Сфера застосування права на справедливий судовий розгляд в Європейському суді з прав людини
У статті розглядаються теоретичні а також практичні аспекти права на справедливий судовий розгляд у Європейському суді з прав людини та сфера його застосування. Досліджено проблемні питання у сфері застосування права на справедливий судовий розгляд.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.11.2020 |
| Размер файла | 26,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сфера застосування права на справедливий судовий розгляд в Європейському суді з прав людини
Юрій Літвін
Кандидат юридичних наук, доцент,
старший викладач кафедри Конституційного, адміністративного та міжнародного права, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький
Катерина Горда
Викладач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, м. Хмельницький
Анастасія Юнчик
Слухач 371 навчальної групи Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна
Анотації
У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти права на справедливий судовий розгляд у Європейському суді з прав людини (далі - ЄСПЛ), та сфера його застосування. Звернено увагу на окремі справи, які розглядалися ЄСПЛ, на підставі проведеного аналізу рішень даних справ, було досліджено проблемні питання у сфері застосування права на справедливий судовий розгляд.
Згідно з результатами дослідження право на справедливий судовий розгляд є невід'ємним та одним із найсуттєвіших прав людини, оскільки через реалізацію цього права відбувається поновлення прав, які були порушенні. право судовий європейський
Право на справедливий судовий розгляд забезпечує можливість особи звернутися до суду з метою вирішення конкретного питання. Але при цьому необхідно розуміти, що сфера захисту та застосовування ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенція) має обмежену сферу дії. Застосування п. 1 ст. 6 Конвенції до тих чи інших правовідносин, так само і його не застосування залежить від наявності та сукупності певних умов.
Встановлено, що за загальним правилом застосування, ст. 6 Конвенції охоплює увесь судовий процес як у цивільних справах, так і кримінальних, у тому числі й питань, що стосуються виконання судового рішення. Але при цьому існують винятки, які пов'язані з обвинувальними вироками, що набрали законної сили. При визначенні змісту понять " цивільні права та обов'язки" та "кримінальне обвинувачення" головними критеріями є ті, що розроблені судовою практикою ЄСПЛ.
Вважається, що на сьогодні судова практика ЄСПЛ є досить різноманітною, та налічує достатню кількість рішень, що містять зовсім протилежні правові позиції. Зважаючи на це, право на справедливий судовий розгляд та його сфера застосування ЄСПЛ потребує розроблення ряду пропозицій, щодо удосконалення процедури застосування ст..6 Конвенції.
Ключові слова: права людини; справедливість; право на справедливий судовий розгляд;суд; Європейський суд з прав людини; Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Yurii Litvin, Kateryna Gorda and Anastasiya Yunchyk. Sphere of Application of the Right to Due Process of Law in the European Court of Human Rights
The article deals with theoretical and practical aspects of the right to due process of law in the European Court of Human Rights (hereinafter - ECtHR), and the sphere of its application. The attention was focused on the selected cases, considered in the ECtHR, areas of concern in the sphere of application of the right to due process of law were investigated on the conducted analysis's grounds of solutions of the given cases.
According to the results of the research, the right to due process of law is essential and one of the most important human rights, whereas upholding of violated rights is enforced by this law.
The right to due process of law enables a person to address the court to deal with the specific matter. However it's necessary to realize that the sphere of defense and application of article 6 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (hereinafter - Convention) has limited jurisdiction. An application of item 1, article 6 of Convention to legal relationships, as well as its non-application, depends on existence and set of terms.
It's established that according to the general rule of application, article 6 of Convention covers lawsuit overall, each of civil and criminal cases, including matters of execution of judgement. Though there are exceptions regarding the judgement of conviction, that came into legal force. When defining the notions "civil rights and obligations" and "criminal charge" criteria are the ones developed by jurisdiction of ECtHR.
It's considered that nowadays jurisdiction of ECtHR is quite diverse and comprises sufficient amount of cases, which possess completely opposite legal propositions. Taking into account all the above, the right to due process of law and its application ECtHR requires proposal development in order to improve the application procedure of article 6 of Convention.
Key words: human rights; justice; the right to due process of law; court; European Court of Human Rights; Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.
