Зовнішня політика Румунії за президентів Т. Бесеску та К. Йоханніса: порівняльний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зовнішня політика Румунії за президентів Т. Бесеску та К. Йоханніса: порівняльний аналіз

Людмила Вовчук

Анотація

Ключові слова: зовнішня політика, Румунія, Т. Бесеску, К. Йоханніс, ЄС, США, РФ

На сьогодні дана тематика викликає зацікавлення як серед вітчизняних, так і закордонних дослідників, які у своїх наукових працях намагаються розкрити різні вектори зовнішньої політики Румунії з 2004 р. по сьогодення. Зокрема, вивчення пріоритетів політики колишнього керманича Румунії та його конкурентів має місце у працях румунського спеціаліста М. Борзого Barzoi M. Politic Show: Anul politic 2014. Cati parlamentari au profitвt de imunitate; Fundatia si partidul Miscarea Populara se intrec in invitatii pentru Basescu; Prioritatile pe agenda externa a lui Iohannis: Moldova si Germania // HotNews.ro: офіційна сторінка. 2014. 30 December. URL: http://revistapresei.hotnews.ro/stiri- revista_presei_politic-18963799-politic-show-anul-politic-2014-cati-parlamentari-profitat-imunitate-fundatia- partidul-miscarea-populara-intrec-invitatii-pentru-basescu-prioritatile-agenda-externa-lui-iohannis-moldova- germania.htm, бухарестського журналіста О. Нахоя Nahoi O. Romania: Balancing two hatreds // EurActiv: офіційна сторінка. 2012. 9 July. URL:

http://www.euractiv.com/elections/romania-balancing-hatreds-analysis-513802, румунського політичного кореспондента О. Станку Stancu O. Basescu insista: Apel inainte de decizia Tribunalului // Jumalul National: офіційна сторінка. 2005.

25 November. URL: http://jurnalul.ro/special-jurnalul/basescu-insista-apel-inainte-de-dedzia-tribunalului-

33955.html та румунського дослідника А. Тудора Tudor A. Iohannis minte! El este candidatul impus de Basescu // Jurnalul National: офіційна сторінка. 2014. 13 August. URL: http://jurnalul.ro/stiri/observator/iohannis-minte-sau-este-grav-amnezic-de-ce-dupa-amiaza- americanilor-este-seara-la-iohannis-675311.html.

Різного роду аспекти двосторонньої співпраці Румунії та Молдови ґрунтовно висвітлюють молдавські дослідники. Серед яких на особливу увагу заслуговують праці А. Дев'яткова Девятков А.В. Контуры румынской политики в отношении Республики Молдова // ПЕРСПЕКТИВЫ: офіцій-на сторінка. 2012. 8 июля. URL:

http://www.perspektivy.info/history/kontury_rumynskoj_politiki_v_otnoshenii_respubliki_moldova_2012-07- 08.htm, Д. Чубашенка Чубашенко Д. Унионизм - доктрина умственно отсталых // AVA.MD: информационно-аналитический пор-тал [офіційна сторінка]. 2012. 30 марта. URL: http://ava.md/analytics-commentary/015249-unionizm--- doktrina-umstvenno-otstalikhtml, Т. Сорочану Сорочану Т. Траян Бэсеску и «Новые правые» // Независимая Молдова: офіційна сторінка. 2009. 20 мая. URL: http://www.nm.md/article/trayan-besesku-i-novye-pravye, К. Міхалаке Михалаке К. Вставай, Молдова! // Независимая Молдова: офіційна сторінка. 2013. 10 декабря. URL: http://www.nm.md/article/vstavay-moldova, С. Назарія Назария С. Траян «Младший» продолжает удивлять европейскую общественность // AVA.MD: информаци-онно-аналитический портал [офіційна сторінка]. 2008. 23 апреля. URL: http://ava.md/01-politika/0609- trayan-mladshii-prodolzhaet--udivlyat--evropeiskuq-obshestvennost.html, Б. Цирді Цырдя Б. На этот раз Бэсеску был сдержаннее // Комсомольская Правда Молдовы: офіційна сторінка. 2013. 18 июля. URL: http://www.kp.md/online/news/1489818/ та К. Ільїної Ильина К. Сценарий аншлюса // Новости Молдовы [офіційна сторінка]. 2013. 4 марта.

