Результати та перспективи модернізації НАФТА в контексті політики Д. Трампа
Скорочення дефіциту країни у торгівлі товарами - мета зовнішньоекономічної політики президента Сполучених Штатів Америки Д. Трампа. Конкуренція з Європейським Союзом як причина виникнення питання економічної інтеграції північноамериканських країн.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.07.2020 |
| Размер файла | 784,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі (НАФТА) була найбільш інноваційною угодою про ЗВТ свого часу, адже містила інноваційні положення з регулювання прав інтелектуальної власності, іноземних інвестицій, торгівлі послугами та ін. Однак за 25 років із моменту підписання угоди в міжнародному господарстві з'явилися якісно нові процеси та тенденції, які потребують регулювання в рамках модернізованої угоди. Вступивши на посаду президента США, Дональд Трамп негайно заявив про намір переглянути умови НАФТА та укласти новий договір, який повною мірою відповідатиме інтересам американського бізнесу. Підписана в листопаді 2018 р. модернізована угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі включає принципово нові положення про регулювання електронної комерції, гармонізацію митних процедур та ін. Наведена стаття має на меті визначити ключові нововведення нової Північноамериканської угоди - USMCA - та оцінити їхній вплив на економіки країн-партнерів. ключові слова: Дональд Трамп, НАФТА, USMCA, зона вільної торгівлі, торговельна політика. Вступ та постановка проблеми. НАФТА - це унікальна за розмірами, складом та ступенем впливу на світове господарство зона вільної торгівлі (ЗВТ), шо діє з 1994 р. між США, Канадою та Мексикою. Перегляд НАФТА та її модернізація знаходяться у центрі нової зовнішньоекономічної політики президента США Д. Трампа, який прагне змінити баланс сил у північноамериканській торгівлі та зменшити торговельний дефіцит США. У контексті агресивної торговельної політики Д. Трампата поточних конфліктів із Китаєм та ЄС доцільно розглянути характерні особливості нової північноамериканської угоди - МСА - та визначити її вплив на економіки країн-учасниць.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтеграційні зв'язки в рамках НАФТА стали предметом дослідження низки вітчизняних дослідників. Зокрема, Н.В. Безруковата Н.В. Джурка дослідили економічні наслідки НАФТА та дали оцінку результатів співпраці північноамериканських країн у рамках оригінальної угоди. Цілі та процес перегляду НАФТА, а також ключові відмінності МСА розглянуто у працях Д.А. Яценко та П.П. Яковлєва. Оцінку економічним наслідкам нової угоди дали експерти МВФ та спеціалісти Комісії США з міжнародної торгівлі.
Тим не менше досі не існує дослідження, яке поєднує у собі огляд передумов та причин перегляду НАФТА, хронологію процесу перегляду, ключові особливості нової північноамериканської угоди та можливі економічні та геополітичні наслідки її ухвалення, отже, проблема не втрачає актуальності.
Метою даної роботи є визначення ключових нововведень нової північноамериканської угоди про ЗВТ - ШМСА - та оцінка їхнього впливу на економіки країн-партнерів.
Результати дослідження.
Питання економічної інтеграції північноамериканських країн набуло особливої актуальності у 1990-х роках в умовах жорсткої конкуренції з Європейським Союзом та активно зростаючими китайськими виробниками. Американські транснаціональні корпорації прагнули політичної підтримки у процесі проникнення на ринок Мексики, яка мала значний потенціал для перетворення на американську виробничу периферію, враховуючи задовільний рівень розвитку інфраструктури, наявність дешевої робочої сили та ємного внутрішнього ринку. Своєю чергою, мексиканський уряд прагнув за участі північних партнерів модернізувати економіку та розв'язати низку соціально-економічних проблем, у тому числі безробіття, бідність, високі рівні злочинності та еміграції. Канадську сторону приваблювала можливість диверсифікувати зовнішньоторговельні потоки, орієнтовані переважно на США, за рахунок розширення існуючого Договору про зону вільної торгівлі між США та Канадою (CUSFTA) та відкриття мексиканського та латиноамериканських ринків.
