Злиття і поглинання компаній як основа процесу глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Міжнародні економічні відносини”

на тему: Злиття і поглинання компаній як основа процесу глобалізації

Виконав: студент гр. ЗД-317 ФТМЛ

П.І.П. Мороз Олексій Анатолійович

Перевірила: Литвиненко Л.Л.

Київ - 2019

Зміст

Вступ

Розділ 1. Стан ринку злиття та поглинання

1.1 Сутність та класифікація реорганізаційних операцій

1.2 Причини злиттів і поглинань компаній

Розділ 2. Міжнародний досвід злиття та поглинання компаній

2.1 Аналіз тенденцій, що склалися на ринку М&А протягом останніх років в Росії та Україні

2.2 Проблеми, викликані зіткненням корпоративних культур, фінансовими ризиками

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Сучасний стан розвитку вітчизняної економіки може бути охарактеризований як другий етап первісного накопичення капіталу, специфікою якого є перерозподіл власності та ринків. Зазначимо, що первісне накопичення капіталу призвело до появи різного роду угруповань та холдингів, більшість з яких не мають яскраво вираженої галузевої специфіки і уявляють собою конгломерати різнопрофільних активів, які були придбані власниками "за нагодою". В результаті - використання цих активів не укладаються в ефективний бізнес, оскільки керування ними потребує знання специфіки ринків і менеджменту та призводить до появи численних додаткових галузевих ризиків. Класифікувати такі об'єднання як диверсифіковані також не можна, оскільки їх набуття не було пов'язане із дотриманням основних правил диверсифікації, а здійснювалося стихійно. Тому сьогодні в Україні спостерігається подальше реструктурування економіки, що призводить до появи логічно побудованих бізнесів. Свідченням цього є зростання угод, пов'язаних із перерозподілом ринку і сфер впливу, які можна віднести до операцій, що мають загальну назву - "операції злиття та поглинання (merger and acquisition - М&А)".

Реорганізація бізнесу шляхом операцій злиття та поглинання не є новою в світовій практиці, класифікованими та дослідженими є причини, технології проведення та методи фінансування цих операцій, проте в Україні вони мають свою специфіку, пов'язану із особливостями розвитку національної економіки.

Проблемами здійснення операцій М&А займалося багато провідних закордонних вчених, серед яких можна виділити таких як Гохан П.А.[1], Рід С.Ф.[2], Брігхем Ю., Гапенські Л.[3], Віпул К. Бансал [4], Брейли Р., Майерс С[5].

Фінансовий сектор є однією з найактивніших галузей ринку злиття та поглинання у національній економіці. Нині Україна належить до трійки країн із найвищим темпом зростання кількості угод зі злиття та поглинання. Ринок злиття та поглинання є об'єктом досліджень багатьох учених. Проблеми злиття та поглинання були розглянуті такими вітчизняними науковцями, як В.Л. Крючков, А. Руднєв, А. Стафєєв. Дослідження цих учених дають змогу стверджувати про наявність тенденції до зростання кількості угод зі злиття та поглинання в Україні. Тому з метою регулювання присутності іноземного капіталу у фінансовому секторі України питання аналізу ринку злиття та поглинання набуває актуальності.

В умовах вступу України до СОТ існує велика вірогідність розширення присутності банків з іноземним капіталом, істотне зниження дохідності операцій або ж втрата великих клієнтів. Зростання іноземних інвестицій при лібералізації доступу до ринку не викликає сумнівів, і, зрозуміло, що дешевші гроші становитимуть конкуренцію кредитам вітчизняних банків, питання лише в масштабах.

Чимало молодих українських науковців досліджують питання злиття тапоглинання в банківському секторі. Н. Кузнецова, представляючи основні тенденції розвитку системи банківських послуг в Україні та вплив світових процесів інтеграції та глобалізації на розвиток української банківської системи, зазначає, що на сучасному етапі відбувається інтенсифікація процесів консолідації та концентрації у банківській сфері на основі злиття та поглинання банків, у результаті чого фінансові інститути набувають колосальних розмірів. Тримати невеликий "кишеньковий" банк стає все складніше з фінансового погляду, оскільки у зв'язку з підвищенням нормативних вимог та посиленням конкуренції не всі акціонери готові витрачати ресурси на його капіталізацію та подальший розвиток, але і шлях приєднання їх також не влаштовує.

Метою курсової роботи є дослідження тенденцій злиття та поглинання в економіці України, визначення економічної доцільності процесів консолідації та перспектив розвитку цього ринку.

Завданням роботи є виявлення макроекономічних та інституціональних чинників й особливості розвитку процесів злиттів і поглинань у сучасній українській економіці в контексті економічної безпеки підприємств, систематизувати методи державного регулювання даної сфери й оптимізувати методологічні принципи управління процесами злиттів і поглинань

злиття поглинання компанія глобалізація

Розділ 1. Стан ринку злиття та поглинання

1.1 Сутність та класифікація реорганізаційних операцій

Для дослідження проблеми в роботі необхідно, насамперед, визначитися з термінологією та класифікацією реорганізаційних операцій шляхом інтеграції. В економічній літературі існує декілька підходів до класифікації угод М&А тому є відмінності і в термінології. Зазначимо, що в науковій економічній літературі розрізняють такі реорганізаційні інтеграційні процедури як злиття, консолідація, поглинання.

Оскільки метою статті не є дослідження генезису категорій та протиріч в термінології, тому для цілей статті вважаємо за необхідне навести лише найбільш прості й зрозумілі, на нашу думку, тлумачення термінів.