URL:http://www.noi.md/ru/news_id/19444.

Аналізуючи стан вітчизняної науки щодо даної тематики, варто відзначити, що українські дослідники переважно приділяють значну увагу висвітленню проблем і перспектив вступу Румунії до ЄС та НАТО, і стану їх відносин після вступу до цих організацій: Т. Рендюк Євроатлантичний вектор зовнішньої політики Румунії // Політичні та соціологічні студії. Т. IX. Тематичний випуск. Політичний регіоналізм і політична регіоналістика: емпіричні та теоретичні аспекти. Чернівці: «Бук- рек». 2010. С. 305-318., Л. Мельничук Мельничук Л.Н. Путь Румынии в Европейский союз: опыт для Украины // Журнал «Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філососфія, філософія права, політологія, соціологія. 2012. № 4 (14). С. 2-12., А. Скляр Скляр А. Румунія не ПРОти // Зовнішні справи. 2011. № 7/8. С. 33-37., А. Поляшенко і Л. Вовчук ВовчукЛ.А., Поляшенко А.С. Стан відносин між Румунією та Європейським Союзом після вступу до органі-зації // Емінак: науковий щоквартальник. 2018. № 1 (21) (січень-березень). Т. 2. С. 83-87; Поляшенко А.C. Вступ Румунії до Європейського Союзу // Конституція - основа розвитку національного законодавства: Матеріали Х Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. 28 квітня 2015 р. Миколаїв: НУК, 2015. С. 86-88; Поляшенко А.С. Відносини між Україною та Румунією за президентства Клауса Йоханніса (2014-2017 рр.) // Південна Україна у міжнародних відносинах: історія та сучасність. Збірник матеріалів X Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених (9 червня 2017 р.). За ред. О.П. Тригуба. Микола-їв, 2017. С. 52-55.. Окрім того, значну цінність становлять роботи української дослідниці А. Гавюк Гавюк А. Чорноморський вектор зовнішньої політики Румунії: автореф. дис.... канд. політ. наук: 23.00.04; Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці, 2015. 20 с.; Гавюк А. Діяльність Румунії в рамках Організації Чорноморського Економічного Співробітництва // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конфе-ренції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми зовнішньої політики України». м. Чернівці, 2014. С. 21-23., С. Лазоренка Лазоренко С. Значення та зростаюча роль Румунії у Чорноморському регіоні // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми зовнішньої політики України». м. Чернівці, 2014. С. 59-61., які вивчають сучасну зовнішню політику Румунії з урахуванням досягнень попередника К. Йоханніса - Т. Бесеску.

Не менш важливими є й роботи російських дослідників, які пишуть про аспекти реваншизму та європейського націоналізму у зовнішній політиці Т. Бесеску (В. Сорокін Сорокин В. Кто и почему не признал Косово? // Военновости.ру: офіційна сторінка. 2011. 15 сентября. ШЬ: http://voennovosti.ru/2011/09/kto-i-pochemu-ne-priznal-kosovo/, Т. Биткова Биткова Т.Г. Румыния в единой Европе // Актуальные проблемы Европы. 2007. № 4. С. 129-141., Ю. Ревін Ревин Ю. Бэсеску: румынский блеф // APN.MD: новинний портал [офіційна сторінка]. 2014. 10 февраля. ШЬ http://apn.md/ru/persona-nedeli/1050-besesku-rumynskij-blef), про непрості та суперечливі відносини між Румунією і РФ (В. Кирилов Кириллов В.Б. Отношения России и Румынии после 1989 года в контексте внешнеполитических приорите-тов страны // ВЕСТНИК МГИМО-УНИВЕРСИТЕТА. 2012. № 2. С. 13-23., В. Трухачов Трухачёв В. Бухарест задирает Москву // СТОЛЕТИЕ: информационно-аналитическое издание [офіційна сторінка]. 2014. 5 ноября. ШЬ: http://www.stoletie.ru/zarubejie/buharest_zadirajet_moskvu_461.htm), пріоритетність у зовнішньополітичній діяльності Румунії (А. Везуїна Везуина М.-А. Внешняя политика Румынии в видении Клауса Йоханниса. «Синергическая политика: нацио-нальная, европейская и евро-атлантическая» // Молодой ученый. 2015. № 19. С. 531-535; Везуина М.-А. Внеш-няя политика Румынии в Черноморском регионе // Гуманитарные, социально-экономические и обществен-ные науки. № 11. Т. 1. 2015. С. 93-94.).

