Порівняльний аналіз фінансових індикаторів країн Грузії та Молдови

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН, ПОЛІТОЛОГІЇ ТА СОЦІОЛОГІЇ

КАФЕДРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА І МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Курсова робота

З дисципліни «Міжнародні валютно-кредитні відносини»

На тему: Порівяльний аналіз фінансових індикаторів краін грузії та молдови

Студентки

Гурькової Ксенії Русланівни

Керівник

Цевух Ю.О.

м. Одеса - 2020 рік



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНИХ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИКАТОРІВ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ МОЛДОВИ ТА ГРУЗІЇ

2.1 Грошово - кредитна політика

2.2 Стан державних фінансів

2.3 Структура платіжного балансу

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ МОЛДОВИ ТА ГРУЗІЇ З УКРАЇНОЮ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК



ВСТУП

Сьогодні міжнародна співпраця є досить важливим елементом функціонування та розвитку будь-якої держави, і особливої уваги заслуговують політичні та економічні стосунки, які виникають внаслідок певних моделей мотивації розвитку окремих держав. Важливого значення набуває і поглиблення процесу глобалізації, який посилює міжнародний вплив на розвиток національних систем та структур різного спрямування, зокрема економічних та фінансових, а тому в аспекті даного дослідження необхідно проаналізувати особливості економічної та фінансової діяльності Молдови та Грузії, а також визначити особливості їх взаємодії із сучасною Україною. Об?єкт дослідження: дослідження і порівняння фінансових індикаторів. Предмет дослідження: розвиток фінансових та кредитно-грошових аспектів Грузії та Республіки Молдови, а також визначення їх економічних можливостей у відповідності до наявних статистичних показників. Мета роботи: комплексне дослідження особливостей економічної та фінансової політики Грузії та Республіки Молдова.

Завдання дослідження: визначити поняття та значення фінансової системи; проаналізувати статистичні показники розвитку Грузії та Молдови; проаналізувати особливості співпраці та взаємодії Грузії та Молдови з Україною. Дослідження в даній галузі визначає акутальність досліджуванного поняття проблематики розвитку міжнародної фінансової співпраці, а тому може бути використано у вищих навчальних закладах або інших закладах освіти з метою надання профільних знань з відповідної теми.

Таким чином, дослідження особливостей реалізації фінансово-грошової політики, а також особливостей економічного розвитку Грузії та Молдови є актуальним не лише з точки зору теоретичного аспекту, але й в сфері визначення можливих перспектив співпраці України та відповідно зазначених держав. фінансовий грошовий кредитний платіжний



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНИХ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ

Розвиток фінансових систем сприяв зростанню інтересу наукової спільноти до їх аналізу і виникнення нових концепцій, що пояснюють сутність цього явища і його роль в економіці [5].Аналіз сутності фінансової системи передбачає, таким чином, виділення її основоположних ознак, властивостей, характеристик і фіксацію їх в понятійному апараті.

Неоднозначність думок з даного питання обумовлена насамперед відмінністю теоретичних підходів, що склалися в рамках наявних економічних шкіл і напрямків, до розуміння сутності фінансів як вихідної категорії, що лежить в основі конструкції терміну «фінансова система».

Важливу роль відіграють особливості дослідних цілей і завдань в кожному окремому випадку, а також ту обставину, що сам об'єкт дослідження - фінансові системи - еволюціонує в ході суспільного розвитку від простих форм до більш складних, а також володіє конкретно-історичною і країновою специфікою, що, відповідно, відбивається логікою наукового пізнання.

Становлення науки про фінанси від початкового етапу до виділення із загальної економічної теорії в самостійну область знання пов'язано з класичною теорією фінансів, яка, пройшовши стадії ненаукового стану, переходу до наукової обробки і наукового (раціонального) періоду, придбала систематизований вид до середини XVIII ст. і остаточно оформилася в другій половині XIX ст.

Відповідно до основоположного становища класичної теорії про домінантну роль держави стосовно до фінансів відповідна наука розглядалася як наука про державні фінанси (пізніше - і фінансах інших публічно-правових утворень).

Фінанси досліджувалися в органічному зв'язку з діяльністю держави, а їх предметна область обмежувалася державної сферою. Саме цей змістовний контекст несли визначення науки про фінанси, їх суті, принципи організації і фінансового устрою господарства країни в роботах представників німецької школи І. Юсти (1720-1771), Й. Зонненфельса (1732-1817), К. Рау (1792-1870), А. Вагнера (1835-1917), К. Ееберг (1855-1941), які зробили істотний внесок в класичну теорію фінансів[6]

Такий же підхід був характерний для робіт відомих вітчизняних дослідників XIX - початку XX ст. Я І. Горлова, С.Є. Десницкого, В.А. Лебедєва, І.І. Янжула, І.Х. Озерова, які розглядали фінанси в тісному взаємозв'язку з діяльністю держави, а фінансову систему - як один з основних чинників зміцнення державності.

Незважаючи на явну перевагу класичній теорії фінансів, в економічній літературі того періоду була представлена ??й інша позиція.

Так, ряд західних вчених трактував фінанси більш широко, виводячи їх за рамки держави в сферу приватного сектора економіки, пов'язану з функціонуванням різних форм капіталу - позичкового і фондового [5, 6], підприємницького [10]. До середини XX в. ці процеси призвели до виникненню неокласичної теорії фінансів, що отримала найбільш системну розробку в працях представників англо-американської школи - Г. Марковіца, Ф. Модільяні, М. Міллера, Ф. Блека, Д. Дюрана, Дж. Дж.Лінтнера, Дж. Вільямса, У. Шарпа та інші. Однак, незважаючи на інтенсивні дослідження, в економічній літературі не склалося єдності поглядів з цих питань.

Втім, сьогодні немає єдиної точки зору у визначенні самого поняття фінансової системи. І тому, в сучасному світі існують численні підходи до визначення сутності фінансових систем та аналізу процесу фінансування.

Фактично, не існує єдиної міри, яка б повністю фіксувала кратні виміри фінансування. Однак, практично за будь-яким стандартом, розміром і важливістю фінансових ринків та діяльності в США різко зросла, а це є досить вагомим фактором у визначенні особливостей фінансових систем Грузії та Молдови, оскільки США досить сильно впливає на подальший розвиток фінансових систем цих країн, особливо з 1990-2000х років.

Втім, варто зазначити, що збільшення розміру та важливості фінансових ринків, фінансових установ та фінансових інтересів в СНД є прерогативою перспективою діяльності фінансової системи США, оскільки саме в цьому аспекті США має можливості зміцнення власної економіки.