Так, в останній час в публікаціях в пресі використовується термінологія в інтерпретації американського рейтингового агентства AT Kearny: злиття (merger) - це об'єднання двох або більше господарюючих суб'єктів, в результаті якого створюється нова економічна одиниця (нова юридична особа). При цьому компанії, що злилися, припиняють своє автономне існування у якості платників податків; поглинання (acquisition) - це об'єднання двох або більше господарюючих суб'єктів, при якому менші за масштабами учасники угоди припиняють своє автономне існування у якості платників податків і становляться структурними підрозділами більш великого за обсягами учасника [6].

Отже, в технічному плані злиття передбачає таку комбінацію двох фірм, за якої виживає тільки одна. Злиття зазвичай відбуваються в тих випадках, коли одна фірми значно більше іншої, при цьому, як правило, вона і виживає. На відміну від злиття консолідація передбачає створення нової фірми, що вступає у володіння активами обох фірм, при цьому ні одна фірма не виживає. Не дивлячись на такі відміни, обидва терміни взаємозамінні і використовуються для позначення любої комбінації з двох фірм.

Процедуру поглинання відрізняє те, що компанія - покупець (та, що поглинає) викупає у власників компанії, що продається (цільова компанія) всі або більшу частину акцій, часток у статутному капіталі і т.п. Таким чином, власники цільової компанії втрачають свої права на частку в капіталі нового об'єднаного підприємства.

Що стосується правових підстав реорганізації ВАТ в Україні (шляхом злиття або поглинання), то згідно ст. 19 Закону про господарчі товариства вся сукупність прав і обов'язків реорганізуємого товариства переходить до його правонаступників. Так, якщо має місце злиття суб'єктів господарювання (юридичних осіб), то всі майнові права і обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання (юридичної особи), утвореного внаслідок злиття (п. 2 ст. 59 ГКУ). У випадку ж приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять всі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання (п. З ст. 59 ГКУ) [7].

Після визначення термінології необхідно визначитися із класифікацією типів злиття. Так, за стратегією об'єднання розрізняють три основні види: горизонтальні, вертикальні та конгломератні. (табл. 1.1)

Це загально прийнята класифікація, на яку опираються в міжнародних економічних відносинах.

Але на мою думку, більш точною є класифікація, за якою виділяють окремо четвертий вид - родові злиття (congeneric merger), які охоплюють об'єднання підприємств споріднених між собою, але не виробників однакового продукту. Від такого об'єднання очікується розширення спектру продукції, підвищення конкурентної переваги, зниження витрат, підконтрольність галузевих ризиків та диверсифікація.

Таблиця 1.1

Класифікація типів злиття

Вид злиття	Класифікація
Горизонтальне злиття (horizontal merger)	Здійснюється між компаніями однієї галузі. В результаті відбувається концентрація активів, збільшується ринкова частка та зростає конкурентоспроможність, проте знижується конкуренція.
Вертикальне злиття (vertical merger)	Здійснюється між компаніями однієї галузі. В результаті відбувається концентрація активів, збільшується ринкова частка та зростає конкурентоспроможність, проте знижується конкуренція.
Конгломератне злиття (conglomerate merger)	Відбувається між фірмами, які зайняті непов'язаними між собою видами діяльності. Вважається, що конгломератні об'єднання призводять до зниження ризиків за рахунок диверсифікації.
Родові злиття (congeneric merger)	Охоплюють об'єднання підприємств споріднених між собою, але не виробників однакового продукту. Від такого об'єднання очікується розширення спектру продукції, підвищення конкурентної переваги, зниження витрат, підконтрольність галузевих ризиків та диверсифікація.

Слід вказати, що зазначені тенденції щодо зростання угод М&А не є надбанням тільки української практики - у всьому світі спостерігається підвищення активності інтеграційних процесів. За оцінками аналітиків "глобальний ринок злиття і поглинання зараз на підйомі: в 2005 році його обсяг досягнув самого високого рівня з часу технологічного буму п'ять років назад. Об'єктами поглинання в цьому році сталі, зокрема, такі відомі компанії, як виробник спортивного одягу Reebok International, телекомунікаційний гігант AT&T, найбільша незалежна компанія в світі по випуску кредитних карт MBNA" [8].

1.2 Причини злиттів і поглинань компаній

Поглинання це об'єднання двох або декількох юридичних осіб, при якому зберігається одна (поглинаюча) юридична особа, до якого переходять активи та зобов'язання поглинає юридичних осіб, при цьому, юридичні особи, що поглинаються, або припиняють своє існування, або контролюються шляхом володіння контрольним пакетом акцій або часткою капіталу.

При дослідженні поняття злиття та поглинання банків вважаємо за доцільне розглянути мотиви злиттів і поглинань.

Теорія та практика сучасного корпоративного менеджменту згадує цілий ряд причин злиттів і поглинань компаній і банків. Прагнення отримати в результаті злиття та поглинання синергетичний ефект, тобто взаємодоповнюючі дію активів двох або декількох організацій, сукупний результат якого перевищує сумарний результат окремо працюють на ринку структур. Виникнення синергетичного ефекту обумовлюється: 

* економією масштабу; 

* комбінування взаємодоповнюючих ресурсів; 

* економією коштів за рахунок зниження транзакційних витрат; 

* зміцненням позицій на ринку (мотив монополії); 

* економією на НДДКР. 

До числа мотивів злиттів і поглинань відносять також прагнення підвищити якість і ефективність управління. Як правило, поглинаються менш ефективні й гірше керовані банки і компанії. 

Дуже істотними можуть виявитися і податкові мотиви. Поглинаюча компанія може мати істотними податковими пільгами, які повністю не використовуються з тих чи інших причин. 

Диверсифікація бізнесу в розрізі стабілізації потоку грошових коштів та зниження ризиків також відноситься до числа мотивів злиттів і поглинань. Що стосується банківського бізнесу, то процентні доходи схильні до певної циклічності, тому придбання спеціалізованої фінансової установи, основним джерелом доходів якого є комісії, "кредитним" банком може мати дуже позитивний вплив на тренд прибутковості. 

