Міжнародні економічні відносини Мексиканських Сполучених Штатів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Навчально - науковий інститут міжнародних економічних відносин

імені Б. Д. Гаврилишина

Кафедра міжнародних економічних відносин

Комплексне практичне індивідуальне завдання

з міжнародних економічних відносин на тему:

«Міжнародні економічні відносини Мексиканських Сполучених Штатів»

Виконала: студентка ІІ-го курсу групи МЕВМА - 21

Кондрашова Дар'я Олександрівна

Перевірив: Кандидат економічних наук, доцент

Скавронська Ірина Володимирівна

Тернопіль 2020

План

Вступ

1. Міжнародна міграція робочої сили

2. Міжнародне науково-технічне співробітництво

3. Діяльність ТНК

4. Участь в міжнародних організаціях

5. Участь в міжнародній інтеграції

Література

Вступ

Розглянуто тенденції поглиблення світової політичної та економічної інтеграції через участь Мексики у регіональних та глобальних інтеграційних процесах.

Проаналізовано зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні відносини країни у межах Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), інших континентальних та трансконтинентальних торгово-економічних об'єднаннях. Ця латиноамериканська держава уклала регіональні та двосторонні угоди про вільну торгівлю з понад сорока державами світу.

Хоча Мексика і поступається партнерам по блоку НАФТА щодо економічного розвитку, проте її економічний потенціал істотний. Так, ВНД країни в 2013 р склав 1,845 трлн дол., Що па 325 млрд дол, більше ВНД Канади в тому ж році. Однак ВНД Мексики на душу населення значно менше - лише 15 600 дол, (більш ніж в два рази менше аналогічного показника у Канади). Це пояснюється частково тим, що чисельність населення Мексики (120,2 млн осіб.) Істотно (майже на 86 млн чол.) Перевершує аналогічний показник Канади (34,3 млн чол.). мексика інтеграція світовий торгівля

Чисельність зайнятих в Мексиці становить 51,4 млн чол. Тут відносно невисокий рівень безробіття - близько 4,9%, інфляція не перевищує 4%. Країна активно бере участь в міжнародній торгівлі з об'ємом експорту приблизно 370,9 млрд дол., А імпорту - 370,7 млрд дол, (в цінах ФОБ). Золотовалютні резерви країни в 2013 р склали 167 млрд дол. Станом на кінець 2013 року в країні накопичено 435 млрд дол, прямих іноземних інвестицій (ПІІ) і одночасно 400,9 млрд дол, мексиканських ПІІ накопичено за кордоном. Досягнення соціально-економічного розвитку та зростання Мексики за останній десяток років пов'язані перш за все з се зовнішньоекономічною діяльністю в рамках регіональної економічної системи НАФТА.

1. Міжнародна міграція робочої сили

Міжнародна міграція стала проблемою глобального масштабу, що займає важливе місце у всесвітній порядку денному. За оцінками ООН, число міжнародних мігрантів досягло до 2013 року майже 232 млн осіб проти 154 млн у 1990 році, збільшившись на 50%. Велика частина міжнародних мігрантів проживає в більш розвинених країнах світу, а відбувається з країн, що розвиваються. Разом з тим міграційні потоки стають все більш різноманітними. В останні десятиліття багато країн Східної і Південно-Східної Азії, Південної Америки і Західної Африки, що відрізняються швидким зростанням економіки, стали значними центрами тяжіння міграції.

Еміграція з Мексики почала несміливо близько століття тому, але спостерігалося значне збільшення з 1960 - х років. Еміграція явище, в разі Мексики різноманітно і різноманітно по всій країні. Це пов'язано з економічною ситуацією, яка застосовується в основному для бідних людей, які шукають більш широкі можливості працевлаштування в інших країнах. Понад 11% корінного населення Мексики живе за кордоном, що робить її країною з найбільшою кількістю емігрантів у світі. 98% всіх мексиканських емігрантів проживає в Сполучених Штатах, які є більш ніж 12 мільйонів (зареєстрованих і незареєстрованих) мігрантів. Оцінки за кількістю мексиканських емігрантів з числа корінного населення в межах США від 50% до 90% від усього емігрантського населення. Там немає офіційних номера на суму корінних мексиканських мігрантів, так як американські Перепису не покривають їх конкретне етнічне походження. В останніх доповідях Дослідницького центру Pew (лютий 2012 року) показують, що в даний час міграційний приплив з Мексики в США трохи нижче чистого нуля, так як все більше мексиканців залишити проблеми економіки США є, в цілому, трохи стабільність Мексиканський песо обмінний курс по порівняно до долара США. З - за цього, багато мексиканців вирішили покинути свою рідну країну і шукати кращі економічні можливості в Сполучених Штатах, і відправляти долари до своїх родин в Мексиці. Для деяких, це лише тимчасове перебування в Америці під час роботи. Проте, багато інших вважають за краще постійно проживати в США з їх сім'ями.