За умов умотивованості кожної з країн тристоронні переговори були завершені у грудні 1992 р. підписанням угоди про північноамериканську зону вільної торгівлі (НАФТА), який набув чинності з 1 січня 1994 р. НАФТА стала унікальним інтеграційним об'єднанням як за розміром та ступенем впливу на глобальні торговельні відносини, так і за своїм складом: зона вільної торгівлі об'єднала дві розвинуті північні держави із країною з ринком, що формується, - Мексикою (табл. 1).
Угода про північноамериканську зону вільної торгівлі включала інноваційні для свого часу положення щодо захисту прав інтелектуальної власності та інвестицій, торгівлі послугами та продовольчими товарами, процедур вирішення спорів тощо. ці нові для міжнародної практики правила мали значний вплив на формування багатосторонніх торговельних угод у рамках ГАТТ/СОТ та 13 укладених пізніше угод про ЗВТ за участі США. Вони дали змогу країнам НАФТА збільшити обсяги виробництва, зайнятості та інвестицій, сформувати конкурентоспроможні регіональні ланцюги доданої вартості (табл. 2).
У рамках торговельної угоди такого масштабу, як НАФТА, неможлива відсутність конфлікту інтересів та суперечок. За період дії договору між країнами-партнерами виникали спори з приводу торгівлі продовольчими товарами (м'ясна та молочна продукція, овочі та фрукти, цукор), міграції робочої сили, правових аспектів інвестиційної діяльності та ін. Незважаючи на очевидні позитивні ефекти, невідповідність НАФТА сучасним світовим економічним тенденціям у питаннях електронної комерції, прав інтелектуальної власності, екологічного та енергетичного співробітництва свідчить про необхідність модернізації договору (табл. 3).
Хоча з часом необхідність оновлення угоди ставала дедалі гострішою (особливо в умовах наростання конкуренції з боку Китаю), питання фундаментального перегляду НАФТА не розглядалося до перемоги Д. Трампа на президентських виборах США 2016 р. Центральною метою нової зовнішньоекономічної політики 45-го президента США стало скорочення дефіциту країни у торгівлі товарами, який за роки членства в НАФТА збільшився більше ніж у шість разів (рис. 1). Водночас Вашингтон планує скоротити державний борг (який перевищив 110% ВВП у 2018 р. [1]) та створити нові робочі місця в національній промисловості. Адміністрація Трампа планує досягти мети за допомогою двох інструментів: по-перше, впровадження імпортних митна ключові товари (наприклад,на біодизель в 2017 р. та на сталь, алюміній, сонячні панелі у 2018 р.) та, по-друге, трансформації поточних торговельних угод так, щоб ключові партнери добровільно обмежували експорт товарів до США або збільшували імпорт американських товарів. Президент Трамп наголошує на несправедливості угоди щодо США: наявність дешевої робочої сили та сприятливого податкового клімату в Мексиці зумовила міграцію американських промислових підприємств до Мексики, що призвело до
зовнішньоекономічний трамп північноамериканський
Табл. 1
|
Показники |
Мексика |
Канада |
США |
||||
|
1994 |
2018 |
1994 |
2018 |
1994 |
2018 |
||
|
Населення, млн осіб |
92 |
126 |
29 |
37 |
263 |
327 |
|
|
Номінальний ВВП, млрд дол. |
508 |
1223 |
548 |
1712 |
7309 |
20494 |
|
|
Номінальний ВВП за ПКС, млрд дол. |
790 |
2509 |
654 |
1782 |
7309 |
20494 |
|
|
ВВП на душу населення, дол. |
5499 |
9698 |
19914 |
46210 |
27777 |
62641 |
|
|
ВВП за ПКС на душу населення, дол. |
8555 |
19887 |
22531 |
48106 |
27777 |
62641 |
|
|
Експорт товарів і послуг як % від ВВП |
14% |
39% |
33% |
32% |
10% |
12% |
|
|
Імпорт товарів та послуг як % від ВВП |
18% |
41% |
32% |
34% |
11% |
15% |
Табл. 2
