Зовнішня політика республіки Польща в зарубіжній історіографії
Дослідження зовнішньої політики Польщі, її взаємин з іншими державами та міжнародними організаціями в контексті трансформації європейського геополітичного простору. Напрацювання білоруських та литовських авторів, дослідників із США, Великобританії.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.03.2020 |
| Размер файла | 27,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зовнішня політика республіки Польща в зарубіжній історіографії
Наталя Буглаи
Анотація
Дослідженням зовнішньої політики Польщі, її взаємин з іншими державами та міжнародними організаціями в контексті трансформації європейського геополітичного простору чимало займалися зарубіжні науковці. Виходячи з хронологічних рамок кінця ХХ - початку ХХІ ст, дослідницьким пошуком були охоплені наукові студії, створені в 1990-2000-х рр. Так, певне місце в історіографії теми займають напрацювання білоруських та литовських авторів, дослідників із США, Великобританії та інших держав. Масив наукових праць є цілком достатнім для вивчення зовнішньої політики РП, зокрема, пріоритетних її завдань, пов'язаних з інтеграцією держави до НАТО та ЄС, розбудовою взаємовигідних партнерських взаємин із провідними державами, співпрацею з сусідніми та іншими країнами, міжнародними організаціями.
Ключові слова: Польща, зарубіжна історіографія, наукові студії, зовнішня політика, дослідники, комплексний аналіз.
Звернення до потужного зарубіжного історіографічного комплексу, що висвітлює зовнішню політику Республіки Польща є актуальним і передбачає проведення масштабної роботи по його аналізу. Виходячи з хронологічних рамок кінця ХХ - початку ХХІ ст., дослідницьким пошуком були охоплені наукові студії, створені в 1990-2000-х рр. Розвідки з політології, соціології, культурології, економічної науки, інших галузей гуманітаристики в цей час та за відповідною тематикою набувають яскраво вираженого міждисциплінарного характеру, відчутно набуваючи, на наше переконання, в такий спосіб у якості. Подібний стан справ відкриває фактично необмежені можливості для об'єктивного висвітлення подій історичних подій, ставить, разом з тим, перед дослідниками низку викликів, відповідь на які потребує високого професіоналізму та фахової підготовки.
Зарубіжні науковці активно займалися дослідженням зовнішньої політики Польщі, її взаємин з іншими державами та міжнародними організаціями в контексті трансформації європейського геополітичного простору. Так, певне місце в історіографії теми займають напрацювання білоруських та литовських авторів. Зважаючи на безпосереднє сусідство з РП та деяку спільність спричинених цим фактом проблем, значне місце в доробку білоруських та литовських науковців займають студії європейської та євроатлантичної інтеграції, білорусько-польських та литовсько-польських взаємин, стосунків із Російською Федерацією, регіональної взаємодії, співпраці в рамках єврорегіонів тощо. Так, нашу увагу привернули наукові публікації білоруських авторів С. Греся [9], І. Дорняка [14], в яких аналізуються аспекти двосторонніх взаємин між Білоруссю та Польщею, розвідки А. Русаковича [19] про політику НАТО і ЄС щодо Білорусі крізь призму участі в її реалізації польського чинника, статті В. Снапковського [20], В. Шадурського [26] та ін., у контексті аналізу широкого спектру проблем певною мірою характерні висвітленням аспектів зовнішньої політики РП упродовж 19952005 рр., а також їх литовських колег
А. Бумблаускаса [27], А. Палєцкіса [18] та ін., яким притаманно звернення до проблем спільної історичної минувшини Литви та Польщі, сьогоденних взаємин між ними. політика міжнародний держава