Крім Сполучених Штатів, мексиканські іммігранти оселилися в Канаді, Іспанії, Німеччини, Італії, в Великобританії, Франції, Японії та інших країнах. Великий мексиканський іммігрант населення існує також в країнах Центральної і Південної Америки, як Гватемала, Коста - Ріка, Куба, Бразилія, Колумбія і Чилі. Мексиканські менонітів оселилися в Болівії, Аргентині та Парагваї. Там були випадки мексиканців, які працюють і проживають в Україні і Саудівській Аравії, де вони працюють в якості будівельного і нафтового праці підрядників. Під «алії» або імміграції євреїв діаспори в Ізраїль, невизначене число мексиканських євреїв емігрували в Ізраїль. В останні роки мексиканські ділові та технічні фахівці осіли в африканських країнах, як Кенія, Нігерія і Південна Африка.

Канада має програму, яка наймає мексиканських сільськогосподарських працівників на тимчасовій основі. Багато країн дозволяють мексиканці можливості в таких областях, як дослідження науки, вчитися в коледжах і університетах, а також через інші культурні обміни. Масовий відхід художників, учених, акторів і багато іншого призвело до мексиканської витоку мізків. Проте, в останні роки, показали сплеск імміграції в Мексику.

Станом на 2017 рік, за оцінками Організації Об'єднаних Націй займає Мексика, як країна з другою за величиною цілому емігрантів у світі. Протягом останніх кількох років, міграційні моделі між Мексикою та Сполученими Штатами змінилися. Звіт 2012 з Pew Research Center, показало, що вперше за 60 років, тенденція міграції скасувала, так як все більше мексиканців покинули США, ніж увійшли в нього.

Причини для розвороту тренда

Кілька важливих факторів, здається, внести свій внесок в загальне почуття серед мексиканських мігрантів і потенційних мігрантів, що там менше прибутку і більше небезпеки мігрувати в США, в результаті чого багато хто з них вирішили, що краще залишити США і залишитися в Мексиці:

· Зниження народжуваності в Мексиці в результаті пропорційно менше молодих людей, і, отже, меншу міграцію в США

· 2008-2012 економічна криза 2008 року призвела до зниження можливостей роботи в США, а це означає, що багато мігрантів, які приїхали в США на роботу не може знайти. Доступ до соціального забезпечення, охорони здоров'я та освіти в США також став більш важким.

· Економічна ситуація в Мексиці стала краще, забезпечуючи кращий доступ до медичних, освіти і робочих місць. Це знижує стимул для мексиканців покинути країну.

· З 2010 року законодавство США розмістило строгий контроль за нелегальною імміграцією: кілька американських штатів ввели кримінальну відповідальність за нелегальну імміграцію. Депортації під адміністрації Обами (2009-2017) досягли рекордного числа.

· Протягом останніх кількох років, насильство, пов'язані з наркокартелями і організованою злочинністю був на підйомі в Північній Мексиці, що робить маршрути для проходження прикордонного більш небезпечним.

2. Міжнародне науково-технічне співробітництво

В рамках глобального угоди 1997 року між Мексикою та державами-членами ЄС ці два регіони були направлені на зміцнення співпраці в області науки і техніки. У 2004 році було підписано і підписано угоду про науково-технічне співробітництво для заохочення і полегшення спільної діяльності.

Одним з перших заходів, вжитих відповідно до цієї угоди, було Бюро з науково-технічного співробітництва між ЄС та Мексикою, яке було націлене на те, щоб в повній мірі використовувати існуючі програми ЄС в галузі науки і техніки. У той же час він підкреслив проблеми і труднощі в здійсненні такого співробітництва.