Вступ
Постановка проблеми. Права на справедливий судовий розгляд є невід'ємним та одним із найсуттєвіших прав людини, оскільки через реалізацію цього права відбувається поновлення прав, які були порушенні.
Судова практика ЄСПЛ є досить різноманітною. Але при цьому суд намагається її уніфікувати певним чином шляхом розроблення критеріїв, що дозволять держав-учасницям Конвенції та фізичним і юридичним особам мати уявлення про те, за яких умов порушено право на доступ до суду або визначити сферу застосування п. 1 ст. 6 Конвенції. Одночасно з цим необхідно зважати й на той факт, що судова практика ЄСПЛ налічує достатню кількість рішень, що містять зовсім протилежні правові позиції. Така ситуація може бути пов'язана з еволюцією норм Конвенції у зв'язку зі зміною праворозуміння об'єктивної реальності як зі сторони суддів ЄСПЛ так й інших учасників суспільних відносин.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед зарубіжних дослідників, які здійснили великий вклад в розвиток науки, у питаннях, що стосуються права на справедливий судовий розгляд відзначимо наступних: Ш. Гасс, Грень Н.М. Де Сальвиа М. та інші [5]-[7].
Також Розглядуваною проблематикою займалася велика кількість вітчизняних фахівців, серед яких необхідно виділити І.С. Гриценко, В.В. Комаров, М.А. Погорецький, Н.Ю. Сакара, О.В. Сердюк, Ю.В. Щокін, тощо [8]--[10].
Мета статті. Розкрити сутнісний зміст поняття "право на справедливий судовий розгляд", сферу застосування права на справедливий судовий розгляд, розглянути всі його структурні елементи, особливості тлумачення рішень ЄСПЛ, дослідити основні причини порушення ст. 6 Конвенції та на цій основі розробити рекомендації, що будуть спрямовані на зменшення випадків в майбутньому таких порушень.
Результати дослідження
Розвиток прав і свобод людини протягом існування людства поступово еволюціонував. Тому на різних етапах історичного розвитку можна простежити відмінні підходи до сутнісного їх розуміння, що пов'язані з особливостями економічних, соціальних та інших реалій. Не виключення з цього становить поняття" справедливого судового розгляду", та сфера його застосування.
Першим міжнародним документом універсального характеру, який проголошував основні права людини, стала Загальна декларація прав людини прийнята 10 грудня 1948 року [1]. Особлива увага у забезпеченні права на справедливий судовий розгляд відводиться Женевським конвенціям про захист жертв війни від 12 серпня 1949 р. та Додатковим протоколам до них [2].
Остаточне визнання та закріплення міжнародною спільнотою права на справедливий судовий розгляд відбулося із прийняттям 4 листопада 1950 р. Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод [3], а саме статті
6. При цьому ключова роль в тлумаченні норм Конвенції відводиться Європейському суду з прав людини, який безпосередньо і визначає особливості застосування тієї чи іншої норми.
Із ратифікацією Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Україна також взяла на себе зобов'язання за цим міжнародно - правовим документом, що вимагає від нашої держави необхідності організувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити реальне гарантування передбаченого Конвенцією права на справедливий суд. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 р. [4], суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У ч. 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Право на справедливий судовий розгляд забезпечує можливість особи звернутися до суду з метою вирішення конкретного питання. Але при цьому необхідно розуміти, що сфера захисту та застосовування ст. 6 Конвенції має обмежену сферу дії. Більшість положень Конвенції мають самостійне значення та потребують власного тлумачення, яке суттєво відрізняється від того, що здійснюється національним законодавством. Тому поняття "цивільні права і обов'язки" та "кримінальне обвинувачення", являються автономними, тобто їх зміст та значення може відрізнятися від визначення, що наведене в національному законодавстві. Таким чином, термінологія, якою керується національне законодавство не є визначальним фактором у даній ситуації.
Здійснюючи тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ у справі "Доймеланд проти Німеччини" вказав, що відповідно до складеної судової практики поняття "цивільні права та обов'язки" не може тлумачитися виключно в світлі внутрішнього права держави-відповідача [10]. Таку позицію суду можна пояснити тим, що будь-який інший підхід дозволив би державам-учасникам уникати зобов'язання дотримуватися положень п. 1 ст. 6 Конвенції шляхом віднесення певних видів діяльності до публічної та адміністративної. У результаті це могло б призвести до різких відмінностей у підходах до забезпечення права на справедливий судовий розгляд в різних державах.
