються моніторингом досліджуваної нами ситуації та беруть участь у реалізації практичних кроків у сфері безпеки та оборони скандинавських країн. Серед таких джерел слід виокремити спостереження норвезького генерала М. Лунде, який відслідковує випадки зростання військової активності Росії на Півночі [11].

Беручи до уваги напрацювання зарубіжних дослідників, заяви та думки військово-політичних діячів, офіційні документи та періодику, ми, в свою чергу, ставимо собі за мету комплексно охарактеризувати виклики, які стоять перед НАТО, в контексті зростання військової активності Росії на Півночі Європи. безпека кордон європа російський

Виклад основного матеріалу. Північна частина Європи в період холодної війни була важливим регіоном як для НАТО, так і для СРСР. За словами британського дослідника з питань міжнародної безпеки Р. Олпорта, Альянс ще за часів блокового протистояння усвідомив цінність активного використання морської сили в північних водах проти більш «сухопутної» Москви [2, с. 47]. Проте важливість контролю північного водного простору для НАТО без перебільшення була дуже високою. Як зазначає Р. Олпорт протягом 1980-х на порядку денному Альянсу було функціонування військово- морських сил в районі Норвезького моря. Контроль цього району був необхідним для підтримки комунікації з метою запобігання перетину радянськими силами так званого коридору ГІСК (акваторія у північній Атлантиці, між Гренландією, Ісландією та Сполученим Королівством). Крім того, необхідним був захист північного норвезького флангу, а також розташування в регіоні сил Альянсу для контролю за радянськими стратегічними об'єктами, включаючи переміщення підводних човнів з балістичними ракетами та діяльність військових баз на Кольському півострові [3].

Ситуація значним чином змінилася із завершенням блокового протистояння. Роль північного флангу для НАТО стала менш важливою, зважаючи на різке зменшення потуг та можливостей опонента. На зміну періоду конфронтації прийшов час демілітаризації. Військовий фактор став все менш помітним на Півночі. Натомість регіон перетворився на місце співпраці Північної Європи та Росії. Північ стала територією спільних наукових досліджень, що зумовлено в першу чергу значним ресурсним потенціалом регіону. Таким чином, північний фланг на якийсь час вийшов з числа пріоритетних регіонів Альянсу, поступившись місцем Балканам.

Однак, загрози які проявилися перед світовою спільнотою в останні роки, змушують НАТО переглянути рівень безпеки та стійкості північного флангу. Варто звернути увагу на той факт, що коли йдеться про загрози, то у випадку із Північною Європою мова як правило йде про діяльність Росії. Після розпаду СРСР скандинавські держави розраховували на конструктивну співпрацю з російською стороною. Такі сподівання певної мірою справджувалися на початку існування Російської Федерації. Проте з часом ситуація змінилася. Першим вагомим негативним проявом агресивної політики Росії став конфлікт у Грузії 2008 р. На прикладі кавказького регіону керівництво Російської Федерації певним чином натякнула на власні наміри та амбіції. Російсько-грузинська війна дала привід говорити про незадоволення Росією своїм статусом на міжнародній арені, про значення норм міжнародного права для цієї держави, а також про непередбачуваність РФ та її потенційно негативну роль для стабільності системи міжнародної безпеки.

Що ж стосується північного флангу НАТО в цьому контексті, то агресія Росії на Кавказі фактично не вплинула на північноєвропейське середовище. Мали місце засудження дій РФ з боку офіційних осіб держав регіону [26], але з практичної точки зору Північ й надалі залишалась територією співпраці та характеризувалась відсутністю будь- якої зростаючої військової активності [30].

Так тривало до 2014 р., коли ситуація зазнала змін. На 2014 р. припадає початок російсько- українського конфлікту на Сході України, а також безпрецедентна як для ХХІ ст. подія - анексія Росією Криму. Зважаючи на ряд об'єктивних обставин, агресія РФ відносно України викликала більший резонанс серед світової спільноти, аніж події 2008 р. Це ж стосується і Північної Європи. В цьому випадку мали місце як офіційні засудження агресії, які мали більш масовий і акцентований характер, порівняно з 2008 р., так і відповідні санкції цих держав щодо Росії в знак несприйняття таких дій, а також як вияв солідарності із західними партнерами [15].