Проект «Бюро зі співробітництва між ЄС та Мексикою в галузі науки і техніки II крок» (Uemexcyt II) був спрямований на вирішення цих проблем і надання підтримки партнерства між Європою і Мексикою. З цією метою діяльність проекту була зосереджена на зміцненні діалогу між основними зацікавленими сторонами в двох регіонах.

Цілі Uemexcyt II також включали підвищення обізнаності про останню можливості співпраці в рамках Сьомої рамкової програми (FP7). Це було призначене для поліпшення участі мексиканських дослідників в проектах, що фінансуються FP7, і консолідації контактів мексиканських FP7. Одним з найбільш актуальних дій по зміцненню співпраці стала «Партнерська ініціатива» KBBE з біорізноманіття, опублікована в липні 2012 року. Партнери організували місію по встановленню фактів за сприяння та участі експертів з Бельгії, Чилі, Коста-Ріки, Франції, Мексики, Іспанії. і Великобританія.

Подальші засоби сприяння співробітництву між Європою і Мексикою включали тематичний список розсилки для визначення інтересів дослідників серед майбутніх співробітників. Реалізація схеми грантів на поїздки також була розроблена для підтримки мобільності дослідників і розвитку конкурентоспроможних консорціумів, які могли б подавати заявки на проекти FP7.

Очікується, що проект Uemexcyt II вплине на область досліджень і технологій в Мексиці за допомогою розвитку міжнародних мереж. Ці мережі забезпечать розширення співпраці, знань і участі в проектах, що фінансуються FP7. Це також відкриє нові можливості для отримання фінансування ЄС в рамках програми Horizon 2020

3. Діяльність ТНК

Макіладора - промислове підприємство складально-конвеєрного характеру з явними ознаками міжнародного поділу праці. Як правило, засновниками і головними керуючими макіладори є глави великих іноземних корпорацій - в першу чергу США, які переносять збірку товарів в країни, що розвиваються з дешевою робочою силою. Найбільш часто термін використовується для опису американських складальних підприємств в Мексиці, розташованих, як правило, в безпосередній близькості від американо-мексиканського кордону.

Підстава макіладор в Мексиці

Перші макіладори були відкриті в Мексиці американськими компаніями ще в 1960-х рр, а до середини 1980-х ця галузь виробництва стала другою за вкладом в мексиканський ВВП після продажу нафти. З 1973 року макіладори забезпечували до 50% мексиканського експорту.

Значні якісні зрушення, що спостерігаються в мексиканських вільних зонах на рубежі 90-х років, дозволяють з більшим ступенем імовірності оцінити перспективність цього варіанту залучення зарубіжних інвестицій.

Вибір проблематики експортно-виробничих зон має і самостійне наукове значення. По-перше, складність феномена транснаціоналізації і завдання ретельного емпіричної перевірки теоретичних концепцій диктують необхідність проведення досліджень не тільки на рівні економіки всієї країни, а й окремих секторів її господарства. По-друге, дослідження експортно-виробничих зон дозволяє розкрити одне з магістральних напрямків процесу транснаціоналізації мексиканської економіки в 80-х роках. В умовах глибокої економічної кризи і різкого загострення проблеми зовнішньої заборгованості країни, ТНК в Мексиці віддавали перевагу розвитку виробничих потужностей в рамках вертикальних структур, в яких значну роль грали підприємства режиму експортно-виробничої зони - так звані "макиладорас". По-третє, Мексика в 80-і роки стала однією з небагатьох країн, де розвиток підприємств даного типу було піднято до рівня національних пріоритетів.

Про ступінь поширення цих анклавних форм можна судити по тих даних, що в середині 80-х років питома вага сектора "макиладорас" у всьому експорті підприємств за участю іноземного капіталу, що діяли на території країни, становив майже 60%, а за чисельністю персоналу - близько 30%. В кінці десятиліття в експортно-виробничі зони прямувало близько 70% прямих зарубіжних інвестицій в економіку Мексики.

