Військова присутність ОАЕ та Королівства Саудівська Аравія на Африканському Розі
Дослідження військової присутності ОАЕ та Саудівської Аравії у країнах Африканського Рогу та інструментів впливу, які відіграють визначальну роль у двосторонніх відносинах між країнами. Досягнення історичної мирної угоди між Ефіопією та Еритреєю.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.10.2020 |
Размер файла | 27,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВІЙСЬКОВА ПРИСУТНІСТЬ ОАЕ ТА КОРОЛІВСТВА САУДІВСЬКА АРАВІЯ НА АФРИКАНСЬКОМУ РОЗІ
Новицька Н.В.
Анотація
У статті розглядається військова присутність ОАЕ та Саудівської Аравії у країнах Африканського Рогу та інструменти впливу, які відіграють визначальну роль у двосторонніх відносинах між країнами. ОАЕ та Саудівська Аравія використовують всі важелі для того, щоб заохотити своїх союзників з цього безпекового простору, аби здобути необхідну підтримку у Баб- ель-Мандебській протоці та Аденській затоці.
Ключові слова: регіон Африканського Рогу, безпека, міжнародні відносини, військові бази, Африка, ОАЕ, Саудівська Аравія.
Abstracts
The article deals with the presence of the United Arab Emirates and Saudi Arabia in the Horn of Africa region and the tool for influence, that play a key role in the bilateral relations between the countries. OAE and Saudi Arabia use all the important things to involve their allies from this security space to gain the necessary support in the Bab al-Mandeb Strait and the Gulf of Aden.
Keywords: Horn of Africa region, security, international relations, military bases, Africa, Saudi Arabia, UAE.
Виклад основного матеріалу
Регіон Африканського Рогу став популярним місцем для дислокації іноземних військових баз, особливо за останнє десятиліття. Зараз існує широке коло регіональних та міжнародних суб'єктів безпеки, що діють у регіоні Африканського Рогу, а саме іноземних військових установ, що мають наземні споруди (наприклад, бази, порти, авіабази, навчальні табори, тимчасові споруди та логістичні вузли) та військово-морські сили на постійній чи регулярній основі.
Найбільш помітний аспект цієї присутності - це розповсюдження військових об'єктів у прибережних районах уздовж Червоного моря та Африканського Рогу. Втім, також відбулося нарощування військово-морських сил, зокрема навколо протоки Баб-ель-Мандеб, на вході до Червоного моря і в Аденській затоці.
Оскільки іноземні військові сили діють на суші, у повітрі та в морі, регіон Африканського Рогу визначається як безпековий простір, що складається з чотирьох основних країн, Джибуті, Еритрея, Ефіопія та Сомалі, плюс Кенія, Сейшельські острови, Південний Судан та Судан, а також ключові суміжні морські райони - південне Червоне море, Аденська затока та протока Баб-ель- Мандеб [1].
Саудівська Аравія помітно збільшила військову присутність у регіоні, особливо у зв'язку з конфліктом у Ємені. Збройні сили Саудівської Аравії спочатку базувалися в Джибуті. З часу розриву відносин між ОАЕ та Джибуті у 2015 році війська Саудівської Аравії покладаються на об'єкти країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки в інших місцях регіону, зокрема в порту Ассаб в Еритреї, та власних військових об'єктах Червоного моря, таких як морський порт в Джидді.
У 2016 році Саудівська Аравія уклала з Джибуті договір безпеки, який мав на меті створити військову базу. Незважаючи на наступні повідомлення, що було досягнуто домовленості про будівництво бази, на сьогоднішній день в Джибуті не було відкрито жодного нового військового об'єкта КСА. З моменту початку конфлікту в Ємені Саудівська Аравія зберегла значну морську присутність у Червоному морі та Аденській затоці [2].
ОАЕ в останні десятиліття розвивали свої комерційні зв'язки з країнами Африканського Рогу і все частіше намагалися розвивати портову інфраструктуру в регіоні, щоб скористатися економічними можливостями, що відкриваються завдяки китайській ініціативі “Один пояс - один шлях”. Поряд зі своїми економічними інтересами, ОАЕ працює над довгостроковою стратегією щодо стримування впливу Ірану на Аравійському півострові та в Африці. ОАЕ просуває ці дві цілі, створивши власну мережу "Низки Перлин" - змішаних військових і комерційних об'єктів. Для того, щоб підтримати свої військові дії в громадянській війні в Ємені, ОАЕ швидко перейшли до створення бази уздовж узбережжя Червоного моря [3].
