Дигитальні проекти Державного департаменту США у контексті освітньої дипломатії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дигитальні проекти Державного департаменту США у контексті освітньої дипломатії

Постановка проблеми. В умовах інформаційного суспільства зростає роль держави у сфері зовнішньої політики щодо поширення культурних цінностей, демократичних засад, формування позитивного іміджу держави на світовій арені засобом поширення безкоштовної освіти. Дистанційна освіта набуває все нових обертів, розмаїття курсів вражає.

Поява нових за своїх форматом та особливостями функціонування онлайн- платформ привертає увагу дослідників, адже вони розглядаються не лише як альтернативна форма традиційної освіти, але й як засіб просування іміджу певної країни, спрацьовують на максимально позитивне сприйняття населенням іншої країни американської культури. Зважаючи на обмежену кількість наукових студій щодо масових онлайн-платформ, які спонсоруються Державним департаментом США, вважаємо доцільним проаналізувати особливості поширення дистанційної освіти за допомогою м'якої дипломатії США.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичну базу дослідження становлять передусім наукові праці, що розкривають сутність поняття «м'якої» сили, її форм та інструментів, таких, як публічна дипломатія, розглядають питання співвідношення публічної дипломатії з «жорсткою» силою, ефективність її застосування. Слід виокремити таких дослідників, як Е.Джуліон, О. Гофман, Д. Роткопф, Н. Сноу, Р. Захарна, Б. Грегорі, Е. Джільбоа, Я. Меліссен, К. Едельман, Р. Ермітеж. Серед вітчизняних науковців питанням загального політичного впливу інформаційно- комунікаційних технологій на політичну діяльність держави присвячені роботи Л. Губерського, М. Рижкова, А. Шинкарука.

Проблеми становлення та розвитку освітньої дипломатії є предметом наукових зацікавлень української дослідниці О. М. Тищенко-Тишковець. У науковій розвідці «Практичні й теоретичні передумови виникнення публічної дипломатії як форми «м'якої сили» у системі зовнішньої політики держави» дослідниця говорить про історичний та термінологічні аспекти публічної та м'якої дипломатії [1]. Задля з'ясування особливостей впливу на світову спільноту політики зовнішньополітичного відомства Сполучених Штатів Америки залучено статтю О. М. Тищенко-Тишковець «Трансформація публічної дипломатії Сполучених Штатів Америки: від легітимізації «жорсткої сили» до побудови діалогу зі світом» [2].

Мета статті - проаналізувати особливості діяльності освітньої дипломатії США в умовах інформаційного суспільства.

Об'єкт дослідження - освітні онлайн-платформи MOOC: Coursera, Coursera Blog, MIT Courseware, edX та Udacity.

Методи дослідження. Дослідження масових відкритих онлайн- платформ виконане із застосуванням методів загальнонаукового пізнання, зокрема спостереження й порівняння. Використаний компаративний метод для з'ясування комунікаційних аспектів та інструментів просування.

Результати і обговорення

М'яка сила або м'яка дипломатія (soft power) - сукупність засобів та методів, які держава використовує задля власної популяризації та встановлення міждержавних зв'язків. Застосування м'якої влади передбачає поширення культурних цінностей та особливостей національної культури без використання зброї. Державна політика США має на меті формування позитивного іміджу держави на міжнародній арені.

М'яка дипломатія складається із трьох основних компонентів: публічної дипломатії, електронної дипломатії та освітньої. Зокрема публічна дипломатія залучає програми навчально-культурного обміну для співпраці та сприяє налагодженню міжкультурних зв'язків з молоддю у різних країнах світу. Основною метою державної дипломатії США є поширення особливостей національної культури, традицій та влив на громадськість. Сьогодні в епоху технологічного розвитку широкої популярності набула цифрова або диджитал дипломасі (digital diplomacy).

Класичне визначення публічної дипломатії охоплює «програми, фінансовані урядом, спрямовані на інформування та здійснення впливу на громадську думку в інших країнах» [3].

У 2009 р. Бюро з освітніх та культурних програм продовжує успішно реалізовувати програми та проекти у сфері культурної дипломатії. Нині Бюро складається з декількох відділів, що відповідають за окремі напрями діяльності - відділ з питань академічних обмінів (питання міжнародної освіти та досліджень), відділ англомовних програм (розробка та впровадження програм для вивчення англійської мови іноземцями), відділ глобальних освітніх програм (питання обмінів викладачами, студентами та фахівцями), відділ обміну громадянами (професійні, молодіжні, культурні та спортивні обміни) тощо [4].

Сьогодні Бюро з освітніх та культурних програм США для поширення знань про масові онлайн-платформи створили «Кемпінг MOOC». Ця система сприяє обговоренню та поширенню інформації про основних постачальників онлайн-курсів: Coursera, edX та Udacity, Open CourseWare. Кемпінги розміщені в посольствах США, консульствах, американських будинках по всьому світу. Кемпінги очолюють співробітники посольства США та випускники, які раніше брали участь у програмах обміну за підтримки Державного департаменту США [5].

