Європейська політика сусідства: корупція як один із чинників переходу від "кільця друзів" до "кільця вогню"
Трансформація політичних режимів країн-партнерів у ліберальні й демократичні держави з ринковою економікою - основна ціль Європейської політики сусідства. Індекси, що використовуються для перевірки впливу корупції на рівень нестабільності держави.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.10.2020 |
| Размер файла | 103,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Європейська політика сусідства: корупція як один із чинників переходу від "кільця друзів" до "кільця вогню"
Н. Бєлоусова
Здійснено спробу проаналізувати розвиток Європейської політики сусідства, починаючи з ідеї заснування, і до її перегляду у 2015 р. Завдання цієї статті - перевірка гіпотези про те, що корупція може бути однією з вагомих причин невдачі концепту "кільця друзів", який, ґрунтуючись на інтересах ЄС у стабільності, безпеці і процвітання його сусідів, став основою для всієї політики сусідства. Дослідження чинників переходу від "кільця друзів" до "кільця вогню" є важливим у контексті розуміння подальшого розвитку Європейської політики сусідства як основної інтеграційної стратегії Європейського Союзу щодо південних і східних країн-сусідів.
Ключові слова: Європейський Союз (ЄС), Європейська політика сусідства (ЄПС), Україна, Східне партнерство, безпека, Європа, корупція.
The key issue of the article is to analyze the development of European Neighbourhood Policy from the idea of founding to its review in 2015. An important task of this article is to test the hypothesis that corruption may be one of the important reasons for the failure of the "ring of friends" concept, which, based on the EU's interests in the stability, security and prosperity of its neighbours, has become the basis for the entire neighbourhood policy. The analysis of the transition factors from the "ring of friends" to the "ring of fire" is important in the context of understanding the further development of the European Neighbourhood Policy as the main integration strategy of the European Union towards its southern and eastern neighbours.
Key words: European Union (EU), European Neighbourhood Policy (ENP), Ukraine, Eastern Partnership, security, Europe, corruption.
Сделана попытка проанализировать развитие Европейской политики соседства: начиная с идеи основания и до ее пересмотра в 2015 г. Задача статьи - проверка гипотезы о том, что коррупция может быть одной из важных причин неудачи концепта "кольца друзей", который, основываясь на интересах ЕС в стабильности, безопасности и процветания его соседей, стал основой для всей политики соседства. Исследование факторов перехода от "кольца друзей" до "кольца огня" является важным в контексте понимания дальнейшего развития Европейской политики соседства как основной интеграционной стратегии Европейского Союза по отношению к южным и восточным странам-соседям.
Ключевые слова: Европейский Союз (EC), Европейская политика соседства (ЕПС), Украина, Восточное партнерство, Европа, коррупция.
Постановка проблеми. Європейську політику сусідства (ЄПС) було започатковано для підтримання стабільності, безпеки і процвітання в країнах сусідах Європейського Союзу. Проте за весь час існування Європейської політики сусідства цей регіон замість того, щоб стати безпечнішим, перетворився в зону ще більшої нестабільності та ще серйозніших викликів. "Арабська весна", агресія Росії відносно Грузії й України, криза біженців і багато інших подій вплинули на процеси і в самому ЄС. За цей час 12 із 16 країн-партнерів ЄПС зіштовхнулися з різноманітного роду конфліктами, на кшталт анексії територій, громадянських і міждержавних війн. "Те, що у 2002 р. розпочалося як "кільце друзів", перетворилося на "кільце вогню"", так ці події прокоментував В. Шюссель, канцлер Австрії з 2000 по 2007 рр. Такий стан справ поставив під питання майбутнє існування Європейської політики сусідства в тому самому вигляді та вже у 2015 р. призвів до її першого масштабного перегляду з боку Європейського Союзу. Тож визначення основних чинників невдачі концепту "кільця друзів" є дуже важливим для подальшого планування напрямку та формату розвитку Європейської політики сусідства як, поки що, найвищого ступеня інтеграції країни в Європейський Союз без членства у його інституціях [1].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження Європейської політики сусідства відбувається на різних рівнях і в різноманітних сферах, але, ураховуючи багатогранність цієї проблематики, такий аспект, як аналіз окремих чинників невдачі концепту "кільця друзів", можна віднести до недостатньо вивчених. Європейська політика сусідства стали предметом наукових досліджень багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, насамперед варто виділити праці В. В. Копійки, Т. І. Шинкаренко, В. В. Халаджи, О. В. Шишкіної, І. В. Яковюка, а також Юрія Агафонова, Артема Гранта Костаняна (Hrant Kostanyan), Стівена Блокманса (Steven Blockmans) Бернда Вебера (Bernd Weber), Вейда Джакобі (Wade Jacoby), Джудіт Келлі (Judith Kelley), Йоханнеса Варвіка (Johannes Varwick) та ін.