Питання застосування п. 1 ст. 6 Конвенції до тих чи інших правовідносин залежить від наявності у сукупності трьох умов:
1) наявність спору;
2) спір має стосуватися прав та обов'язків, що повинні визначатися національним законодавством;
3) такі права та обов'язки мають бути цивільними (рішення по справі "Джеймс та інші проти Об'єднаного Королівства") [ 11].
Першою умовою, від якої залежить застосування норм п. 1 ст. 6 Конвенції в її цивільно-правовому аспекті, є наявність спору між сторонами. Основні вимоги, яким має відповідати такий спір, ЄСПЛ вперше розробив у 1985 р. у справі "Бентем проти Нідерландів" [12]. У першу чергу, спір стосовно прав та обов'язків потрібно тлумачити в матеріальному, а не формальному значенні. Це означає, що потрібно звертати увагу не на форму та мовні засоби, що використовуються національним законодавством, а на фактичні події обставин кожної справи, оскільки в деяких випадках особа взагалі позбавлена можливості звернутися до суду за захистом свого права.
Спір повинен набути справжнього і серйозного характеру для заявника.
Наступною ознакою спору є те, що він може виникати не лише стосовно існування права, а й також сфери його застосування чи порядку, у якому таке право має бути використано (рішення по справі "Бентем проти Нідерландів") [12]. Крім того, спір може стосуватися фактичних обставин справи. Сутність останньої ознаки спору полягає у тому, що він має відігравати вирішальну роль для прав заявника, а не просто мати незначний зв'язок чи віддалені наслідки для нього. ЄСПЛ у рішенні по справі "Бальмер-Шафрот та інші проти Швейцарії" відмовив заявнику в задоволенні його скарги, оскільки вважав відсутність суттєвого зв'язку між діями продовження терміну дії ліцензії атомної електростанції та правом на життя, особистою недоторканністю та недоторканністю права власності осіб [13].
Судовою практикою ЄСПЛ розроблені також умови, за яких п. 1 ст. 6 Конвенції не підлягає застосуванню. До таких випадків відносять наступні:
1) відсутність спору між сторонами;
2) відсутність двох сторін спору, тобто провадження за своєю природою є одностороннім;
3) відсутність прав у якості предмету спору.
Категорія цивільних прав та обов'язків є самостійною у практиці ЄСПЛ та жодним чином не залежить від їх трактування в національному законодавстві держав-членів Конвенції.
ЄСПЛ у своїх рішеннях щоразу відзначає, що вивести загальні критерії, які б характеризували поняття "цивільні права та обов'язки" досить складно та й не завжди доцільно. Тому в кожному випадку необхідно індивідуально підходити до цього питання. Ключову роль відіграє саме характер права, що підлягає розгляду, тоді як галузь законодавства чи статус сторін не є вирішальним.
Термін "кримінальне обвинувачення" також підлягає індивідуальному тлумаченню ЄСПЛ. Основні правила інтерпретації цієї категорії були розроблені та запропоновані судом у справі "Енгельта інші проти Нідерландів", що стосувалася заходів, які необхідно застосовувати до службовців збройних сил внаслідок порушення останніми правил субординації. Суд вказав, що для того, аби можливо було застосувати ст. 6 Конвенції необхідно відповідне правопорушення розглянути крізь призму трьох чинників, які отримали назву критерії "Енгеля":
1) класифікація правопорушення в національному законодавстві як кримінального;
2) характер правопорушення;
3) характер і ступінь тяжкості можливого покарання.
У разі, коли національним законодавством правопорушення визначене як кримінальне, то воно автоматично підпадає під застосування ст. 6 Конвенції на підставі першого критерія "Енгеля". Але у випадку, за якого таке правопорушення відноситься національним законодавством до адміністративного чи дисциплінарного, його тлумачення здійснюється з урахуванням другого та третього критеріїв "Енгеля" [14].