Можливість використання надлишкових ресурсів - також важливий мотив. Наприклад, регіональний банк, розташований в районі з великими фінансовими ресурсами, але з обмеженими з тих чи інших причин можливості для їх розміщення, може бути цікавий як об'єкт поглинання для великого банку, що оперує в національному масштабі.

Фахівці вказують на такий мотив злиттів і поглинань, як різниця в ринковій ціні компанії і вартості її заміщення. Що стосується банківської практики, то у великому числі випадків виявляється дешевше купити регіональний банк і перетворити його у філію, ніж відкривати філія "з нуля". Іншим прикладом може служити покупка банком процесінговий компанії. 
Такий мотив поглинань, як asset-stripping (покупка компанії для подальшого розпродажу її по частинах з метою отримання прибутку) за рахунок більш високої ліквідаційної вартості компанії у порівнянні з ринковою, також часто зустрічається на практиці. 

Існують і особисті мотиви менеджменту: ці мотиви злиттів і поглинань виникають тоді, коли мотивація вищого менеджменту більш тісно пов'язана з масштабами, ніж із результатами діяльності компанії чи банку. Природно, що великою компанією або банком керувати складніше, ніж малої або середньої, але завжди виникає питання "компенсації за складність управління". 

В якості ілюстрації цілей і мотивів розглянемо результати дослідження близько 700 найбільших міжнародних угод злиття і поглинання в період 1996-1998 рр.., Проведеного консалтинговою компанією KPMG. Тільки 20% компаній визнали своєю метою збільшення вартості для акціонерів. Розподіл мотивації представлено на рис. 1.1 

Стратегічні аспекти є основними для прийняття управлінських рішень про злиття або поглинання. Вміння пристосовуватися до макроекономічних умов і постійно мінливим і ускладнює потребам клієнтів є умова виживання та розвитку бізнесу. Очевидно, що якщо компанія не розширює масштаби своєї діяльності та / або не пристосовується до постійно мінливих зовнішніх умов, то вона ставить своє майбутнє під сумнів.



Рис. 1.1 Розподіл цілей угод злиття та поглинання

Прагнення до росту в багатьох випадках посилюється під впливом підприємців, створити і розвинути той чи інший бізнес. Розмір ділового підприємства в багатьох випадках прирівнюється до сильної стороні бізнесу, домінування на ринку, стабільності доходів, економії масштабу, здатності залучити хороших менеджерів. Для компаній із зовнішніми акціонерами характерним є вимоги до зростання дивідендів та прибутковості в розрахунку на акцію. Ці питання знаходять відображення у стратегії, яка формується під впливом, як зовнішніх умов, так і внутрішніх факторів. Однією із стратегічних опцій є злиття або поглинання. 

Органічний ріст, чи зростання за рахунок внутрішньофірмових ресурсів, виражається в тому, що компанія поступово підвищує розмір доходів за рахунок поліпшення становища на ринку шляхом успішного просування продуктів і послуг, підвищення ефективності виробництва і збільшення обсягу продажів. Здатність компанії домогтися довгострокового органічного росту визначається здатністю менеджерів до розробки та реалізації дієвої стратегії розвитку бізнесу. Органічний ріст дозволяє підтримувати стиль управління та корпоративну культуру і цінності. 

Органічний ріст у великому числі випадків має свої переваги, тому що спирається на досвід сформованої команди менеджерів, визнаної акціонерами, так і на знання ринку і відпрацювання організацією роботи і стилю ведення бізнесу. 

Тим не менш, можливості для органічного росту мають свої межі. Наприклад, нові ринки можуть виявитися недоступними через недосконалість технологій, неможливості виходу на міжнародну арену, невідомості торгової марки, брак розуміння нових ринків. Крім того, внутрішні ресурси можуть виявитися недостатніми для того, щоб швидко прореагувати на нові можливості або проблемні аспекти. Тому розумним рішенням може стати злиття або поглинання, яке дасть змогу придбати необхідні знання, технологію або частку на ринку. За рахунок поглинання можна забезпечити швидкий доступ на нові ринки, розширити діапазон вироблених товарів і послуг, що надаються, досягти такого розміру, коли економія масштабу стає суттєвою для даного ділового підприємства. 

Розділ 2. Міжнародний досвід злиття та поглинання компаній

2.1 Аналіз тенденцій, що склалися на ринку М&А протягом останніх років в Росії та Україні

Аналіз тенденцій, що склалися на ринку М&А протягом останніх років в Росії та Україні, дозволяє зробити наступні висновки:

1) В першу чергу концентрація капіталу та монополізація відбувається у ресурсних галузях, насамперед, енергетичних. В Росії майже монополізованим є паливно - енергетичний комплекс, де основні в останні роки угоди здійснюються кількома великими гравцями -ВАТ «ЛукОйл», ВАТ "Газпром", ВАТ "Русснефть". Причини - 1) високо прибутковий бізнес зі зростаючим трендом попиту; 2) володіння енергетичними ресурсами найближчим часом та в перспективі буде визначати розподіл сил в світі та надасть можливість диктувати свої правила.

В Україні також розуміють світові тенденції і до участі у володінні та розподілі енергетичних ресурсів долучаються компанії, які намагаються перехопити контроль над вітчизняними розподільчими мережами. Так, було заявлено, що швейцарський газотрейдер RosUkrEnergo, монополіст поставок газу в Україну, намагається протиправними методами отримати контроль над шістьма облгазами -"Закарпатгаз", "Волиньгаз", "Львівгаз", "Івано-Франківськгаз", "Чернівцігаз" і "Чернигівгаз", які, вважається, належать українському бізнесмену бувшому заступнику голови НАК "Нафтогаз України" Олегу Бахматюку [12]. Підтвердженням важливості контролю над енергоресурсами є також нещодавня ситуація із можливою передачею вітчизняної газотранспортної мережі в користування Росії, яка бурхливо обговорювалася в пресі і на телебаченні, що в підсумку призвело до прийняття Верховною Радою відповідного "заборонного" закону, останні дії навколо НАК "Нафтогаз України".