З-поміж авторитетних у США та далеко за їх межами фахівців у сфері міжнародних відносин увагу привертає перш за все З. Бжезінський, всесвітньовідомий політолог, соціолог, радник з питань національної безпеки президента Д. Картера [2], наукові дискурси якого незмінно торкаються ситуації у Європі та на пострадянському просторі. У добре відомій праці "Велика шахівниця: американська першість та її стратегічні імперативи" та низці інших досліджень З. Бжезінський послідовно відстоює думку про те, що зміни, спричинені розпадом соціалістичного табору та ліквідацією СРСР, є надзвичайно вигідними для Польщі, адже відкривають перед нею колосальні можливості для зміцнення геополітичної ваги й утвердження в якості лідера Центрально-Східної Європи: з наближенням України до Європи Російська Федерація все більше дистанціюватиметься від європейської політики, водночас охоплена інтеграційними процесами на Європейському континенті Німеччина все більше "поглинатиметься" ЄС, відповідно, порожнечу, що утвориться внаслідок означених процесів у цій частині світу, "приречена" заповнити РП. Прихильний до зміцнення геополітичної ваги Польської держави, сприятливі для цього перспективи З. Бжезінський убачав в активізації роботи Веймарського трикутника, до участі в якому, принагідно зауважимо, він вважав за доцільне долучити також і Україну. Звичайно ж, неможливо не згадати зауваження про те, що "без України Росія перестає бути євразійською імперією", яке дуже влучно, на наш погляд, розкриває заангажованість у нашій державі великих сусідів - Росії та Польщі, однаковою мірою зацікавлених у зміцненні своєї геополітичної ваги [3, с. 62].
Про прагнення Польської держави до інтеграції в політичні, економічні та безпекові структури Заходу, утвердження в якості лідера Центрально-Східної Європи йдеться у студіях С. Буранта [4], Ш. Гарнетта [8], Х. Тіммермана [21], ін. Прихильні до прагнення офіційної Варшави обійняти позицію регіонального лідера, вони значну увагу приділяють взаєминам Польщі з Україною та погоджуються з тим, що незалежна Україна має колосальне значення для загальноєвропейської, регіональної та власне польської безпеки. Прагненням офіційної Варшави максимально убезпечити східний кордон РП у роботі спеціаліста-аналітика держдепартаменту США С. Буранта, приміром, пояснено вихід польсько-українських взаємин на рівень стратегічного партнерства. Водночас політика максимального сприяння, що її по відношенню до євроінтеграційних устремлінь України реалізує польська влада, на переконання С. Буран- та, зумовлена не інакше як поширеними на території РП антиросійськими настроями. У дослідженні Ш. Гарнетта [28], співробітника Фонду Карнегі, Україна названа наріжним каменем в арці європейської безпеки, і від того, наскільки стабільною вона виявиться, значно залежить збереження цілісності європейською системою безпеки, - переконаний фахівець. Окрім того, у праці Ш. Гарнетта зауважено, що найважливішим партнером України у Європі є Польща, і підтримка зв'язків співпраці з нашою державою є одним із ключових пріоритетів польської зовнішньої політики. Прикметно, що західні автори впродовж тривалого часу розглядали Україну сферою впливу Кремля, і лише зі зміщенням на Схід кордонів Альянсу та зміцненням нашої держави у міжнародній своїй суб'єктності в їх працях вона все більше почала фігурувати як самостійна величина. Що ж стосується західного вектора зовнішньої політики РП, успіхи її інтеграції до НАТО та ЄС, поглиблення співпраці зі США та провідними державами Західної Європи оцінюються ними, як правило, позитивно.
Проблеми історичного розвитку Польщі в колі держав із регіону ЦСЄ, такої собі "напівпериферії Заходу", проаналізовано у роботі американського славіста польського походження П. Вандича "Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення" [5]. Дослідження англійського історика Н. Дейвіса "Боже ігрище. Історія
Польщі" [12] привертає увагу аналізом генезису Польської держави від найдавніших часів до сучасності, розглядом внутрішніх трансформацій та позиціонування держави на міжнародній арені. Кращому розумінню розбудови РП у контексті викликів, характерних для регіону Центрально-Східної Європи у період по розпаду Радянського Союзу, покликані сприяти також роботи М. Вахудової [6], Ж.-Б. Дюрозеля [15], П. Джонсона [13], М. Кун- дери [16], колективна праця М. Даудерштадта, А. Геррітса, Д. Маркуса [11], ін.