Судова практика ЄСПЛ підтверджує, що випадки за яких правопорушення національним законодавством не визнаються як кримінальні або визнаються лише дисциплінарними є регулярними. Тому суд з метою дотримання цілей і завдань Конвенції проводить автономне тлумачення питання "кримінального обвинувачення", оскільки в іншому випадку застосування ст. 6 Конвенції виключно підпорядковувалося б суверенній волі держав.
У разі вчинення правопорушення, яке може стосуватися будь-якого члена суспільства, можна говорити про його кримінально -правовий характер. При цьому іншим показником, який характеризує кримінальний характер вчиненого правопорушення є серйозність тяжкості протиправних дій. Прикладом цього слугує справа "Кембелл і Фелл проти Об'єднаного Королівства", у якій ЄСПЛ відзначив, що покарання ув'язнених за грубе насильство, застосоване до працівників в'язниці та за заколот під час тюремного ув'язнення не є злочином відповідно до національного кримінального законодавства. Але зважаючи на близькість вчинених правопорушень до звичайних злочинів, які полягають у заподіянні тілесних ушкоджень та змові, й особливо серйозний характер обвинувачень відповідні правопорушення мають кримінально -правовий характер. Одночасно з цим ЄСПЛ наводить зауваження, що кримінальний характер правопорушення не завжди потрібно пов'язувати із високим рівнем його серйозності [15].
Останній критерій "Енгеля" застосовується у тому разі, якщо попередні два не дали достатньо підстав вважати, що правопорушення є кримінальним. З однієї сторони, ЄСПЛ схвалює державну політику, що спрямована на те, щоб декриміналізувати ряд правопорушень (в основному це стосується дрібних порушень правил дорожнього руху), що не становлять істотної суспільної небезпеки. Позитивні моменти полягають в тому, що до громадян не буде застосовуватися такий інститут кримінального права як судимість, а судова система буде менш навантажена і провадження будуть мати більш швидкий характер. З іншого боку, ЄСПЛ попереджає, що державам не слід зловживати цим правом з метою уникнення застосування ст. 6 Конвенції, оскільки в тих випадках, коли покарання все ж таки має бути каральним, правопорушення також буде розглядатися як кримінальне.
ЄСПЛ не наведено вичерпний перелік покарань, які необхідно відносити до кримінальних, оскільки, враховуючи особливості правової системи кожної держави-члена Конвенції, це зробити неможливо. Тому судом розроблені ряд критеріїв, якими необхідно керуватися при віднесенні покарання до сфери кримінального.
У першу чергу, покарання необхідно розглядати не з точки зору того, яке покарання застосовано до конкретної особи в конкретній справі, а виходячи з його максимальної верхньої межі, що передбачена в національному законодавстві.
По-друге, для того, щоб класифікувати покарання як кримінальне, воно повинно виконувати не лише стримувальну функцію, але й каральну.
По-третє, застосування до особи будь-якого виду покарання, що пов'язане із позбавленням волі навіть на відносно короткий проміжок часу автоматично визначає провадження як кримінальне [14].
Визначаючи сферу застосування ст. 6 Конвенції, необхідно визначити питання, що не розглядаються ЄСПЛ. Відповідно до судової практики до таких питань відносять наступні:
1) податкові провадження;
2) імміграційні питання;
3) спори, що стосуються державних службовців;
4) спори, що стосуються політичних прав.
Але слід відзначити, що майже до кожної категорії справ, що наведені вище існують винятки. Так, імміграційні питання, що стосуються в'їзду, проживання та виїзду іноземців, проваджень стосовно гарантії політичного притулку чи депортації не підлягають розгляду в ЄСПЛ на підставі п. 1 ст. 6 Конвенції. У той час як право іноземця подавати заявку на роботу може входити до сфери застосування ст. 6 Конвенції, як для роботодавця, так і для працівника, навіть якщо відповідно до національного законодавства робітник не має права подавати заявку на дозвіл на роботу, за умови, що справа стосується лише процесуальної частини і не впливає на сутність права [16].
Спори, що стосуються державних службовців не входять до сфери застосування ст. 6 Конвенції лише за наявності одночасного існування двох умов:
1) згідно із чинним законодавством державна влада повинна бути наділена виключним правом на доступ до суду щодо посади чи категорії працівників, які є учасниками справи;
2) таке право має бути засноване на інтересах держави [17].