Мета статті - перевірити гіпотезу про те, що рівень корупції в країнах на кордонах ЄС вплинув на перехід від "кільця друзів" до "кільця вогню" в межах Європейської політики сусідства.
Викладення основного матеріалу.
Основна стратегія Європейського Союзу щодо країн-сусідів, а саме оточення ЄС так званим "кільцем друзів", була вперше оголошена у 2002 р. тодішнім головою Європейської комісії Романо Проді у його промові на тему "Велика Європа - політика добросусідства як ключ до стабільності. Під час цієї промови Проді наголосив, що Європейський Союз повинен розробити новий регіональний підхід, який допоможе підтримувати та сприяти миру на континенті, а також буде зміцнювати глобальну стабільність і безпеку. Саме тоді було сформульовано основні принципи, які вже через два роки стали основою для Європейської політики сусідства: "більше, ніж партнерство" і "все, крім інституцій". Починаючи з 2004 р., Європейська політика сусідства стала головною стратегією ЄС щодо до його безпосередніх сусідів, залишаючись водночас чимось середнім між просто співпрацею в економічному й безпековому секторах і відкриттям перспектив вступу до ЄС [2].
У наукових колах популярною є думка, що основою ціллю Європейської політики сусідства є трансформація політичних режимів країн-партнерів у ліберальні й демократичні держави з ринковою економікою. За такого підходу ефективність ЄПС часто вимірюється динамікою її впливу на динаміку політичних режимів у країнах-партнерах. Проте, як показує практика, це лише один із можливих інструментів для досягнення головної мети - стабільності й безпеки у країнах сусідах Європейського Союзу, яка так і не була досягнута за всі роки існування Європейської політики сусідства.
Згідно з "Індексом неспроможних держав" (Fragile States Index), розробленим Фондом миру (Fund for Peace) у 2006 р. більшість країн-учасників ЄПС перебували на майже однаковому рівні стабільності, а вже за 10 років, хоч частина країн і справді стала стабільнішими, загальна ситуація істотно погіршилася. На кордонах Європейського Союзу деякі держави почали занепадати й опинилися на межі переходу до статусу неспроможної держави, тобто "failed states" [3].
Натепер існує багато теорій, які описують чинники переходу однієї країни з категорії стабільної в нестабільну, і в цій статті розглядатиметься одна з них, а саме - вплив корупції.
Учені як Домінік Енсте (Dominik Enste), Роберт І. Ротберг (Robert I. Rotberg) або Крістофер Клафам (Christopher Clapham), підтримують думку про те, що рівень корупції безпосередньо впливає на стабільність у відповідній країні. У праці Домініка Енсте, під назвою "Наслідки корупції - огляд емпіричних результатів" (The Consequences of Corruption - An Overview of Empirical Results), автор дійшов висновку, що країни з високим рівнем корупції, зазвичай, мають більш високий рівень політичної й економічної нестабільності. Звичайно ж, корупція не завжди призводить до занепаду держави, але, як зазначає Роберт І. Ротберг у своїй книзі "Коли держави занепадають: причини та наслідки" (When states fail: causes and consequences), у менш стабільних країнах корупція має надзвичайно руйнівні наслідки, які можуть викликати ще більшу нестабільність та іноді повний занепад. Також Крістофер Клафам також погоджується, що рівень корупції є важливою ознакою стабільності держави. Він наголошує, що високий рівень корупції є не лише показником нестабільності держави, але й разом із неопатримоніальними політичними режимами, які є характерними для держав ЄПС, може призвести до занепаду цих держав [4-6].
