Курдська проблема в міжнародних відносинах на Близькому Сході

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРДСЬКА ПРОБЛЕМА В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ

Заставний Андрій Романович Магістрант

Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка

Анотація

курдський міжнародний відносини регіон

У статті описано історичні аспекти проживання курдів та особливості становлення курдського регіону. Значну увагу приділено курдській проблемі як гуманітарної катастрофи планетарного масштабу. Розглянуто питання курдської проблематики в структурі сучасних міжнародних відносин у регіоні, а саме: турецько-іракських взаєминах; війні в Сирії та іранських етнонаціональних проблемах. На базі проведеного наукового дослідження сформовано сценаріїв вирішення курдського питання.

Ключові слова: міжнародні відносини, курдська проблема, Близький Схід, історичний розвиток, регіональні конфлікти, міжнародне право.

Annotation

Zastavnyi A.R.

KURDISH PROBLEM IN INTERNATIONAL RELATIONS IN THE MIDDLE EAST

The article describes the historical aspects of the Kurdish habitat and the peculiarities of the establishment of the Kurdish region. Much attention has been paid to the Kurdish issue as a humanitarian disaster on a planetary scale. The issues of Kurdish issues in the structure of contemporary international relations in the region are discussed, namely: Turkish-Iraqi relations; the war in Syria and Iranian ethno-national problems. Based on the scientific research, scenarios for solving the Kurdish issue have been formed.

Key words: international relations, the Kurdish problem, the Middle East, historical development, regional conflicts, international law.

Постановки проблеми

Однією з особливостей розвитку сучасних міжнародних відносин є зміна характеру загроз у сфері безпеки, а саме зміщення загальних загроз і викликів із глобального на регіональний і субрегіональний рівні. В цьому контексті збереження міжнародної стабільності й формування в пост-біполярний період нової моделі міжнародних відносин на глобальному рівні, в значній мірі залежить від створення ефективної системи безпеки. Сучасний Близький Схід завжди був ареною суперництва великих країн і, в результаті, став однією з найгарячіших точок світу. Особливо нестабільною є територія, населена курдами, де склався цілий комплекс гострих проблем - геополітичних, національних, економічних, соціальних. Без вирішення курдської проблеми важко уявити залагодження конфліктів на Близькому Сході та Закавказзі.

Враховуючи сучасні аспекти дифузії гібридних війн регіонального характеру в українському та світовому просторі, сьогодні важливими постають питання збереження цілісності держави, забезпечення миру в суспільстві, врахування соціо-культурних намірів представників національних меншин, а також докладання масштабних зусиль щодо врегулювання збройних конфліктів у світі. Саме наукові дослідження історичних і сучасних тенденцій розгортання та врегулювання курдської проблеми в міжнародних відносинах на близькому сході спроможні сформулювати нові погляди на розв'язання збройних конфліктних ситуацій в окремих регіонах світу.

Аналіз наукових досліджень

Питання значення та ролі близькосхідного регіону в міжнародних відносинах висвітлюються в роботах західних, рідше російських та українських вчених, політичних діячів та аналітиків. Дана проблема була розглянута у дослідженнях таких американських авторів, як Д. Йоффе, З. Бжезінський, Д. Снайдер, С. Коен, Дж. Егнью, Д. Ейкельман. Аналізу проблем безпеки в регіоні присвячені роботи таких західноєвропейських науковців, як К. Спенсер, М. Фішер, Р. Олівер. Ґрунтовні дослідження з аналізу етнічних конфліктів на Близькому Сході належать арабським вченим - Б. Саїду, А. Ахмеду, Х. Донану, А. Біаду. Серед російських та українських наукових праць із загальної проблематики безпеки і конфліктів у даному регіоні слід відмітити роботи Ю. Набієва, А. Малашенка, А. Кіслова, Т. Мануїльської, О. Гончаренка, Б. Яценка.

Однак в умовах глобалізації сформувалася нова система міжнародних відносин. Курдське питання знову набуло гострої актуальності. Зміна міжнародної системи, що переходить етап у світовій політиці була обумовлена утворенням Курдської напівнезалежної автономії в Іраку. Курдське питання стало ефективним регулятивним центром міжнародних відносин свого регіону, які продовжують залишатися системою децентралізованою і часом стихійною. Все це зумовлює актуальність і практичну значимість даного дослідження.

Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретичних та практичних аспектів курдської проблеми в системі міжнародних відносин на Близькому Сході.

Виклад основного матеріалу

Курди - один із найдавніших народів Близького Сходу, з 2500-літньою історією. Курдистан - регіон компактного проживання курдів на південному- заході азійського материка - був розділений між чотирма країнами Близького й Середнього Сходу (Туреччиною, Іраком, Іраном та Сирією) [1].

Курди - основне й притому автохтонне населення сучасного Курдистану, один з якнайдавніших народів Передньої (Західної) Азії. Хоча, як стверджує знаний дослідник курдознавства В. Нікітін, «якщо хочуть знати країну, що населена курдами, то не можна мотивуватися лише назвою Курдистан, терміна умовного, що змінюється з часом та простором, а тому необхідно шукати інший термін» [2, с. 14]. Більш доречним уважається використання терміну «курдський регіон» [3, с. 53].