Однак, окрім конкретних тенденцій зміни економічної та фінансової політики існують і загальні, що характеризуються наступним чином: активність на фінансових ринках зросла експоненціально, корпорації, бізнес та ринки товарів, які традиційно розглядаються як нефінансові суб'єкти господарювання почали виявляти зростаючий рівень фінансової діяльності та посилювати залежність від фінансових установ. Корпоративне управління змінилося, щоб акцентувати увагу на фінансовому прибутку, а не прибутку від виробничої діяльності. Зокрема, такі тенденції склалися в світі з 1980-х років, відповідно до постійного ослаблення фінансової системи США.

Терміни виникнення окремих аспектів процесу в країнах СНД фінансування різнилося.

Наприклад, фінансування товарних ринків, в яких великі фінансові установи почали займати значні позиції у торгівлі та торгівлі товарними ф'ючерсними контрактами, розпочаті лише після 2001 року.

Загалом, широко базований феномен фінансування є фундаментальним зрушенням у США та має значний вплив на економіку країн СНД, протягом останніх трьох десятиліть.

Відтак, Сполучені Штати Америки, як і належить основній капіталістичній економіці світу, мають свою владу та найбільшу, найдосконалішу фінансову галузь в світі. Сила фінансової системи США може бути у, відносно, рівному положення до фінансової системи Великобританії, яка завдяки давнім міжнародним зв'язкам і досвіду, підтримує фінансову роль, непропорційну зменшенню позиції Великобританії у світовій торгівлі та виробництві. Більш того, фінанси є одним із найбільш динамічно-розвиючихся в Америці сектором зростання[1].

Натомість, ефективність має кілька різних значень: по-перше, ринок є «ефективним», якщо його в середньому неможливо виграти від торгів на основі загальнодоступної для населення інформації. На ефективних ринках тільки інсайдери можуть заробляти гроші, у будь-якому разі послідовно.

Ефективність фінансової системи у цьому сенсі називають інформаційно-арбітражною ефективністю[2,c.4]. Другий і глибший сенс полягає в наступному: ринок фінансового активу є ефективний, якщо його оцінки точно відображають майбутні платежі, на які покладається актив

Така концепція називається фундаментальною оцінкою ефективності.

По-третє, система фінансових ринків є ефективною, якщо дозволяє економічним агентам страхувати для себе постачання товарів і послуг за будь-яких майбутніх непередбачуваних ситуацій, а саме здавати частину власних ресурсів зараз або домовитись про їх доставку

Останні імена в новинах включають Вільяма Сілбера та Фішера Блека, які покинули Нью-Йоркський університет та Массачусетський технологічний інститут відповідно. Багато інших, які не зробили повного стрибка, виконувати функції консультантів. Про ефективність фінансової системи визначені майбутні непередбачені ситуації. Контракти на зазначені товари у зазначених державах природою називаються в економічній теорії контрактами Ерроу-Дебре. Кеннет Ерроу і Джерард Дебреу продемонстрували, що це повний набір конкурентних ринків вид необхідний і, враховуючи деякі інші умови, достатні для гарантії існування рівноваги з оптимальними властивостями, інтуїтивно сприйнятим Адамом Смітом і наступними покоління теоретиків вільного ринку[2,c.6].

Четверта концепція конкретніше стосується економічних функцій фінансової галузі. Вони не надають послуги, які безпосередньо використовуються виробникам або споживачам.

Отже, до ресурсів фінансової системи належить: об'єднання ризиків та їх розподілу для тих, хто найбільш здатний та готовий їх понести, a узагальнена страхова функція в дусі Ерроу-Дебре щойно зазначена; спрощення транзакцій шляхом забезпечення механізмів та мереж платежів; мобілізація заощаджень для інвестицій у фізичний та людський капітал, побутовий та іноземні, приватні та державні, а також розподіл заощаджень з метою їх більш соціально- продуктивного використання. Ефективність у цьому відношенні має значення функціональної ефективності.

Таким чином, ці чотири критерії є основними у визначенні сутності національної фінансової системи. Однак, варто зазначити що третя концепція виведена з економічної теорії. А саме, Ерроу і Дебре визначають повну систему ринків, на яких є не тільки товари за їх фізичними характеристиками, а також за датами та непередбачуваними ситуаціями, а також природа - при якій вони повинні обмінятися[1;3] Ціни, встановлені на таких ринках, заздалегідь нівелюють сутність поставки та потреби для всіх таких товарів, причому кожен учасник обмежений своїм бюджетом обіцяє н більше, ніж він може доставити. Ерроу і Дебре показали, що ця система буде реалізувати претензії на економічну ефективність та оптимальність конкуренції ринку, Далі можна показати, що ринки цінних паперів та страхових ринків можуть імітувати систему Ерроу - Дебре за умови, що система доступних цінних паперів охоплює весь фінансовий простір.

Однак, сьогодні ринки потребують ресурсів для роботи; враховуючи їх витрати, було б неефективно мати повний набір цінних паперів[2].

Отже, стабільність фінансової системи - це складне поняття, визначення якого залишається дискусійним. Зокрема, перша сім'я підходів визначає стабільність на противагу концепції фінансової нестабільності, посилаючись на урок різних епізодів останніх криз. Другий підхід, запроваджений насамперед центральними банками, намагається визначити це поняття, виходячи з різних властивостей стабільної фінансової системи.

Однак формулювання оперативного визначення залишається зумовленим встановленням аналітичної бази, яка повинна розмежовувати поле втручання відповідальних органів, визначати інструменти та канали передачі прийнятих рішень та визначати показник вимірювання, що дозволяє оцінити цю функцію. Традиційні функції центральних банків, такі як управління ліквідністю, банківський нагляд та контроль грошово-кредитної політики, надають їм центральну роль у підтримці фінансової стабільності. Точно так само успішні втручання під час фінансових криз дозволили їм отримати експертизу з цього питання. Таким чином, людина відвідує посилену роль центральних банків у цій галузі за різними методами та в межах пристроїв, що асоціюють в основному різних суб'єктів (уряд, органи регулювання та нагляду)[3].

Фактично, будь - яка фінансова система виконує найважливішу економічну функцію спрямовуючи кошти від тих, хто є чистими заощадженнями (тобто витрачають менше, ніж доходи), тим, хто є чистими витратами (тобто, які хочуть витратити або вкласти більше своїх доходів). Іншими словами, фінансова система дозволяє чистим заощаджувачам позичати кошти чистим споживачам. Кошти є посередниками банків та інших кредитних установ, а також безпосередньо на фінансових ринках шляхом випуску цінних паперів. Ефективне розподілення коштів разом з фінансовою стабільністю сприяють економічному зростанню та процвітання.

Найбільш важливими кредиторами є зазвичай домогосподарства, але фірми, державні установи та нерезиденти також можуть позичати зайві кошти. Основними позичальниками зазвичай є нефінансові корпорації та уряд, але домогосподарства та нерезиденти також іноді беруть позики для фінансування своїх закупівель. Кошти надходять від кредиторів до позичальників двома маршрутами. У прямому (безпосередньому) або ринковому фінансуванні боржники позичають кошти безпосередньо у інвесторів, що працюють на фінансових ринках, продаючи їм фінансові інструменти, які також називаються цінними паперами (такими як боргові цінні папери та акції), які є вимогами до майбутніх доходів позичальника або активів.