Т. Бесеску є однією з найяскравіших і найпомітніших політичних постатей Європи, який відомий своїми екстравагантними витівками та висловлюваннями, які інколи вражають і шокують європейців надмірною агресивністю та потенційною небезпекою. Проте, якщо розглядати його реальні дії у зовнішній політиці у більш широкому європейському контексті, то вони представляють собою концентроване вираження тенденцій, які можна спостерігати у низці держав, що стали членами ЄС у 2000-х рр., це, наприклад, активне позиціонування себе на міжнародній арені, налагодження тісного економічного і політичного партнерства з іншими державами та прагнення відігравати у світовій політиці більш вагому роль Интеграция по-румынски. URL: http://moldnews.md/rus/news/23324. Після приходу до влади Т. Бесеску Румунія була в числі перших соціалістичних країн, які висловили своє бажання приєднатися до спільноти європейських держав. Однак, новообраному президенту довелося вирішувати безліч проблем, які перешкоджали євроінтеграції країни, а саме: зміцнення демократії, дотримання прав людини, підвищення ефективності роботи адміністративного апарату, введення стандартів європейського законодавства, поліпшення становища національних меншин Корнилов А.А. Взаимоотношения Румынии и ЕС до открытия переговоров о присоединении. С. 245.. Президент Румунії неодноразово наголошував, що приналежність держави до Європейського Союзу є головним пріоритетом зовнішньої політики Бухареста Корина К. Президент Траян Бэсеску выступил перед Парламентом. URL: http://www.rri.ro/ru_ru/10_16_марта_2013_г-2043.

Слід наголосити на тому, що у цей час Т. Бесеску приділяв велику увагу тісним взаєминам з Францією та Німеччиною. У липні 2008 р. Франція почала масштабну кампанію по депортації зі своєї держави циганських нелегалів. По всій території було ліквідовано близько 100 наметових містечок, вислано біля 1000 циган Кузьменко С. Президент Румынии попросит Саркози не выселять цыган. URL: http://news.tochka.net/52310- prezident-rumynii-poprosit-sarkozi-ne-vyselyat-tsygan/. Ці заходи були зустрінуті різкою критикою державами-членами ЄС. Румунія, яка має найбільше циганське населення серед країн ЄС, була однією з перших країн, хто почав обговорення цього проблемного питання з Н. Саркозі Президент Румынии просит Саркози решить вопрос с цыганами. URL: http://news.21.by/world/2010/09/23/160376.html. Був проведений двосторонній діалог між державами і в ході цих переговорів сторони домовилися про спільне вирішення «циганського питання».

Що стосується відносин з Німеччиною, то, загалом, А. Меркель надавала дуже потужну підтримку як самому Т. Бесеску, так і його зовнішньополітичному курсу, оскільки Румунія була і є для Німеччини важливим стратегічним партнером. Але в останній рік свого президентського терміну Т. Бесеску свідомо пішов у протистояння з Берліном. Причиною цьому стали уніоністські політичні прагнення Бесеску, метою яких було поглинання Молдови Румунською державою. Тобто, реалізація Бессеску його офіційно неого- лошеної доктрини, що ґрунтувалася на принципах панрумунізму, згідно з якою Республіка Молдова може стати або складовою частиною румунської держави, або ж зберегти молдавську державність, за умови стати повноправною країною-членом ЄС поруч з Румунією. Канцлер Німеччини виступила з публічним засудженням цих прагнень. Досить цікавим є те, що у ситуації з визнанням Республіки Косово, Т. Бесеску, слідуючи, насамперед, національним інтересам держави, не визнав Косово самостійним державним утворенням. Однак, незважаючи на велику кількість протиріч у відносинах Румунії та Молдови, Т. Бесеску неодноразово підтримував країну-сусіда у прагненні приєднатися до ЄС.