Один із перших поділів курдського регіону відбувся у 1555 р. по лінії турецько- іранського кордону, яка з тих пір стала лінією війни [4, с. 25]. Провідні країни світу (Росія, США, Англія, Франція) мали власні інтереси в районі проживання курдів. Під приводом допомоги курдським повстанцям вони мали на меті захопити регіони, багаті на поклади корисних копалин, зокрема нафти (Мосульський район, Кіркук). Таким чином, наявність нафти відіграла велику роль у політиці західних держав. Впродовж не одного століття будь-які прояви курдського національно-визвольного руху мали стихійний характер, була відсутня єдина ідея та стратегія боротьби. Курдський народ втратив свій шанс на отримання автономії під час Паризької мирної конференції, де курдська інтелігенція не змогла чітко сформулювати свої вимоги, щодо подальшої долі Курдистану. До кінця 20-х рр. ХХ ст. Курдистан був вже остаточно поділений між Туреччиною, Іраком, Іраном та Сирією.

Міжнародного значення курдське національне питання набуло більше аніж 100 років тому і впродовж всього цього періоду воно постійно присутнє у відносинах країн Близького Сходу та політиці західних країн. З міжнародно-правової точки зору суть курдського питання полягає у відмові правлячих кіл держав, що поділили між собою Курдистан, надати курдському народу можливість реалізації прав на самовизначення, а замість цього, час від часу здійснюється політика геноциду та дискримінації. Курди ніколи не мали своєї власної національної держави. За ними ніколи не визнавалися будь-які національні права в країнах, до складу яких на різних етапах історії входила територія етнічного Курдистану [4, с. 24-25]. Найтрагічнішім є те, що багатомільйонний народ не має власної держави: близько 20 млн. - в Туреччині, 6-8 млн. - в Іраку, 3-5 млн. - в Ірані, приблизно 1 млн. - в Сирії, останні - в країнах Закавказзя, Середньої Азії та Європі. Наприклад, курди - найбільша етнічна група в Сирії, яка складає 10 % загального населення. Вони страждають від дискримінації, адже близько 300 тис. не мають громадянства [5, с. 19], хоча проживають на території Сирії все життя. Їх називають «іноземцями», «некорінним населенням», вони не мають елементарних прав на вищу освіту, проходження служби в державних органах та армії, а головне не мають виборчого права [6].

Курдська проблема на початку третього тисячоліття набуває характеру найбільшої гуманітарної катастрофи планетарного масштабу. Мова йде про утиски та дискримінацію, що ведуть до знищення одного з якнайдавніших етносів, носіїв вагомої культурної спадщини. Вирішення цієї проблеми дає широке поле діяльності для численних правозахисник організацій. Як відомо, право будь-якого народу - вільно здійснювати свій економічний, соціальний, культурний і політичний розвиток, що декларується резолюціями ООН.

Говорячи про стан і перспективи курдської проблеми в контексті сучасної геополітичної ситуації, необхідно відзначити зацікавленість більшості політичних сил світу в скорішому її розв'язанні. Це пов'язано як з проектами створення мережі транс-каспійських нафтопроводів, так і з побоюваннями з приводу подальшої долі великого району нестабільності, розташованого в безпосередній близькості від Середземномор'я і Персидської затоки - нового позаєвропейського ядра консолідації. Для вирішення курдської проблеми повинен бути задіяний потенціал світової спільноти. Можливим варіантом є скликання мирної конференції за участю представників Курдистану, Туреччини, Ірану, Іраку і Сирії, із запрошенням як спостерігачі офіційних представників ЄС і США.

Курдська проблема належить до числа найскладніших міжнародних проблем, які мають національний, регіональний та міжнародний характер, рішення якого не може бути забезпечене в рамках однієї держави. На сучасному етапі суть курдського питання зводиться до протиріччя між високим рівнем самоусвідомлення курдського народу та небажанням правлячих кіл країн визнати за ними це право. Чи не найголовнішим фактором того, щоб не утворився незалежний Курдистан, є його природні ресурси. Особливу цінність мають нафтові поля у Кіркуку (Іракський Курдистан), не стільки за об'ємами знайдених запасів, скільки за виключною продуктивністю свердловин та географічним розташуванням родовищ, що забезпечують дешевизну та зручність видобутку і транспортування сирої нафти в Туреччину та порти Середземного моря. Значні нафтові родовища експлуатуються в інших районах Іракського (Мосул та Хенекін), Іранського (Керманшах), Сирійського та Турецького (в трикутнику Герзан - Гермік - Раман) Курдистану. Надра Курдистану багаті й іншою мінеральною сировиною. У його турецькій частині розробляються родовища хромової руди, що мають світове значення, а також мідною і залізною рудами. У іракській частині недавно відкриті багаті родовища уранових руд. Гідросистема Курдистану, представлена Тигром, Євфратом та іншими численними гірськими річками, містить не лише величезний енергетичний потенціал (тільки у його турецькій частині до 90 млрд. кіловат/год), але і невичерпний резерв гостро дефіцитної на Близькому Сході прісної питної води. Цілком зрозуміло, що жодна з чотирьох країн зосередження курдського етносу не погодиться з незалежністю Курдистану і втратою таких цінних ресурсів [7, с. 99].