Проте, найважливішим є те, що 2014 р. став не лише початком конфлікту та нестабільності у Східній Європі, але й характеризується зростанням військової активності в північних регіонах Європи. Саме з 2014 р. термін «північний фланг» знову стає актуальним для НАТО та країн регіону. Причиною цього є вагоме збільшення частоти військових маневрів та різного роду провокацій з боку РФ відносно держав Скандинавії.

Одними з перших військову активізацію Росії на Півночі зафіксували в Норвезькому об'єднаному штабі, що розташовується за межами м. Буде в північній Норвегії. Генерал М. Лунде, який був керівником даного штабу впродовж 2013-2015 рр., відзначив тенденцію до наростаючої активності російських військових літаків поблизу Норвегії. Як зазначили у штабі, протягом 2014 р. норвезькі винищувачі F-16 49 разів підіймалися в повітря для перехоплення російських військових літаків, котрі підлітали на близьку відстань до повітряного простору держави. Загалом було ідентифіковано 74 військових повітряних судна Росії поблизу скандинавської країни. Серед них такі важкі бомбардувальники, як Ту-95 «Ведмідь», Ту-160 «Blackjack», Ту-22 «Blinder». За підрахунками того ж таки штабу, вищеназвані показники військової активності РФ на 27% перевищили аналогічні показники за 2013 р. [6].

За словами генерала М. Лунде такі дії росіян певним чином пішли на користь Норвегії, адже змусили повітряні сили країни перевірити свою готовність до відбиття потенційних загроз. Адже, після закінчення холодної війни та розпаду СРСР, штаб біля м. Буде та норвезькі військові пілоти були фактично без роботи та необхідної практики. Звичайно, даний рівень військової активності російських повітряних сил не слід порівнювати із часами блокового протистояння. Проте, якщо тенденція до зростання кількості військових маневрів надалі зростатиме, Норвегії прийдеться куди суттєвіше підсилити свої оборонні можливості [31].

Зважаючи на досвід 2014 р. Норвегія почала поступово підсилювати свою обороноздатність. Так, було вирішено замінити винищувачі F-16 на більш сучасні F-35. Тож у листопаді 2017 р. Норвегія отримала перші F-35, які поставляє їй американська компанія Lockheed-Martin. Загалом, за інформацією Міністерства оборони Норвегії, їхня армія повинна отримати 52 таких винищувачі, які коштуватимуть державі 8,36 млрд. дол. США. Як зазначив керівник повітряних сил Норвегії Т. Скіннерланд, наявність таких винищувачів посилить оборонні можливості держави, зокрема дозволить покращити контроль за повітряним простором на Півночі.

Зважаючи на те, що витрати на військову сферу за 2017 р. склали в Норвегії близько 6,3 млрд. дол. США, то оновлення повітряного арсеналу обійдеться державному бюджету в досить солідну суму. Та попри такі затрати, Норвегія все ж не досягає необхідних 2% від ВВП на оборону, про що в червні 2018 р. нагадав Д. Трамп [32]. Як відомо, саме проблема 2% є наразі одним з основних негативних моментів у рамках співпраці членів НАТО. Щоправда, норвезька сторона обіцяє досягти рівня 2% витрат до 2024 р. [20].

Збільшення витрат на оборону супроводжуватиметься також подальшим оновленням військової техніки та обладнання. Згідно плану розвитку військових сил Норвегії на період 20172020 рр. (документ від червня 2016 р.), окрім закупівлі нових винищувачів F-35 планується заміна берегових патрульних літаків P-3 Orion на P-8 Posйidon та оновлення наземних систем ППО. В додаток до фінансування модернізації повітряної складової передбачається закупівля підводних човнів нового класу на заміну субмарин типу «Ула» [18].