Для перевірки гіпотези про вплив корупції на рівень нестабільності держави використовуватимуться два основні індекси:
* Для визначення рівня стабільності держави - "Індекс неспроможних держав" (Fragile States Index) від Фонду миру (Fund for Peace). Починаючи з 2005 р., цей індекс перевіряє держави на ризик занепаду, базуючись на 12 основних показниках, серед яких - ризики іноземного втручання, залежність від зовнішнього фінансування, економічне станови ще, криміналізація держави; роздрібненість у силових структурах й еліті та ін. [7].
* Для визначання рівня корупції - "Індекс сприйняття корупції" (Corruption Perceptions Index) від Трансперенсі Інтернешнл (Transparency International). Це загальновизнаний індикатор із дослідження корупції, за яким, починаючи з 1995 р., вимірюється рівень корупції в бізнесі, політиці й управлінні в більш ніж 150 країнах на основі різних експертних опитувань, проведених незалежними організаціями [8].
Що стосується періоду дослідження, то виходячи з наявних емпіричних даних, було обрано часовий проміжок у 10 років - із 2006 р. (два роки після впровадження ЄПС) і по 2015 р.
Табл. 1
|
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
Середнє значення |
Зміна |
||
|
AM |
71,5 |
70,3 |
70,7 |
74,3 |
74,1 |
72,3 |
72,2 |
71,3 |
71,3 |
69,7 |
71,77 |
-1,8 |
|
|
AZ |
81,9 |
81,2 |
81 |
84,6 |
84,4 |
81,9 |
79,8 |
78,2 |
77,8 |
77,3 |
80,81 |
-4,6 |
|
|
BY |
84,5 |
85,2 |
84,4 |
82,3 |
78,7 |
77,6 |
76,6 |
76,7 |
75 |
75,6 |
79,66 |
-8,9 |
|
|
GE |
82,2 |
82,3 |
83,8 |
91,8 |
90,4 |
86,4 |
84,8 |
84,2 |
82,7 |
79,2 |
84,78 |
-3 |
|
|
MD |
82,5 |
85,7 |
85,7 |
85,1 |
83,8 |
81,2 |
78,7 |
76,5 |
75,1 |
73 |
80,73 |
-9,5 |
|
|
UA |
72,9 |
71,4 |
70,8 |
69,7 |
69,5 |
69 |
67,2 |
65,9 |
67,2 |
76,3 |
69,99 |
3,4 |
|
|
DZ |
77,8 |
75,9 |
77,8 |
80,6 |
81,3 |
78 |
78,1 |
78,7 |
78,8 |
79,6 |
78,66 |
1,8 |
|
|
MA |
76,5 |
76 |
75,8 |
77,1 |
77 |
76,3 |
76,1 |
74,3 |
74,4 |
74,6 |
75,81 |
-1,9 |
|
|
EG |
89,5 |
89,2 |
88,7 |
89 |
87,6 |
86,8 |
90,4 |
90,6 |
91 |
89,9 |
89,27 |
0,4 |
|
|
JO |
77 |
76,6 |
77,3 |
77,9 |
77 |
74,5 |
74,8 |
75,7 |
76,7 |
76,9 |
76,44 |
-0,1 |
|
|
LB |
80,5 |
92,4 |
95,7 |
93,5 |
90,9 |
87,7 |
85,8 |
86,3 |
86,9 |
88,1 |
88,78 |
7,6 |
|
|
LY |
68,5 |
69,3 |
70 |
69,4 |
69,1 |
68,7 |
84,9 |
84,5 |
87,8 |
95,3 |
76,75 |
26,8 |
|
|
SY |
88,6 |
88,6 |
90,1 |
89,8 |
87,9 |
85,9 |
94,5 |
97,4 |
101,6 |
107,8 |
93,22 |
19,2 |
|
|
TN |
65,4 |
65,6 |
65,6 |
67,6 |
67,5 |
70,1 |
74,2 |
76,5 |
77,5 |
75,7 |
70,57 |
10,3 |
корупція європейський ринковий