Державний департамент прагне виявляти нові моделі дистанційного навчання, які пропонують широкі можливості для навчання, підтримують прагнення молодих людей у всьому світі та формують такі навички та знання, які можуть бути використані для успішної реалізації життєвої мети. MOOC Camps пропонують студентам випробувати досвід американської вищої освіти у власному житті. Учасники програми також зможуть дізнатися більше про можливості навчання в Сполучених Штатах за допомогою Education USA, потужної мережі консультаційних центрів у всьому світі, які підтримує Державний департамент. Участь у програмі є безкоштовною та відкритою для публіки [6].

МOOC - Масовий відкритий онлайн-курс (від англ. Massive open online courses) - освітній курс, який працює за технологією електронного навчання і має відкритий доступ для учасників з усього світу. MOOC є однією із форм дистанційного навчання. Вищезгаданий масовий курс не тільки забезпечує студентів необхідними матеріалами для навчання, а саме: підручниками, статтями з газет і журналів, відеозаписами та підкастами (podcasts), але й надає можливість долучитися до інтерактивних форумів, які своєю чергою є необхідною підтримкою для студентів та асистентів даного курсу. Запуск платформи відбувся у 2006 році, а пік популярності припав на 2012 рік [7].

У сфері освітньої і цифрової дипломатії активно функціонують відкриті онлайн- курси, вони працюють за технологією електронного навчання і мають відкритий доступ для учасників з усього світу. Серед проектів Державного департаменту США варто виокремити такі: MOOC, Coursera, Corseware, Coursera Blog, edX, Udacity.

Вищезгадані масові курси не тільки забезпечують студентів необхідними матеріалами для навчання, але і надають можливість долучитися до інтерактивних форумів. Зокрема Coursera на сьогодні пропонує сто одинадцять тренінгів, які характеризуються різним рівнем складності та тривалістю проходження. Найбільше представлені курси з таких дисциплін: біологія, економіка, медицина, математика, соціальні науки, дизайн та фізика. Зручність полягає в тому, що опрацьовувати відеоматеріали та брати участь в обговореннях ви можете у зручний для вас час.

Звичайно онлайн-студентство має свої переваги й недоліки. Передусім варто звернути увагу на умови проходження курсів, адже вони мають відмінності між собою. Проект Udacity пропонує лекції з комп'ютерних наук. Вимоги до студентів - менші: відсутні точний розклад та дедлайни, також варто відзначити, що документ, який засвідчує успішне проходження тренінгу, передбачає позитивні результати тестування та іспиту. Незважаючи на те, що сертифікати від Coursera, edX, Udacity не є офіційними академічними документами, усе ж сертифікат є відмітною рисою вашого резюме. Варто також зауважити, що зокрема платформа Udacity надає унікальну можливість своїм найкращим «випускникам» працевлаштування, адже співпрацює з численними міжнародними холдингами та компаніями.

Висновки

Вищезазначене дає підстави виснувати, що сутність освітньої дипломатії США полягає у виваженій і послідовній стратегії присутності в Інтернеті та засобах її реалізації. Підтвердженням цьому можуть слугувати онлайн-платформи та проекти Державного департаменту США, які стоять на засадах поширення безкоштовної дистанційної освіти для усього світу. Діяльність на цьому просторі потребує системного характеру, уміння репрезентувати інформаційне повідомлення, що здатне привернути увагу цільової аудиторії, сприяти продовженню спілкування. Освітня дипломатія невдовзі може радикально трансформувати традиційну систему навчання, оскільки в умовах інформаційного суспільства - це тенденція, яка поширюється з надзвичайною швидкістю. Розглянуті особливості формування та практична діяльність у сфері публічної дипломатії зовнішньополітичного відомства Бюро з питань освіти та культури США можуть бути корисними для української дипломатичної служби.

References

дипломатія сша освітній

1. Tyshchenko-Tyshkovets, A.N. (2010), Practical and theoretical prerequisites of emergence of public diplomacy as forms of "soft power" in the system of foreign policy of the states, Abstract of the PhD diss. (intern. relat.), Taras Shevchenko National University of Kyiv, pp.107-113.

2. Tyshchenko-Tyshkovets, A.N. (2009), "Transformation of public diplomacy of the United States of America from legitimization of "the rigid force" to creation of dialogue with the world", Visnyk Kyivskoho politekhnichnoho Instytutu [Bulletin of the Kiev Polytechnic Institute], no. 4, pp. 28-32.

3. Zhanga, J. (2009), "Toward a model of NGO media diplomacy in the Internet age: Case study of

Washington Profile", available at: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0363811108001276

4. The Bureau of Educational and Cultural Affairs (2018), "About MOOC Camp», available at: http://eca.state.gov/about-bureau-0/organizational-structure (accessed 05 May 2018).

5. Cummings, M. (2008), "Cultural Diplomacy and the United States Government", available at:

https://www.americansforthearts.org/by-program/reports-and-data/legislation policy/naappd/cultural-diplomacy-and-the-united-states-government-a-survey (accessed 24 March 2018).

6. Class Central (2018), "How has the MOOC space grown this year", available at: https://www.dass- central.com/report/mooc-stats-2017/ (accessed 01 May 2018).

7.Science Direct (2018), "Higher education and the digital revolution: About MOOCs, SPOCs, social media, and the Cookie Monster", available at: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S000768131630009X (accessed 8 May 2018).

Размещено на Allbest.ru