Отже, якщо фінансові посередники відіграють додаткову роль у спрямовуванні коштів, то йдеться про непрямі фінанси. Фінансових посередників можна класифікувати до кредитних установ, інших грошових фінансових установ та інших фінансових посередників, і вони є частиною фінансової системи. Однією з ключових особливостей добре функціонуючої фінансової системи є те, що вона сприяє розподілу капіталу, який є найбільш вигідним для економічного зростання. Добре функціонуючі фінансові системи не легко загрожують фінансовим кризам і можуть виконувати свої основні завдання навіть у складних фінансових умовах.

Інфраструктура фінансової системи стосується платіжно-розрахункових систем, за допомогою яких конкретно здійснюються операції на фінансовому ринку. Плавне та надійне функціонування платіжних та розрахункових систем сприяє ефективному руху капіталу в економіці і тим самим підтримує фінансову стабільність[4].

Таким чином, будь-яка оцінка ефективності фінансової системи повинна досягати однозначного та невизначеного вердикту. Багато в чому, система служить як особистості, так і суспільству. Однак, це не заслуговує поступливості та самовітання ні в самій галузі, ні в академічних професіях економіки та фінансів. Також не є недоліком фінансової системи те, що діяльність майже цілком приписується державним регуляторам, і, швидше за все, зникне, коли тривало буде відбуватися процес дерегуляції. Тут, як і в інших місцях, багато норм контрпродуктивні. Але процес дерегуляції не слід розглядати як звичайне застосування філософії вільного ринку, ні як договір серед суперечливих галузевих інтересів. Швидше він повинен керуватися тверезим прагматичним врахуванням того, що можна розумно очікувати та прогнозувати, оскільки фінансова система зможе досягти цього процесу і за умов надзвичайних соціальних витрат.

Фактично, сьогодні все більше суспільство спрямовує свої сили у фінансову діяльність, віддалену від виробництва товарів і послуг, в діяльність, яка приносить високі приватні винагороди, непропорційні їхнім соціальним продуктивним результатам. Таким чином, створюються певні «бульбашкові» аспекти діяльності будь-якої фінансової системи, що визначають певну проблематику існування. Справа вказує на загальну дилему. Товарні ф'ючерсні контракти виконують значну функцію Ерроу-Дебре для торговців, що мають бізнес-інтереси в товарі; і оскільки хеджування рідко врівноважує попит та пропозицію, деякі ризиковані, спекулянти, потрібні і на ринку. Але Ерроу і Дебреу не мали на увазі постійної послідовної торгівлі; коли це відбувається, як зазначив Кейнс, це приваблює коротко-горизонтних спекулянтів і посередників, а також спотворює або зменшує вплив основи цін.

Отже, сьогодні аналіз діяльності національних фінансових систем є досить суб'єктивним та дискусійним поняттям, адже окрім фінансових аспектів для зростання економіки потрібно враховувати низку інших.

Однак, варто зазначити, що поняття ефективності аналізу діяльності фінансових систем також визначається певною дискусійністю, що передбачає проблематику не лише аналітичного характеру, але й фактичного.

Такий стан речей характеризується індивідуалізацією кожної національної системи в аспекті фактичного призначення та функціональної активності, що і є головними факторами, на які повинні спиратися будь-які аналітичні дослідження.



РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИКАТОРІВ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ МОЛДОВИ ТА ГРУЗІЇ

2.1 Грошово - кредитна політика

Визначаючи особливості грошової політики в Грузії та Молдові варто зазначити, що така політика є невід'ємною частиною національної економіки держави. Основною метою даної політики є допомога макроекономіці в досягненні загального рівня виробництва, яка характеризується повною зайнятістю і мінімальним рівнем інфляції. Кредитно-грошова політика Грузії полягає в зміні грошової пропозиції з метою стабілізації сукупного обсягу виробництва, зайнятості та рівня цін. Фактично, грошово-кредитна політика в фазі зниження викликає збільшення грошової пропозиції, а під час інфляції, навпаки, скорочує грошову пропозицію для зменшення витрат [19, с. 127].

Одним з головних об'єктів грошово-кредитної політики в країні є регулювання грошового обороту. Динаміка грошової маси в обороті надає серйозний вплив на процеси інфляцій, національне господарство, на зовнішньо-економічні зв'язки і зростання економіки і процесу розвитку в цілому.

Варто зазначити, що фактично, у Грузії не сформувалися традиції вивчення шляхів регуляції грошового обороту, які існують в розвинених країнах. Тому в цій галузі необхідно використовувати як теоретичний, так і практичний досвід цих держав. У Грузії негативну роль в регулюванні грошового обороту грає фінансування дефіциту бюджету країни за допомогою кредитів Центральним банком. Населення і юридичні особи повинні бути впевнені в тому, що будь-які проблеми не стоять перед виконавчої владою, Центральний банк держави не звернеться до емісії для рішення проблем.

Сьогодні в Грузії для кредитування уряду використовуються зовнішні державні зобов'язання, що забезпечує його безінфляційний характер.

Важливим компонентом регуляції грошового обороту представляють іноземні активи Центрального банку. Основною базою даного компонента можна порахувати ті держави, які мають установи центрального банку типу валютних агентств або іноземну валюту, яку вони використовують в обороті і в якості законних платіжних коштів. В обох випадках наявні у населення кошти завжди дорівнюють сумі валютних активів. Це, в свою чергу, призводить до того, що грошова маса в країні повністю залежить від податкового балансу. При регулюванні грошового обороту необхідно відзначити також видачу Центральним банком комерційним банкам кредитів.

Одним із специфічних елементів представляє і обов'язково повинен бути включений в процес - це регулювання Центральним банком приватного кредитування небанківського сектору. При регулюванні грошового обороту найважливіший елемент зі складнощами підлягає контролю Центрального банку. Кредитування уряду з боку грошово установ і встановлення контролю є фактично малоймовірним. Ґрунтуючись на досвіді розвинених країн, необхідно враховувати наступні шляхи регулювання грошового обігу в Грузії: прямі ліміти банківського кредитування або обмеження темпів його зростання. Це змусить комерційні банки залишати певну частину залучених депозитів, тощо. Отже, неактивним резервом, який в іншому випадку був би використаний для збільшення кредитів вище ліміту. Коли ліміт закінчується, скорочується зростання обороту грошової маси (грошової пропозиції) до того рівня, який був під час стопроцентної резервної вимоги [20, с. 295].