Вважаємо, що "військові дії" у цьому секторі будуть продовжуватися і найближчим часом в силу зростаючої привабливості цих об'єктів.

2) На другому місці за обсягами угод злиття/поглинання знаходиться гірничо-металургійний комплекс (ГМК), де постійно відбуваються корпоративні війни. Класичним прикладом в Україні є приватизація у 2004 році гірничорудних підприємств, які входили до складу ДАК "Укррудпром". В результаті приватизації контроль над ГЗК отримали компанія System Capital Management (BAT "ЦГЗК" та ВАТ "ПівнГЗК") та компанія "Приват-груп" (ВАТ "Суха Балка" та участь в капіталі ВАТ "ПівдГЗК" ), при чому у 2003 році компанія System Capital Management перекупила блокуючий пакет акцій ВАТ "ЦГЗК" у групи "Приват". Той же "Приват" раніше продав контроль над ВАТ "КЗРК" компанії "Інтерпайп".

На сьогодні точаться війни між групою "Приват" та компанією "Інтерпайп" за контроль над Нікопольським заводом феросплавів. Інший великий гравець на металургійному ринку - компанія "Індустріальний союз Донбасу" має у своєму володінні активи металургійних підприємств України - Алчевського металургійного комбінату і Дніпровського металургійного комбінату ім. Дзержинського та коксохімічних підприємств.

Зазначимо, що процеси реорганізації, які відбуваються в цих олігархічних угруповуваннях, укладаються у стратегію побудови вертикально інтегрованих холдінгів, які мають замкнений технологічний ланцюжок. З цією метою компанія System Capital Management створила холдінг "Метінвест", до складу якого ввійшли як гірничо видобувні підприємства, так і підприємства, що обслуговують цей процес - ВАТ ПВП "Кривбасвибухпром", машинобудівні та ремонтні підприємства - ВАТ "КЗГО", "ВАТ "КЦРЗ". Одночасно до складу компанії входять металургійні підприємства "Азовсталь" та "Єнакіївський металургійний завод", нещодавно в пресі було оголошено, що ЗАТ "SCM" офіційно придбала велику компанію-металотрейдера "Leman Commodities", яка, вважалося, і так була близькою до "SCM". Водночас, компанія "SCM" підтримує партнерські стосунки з компанією "ІСД", що ґрунтуються на взаємних інтересах.

3) Значна активність спостерігається і у фінансовому секторі, при чому характерною особливістю процесів у цій галузі є прихід іноземних інвесторів. За кількістю укладених в останні роки угод фінансовий сектор можна визначити як потенційного лідера ринку корпоративного контролю.

До найбільших угод 2004 -2006 років можна віднести наступні: придбання французьким BNP Paribas контрольного пакету акцій УкрСиббанку, австрійською групою Raiffeisen International контрольного пакету акцій банку "Аваль", італійським банком Banca Intesa контрольного пакета акцій Укрсоцбанка, казахським банком ТуранАлем майже 10% капіталу вітчизняного Трансбанку, російським Внешторгбанком акцій банку "Мрія" та багато інших угод. В 2006 році було укладено 17 угод вартістю $2,88 млрд. [10].

За оцінками експертів мотивами придбання іноземними інвесторами вітчизняних банків є не участь у капіталі, а купівля їх частки ринку. В найближчій перспективі очікується прихід в Україну таких великих інвесторів як Societe Generale (Франція), ОТР (Угорщина), Fortis Bank.

Загальна питома вага іноземного капіталу в банківській системі України за очікуваннями на кінець 2007 року складає більше 40% [13].

Зазначимо, що у банківському секторі спостерігаються активні операції з реорганізації в середині банківського сектору, такі як перепродаж банків одними олігархічними угруповуваннями іншим - в 2004 році Валерій Хорошковський продав 40% Укрсоцбанку компанії "Інтерпайп", яка належить В.Пінчуку. В свою чергу, трохи пізніше В.Пінчук продав контроль над цим банком італійському Banca Intesa Ці оборудки укладаються в визначену нами концепцію "логізації" бізнесу та позбавлення від непрофільних активів.

Не менша активність операцій злиття/поглинання спостерігається і у страховій галузі. При чому тенденції є схожими як у банківському секторі, так і у страховому. Великими іноземними гравцями останніх років є страхова компанія PZU (Польща), яка придбала страхові компанії Скайд-Вест та Скайд -Вест -Життя, страхова компанія "Ингосстрах" (Росія) придбала СК "Остра-Київ", СК "РЕСО - Гарантія" (Росія) придбала СК "Укрінмедстрах". В 2006 році було укладено 8 угод вартістю $127,1млн.

Слід наголосити, що Росія проявляє велику зацікавленість до нашого ринку. На думку економічних оглядачів "Україна ...не дивлячись на останні ускладнення у відносинах з Росією, залишається головною у списку іноземних переваг російських інвесторів... на усьому пострадянському просторі Україна - це найбільш близька нам країна з точки зору ринкових процесів в економіці та менталітету ведення бізнесу" [11].

У фінансовому секторі можна виділити тенденції, які узагальнено класифікуються як зростання двостороннього інтересу до співробітництва та злиття бізнесів. Такі об'єднання також можна класифікувати як родове злиття. В цілому фінансовий сектор стає більш диверсифікованим за рахунок створення в межах одного фінансового об'єднання різнопрофільних компаній (фінансових супермаркетів) з надання різноманітних фінансових послуг - кредитування, страхування, управління активами, обслуговування операцій з цінними паперами тощо.