ОАЕ спочатку мали намір створити військові об'єкти в Джибуті, коли вступили у громадянську війну в Ємені у складі коаліції під керівництвом Саудівської Аравії. І ОАЕ, і Саудівська Аравія взяли в оренду об'єкти в Джибуті в квітні 2015 року. Однак, 28 квітня 2015 року ОАЕ та Джибуті розірвали дипломатичні відносини через конфлікт між високопосадовцями обох країн щодо оренди і несанкціонованої посадку літака ОАЕ в міжнародному аеропорту Джибуті - Амбоулі. Протистояння сталося на тлі напружених відносин між двома країнами, після того, як Джибуті відмінив 20-річну угоду з компанією ОАЕ «Dubai Ports World» щодо управління та експлуатації контейнерного терміналу «Дорале» Джибуті у 2014 році. Зрештою, Джибуті наказав військам ОАЕ та Саудівській Аравії залишити країну 29 квітня 2015 року [4].
Згодом король Саудівської Аравії Салман бін Абдулазіз Аль Сауд зустрівся з президентом Еритреї Ісаасом Афверкі, щоб доопрацювати 30-річну угоду про проведення військових операцій країнами Перської затоки. Пізніше ОАЕ перенесли свої військові дії на базу в Ассабі, Еритрея. Розвиток бази розпочався приблизно у вересні 2015 року, і на місці було проведено велику роботу. Супутникові знімки вказують, що на об'єкті є військовий аеродром з новими місцями для літаків, глибоководний морський порт, який був побудований після того, як ОАЕ встановили контроль над базою, а також складські та житлові приміщення.
ОАЕ розмістили літаки в Еритреї для використання їх проти опозиційних сил у Ємені. До них відносяться бойові літальні апарати "Міраж 2000-9" та "F- 16", вертольоти, військово-транспортні та морські патрульні літаки та безпілотники [4]. Крім того, повідомляється, що на базі працює великий наземний контингент, що складається з батальйону військових сил ОАЕ, оснащених бойовими танками Leclerc. У 2015 році три батальйони суданських механізованих військ були перевезені з бази в Ассабі до Ємену на суднах ОАЕ.
У 2016 році група моніторингу ООН з питань Сомалі та Еритреї заявила, що створення та продовження розширення ОАЕ військової бази передбачало передачу військової техніки в обмін на військову допомогу Еритреї. Таким чином, такі дії свідчать про порушення міжнародного ембарго на надання зброї Еритреї. ОАЕ також використовували базу Ассаб для тренувань та оснащення особового складу єменських контртерористичних сил. Насамкінець, міжнародна правозахисна група Human Rights Watch опублікувала доповіді про те, що база ОАЕ в Ассабі є частиною мережі слідчих ізоляторів, пов'язаних із конфліктом у Ємені, в яких мали місце випадки катування [5].
У травні 2015 р. ОАЕ заснували військову базу в Могадішо для підготовки підрозділів Національної армії Сомалі. У 2018 році, однак, після посилення напруженості між Сомалі та ОАЕ, що частково відображало перенесення в Сомалі кризи країн Перської затоки, навчальні сили ОАЕ повернулися додому, і Сомалі взяли на озброєння базу ОАЕ, припинивши співробітництво в галузі безпеки [6].
У 2016 році ОАЕ було надано на 25 років право оренди для розвитку військового аеропорту в Бербера на узбережжі Сомаліленду, який був побудований Радянським Союзом. З того часу ОАЕ розпочало будівництво об'єднаної військової повітряно-морської бази. Після завершення комбінована база мала включати інтегрований об'єкт на 42 кв.км з двома паралельними злітно-посадковими смугами та глибоководною військово-морською базою, запланована вартість якої складає 90 млн. доларів США.