За даними індексу "Індекс неспроможних держав, у 2006 р. усі обрані країни Європейської політики сусідства перебували у так званій "небезпечній" зоні стабільності, тобто від 60 до 90 балів. У 2015 р. майже всі країни й надалі залишаються в цій зоні, але якщо такі країни, як Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія та Молдова, стали більш стабільними, то, наприклад, Україна, Ліван, Алжир і Туніс - навпаки. Також є два випадки, Лівія та Сирія, коли рівень стабільності в країні погіршився настільки, що його було перенесено до зони "критичної ситуації".
Рис. 1. Зміна індексу неспроможних держав, 2006-2015 рр.
Зрозуміло, що екстремальні зміни в рівні стабільності майже завжди пов'язані з великими подіями: війнами, заворушеннями чи революціями. У випадку Лівану, ідеться про конфлікт між Хізбалою й Ізраїлем у 2006 р. В Україні рівень стабільності різко погіршився після Революції гідності (з листопада 2013 до лютого 2014) і російської агресії на Півдні та Сході України (з березня 2014). У Алжирі, Тунісі, Лівії, Сирії та Лівані економічні й соціальні проблеми разом із незадоволеністю діючою політичною системою призвели до протестів, повстань і революцій, згодом названих "Арабською весною" (з грудня 2010). Проте, як ми знаємо, на всі великі події, які призводять до дестабілізації країни, впливають десятки інших чинників. Серед яких і рівень корупції.
Табл. 2
|
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
Середнє значення |
Зміна |
||
|
AM |
29 |
30 |
29 |
27 |
26 |
26 |
34 |
36 |
37 |
35 |
30,9 |
3 |
|
|
AZ |
24 |
21 |
19 |
23 |
24 |
24 |
27 |
28 |
29 |
29 |
24,8 |
2,5 |
|
|
BY |
21 |
21 |
20 |
24 |
25 |
24 |
31 |
29 |
31 |
32 |
25,8 |
5,5 |
|
|
GE |
28 |
34 |
39 |
41 |
38 |
41 |
52 |
49 |
52 |
52 |
42,6 |
12 |
|
|
MD |
32 |
28 |
29 |
33 |
29 |
29 |
36 |
35 |
35 |
33 |
31,9 |
0,5 |
|
|
UA |
28 |
27 |
25 |
22 |
24 |
23 |
26 |
25 |
26 |
27 |
25,3 |
-0,5 |
|
|
DZ |
31 |
30 |
32 |
28 |
29 |
29 |
34 |
36 |
36 |
36 |
32,1 |
2,5 |
|
|
MA |
32 |
35 |
35 |
33 |
34 |
34 |
37 |
37 |
39 |
36 |
35,2 |
2 |
|
|
EG |
33 |
29 |
28 |
28 |
31 |
29 |
32 |
32 |
37 |
36 |
31,5 |
1,5 |
|
|
JO |
53 |
47 |
51 |
50 |
47 |
45 |
48 |
45 |
49 |
53 |
48,8 |
0 |
|
|
LB |
36 |
30 |
30 |
25 |
25 |
25 |
30 |
28 |
27 |
28 |
28,4 |
-4 |
|
|
LY |
27 |
25 |
26 |
25 |
22 |
20 |
21 |
15 |
18 |
16 |
21,5 |
-5,5 |
|
|
SY |
29 |
24 |
21 |
26 |
25 |
26 |
26 |
17 |
20 |
18 |
23,2 |
-5,5 |
|
|
TN |
46 |
42 |
44 |
42 |
43 |
38 |
41 |
41 |
40 |
38 |
41,5 |
-4 |
За даними "Індексу сприйняття корупції" (табл. 2), у 2006 р. майже всі країни Європейської політики сусідства кваліфікувалися як "більш корумповані", тобто їхні результати відповідали показникам від 0 до 49 балів. До 2015 р. свої результати значно поліпшила лише Грузія, усі інші - або залишились майже на тому самому рівні, або погіршили свої показники. До останніх належать Лівія, Ліван і Сирія. Проте, якщо аналізувати дані впродовж усього періоду