Миротворча діяльність ООН у врегулюванні міжнародних конфліктів: поняття та основні засади

Аналіз теоретико-правових аспектів принципів миротворчих операцій під егідою Організації Об’єднаних Націй. Понятійний апарат миротворчої діяльності. Встановлено в ситуації розвитку конфліктів проблеми міжнародної миротворчості відіграють важливу роль.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.11.2020
Размер файла 29,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИРОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ООН У ВРЕГУЛЮВАННІ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВ: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ЗАСАДИ

Олена Шевчук

Старший викладач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Б. Хмельницького, м. Хмельницький

Ірина Остапчук,

Слухач 371 навчальної групи Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Б. Хмельницького, м. Хмельницький

операція миротворчий нація об'єднаний

В даній науковій статті автором здійснено аналіз теоретико-правових аспектів поняття та принципів миротворчих операцій під егідою Організації Об'єднаних Націй. Розглянуто проблеми понятійного апарату миротворчої діяльності. Встановлено, що сьогодні, в ситуації розвитку конфліктів, що становлять загрозу міжнародному миру й безпеці, проблеми міжнародної миротворчості відіграють особливо важливу роль. Фактично, миротворчий процес на регіональному та глобальному рівнях становить зміст дипломатичної діяльності держав та міжнародних політичних об'єднань. До вказаних об'єднань, перш за все, слід віднести Організацію Об'єднаних Націй, яка за всю історію свого існування внесла значний вклад в визначення міжнародно-правових критеріїв і юридичних норм щодо виконання завдань з підтримання миру. З'ясовано, що в сучасних умовах миротворчість можна визначити як політичну, дипломатичну, правову, військову, економічну та іншого характеру діяльність цивільного та військового персоналу, збройних сил, яка здійснюється відповідно до мандату міжнародної або регіональної організації, а також спрямована на запобігання, вирішення або постконфліктне врегулювання міждержавних або внутрішньодержавних суперечок та сприяє підтримці або відновлення миру і міжнародної безпеки. Автор робить висновок про те існують ряд проблем при реалізації повноважень щодо здійснення миротворчої діяльності, неналежного правового регулювання в частині відсутності узагальнення міжнародно-правових норм та інших правил регулювання миротворчості, відсутності уніфікації правових засад миротворчої діяльності та єдиного сформованого понятійного апарату. Доведено, що при всіх наявних недоліках міжнародної миротворчої діяльності, на даний час відсутня гідна альтернативи, і вона продовжує залишатися важливим стратегічним інструментом у справі врегулювання і вирішення політичних конфліктів. Участь держав в миротворчому процесі, в свою чергу, є одним із пріоритетів зовнішньої і військової політики.

Ключові слова: Організація Об'єднаних Націй; миротворчі операції ООН; теоретичні аспекти операцій ООН; принципи проведення миротворчих операцій; збройний конфлікт

Olena Shevchuk and Iryna Ostapchuk

UN Peacekeeping Activity in Resolving Internal Conflicts: Concept and Main Principles

In the article author analyzed theoretical and legal aspects of the concept and principles of peacekeeping operations under United Nations auspices. The problems of the conceptual apparatus of peacekeeping activity are considered. It has been established that today, in the context of the development of conflicts that pose a threat to international peace and security, the problems of international peacekeeping play a particularly important role. In fact, the peacemaking process at the regional and global levels is the content of diplomatic activity of states and international political associations. First of all, these associations should include the United Nations, which in its history has made a significant contribution to the definition of international legal criteria and legal norms for the implementation of peacekeeping tasks. It is revealed that under current conditions peacekeeping can be defined as the activity of civilian and military personnel, of the armed forces, carried out in accordance with the mandate of an international or regional organization, as a political, diplomatic, legal, military, economic and other nature, and also aimed at preventing, resolving or post-conflict settlement of interstate or national controversies and promotes the maintenance or restoration of peace and international security. The author concludes that there are a number of problems in the implementation of powers regarding the implementation of peacekeeping activities, improper legal regulation in the part of the absence of generalization of international legal norms and other rules of regulation of peacemaking, the lack of unification of legal principles of peacekeeping activity and a single formed conceptual apparatus. It has been proved that, with all the existing shortcomings of international peacekeeping, there is currently no decent alternative, and it continues to be an important strategic tool for resolving and resolving political conflicts. Participation of States in the peacekeeping process, in turn, is one of the priorities of foreign and military policy.