|
1 |
Зростання виробництва, зайнятості, доходів корпорацій та податкових надходжень унаслідок зростання торговельного обороту між країнами НАФТА в чотири рази за період дії договору (1993-2017 рр.). При цьому торговельний дефіцит США з партнерами за НАФТА збільшувався повільніше, ніж дефіцит у торгівлі з іншими країнами світу. |
|
|
2 |
Ліквідація імпортних мит призвела до зниження цін на імпортні товари (у тому числі продовольчі товари та нафту та нафтопродукти). Стримування інфляційних процесів дало змогу центральним банкам країн НАФТА підтримувати відносно невисокі відсоткові ставки. |
|
|
3 |
НАФТА створила можливість для формування ланцюгів доданої вартості між трьома країнами учасницями, передусім в автомобілебудуванні. Мексика та Канада стали основними імпортерами американської сільськогосподарської продукції. Експорт американських послуг до країн НАФТА також збільшився в чотири рази. |
|
|
4 |
Відкриття ринків Канади та Мексики спричинило появу 5 млн нових робочих місць лише в США. Сьогодні близько 43% підприємств-експортерів США користуються перевагами НАФТА. |
|
|
5 |
Ліквідація бар'єрів у міжнародному русі капіталів у рамках НАФТА призвела до збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій американських корпорацій у Канаду та Мексику більше ніж у три рази, а інвестицій Канади та Мексики в США - більше ніж у два рази. Зона вільної торгівлі запровадила систему гарантування інвестицій та захисту прав інтелектуальної власності. |
|
|
6 |
НАФТА дала змогу підприємствам брати участь у державних тендерах інших країн зони вільної торгівлі, сприяючи збільшенню конкуренції та зменшенню витрат бюджету на державні закупівлі. |
Табл. 3
|
1 |
Включення технологічних досягнень, що мали місце в міжнародній торгівлі після 1993 р., до складу врегульованих угодою відносин, у тому числі електронної комерції, трансграничних інформаційних потоків, експорту цифрової продукції. |
|
|
2 |
Модернізація та спрощення митних процедур та вимог за допомогою онлайн-служб та сучасних технологій реєстрації, що допоможуть малим та середнім експортерам пом'якшити митні ризики. |
|
|
3 |
Зміцнити захист прав робітників на території країн-членів та привести норми регулювання ринку праці у відповідність сучасним угодам про ЗВТ. |
|
|
4 |
Усунути бар'єри в торгівлі послугами, зокрема за рахунок модернізації вимог до ліцензування та реєстрації. |
|
|
5 |
Угода має включати додаткові зобов'язання сторін щодо протидії корупції та забезпечення прозорості підприємницької діяльності. |
Втрати робочих місць у національній економіці та виникнення дефіциту в торгівлі товарами [3]. Тим не менше торгівля США з партнерами по НАФТА має більш збалансований характер, аніж із рештою світу (наприклад, у 2018 р. частка Китаю в загальному дефіциті з торгівлі товарами перевищувала 47%) [1].
Процес тристоронніх переговорів США, Канади та Мексики про перегляд умов взаємодії в рамках НАФТА було розпочато 16 серпня 2017 р. з ініціативи та під тиском американської сторони. За місяць до цього офіс торгового представника США опублікував перелік цілей, яких країна прагне досягти в процесі перегляду договору та досягнення яких «зробить ринки регіону НАФТА доступнішими табезпечнішими, а торговельні відносини на них - взаємовигідними, від чого виграють усі сторони угоди». Окрім наведених раніше необхідних для модернізації компонентів договору, ці цілі передбачали розширення доступу до ринків товарів та послуг Канади й Мексики, водночас закріплюючи за США право захищати власні виробництва у цільових галузях, зокрема в автомобілебудуванні (табл. 4).