Такі стратегічні плани скандинавської держави щодо суттєвого посилення оборонних можливостей зумовлені продовженням тенденції посилення військової активності РФ в регіоні. Щоправда, такого різкого збільшення кількості маневрів як у 2014 р. не спостерігається. Серед найбільш обговорюваних випадків можна назвати появу у вересні 2017 р. шести винищувачів ТУ-95 та ТУ-22 поблизу повітряного простору Норвегії, в північно-західному напрямку від м. Тромсе. У відповідь на появу російських літаків було відправлено два норвезькі винищувачі F-16 з бази під м. Буде. За інформацією Норвезького об'єднаного штабу в м. Буде, російські ТУ відпрацьовували атаки на військові бази та здійснювали комплексне випробовування пускових установок винищувачів як одного з компонентів т.зв. Російської ядерної тріади [29].

Раніше, у березні 2017 р. російські винищувачі також здійснювали військові маневри поблизу повітряного простору Норвегії. В цьому випадку об'єктом тренувань був радар Globus II, розташований в м. Варде. Серед основних функцій даного радара є моніторинг повітряного простору та здобуття і зберігання інформації щодо будь-якої військової активності. Зважаючи на розташування Globus II, а саме в максимальній близькості до кордону з РФ та Кольського півострова, де знаходяться російські військові бази, Росія негативно сприймає функціонування цього радара та його можливе використання як допоміжного компонента системи протиракетної оборони НАТО. Слід додати, що для посилення контролю за військовою активністю в північному регіоні, до 2020 р. Норвегія та США планують побудувати ще один радар Globus III в тому ж таки м. Варде [12].

Таким чином, Альянс дає зрозуміти Росії, що Північ під контролем та поступово повертається до порядку денного військово-політичного блоку. Норвегія зі своєї сторони намагається робити все можливе для реалізації поставлених цілей в рамках співпраці з НАТО, а також досягнення необхідних показників для ефективного функціонування північноатлантичної організації. Водночас, норвезька сторона продовжує заявляти про прагнення до конструктивного діалогу та співпраці в менш конфліктних сферах. Йдеться про необхідність кооперації в рамках пошукових та рятувальних операцій на півночі, а також в економічних та наукових питаннях, зокрема в рибальстві та ресурсних розробках. Щоправда, військова активність РФ в регіоні та відповідні контрзаходи зі сторони Норвегії ускладнюють можливість максимального рівня конструктивності в рамках вищезгаданих сфер співпраці. А тому на противагу принципу російсько-норвезьких відносин «Північ - регіон стабільності та низької напруги» (High North - Low Tension) існує інший принцип, який можна охарактеризувати словами міністра оборони Норвегії Ф. Бакке-Єнсена: «Норвегія - це НАТО на Півночі» (Norway is NATO in the High North) [16].

Та все ж не єдиною Норвегією обходиться окреслений нами на початку статті «північний фланг». Звичайно, дана держава є пріоритетною для Альянсу, оскільки є членом організації, проте територія військових маневрів та провокацій РФ охоплює також позаблокові держави. Йдеться про Швецію та Фінляндію. Зокрема Швеція стикається із схожими ситуаціями, що і Норвегія. Та якщо остання має справу переважно із російськими винищувачами, то у випадку зі Швецією додається ще й морська складова.

За часи холодної війни Швеція неодноразово стикалась із випадками порушення її водних кордонів тоді ще радянськими субмаринами. Тепер же шведів змусила насторожитись поява субмарини біля Стокгольмського архіпелагу в жовтні 2014 р. За інформацією шведського ВМФ незадовго після виявлення підводного човна у своїх водах, було перехоплено радіозв'язок між архіпелагом та Калінінградом. За версією шведської сторони, субмарина, котра з високою вірогідністю була російською, зазнала пошкодження та, відповідно, звідти здійснювався екстрений виклик у Калінінград, де базується Балтійський флот ВМФ РФ [7].