Key words: United Nations; UN peacekeeping operations; the theoretical aspects of UN operations; the principles of peacekeeping; armed conflict.

ВСТУП

Постановка проблеми. Сьогодні, в ситуації розвитку конфліктів, що становлять загрозу міжнародному миру й безпеці, проблеми міжнародної миротворчості відіграють особливо важливу роль. Фактично, миротворчий процес на регіональному та глобальному рівнях становить зміст дипломатичної діяльності держав та міжнародних політичних об'єднань. До вказаних об'єднань, перш за все, слід віднести Організацію Об'єднаних Націй (надалі по тексту - ООН), яка за всю історію свого існування внесла значний вклад в визначення міжнародно-правових критеріїв і юридичних норм щодо виконання завдань з підтримання миру.

Водночас, слід зауважити, що досвід міжнародної миротворчості ООН далеко не завжди успішний та ефективний, а його сформовані стратегія та тактика далекі від досконалості. Причинами зазначеного явища є, в тому числі, відсутність чіткої, закріпленої на міжнародному рівні, нормативно-правової бази миротворчості, нездатність ООН ефективно застосовувати вже створених механізмів врегулювання конфліктів та підтримувати їх в актуальному стані, і, отже, здійснювати основні функції, спрямовані на підтримку міжнародного миру і гарантування безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Міжнародно-правовим основам миротворчої діяльності, присвячено багато різноманітних праць вітчизняних та зарубіжних дослідників. Так, питання про роль ООН у миротворчості досліджено в працях І. А. Єремєєвої [1], О.О. Хохлишевої [2], Ф. Бані - Насера [3], Л. Є. Панченко [4], В. Федорова [5], В. Бруза [6], М. В. Бейлін та С. В. Нємченко [7], О. Гогоша [8] тощо. Вказаними науковцями розглянуті основні теоретико-правові та прикладні питання здійснення миротворчої діяльності ООН, в той же час узагальнення основних проблем при визначенні поняття «миротворча діяльність ООН» та при здійсненні цією діяльності ООН та напрямків їх вирішення проведено не було, що зумовлює необхідність проведення наукового дослідження в межах даної наукової статті.

Мета статті. Метою наукової статті є розкриття змісту поняття миротворчої діяльності Організації Об'єднаних Націй, основних засад здійснення вказаної діяльності; аналіз сучасних проблем в реалізації миротворчої діяльності ООН і перспектив їх подолання.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ООН - єдина організація, яка наділена повною правосуб'єктністю щодо комплексу заходів із попередження та подолання конфліктів у світі. Миротворча діяльність ООН має певні переваги перед іншими організаціями: легітимність, принцип перерозподілу відповідальності, можливості залучення додаткового потенціалу розгортання та забезпечення миротворчих контингентів за рахунок країн-членів ООН та об'єднання їх зусиль із зусиллями цивільних миротворців з метою реалізації комплексних мандатів [1, с. 204].

Операції ООН з підтримання миру набули поширення в роки «холодної війни». Характерними рисами операцій з підтримання миру першого покоління є: миротворці залучалися тоді, коли Рада Безпеки ставила перед ООН завдання забезпечити спостереження за припинення вогню або роз'єднання сил з метою підтримання міжнародного миру і безпеки, як це передбачено в Статуті ООН; вони не повинні були відповідати вогнем на вогонь або роз'єднання сил з метою підтримання міжнародного миру і безпеки, як це передбачено в статуті ООН; війська ООН вели спостереження на місцях і давали неупереджену оцінку дотримання угод про припинення вогню, виведення сил або інших елементів мирних угод давало час і створювало умови для дипломатичних зусиль, спрямованих на усунення корінних причин конфліктів [3, с. 27].

Практичне трактування миротворчості неоднозначне: з одного боку, миротворча місія є важливим дипломатичним та воєнно-політичним процесом, що виступає як легітимне кризове реагування на міжнародні проблеми, з іншого боку, миротворчі місії є втручанням в регіональні внутрішньополітичні проблеми, ефективність якого обумовлена співвідношенням інтересів провідних держав світу, а значить, перед міжнародним співтовариством постає важлива проблема - наскільки доречно перетворювати примусові заходи на складову частину процесу подолання конфлікту [1, с. 205].