Також грошово-кредитна політика є складовою частиною національної економічної політики. Вона являє є мобілізацією використання кредитних ресурсів, систему заходів обігу готівкових грошей, запланованих і здійснених урядом. Реалізація грошово-кредитної політики Національного банку є оптимальною тоді, коли під контролем банку знаходиться цілий ряд параметрів економічної системи-поєднання характеристик грошової маси; загальний обсяг кредитів, які будуть видані; тенденція змін нормального і реального рівня обсягу виробництва; зміни різного індексу цін, обмінний курс іноземних валют.

Стратегія грошової політики Національного банку Молдови на середньостроковий період є продовженням Стратегії грошової політики Національного банку Молдови на 2018-2020 роки і містить стратегічні напрямки діяльності органу грошово-кредитного регулювання на середньостроковий період, орієнтовані на досягнення основної мети - забезпечення і підтримання стабільності цін[22]. Таким чином, стратегія грошової політики НБМ на середньостроковий період передбачає підтримку кількісного об'єктива інфляції на рівні 5.0% з можливим відхиленням ± 1.5 процентних пункту - оптимальний рівень для сталого економічного зростання та розвитку Республіки Молдова на середньостроковий період.

На довгостроковий період очікується конфігурація деяких макроекономічних і фінансових умов, що сприяє стійкому зниженню темпів зростання цін, таким чином, НБМ буде поступово знижувати мету інфляції для поліпшення закріплення інфляційних очікувань.

В такому аспекті Національний банк Молдови вважає, що стабільність цін може кількісно визначатися рівнем інфляції, який визначається індексом споживчих цін, щомісяця публікуються Національним бюро статистики, з урахуванням того, що: широка громадськість поінформована про відповідному індексі і більш трохи про інші показники вимірювання інфляції, дані за індексами споживчих цін доступні своєчасно, вони не підлягають перегляду і останній, але не менш важливий принцип поділу інтересів між установа м, яке поважає він збирає і розраховує відповідний індекс і установа, яка націлена на таргетування рівня інфляції.

В результаті реалізації антикризових заходів світове виробництво і торгівля повернулися швидше, ніж спочатку очікувалося, і фінансові умови покращилися.

Фінансові ринки залишаються волатильними зі значною турбулентністю. Однак розвинені країни як і раніше стикаються з наслідками масового зростання заборгованості, а країни, що розвиваються намагаються стабілізувати свою економіку в результаті серйозних проблем, що стоять перед світовою економікою.

2.2 Стан державних фінансів

В залежності від стану державних фінансів можна визначити особливості реалізації усієї фінансової політики держави, а також свідчити про її раціональність та ефективність. Фактично, стан державних фінансів надає можливості чіткого орієнтування в аспектах правильності дій відповідних органів влади, а тому досліджуючи показники Грузії та Молдови - необхідно. Враховуючи політичну взаємодію цих держав із Україною, особливості фінансового та економічного розвитку Грузії та Молдови є чудовим прикладом подальшого розвитку України та всього регіону.

Таблиця 1 Загальні показники стану державних фінансів Грузії у період 2017-2019 років

№	Показник:	2017	2018	2019
1	ВВП	13,99 млрд.дол	16,18 мрлд.дол	15,16 мрлд.дол
2	Річний показник зростання ВВП	4,6%	5,8%	-8%
3	ВВП на душу населення	4378 дол.	4469 дол.	4078дол.
4	Населення поза межею бідності	9,0%	8,7%	9,2%
5	Експорт	3,024 млрд.дол	3,043 млр.дол	3,12 млрд.дол

Отже, характер розвитку економічної активності Грузії характеризується наявністю динаміки зростання, що свідчить про ефективність використання сучасних методів управління та особливостей реформування грошово-фінансової політики в державі, а також інших аспектів розвитку економіки.



Таблиця 2 Загальні показники стану державних фінансів Республіки Молдова за період 2017-2019 років

№	Показник:	2017	2018	2019
1	ВВП	10,96 млрд.дол	11,31 мрлд.дол	11, 87 мрлд.дол
2	Річний показник зростання ВВП	-2,1 %	1,0%	1.1%
3	ВВП на душу населення	2631 дол.	2684 дол.	2700 дол.
4	Населення поза межею бідності	14,0%	13,23%	13,2%
5	Експорт	247 млн.дол	268 млн.дол	272 млн.дол

Таким чином, визначаючи особливості фінансових показників Молдови та Грузії - варто зазначити, що кожна країна загалом знаходиться в позитивній динаміці, що характеризуєтся поступовим зростання економічних показників та рівня якості життя населення. Зокрема, також необхідно зазначити, що як Грузія так і Молдова поступово нарощують експорт, а також намагаються реалізувати ефективну зовнішню та внутрішню торгівельну політику, а також оптимізувати національну економіку.

Для того щоб проаналізувати вплив певних чинників на стан фінансових показників Грузії та Молдови, проведемо аналіз регресивної моделі Грузії та Молдови. Для цього ми вибрали чотири показники, які будуть незалежними змінними і теоретично можуть зробити певний вплив на фінансові показники, для Грузії та Молдови вони будуть однакові це:

1. - Національна валюта (DC);

2. - імпорт (IMP);

3. - ставка по кредитам (LR);

4. - індекс споживчих цін (PC).

Таким чином, наша модель буде:

FI = в1* DC+ в2* IMP + в3*LR +в4* PC

Перейдемо до більш докладного аналізу моделі.



Таблиця 3 Коефіцієнт визначення R (Грузія)

Модель	R	R square	Корект. R square	Ст. помилка моделі
1	0,702204	0.493091	0.426973	243216.4

Складено автором на основі: [15]

Проаналізувавши модель Грузії, я маю таке припущення - перш за все, ми можемо визначити якість моделі завдяки коефіцієнту визначення R2 (0,493091). Це означає, що обрані фактори пояснюють залежну змінну на 49,3%. Зробивши регресійний аналіз з залежною змінною IMP, рівняння з коефіцієнтами виглядає так:

IMP = 0,0570 + 0,0293DC + 0,7501 LR + 0,0010 PC.

(-2,003) (-2,325) (?0.3224) (3.778)

Таблиця 3.1 Коефіцієнт визначення R (Молдова)

Модель	R	R square	Корект. R square	Ст. помилка моделі
2	0.521375	0.271832	0.172536	41.77730

Складено автором на основі: [15]

Проаналізувавши модель Молдови, я маю таке припущення - перш за все мі можемо визначити якість моделі завдяки коефіцієнту R2 (0.271832). В ідеалі, цей коефіцієнт має наблизитись до 1, тому модель Грузії в цьому аспекті є кращою. Це означає, що обрані фактори пояснюють залежну змінну на 27,1%. Зробивши регресійний аналіз з залежною змінною IMP, рівняння з коефіцієнтами виглядає так:

IMP = 0,0546 + 0,4663DC + 0,0597 LR + 0,5267 PC.