Стосовно політичних прав таких, як право висувати свою кандидатуру на виборах чи право залишати за собою певну посаду, право на пенсію парламентаря, цивільне право політичної партії здійснювати політичну діяльність та інші, ЄСПЛ висловив думку, що вони не можуть вважатися цивільними права у контексті п. 1 ст. 6 Конвенції.
Розглядаючи можливість застосування ст. 6 Конвенції до інших процедур, крім основної, приходимо до висновку, що вона охоплює увесь судовий процес як у цивільних справах, так і кримінальних, у тому числі й питань, що стосуються виконання судового рішення.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Виходячи з результатів досліджень можна виділити деякі основні пункти, що визначають сферу застосування права на справедливий судовий розгляд. Згідно досліджень, питання застосування п. 1 ст. 6 Конвенції до тих чи інших правовідносин залежить від наявності у сукупності трьох умов:
1) наявність спору;
2) спір має стосуватися прав та обов'язків, що повинні визначатися національним законодавством;
3) такі права та обов'язки мають бути цивільними;
Положення Конвенції мають самостійний характер та потребують власного тлумачення, яке повністю незалежне та суттєво відрізняється від того, що здійснюється національним законодавством.
Тому розкриваючи змістовну сутність понять "цивільні права і обов'язки" та "кримінальне обвинувачення" необхідно керуватися тими критеріями, що розроблені судовою практикою ЄСПЛ.
Втім, підняті питання та проаналізовані моменти сфери застосування права на справедливий судовий розгляд не є вичерпними та підлягають окремому дослідженню або науковому вивченню.
Тому створення міжнародних механізмів гарантій основних прав і свобод людини є одним із найбільших досягнень світового співтовариства у минулому сторіччі, та мають багато перспектив для подальших досліджень та вивчення.
Судова практика ЄСПЛ є досить різноманітною, та регулярно доповнюється великою кількістю нових рішень, які в свою чергу можна досліджувати та аналізувати з метою кращого трактування рішень ЄСПЛ та удосконалення правової системи. Але при цьому суд намагається уніфікувати дану практику, шляхом розроблення певних критеріїв, що дозволять державам- учасницям Конвенції та фізичним і юридичним особам мати уявлення про те, за яких умов порушено право на доступ до суду або визначити сферу застосування п. 1 ст. 6 Конвенції, тому дана сфера є досить перспективною в плані подальших досліджень та розвитку, та потребує подальшого регулярного доопрацювання.
Список використаних джерел
1. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. Ц^: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015
2. Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року. Ц^: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_154
3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Ц^: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004
4. Закон України " Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15
5. Гасс Штефан Деякі спостереження щодо незалежності суду, як вона презентована в міжнародних документах та досвіді. URL: www.judges.org.ua/article/Visnik10.pdf
6. Грень Н.М. Генезис права на справедливий суд. Науковий вісник
Міжнародного гуманітарного університету. 2015. № 13. С. 22-24.
7. Де Сальвиа М. Прецеденты Европейского Суда по правам человека. СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. 1072 с.
8. Право на справедливий судовий розгляд у цивільному судочинстві: Навчальний посібник / Комаров В.В., Сакара Н.Ю. Харків: Національна юридична академія України, 2007. 42 с.