На теперішній час в офіційних документах та дипломатичних листах склалася сукупність термінів, що характеризують різноманітні види міжнародних миротворчих операцій. Неточне тлумачення термінології та подальше її неправильне вживання може призвести до плутанини і взаємного нерозуміння під час проведення операцій з підтримання миру та інших миротворчих операцій ООН. Вироблена термінологія, звичайно ж, відображає суттєві особливості відповідних операцій, які відіграють важливу роль під час їх планування та практичної реалізації, проте офіційно затверджений і, тим більше, універсальний глосарій-тезаурус, що відноситься до різних миротворчих операцій ООН, на даний час відсутній. Його відсутність посилює труднощі миротворчості в цілому, адже не дозволяє застосувати до операцій з підтримання миру певні міжнародні стандарти. Невизначеність характеристик миротворчої діяльності створює сприятливі умови для використання вказаної діяльності як прикриття. Так, під приводом миротворчості можливе проведення практично будь-якої військової або гуманітарної операції.

Спостерігається тенденція до зниження ефективності створених механізми врегулювання конфліктів через зміну характеру конфліктів в останні роки. Так, діяльність ООН з підтримання миру, яка спочатку розглядалася як засіб врегулювання міждержавних конфліктів, на даний час все більше застосовується до врегулювання внутрішньодержавних конфліктів. Хоча збройні сили, як і раніше, є основою більшості операцій з підтримання миру, на даний час до їх складу включать також адміністраторів, співробітників поліції, економістів, юристів, саперів, спостерігачів за проведенням виборів, гуманітарних співробітників і експертів з питань комунікації та громадської інформації, навіть представників концесій та релігійних організацій, тобто тих осіб, які здатні надати консультативну допомогу під час проведення операції. У їх функції входять захист цивільного населення, біженців та вимушених переселенців, сприяння створенню національних поліцейських сил, контроль за дотриманням прав людини, зміцненням демократії та громадянського суспільства, проведенням виборів, допомога в соціально-економічному відновленні зруйнованих конфліктами країн тощо.

Треба враховувати також специфіку сучасних конфліктів, коли ООН змушена іноді вести справу не з урядами, а з різними конфліктуючими сторонами, які не мають ніяких правових зобов'язань щодо ООН і часто не схильні зважати на рішення Ради Безпеки і контингентів ООН [3, с. 34].

В основі миротворчості лежать базові принципи міжнародного права, серед яких документи Організації Об'єднаних Націй (Статут ООН, резолюції Ради Безпеки (мають обов'язковий характер), Генеральної Асамблеї (мають рекомендаційний характер) та інші нормативні документи конкретних миротворчих операцій. Сукупність цих документів регламентує миротворчу діяльність, визначає повноваження головних органів ООН, механізм реалізації і найважливіші деталі миротворчих операцій в необхідній відповідно до Статуту ООН. Правовою основою розгортання операції ООН з підтримання миру є мандат Ради Безпеки.

Головною правовою основою миротворчості є Статут ООН, де окремо слід виділити глави VI (Мирне вирішення спорів), VII (Дії щодо загрози миру, порушень миру й актів агресії), VIII (Регіональні угоди). Організація Об'єднаних Націй є головним інститутом при здійсненні миротворчості, проте її опису в Статуті ООН немає до сих пір.

Отже, сьогодні, при всій значущості вказаної діяльності, досі так і не існує юридично чітко позначеного визначення «миротворчості». Генеральний секретар ООН (1953-1961 рр.) Д. Хаммаршельда зазначав, що миротворчість міститься в главі шість з половиною Статуту ООН, відводив їй місце серед традиційних методів мирного вирішення спорів: переговори, посередництво (глава VI), заходи примусового впливу (глава VII).

Генеральний секретар ООН Бутрос Галі (1992-1996 рр.) у власній доповіді «Порядок денний для світу», що має значення концептуального документа і висвітлює питання, пов'язані з розширенням можливостей ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки, надав визначення поняттям «превентивна дипломатія», «миро творчість» і «підтримання миру». Так, згідно вказаної доповіді поняття «превентивна дипломатія», «миротворчість» і «підтримання миру» нерозривно пов'язані між собою і в рамках цієї доповіді визначаються наступним чином:

Превентивна дипломатія - це дії, спрямовані на попередження виникнення суперечок між сторонами, недопущення переростання існуючих суперечок у конфлікти і обмеження масштабів конфліктів після їх виникнення.