До причин, що стримують розвиток ринку М&А в Україні, слід віднести:

- недостатній розвиток фінансового та фондового ринків, які б забезпечували необхідними фінансовими інструментами, ресурсами та місцями укладання угод і їх здійснення;

- недостатня прозорість структури власності компаній;

- не готовність власників розкривати інформацію про наміри, діяльність та операції, тобто ставати прозорими;

- недостатній розвиток ринку публічної пропозиції акцій (ІРО);

- недостатня кількість стратегічних інвесторів;

- складність визначення ринкової ціни компаній за відсутності котирування їх акцій;

- відсутність прописаних законних правил гри, що призводять до появи таких операцій як вороже поглинання або "рейдерство".

2.2 Проблеми, викликані зіткненням корпоративних культур, фінансовими ризиками

Звичайно, можливі й проблеми, викликані зіткненням корпоративних культур, фінансовими ризиками та іншими проблемами поглинаючої компанії.

Для того щоб поглинання було успішним, необхідно, щоб були ретельно розроблені і грамотно застосовані:

*стратегічні підходи на основі формалізованого стратегічного мислення;

*порядок вибору, вибір і аналіз мети поглинання;

*фінансове і організаційне структурування угоди;

*процедури і порядок управління після завершення угоди, а також процес інтеграції поглинається компанії.

Перед тим, як приступити до докладного розгляду злиттів і поглинань, представляється доцільним коротко описати такий вид ведення бізнесу, як стратегічний альянс.

Стратегічний альянс, або угоду про кооперацію, може приймати різні форми, такі як:

*спільні підприємства, створені для здійснення певних проектів;

*інвестиції в компанії, вписуються у технологічні ланцюжки бізнесу;

*ліцензійні угоди, коли компанія, що володіє певною технологією в одній країні, дає ліцензію компанії, що володіє великою часткою ринку в іншій країні.

Причини, що спонукають до створення стратегічних альянсів, дуже різні і часом включають комбінацію різних факторів. В узагальненому вигляді ці причини зводяться до наступного:

*потреба в об'єднанні зусиль та ресурсів на НДДКР;

*необхідність залучити додатковий капітал; 

*рішення задачі залучення команди менеджерів з досвідом реалізації певних проектів; 

*надання можливості малої компанії використовувати управлінський досвід і місце на ринку більш великої компанії.

Слід підкреслити, що спільні підприємства далеко не завжди успішні: можливі зіткнення різних стилів управління та корпоративних культур, зміни різних обставин і перегляд цілей створення спільного підприємства; крім того, справжні цілі створення спільного підприємства не завжди розкриваються при його створенні.

Альтернативної формою ділового співробітництва є перехресне володіння акціями. У цьому випадку компанії приходять до згоди щодо визнання взаємних інтересів на різних сегментах ринку. 
На закінчення слід зазначити, що у випадку стратегічного альянсу можливо недовіру і нерозуміння цілей. Коли велика компанія купує невеликий стратегічний пакет участі в малій компанії, то вона може розглядатися як потенційний "агресор".

Основними стратегічними підходами до злиттів і поглинань є інтеграція і диверсифікація.

В результаті поглинання "поглинаюча" компанія або починає новий вид діяльності (це диверсифікація), або посилює свої позиції в традиційному бізнесі (це інтеграція). На практиці кордону між двома процесами виявляються умовними, і злиття або поглинання включає елементи інтеграції і диверсифікації

У науковій літературі поглинання поділяють на вертикальні і горизонтальні. Вертикальна інтеграція проявляється, коли поглинаюча компанія доповнює свій виробничий процес. Прикладом може служити покупка виробником паперу деревообробного підприємства. В даному випадку це буде інтеграція, "спрямована вгору", так як це придбання робить компанію ближчою до джерел сировини. Якщо ж здійснюється покупка мережі магазинів з торгівлі канцелярськими товарами, то це - "інтеграція, спрямована вниз" (тобто відбувається наближення до кінцевого споживача). Класичним прикладом вертикально інтегрованих організацій є найбільші нафтові компанії, які здійснюють всі операції, починаючи з видобутку нафти і закінчуючи реалізацією пального через належні їм мережі заправних станцій. Горизонтальна інтеграція проявляється тоді, коли поглинаючих компанія за рахунок угоди збільшує свої виробничі потужності, вдосконалює технологію та розширює мережу збуту.

У вкрай рідкісних випадках поглинання не містить елементів диверсифікації. Якщо розглянута вище компанія з виробництва паперу купує деревообробне підприємство, то можливий вихід на виробництво напівфабрикатів для виробництва меблів. З іншого боку, при покупці мережі магазинів канцелярських товарів виникає додатковий бізнес по реалізації газетно-журнальної продукції, сигарет і т.д. Горизонтальна інтеграція зазвичай містить більше елементів диверсифікації, але головним залишається розвиток основного бізнесу.

Більш радикальний випадок диверсифікації - проникнення на абсолютно нові для компанії ринки. У 60-ті і 70-ті роки сформувалася точка зору, що успішна команда менеджерів може результативно працювати в будь-якій галузі економіки, в будь-якому бізнесі. Ця точка зору, в поєднанні з позицією, що ведення різних видів бізнесу, робота в різних галузях знижує ризик, призвели до створення конгломератів - великих груп, що включають не пов'язані один з одним сфери бізнесу. На додаток, економісти вважали, що подібна практика знижує залежність компаній від економічного циклу. На практиці теза про успішність команди менеджерів у будь-якому бізнесі в багатьох випадках не справдився.

Тим не менш, у стратегії диверсифікації є свої достоїнства, за умови вирішення проблем управління організацією. Наприклад, може виявитися розумним і перспективним поєднання "зрілого" бізнесу, який генерує стабільний значний потік грошових коштів, з бізнесом, який на даному етапі розвитку вимагає додаткових вкладень, але в певній перспективі володіє потенціалом зростання. Але слід пам'ятати, що успішний бізнес формують сильні команди менеджерів; успіх поглинань з метою диверсифікації в значній мірі залежить від рівня знань і розуміння нового бізнесу всіма співробітниками, що працюють за угодою злиття або поглинання.