Виходячи з того, що впродовж аналізованого періоду розбудова Польської держави незмінно була пов'язана з Європейським Союзом, початково - в аспекті підготовки до вступу, згодом - зміцнення як держави- члена, історіографічним аналізом було охоплено низку наукових студій провідних зарубіжних учених-фахівців у сфері європейської інтеграції - М. Араха "Європейський Союз: бачення політичного об'єднання" [1],
В. та Г. Волесів "Творення політики в Європейському Союзі" [7], Д. Дайнена "Дедалі міцніший союз. Курс європейської інтеграції" [10], Ф. Тоді "Нарис історії Європейського Союзу" [22] та ін. У своїй сукупності вони значно посприяли комплексному розумінню історії європейської інтеграції, спрямованості її розвитку, передумов та причин поповнення ЄС новими членами, а також наслідків у регіональному й глобальному масштабі, до яких спричинили означені процеси.
І, нарешті, відзначимо дослідження добре відомих знавців геополітики та історії міжнародних відносин С. Хантінхтона [25], Ф. Моро- Дефаржа [17], А. Тойнбі [23], Ф. Фукуями [24], опрацювання яких закладає підґрунтя для комплексного осмислення історичного поступу Європи та світу в цілому, розширює уявлення про події та процеси на глобальному рівні, під впливом яких Республіка Польща реалізовувала зовнішню свою політику. Так, більшість дослідників проблеми слідом за С. Хантінхтоном схильні розглядати Польщу органічною складовою західної цивілізації та позитивно оцінювати її долучення до Європейського Союзу. Загальносхваленою також є думка про те, що Польща потрібна Європейському Союзу не менше, ніж ЄС потрібен їй самій. У цілому ж, європейський вибір зовнішньої політики РП виявився тим чинником, навколо успіхів реалізації якого офіційній Варшаві вдалося об'єднати суспільство, а заразом суттєво підвищити авторитет держави на міжнародному рівні.
Отже, наукові роботи зарубіжних дослідників (білоруських, литовських, американських, британських та ін.), проаналізовані у статті, свідчать, що вивчення зовнішньої політики РП упродовж 1995-2005 рр., і надалі викликає інтерес не лише в Україні та Польщі, але й у інших країнах. В наявності достатня кількість розвідок, що дозволяє ретельно проаналізувати зовнішньополітичні пріоритети РП, яка завдяки вдалим реформам, збалансованості внутрішньої і зовнішньої політики, подоланню корупції, претендує на роль лідера Центрально-Східної Європи. Звернення до зарубіжної історіографії допомагає осмислити головні цілі й завдання зовнішньополітичної діяльності Польщі на міжнародній арені, зміст і форми її відносин із сусідніми та іншими державами та міжнародними організаціями. І хоча роботи різні за змістом і характером, особливо в оцінці вступу РП до НАТО і ЄС, наявності здобутків і перспектив на цьому шляху, ролі в зовнішній політиці країни президента А. Кваснєвського та співробітництва РП у рамках транскордонного і міжрегіонального співробітництва, всі вони заслуговують на увагу і спонукають до продовження наукових пошуків по темі дослідження.
Список використаних джерел
1. Арах М. Европейский Союз: видение политического объединения: пер. с слов. Москва: Экономика, 1998. 466 с.
2. Бжезінский З. Велика шахівниця: американська першість та її стратегічні імперативи. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. 236 с.
3. Буглай Н.М. Епоха Кваснєвського в зовнішній політиці Республіки Польща (1995-2005 рр.): монографія. Миколаїв: Іліон, 2017. 432 с.
4. Бурант С.Р. Україна і Польща: до стратегічного партнерства // Політична думка. 1997. № 3. С. 99-111.
5. Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення. Київ: Критика, 2004. 464 с.
6. Вахудова М.А. Нерозділена Європа: демократія, важелі впливу та інтеграція після комунізму / [пер. з англ. Т.В. Цимбал]. Київ: ВД "Києво-Могилянська академія", 2009. 379 с.