Ставши членом «Європейської родини», серйозною проблемою у відносинах між ЄС і Румунією стало неприйняття останньої до Шенгенської зони з причини високого рівня корупції й організованої злочинності. А, як відомо, подолання саме цих проблем є першим критерієм на «входження до зони Шенгену». Розуміючи складність і довготривалість подолання цієї перепони, у 2011 р. Т. Бесеску, виступаючи по національному телебаченню, звинуватив канцлера ФРН А. Меркель і президента Франції Н. Саркозі у нав'язуванні своєї волі іншим членам ЄС у питанні недопущення Румунії до Шенгенської зони.

К. Йоханніс, який прийшов до влади у жовтні 2014 р., у своїй президентській програмі «Румунія - країна добре виконаної роботи» зобов'язався поважати державну програму й, отже, продовжити основні напрямки зовнішньої політики та безпеки останніх років ACL's Klaus Iohannis presents his programme «Romania of Things Well Done». URL:

http://www.agerpres.ro/english/2014/09/29/acl-s-klaus-iohannis-presents-its-programme-romania-of-things- weь-done--13-08-11; The Focal Point A «Romania of things well done». URL: http://bne-static-

production.s3.amazonaws.com/dispatch-pdf/2014-11-27/0f5e-Romania%20well%20done%20The_Focal_Point- 251114(1).pdf.

На початку своєї президентської діяльності новий президент Румунії К. Йоханніс заявив, що буде працювати над європейським розвитком Румунії і задасть курс до більш ефективної та прискореної інтеграції країни до ЄС. Якщо говорити про основні зовнішньополітичні здобутки К. Йоханніса у сфері співробітництва Румунії з ЄС, то слід виділити такі моменти:

1) Румунія прагматично зміцнила партнерські відносини і розвивала співробітництво з державами-сусідами ЄС, докладала істотних зусиль щодо оновлення Європейської політики сусідства, а також посилення Східного партнерства.

2) Румунія консолідувала стратегічне партнерство та привілейовані відносини з Німеччиною, Францією, Польщею, Італією, Іспанією, Великобританією. Адміністрація К. Йоханніса розглядала Німеччину як ключового стратегічного партнера в ЄС. У двосторонніх відносинах з країнами Заходу найбільш тісні зв'язки у Румунії встановилися з Італією та Францією. У результаті, інвестиції цих країн у розвиток румунської економіки були найбільшими. Окрім того, посилилася двостороння співпраця Румунії та Великобританії у рамках ЄС і НАТО, а також у питаннях національної безпеки та боротьби з транскордонною злочинністю.

3) Зміцнення двосторонніх відносин Румунії з країнами-сусідами. Так, румунсько- болгарські відносини, які періодично відчувають на собі вплив «історичних» суперечок з приводу приналежності тих чи інших територій, сьогодні є прикладом толерантності та партнерства. За останні 10 років товарообіг Болгарії та Румунії збільшився у 8 разів.

В умовах війни на сході України питання безпеки стає особливо важливим напрямком взаємодії між двома державами. Вже у березні 2014 року Румунія засудила агресію РФ в Україні та закликала світове співтовариство до адекватної реакції на нові виклики та загрози. Новообраний президент підтвердив готовність Бухареста підтримати санкції ЄС проти РФ Нечаєва-Юрійчук Н. Українсько-румунські відносини на сучасному етапі: виклики Євромайдану // Editura Muzeului Satmarean. 2016. № 1 (190). P. 395. National Minorities Oppose Ukraine's New Education Law. URL: https://en.hromadske.ua/posts/national- minorities-oppose-ukraines-new-education-law. Упродовж 2015-2016 рр. спостерігаються великі зрушення у налагодженні ефективної співпраці між двома країнам. Однак, прийнятий у 2017 р. в Україні Закон «Про освіту» призвів до відкритого виступу К. Йоханніса щодо цього закону, який на його думку «практично...жорстко обмежує права національних меншин навчатися рідною мовою».