(2.030) (-0.7413) (1.985) (-0.6433)



2.3 Структура платіжного балансу

Загальний стан зовнішньоекономічних зв'язків країни характеризується її платіжним балансом. Платіжний баланс - це співвідношення всієї сукупності надходжень з-за кордону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць)[14]. Якщо надходження платежів перевищує видатки, платіжний баланс вважають активним (таким, що має позитивне сальдо); у протилежному випадку - пасивним (таким, що має від'ємне сальдо).

Міжнародні поточні розрахунки між країнами здійснюються у відповідних національних валютах згідно з існуючими валютними курсами або у твердій, конвертованій валюті. Основа платіжного балансу - групування всіх видів угод результати яких пов'язані зі зростанням потреб в товарах та послугах або з надходженням іноземної валюти в країну.
Платіжний баланс складається згідно з принципом подвійного рахунка. Останній полягає у тому, що кожна угода записується на двох рахунках: дебетовому, який свідчить про надходження товару на даний рахунок, та кредитовому, який характеризує надання товару або виплату коштів з даного рахунку.У відповідності до даних Міністерства фінансів Грузії - загальний залишок державного бюджету Грузії (-1,710,994,7)[16]

Таблиця 4 Показники стану грошових показників Грузії у тис.ларі

Назва	Показник 2018 року	План на 2019 рік	План 2020 року
Збільшення фінансових активів	484,339.0	209,390.0	463,574.3
Валюта та депозити	103,240.6	0.0	121,334.3
Кредити	237,642.2	209,390.0	342,240.0
Акції та інший власний капітал	143,456.2	0.0	0.0



Таблиця 5 Фактичні та прогнозовані фінансові зобов'язання Грузії

Назва	Показник 2018 року	План на 2019 рік	План 2020 року
Збільшення зобов'язань	1,877,617.1	2,216,125.0	3,067,300.0
Цінні папери, крім акцій	422,309.4	900,000.0	1,200,000.0
Інші борги перед кредиторами	1.0	0.0	0.0
Іноземні зобов'язання	1,455,306.8	1,316,125.0	1,867,300.0
Кредити	1,455,306.8	1,316,125.0	1,867,300.0

Надходження до фінансової системи Грузії, які формують значні зовнішні фінансові зобов'язання держави[16]:

- Збільшення зобов'язань з випуску державних цінних паперів - 1 200 000,0 тис. Лари;

- кошти, отримані від Азіатського банку розвитку (АБР) за програмою реформування корпоративного та енергетичного ринку GSE - 105 000,0 тис. Лари;

- надходження від Світового банку (СБ) в рамках Програми розвитку політики розвитку (DPO-2019) - 150 000,0 тис. Лари;

- надходження від Європейського Союзу (ЄС) за програмою МЗС ЄС - 65 000,0 тис. Лари;

- надходження від Французького агентства розвитку (AFD) за програмою реформування енергетичного сектору в Грузії - 126 500,0 тис. Лари;

- надходження від німецького Банку кредитів на реконструкцію (KfW) за програмою реформування енергетичного сектору в Грузії - 189 750,0 тис. Лари;

- Кошти, отримані від Французького агентства розвитку (AFD) у рамках ІІІ фази Програми соціального забезпечення - 48 750,0 тис. Лари;

- Довгострокові інвестиції, пільгові позики, надані урядом Грузії міжнародними фінансовими установами та закордонними урядами - 1 182 300,0 тис. Лари

У відповідності до Міністерства фінансів Республіки Молдова[17] стан державних фінансів має наступні показники:

У відповідності до даних Міністерства фінансів Республіки Молдова[17] державні фінанси держави має наступний вигляд:

Таблиця 6 Грошові показники Республіки Молдови за 2019 рік

Назва	1 квартал 2019р.	2 квартал 2019р.	3 квартал 2019р.
Товари, послуги та доходи	-378.19	-443.58	-385.73
Основний експорт товарів	329.21	378.24	375.04
Основний імпорт товарів	-881.92	-903.11	-878.40
Послуги	0.59	-9.54	-3.39
Доходи	142.25	66.99	95.67
Наявні трансферти	293.55	317.21	247.47
Фінансовий рахунок	131.75	151.42	189.22

Республіка Молдова та Грузія визначаються досить схожою динамікою грошово - кредитної політики, оскільки мають досить схожу політичну ситуацію в державі, що характеризує особливості фінансової політики, а також можливостей міжнародних зв'язків з іншими державами та організаціями, які можуть оптимізувати фінансову ситуацію в державі.
Таким чином, динаміка фінансових показників держав визначається проблематикою та постійним пошуком з боку Національних Банків методу реформування старих стратегій та інновацій, які можуть визначити високий рівень ефективності використання та застосування фінансових можливостей держави.



РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ МОЛДОВИ ТА ГРУЗІЇ З УКРАЇНОЮ

У відповідності до даних Державної служби статистики України, протягом 2018 р. обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та Грузією, порівняно з 2017 р., зросли на 21,9 % та склали 689,7 млн. дол. США. При цьому експорт товарів та послуг зріс на 14,9% та становив 520 млн. дол., а імпорт товарів та послуг з Грузії зріс на 49,5% і склав 169,7 млн. дол. США[13;15]. Сальдо у торгівлі товарами та послугами за цей період було позитивним для України і склало 350,3 млн. дол. США.
Товарообіг між Україною та Грузією, порівняно з 2017 р., зріс на 21,7 % та склав 613,2 млн. дол. США. При цьому експорт товарів зріс на 14% та становив 480 млн. дол., а імпорт товарів з Грузії зріс на 60,9% і склав 133,2 млн. дол. США; Сальдо у торгівлі товарами за цей період було позитивним для України і склало 346,8 млн. дол. США.

У структурі експорту товарів з України до Грузії переважали поставки наступних видів продукції:

- тютюн і промислові замінники тютюну - 27,1 %;

- чорні метали та вироби з чорних металів - 16,7%;

- відходи харчової промисловості - 4,7%;

- молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед - 3,8 %;

- алкогольні та безалкогольні напої та оцет - 3,6 %;

- електричні машини - 3,2%;

- м'ясо та їстівні субпродукти - 3,1 %;

- реактори ядерні, котли, машини - 2,8%.

Варто зазначити, що в структурі імпорту товарів з Грузії до України переважали поставки наступних видів продукції:

- алкогольні і безалкогольні напої та оцет - 55,4%;

- добрива -16,2 %;

- засоби наземного транспорту, крім залізничного - 6,0 %;

- їстівні плоди та горіхи - 3,9 %;

- руди, шлаки і зола - 2,5%.

Помітні обсяги закупівель здійснювалися також по групі «товари, придбані в портах» (7,4% від загальних обсягів імпорту з Грузії).