7. Волес В., Волес Г. Творення політики в Європейському Союзі / [пер. з англ. Р. Ткачук]. Київ: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2004. 871 с.
8. Гарнетт Ш. Перекрестки Европы: Россия, Запад и новые сопредельные государства // США - Канада: Экономика. Политика. Культура. 1999. № 3-4. С. 84-113.
9. Гресь С.М. Белорусско-польские отношения: история формирования и перспективы развития [Электронны рэсурс] // Беларуска-польскія адносіньї: гісторьія і сучаснасць: Матэрыялы міжнар. круглага стала (Мінск, 30 кастр. 2014 г.) / В.Г. Шадурскі (адк. рзд.). Мінск: Выд. цэнтр БдУ, 2015. С. 51-55. URL:http://www.elib.bsu.by/bitstream/123456789/110737/1/gres_2014_BelPol.pdf.
10. Дайнен Д. Дедалі міцніший союз. Курс європейської інтеграції / [пер. з англ. М. Марченко]. Київ: К. І. С., 2006. 692 с.
11. Даудерштадт М., Геррітс А., Маркус Д. Драматичний перехід: соціал-демократія у Східній та Центральній Європі / [пер. з англ.]. Київ: Основні цінності, 2000. 232 с.
12. Дейвіс Н. Боже ігрище: історія Польщі / [пер. з англ. П. Таращук]. Київ: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2008. 1080 с.
13. Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по девяностые годы. В 2-х ч. Ч. 2. Москва: Изд-во "Ануби"; ТОО "Вилад", 1995. 479 с.
14. Дорняк И.И. Проблема белорусско-польского экономического и культурного сотрудничества в 1991-2005 гг. в оценке белорусской историографии. Веснік Гродзенскага дзяржаунага унтератэта імя Янкі Купали. Серия 1. Гістория і археалогія. Філасофія. Паліталогія. 2013. № 1 (144). С. 54-63.
15. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / [пер. з фр. Є. Марічека, Л. Погорєлової, В. Чайковської]. Київ: Основи, 1995. 903 с.
16. Кундера М. Трагедія Центральної Європи [Електронний ресурс] // "Ї". 1995. № 6. URL: http://www.ji.lviv.ua/n6texts/ kundera.htm.
17. Моро-Дефарж Ф. Введение в геополитику. Москва: Конкорд, 1996. 431 с.
18. Палецкис А. Блеск и нищета литовской дипломатии [Электронный ресурс]. URL: http://baltron.ru/news/bleskj_nis- hheta_ litovskoj_diplomatii/2016-09-30-87.
19. Русакович А. Роль Польши и Германии в формировании общей политики ЕС по отношению к Беларуси [Электронный ресурс] // Центр изучения внешней политики и безопасности: сайт. URL: http://ru.forsecurity.org/ роль-польши-и-германии-в-формирова-нии-общей-политики-ес-по-отношению-к-беларуси.
20. Снапковский В. Белорусско-российские отношения на рубеже столетий (конец 1999 - начало 2001 г.) [Электронный ресурс] Белорусский журнал международного права и международных отношений. 2001. № 2. Сведения доступны также по Интернету. http://portalus.ru/modules/belarus/rus_readme.php?subaction=showfull&id=1096042265&ar- chive=&start_ from=&ucat=20&.category=20.
21. Тиммерман Х. Европейский Союз и его "новые соседи" [Электронный ресурс] // Россия в глобальной политике. 2005. № 4. Июль-август. URL: http://www.globalaffairs.ru/print/number/n_5464.
22. Тоді Ф. Нарис історії Європейського Союзу / [пер. з англ. М. Марченко]. Київ: К. І. С., 2001. 136 с.
23. Тойнби А. Постижение истории. Москва: Айрис-Пресс, 2010. 640 с.
24. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек / [пер. с англ. М.Б. Левина]. Москва: АСТ "Ермак", 2005. 588 с.
25. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / [пер. с англ. Т. Велимеева]. Москва: АСТ: Астрель, 2011. 571 с.
26. Шадурский В. Внешняя культурная политика Республики Беларусь: состояние и проблемы. Белорусский журнал международного права и международных отношений. 2000. № 4. Сведения доступны также по Интернету^Ир:// portalus.ru/modules/belarus/rus_readme.php?subaction=showfull&.id=1096041490&archive=&start_from=&.ucat=20& category=20.
27. Bumblauskas А. Koncepcja ULB Jerzego Giedroycia: spojrzenie z Litwy / [red. A. Nikzentitis, M. Kopczynski] // Dialog kultur pami^ci w regionie ULB. Warszawa: Muzeum Historii Polski, 2014. S. 40-60.
28. Garnett S. Keystone in the Arch: Ukraine in the emeriging security environment of Central and Eastern Europe. Washington DC: Carnegie Endowment for International Peace. 1997. 145 p.
References
1. Arakh M. (1998). Yevropeyskiy Soyuz: videnie politicheskogo obedineniya: per. s slov [European Union: a vision of political unification]. Trans. from words. Moscow: Ekonomika, 466 [in Russian].
2. Bzhezinskyj Z. (2000). Velyka shakhivnycja: amerykansjka pershistj ta jiji strateghichni imperatyvy [Greatchessboard: American championship and its strategic imperatives]. Ivano-Frankivsk: Lileya-NV, 236 [in Ukrainian].
3. Bughlaj N. M. (2017). Epokha Kvasnjevsjkogho v zovnishnij polityci Respubliky Poljshha 1995-2005 [The era of Kwasniewski in the foreign policy of the Republic of Poland 1995-2005]. A monograph. Nikolaev: Ilion, 432 [in Ukrainian].
4. Burant S. R. (1997). Ukrajina i Poljshha: do strateghichnogho partnerstva. Politychna dumka [Ukraine and Poland: Strategic Partnership]. Political Thought. № 3. P. 99-111 [in Ukrainian].
5. Vandych P. (2004). Cina svobody. Istorija Centraljno-Skhidnoji Jevropy vid Serednjovichchja do sjoghodennja [Freedom Price. History of Central and Eastern Europe from the Middle Ages to the present]. Kyiv: Kritika, 464 [in Ukrainian].
6. Vakhudova M. A. (2009). Nerozdilena Jevropa: demokratija, vazheli vplyvu ta integhracija pislja komunizmu. Per. z anghl. T. V. Cymbal [Undivided Europe: Democracy, Levers of Influence and Integration after Communism]. Trans. from English T. Tsymbal. Kyiv: VD "Kiyevo-Mogilyanska akademiya", 379 [in Ukrainian].
7. Voles V., Voles Gh. (2004). Tvorennja polityky v Jevropejsjkomu Sojuzi. Per. z anghl. R. Tkachuk [Creation of a policy in the European Union]. Trans. from English R. Tkachuk. Kyiv: Vid-vo Solomiyi Pavlichko "Osnovi", 871 [in Ukrainian].
8. Garnett Sh. (1999). Perekrestki Yevropy: Rossiya, Zapad i novye sopredelnye gosudarstva. SShA - Kanada [Crossroads of Europe: Russia, the West and new contiguous states. USA - Canada]. Economics. Politics Culture. № 3-4. P. 84-113 [in Russian].
9. Gres S. M. (2015). Belorussko-polskie otnosheniya: istoriya formirovaniya i perspektivy razvitiya. Elektronny resurs [Belarusian- Polish relations: the history of formation and development prospects]. Electronic resource. Belarusian-Polish relations: Past and Present: Proceedings of the Intern. Roundtable. Minsk, 30 kastr. 2014. V. G. Shadurski. Minsk: Vyd. centr BDU, P. 51-55. Retrieved from http://www.elib.bsu.by/bitstream/123456789/110737/1/gres_2014_BelPol.pdf. [in Belarussian].