З того ж таки Калінінградського анклаву у вересні 2014 р. вилетіли два російські бомбардувальники СУ-24, які порушили повітряний простір Швеції. СУ-24 пролітали зокрема над шведським о. Еланд, розташованим у Балтійському морі. Їм на перехоплення було вислано шведські винищувачі Jas-39 Gripen, що змусило російські бомбардувальники повернути до Калінінграду [23]. В такий спосіб росіяни випробовують готовність шведів до повітряної оборони. Почастішали випадки провокацій, які полягають у максимальному зближенні російських бомбардувальників із шведськими розвідувальними повітряними суднами у Балтійському регіоні. Такі випадки мали місце зокрема у червні 2014 р. [5] та 2017 р. Після того, як у червні 2017 р. російський СУ-27 зблизився із шведським розвідувальним літаком, посла РФ у Швеції було викликано для пояснень таких дій [27].

Беручи до уваги посилення військової активності Росії в регіоні, шведське керівництво у 2015 р. прийняло рішення збільшити витрати на оборону. Станом на 2015 р. витрати на оборону в Швеції складали близько 1,1% ВВП, що становить приблизно 5 млрд. дол. США [19]. Порівнюючи ці цифри із раніше висвітленими показниками витрат Норвегії, зрозуміло, що для позаблокової держави це недостатньо в умовах поступового наростання напруги в регіоні. Збільшення витрат включатиме модернізацію військового арсеналу та допоміжного обладнання. Серед планів військового керівництва країни є також посилення мілітаризації о. Готланд, найбільшого шведського острова в Балтійському морі, який має важливе стратегічне значення та який ставав об'єктом російських військових маневрів [13]. Свідченням занепокоєння Швецією рівнем власних оборонних можливостей було також повернення у 2017 р. військової повинності, котру попередньо було скасовано у 2010 р. [25].

Таким чином, підвищення військової активності РФ у північноєвропейському регіоні змусило Норвегію та Швецію переглянути стан оборонної сфери. Це вилилось у збільшення витрат на оборону та модернізацію військових потужностей. Проте важливим в цьому випадку є регіональна кооперація та співпраця в рамках НАТО, чого й потребують держави «північного флангу». Звичайно, вищезгадані випадки порушення повітряного та водного простору чи інші інциденти є вагомим чинником занепокоєння для кожної держави окремо. Проте варто відзначити те, що російська сторона також відпрацьовує більш масові та акцентовані атаки на «північний фланг», аніж польоти кількох бомбардувальників, винищувачів чи випробовування субмарин. Це відбувається в рамках військових навчань.

Одні з останніх масштабних військових навчань під назвою «Захід» відбувалися у вересні 2017 р. Під час даних тренувань ЗС РФ разом зі своїми білоруськими партнерами відпрацьовували атаку на найбільш вразливі (на думку російської сторони) місця НАТО, а саме країни Балтії, Норвегію, а також позаблокові Швецію та Фінляндію [22]. За інформацією розвідки Альянсу, відпрацьовувались атаки на стратегічно важливі острови, такі як норвезький Шпіцберген [24]. На попередніх навчаннях «Захід», котрі відбувались ще у 2013 р. моделювались ядерні удари по шведському о. Готланд [21].

Схожі навчання повинні стати для НАТО додатковою мотивацією в плані посилення «північного флангу». Відомо, що після анексії Криму та конфлікту на Сході України, Альянс акцентує увагу на східному фланзі. Проте, російська сторона своїми навчаннями, маневрами та провокаціями вказує на необхідність забезпечити також оборону Півночі.

Держави «північного флангу» у силу обставин потребують тіснішої співпраці із партнерами по Альянсу. Особливо це стосується позаблокових Швеції та Фінляндії, хоча й Норвегії теж необхідна більша підтримка зі сторони блоку. Свідченням цього є запит Осло на збільшення кількості військових НАТО на півночі країни, за 420 км від кордону з РФ [17].