Товарообіг між Україною та Грузією у січні 2019 року, порівняно з відповідним періодом 2018 року, зріс на 8,5 % та склав 38,2 млн. дол. США. При цьому експорт товарів скоротився на 21,7% та становив 22,6 млн. дол., а імпорт товарів з Грузії зріс у 2,5 рази і склав 15,6 млн. дол. США;

Сальдо у торгівлі товарами за цей період було позитивним для України і склало 7,0 млн. дол. США. Протягом 2018 р., обсяги торгівлі послугами між Україною та Грузією, порівняно з 2017 р., зросли на 23 % та склали 76,5 млн. дол. США. При цьому експорт послуг зріс на 15,2% та становив 40 млн. дол., а імпорт послуг з Грузії зріс на 15,6% і склав 36,5 млн. дол.;

Сальдо у торгівлі послугами за цей період було позитивним для України і склало 3,5 млн. дол. США.

Найбільшу питому вагу у загальних обсягах двосторонньої торгівлі послугами складали транспортні послуги, частка яких з українського та грузинського боку становила відповідно 67,1% та 72,8%. Спостерігалося також подальше нарощування у торгівлі діловими послугами.

Обсяги ділових послуг, наданих українською стороною, зросли протягом звітного періоду на 60,0% (часка складає 16,0%), а обсяг ділових послуг з боку Грузії збільшився на 15,5% (часка складає 8,3%).

Серед інших видів послуг, які мали значну питому вагу в обсягах торгівлі послугами між Україною та Грузією, були «послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги» (частка в українському експорті послуг 7,3%), «послуги, пов'язані з подорожами» (частки в українському та грузинському експорті складають відповідно 3,7% та 8,6%), «послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій» (частка в українському та грузинському експорті послуг відповідно 2,3% та 3,4%). Значне збільшення обсягів українських та грузинських послуг протягом 2018 р., порівняно з 2017 р., спостерігалося також у секторі «Послуги зі страхування», частка яких у загальних обсягах експорту послуг досягла 1,2% та 2,9%.

Натомість, інвестиційне співробітництво між Україною та Грузією на сучасному етапі не відповідає потребам обох країн. Водночас, потенціал для розширення двостороннього співробітництва є достатньо великим і охоплює у першу чергу таки сфери як енергетика, транспорт, будівництво, туризм, сільське господарство, харчова промисловість. За даними Державної служби статистики України, станом на 01.01.2019 р. обсяги прямих інвестицій (акціонерний капітал), які надійшли з Грузії до економіки України, протягом 2018 року зменшилися на 0,2 млн. дол. і становлять близько 2,3 млн. дол. США[13;15].

У секторі міжнародного співробітництва з Республікою Молдовою має інакший характер. Загальний товарообіг (товари та послуги) між Україною та Республікою Молдова за результатами 2018 року склав 983,5 млн. дол. США (дані Держстату України) [14;15]. Обсяг торгівлі товарами становив 907,4 млн. дол. США. При цьому експорт товарів склав 789,3 млн. дол. США, збільшившись порівняно з 2017 роком на 11,4%. Імпорт товарів склав 118,1 млн. дол. США, збільшившись на 10,6%. Сальдо у торгівлі товарами було позитивне - 671,2 млн. дол. США. Зростання українського експорту до РМ обумовлено, передусім, нарощуванням обсягів поставок металобрухту (І півріччя 2018 року), а також паливно-мастильних матеріалів та більшості позицій продовольчої групи. Зокрема, привертає увагу поява у структурі продовольчої групи таких товарних позицій, як картопля, томати, цибуля та часник, яблука. Вагомими позиціями у структурі непродовольчої групи залишались електроенергія та цигарки. Основними товарами, що імпортувались Україною з Молдови, залишались продукція рослинництва, вино та етиловий спирт. Головними факторами, що обумовили нарощування імпорту з Молдови, було помітне зростання обсягів поставок металопродукції (І півріччя 2018 року), а також насіння соняшника, портландцементу, ліків. Обсяг торгівлі послугами між Україною та Молдовою за результатами 2018 року склав 76,1 млн. дол. США, у тому числі експорт послуг - 45,9 млн. дол. США (збільшення порівняно з 2017 роком на 12,9%), імпорт послуг - 30,2 млн. дол. США (зменшення на 5,4%).

Сальдо у торгівлі послугами позитивне - 15,7 млн. дол. США.

Прямі інвестиції (акціонерний капітал) з РМ в економіку України станом на 01.10.2018 р. складали 10,3 млн. дол. США, збільшившись з початку 2018 року на 1,9%. Прямі інвестиції (акціонерний капітал) з України в економіку Молдови станом на 01.10.2018 р. складали 6,7 млн. дол. США, зменшившись з початку року на 1,5%.[14;15].

Перспективи розвитку економічної взаємодії між двома країнами обговорювались у ході візитів Прем'єр-міністра РМ П.Філіпа в Україну (12.04.2018 р. і 24.11.2018 р.), Прем'єр-міністра України В.Гройсмана в РМ (05.10.2018 р.), зустрічі Президента України П.Порошенка і Прем'єр-міністра РМ П.Філіпа (28.12.2018 р.), робочого візиту Міністра економіки та інфраструктури РМ К.Габуріча в Україну (18.06.2018 р.), а також контактів керівництва урядів у рамках міжнародних заходів.

У ході зустрічей обговорювалися питання розвитку українсько-молдовського співробітництва, зокрема подальшої реалізації положень «Дорожньої карти розвитку українсько-молдовського співробітництва», яка передбачає співпрацю у питаннях розвитку спільного транспортного потенціалу двох країн в європейському напрямку, зміцнення енергетичної безпеки України та Молдови через інтеграцію у відповідні європейські структури, посилення діалогу із вирішення питань, пов'язаних з раціональним використанням та охороною транскордонних водних ресурсів.

Важливим інструментом розвитку двосторонньої співпраці є Міжурядова українсько-молдовська змішана комісія з питань торговельно-економічного співробітництва. Робоча зустріч голів національних частин Комісії відбулася 18.06.2018 р. у м. Київ. Наразі українську частину Комісії очолює Віце-прем'єр-міністр України В.Кістіон, молдовську частину - Міністр економіки та інфраструктури РМ К.Габуріч.



ВИСНОВОК

В результаті проведеного дослідження було виконано низку завдань, які надають можливість об'єктивно проаналізувати сутність та значення грошово-фінансової політики, а також економічної активності Грузії та Республіки Молдова, а також визначити особливості взаємодії цих держав із Україною.

Зокрема, було виконано наступні завдання:

1) досліджено теоретичні основи аналізу національних фінансових систем та проаналізовано низку теоретичних визначення особливостей таких систем у відповідності до методології вітчизняних та закордонних вчених та спеціалістів;

2) проаналізовано показників індикаторів фінансових систем Молдови та Грузії, зокрема визначено особливості грошово-кредитної політики та визначено структуру платіжного балансу. Також було визначено стан державних фінансів та визначено особливості економічної активно держав.

3) досліджено особливості зовнішньоекономічних операцій Грузії та Республіки Молдови з Україною, а також зазначено спільну тенденцію розвитку цих країн із Україною внаслідок схожості політичних ситуацій, які склалися через загострення стосунків в регіоні.