10. Dajnen D. (2006). Dedali micnishyj sojuz. Kursjevropejsjkoji integhraciji. Per. z anghl. M. Marchenko [The ever stronger union. European integration course]. Trans. from English M. Marchenko. Kyiv: K. I. S., 692 [in Ukrainian].
11. Daudershtadt M., Gherrits A., Markus D. (2000). Dramatychnyj perekhid: social-demokratija u Skhidnij ta CentraljnijJevropi. Per. z anghl. [Dramatic transition: Social-Democracy in Eastern and Central Europe]. Trans. from English. Kyiv: Osnovni cin- nosti, 232 [in Ukrainian].
12. Dejvis N. (2008). Bozhe ighryshhe: istorija Poljshhi. Per. z anghl. P. Tarashhuk [God's merry-go-round: the history of Poland]. Trans. from English P. Tarashchuk. Kyiv: Vid-vo Solomiyi Pavlichko "Osnovi", 1080 [in Ukrainian].
13. Dzhonson P. (1995). Sovremennost. Mir s dvadtsatykh po devyanostye gody [Modernity. World from the twenties to nineties]. In 2 hours. Part 2. Moscow: Izd-vo "Anubi"; TOO "Vilad", 479 [in Russian].
14. Dornyak I. I. (2013). Problema belorussko-polskogo ekonomicheskogo i kulturnogo sotrudnichestva v 1991-2005 v otsenke belorusskoy istoriografii [The problem of Belarusian-Polish economic and cultural cooperation in 1991-2005 in the assessment of Belarusian historiography]. Bulletin of Hrodna State University. Series 1. The history and archeology. Philosophy. Politics. № 1 (144). P. 54-63 [in Belarussian].
15. Djurozelj Zh.-B. (1995). Istorija dyplomatiji vid 1919 roku do nashykh dniv. Per. z fr. Je. Maricheka, L. Poghorjelovoji, V. Chajkovsjkoji [History of diplomacy from 1919 to the present]. Trans. from Fr. E. Maricek, L. Pogorelova, V. Tchaikovska. Kyiv: Osnovi, 903 [in Ukrainian].
16. Kundera M. (1995). Traghedija Centraljnoji Jevropy. Elektronnyj resurs [Tragedy of Central Europe]. Electronic resource. "Yi". № 6. Retrieved from http://www.ji.lviv.ua/n6texts/kundera.htm [in Ukrainian].
17. Moro-Defarzh F. (1996). Vvedenie vgeopolitiku [Introduction to Geopolitics]. Moscow: Konkord, 431 [in Russian].
18. Paletskis A. (2016). Blesk i nishcheta litovskoy diplomatii. Elektronnyy resurs [Glitter and poverty of Lithuanian diplomacy]. Electronic resource. Retrieved from http://baltron.ru/news/blesk_i_nishheta_ litovskoj_diplomatii/2016-09-30-87 [in Russian].
19. Rusakovich A. Rol Polshi i Germanii v formirovanii obshchey politiki YeS po otnosheniyu k Belarusi. Elektronnyy resurs [The role of Poland and Germany in the formation of a common EU policy towards Belarus]. Electronic resource. Center for the Study of Foreign Policy and Security: retrieved from http://ru.forsecurity.org/роль-польши-и-германии-в-формирова-нии-общей -политики-ес-по-отношению-к-беларуси [in Russian].
20. Snapkovskiy V. (2001). Belorussko-rossiyskie otnosheniya na rubezhe stoletiy konets 1999 - nachalo 2001. Elektronnyy resurs [Belarusian-Russian relations at the turn of the century late 1999 - early 2001]. Electronic resource. Belarusian Journal of International Law and International Relations. № 2. Retrieved from http://portalus.ru/modules/belarus/rus_readme.php? subaction=showfull&id=1096042265&archive=&start_ from=&ucat=20&category=20 [in Russian].
21. Timmerman Kh. (2005). Yevropeyskiy Soyuz i ego "novye sosedi". Elektronnyy resurs [The European Union and its "new neighbors"]. Electronic resource. Russia in global politics. № 4, July-August. Retrieved from http://www.globalaffairs.ru/ print/number/n_5464 [in Russian].