Що стосується нейтральних держав «північного флангу», то в цьому випадку необхідна підготовка ЗС у формі спільних навчань з Альянсом, а також розуміння того, як шведи та фіни зможуть синхронізувати свої дії з НАТО у разі реального конфлікту. Адже, не секрет, що у разі військових дій на Півночі, позаблокові держави все ж будуть більш схильними до спільних дій з Альянсом, або ж щонайменше до сприяння операціям північноатлантичного блоку.

Усвідомлюючи необхідність посилення оборонних можливостей «північного флангу», НАТО за участю країн регіону проводить ряд військових навчань для відпрацювання можливих конфліктних сценаріїв. Серед таких навчань варто виокремити наступні.

Починаючи з 2014 р. Альянс щорічно проводить навчання під назвою Dynamic Mongoose в північних водах. Зокрема, у 2014 р. тренування локалізувались у Норвезькому морі. Метою Dynamic Mongoose є підготовка країн-учасників до дій в умовах підводних зіткнень [14]. Такі навчання потрібні, зважаючи на потенціал російського Північного флоту ВМФ РФ (41 субмарина та 39 надводних кораблів [1]) та активізацію РФ в Арктиці та Балтійському регіоні.

За хронологією проведення далі можна згадати про Cold Response 2016, в яких брала участь позаблокова Швеція. Відбувались дані навчання в Норвегії за участю близько 15 тис. військових з 14 країн. Щоправда Cold Response проводиться ще з 2006 р. та уже було проведено 4 такого типу навчання. Та все ж слід відзначити збільшення масштабів проведення у 2016 р. у порівнянні з попередніми подібними заходами [8].

Важливими для «північного флангу» стали також навчання Aurora 17. Їх головною особливістю стало місце проведення, а саме - позаблокова Швеція. Віськові тренування відпрацьовувались в основному на півдні країни та стратегічно важливому о. Готланд. За інформацією міноборони Швеції Aurora 17 стали наймасштібнішими військовими навчаннями на території держави за останні 23 роки. В них взяли участь близько 19 тис. військових із Швеції, Фінляндії та членів НАТО (США, Норвегії та ін.). Aurora 17 стали свого роду контртренуванням у відповідь на російські навчання «Захід», які проводились приблизно в той же період часу. Крім того, завдання, котрі відпрацьовувались Росією під час навчань «Захід», а саме ведення бойових дій в регіоні «північного флангу», зокрема в Балтійському морі, були частково сценарієм Aurora 17, де відпрацьовували відбиття атаки агресора в тому ж таки регіоні Балтійського моря для захисту шведських територій [28].

Наступними навчаннями на території поза- блокової держави «північного флангу» стали Arrow, котрі проводились у 2016, 2017 та 2018 рр. Проте цього разу місцем провдення стала Фінляндія. Як і у випадку з Aurora 17 у навчаннях взяли участь країни-члени Альянсу. Цікавим фактом стало те, що для Arrow 18 було залучено американську військову техніку та озброєння, яке було доставлено із Норвегії. В свою чергу у Норвегії дана техніка та озброєння зберігались у печерах, які вперше після закінчення холодної війни знову виконують функцію розташування танків, артилерії та логістичного устаткування. Поновлення військового призначення норвезьких печер та завезення туди необхідного інтсрументарію відбувається з 2016 р. [33].

Станом на кінець 2018 р. останніми масштабними навчаннями на «північному фланзі» стали Trident Juncture, котрі проводились в кінці жовтня - на початку листопада 2018 р. Trident Juncture відбулись з ініціативи Норвегії та стали для країни найбільшими військовими навчаннями з часів холодної війни та найбільшими для НАТО з 2002 р. В них взяли участь близько 50 тис. військових з 29 країн-членів НАТО, а також Швеції та Фінляндії. Важливим є той факт, що тренування охопили території усіх трьох країн Скандинавського півострова [10]. Тож Trident Juncture стали наймасштабнішими навчаннями комплексного характеру, під час яких Альянс мав змогу протестувати оборонні можливості держав «північного флангу», а також підвищити власну спроможність діяти в умовах даного регіону під час вірогідного конфлікту. Проведення ряду таких навчань, а особливо Trident Juncture, демонструє те, що «північний фланг» стає одним із важливих пунктів порядку денного НАТО на сучасному етапі.