дослідження, то з усіх країн можна виділити дві країни, які впродовж цього часу розвивалися в кардинально різних напрямках - це Йорданія та Лівія. У випадку Йорданії ми бачимо найнижче сприйняття корупції й цей показник утримується на відповідному рівні під час усього етапу дослідження. Лівія ж, навпаки, демонструє найгірші показники зі сприйняття корупції серед досліджуваних країн і ситуація там постійно погіршувалась.
Рис. 2. Зміна індексу сприйняття корупції, 2006-2015 рр.
Якщо порівняти дані цих двох країн із результатами "Індексу неспроможних держав" за цей період, то ми побачимо, що у випадку Лівії існує пряма кореляція між рівнем корупції та стабільністю цієї країни - постійне погіршення ситуації з корупцією відображається у зменшенні рівня стабільності. Що стосується Йорданії, то тут також прослідковується певна закономірність - майже незмінні показники в рівні сприйнятті корупції за весь період віддзеркалюються в, хоч і низької, але все одно сталому рівні стабільності в цій країні. Тобто можна сказати, що корупція є так званим тригером, що при різкому погіршенні ситуації може призвести до ще більшої нестабільності.
Тож це емпіричне дослідження підтверджує теоретичні позиції Домініка Енсте та Роберта І. Ротберга. Ми бачимо не лише те, що країни з високим рівнем корупції більш схильні до політичної й економічної нестабільності, а й те, що зростання корупції, скоріш за все, матиме більш негативний ефект у нестабільній країні. Звичайно, не можна відкидати й зворотну кореляцію, коли через нестабільність у країні може зростати рівень корупції. Однак, виходячи з проведеного аналізу літератури, цей вид кореляції можна попередньо виключити через його другорядність. Також варто пам'ятати, що високий рівень корупції, погані умови ведення бізнесу, низька якість життя - це все лише чинники, які накладаючись одне на одного приводять до дестабілізації держави. Деякі з них відіграють більшу роль, деякі - меншу. Проте точно зрозуміло, що більшість причин нестабільності країни криються у слабких інститутах і зміцнення стабільності має відбуватися насамперед через розвиток інклюзивних економічних і політичних інститутів.
Цей та інші чинники повинні враховуватися в подальшій модернізації Європейської політики сусідства, яка розпочалась її великим переглядом у 2015 р. та продовжується дотепер. Основоположним водночас має бути не лише розвиток інклюзивних економічних і політичних інститутів, але й більш персоніфікований підхід до кожної із країн-партнерів, тобто їхньої диференціації. Отже, можна враховувати різні устремління та бажання країн- партнерів щодо рівня партнерства з ЄС і побудувати нову систему відносин із країнами-партнерами, інтенсивність яких залежатиме від бажання обох сторін.