У ході переговорів канадська сторона переважно наполягала на збереженні автономності в питаннях культурних галузей (радіо- та телепередачі, книговидавництво) та державного регулювання м'ясо-молочного виробництва, а також запропонувала гармонізувати норми та правила підприємництва на території країн на НАФТА і включити
Рис. 1. Дефіцит у торгівлі товарами зі світом та НАФТА у 1994-2018 рр., млн. дол
Табл. 4
|
1 |
Розширити доступ американських сільськогосподарських товарів на ринки країн-партнерів, зокрема ліквідувати канадські мита на молочно-м'ясну продукцію, зерно, алкогольні напої. При цьому залишити за США право захисту «чутливих» галузей. Гармонізувати митні процедури та мінімізувати нетарифні бар'єри в торгівлі товарами. |
|
|
2 |
Підвищити вимоги до частки доданої вартості, виробленої в країнах НАФТА, для товарів, що можуть користуватися правом безмитного імпорту на територію ЗВТ, зокрема підвищити питому вагу північноамериканського компонента у вартості автомобілів із 62,5% до 85%. |
|
|
3 |
Лібералізувати ринки енергетики та стимулювати зростання виробництва енергоносіїв із метою забезпечення енергетичної безпеки та незалежності. |
|
|
4 |
Ліквідувати або зменшити обмеження на американські інвестиції, які збереглися в деяких секторах економік країн-партнерів. |
|
|
5 |
Забезпечити ефективний захист прав інтелектуальної власності та ліквідувати бар'єри в торгівлі цифровою продукцією та інформаційними послугами. |
|
|
6 |
Реформувати механізм вирішення спорів у рамках НАФТА, впровадити процедуру попередніх консультацій. |
В договір окремі положення про захист екології, прав соціальних меншин тощо. Мексиканська делегація була, передусім, зацікавлена у збереженні ЗВТ та нарощуванні іноземних інвестицій у країні, а також збільшенні продуктивності праці та підвищенні заробітних плат. Протягом більшої частини переговорного процесу Мексика та Канада спільно лобіювали право зберегти взаємовигідний, компромісний характер угоди під політичним тиском американської сторони [10].
Переговори було завершено 30 вересня 2018 р., а остаточний варіант нового договору підписаний 30 листопада 2018 р. (табл. 5)
В оновленому вигляді угода отримала назву USMCA(англ. United States - Mexico - Canada Agreement - «Угода між США, Мексикою та Канадою»). USMCA містить 34 глави та 12 додатків; документ одночасно зберігає більшу частину тексту НАФТА та включає нововведення у торгівлі автомобілями та товарами сільськогосподарського виробництва, а також положення щодо регулювання прав інтелектуальної власності, електронної комерції, державних закупівель, іноземних інвестицій тощо. Більшість цих нововведень передусім задовольняє інтереси американської сторони; тим не менше Канаді та Мексиці вдалося відстояти початкові позиції щодо терміну дії угоди (продовжено з 5 до 16 років із переглядом кожні шість років) та зберегти механізм вирішення суперечок через арбітражний суд у разі повторного встановлення США мита в односторонньому порядку, як сталося зі сталлю та алюмінієм у 2018 р. [10]
Можливі економічні наслідки трансформації НАФТА стали предметом дослідження спеціалістів МВФ у робочому документі «Від НАФТА до USMCA: що досягнуто?», опублікованому в березні 2019 р. За допомогою розрахункової моделі загальної рівноваги (computable general equilibrium model, CGE) науковці розрахували вплив п'яти ключових нововведень USMCA на макро- економічні показники країн зВТ у середньостроковому періоді [4]. Для кожного з п'яти найважливіших положень МСА запропоновано кількісний еквівалент, який може відображати ефект нової угоди на торговельні показники країн у математичній моделі.
За результатами дослідження економічні ефекти від розглянутих чинників відносно незначні. Модель прогнозує збільшення сукупного споживання трьох країн на 538 млн. дол. (2% регіонального ВВП); при цьому в торгівлі автомобілями США програють через підвищення цін на імпортовані автомобілі та запчастини, тоді як Канада та Мексика виграють за рахунок підвищення цін автомобілів та компонентів, що експортуються ними. Як наслідок, очікується збільшення торговельного дефіциту США на 275 млн. дол. та скорочення сукупного торговельного обороту між країнами ЗВТ на 4 млрд. дол. (або на 4%). Найбільший економічний ефект у моделі показало спрощення, модернізація та підвищення ефективності митних процедур, завдяки якому очікується зростання сукупного споживання трьох країн на 1316 млн. дол. (5% регіонального ВВП). Згідно з висновком експертів МВФ, МСА не матиме бажаних позитивних ефектів, адже нововведення в торгівлі автомобілями призведуть до зростання їхньої ціни, зменшення попиту та переорієнтації виробників на імпортовані з-поза країн ЗВТ компоненти, а вигоди США від доступу на канадський молочний ринок не матимуть макроекономічної значимості (табл. 8).