Угода про військову базу пов'язана з ширшою допомогою та багатомільйонними комерційними угодами між самопроголошеним Сомалілендом та ОАЕ. У вересні 2016 року еміратська DP World отримала 30- річну концесію на управління та розвиток торгового порту Бербера, на що виділено 442 млн. доларів США інвестицій [7]. За домовленістю, DP World має 51% порту, Сомаліленд - 30%, а Ефіопія - 19% [4]. Угода про створення військової бази була піддана критиці урядом Сомалі, який заперечує, що влада Сомаліленду має конституційний характер повноваження погодитися на таку угоду. У березні 2020 року ОАЕ повідомили, що скасовують будівництво військової бази в Бербері. Незадовго після того, як росіяни заявили, що планують будувати військову базу біля аеропорту в Бербері [8].
ОАЕ проводить підготовку берегової охорони Сомаліленду, поліції та служб безпеки в рамках базової угоди. У 2017 році повстанці-хусити в Ємені погрожували напасти на базу Бербера. У жовтні 2017 року ОАЕ компанія P&O Ports взяла на себе 30-річну концесію на управління та розвиток порту Боосаасо (Босасо) у напівавтономному штаті Пунтленд. ОАЕ також надала допомогу з безпеки та навчання для сили Пунтлендської морської поліції [9].
Раніше планувалося, що ОАЕ створить військову базу в Сомаліленді, однак у вересні 2019 року офіційний Абу Дабі повідомив, що будівництво повітряних і військово-морських баз у Сомаліленді буде зупинено, а угоди, які були підписані три роки тому - розірвані.
Муза Біхі Абді, президент самопроголошеного Сомаліленду, в 2017 році вітав будівництво бази, зі словами: "Безпечніше, щоб у районі було багато військових". М.Абді заявив, що сподівається, що інвестиції ОАЕ, що включали новий цивільний аеропорт і дорогу, що з'єднує Бербера з Ефіопією, призведуть до "величезного створення робочих місць" в Сомаліленді, де безробіття зростає [10]. Але планам не було дано здійснитися. ОАЕ не розглядали питання подальшої взаємодії країни з Сомалілендом, і не дало негайного завдання розширити військову присутність країни в Африці.
Окрема історія про єменський острів Сокотра, розташований в Індійському океані в 340 км від Ємену. У 2016 році стало відомо про те, що ОАЕ взяли в оренду єменські острови Сокотра та Перім [10]. Наприкінці квітня 2016 року ОАЕ почали нарощувати свої військові сили на Сокотрі, яка розташована недалеко від протоки Баб-ель-Мандеб, як частина підтримки уряду Ємену в громадянській війні ОАЕ розгорнули на острові бронемашини, важку артилерію та 100 солдатів. Повідомлялося, що збройні сили ОАЕ взяли під контроль основні будівлі острова та підняли прапор ОАЕ. Після місцевих протестів ОАЕ відкликали свої збройні сили з острова відповідно до угоди, влаштованою Саудівською Аравією, але, як вважається, деякі війська залишилися на Сокотрі. В кінці 2016 року ОАЕ також розпочали будівництво аеродрому на острові Перім, який розташований посередині стратегічної протоки Баб-ель-Мандеб для підтримки військових операцій у Ємені. Однак, у 2018 році, як повідомляється, ОАЕ зупинили будівництво аеродрому "Перім", щоб зосередити увагу на новому військовому об'єкті в порті Бербера [4].
Значну роль, яку ОАЕ займає в регіоні, відіграла співпраця з Саудівською Аравією та їх спільне посередництво задля досягнення історичної мирної угоди між Ефіопією та Еритреєю в липні 2018 року.
У Судані і ОАЕ, і Саудівська Аравія також допомагали та сприяли підписанню угоди між військовими та цивільними угрупованнями щодо історичного переходу до демократії, яка була узгоджена в серпні 2019 року.