Виходячи з вищесказаного, предметом дослідження була обрана діяльність транснаціональних корпорацій в експортно-виробничих зонах Мексики. Основна мета робити полягала в аналізі функціонування підприємств особливого режиму з точки зору реалізації економічних інтересів Мексики, ТНК і країн їхнього базування та оцінці перспектив розвитку сектора "макиладорас".

4. Участь в Міжнародних Організаціях

Мексика є членом ООН (з 1945 року) і ряду її спеціалізованих організацій (ЮНЕСКО, ЮНІДО, ВООЗ, ФАО, МОП, ІКАО, МСЕ, ВПС, ВОІВ, ВМО, МАГАТЕ, МБРР, МФК, МВФ, МАР і ін.). Мексика - член СОТ (з 1995 року), Інтерполу, АТЕС, НАФТА, ОЕСР (з 1994 року; Мексика - перша латиноамериканська країна, що стала членом цієї організації), ОАД, Група Ріо, Опана, МАБР, ЛАМ, ЛАЕС, Карибського банку розвитку і ін. міжнародних організацій. Має статус спостерігача в МЕРКОСУР, КАРИКОМ, УНАСУР, ЦАІС, Андському співтоваристві, Русі неприєднання.

Найважливішими економічними і політичними партнерами для Мексики є США і Канада, чому сприяє членство країни в НАФТА. Значна частка мексиканського експорту (до 80%) припадає на США.

Важливу роль Мексика грає в діяльності таких організацій континентального і трансконтинентального партнерства, як ЛАМ, ОАД, Група Ріо, ібероамериканського форуми та ін.

Для Мексики важливим напрямком є ??налагодження економічного та політичного співробітництва з країнами Європи та Азії. Мексиканський уряд уклало 12 договорів про вільну торгівлю з 40 країнами, включаючи Японію і ЄС. З європейських країн найважливішими торговельними партнерами є Німеччина, Іспанія, Франція, Швейцарія, Великобританія, Італія. Відзначається різке зростання товарообігу Мексики з КНР.

Мексика прагне брати участь у вирішенні проблем світової політики. Як зазначає МЗС РФ, мексиканська дипломатія просуває ініціативи з найширшого спектру міжнародних питань - від комплексної реформи системи ООН і реагування на нові загрози і виклики, сприяння сталому розвитку до проблем роззброєння та прав людини. Мексиканський уряд надає гуманітарну допомогу Гаїті. Разом з французькими фахівцями мексиканці розробили програму підготовки та навчання там поліцейських сил. Уряд Мексики вважає за необхідне об'єднати зусилля США, ЄС і латиноамериканських держав для стабілізації ситуації на Гаїті.

5. Участь у міжнародній інтеграції

Актуальність розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції визначається сучасними умовами розвитку світової економіки. Міжнародна економічна інтеграція надає переваги країнам, оскільки відбувається раціоналізація її можливостей прискореного зростання. Актуальна ця проблема і тому, що міжнародна економічна інтеграція дозволяє підприємствам заощаджувати на виробництві, а також здобувати нові конкурентні переваги. З 70-х років почали активно народжуватися ТНК, які сприяли розвитку міжнародної інтеграції, що в свою чергу призводило до збільшення обсягів експорту, імпорту та збільшенню суспільного продукту. Саме міжнародна економічна інтеграція сприяє кращому економічному розвитку країн з різними можливостями. Компанії у пошуках більшого прибутку направляють прямі іноземні інвестиції по всьому світу.

Чинники й передумови інтеграційних процесів в рамках NAFTA.

Зміна політичної і економічної ситуації в світі в кінці 80-х років, активізація інтеграційних процесів в Європі і Азіатсько-тихоокеанському регіоні, зростаюча конкуренція з боку Японії, соціально-політичні реформи в країнах Латинської Америки знову підняли питання про економічну взаємозалежність США, Канади і Мексики, про необхідність "повернення" американського бізнесу в Західну півкулю і зрештою про створення Північно-американської зони вільної торгівлі. Для Мексики НАФТА була необхідна для успішного виконання економічних реформ, модернізації економіки. У минулому Мексика була країною, залежною від експорту нафти, сьогодні вона є чистим експортером промислових товарів, що забезпечує стійке економічне зростання. У ході переговорів Мексика домоглася забезпечення надійного доступу на найбільший у світі ринок (з перспективою витіснення звідти "азіатських тигрів"), збільшення потоку інвестицій, включаючи повернення мексиканських капіталовкладень, а також зниження рівня захисту ринку США.