Миротворчість - це дії, спрямовані на те, щоб схилити ворогуючі сторони до угоди, головним чином за допомогою таких мирних засобів, які передбачені в розділі VI Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Підтримання миру - це забезпечення присутності Організації Об'єднаних Націй в даному конкретному районі, що до сих пір робилося за згодою всіх зацікавлених сторін, яке, як правило, пов'язано з розгортанням військового та / або поліцейського персоналу Організації Об'єднаних Націй, а нерідко і цивільного персоналу [9].

Досвід проведення операцій з підтримки миру підтвердив той факт, що необхідною умовою їх успіху є дотримання загальних принципів миро творчості. Діяльність ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки пройшла еволюційний шлях розвитку, на початку якого були вироблені її основоположні принципи, зокрема, безпристрасність, нейтралітет, обмежене випадками самооборони застосування сили, а також згода сторін на врегулювання спору за допомогою третіх осіб. Проте, під час проведення операцій з підтримання миру всі ці принципи набули нової інтерпретації.

Так, у Доповіді Брахімі запропоновано ряд рекомендацій з підвищення ефективності операцій з підтримання миру ООН через призму нового бачення вказаних принципів. Визначено, що згода сторін, безпристрасність та використання сили лише в якості самооборони мають залишатися фундаментальними принципами миротворчості. Враховуючи, що в контексті внутрідержавних та транснаціональних конфліктів принципом згоди можна маніпулювати різноманітними способами, щодо операцій ООН безпристрасність має означати отримання принципів Статуту: якщо одна зі сторін порушує його умови, подальше однакове відношення ООН до всіх сторін може призвести в кращому випадку до неефективності, а в гіршому - бути змовою зі злим умислом. Тобто, безпристрасність не має бути рівнозначною нейтралітету або рівному спілкуванню з усіма сторонами конфлікту, що може зводитися до політики умиротворення [10].

Водночас, на даний час серед науковців існують різні погляди щодо визначення основних принципів миротворчої діяльності. Так, М. В. Бейлін та С. В. Нємченко називають основними принципами миро творчості Легітимність, згоду і співробітництво; ясний і здійсненний мандат, єдність і нейтралітет, а також мінімальне використання сили [7, с. 103].

О. Гогоша в свою чергу, зазначає, що загальними принципами та вимогами, яких необхідно дотримуватись під час здійснення миротворчої діяльності є: необхідність чіткого формулювання загального політичного завдання та мандату; наявність чітких вказівок та політичного контролю з боку організації, що надала мандат; згода країни, на території якої розгортається миротворча місія, щодо її проведення; гнучке політичне керівництво, можливість корегувати мандат зі зміною політичної обстановки; чіткі, зрозумілі правила застосування сили, які враховують ситуацію у регіоні конфлікту [8, с. 125].

Таким чином, відсутність універсальних міжнародно -правових норм, що регламентують миротворчу діяльність, дає змогу розширено трактувати її принципи. На нашу думку, окрім безпристрасності, нейтралітету, мінімального застосування сили та згоди сторін на врегулювання спору за допомогою третіх осіб, миротворчість має здійснюватися також на засадах об'єктивності і неупередженості; безумовного пріоритету інтересів загальної безпеки, неухильної відповідності загальновизнаним нормам міжнародного права; підтримання миру в зонах збройних конфліктів; забезпечення дотримання невід'ємних прав людини; комплексного вирішення політичних, економічних, соціальних, гуманітарних та інших проблем регіонального і світового розвитку.

Важливою формою практичної діяльності ООН по вирішенню міжнародних конфліктів є проведення операцій з підтримання миру, міжнародно - правовий режим яких до сих пір не є остаточно врегульовано і недостатньо регламентований формальними імперативними приписами.

Нині в документах ООН відсутнє однозначне визначення операцій з підтримання миру. Держави і міжнародні організації використовують свої власні поняття і визначення

Так, наприклад, згідно статті 1 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» міжнародні операції з підтримання миру і безпеки - міжнародні дії або заходи, спрямовані на виконання миротворчих чи гуманітарних завдань, які здійснюються за рішеннями Ради Безпеки ООН відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, інших міжнародних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями глави УШ Статуту ООН, а так само дії і заходи багатонаціональних сил, багатонаціональних військових формувань високої готовності, які проводяться під загальним контролем Ради Безпеки ООН [11].