Перелік використаних джерел
африканський ріг аравія військовий
1. The IGAD Member States / ResearchGate. 2019. July. Режим доступу до сайту:https://www.researchgate.net/figure/Map-of-countries-making-up-the-Horn-of-Africa-8 figl 334172056
2. Djibouti's «Military Base» Diplomacy / Gatewayhouse. 2020 - Режим доступу до сайту:https://www. gatewayhouse.in/wp- content/uploads/2017/10/SP Dj ibouti--s--Military-Base--Diplomacy Oct2017.pdf
3. The UAE's strategy in the Horn: military bases and owning ports /Eritrea Focus. 2018. October 23. Режим доступу до сайту: https://eritrea-focus.org/the-uaes- strategy-in-the-horn-military-bases-and-owning-ports/
4. The Foreign Military Presence In The Horn Of Africa Region / SIPRI. 2019. April. 32 p. Режим доступу до сайту: https://sipri.org/sites/default/files/2019- 04/sipribp 1904.pdf
5. The United Arab Emirates in the Horn of Africa / Crisisgroup. 2018 - June 5. Режим доступу до сайту:https://www.crisisgroup.org/africa/horn-africa/somalia/260-somalia-and-gulf-crisis
6. How the UAE Extends Its Military Reach in Yemen and Somalia - With Deadly Results / Haaretz. 2019 - May 5. Режим доступу до сайту: https://www.haaretz.com/middle-east-news/how-uae-extends-military-reach-in- yemen-and-somalia-1.6077658
7. UAE To Restore Berbera Airport / Busiweek. 2019 - March 15. Режим доступу до сайту: https://www.busiweek.com/uae-to-restore-berbera-airport-build-electricity- plant/
8. UAE cancels construction of military base in Somaliland / Garowe online. 2020 -March4.-Режимдоступудосайту: https://www.garoweonline.com/en/news/somaliland/uae-cancels-construction-of-military-base-in-somaliland
9. The UAE is expanding its influence in the Horn of Africa by funding ports and military bases / Quartz Africa. 2017 - April 11. Режим доступу до сайту: https://qz.com/africa/955585/in-somalia-and-eritrea-the-united-arab-emirates-is-expanding-its-influence-by-building-ports-and-funding-military-bases/
10. New port projects in Red Sea corridor for Sudan, Somaliland as Arab backers jostle for position / RFI. 2018. April 06. Режим доступу до сайту: http://www.rfi.fr/en/africa/20180406-new-port-projects-red-sea- corridor-sudan- somaliland-arab-backers-jostle-position Yemeni Socotra.. Under the UAE Occupation / Abaad studies. 2018. May 29. Режим доступу до сайту: https://abaadstudies.org/news.php?id=59769
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд та аналіз перспектив, можливих ризиків та загроз поглибленої і всеосяжної угоди про вільну торгівлю між Україною та країнами Європейського Союзу. Характеристика особливостей зовнішньоторговельної діяльності України в рамках ЗВТ з країнами СНД.
статья [241,6 K], добавлен 21.09.2017Основні витоки дестабілізуючих факторів політичної системи країн Близького Сходу. Аналіз головних етапів та тенденцій розвитку революційних заворушень. Країни-учасниці ліги арабських держав: Алжир, Єгипет, Ірак, Лівія, Саудівська Аравія, Сирія, Сомалі.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 22.06.2015Лівий поворот в країнах Латинської Америки. Боліваріанська альтернатива для латиноамериканських країн. Шляхи врегулювання проблем у відносинах між США і країнами Латинської Америки. Політика латиноамериканських держав відносно Сполучених Штатів у ХХІ ст.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 19.06.2011Фактори впливу на формування та розвиток країн Великої вісімки. Аналіз основних макроекономічних показників країн, визначення чинників, що сприяють їх розвитку. Дефіцит сукупного державного бюджету. Аналіз загальносвітових глобалізаційних тенденцій.
курсовая работа [700,0 K], добавлен 22.11.2013Дослідження основних зовнішньополітичних цілей Китайської Народної Республіки у Центральній Азії. Характеристика складових стратегії "м'якої сили": культури, як сукупності значимих для суспільства цінностей; політичної ідеології; зовнішньої політики.
статья [19,5 K], добавлен 21.02.2013Теоретичні аспекти нормативно-правової бази зовнішньоекономічної діяльності, характеристика зовнішніх зв’язків, тенденції їх розвитку. Характеристика діяльності та особливості ООО "ЮНІТРЕЙД". Аналіз розвитку торгівельних відносин із країнами СНД.
дипломная работа [121,8 K], добавлен 06.04.2009Дослідження хронології міждержавних відносин між Україною та країнами Закавказзя. Історичне значення аналіз основних подій у економічній, політичній, соціальній та культурній сферах Вірменії, Азербайджану, Грузії; їх вплив на розвиток нашої держави.