Більш детальний аналіз впливу МСА на економіку США проведено Комісією США з міжнародної торгівлі (ДОІТС). У рамках процесу ратифікації Угоди у квітні 2019 р. Комісія опублікувала доповідь «МСА: ймовірний вплив на економіку США та її окремі галузі» [7]. Подібно дослідженню МВФ Комісія використовує CGE-модель економіки США, однак замість п'яти чинників впливу розглядає вісім. Дослідження передбачало розрахунок впливу МСА на ВВП, зайнятість та обсяги міжнародної торгівлі США за кожним окремим компонентом із подальшим розрахунком інтегрального ефекту. При цьому аналітичні обмеження не дали змоги врахувати вплив усіх нововведень МСА, зокрема модель не враховує зміни у сферах державних закупівель, упровадження санітарних та фітосанітарних стандартів, регуляторну кооперацію країн-партнерів тощо.
Табл. 4
|
17 травня 2017 р. |
Президентом США надіслано Конгресу повідомлення про наміри розпочати переговори з Канадою та Мексикою через 90 днів |
|
|
17 липня 2017 р. |
Офіс торгового представника США публікує цілі адміністрації президента Д. Трампа на майбутніх переговорах |
|
|
16 серпня 2017 р. |
Розпочато тристоронні переговори з Мексикою та Канадою |
|
|
30 серпня 2018 р. |
Досягнуто домовленість про текст угоди з Мексикою; Конгресом отримано повідомлення про намір підписання угоди з Мексикою та (за умови досягнення згоди) Канадою |
|
|
30 вересня 2018 р. |
Досягнуто домовленість про текст угоди з Канадою; складено перший повний варіант договору |
|
|
30 листопада 2018 р. |
Текст ШМСА підписано представниками трьох країн-учасниць на самій G20 у м. Буенос-Айрес |
Рис. 2
За результатами проведеного аналізу ГГС очікує, що в довгостроковому періоді результатом дії МСА має стати зростання реального ВВП США на 0,35% (68,2 млрд. дол.) та зайнятості на 0,12% (приблизно 176 тис робочих місць). Найбільший позитивний ефект матимуть положення МСА, які ліквідують бар'єри у міжнародному обміні даними, русі капіталу, торгівлі послугами, а також нові правила походження в торгівлі автомобілями: вони дадуть змогу підвищити ефективність виробництва, зайнятість та обсяги іноземних інвестицій.
Ефективніші процедури торгівлі та зростання доходів країн регіону зумовлять збільшення загальних обсягів експорту товарів та послуг США на 2,4% (58,2 млрд. дол.), зокрема до Канади та Мексики - на 5,9% (19,1 млрд. дол.) та 6,7% (14,2 млрд. дол.) відповідно. Водночас імпорт із Канади збільшиться на 4,8% (19,1 млрд. дол.), а з Мексики - на 3,8% (12,4 млрд. дол.).
Згідно з висновками ІТС, нові положення МСА матимуть позитивний вплив на всі галузі економіки США, при цьому найбільший ефект слід очікувати від нововведень у регулюванні електронної торгівлі та нових правил походження в торгівлі автомобілями.