Метою операцій з підтримання миру є припинення воєнних конфліктів; запобігання їхній ескалації; створення умов, які сприяють політичному розв'язанню суперечностей і виключенню можливості рецидиву конфлікту; забезпечення правопорядку в зоні конфлікту; проведення гуманітарних акцій; відновлення порушених конфліктом соціальних і політичних систем [3, с. 25].

Операції з підтримання миру забезпечують дотримання режиму припинення вогню після підписання угоди про перемир'я за допомогою методів мирного урегулювання спорів та здійснюються відповідно до Глави VI Статуту ООН [12]. Операції з підтримання миру, які здійснюються без використання військових сил, реалізуються на підставі статті 11, статті 24 та статті 29 Статуту ООН та можуть проводитися на стадії, коли не встановлена загроза міжнародному миру та безпеці, а тільки з'ясовуються перспективи виникнення або ескалації цієї загрози. До подібних операцій часто належать місії військових спостерігачів. Операції з підтримання миру із використанням військової сили засновуються за статтею 39 та статтею 42 Статуту ООН [1, с. 205].

Водночас, не припиняються дискусії щодо використання термінів при здійсненні миротворчої діяльності. Спочатку, визначення «операції з підтримання миру» відповідало характеру цілей першого покоління подібних операцій (зокрема, спостереження за угодами про припинення вогню і розведенні сил конфліктуючих сторін), проте з плином часу завдання миротворчості істотно ускладнилися. У зв'язку з цим було запропоновано новий термін - «операції на користь миру». Вперше він був застосований в доповіді Групи високого рівня по операціях ООН на користь миру («доповідь Брахімі») [10] і з того моменту використовується в документах Департаменту з операцій по підтриманню миру (той факт, що департамент, в назві якого фігурує колишнє формулювання, в своєму листуванні використовує новий термін, відображає неоднозначне ставлення до цього питання з боку держав - членів).

Як слушно зазначила Л. Є. Панченко, уточнення змісту основоположних понять миротворчої діяльності ООН видається важливим з огляду на такі міркування: сприяння розробленню єдиної концепції операцій з підтримання миру значною мірою розв'яже проблему типологізації і класифікації миротворчих акцій під егідою ООН, стимулювання продовження та закінчення роботи над основоположними керівними принципами операцій з підтримання миру полегшить розроблення міжнародних стандартів практичних миротворчих програм з подальшим уведенням їх у практику, посприяє створенню міжнародного універсального словника-довідника, який об'єднає терміни миротворчої тематики (включаючи політичну, дипломатичну, юридичну, військову та інші сторони миротворчості) [4, с. 36-37].

ВИСНОВКИ

На підставі вище викладеного наукового дослідження поняття та основних засад здійснення миротворчої діяльності ООН, основних проблем, які виникають при здійсненні міжнародної миротворчості, можемо визначити миротворчість як політичну, дипломатичну, правову, військову, економічну та іншого характеру діяльність цивільного та військового персоналу, збройних сил, яка здійснюється відповідно до мандату міжнародної або регіональної організації, а також спрямована на запобігання, вирішення або постконфліктне врегулювання міждержавних або внутрішньодержавних суперечок та сприяє підтримці або відновлення миру і міжнародної безпеки.

Сьогодні миротворчість знаходиться на новому етапі свого розвитку, тоді як, Водночас, існує безліч невирішених питань. Рада Безпеки і Генеральна Асамблея ООН при прийнятті рішень не мають певних повноважень, не реалізовано узагальнення міжнародно-правових норм та інших правил регулювання миротворчості, не уніфіковані засади миротворчої діяльності, не сформовано єдиний понятійний апарат. Вимоги щодо проведення радикальної реформи миротворчості підживлюються зростанням ролі міжнародних регіональних організацій у врегулюванні конфліктів, що обумовлює необхідність правового обґрунтування їх участі в миротворчих процесах. Ще одна причина трансформації обумовлена необхідністю прийняття якомога швидших оперативних рішень для врегулювання конфліктів.