Питання курдської проблематики в структурі сучасних міжнародних відносин у регіоні, насамперед турецько-іракських взаєминах, війні в Сирії та іранських етнонаціональних проблемах доцільно розглядати в інтерпретації певних векторів (рис. 1).

Рис. 1 Векторизація об'єктів дослідження курдської проблеми в країнах Близького Сходу

Джерело: побудовано на основі [7]

Іранська модель курдської політики зорієнтована на цілковите знищення збройного опору цього етносу. Саме Іран виступає головним ініціатором створення міжнародного механізму боротьби з курдським тероризмом, за якого територію Курдистану охороняли б армії чотирьох країн, контролюючи будь-які переміщення членів PKK [8, с. 399]. Вважаємо, що, попри традиційний для ісламського керівництва радикалізм, такий варіант не слід відкидати, позаяк у 2012 р. його вже взяла на озброєння Туреччина, погодившись на спільні операції, подібної позиції щодо боротьби з тероризмом дотримується зараз Іракський Курдистан, а в Сирії контроль над курдським регіоном може в будь-який момент перейти до опозиції, яка неодмінно захоче помститися курдам за боротьбу на боці Асада.

Отже, безпосередніми учасниками курдського питання є: Ірак, Іран, Сирія, Туреччина. До непрямих учасникам відносять: США, Росія, Саудівська Аравія, Ісламська держава, ЄС [9].

Таким чином, в даний час курдське питання є складною, багатоаспектною проблемою міжнародного значення.

На подальшу долю рішення Курдського питання впливає ряд факторів, які залежать від сучасних реалій. Для більш повного розуміння основних факторів у розвитку ситуації в даному регіоні звернемося до рисунку 2.

Рис. 2 Фактори, що визначають курдське питання на Близькому Сході

Джерело: побудовано на основі [10, 11]

В результаті аналізу цілей і інтересів учасників розвитку курдського питання, а також основоположних чинників, ми прийшли до виявлення трьох сценаріїв розвитку вирішення курдського питання: погіршення положення курдів, утворення єдиної держави і збереження положення на даному етапі. У таблиці 1 розглянемо ці сценарії.

На підставі аналізів факторів та інтересів всіх акторів впливають на подальший розвиток курдського питання можна зробити висновок, що найближчим часом, найімовірніше, триватиме ситуація, збереження позицій, для якої характерні уповільнений міжконфесійний конфлікт, терористична активність і іноземну військову присутність, при цьому збережеться слабка державна влада, низька боєздатність армії і невисока ефективність поліції.

Таблиця 1

Систематизація сценаріїв вирішення курдського питання

1. Лазарев М.С. Курды и курдский вопрос. URL: http://www.edu-zone.net.

2. Никитин В. Курды: Пер. с фр. М.: Прогресс, 1964. 432 с.

3. Казарев М.С. Курдистан в геополитическом аспекте. Восток. 1998. № 6. С. ЗЗ-62.

4. Блищенко И.П. Ближний Восток и международное право. М.: Наука, 1992. 264 с.

5. Montgomery H. The Kurds in Syria: an existence denied. Book reviews International Affairs. 2006. Vol. 82. Num. 64 (July). - P. В19-В20.

6. Кава Д. Регионально-международный аспект курдской проблемы. Белорусский журнал международного права и международных отношений. 1998. № 4. URL: http://www.elib.org.ua.

7. Сінкевич Є.Г., Попова С.М. Курдська проблема на рубежі ХХ-ХХІ століть. Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. Вип. 4. С. 98101.

8. Борділовська О.А., Кухта В.В. Моделі врегулювання курдської проблеми: досвід чотирьох близькосхідних країн. Гілея: науковий вісник. 2014. Вип. 86. С. 397-403.

9. Вертяев К.В., Жигалина О.М., Иванов С.М. Политические процессы в курдских ареалах стран Западной Азии (Ираке, Турции, Сирии, Иране). М.: Институт востоковедения РАН, 2013. 142 с.

10. Захарченко А.М. Політика США, ЄС і Росії в контексті основних проблем безпеки Близького Сходу та її врахування в політиці України: аналітична доповідь. Одеса: Фенікс, 2011. 56 с.

11. Szakola A. Russia finishes draft for new Syria constitution: report // Now News. May 24, 2016. URL: https://now.mmedia.me/lb/en/NewsReports/567021-russia-finishes-draft-for-new- syria-constitution-report.

12. Stansfield G. The Islamic State, the Kurdistan Region and the Future of Iraq. International Affairs. 2014. №90. С. 1334-1337.

13. Кокайко О. Курдська національно-визвольна боротьба: позиція США та Європейських країн. Міжнародний науковий вісник. 2016. Випуск 2 (13). С. 34-38.

Размещено на Allbest.ru