9. Теорія та практика застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: компендіум / О.В. Сердюк, Ю.В. Щокін, І. В. Яковюк та ін. Харків: Право, 2017. 374 с
10. Case of Deumeland v. Germany. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57468
11. Case of James and others v. The United Kingdom. URL: http://hudoc.echr.coe. int/eng?i=001-57507
12. Case of Benthem v. The Netherlands. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57436
13. Case of Balmer - Schafroth and Others v. Switzerland. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58084
14. Case of Engel and Others v. The Netherlands. URL:http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57479
15. Case of Campbell and Fell v. The United. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57456
16. Case of Jurisic And Collegium Mehrerau V. Austria. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001 -76491
17. Case of Osman Sukut v. Turkish. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-91560
References
1. Zagal'na deklaradya prav lyudini vM 10.12.1948 [Universal Declaration of Human Rights of 10.12.1948]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 [In Ukrainian]
2. ZHenevs'ka konvendya pro zahist civd'nogo naselennya pM chas vijni vM 12.08.1949 [Geneva Convention for the Protection of Civilian Persons in Time of War of 12.08.1949]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_154 [In Ukrainian]
3. Konvendya pro zahist prav lyudini і osnovopolozhnih svobod vM 04.11.1950 [Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 04.11.1950]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 [In Ukrainian]
4. Zakon Ukrayini "Pro vikonannya rishen' ta zastosuvannya praktiki Єvropejs'kogo sudu z prav lyudini" vM 23.02.2006 [The law of ukraine "On the Fulfillment of Decisions and Application of Practice of the European Court of Human Rights" of 23.02.2006]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 [In Ukrainian]
5. Gass SHtefan. Deyak sposterezhennya shchodo nezalezhnosti sudu, yak vona prezentovana v m^hnarodnih dokumentah ta dosv^ [Some observations on the independence of the court, as presented in international documents and experience]. URL: www.judges.org.ua/article/Visnik10.pdf
6. Gren' N. M. Genezis prava na spravedlivij sud.[ Genesis of the right to a fair trial] Naukovij vdnik M^hnarodnogo gumarntarnogo urnversitetu.[ Scientific Herald of the International Humanitarian University] 2015. № 13. P. 22-24. [In Ukrainian]
7. De Sal'via M. Precedenty Evropejskogo Suda po pravam cheloveka. SPb.[ Precedents of the European Court of Human Rights.] : YUridicheskij centr Press, [Legal Center Press] 2004. 1072 p. [In Ukrainian]
8. Pravo na spravedlivij sudovij rozglyad u civil'nomu sudochinstvi [The right to a fair trial in civil proceedings] : navch. posib / Komarov V. V., Sakara N. YU. Kharkiv : Nac. yurid. akad. Ukrayini, 2007. 42 p. [In Ukrainian]
9. Teoriya ta praktika zastosuvannya Konvenciyi pro zahist prav lyudini і osnovopolozhnih svobod [The theory and practice of the application of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms] : kompendium / O. V. Serdyuk, YU. V. SHCHokin, F V. YAkovyuk ta in. Kharkiv : Pravo, 2017. 374 p. [In Ukrainian]
10. Case of Deumeland v. Germany. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57468 [In English]
11. Case of James and others v. The United Kingdom. URL: http://hudoc.echr.coe. int/eng?i=001-57507 [In English]
12. Case of Benthem v. The Netherlands. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001- 57436 [In English]
13. Case of Balmer-Schafroth and Others v. Switzerland. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58084 [In English]
14. Case of Engel and Others v. The Netherlands. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57479 [In English]
15. Case of Campbell and Fell v. The United. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001- 57456 [In English]
16. Case of Jurisic And Collegium Mehrerau V. Austria. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-76491 [In English]
17. Case of Osman Sukut v. Turkish. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-91560 [In English]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основи міжнародного співробітництва держав. Формування Комісії з прав людини, її склад та функції. Головні чинники, що сприяли реорганізації Комісії у Раду ООН з прав людини. Розгляд повідомлень про порушення прав людини в будь-якій точці Земної кулі.
статья [22,7 K], добавлен 07.02.2018Характер права Європейського Союзу. Співпраця країн у сфері юстиції і внутрішніх справ. Визначення європейського права, його принципи та характерні особливості. Поліційне та судове співробітництво у сфері карного права. Спільна зовнішня політика.
контрольная работа [20,5 K], добавлен 22.12.2010Принципы и нормы, относящиеся к сфере прав человека. Соотношение международного права прав человека и международного гуманитарного права. О применимости и взаимодополняемости МППЧ и МГП. Вопросы стандартов в области прав человека.
реферат [14,7 K], добавлен 18.09.2006Особливості статусу біженців у Європейському Союзі та роль міжнародно-правового механізму забезпечення прав біженців. Виконання державами-членами відповідних договірних зобов’язань. Роль специфічних юридичних інститутів як складових правового механізму.
автореферат [30,2 K], добавлен 11.04.2009Зміст взаємодії націаональних правових систем у міжнародному приватному праві, у світової та вітчизняної науці. Зміст, значення, характеристика та деякі проблемні питання взаємодії національних правових систем у сфері міжнародного приватного права.