Водночас, при всіх наявних недоліках міжнародної миротворчої діяльності, на даний час відсутня гідна альтернативи, і вона продовжує залишатися важливим стратегічним інструментом у справі врегулювання і вирішення політичних конфліктів. Участь держав в миротворчому процесі, в свою чергу, є одним із пріоритетів зовнішньої і військової політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Єремєєва І. А. Проблеми миротворчості ООН в умовах трансформації міжнародних безпекових інститутів. Політикус. 2016. Вип. 1. С. 204-209.

2. Хохлышева О. О. Действующее международное право и современный миротворческий процесс: Учебное пособие. Н. Новгород, 2000. 155 с.

3. Бані-Насер Фаді. Миротворчі операції ООН: теорія і практика. Проблеми міжнародних відносин. 2015. Вип. 10-11. С. 24-36.

Ц^: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmv_2015_10-11_4.

4. Панченко Л. Є. Новітні форми міжнародно-правового регулювання миротворчої діяльності: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. Київ, 2016. 242 с.

5. Федоров В.Н. ООН - инструмент по поддержанию международного мира и безопасности: международно-правовые вопросы) : дис. д-ра юрид. наук. 12.00.10 / Дипломатическая академия МИД СССР. Москва, 1982. 409 с.

6. Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. Київ: Либідь, 1995. 112 с.

7. Бейлін М. В., Нємченко С. В. Про необхідність удосконалювання нормативно- правової бази міжнародної миротворчої діяльності України. Системи озброєння і військова техніка. 2006. № 2. С. 103-106.

8. Гогоша О. Формування поняття і принципів миротворчої діяльності ООН. Вісник Львівського університету. Серія: Міжнародні відносини. 2012. Вип. 30. С. 121-127.

9. Генеральная Ассамблея и Совет Безопасности. Доклад Генерального секретаря в соответствии с заявлением, принятым 31 января 1992 года на заседании Совета Безопасности на высшем уровне, озаглавленный «Повестка дня для мира:превентивная дипломатия, миротворчество и поддержание мира» (A/47/277-S/24111). Организация объединенных наций. URL: https://undocs.Org/ru/A/47/277

10. Доклад Группы по операциям Организации Объединенных Наций в пользу мира (доклад Брахими) [A/55/305] Организация объединенных наций. URL: https://undocs.Org/ru/A/47/277

11. Закон України від 23 квітня 1999 року № 613-XIV «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки». Відомості Верховної Ради України. 1999. № 22-23. ст. 202. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/613- 14/sp:max100

12. Статут Організації Об'єднаних Націй: Міжнародний документ від 26 червня 1945 року. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010

REFERENCES

1. Ieremieieva I. A. (2016). Problemy myrotvorchosti OON v umovakh transformatsii mizhnarodnykh bezpekovykh instytutiv [Problems of UN peacekeeping in the context of transformation of international security institutions]. Politykus [Politikus]. No. 1. P. 204-209. [In Ukrainian]

2. Hohlyisheva O. O. (2000). Dejstvujushhee mezhdunarodnoe pravo i sovremennyj mirotvorcheskij process [Current international law and modern peace process]. N. Novgorod, 155 p. [In Russian]

3. Bani-Naser Fadi. (2015). Myrotvorchi operatsii OON: teoriia i praktyka [United Nations Peacekeeping Operations: Theory and Practice]. Problemy mizhnarodnykh vidnosyn [Problems of international relations]. No. 10-11. P. 24-36. [In Ukrainian]

4. Panchenko L. Ye. (2016). Novitni formy mizhnarodno-pravovoho rehuliuvannia myrotvorchoi diialnosti [New forms of international legal regulation of peacekeeping activity] : diss. ... candidate lawyer Sciences : 12.00.11 / National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of State and Law. V. Koretsky. Kyiv, 242 p. [In Ukrainian]

5. Fedorov V. N. (1982). OON - instrument po podderzhaniju mezhdunarodnogo mira i bezopasnosti (mezhdunarodno-pravovye voprosy) [UN - international peace and security maintenance tool (International legal issues)] : dis. Dr. Juridical sciences. / Diplomatic Academy of the USSR Ministry of Foreign Affairs Moskva, 409 р. [In Russian]

6. Bruz V. S. (1995) OON i vrehuliuvannia mizhnarodnykh konfliktiv [UN and settlement of international conflicts]. Kyiv : Lybid', 112 р. [In Ukrainian]