Стратегія злиття або поглинання виробляється на основі загальної стратегії розвитку банку. На самому вищому рівні оцінюється, наскільки розглядуване злиття або поглинання відповідає місії та цілям кредитної організації, наскільки вписується в загальну стратегію банку і як органічно може ввійти в план заходів щодо реалізації стратегії. У найбільш загальному вигляді процес прийняття рішень про злиття та поглинання можна розглянути, виходячи з зіставлення типових розділів стратегічного плану банку з можливістю злиття або поглинання (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Питання злиття або поглинання в процесі реалізації типового стратегічного плану

Типовий зміст стратегічного плану	Питання злиття або поглинання
Місія (головна мета існування організації)	Наскільки пропоноване злиття або поглинання відповідає місії організації?
Цілі (фінансові, розмір бізнесу, ефективність операцій, якість наданих послуг)	Яким чином пропоноване злиття або поглинання буде сприяти здійсненню цілей організації?
Макроекономічні тенденції та передумови розвитку ринку	Наскільки макроекономічні тенденції (включаючи державне регулювання), можливості ринку будуть адекватні для проведення злиття або поглинання?
Продовження таблиці 2.1
Оцінка можливостей розвитку	Яким чином злиття або поглинання сприятиме оптимальному використанню можливостей розвитку? Чи вдасться знівелювати загрози?
Стратегії по основних сегментах ринку	Яке вплив злиття або поглинання на позицію банку у всіх сегментах ринку надасть злиття або поглинання?
Стратегічні завдання за основними видами діяльності	Чи будуть досягнуті необхідні результати за основними видами діяльності?
Плани заходів з реалізації основних стратегічних завдань	Наскільки злиття або поглинання буде сприяти реалізації планів заходів?
Очікувані фінансові результати	Наскільки злиття або поглинання буде сприяти досягненню встановлених показників?

Процес злиття і поглинання складається з шести етапів. Перші три етапи являють собою процес планування злиття та поглинання, проведення аналітичної роботи по потенційному об'єкту злиття або поглинання, переговори про можливе злиття або угоду та підготовка і підписання відповідної угоди. Другі три етапи - практична реалізація проекту. Основні етапи угоди зі злиття або поглинання:

· розробка стратегії злиттів і поглинань;

· аналіз потенційного об'єкта злиття або поглинання;

· переговорний процес та укладання угоди;

· оцінка та стабілізація положення;

· інтеграція;

· пост-інтеграція.

Розробка стратегії злиття або поглинання є відображенням загальної стратегії банку, що передбачає оцінку становища банку на ринку, аналіз сильних і слабких сторін, розгляд можливостей та загроз для розвитку бізнесу, аналіз конкурентів.

Стандартні параметри аналізу конкурентів включають оцінку стратегії, продуктового ряду, клієнтської бази та ринків, технологій доставки банківських продуктів. За результатами формування загальнобанківської стратегії формуються цілі злиття або поглинання: хто потрібен для здійснення пріоритетних завдань. Якщо передбачається вихід на нові ринки, то потрібно врахувати на ступні фактори:

· співвідношення ризику та прибутковості; 

· цілі розвитку бізнесу, основні області, в яких ведеться і буде вестися бізнес, спеціалізація та імідж організації;

· вимоги до величини власного капіталу і до показників достатності капіталу (при виході на міжнародні ринки слід враховувати і вимоги регулюючих органів країн, де передбачається вести бізнес);

· законодавча і нормативна база;

· конкуренція на національному та міжнародних ринках;

· макроекономічні параметри та умови;

· маркетингове дослідження найбільш важливих для бізнесу клієнтських груп.

Стратегія виходу на новий ринок має бути розроблена і здійснюватися на основі ретельного опрацювання можливих варіантів розвитку. В якості першої альтернативи практики розглядають варіант "а що буде, якщо нічого не міняти?". 

Процес злиття і поглинань включає стратегічний, тактичний та операційний рівні його реалізації: 

Стратегічний рівень - вибір об'єкту: 

· стратегія зростання;

· пошук та оцінка об'єкту злиття або поглинання;

· структурування угоди.

Тактичний рівень - поглинання і стабілізація - тактика інтеграції аналіз поточної ситуації:

· концептуальний план;

· деталізований план;

· план заходів щодо реалізації угоди.

Операційний рівень - інтеграція різних видів бізнесу - скоординоване впровадження:

· проміжна оцінка реалізації проекту;

· внесення коригувань;

· оцінка результатів. 

Стратегічний рівень передбачає вибір об'єкта для злиття або поглинання, якому передує ретельний і багатоваріантних аналіз варіантів реалізації стратегії розвитку. Банком-покупцем проводиться оцінка своїх стратегічних намірів і визначається оптимальний зв'язку з бізнесом приєднуємося компанії (банку), після чого вибирається стратегія приєднання. 

Стратегічні наміри можна розділити на:

· симбіоз;

· адсорбцію;

· збереження статусу.

Симбіоз - взаємопроникнення двох структур: це може бути обмін великими пакетами акцій, що веде до об'єднання низки операцій на фінансових ринках, взаємодоповнення продуктового ряду і т.п. 

Адсорбція - повне злиття або поглинання (це означає, що з двох що вступили в угоду структур на ринку залишається тільки одна). В якості прикладу адсорбції можна привести злиття Bank of America і Nations Bank. 

При поглинанні можливо збереження статусу (мається на увазі формальний статус організації, наприклад, однією з стратегій розвитку National Australia Bank є поглинання регіональних банків у різних регіонах світу при збереженні їх формального статусу - у Великобританії власністю National Australia Bank є Clydesdale Bank, Yorkshire Bank і Northern Bank). 