Незважаючи на виявлені позитивні ефекти, досить не зрозуміло, як трансформація НАФТА допоможе адміністрації Д. Трампа у скороченні торговельного дефіциту США. Основною причиною виникнення дефіциту економісти називають не несправедливість дійсних угод про ЗВТ, а скоріше наявність дисбалансу збережень та інвестицій, коли сукупний попит на капітал у США перебільшує обсяг збережень домогосподарств, підприємств та державного сектору [3]. Тим не менше слід відзначити позитивні геополітичні наслідки успішного підписання МСА для США. По-перше, нова Угода виключає можливість укладення торговельних угод між Китаєм та Канадою або Мексикою, а отже, унеможливлює розміщення китайських виробництв у цих країнах та імпорт китайських товарів у США через ринок НАФТА. В умовах посилення інтеграційних зв'язків у рамках МСА та торгових війн із Китаєм в американських високотехнологічних ТНК з'являються стимули для повернення виробництва з Азії до Північної Америки (особливо до Мексики). По-друге, переговори щодо трансформації НАФТА стали цінним досвідом та опорною точкою для американської сторони в майбутніх переговорах з ЄС та особливо з Китаєм. Колишній посол Мексики в Китаї Й. Ґуайардо відзначив: підписання МСА свідчить про те, що «проблема торгової політики Китаю - не особиста проблема Трампа, це проблема всієї світової економіки. Всі втомилися від того, як Китай грає не за правилами та не виконує даних обіцянок» [6]. У жовтні 2019 р. президент Трамп заявив про досягнення домовленості щодо ключових питань першої частини багатоетапної угоди з Китаєм, яка включатиме положення про закупівлю американської сільськогосподарської продукції, права інтелектуальної власності та фінансові послуги [5]. Якщо текст документу буде складено та підписано у листопаді, він стане першим реальним кроком сторін у напрямі розв'язання дворічної торгової війни. Зрештою, перетворення НАФТА на модернізовану і в багатьох аспектах більш сприятливу для американського бізнесу МСА означає особисту перемогу Д. Трампа та успішне виконання взятих на себе під час передвиборчої кампанії зобов'язань.
Табл. 5
|
1 |
Сільськогосподарський компонент - відображає вплив змін в американських та канадських імпортних квотах на сільськогосподарські товари |
|
|
2 |
Автомобілебудування - відображає вплив змін правил походження на ланцюги доданої вартості в автомобілебудуванні |
|
|
3 |
Захист інтелектуальних прав - аналізує ефекти від посилення захисту інтелектуальних прав на торгівлю в наукоємних галузях |
|
|
4 |
Електронна комерція - оцінює вплив підвищення порогу безмитного ввезення на обсяги електронної торгівлі |
|
|
5 |
Трудове законодавство - визначає вплив змін у трудовому законодавстві Мексики на зарплати робітників |
|
|
6 |
Експорт послуг - визначає вплив нових зобов'язань країн-партнерів у міжнародній торгівлі послугами |
|
|
7 |
Міжнародні потоки даних - оцінює вплив ліквідації обмежень на міжнародний обмін даними на економіки країн |
|
|
8 |
Іноземні інвестиції - оцінює вплив таких чинників, як зобов'язання країн щодо лібералізації ринків капіталу, та скорочення повноважень механізму вирішення спорів між інвесторами та державою в Мексиці |
Табл. 6
|
Показник |
Економіка у цілому |
Сільське господарство |
Промисловість |
Послуги |
|
|
Обсяги виробництва |
- |
0,18% |
0,57% |
0,17% |
|
|
Зайнятість |
0,12% 175700 робочих місць |
0,12% 1700 робочих місць |
0,37% 49700 робочих місць |
0,09% 124300 робочих місць |
|
|
Заробітні плати |
0,27% |
0,23% |
0,50% |
0,23% |
Табл. 7
|
Партнер |
Економіка у цілому |
Сільське господарство |
Промисловість |
Послуги |
|
|
Експорт |
|||||
|
Світ |
58,2 |
2,2 |
47,1 |
8,9 |
|
|
Канада |
19,1 |
0,9 |
15,1 |
3 |
|
|
Мексика |
14,2 |
0,4 |
13,4 |
0,4 |
|
|
Імпорт |
|||||
|
Світ |
58,2 |
2,7 |
30,1 |
25,3 |
|
|
Канада |
19,1 |
1,0 |
16,6 |
1,5 |
|
|
Мексика |
12,4 |
0,2 |
11,6 |
0,6 |
Література
1. Direction of Trade Statistics - Query. IMF Data. URL: https://data.imf.org/?sk=9D6028D4-F14A-464C-A2F2-59B2CD424B85&sId=1390-030341854 (дата звернення: 10.11.2019).