7. Beilin M. V. and Nemchenko S. V. (2006). Pro neobkhidnist udoskonaliuvannia normatyvno-pravovoi bazy mizhnarodnoi myrotvorchoi diialnosti Ukrainy [On the Need to Improve the Legal Framework of International Peacekeeping Activities of Ukraine]. Systemy ozbroiennia i viiskova tekhnika [Armament systems and military equipment]. No 2. pp. 103-106. [In Ukrainian]

8. Hohosha O. (2012). Formuvannia poniattia i pryntsypiv myrotvorchoi diialnosti OON [Formation of the concept and principles of UN peacekeeping]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni vidnosyny [Visnyk of Lviv University. Series: International Relations]. No. 30. pp. 121-127. [In Ukrainian]

9. General'naja Assambleja i Sovet Bezopasnosti. Doklad General'nogo sekretarja v sootvetstvii s zajavleniem, prinjatym 31 janvarja 1992 goda na zasedanii Soveta Bezopasnosti na vysshem urovne, ozaglavlennyj «Povestka dnja dlja mira:preventivnaja diplomatija, mirotvorchestvo i podderzhanie mira» [General Assembly and Security Council. Report of the Secretary-General in accordance with the statement adopted on January 31, 1992 at the Security Council Summit entitled “An Agenda for Peace: Preventive Diplomacy, Peacekeeping and Peacekeeping”] (A / 47/277-S / 24111). United Nations. URL: https://undocs.org/ru/A747/277 [In Russian]

10. Doklad Gruppy po operacijam Organizacii Ob#edinennyh Nacij v pol'zu mira (doklad Brahimi) [Report of the Panel on United Nations Peace Operations (Brahimi Report)] [A / 55/305]. United Nations. URL: https://undocs.org/ru/A/55/305 [In Russian]

11. Law of Ukraine dated April 23, 1999, No. 613-XIV “Pro uchast Ukrainy v mizhnarodnykh operatsiiakh z pidtrymannia myru i bezpeky” [“On Ukraine's Participation in International Peacekeeping Operations”]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy [Information from the Verkhovna Rada of Ukraine]. 1999. No 22-23. st. 202. Law of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/613-14/sp:max100 [In Ukrainian]

12. Statut Orhanizatsii Obiednanykh Natsii [The Charter of the United Nations]. International document from 26.06.1945. Law of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010 [In Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Нормативне забезпечення миротворчої діяльності України. Участь України в миротворчій діяльності Організації Об’єднаних Націй. Перспективи української миротворчої діяльності. Засоби мирного врегулювання міжнародних конфліктів. Українська зовнішня політика.

    реферат [28,3 K], добавлен 18.12.2012

  • Формування поняття й принципів миротворчої діяльності та умови проведення миротворчих операцій ООН. Операції з підтримання миру та операції примусу до миру. Фінансування та етапи проведення операцій з підтримання миру. Нововведення та перспективи.

    реферат [51,4 K], добавлен 15.05.2008

  • Напрямки, форми та методи реалізації гуманітарної політики ООН. Аналіз вектору діяльності ООН по вирішенню проблеми надання допомоги та захисту цивільного населення під час конфліктів. Роль гуманітарної інтервенції в урегулюванні збройних конфліктів.

    курсовая работа [62,7 K], добавлен 30.05.2010

  • Дослідження історії створення, цілей, принципів та основних напрямів діяльності Організації Об’єднаних Націй. Характеристика організаційно функціональної структури ООН. Аналіз соціально-економічних програм, центрів і фондів. Опис миротворчих операцій.

    презентация [4,0 M], добавлен 10.10.2013

  • Правові засади та механізм врегулювання конфліктів в рамках Ліги Арабських Держав. Участь даної організації у врегулюванні західносахарського питання, її позиція під час криз у Перській затоці 1961 та 1990 років, щодо вирішення іранського питання.

    дипломная работа [96,6 K], добавлен 11.03.2011

  • Історія та передумови освіти, система роботи, опис основних комітетів. Організації об'єднаних націй (ООН). Характеристика роботи Міжнародного торгового центру. Аналіз підсумків роботи конференції Організації об'єднаних націй з торгівлі та її розвитку.

    контрольная работа [31,4 K], добавлен 12.12.2008

  • Міжнародно-правові аспекти миротворчої діяльності Європейського Союзу (ЄС). Проведення миротворчих операцій ЄС у різних регіонах світу (Балкани, пострадянський простір, Азія, Близький Схід, Африка). Проблеми та досягнення миротворчих операцій ЄС.