4) Протягом перебування при владі адміністрації К. Йоханніса Румунія виступає за розширення ЄС і НАТО. Так, надається серйозна підтримка вступу Республіки Молдова до Європейського Союзу. А також Румунія виступає за приєднання Чорногорії до НАТО, яке, на думку К. Йоханніса, принесе багато користі цій країні та стане новим етапом в історії Чорногорії.

5) Як і його попередник, К. Йоханніс займає принципову позицію щодо невизнання незалежності Республіки Косово від Сербії. Президент Румунії заявив, що бажає бачити всі Балканські народи разом, як дружніх сусідів, і готовий надати підтримку Сербії у процесі вступу держави до ЄС.

6) Якщо чотирнадцять років тому Румунія стала членом НАТО і перебувала у процесі приєднання до ЄС (за президентства Т. Бесеску), то у 2018 р. завдання на міжнародному рівні радикально відрізнялися, враховуючи, що румунська держава: мала новий статус у межах НАТО; стала частиною ЄС; встановила стратегічне партнерство із США Матей Б. Пріоритети закордонної політики Румунії. URL:

http://www.rri.ro/uk_uk/Пріоритети_закордонної_політики_Румунії-2526024. За

К. Йоханіса Румунія підтримувала та підтримує проект об'єднаної Європи з сильними інститутами та кращою координацією політики у всіх сферах.

Тепер слід звернути увагу на еволюцію російсько-румунських відносин і ставлення керівників держави Т. Бесеску і К. Йоханніса до перспектив співпраці з РФ.

З приходом до влади Т. Бесеску у 2004 р. розпочалося жорстке протистояння політиці РФ з метою привернення уваги США до можливостей військово-політичного співробітництва з Румунією. У зовнішньополітичній діяльності Румунії пріоритетним стає саме проамериканський напрям Кириллов В.Б. Отношения России и Румынии после 1989 года в контексте внешнеполитических приорите-тов страны. С. 18.. А відносини з Москвою набувають все більшої напруженості та непорозумінь.

1) Каменем спотикання у двосторонніх відносинах між Румунією та Російською Федерацією стає Молдова. Спроба російського уряду розділити Молдову та створити Придністровську Республіку стала вузлом протиріч і відобразилася на відносинах РФ і Румунії у період з 2004 по 2014 рр.

2) Дуже гостро між цими державами постало питання і про розміщення на території Румунії елементів американської системи ПРО. Рішення Румунії укласти таку угоду з США викликало різку критику з боку РФ, оскільки сегменти ПРО можуть бути використані проти обмеження можливостей стратегічних ядерних сил Росії Ibid. С. 13-23..

3) Російські інвестиції в Румунії за президентства Т. Бесеску залишалися практично єдиною сферою російсько-румунських відносин, що не зазнала значного впливу політичних протиріч.

4) Вперше за роки президентства Т. Бесеску, Румунія і Росія висловили схожість думок щодо конфлікту в Косово у 2008 р. й обидві держави не визнали цю новоутворену республіку, хоча і з різних причин. Але, це ніяк не вплинуло на розвиток конструктивного діалогу між Росією та Румунією.

5) Потрібно відзначити, що зовнішньополітичні ініціативи Т. Бесеску майже повністю відійшли від багаторічних традицій румунської дипломатії, що дуже суттєво позначилося на проведенні діалогу з РФ.

1) У період з 2010 р. по 2014 р. тривав процес поліпшення ситуації у двосторонній торгівлі, що серйозно постраждала від глобальної економічної кризи, при цьому зберігалася сировинна спрямованість російського експорту до Румунії Российско-румынские торгово-экономические отношения. URL: http://romania.mid.ru/70.