реферат [27,9 K], добавлен 16.12.2007Історія створення Європейського Суду з прав людини. Організаційна структура і склад суду. Основні засади європейського судочинства. Порядок звернення українських громадян до Європейським Суду. Механізм виконання Україною рішень Європейського Суду.
курсовая работа [64,7 K], добавлен 08.12.2013Human Rights Watch як одна із ведучих правозахисних неурядових організацій. Боротьба організації проти гострих соціальних проблем. Оцінка ситуації з прав людини в Україні. Роль Human Rights Watch у міжнародному співтоваристві, ефективність її діяльності.
статья [14,1 K], добавлен 01.06.2014Загальні відомості про континентальний шельф та питання його визначення в міжнародному праві. Права прибережної держави на свій шельф, межі реалізації цих прав та їх співвідношення з правами інших держав. Проблема делімітації континентального шельфу.
курсовая работа [763,9 K], добавлен 11.03.2011Реальна практика валютних відносин. Особливості застосування, позитивні риси та недоліки Ямайської валютної системи. Спеціальні права запозиченя. Акредитив та його види. Схема організації розрахунків акредитивами. Крах Бреттон-Вудської валютної системи.
контрольная работа [230,9 K], добавлен 09.08.2009Міжнародні відносини та зовнішня політика. Класифікація та принципи міжнародних відносин. Функції, засоби та принципи зовнішньої політики. Принцип відповідності нормам міжнародного права та поважання прав людини. Тенденції у зовнішній політиці держав.
реферат [38,9 K], добавлен 14.01.2009Структура зовнішньоекономічної торгівлі в Європейському Союзі, сумарні показники зовнішньоекономічної торгівлі країн Союзу. Показники зовнішньоекономічної торгівлі окремих країн ЄС. Зовнішньоекономічна інвестиційна політика в Європейському Союзі.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 15.06.2013Происхождение международного права. Периодизация развития международного права. Развитие международного права в России. Сущность современной доктрины международного права. Проблемы определения правоспособности субъектов международного права.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 21.09.2006Декларация прав человека. Международно-правовые вопросы гражданства. Конвенция о пресечении преступления апартеида. Договоры о сотрудничестве по защите отдельных индивидов. Оптация, трансферт, бипатризм. Абсолютное и относительное безгражданство.
лекция [34,9 K], добавлен 13.07.2008Стаття аналізує участь CША у НБСЄ та реалізацію правозахисного компонента політики Вашингтону щодо СРСР. Окрема увага у статті приділяється правозахисним ініціативам делегації Сполучених Штатів на зустрічах НБСЄ у Белграді та у Мадриді (1977–1983 рр.).
статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017Понятие и виды источников международного права. Международный договор как источник международного права. Обычай как источник международного права. Иные источники международного права. Источники национального права.
реферат [22,3 K], добавлен 01.03.2007Розгляд явищ суспільно-політичної системи сучасного В’єтнаму, таких як модернізація законодавства, розширення самоуправління, оновлення партійно-державних кадрів на всіх рівнях, визнання права громадян на еміграцію. Реформування комуністичного В’єтнаму.
статья [21,4 K], добавлен 14.08.2017Ключові тенденції системи міжнародних відносин. Сутність превентивної дипломатії. Особливості застосування превентивної дипломатії в зовнішній політиці США, оцінка ефективності її застосування. Концепція превентивної дипломатії ООН в умовах глобалізації.
дипломная работа [153,5 K], добавлен 15.05.2012Історія дипломатії та особливості даної галузі. Аналіз чинного міжнародного та внутрішньодержавного законодавства, які визначають поняття, суть та загальні особливості дипломатичного права, розвиток даного інституту права, його практичну реалізацію.
курсовая работа [62,5 K], добавлен 28.12.2013Місце Ізраїлю в системі міжнародних економічних відносин. Розгляд найбільш важливих для економіки і експорту Ізраїлю галузей. Об'єм міжнародної торгівлі, тенденції її розвитку, найбільш значущі статті експорту країни. Міжнародний обмін технологіями.
реферат [19,7 K], добавлен 19.01.2010Изучение сущности современного международного права. Характеристика государственных границ и способов их установления. Исследование кодификации права международных договоров. Особенности системы и источников дипломатического права. Вопросы гражданства.
шпаргалка [107,3 K], добавлен 27.04.2010