    курсовая работа [126,5 K], добавлен 09.11.2013

  • Характеристика Організації Об'єднаних Націй як гаранту миру і безпеки на Землі. Практика створення збройних сил ООН та участь України в міжнародних миротворчих операціях. Роль Ради Безпеки ООН у зміцненні стабільності в євроатлантичному регіоні.

    реферат [26,8 K], добавлен 19.07.2011

  • Інтернаціоналізація суспільства та створення нової форми міжнародної співпраці. Заснування Організації Об'єднаних Націй для підтримки безпеки і контролю над інтеграційними процесами. Історія діяльності ООН у ролі світового уряду і план його реформування.

    курсовая работа [79,6 K], добавлен 30.11.2010

  • Поняття міжнародної правосуб’єктності держави. Реалізація норм міжнародного права. Роль Організації Об'єднаних Націй в демократизації та гуманізації міжнародних відносин. Україна у світовому співтоваристві. Нові тенденції в розвитку міждержавних відносин.

    курсовая работа [78,6 K], добавлен 30.03.2014

  • Історія створення і визначення основних задач діяльності Організації Об'єднаних Націй: підтримка миру та безпеки в світі, вирішення міжнародних спорів, розвиток відносин між націями. Розгляд структури ООН як глобальної міжнародної міжурядової організації.

    контрольная работа [21,7 K], добавлен 08.09.2011

  • ООН як універсальна міжнародна організація: структура та напрями діяльності, спеціалізовані установи. Еволюція миротворчих механізмів ООН на межі ХХ-ХІХ століть та проблема реформування організації. Участь України в сучасній миротворчій діяльності ООН.

    дипломная работа [97,5 K], добавлен 12.11.2012

  • Розгляд і особливості розпаду Югославії в його внутрішніх і міжнародних аспектах. Загострення міжнаціональних відносин у югославській федерації. Причини та розвиток громадянської війни 1991-1995 рр. Участь міжнародних організацій у врегулюванні конфлікту.

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 19.09.2010

  • Історія розвитку Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Комплексне дослідження правових засад і принципів становлення Світової організації торгівлі. Принципи реалізації Світовою організацією міжнародної торговельної політики та міжнародної торгівлі.

    статья [31,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Міжнародно-правові аспекті миротворчої діяльності Європейського Союзу. Особливості проведення миротворчих операцій Союзу в різних регіонах світу: Балкани, пострадянський простір, Азія, Близький Схід, Африка. Проблеми та досягнення даних операцій.

    курсовая работа [63,5 K], добавлен 03.01.2014

  • Історія виникнення, етапи розвитку та типізація міжнародних організацій. Головні передумови міжнародної економічної інтеграції. Особливості та проблеми інтегрування України в міжнародну економічну діяльність, її членство в міжнародних організаціях.

    курсовая работа [118,2 K], добавлен 22.06.2010

  • Складні форми міждержавної взаємодії: від кооперації й співробітництва до різних видів конфліктних ситуацій. Дослідження проблем поняття, сутності та ознак міжнародних конфліктів, характеристика їх видів. Аналіз ознак неміжнародних озброєних конфліктів.

    статья [42,2 K], добавлен 17.08.2017

  • Поняття міжнародного спору та класифікація мирних засобів їх вирішення. Характеристика дипломатичних засобів. Переговорний процес у врегулюванні Придністровського конфлікту. Міжнародний арбітраж та міжнародні суди. Аналіз миротворчої діяльності ООН, ОБСЄ.

    курсовая работа [62,9 K], добавлен 25.01.2010

  • Історія заснування та декларована мета діяльності Організації Об'єднаних Націй; особливості фінансування з обов'язкових та добровільних внесків держав-членів. Принципи роботи ООН: підтримка міжнародного миру, розвиток дружніх відносин між націями.

    презентация [1,8 M], добавлен 19.09.2015

  • Загальні характеристики, поняття та сутність міжнародних тендерів, їх види та основні етапи проведення. Порядок подачі пропозицій, визначення переможця тендеру та укладання угоди. Роль міжнародних торгів у розвитку сучасної зовнішньоекономічної торгівлі.

    курсовая работа [64,6 K], добавлен 02.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.