2. Getting North America Right for Prosperity and Security - Testimony before the United States Senate Committee on Foreign Relations. Wilson Center. URL:https://www.wilsoncenter.org/sites/default/files/earl_anthony_wayne_testimony_before_the_united_states_senate_committee_on_foreign_relations.pdf (дата звернення: 10.11.2019).
3. NAFTA RenegotiationandtheProposedUnitedStates-Mexico-CanadaAgreement (USMCA). Congressional Research Service Report, R44981, February 26, 2019. URL : https://fas.org/sgp/crs/row/R44981.pdf (дата звернення: 10.11.2019).
4. NAFTA to USMCA: Whatis Gained? IMF WorkingPaper WP/19/73, March 2019. URL : https://www.imf.org/~/media/Files/Publications/WP/2019/WPIEA2019073.as-hx (дата звернення: 10.11.2019).
5. Trump Reaches `Phase 1' Deal With China and Delays Planned Tariffs. The New York Times. URL: https://www.nytimes.com/ 2019/10/11/business/economy/us-china-trade-deal.html (дата звернення: 10.11.2019).
6. Trump, agloballoner, findshis China trade war complaints draw a crowd. The Washington Post. URL:https://wwwwashingtonpost.com/ busmess/economy/trump-a-global-loner-finds-his-china-trade-war-complaints-draw-a-crowd/2018/12/14/12a6-6458-ff00-11e8-ad40-cdfd0e0dd65a_story.html (дата звернення: 10.11.2019).
7. UnitedStates-Mexico-CanadaAgreement: Likely Impact on the U.S. Economy and Specific Industry Sectors. Investigation No. TPA- 105-003, USITC Publication 4889, April 2019. URL: https://www.usitc.gov/publications/332/pub4889.pdf (дата звернення: 10.11.2019).
8. USMCA Fact Sheets. United States Trade Representative. URL : https://ustr.gov/trade-agreements/free-trade-agreements/united-states-mexico-canada-agreement/fact-sheets (дата звернення: 10.11.2019).
9. World Bank Open Data. World Bank. URL: https://data.worldbank.org/(дата звернення: 10.11.2019).
10. Яковлев П.П. USMCA: перезагрузка зоны свободной торговли в Северной Америке. Латинская Америка. 2018. N° 12. С. 6-21. URL: https://ras.jes.su/index.php?dispatch=attachments.getfile&attach-ment_id=5843(дата звернення: 10.11.2019).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз стратегічної політики Сполучених Штатів Америки щодо Асоціації держав Південно-Східної Азії. Геополітичні відносини США та АСЕАН. Політика адміністрації президента США Барака Обами. Основні тенденції розвитку дипломатичних та економічних зв’язків.
статья [22,7 K], добавлен 11.09.2017НАФТА - Північноамериканська зона вільної торгівлі. Економічні показники північноамериканського інтеграційного угруповання. Форми й особливості взаємодії країн у рамках НАФТА. Перспективи розвитку НАФТА. Роль НАФТА у світових глобалізаційних процесах.
курсовая работа [70,0 K], добавлен 09.05.2007Зовнішньополітичні доктрини Сполучених Штатів Америки з часу проголошення державності і до початку 1990-х років. США - Росія: стан та перспективи стратегічного співробітництва країн. Розвиток американо-українських відносин: проблеми та перспективи.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 24.01.2011Дослідження та коротка характеристика ідеї Гі Ферхофштадта про створення Сполучених Штатів Європи як позитивної альтернативи дворівневим моделям інтеграції. Необхідність підвищення рівня політичного і податкового співробітництва країн-членів зони євро.
контрольная работа [28,9 K], добавлен 31.07.2011Основні риси економічної моделі Сполучених Штатів Америки, система заохочення підприємництва в її основі. Роль держави в побудові економічної моделі США. Характеристика рівня життя та економічного розвитку країни. Позиція США у світовій економіці.
реферат [41,0 K], добавлен 30.04.2011Лівий поворот в країнах Латинської Америки. Боліваріанська альтернатива для латиноамериканських країн. Шляхи врегулювання проблем у відносинах між США і країнами Латинської Америки. Політика латиноамериканських держав відносно Сполучених Штатів у ХХІ ст.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 19.06.2011Методи здійснення та вплив національної регуляторної політики на зовнішньоторговельну політику країни. Оцінка впливу регуляторної політики на динаміку зовнішньої торгівлі України. Проблеми захисту зовнішньоторговельної політики в умовах членства в СОТ.