2) Враховуючи дії Росії щодо України (анексія Криму, початок війни та підтримка сепаратистських утворень), які призвели до дестабілізації регіону, Румунія офіційно підтримала Україну, засудивши поведінку та дії Російської Федерації. У результаті чого двосторонні румунсько-російські економічні відносини стають мінімальними.

3) Економічні відносини Румунії та РФ протягом 2014-2017 рр. характеризуються спадом і погіршенням. Через це Румунія переорієнтовується на нарощування економічних зв'язків з Китаєм і Туреччиною.

4) Починаючи з 2018 р. Румунія намагається реалізувати стратегію мінімізації впливу РФ у регіоні, шляхом зменшення імпорту російського газу та заміщення його іншими джерелами енергії. Зазначимо, що К. Йоханніс виступав за спільну позицію Євро- союзу в питанні санкцій щодо РФ через ситуацію в Україні та пообіцяв, у разі необхідності, підтримати їх посилення. Позиція Румунії полягала у тому, щоб сприяти продовженню режиму санкцій ЄС щодо РФ поки не відбудеться повного застосування Мінських домовленостей.

5) К. Йоханніс виступає проти зайвого зближення Угорщини та Росії на тлі наростання напруженості у відносинах між ЄС і РФ через конфлікт в Україні.

Румунія знаходиться у сприятливій економічній ситуації і робить важливі кроки у розкритті потенціалу двостороннього істотного торгово-економічного співробітництва із США.

Що стосується НАТО, то ця структура оцінюється за президентською програмою і рівнем політичного дискурсу як гарант національної безпеки, й один з основних напрямів зовнішньої політики та безпеки румунської держави.

З точки зору К. Йоханніса Румунія є країною, розташованою на кордоні між Сходом і Заходом у складній області, яка характеризується періодичною нестійкістю, але яка шляхом співпраці з НАТО може стати важливою складовою на геополітичній карті регіону, що гарантує безпеку в сусідніх областях. Для цього, на думку К. Йоханніса, необхідний баланс між південним і східним флангами Північноатлантичного блоку в Європі.

Отже, розглянувши ключові напрями зовнішньополітичної діяльності Румунії за президентства Т. Бесеску і К. Йоханніса, можемо сказати, що в основному вони були подібними, хоча й мали свої особливості. Так, після приходу до влади Т. Бесеску у 2004 р., президент заявив, що Румунія слідує трьом напрямкам у зовнішній політиці: приналежність до ЄС, до НАТО і стратегічне партнерство із США. Загалом, президентові вдалося виконати цю програму. Після вступу до ЄС, основним національним пріоритетом став вступ до Шенгенської зони. Також Румунія почала дуже активно просувати свої національні інтереси та регіональне лідерство у Південно-Східній Європі. Держава прагнула зайняти позицію «адвоката» для третіх країн щодо їх вступу до провідних міжнародних організацій. Однак, з обранням на посаду глави державного шляху» - прагнення Румунії відновити її історичні території, які вона втратила після Другої світової війни, що викликало різку критику з боку країн Європейського Союзу.

В основі двосторонніх відносин з Росією лежали прагматичність і захист своїх зовнішніх ініціатив. Їх відносини, протягом президентства Т. Бесеску, стали особливо напруженими, бо він позиціонував себе як прозахідний та «антиросійський» політик. Президент намагався вжити деяких заходів для їх покращення, проте створення атмосфери довіри, відкритості, плідного й ефективного партнерства у вирішенні регіональних і міжнародних проблем Траянові Бесеску не вдалося досягти.

У свою чергу, К. Йоханніс, продовжуючи реалізацію трьох основних векторів зовнішньої політики і безпеки Румунії (співпраця з НАТО, ЄС і США), також робить акцент на співпраці з Молдовою та румунською громадою за кордоном. Беззаперечним принципом зовнішньополітичної діяльності Румунії залишається пріоритет членства в НАТО та ЄС; відносини із США, що мають стратегічний характер, і надалі поглиблюватимуться та розширюватимуться. Невід'ємним залишається й питання розширеної зони Чорного моря, яка межує з Європою, Центральною Азією та Середнім Сходом, та є зоною транзиту вуглеводнів.

Размещено на Allbest.ru