22. Todi F. (2001). Narys istoriji Jevropejsjkogho Sojuzu. Per. z anghl. M. Marchenko [Essay on the history of the European Union]. Trans. from English M. Marchenko. Kyiv: K. I. S., 136 [in Ukrainian].
23. Toynbi A. (2010). Postizhenie istorii [Comprehension of history]. Moscow: Ajris-Press, 640 [in Russian].
24. Fukuyama F. (2005). Konets istorii i posledniy chelovek. Per. s angl. M. B. Levina [The end of the story and the last person]. Trans. from English M. B. Levin. Moscow: AST "Ermak", 588 [in Russian].
25. Khantington S. (2011). Stolknovenie tsivilizatsiy. Per. s angl. T. Velimeeva [Clash of Civilizations]. Trans. from English T. Velimeeva. Moscow: AST: Astrel, 571 [in Russian].
26. Shadurskiy V. (2000). Vneshnyaya kulturnaya politika Respubliki Belarus: sostoyanie i problemy [External cultural policy of the Republic of Belarus: state and problems]. Belarusian Journal of International Law and International Relations. № 4. Retrieved from http://portalus.ru/modules/belarus/rus_readme.php?subaction=showfull&id=1096041490&archive=&start_ from=&ucat=20& category=20 [in Belarussian].
27. Bumblauskas А. (2014). Koncepcja ULBJerzego Giedroycia: spojrzenie zLitwy. Red. A. Nikzentitis, M. Kopczyhski. Dialog kultur pamiqci w regionie ULB. Warszawa: Muzeum Historii Polski, 2014. S. 40-60.
28. Garnett S. Keystone in the Arch: Ukraine in the emeriging security environment of Central and Eastern Europe. Washington DC: Carnegie Endowment for International Peace. 1997. 145 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження проблем зовнішньої політики України, а також головних аспектів співпраці України з міжнародними організаціями. Аналіз українсько-польських стратегічних взаємин. Особливості співробітництва України та Чеської республіки в рамках ОБСЄ.
контрольная работа [24,0 K], добавлен 12.09.2011Дитинство, освіта Радослава Сікорського - польського політика і державного діяча, політолога і журналіста. Початок кар'єри, політичні погляди щодо зовнішньої політики режиму Путіна. Підписання договору про створення американської системи ПРО в Польщі.
реферат [12,2 K], добавлен 17.11.2014Історичні передумови створення спільної оборонної політики. Аналіз Європейської безпекової та оборонної політики (ЄБОП) як політики в процесі дедалі тіснішої інтеграції всередині ЄС та у взаємовідносинах з іншими міжнародними організаціями з безпеки.
контрольная работа [43,4 K], добавлен 08.10.2016Сутність та принципи міжнародних відносин. Зовнішня політика держави. Роль армії в забезпеченні зовнішньої політики держави. Функції та засоби зовнішньої політики. Тенденції у зовнішній політиці держав, які визначають роль, місце армії на сучасному етапі.
реферат [40,5 K], добавлен 14.01.2009Етапи еволюції теорії зовнішньої політики сучасної Росії. Інтенсивний пошук нової зовнішньополітичної концепції після розпаду СРСР та здобуття суверенітету. Російська політична практика. Зовнішня політика Росії при Путіні як продовження політики Єльцина.
реферат [30,2 K], добавлен 30.04.2011Зовнішня політика Фінляндської Республіки на сучасному етапі. Співпраця країн Північної Ради та Балтійського моря. Діяльність Фінляндії в Європейському Союзі, відносини країни з Російською Федерацією, Китаєм та Сполученими Штатами Америки, Україною.
дипломная работа [533,3 K], добавлен 28.12.2013Головні чинники визначення зовнішньої політики. Новий зовнішньополітичний курс України. Традиції суспільної дискусії щодо міжнародної стратегії держави. Співробітництво в межах СНД. Перспективи зовнішньої політики України. Глобальна міжнародна політика.