Типи злиття з точки зору зв'язку з бізнесом пропонуємо поділити на: 

· конгломерат (припускає об'єднання різних видів бізнесу при збереженні певної самостійності);

· вертикальну інтеграцію (злиття різних видів бізнесу);

· горизонтальну інтеграцію (об'єднання банківських структур);

Використовувана стратегія може бути:

· агресивною;

· захисною;

· наглядовою.

На основі виявлених характеристик банку-об'єкта поглинання результати проведеного аналізу зіставляють зі стратегічними цілями банку-покупця на предмет відповідності цим цілям. Зіставлення проводиться як на рівні місії і цілей, так і на рівні плану заходів щодо реалізації стратегії, як зазначалося вище.

Результатом проведеної роботи є план заходів щодо реалізації стратегії поглинання. Цей план - складова частина плану заходів щодо реалізації загальнобанківської стратегії. Даним документом визначається перелік необхідних заходів, графік їх виконання, необхідні ресурси (фінансові, людські, інформаційні), а також контрольні моменти.

Світова фінансова індустрія була значно дерегульована за останні два десятиріччя, були зняті географічні та економічні обмеження, завдяки чому активізувалися процеси злиття та поглинання на макро- рівні, що призвело до підвищення концентрації банківського капіталу.

Транскордонні злиття і поглинання банків стали одним із проявів фінансової глобалізації. Головними передумовами розвитку цього явища вважаються швидкі технологічні зміни, фінансова дерегуляція та глобальна конкуренція. Враховуючи те, що основними покупцями виступають розвинуті країни, до передумов слід віднести також досягнення граничної концентрації в межах їх національних банківських ринків. Потрібно згадати і про відкриття доступу до своїх ринків колишніх соціалістичних країн та початку там процесу приватизації банків. Як відомо, транскордонні злиття і поглинання є одним із двох основних способів виходу на іноземні ринки. Саме цей спосіб, враховуючи глобальне економічне середовище, яке постійно змінюється, запеклу глобальну конкуренцію, економить час міжнародних банків на створенні нового бізнесу в певній країні та дозволяє їм демонструвати швидке зростання, впевненіше відстоювати свої позиції.

Для країн із перехідною економікою та країн, що розвиваються, здійснення транскордонного злиття і поглинання має специфічні риси. Іноземні компанії купують місцеві фірми переважно через механізм приватизації. Маючи змогу на рівні з національними претендентами брати участь у конкурсі, вони пропонують кращу ціну і більш ефективну стратегію розвитку підприємств. Зрозуміло, що таке поглинання можливе лише з погодження держави, оскільки приватизаційні процеси перебувають під жорстким контролем державних органів.

З досвіду Угорщини та інших країн Центральної Європи, можна виділити два етапи процесу транскордонного злиття і поглинання в країнах із перехідною економікою. На першому етапі переважало транскордонне злиття і поглинання колишніх державних підприємств через механізми приватизації (1994-1999 рр.). На другому етапі з'явилися «справжні» M&A (від англ. merger andacquisition злиття та поглинання), коли ТНК почали купувати місцеві компанії, створені 5-10 років тому, тобто вже після початку процесів економічної трансформації (після 1999-го). Об'єктами поглинання стали ті компанії, що мали найкращі результати діяльності.

На наш погляд, змусити чи спонукати компанію піти на укладання угоди з конкурентом можуть три групи чинників:

· внутрішня потреба компанії, зумовлена необхідністю пошуку нового напрямку чи способу свого розвитку;

· зовнішні умови, спричинені зміною бізнес-середовища, що загрожує зниженням ефективності діяльності компанії та змушує її шукати нові шляхи розвитку;

· власні бажання, плани та амбіції менеджменту компанії.

Дія внутрішніх мотиваційних чинників проявляється у прагненні компанії-ініціатора злиття чи поглинання отримати нові навички (наприклад, технологічні досягнення, кращі способи організації бізнес-процесів чи досвід персоналу компанії-конкурента). Найчастіше внутрішніми мотивами компанії створення альянсу з конкурентом шляхом злиття є бажання отримати доступ до нових продуктів, ринків, каналів дистрибуції та фінансових ресурсів іншої компанії.

Злиття і поглинання викликані, в основному, більш жорсткими вимогами до капіталізації, вже призводять до укрупнення банків і поступовому зменшенню їх кількості. За цим шляхом ідуть банківські системи Прибалтики, Казахстану, Росії. Наприклад, в Прибалтиці внаслідок процесів злиття і поглинання утворились дві провідні банківські групи. Перша - група SEB (Швеція) - вже володіє контрольними пакетами Eesti Uhispbank (Естонія), Uniban (Латвія). За розміром активів доля шведів на ринку банківських послуг Прибалтики складає 30 - 35%. Друга група - Swedbank (Швеція) стала власником Hansabank (Естонія). А він, у свою чергу, має дочірні банки в Латвії і Литві. Доля цієї групи на ринку складає 20 - 25%. Тенденція укрупнення банків, яка почалась в Росії, вже призвела до того, що монополіст на російському ринку роздрібних банківських послуг - Ощадбанк - почав втрачати свої позиції. Його доля на ринку депозитів фізичних осіб, за деякими оцінками, за останній рік зменшилась з 92% до 78%.

Висновки

Таким чином, особливостями сучасних процесів злиттів та поглинань є:

· значне зростання сум угод;

· процеси злиття в основному відбуваються в сильно монополізованих галузях;

· ініціаторами М&A є приватні, колективні, суверенні фонди або великі корпорації країн постачальників сировини на світовий ринок і власники дешевої робочої сили;

· з'являється велика кількість об'єктів для злиттів і поглинань, ринковавартість яких різко знизилася;

· все частіше формуються альянси для здійснення міжнародних угод M&A.