Таким чином, загальним висновком роботи стало визначення позитивної динаміки розвитку економіки та фінансових показників як Грузії, так і Молдови, що свідчить про раціональність використання сучасних методів та технологій оптимізації фінансово-економічної діяльності та про подальші перспективи фінансового та економічного зміцнення цих держав.
В аспекті міжнародної співпраці із Україною, важливо враховувати не лише економічні переваги та недоліки країн, але й політичну мотивацію скоєння тих чи інших економічних або фінансових операцій.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. On the Efficiency of the Financial System by James Tobm - London : Bank, - Vol. 153.2014, p. 1-15

2. Игонина Л.Л. Финансовая система и экономическое развитие: монография. М.: Русайнс, 2016. 140 с.

3. Patterson R.H. The Science оf Finance: A Practical Treatise. London, Forgotten Books, 2015, 752 р.

4. Боди З., Мертон Р. Финансы / пер. с англ. М.: Вильямс, 2007. 592 с.

5. Tobin J., Golub S. Money, Credit, and Capital. Boston, McGraw-Hill, 1998, 384 р.

6. Виноградов Д.В. Финансово-денежная экономика. М.: ГУ ВШЭ, 2009. 864. с.

7. Клейнер Г.Б. Новая теория экономических систем и ее приложения. На пути к созданию целостной экономической теории. Вестник Российской академии наук. 2011. Сентябрь. С. 794-808.

8. Ванішвілі М. Фінансово-ринкова статистика / М. Ванішвілі, І. Фічхія, Б. Фічхія. - Тбілісі, 2009. - С. 127.

9. Ингороква А., Циклаурі С. Основи грошового обігу та кредити / А. Ингороква, С. Циклаурі. - Тбілісі: Вид-во техн. ун-ту, 2000. - С. 127.

10. Тутберідзе Г. Гроші і банківська справа. економічні тенденції Грузії / Г. Тутберідзе. Щоквартальний огляд. - 2018, жовтень. - С. 34-41



ДОДАТОК

Таблиця 1.1. Статистичні данні Грузії 2017-2019 рр. [15]

Date	Domestic currency per usd	Import, usd	Prices, Consumer Price Index	Lending Rate
01.07.2017	2,4	644,78	122,6044	11,6334
01.08.2017	2,4	706,19	122,8492	11,8453
01.09.2017	2,47	689,75	123,679	11,02
01.10.2017	2,5	733,09	124,6414	11,12
01.11.2017	2,67	766,83	126,0021	10,86
01.12.2017	2,61	845,325	127,044	11,42
01.01.2018	2,55	594574	127,8324	11,29
01.02.2018	2,46	638930,8	128,0487	11,32
01.03.2018	2,44	851801,8	127,5694	11,44
01.04.2018	2,43	734301,3	127,298	10,91
01.05.2018	2,45	809149,1	127,2579	11,23
01.06.2018	2,46	779219	126,4389	11,33
01.07.2018	2,45	797011,7	126,0841	11,34
01.08.2018	2,53	772797,3	126,7121	10,85
01.09.2018	2,61	719693,9	127,0728	10,77
01.10.2018	2,66	866209,4	127,4793	11,05
01.11.2018	2,7	751094,2	128,3795	10,99
01.12.2018	2,67	821315,6	128,9688	10,92
01.01.2019	2,67	596199,3	130,6302	10,87
01.02.2019	2,65	648134,7	130,9881	10,72
01.03.2019	2,68	755919,2	132,2952	10,94
01.04.2019	2,69	744460,2	132,5658	10,14
01.05.2019	2,75	763183,9	133,242	10,62
01.06.2019	2,78	695771,7	131,9349	11
01.07.2019	2,87	768335,2	131,9038	10,59
01.08.2019	2,93	753866,9	132,9447	10,74
01.09.2019	2,96	748636,9	135,1977	10,58

Таблиця 2.1. Статистичні данні Молдови 2017-2019 рр. [15]

Date	Domestic currency per usd	Import, usd	Prices, Consumer Price Index	Lending Rate
01.07.2017	18,14	396,9	153,04	10
01.08.2017	17,91	429,7	152,46	9,76
01.09.2017	17,7	430,8	153,85	9,89
01.10.2017	17,43	465,9	156,23	10
01.11.2017	17,49	455,3	157,35	9,88
01.12.2017	17,18	471,5	158,17	9,58
01.01.2018	16,96	374,3	158,18	9,8
01.02.2018	16,68	427,6	158,47	9,47
01.03.2018	16,59	524,3	158,64	9,35
01.04.2018	16,44	444,66	159,38	9
01.05.2018	16,67	505,46	159,41	8,63
01.06.2018	16,86	458,89	159,42	8,72
01.07.2018	16,7	488,36	157,55	8,67
01.08.2018	16,61	484,09	157,29	8,45
01.09.2018	16,78	473,89	157,51	8,5
01.10.2018	17	540,5	158,12	8,52
01.11.2018	17,11	522,74	158,79	8,45
01.12.2018	17,23	519,51	159,57	8,61
01.01.2019	17,15	372,17	161,61	8,34
01.02.2019	17,12	459,33	162,24	8,3
01.03.2019	17,19	533,48	163,11	8,17
01.04.2019	17,68	514,98	164,45	8,08
01.05.2019	17,95	481,92	166,71	8,08
01.06.2019	18,17	445,53	166,36	8,11
01.07.2019	17,76	499,12	166,01	8
01.08.2019	17,74	464,48	165,96	8,13
01.09.2019	17,76		167,36	8,36

Регресійна модель Грузії (1) та Молдови (2) за методом : сума найменших квадратів

a. Predictors: (Constant), PC, LR, DC

b. Dependent Variable: IMP

Модель 1: МНК, использованы наблюдения 2017:07-2019:09 (T = 27)
Зависимая переменная: IMP
	Коэффициент	Ст. ошибка	t-статистика	P-значение
const	-9.06240e+06	4.52341e+06	-2.003	0.0570
DC	-1.32361e+06	569281	-2.325	0.0293
PC	107443	28439.1	3.778	0.0010
LR*	-64001.4	198508	-0.3224	0.7501

Складено автором на основі [15]

Модель 2: МНК, использованы наблюдения 2017:07-2019:09 (T = 26)
Зависимая п...

Подобные документы

• Роль Міжнародного валютного фонду у стабілізації платіжного балансу України

  Визначення платіжного балансу, його впливу на формування характеру та структури зовнішньоекономічних зв'язків країни. Оцінка сучасного стану платіжного балансу України. Аналіз програми розширеного фінансування між Україною та Міжнародним валютним фондом.
  
  реферат [316,2 K], добавлен 12.05.2015
  

• Платіжний баланс України

  Теоретичні основи побудови та аналізу платіжного балансу країни. Фактори, що впливають на платіжний баланс. Особливості стану платіжного балансу України за 2007, 2008 рр. Напрямки вирішення проблеми пасивного сальдо поточних операцій в Україні.
  