контрольная работа [33,0 K], добавлен 18.10.2012Аналіз європейського вектору зовнішньої політики України - взаємодії України з європейським середовищем, прагнення інтегруватися в європейські економічні та політичні структури. Двостороннє співробітництво України з країнами Центральної Європи та Балтії.
дипломная работа [54,5 K], добавлен 20.09.2010Особливості зовнішньої політики України на сучасному етапі, взаємини зі світовим співтовариством. Європейська інтеграція як магістральний напрям розвитку зовнішньої політики України. Відносини України з НАТО. Формування зовнішньополітичних пріоритетів.
реферат [603,7 K], добавлен 10.10.2009Розвиток європейського геополітичного простору. Дослідження впливу внутрішніх і зовнішніх геополітичних чинників на безпекові процеси в Європі. Аналіз безпекової ситуації та позицій США, Росії, НАТО, ЄС та ОБСЄ відносно питань європейської безпеки.
статья [23,8 K], добавлен 27.07.2017Сучасний економічний стан та пріоритетні напрямки зовнішньої політики України у контексті її взаємодії з міжнародними організаціями світу. Міжнародний валютний фонд як регулятор кредитно-фінансових відносин. Погашення зовнішнього державного боргу України.
курсовая работа [876,9 K], добавлен 08.02.2014Зовнішня політика Франції за президентства Н. Саркозі, "проамериканізм". Середземноморський вимір зовнішньої політики, створення Середземноморського союзу. Ядерна стратегія Франції: історія і сучасність. Трансформація національної військової доктрини.
дипломная работа [65,8 K], добавлен 21.01.2011Розгляд процесу оформлення концептуальних засад американської сучасної зовнішньої політики в Японії. Характеристика особливостей курсу на активне співробітництво з іншими провідними державами та розроблення загальних правил ведення комерційної діяльності.
статья [24,0 K], добавлен 11.09.2017Міжнародна торгівля та торгова політика. Економічні аспекти торгової політики. Вдосконалення методів виміру тарифного ефекту. Нетарифні методи торгової політики. Світовий досвід напрацювання торгової політики. Торгова політика країн.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 18.09.2007Зовнішня політика США після закінчення Першої світової війни. Загострення американо-англійських, американо-французьких суперечностей. Участь США у Другій світовій війні. Напрямки зовнішньої політики після війни. Розвиток українсько-американських відносин.
реферат [34,7 K], добавлен 17.01.2011Передумови, фактори формування зовнішньоекономічної політики Республіки Корея. Товарна структура експорту та імпорту країни. Інвестиційна політика Південної Кореї. Товарна структура експорту України до Республіки Корея. Прогноз динаміки світової торгівлі.
магистерская работа [771,0 K], добавлен 09.09.2012Міжнародна торгівля та торгова політика. Економічні аспекти торгової політики. Аналіз економічного ефекту від застосування тарифних методів торгової політики. Нетарифні методи торгової політики. Світовий досвід напрацювання торгової політики.
курсовая работа [62,1 K], добавлен 30.03.2007Історичні особливості формування й реалізації політики Британії щодо східного розширення Європейського Союзу. Вплив Сполученого Королівства на здійснення зовнішньої діяльності та заходів безпеки. Конфронтаційна європейська політика уряду Девіда Кемерона.
статья [51,8 K], добавлен 11.09.2017Формування зовнішньої політики США щодо Ірану та Близького Сходу. Антитерористична операція в Афганістані 2001-2002 рр. Перша та друга іракська війна та їх причини. Зовнішньополітичні пріоритети нової демократичної адміністрації на чолі з Б. Обамою.
курсовая работа [85,8 K], добавлен 24.01.2011Природно-ресурсний, військово-політичний та економічний потенціал Росії в світовій спільноті. Основні положення сучасної зовнішньої політики країни. Участь Росії в міжнародних організаціях та в співдружності незалежних держав, співробітництво з ними.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 15.05.2011
