Правове та інституційне забезпечення цифрового простору Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Правове та інституційне забезпечення цифрового простору ЄС

Мартинюк Б.В., аспірантка кафедри порівняльного і європейського права

У 2014 році Європейський Союз заявив про створення Єдиного цифрового ринку ЄС (ЄЦР ЄС) як одного з основних пріоритетів діяльності Європейської Комісії під керівництвом Ж.-К. Юнкера. Це мало на меті полегшення життя громадян ЄС, а також покращення внутрішньо-інституційної комунікації між ЄС і його державами-членами. Для цього Європейська Комісія запропонувала пакет законодавчих ініціатив, які мали на меті: по-перше, покращити доступ споживачів і бізнесу до цифрових послуг, по - друге, створити умови для процвітання та функціонування цифрових мереж та інноваційних сервісів, по-третє, наростити потенціал цифрової економіки. Проте лібералізація цифрового простору також потребує встановлення безпекової компоненти враховуючи сучасні виклики і загрози.

Питання безпеки цифрового простору поставало і раніше на порядку денному інституцій ЄС, проте до Стратегії Єдиного цифрового ринку ЄС було включено конкретні кроки з її забезпечення. У 2017 році під час середньострокового перегляду

Стратегії ЄЦР Єврокомісія визначила виявлення та підвищення стійкості до кібер-загроз серед своїх пріоритетів на найближчі роки.

Актуальності дане питання набуває з огляду на бажання України до гармонізації цифрових ринків з ЄС, а також у контексті пріоритетів ініціативи ЄС «Східне партнерство», учасником якої являється наша держава. Уніфікований підхід сприятиме веденню економічної активності українських компаній із європейськими. Інший аспект пов'язаний із необхідністю комунікації з ЄС з метою обміну передових досвідом та найкращими практиками, оскільки перед Україною постійно постають виклики і загрози у інформаційному і цифровому просторах на тлі російської агресії проти України, до якої також можна віднести цифрову війну.

Безпека цифрового простору є багатовимірною, її можна розглядати на різних рівнях - від питань захисту персональних даних окремого індивіда до питань кібер - оборони, які можуть поставити на міждержавному рівні і являтися одним із проявів військової агресії. Проте необхідно зупинитися на особливостях, які на даному етапі є найбільш характерними для Єдиного цифрового ринку ЄС.

З метою покращення координації політик Європейською Комісією створено спеціальний підрозділ, який опікується питаннями кібер-безпеки і цифрової приватності, забезпечуючи їхню синергію. Частково питання віднесено до компетенції різних генеральних директоратів ЄК (ГД ЄК Дослідження й інновації, ГД ЄК Комунікаційні мережі, контент і технології, ГД ЄК Конкуренція тощо). Окрім того ЄС фінансується низка проєктів, які опікуються питаннями інформаційної та кібер-безпеки, через програми на кшталт «Горизонт 2020». цифровий кібербезпека сертифікація приватність

Оскільки політикам1 ЄС притаманний людиноцентризм логічним вбачається введення нових правил обробки персональних даних на тлі цифровізації переважної більшості сфер людського життя. Основоположним документом являється Регламент 2016/679 (Загальний регламент про захист даних) [1], який вступив у силу 25 травня 2019 року. Предметом регулювання даного регламенту є персональні дані - інформація, що стосується особи, за якою її можна ідентифікувати. До персональних даних при цьому відноситься доволі широкий спектр інформації: паспортні дані, сімейний стан, освіта, інформація про стан здоров'я, ІР-адреси тощо - будь-які дані, які можуть ідентифікувати фізичну, фізіологічну, генетичну, розумову, економічну, культурну чи соціальну сутність особи. Регламент поширюється на суб'єктів господарювання і містить положення, що встановлюють чіткі рамки збирання, обробки та зберігання персональних даних. Особливістю Загального регламенту про захист даних є його екстериторіальний характер, при порушенні норм Регламенту штраф може розраховуватись від усього світового обороту суб'єкта господарювання. Це означає, що якщо українські компанії хочуть вести економічну активність в ЄС або наймати на роботу громадян ЄС, то на них буде поширюватися дія Регламенту.

Іншим виміром цифрової безпеки є кібер-безпека. На сьогоднішній день питання кібер-тероризму набуває актуальності як ніколи раніше. Статистичні дані Європейської комісії, представлені під час оголошення «Стану справ Союзу у 2017 році», демонструють, що економічні збитки від кібер -злочинності зросли в 5 разів у період між 2013-2017 роками. Водночас внаслідок таких атак у 2016 році постраждали 80% європейських компаній.

27 червня 2019 року в силу вступив Регламент ЄС 2019/2018 (Акт кібер-безпеки ЄС) [2]. Регламент має на меті покращення стійкості ЄС до кібер-загроз та підвищення рівня довіри до Єдиного цифрового ринку ЄС. Акт посилює повноваження Агентства ЄС з мережевої та інформаційної безпеки. Відповідно до цього, Агентство сприяє координації та співпраці з питань кібер-безпеки між державами-членами, інституціями ЄС та агентствами і органами ЄС. До компетенцій входять також аналіз та надання рекомендацій зацікавленим сторонам щодо можливостей підвищення обізнаності з питань кібер-безпеки та впровадження відповідних політик у ключових секторах - транспорту, енергетики та фінансів.

Окрім того Регламентом передбачено введення системи сертифікації, яка дозволить надавати сертифікати виробникам, що засвідчуватимуть безпеку цифрового продукту. Таким чином безпосередньо споживачі зможуть отримувати переваги від користування продуктами, які вже пройшли перевірку та є безпечними.

Необхідно також відзначити Директиву (ЄС) 2016/1148 про заходи для високого спільного рівня безпеки мережевих та інформаційних систем на території Союзу [3]. Директивою передбачено створення в країнах-членах команд реагування на інциденти комп'ютерної безпеки, які мають бути об'єднані в одну мережу для оперативного обміну інформацією.

Підсумовуючи можна зазначити, що у ЄС спостерігається тенденція до усвідомлення загроз та переосмислення безпеки цифрового простору беручи до уваги питання, які ставляться на порядку денному. Зокрема, серед пріоритетів нової Європейської Комісії під керівництвом У. фон дер Ляєн, мандат якої розрахований на 2019-2024 роки встановлено розвиток «Європи, яка відповідатиме цифровій ері». Знаковим є також призначення спеціального Віце -президента Європейської Комісії з цього питання, серед завдань якого визначено оновлення правил безпеки для цифрових платформ.

Список використаних джерел

1. Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС

2. Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2018 від 17 квітня 2019 року про Агентство Європейського Союзу з кібер-безпеки і про інформаційні та комунікаційні технології сертифікації кібер-безпеки

3. Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/1148 від 6 липня 2016 року про заходи для високого спільного рівня безпеки мережевих та інформаційних систем на території Союзу

Размещено на Allbest.ru