Вчинивши агресію на східних рубежах Європи, здійснюючи при цьому військові провокації та демонструючи зростання активності на північному напрямку, Росія змусила Північну Європу замислитись над власним оборонним потенціалом. Порушення повітряних та водних кордонів, демонстрація військової сили, випробовування оборонних можливостей держав «півінчного флангу», мілітаризація Арктики, проведення військових навчань з метою відпрацювання наступальних та оборонних дій в регіоні російською стороною, змусили Північноатлантичний Альянс рвідьеалізувати кроки у відп. Як наслідок, на теперішній час ми можемо констатувати факт збільшення присутності НАТО в регіоні, а також мілітаризацію Півночі, але уже зі сторони західних держав. Вищеперелічена діяльність РФ стала причиною не лише більшої уваги Альянсу до Півночі, але й потенційної зміни військово-політичної конфігурації в регіоні. Йдеться про зближення позаблокових Швеції та Фінляндії з НАТО, яке ми можемо спостерігати у формі військової співпраці під час проведення навчань на території цих же держав.

Таким чином, російський фактор став викликом для НАТО не тільки у Східній Європі, але й може стати реальною загрозою на «північному фланзі», що змушує Альянс діяти більш багатовекторно.

Список використаних джерел

1. Боевые корабли Российской Федерации - 2018'. // `Boevye korabli Rossiiskoi Federatsii - 2018 (Warships of the Russian Federation - 2018)'. URL: http://russianships.info/today/

2. Павлов, А., 1991. `Советский ВМФ. 1990-1991 г. Справочник', Якутск, 252 с. // Pavlov, A., 1991. `Sovetskii VMF. 1990-1991 h. Spravochnik (Soviet Navy. 1990-1991 Handbook)', Iakutsk, 252 s.

3. Allport, R., 2018. `NATO needs a new Maritime Strategy for its Northern Flank'. URL: https://ukdefencejournal.org.uk/nato- needs-new-maritime-strategy-northern-flank/

4. Author Archives: Rowan Allport'. URL: http://www. hscentre.org/author/rowan-allport/

5. Axe, D., 2017. `Su-27: This Plane Could Start a War Between Russia and NATO'. URL: https://nationalinterest.org/blog/the-buzz/ su-27-plane-could-start-war-between-russia-nato-23202

6. Borger, J., 2015. `Norway to restructure military in response to Russian `aggression''. URL: https://www.theguardian.com/ world/2015/feb/25/norway-to-restructure-military-in-response- to-russian-aggression

7. Braw, E., 2015. `Submarine Intruders on Sweden's Coastline'.URL: http://www.worldaffairsjournal.org/blog/elisabeth-braw/submarine-intruders-sweden%E2%80%99s-coastline

8. Cold Response 2016'. URL: https://forsvaret.no/en/ exercise-and-operations/exercises/cold-response

9. Elisabeth, Braw. `Articles and Blog Entries'. URL: http:// www.worldaffairsjournal.org/users/elisabeth-braw

10. Facts and information Exercise Trident Juncture 2018 (TRJE18)'. URL: https://forsvaret.no/en/ForsvaretDocuments/Facts-English.pdf

11. Finne, A., 2018. `Norwegian Intelligence Services: Arctic High on the Russian Agenda'. URL: https://www.highnorthnews.com/ en/norwegian-intelligence-services-arctic-high-russian-agenda

12. Globus III.' URL: https://www.globalsecurity.org/space/ systems/globus-iii.htm

13. Military Spending'. URL: https://www.globalsecurity.org/ military/world/europe/se-budget.htm

14. NATO Submarine Warfare Exercise DYNAMIC MONGOOSE 2014 Begins in Norway'. URL: http://www. navyrecognition.com/index.php/news/defence-news/year-2014- news/february-2014-navy-naval-forces-maritime-industry- technology-security-global-news/1571-nato-submarine-warfare- exercise-dynamic-mongoose-2014-begins-in-norway.html