Література
1. Executive Summary: Neighborhood - Fighting a Ring of Fire or Creating a Ring of Friends Leadership [Електронний ресурс] // Bertelsmann Stiftung. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: https://www.bertelsmann-stiftung.de/fileadmin/files/Projekte/84_Salzburger_Trilog/Executive-SummarySalzburger-Trilog-2016 EU-Nachbarschaftspolitik 20160820.pdf
2. Prodi R. Das grцЯere Europa - eine Politik der Nachbarschaft als Schlьssel zur Stabilitдt [Електронний ресурс] / Romano Prodi. - 2002. - Режим доступу: http://europa.eu/rapid/press-release_SPEECH-02-619_de.pdf
3. Fund for Peace: FSI Heat map [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://fundforpeace.org/fsi/analytics/fsi-heat-map
4. Enste D. The Consequences of Corruption - An Overview of Empirical Results [Електронний ресурс] / D. Enste, C. Heldman // Institut der deutschen Wirtschaft Kцln. - 2017. - Режим доступу: https://www.iwkoeln.de/fileadmin/publikationen/2017/323508/IW-Report_2_2017_Corruption.pdf
5. Rotberg R. When states fail: causes and consequences [Електронний ресурс] / Robert I. Rotberg // Princeton University Press. - 2004. - Режим доступу: http://www.columbia.edu/itc/journalism/stille/Politics%20Fall%202007/Readings%20--%20Weeks%201-5/Rotberg%20--%20failed%20states.pdf
6. Clapham C. The Global-Local Politics of State Decay [Електронний ресурс] / Christopher Clapham // Princeton University Press. - 2003. - Режим доступу: http://www.columbia.edu/itc/joumalism/stille/Politics%20Fall%202007/Readings%20--%20Weeks%201-5/Rotberg%20--%20failed% 20states.pdf
7. Fund for Peace: Fragile States Index - Indicators [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://fundforpeace.org/fsi/indicators/
8. Transparency International, Korruptions wahrnehmungs index [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.transparency.de/korruptionsindizes/cpi-2010/
9. Fund for Peace: Fragile States Index - Indicators [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://fragilestatesindex.org/data/
10. Transparency International: Corruption Perceptions Index [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.transparency.org/research/cpi
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття європейської політики сусідства (ЄПС) як зовнішньополітичної стратегії ЄС. Передумови та причини, мета та завдання запровадження ЄПС. Європейський інструмент сусідства. Аналіз співробітництва України і ЄС в межах європейської політики сусідства.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 26.08.2010Міжнародна торгівля та торгова політика. Економічні аспекти торгової політики. Вдосконалення методів виміру тарифного ефекту. Нетарифні методи торгової політики. Світовий досвід напрацювання торгової політики. Торгова політика країн.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 18.09.2007Особливості здійснення зовнішньоторговельної політики держави на сучасному етапі. Засади сучасної зовнішньоторговельної політики України, шляхи її удосконалення. Підвищення ефективності торговельних відносин з основними зовнішньоторговельними партнерами.
курсовая работа [106,5 K], добавлен 22.11.2016Необхідність переходу країн з неринкових до ринкових. Перехідна економіка, принципи її становлення та розвитку. Основні форми та методи переходу країн до ринкової економіки, національні особливості даного процесу в Україні. Порівняльні переваги держави.
курсовая работа [58,2 K], добавлен 19.02.2011Сутність та принципи міжнародних відносин. Зовнішня політика держави. Роль армії в забезпеченні зовнішньої політики держави. Функції та засоби зовнішньої політики. Тенденції у зовнішній політиці держав, які визначають роль, місце армії на сучасному етапі.
реферат [40,5 K], добавлен 14.01.2009Передумови створення, головне призначення та етапи розширення Європейського Союзу кінця ХХ - початку ХХІ ст. Європейська політика сусідства та "Східне партнерство" як основні стратегії розширення. Взаємовідносини Європейського Союзу з Росією та Україною.
курсовая работа [67,7 K], добавлен 16.06.2011Характерні риси сучасної міграційної політики західних держав. Положення, що регламентують порядок в'їзду громадян трьох європейських країн на територію будь-якої держави ЄС. Спільна міграційна політика ЄС в контексті євроінтегральних устремлінь України.