Участь Канади в переговорах надавала для Мексики можливість відкриття нового експортного ринку і джерела інвестицій. Крім того, створення зони вільної торгівлі може забезпечити більш надійний інвестиційний клімат в Мексиці, а значить, залучить капітали і з третіх країн

Мета створення NAFTA та договірні умови Учасники НАФТА проголосили своєю головною метою створення не спільного ринку західноєвропейського зразка, а зони вільної торгівлі, яка дала б можливість кожній країні-інтегранту без перешкод і обмежень розвивати економічні відносини з іншими державами та регіонами. Мова йде не про погодження торгово-економічної політики кожного з членів НАФТА з наднаціональними структурами. Більше того, створення подібних структур не планується. Виходячи з угоди про Північноамериканську зону вільної торгівлі, намічено: поетапне, протягом 15 років, скасування митних тарифів, а також нетарифних обмежень у взаємній торгівлі; забезпечення високого рівня захисту інтелектуальної власності; розробка спільної програми боротьби із забрудненням довкілля. Перелічені напрями діяльності розширюють традиційні уявлення про початковий етап інтеграційного процесу в "класичному" його визначенні. Угода дає можливість практичного розв'язання важливих питань не лише торгівлі, а й усього взаємного співробітництва, зокрема:

-- у митній сфері: згідно з угодою країниінтегранти зробили суттєвий крок до скасування митних обмежень -- США на 84 % і Канада на 79 % мексиканського експорту (за винятком нафтопродуктів); Мексика ліквідувала митні обмеження на 43 % товарів із США і на 41 % товарів із Канади. Через 15 років такі обмеження будуть узагалі ліквідовані;

-- в інвестиційній сфері: запроваджений інвестиційний механізм не передбачає будь-яких обмежень у діяльності іноземних інвесторів; при цьому гарантуються конвертованість національної валюти і можливість вільного переказу коштів за кордон;

-- у виробничій сфері: угодою передбачено створення режиму найбільшого сприяння місцевим фірмам; зі сфери дії угоди вилучені галузі, які відповідно до Конституції перебувають у виключній компетенції держави;

-- у невиробничій сфері: запроваджено режим найбільшого сприяння у взаємовідносинах між державамиінтегрантами;

-- у фінансовій сфері: вся система розрахунків залишається під контролем держав; під дію угоди про НАФТА не підпадають політика грошового обігу та обміну валют, а також діяльність із соціального страхування та капітального будівництва.

Список використаних джерел

1. Бабець І. Г. Проблеми інституційного забезпечення міжнародного науково-технічного співробітництва регіонів / І. Г. Бабець // Науково-технічна інформація. 2010. № 3. С. 8-13.

2. Кулішов В. В. Дослідження сучасної світової глобалізації в економічних процесах / В. В. Кулішов // Вища школа. 2011. № 9. С. 92-100.

3. Чепеленко А. М. міжнародна міграція в умовах глобалізації: закономірність і тренди. Науковий вісник Мукачівського державного університету, 2015

4. Дунська А. Р. Пащенко М. С. Аналіз сучасного стану розвитку транснаціональних корпорацій та характер їх функціонування.

5. Офіційний сайт Світової організації торгівлі [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.wto.org.

6. Офіційний сайт НАФТА [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://www.naftanow.org/.

7. Петухова В.О. Особливості інтеграційних процесів між державами, що мають різні моделі економічного розвитку (на прикладі інтеграційного об'єднання НАФТА / В. О. Петухова // Ефективна економіка. ? 2014. ? №9 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3360.

8. Джалілов О. О. Основні сучасні тенденції світової інтеграції / О. О. Джалілов // Економіка. 2014

9. Ковальчук В. М. Світова економіка: навч. посіб. / В. М. Ковальчук. К.: ЦУЛ, 2014. 632 с

10. Костюнина Г. М. Североамериканская интеграция: 20 лет спустя / Г. М. Костюнина // Вестник МГИМО Университета. 2015. № 2 (41). С. 231-239.

Размещено на Allbest.ru