15. Nilsen, T., 2015. `Norway continues sanctions on Russia'. URL: https://thebarentsobserver.com/en/society/2015/12/norway- continues-sanctions-russia

16. Norway to remain «NATO in the North»`. URL: https:// www.nato-pa.int/news/norway-remain-nato-north

17. Norway wants to double US troops and deploy them closer to Russia'. URL: https://www.thelocal.no/20180613/norway-wants-to-double-us-troops-and-deploy-them-closer-to-russia

18. Norway-Russia relations: Recent developments and background'. URL: http://www.europarl.europa.eu/meetdocs/2014_2019/documents/deea/dv/6-1-norway- russia_20170209_Z6-1-norway-russia_20170209_en.pdf

19. O'Dwyer, G., 2018. `New Swedish government advocates for greater defense spending'. URL: https://www.defensenews.com/ global/europe/2018/09/12/new-swedish-government-advocates- for-greater-defense-spending/

20. O'Dwyer, G., 2018. `Norway lawmakers warn of `slippage' from NATO defense spending target'. URL: https://www. defensenews.com/global/europe/2018/02/02/norway-lawmakers- warn-of-slippage-from-nato-defense-spending-target/

21. Oliphant, R., 2016. `Russia `simulated a nuclear strike' against Sweden, NATO admits'. URL: https://www.telegraph.co.uk/ news/worldnews/europe/russia/12139943/Russia-simulated-a- nuclear-strike-against-Sweden-Nato-admits.html

22. Ropcke, J., 2017. `Putin's Zapad 2017 simulated a war against NATO'. URL: https://www.bild.de/politik/ausland/bild- international/zapad-2017-english-54233658.bild.html#fromWall

23. Russian jets spotted in Swedish airspace'. URL: https://www. thelocal.se/20140918/russian-jets-violate-swedish-airspace-report

24. Stormak, K., 2017. `Russian forces exercised attack on Svalbard'. URL: https://www.aldrimer.no/russian-forces-exercised-attack-on-svalbard/

25. Sweden brings back military conscription amid Baltic tensions'. URL: https://www.bbc.com/news/world-europe-39140100

26. Sweden invokes Hitler in condemning Russian assault'. URL: https://www.thelocal.se/20080809/13596

27. Sweden summons Russian ambassador after Baltic Sea air incident'. URL: https://www.belfasttelegraph.co.uk/news/world- news/sweden-summons-russian-ambassador-after-baltic-sea-air- incident-35851147.html

28. Swedish Armed Forces Exercise Aurora 17 will increase military capability. URL: https://www.government.se/ articles/2017/09/swedish-armed-forces-exercise-aurora-17-will- increase-military-capability/

29. Taylor, G., 2017. `Norwegian fighters followed Russian bombers at Troms0'. URL: http://norwaytoday.info/news/norwegian-fighters-followed-russian-bombers-tromso/

30. Therese, E. `High North - low tension? Lund University'. URL: http://lup.lub.lu.se/luur/download?func=downloadFile&recor dOId=8896875&fileOId=8899184 p.15

31. Trevithick, J., 2018. `Norway Says Russian Aircraft Ran Mock Attacks On A Secretive Radar Base'. URL: http://www. thedrive.com/the-war-zone/19047/norway-says-russian-aircraft- ran-mock-attacks-on-a-secretive-radar-base

32. Trump says Norway lacks `credible' defense spending plan: paper'. URL: https://www.reuters.com/article/us-norway-nato-trump/trump-says-norway-lacks-credible-defense-spending- plan-paper-idUSKBN1JM2U4

33. US Marines move tanks from secret caves in Norway to Finland'. URL: http://www.helsinkitimes.fi/finland/finland-news/ domestic/15579-us-marines-move-tanks-from-secret-caves-in- norway-to-finland.html

Размещено на Allbest.ru