контрольная работа [63,8 K], добавлен 08.09.2011Багатовекторна зовнішня політика Австралії, міжнародна торгівля і інвестиційна лібералізація як основні політичні завдання уряду. Всесвітні потоки прямих іноземних вкладів, обсяг угод вільної торгівлі та двосторонніх інвестиційних угод між країнами.
реферат [100,0 K], добавлен 27.11.2010Передумови розвитку співробітництва України з країнами ЄС, нормативно-правове забезпечення співпраці між країнами. Динаміка та основні статті експорту та імпорту товарів, аналіз зовнішньоторговельного обороту та сальдо зовнішньої торгівлі між країнами.
практическая работа [1,8 M], добавлен 12.12.2013Загальна характеристика світогосподарських зв’язків України. Стан зовнішньоторговельного режиму України з країнами СНД: міжнародні економічні взаємовідносини з Росією, Білорусією, Молдовою, Туркменістаном, Казахстаном, Туркменістаном, країнами Кавказу.
реферат [32,6 K], добавлен 16.12.2014Класифікація інноваційних продуктів з огляду на їхню технологічну місткість. Динаміка виробництва і експорту високотехнологічної продукції. Кількість зареєстрованих тріадних патентів окремими країнами. Чинні угоди з передання технологій в Україні.
научная работа [200,6 K], добавлен 07.04.2013Аналіз сучасного стану сфери переробки відходів у країнах Європейського Союзу, провідні методи та принципи управління ними. Позитивні економічні, соціальні, екологічні ефекти ресайклінгу побутових відходів, оцінка його впливу на сталий розвиток країн.
статья [350,3 K], добавлен 21.09.2017Витоки та причини назрівання конфлікту у Косово, етапи. Порядок розвитку конфлікту з історичної точки зору. Національний та релігійний склад населення Косово. Політика югославського та сербського урядів, західноєвропейських держав щодо даної проблеми.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 20.09.2010Зовнішньоекономічні зв’язки України з материковими країнами Південно-Східної Азії: В’єтнамом, М’янмою, та з острівними країнами даної частини світу: Сінгапуром, Індонезією та Брунеєм. Аналіз та оцінка подальших перспектив, тенденції цих зв’язків.
реферат [29,7 K], добавлен 13.05.2014Проектування і створення зовнішньоекономічної торгової угоди на поставку кондиціонерів. Аналітична маркетингова оцінка ринку кондиціонерів. Правове регулювання можливості укладання зовнішньоекономічної угоди. Зовнішньоекономічний контракт та його оцінка.
реферат [100,7 K], добавлен 27.09.2009Досягнення угоди на Женевській конференції. Розробка правил міжнародної торгівлі. Механізм оглядів торговельної політики. Переваги системи СОТ. Перерозподіл додаткового державного доходу. Передумови виникнення ЄС. Повноваження міжнародних органів ЄС.
контрольная работа [54,2 K], добавлен 11.08.2011Основні тенденції австралійсько-американських економічних відносин у контексті підписання Угоди про вільну торгівлю 2004 року. Головні переваги та недоліки від договору для обох країн. Зміцнення партнерства Австралії з США щодо співпраці в сфері безпеки.
статья [20,4 K], добавлен 11.09.2017Динаміка ринку цукру, його роль в зовнішньоторговельній діяльності України. Аналітична маркетингова оцінка ринку. Правове обґрунтування можливостей здійснення даної зовнішньоекономічної угоди. Зовнішньоекономічний контракт, його предмет та загальна сума.
курсовая работа [604,9 K], добавлен 20.01.2012Поняття та сутність міжнародного карного трибуналу в різних країнах світу. Ідея створення міжнародних кримінальних судових органів її сутність та значення для міжнародних відносин між країнами. Права та обов’язки трибуналу, їх виконання та нагляд за ним.
курсовая работа [31,5 K], добавлен 14.02.2009Співробітництво в рамках Співдружності незалежних держав. Аналіз стану зовнішньоторгівельної політики України з країнами СНД. Перспективи інтеграційних процесів в СНД. Стратегічні засади розвитку зовнішньоторговельних зв’язків України з країнами СНД.
курсовая работа [79,6 K], добавлен 07.10.2014