Мотиви проведення злиттів і поглинань в розвинених і країнах, що розвиваються різні. Основними мотивами угод M&A в промислово розвинених країнах є лібералізація ринків, зменшення державного втручання в економіку, і, як наслідок, поява на ринку нових учасників і посилення конкуренції. У країнах, що розвиваються, угоди M&A відбуваються в межах приватизаційних програм і здійснюються в ході лібералізації.

В Україні процеси M&A відповідають світовим тенденціям. Так, обсяг угод за участю України в якості продавця, покупця або країни походження активів після трирічного падіння в 2013-му продемонстрував зростання більш, ніж в два рази. У 2014 році зарубіжні компанії вимушено розпродавали активи в Україні через політичні та економічні фактори, зокрема, невизначеність економічної та політичної ситуації в країні, падіння курсу гривні щодо основних валют, жорсткість умов і зниження доступності запозичень. Тренди, що визначали продажі в Україні ? оптимізація структури і позбавлення від збиткових/непрофільних напрямків, концентрація, а також погіршення відносин з Росією, яке змусило відмовитися від розвитку бізнесу в цій країні. Потенційний інтерес у 2020 році надалі становитимуть кілька секторів. У першу чергу це сільське господарство, IT та енергетика.

Напрямами подальших досліджень у цій сфері можуть бути: визначення прогнозних показників динаміки злиттів та поглинань в Україні та світі, та побудова відповідних трендів, встановлення факторів впливу тощо.

Для того, щоб ринок М&А в Україні розвивався активніше і виконував свої функції як інструмента підвищення ефективності та конкурентоспроможності вітчизняної економіки, на мою думку, необхідно здійснити наступні першочергові заходи:

1) Прийняття Закону "Про акціонерні товариства" та Кодексу корпоративного управління, які б забезпечували дотримання прав і інтересів як міноритарних, так і мажоритарних акціонерів.

2) Внесення змін в законодавство щодо врегулювання порядку злиття і поглинання відкритих акціонерних товариства, які б забезпечували прозорість здійснюваних операцій та узгоджувалися б з чинною міжнародною практикою.

3) Створення умов з боку держави для подальшої активізації реорганізаційних процесів шляхом реформування ЖКГ, транспортної галузі, сфери послуг.

4) Виконання плану приватизації об'єктів державної власності із дотримання умов прозорості її здійснення.

5) Подальший розвиток фондового ринку, підвищення його капіталізації та прозорості.

6) Стимулювання ринку ІРО та здійснення операцій, насамперед, через вітчизняні фінансові торгівельні майданчики.

7) Стимулювання розвитку ІСІ та венчурних фондів.

8) Стимулювання укрупнення банківського та страхового секторів, підвищення їх капіталізації.

9) Підготовка фахівців з питань проведення операцій злиття/поглинання, інформаційна та аналітична підтримка операцій.

З урахуванням позитивної ролі інтеграційних угод для реструктуризації вітчизняної економіки та необхідності підвищення економічного зростання розмір ринку злиття/поглинання має складати не менше 10% від обсягу ВВП. За попередньою оцінкою рівня ВВП України у 2019 року його обсяг складає 447,8 млрд. грн., а отже, для виконання зазначеної ролі, обсяг ринку М&А в наступному році має складати не менше 45 млрд.грн або 8,9 млрд. дол. США.

Список використаної літератури

1.Гохан П.А. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний/ Пер. с англ. М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. - 328с.

2.Рид С.Ф. Искусство слияний и поглощений / Пер. с англ.-М.: Альпина Бизнес Букс, 2004

3. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: Полный курс: В 2-х т./ Пер. с англ. под ред. В.В. Ковалева.- СПб. : Экономическая школа, 2001. - 307с.

4. Маршал Джон Ф., Бансал Випул К. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведеним : Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1998

5.Ричард Брейли, Стюарт Майерс. Принципы корпоративных финансов / Пер. с англ. - М.: ЗАО "Олимп -Бизнес", 1997. 120 с.

6. О любви к М&Атери//Бизнес, -2005.-№38.-С.60-61.

7. Школа бухгалтера.-№19. -16.10.2006

8. Ю.Хвостатые//Бизнес, №6, 05.02.2007

9. И.Путилин Д., Браславская М. Обманчивый рост. Итоги 2005 года на рынке М&А в России // Слияния и поглощения,2006, №3, [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ma-journal.ru/articles/654/

9. Прогазники//Бизнес, № 51,18.12.2006

10. Троянский капітал // Бизнес, №10, 06.03.2006

11. Кириченко О.А. Деякі аспекти злиття та поглинання компаній у світліпобудови нової інтеграційної системи економіки //Актуальні проблемиекономіки.- 2009. -№ 2 - C. 45-562.

12. Mergers and Acquisitions - The 10 Biggest Deals of 2013. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://investorplace.com/2013/12/mergers-and-acquisitions-biggest-deals2013/#.VwEWAvmLRhE3.

13. Biggest Mergers and Acquisitions of 2014. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://investorplace.com/2014/12/mergers-and-acquisitions- biggest-deals-2014/#.VwEV3fmLRhE.4.

14. Biggest Mergers and Acquisitions of 2015. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://investorplace.com/2015/12/2015-mergers-and-acquisitions/2/#.VwELlPmLRhE.5.

15. Сделки слияния и поглощения M&A в Украине. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://inventure.com.ua/tools/database/m%26a.6.

16. Підсумки-2019: ТОП-10 знакових угод року. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://forbes.net.ua/ua/nation/1408038-pidsumki-2016-top- 10-znakovih-ugod-roku.7.

17. Етапи угоди злиття та поглинання. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://mergers.com.ua/ua/process/stages/stages

Размещено на Allbest.ru

...