реферат [46,5 K], добавлен 07.04.2011Історія та принципи демократії, її співвідношення з ринковою економікою. Функції Всесвітньої торгової організації, її роль у покращенні економічного стану різних держав. Характеристика економіки та європейської політики Польщі, стратегія розвитку країни.
курсовая работа [111,5 K], добавлен 23.05.2013Головні чинники визначення зовнішньої політики. Новий зовнішньополітичний курс України. Традиції суспільної дискусії щодо міжнародної стратегії держави. Співробітництво в межах СНД. Перспективи зовнішньої політики України. Глобальна міжнародна політика.
контрольная работа [33,0 K], добавлен 18.10.2012Виявлення негативних тенденцій в економіці України, зумовлених впливом боргової кризи у країнах Європейського Союзу. Аналіз показників боргової стійкості України, обґрунтування пріоритетів та завдань політики управління державним боргом України.
статья [46,3 K], добавлен 03.07.2013Поняття, структура та створення Європейської валютної системи. Характеристика змін в структурі і тенденціях розвитку ринку капіталів в ЄВС у зв'язку з введенням євро. Аналіз впливу країн-кандидатів на вступ до ЄС на стан валютного ринку об'єднаної Європи.
курсовая работа [65,1 K], добавлен 07.05.2017Загальнонаукові методи дослідження зовнішньої політики держави. Головні напрямки політики Швеції. Оцінка її місця на політичній арені світу. Аналіз зв’язків держави як впливового актора міжнародних відносин. Сценарії розвитку відносин Швеції з Україною.
курсовая работа [82,4 K], добавлен 01.12.2014Перші 20 років після створення Європейського Економічного Співтовариства. Європейська валютна система: координація та асиметрія. Переговори щодо створення ЕВС: економічні інтереси та політика. Створення ЕВС як важливий крок до європейської інтеграції.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 23.10.2011Європейська інтеграція як вектор розвитку зовнішньої політики України. Аналіз впливу неврегульованості питань по демаркації та делімітації державного кордону та прикордонного співробітництва. Причини та значення територіальних суперечностей України.
дипломная работа [93,2 K], добавлен 17.03.2010Історія створення Європейського Союзу (ЄС), його розширення як процес приєднання європейських країн. Характеристика основних етапів Європейської інтеграції. Особливості новітньої історії Європейської інтеграції. Підтримка громадянами України вступу до ЄС.
презентация [1,3 M], добавлен 18.04.2015Регулярні зустрічі глав держав та урядів країн Європейського Союзу. Генеральні політичні напрямки для розвитку Європейського Союзу. Імперативні вказівки, яких повинні дотримуватися і якими повинні керуватися в своїй діяльності держави-учасниці.
презентация [304,6 K], добавлен 04.04.2012Основні цілі та принципи організації діяльності Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ). Організаційна структура та функції підрозділів ЄСЦБ. Інструменти грошово-кредитної політики та операції. Проблеми та перспективи функціонування організації.
реферат [45,9 K], добавлен 17.04.2013Класифікація країн за станом соціально-економічного розвитку на сучасному етапі. Оцінка місця та значення Америки, Західної Європи, Японії та країн, що розвиваються, "нових індустріальних країн" та країн з перехідною економікою у світовій економіці.
реферат [15,5 K], добавлен 10.09.2010Історичні передумови створення спільної оборонної політики. Аналіз Європейської безпекової та оборонної політики (ЄБОП) як політики в процесі дедалі тіснішої інтеграції всередині ЄС та у взаємовідносинах з іншими міжнародними організаціями з безпеки.
контрольная работа [43,4 K], добавлен 08.10.2016Використання та позитивні риси європейської валютної системи. Встановлення режимів коливання валютних курсів. Створення колективної валюти. Стимулювання європейських інтеграційних процесів. Банк міжнародних розрахунків: види діяльності та функції.
контрольная работа [286,2 K], добавлен 09.08.2009