курсовая работа [382,6 K], добавлен 14.09.2016Огляд стану американської економіки на сучасному етапі. Розвиток зовнішньої торгівлі й іноземного інвестування. Встановлення дипломатичних контактів. Проблеми та перспективи США як світового економічного лідера. Економічне співробітництво України та США.
курсовая работа [220,4 K], добавлен 25.04.2017Аналіз причин та передумов розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Особливості зовнішньоекономічної політики країни. Огляд теорій управління зовнішньоекономічною діяльністю. Характеристика показників функціонування зовнішньоекономічної системи країни.
реферат [60,6 K], добавлен 26.07.2011Дослідження сутності, видів та показників світової торгівлі. Характеристика типів зовнішньоторговельної політики держав: політика вільної торгівлі та протекціонізм. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами. Сучасна зовнішня торгівля України.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010Передумови, фактори формування зовнішньоекономічної політики Республіки Корея. Товарна структура експорту та імпорту країни. Інвестиційна політика Південної Кореї. Товарна структура експорту України до Республіки Корея. Прогноз динаміки світової торгівлі.
магистерская работа [771,0 K], добавлен 09.09.2012Аналіз тенденцій та закономірностей розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Європейським Союзом. Основні проблеми, особливості та перспективи подальшого розвитку українського бізнесу, а саме доступ до найбільшого ринку у світі.
статья [300,2 K], добавлен 24.04.2018Фактори формування міжнародної конкурентоспроможності країни. Загальна оцінка економічного розвитку Сполучених Штатів Америки. Сучасні стратегічні напрямки удосконалення міжнародної конкурентоспроможності країни в міжнародному економічному суперництві.
дипломная работа [947,8 K], добавлен 02.10.2014Структура зовнішньоекономічної торгівлі в Європейському Союзі, сумарні показники зовнішньоекономічної торгівлі країн Союзу. Показники зовнішньоекономічної торгівлі окремих країн ЄС. Зовнішньоекономічна інвестиційна політика в Європейському Союзі.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 15.06.2013Значення енергетичного фактору в системі забезпечення життєво важливих інтересів США. Роль держав регіону Перської затоки в енергетичній політиці Сполучених Штатів. Особливе значення поствоєнного Іраку щодо забезпечення енергетичної безпеки Америки.
статья [45,2 K], добавлен 11.09.2017Передумови і шляхи інтенсифікації євроінтеграційного курсу України, їх перспективи. Аналіз характеру відносин між Україною і Європейським Союзом: торгівля, інвестиційна діяльність країн ЄС; формування договірно-правових і політичних засад співробітництва.
курсовая работа [599,7 K], добавлен 03.07.2012Теоретичні аспекти торгової політики України. Система показників розвитку міжнародної торгівлі. Поняття та методи торгової політики. Особливості товарної структури зовнішньої торгівлі України. Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України.
курсовая работа [75,0 K], добавлен 18.03.2007Місце, характеристика та значення трансатлантичної угоди про свободу торгівлі та інвестицій між Європейським Союзом і Сполученими Штатами Америки, динаміка сучасного розвитку світової економіки. Функціонування спільної європейської грошової одиниці євро.
статья [23,8 K], добавлен 11.09.2017Теоретичні засади інтеграційних процесів у країнах світу. Сутність, цілі та форми міжнародної економічної інтеграції. Економічні наслідки. Європейський союз - найрозвинутіша форма інтеграції країн світу. Історичні умови виникнення та сучасні процеси ЄС.
курсовая работа [136,6 K], добавлен 16.12.2008Огляд причин та умов розвитку міжнародної економічної інтеграції. Дослідження сутності, форми та основних етапів міжнародної економічної інтеграції. Характеристика процесів міжнародної економічної інтеграції в країнах Південної та Північної Америки.
курсовая работа [82,4 K], добавлен 22.11.2013