  курсовая работа [41,6 K], добавлен 12.12.2009
  

• Аналіз геостратегічного потенціалу Грузії

  Географічне, демографічне положення Грузії та її геоекономічне становище. Інтенсивність міграційних потоків в Грузії. Хвильова динаміка зростання та зменшення населення. Внутрішньополітичний потенціал держави. Визначення рівня дотримання законності.
  
  курсовая работа [502,6 K], добавлен 08.09.2011
  

• Коригування зовнішніх дисбалансів платіжного балансу (на прикладі розвинутих країн)

  Дослідження теоретичних і практичних аспектів впливу економічних факторів на платіжний баланс країни. Основні причини виникнення глобального дисбалансу й шляхи його усунення. Аналіз основних механізмів зрівноваження зовнішніх дисбалансів розвинутих країн.
  
  автореферат [44,2 K], добавлен 13.04.2009
  

• Міжнародна економіка

  Аналіз сучасного стану платіжного балансу як кількісного і якісного вартісного відображення масштабів і характеру зовнішньоекономічних операцій країни. Регулювання світового ринку праці на глобальному рівні. Способи здійснення міжнародних розрахунків.
  
  контрольная работа [23,4 K], добавлен 27.04.2013
  

• Зовнішні відносини між Україною та країнами Закавказзя

  Дослідження хронології міждержавних відносин між Україною та країнами Закавказзя. Історичне значення аналіз основних подій у економічній, політичній, соціальній та культурній сферах Вірменії, Азербайджану, Грузії; їх вплив на розвиток нашої держави.
  
  контрольная работа [63,8 K], добавлен 08.09.2011
  

• Роль і призначення міжнародних фінансів

  Процес глобалізації економічного життя. Глобальна система акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн. Сутність і призначення міжнародних фінансів. Міжнародні фінансові організації та фінансові інституції.
  
  курсовая работа [65,1 K], добавлен 08.05.2011
  

• Економічна характеристика країн Третього світу. Нові тенденції розвитку

  Сучасна характеристика країн третього світу. Грошово-кредитні системі країн третього світу. Економічні стратегії країн Третього світу. Стратегія "економічного дива" в нових індустріальних країнах та Туреччині. Відносини України з країнами Третього світу.
  
  курсовая работа [83,4 K], добавлен 30.03.2007
  

• Міжнародна економіка

  Економічне поняття та структура платіжного балансу. Особливості його складання за методикою подвійного рахунку. Сутність та основні етапи розвитку світової валютної системи. Принципи функціонування Бреттон-Вудської та Ямайської фінансових систем.
  
  реферат [22,7 K], добавлен 24.11.2010
  

• Країни-експортери нафти

  Дослідження особливостей створення організації країн-експортерів нафти. Аналіз їх економічного потенціалу та місця в світовій економіці. Сучасний склад організації. Характеристика структури імпорту та експорту, темпів зростання ВВП країн-членів ОПЕК.
  
  презентация [5,7 M], добавлен 31.10.2013
  

• Характеристика Малайзії

  Показники зовнішньої торгівлі країни, її місце у світовій економіці. Зовнішньоторговельний оборот та основні експортні ринки для малазійських товарів. Показники платіжного балансу і фінансових операцій Малайзії, оцінка її інвестиційної привабливості.
  
  контрольная работа [21,2 K], добавлен 24.06.2013
  

• Платіжний баланс України

  Історія розвитку методів складання платіжного балансу. Його економічний зміст, система запису і склад операцій. Стан платіжного балансу України, формування резервів. Причини погіршення стану поточного рахунку, тенденції з експортом та імпортом.
  
  контрольная работа [31,9 K], добавлен 23.11.2011
  

• Економічна сутність статистики зовнішньої торгівлі, платіжного балансу та валютних курсів

  Статистика зовнішньої торгівлі, платіжного балансу та валютних курсів. Об’єкт статистичного спостереження статистики. Фактор розвитку національного господарства окремих країн. Фіаксований, форвардний та номінальний курс. Ревальвація, девальвація, маржа.
  
  реферат [21,4 K], добавлен 21.12.2008
  

• Українсько-словацькі відносини: формування системи міждержавного співробітництва (1990-ті роки)

  Чинники розвитку українсько-словацьких зовнішньоекономічних зв’язків, проблеми інвестиційного співробітництва країн. Українсько-словацькі культурні, наукові і освітні взаємозв’язки, політичні контакти. Проблеми гарантії прав національних меншин країн.
  
  дипломная работа [109,3 K], добавлен 11.11.2010
  

• Потенціал розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

  Закономірності та тенденції розвитку економічних відносин між Європейським союзом та Україною. Надходження в Україну прямих іноземних інвестицій з країн-членів Євросоюзу та країн-кандидатів на вступ до ЄС. Бар'єри, що перешкоджають ініціації експорту.
  
  контрольная работа [4,2 M], добавлен 06.10.2013
  

• Світові макроекономічні порівняння і оцінка місця України в них

  Теоретичні підходи до визначення макроекономічних показників. Міжнародні порівняння макроекономічних показників у системі національних рахунків країн світу. Загальні принципи та програма міжнародних порівнянь. Паритет купівельної спроможності країн світу.
  
  курсовая работа [52,1 K], добавлен 22.11.2010
  

• Національна модель економічного розвитку Китаю

  Сутність та теоретичні засади дослідження національних моделей економічного розвитку країн. Азійські моделі економічного розвитку. Особливості трансформації економіки Китаю. Бенчмаркінг інноваційного розвитку, шляхи підвищення конкурентоспроможності.
  
  курсовая работа [490,7 K], добавлен 02.07.2014
  

• Роль та значення окремих країн і регіонів у міжнародній економіці

  Класифікація країн за станом соціально-економічного розвитку на сучасному етапі. Оцінка місця та значення Америки, Західної Європи, Японії та країн, що розвиваються, "нових індустріальних країн" та країн з перехідною економікою у світовій економіці.
  
  реферат [15,5 K], добавлен 10.09.2010
  

• Регулювання валютно-фінансових та валютно-кредитних відносин

  Форми конвертованості валюти, елементи валютної системи. Регулювання валютно-фінансових відносин за допомогою міжнародного права, міжнародних угод, кредитної та податкової політики. Фактори, які впливають на валюту, суму та термін міжнародного кредиту.
  
  реферат [30,2 K], добавлен 20.03.2014
  

• Зарубіжний досвід корпоративного управління в компаніях з державною участю

  Проблема побудови ефективної системи корпоративного управління на вітчизняних підприємствах. Аналіз структури ради директорів в державних компаніях зарубіжних країн. Дослідження ролі головного державного регулятора в сфері корпоративного управління.
  
  статья [423,2 K], добавлен 07.02.2018
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам