Суспільно-географічні особливості взаємодії України та країн "Великої сімки" в умовах посилення глобальної конкуренції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суспільно-географічні особливості взаємодії України та країн "Великої сімки" в умовах посилення глобальної конкуренції

Анатолій Бобровицький

Анотації

Метою публікації є комплексне дослідження економічної взаємодії та економічного впливу країн "Великої сімки" на соціально-економічний розвиток України, її роль на регіональному та глобальному рівнях. Поставленим завданням є визначення пріоритетних напрямів взаємодії та перетворення країни з об'єкта в суб'єкт глобального суспільно-економічного комплексу. Основними методами дослідження є аналіз статистичних даних, аналіз вітчизняних та зарубіжних публікацій і аналітичних звітів міжнародних фінансових організацій, когнітивного моделювання.

В результаті проведеного аналізу визначено слабкі місця та переваги для України в умовах втрати стабільності світового економічного порядку та переділу ринків між різними групами країн. Визначення поточної ситуації дало змогу сформувати пропозиції до розробки стратегії з впровадження кроків щодо зростання експорту до визначених географічних макрорегіонів, підвищення конкуренції та удосконалення структури експорту, нарощування експорту товарів та послуг із високою доданою вартістю для забезпечення економічного зростання, визначення базових рівнів зростання для подолання відставання, порівняно з основними конкурентними економіками світу.

Ключові слова: фінансові ринки, ринки збуту, світовий економічний порядок, стратегії розвитку, об'єкт та суб'єкт світового економічного порядку. економічний глобальний сімка

Бобровицкий Анатолий Общественно-географические особенности взаимодействия Украины и етран "Большой семерки" в условиях усиления глобальной конкуренции. Целью публикации является комплексное исследование экономического взаимодействия и экономического влияния стран "Большой семерки" на социально-экономическое развитие Украины и ее роль на региональном и глобальном уровнях. Определенным заданием является определение приоритетных направлений взаимодействия и преобразования страны из объекта в субъект глобального общественно-экономического комплекса. Основными методами исследования были анализ статистических данных и зарубежных публикаций и аналитических отчетов международных финансовых организаций, когнитивного моделирования. В результате осуществленного анализа определены слабые места и преимущества для Украины в условиях нестабильности мирового экономического порядка и перераспределения рынков между разными группами стран. Определение текущей ситуации дало возможность сформировать предложения по разработке стратегии и внедрению шагов по увеличению экспорта в определенные географические макрорегионы, повышению конкуренции и усовершенствованию структуры экспорта, увеличению экспорта товаров и услуг высокой добавленной стоимостью для обеспечения экономического роста, определения базовых уровней роста и преодоления отставания по сравнению по сравнению с высококонкурентными экономиками мира.

Ключевые слова: финансовые рынки, рынки сбыта, мировой экономический порядок, стратегии развития, объект и субъект мирового экономического порядка.

Bobrovitskyi Anatoliy. Socio-geographical Features of Cooperation Between Ukraine and Group of Seven in the Conditions of Increased Global Competition. The purpose of the publication is a comprehensive study of the economic interaction and economic impact of the G7 countries on the socio-economic development of Ukraine, its role at regional and global levels. The task is to determine the priority areas of interaction and transformation of the country from the object to the subject of the global socio-economic complex. The main methods of research are the analysis of statistical data, the analysis of domestic and foreign publications and analytical reports of international financial organizations, cognitive modeling. As a result of the analysis, the weaknesses and advantages for Ukraine in the conditions of loss of stability of the world economic order and the division of markets between different groups of countries were identified. Determining the current situation gave an opportunity to prepare proposal for designing strategy and defining steps in increasing of Ukrainian export to defined geographic regions, increase competitiveness and improving of export structure, increase export of goods and services with high added value to supply high economic growth and overcome lag in compare with high competitive economies of the world.

Key words: financial markets, markets, world economic order, development strategy, object and subject of world economic order.

Постановка наукової проблеми та її значення. В умовах постійного переформатування світового політичного та економічного порядку, жорсткої економічної конкуренції та перерозподілу ринків, тобто в умовах постійної економічної турбулентності перед Україною відкриваються можливості, зважаючи на залишок економічного та демографічного потенціалу, ще не втрачені для визначення свого місця у глобальних економічних і територіальних процесах.

Основним викликом на шляху до формування власної позиції та боротьбі за своє місце в світовій економічній спільноті є внутрішні проблеми, а саме:

- відсутність високого рівня внутрішньої організації українського суспільства, спрямованої на досягнення результатів у зовнішньоекономічній політиці та надія на зовнішні впливи щодо внутрішньої організації суспільства;

- неефективність державного управління та недовіра українського суспільства до державного управління;

- імітація процесів розвитку та значний розрив між обіцяним та реальним впровадженням економічних змін у суспільстві;

- відсутність стратегії внутрішнього розвитку українського суспільства та зовнішньоекономічної присутності України у глобальному економічному порядку;

- відсутність бачення ключової ланки у розвитку суспільства людини та масова корупція, що викликає масову взаємо недовіру в суспільстві.

Аналіз досліджень із цієї проблеми. Дослідження ролі "Великої сімки" на економічний розвиток України та її місце в глобальній економіці практичне не присутні в наукових працях. Лише певні аспекти такої взаємодії висвітлюються в працях економічного напряму Ю.М. Чайки, С.В. Войтко, Я.А. Жаліло, які досліджують окремі аспекти економічних відносин або в рамках досліджень груп країн, виділяючи "Велику сімку" як одну з груп. Окрім того, в наукових працях не торкаються інтегрованого вивчення впливу соціально -географічних факторів на місце України у глобальному суспільно-географічному комплексі.

Мета та завдання: визначити та ранжирувати можливості розвитку України в умовах постійної появи нових ніш для експорту, що дає змогу розвивати окремі галузі господарського комплексу України. Протиріччя між основними учасниками глобальних економічних процесів, їх боротьба за існуючі й нові ринки дає змогу визначити стратегію та реперні точки для досягнення своєї суб'єктності у світових економічних і політичних процесах. Метою дослідження є визначення кроків і дій для досягнення цієї кінцевої мети.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження. Наразі завершився початковий етап формування української державності, що проявляться у певній зрілості, якої досягнули державні інститути, сформована система влади та нормативно -правова база функціонування держави, виросло покоління народжене в незалежній Україні, яке позбавлене рис притаманних жителям колишньої імперії. Країна переходить до другого етапу розвитку, який можна назвати глобальним самоствердженням. Цей період полягає в утвердженні ролі країни на глобальному рівні. Шлях такого утвердження пролягає насамперед через інтеграційні процеси та конкурентну боротьбу за ринки збуту.

Сучасні глобальні ринки були переділені в результаті Другої світової війни. В цей період формувалася група країн із високими темпами економічного розвитку, що стали ключовими у визначенні глобальних правил гри. До таких країн належить "Велика сімка", що визначає регіональні та глобальні економічні й політичні процеси. Протягом тривалого часу підтримувалися процеси перенесення виробництва в країни, що розвиваються, зважаючи на ціну сировини та трудових ресурсів у поєднанні з організацією виробництва та управління ним із головних офісів компаній. Таким чином, вирішуючи багато проблем власних територій, розвинені країни стали рушієм технологічних революцій у таких країнах, як КНР, Малайзія, Індонезія, країни Індокитаю, Бразилія та ін. Ці країн стали успішно конкурувати з розвиненими країнами, викликаючи певні негативні явища в економіках останніх.

Країни "Великої сімки" розповсюдили свій вплив на основних експортерів вуглеводнів, утворивши транснаціональні корпорації з їх видобутку та контролюючи глобальні процеси видобутку вуглеводнів та їх розподілу.

Розвал комуністичної системи призвів до переформатування світової системи з біполярної в монополярну, на тлі якої почали активно формуватись нові території глобального впливу на яких проживає більше половини населення світу. Такі макрорегіони мають сприятливу вікову структуру населення та значну його чисельність, що дає змогу активно нарощувати виробництво в багатьох галузях локальних економік.

На цьому фоні Україна є поєднанням рис країн, що розвиваються та розвинених країн, що належать до середніх за чисельністю населення та територією країн з недостатньо розвиненою внутрішньою організацією суспільства. У зв'язку цим суспільство потребує внутрішньої організації й внутрішнього порядку, що дасть поштовх до саморозвитку та залучення зовнішніх економічних та виробничих чинників у прискоренні розвитку.

До зовнішніх чинників слід віднести жорстку економічну та політичну конкуренцію на регіональних та глобальних ринках, де Україна наразі позиціонується, як країна-експортер сировини та напівкочової продукції з низькою доданою вартістю. Високотехнологічні товари з високою доданою вартістю значно важче просувати на світові ринки з огляду на жорстку конкуренцію, з одного боку, та відсутність можливостей в Україні масового тиражування такої продукції, з іншого.

Для підвищення конкурентоздатності високотехнологічних українських товарів слід визначитись із державною політикою підтримки таких експортерів, основним критерієм якої може бути коефіцієнт рівня доданої вартості та унікальність товарів та послуг.

Для забезпечення свого місця в системі світового економічного порядку Україна також має використовувати міжнародну нормативно-правову базу та міжнародні договори щодо реальної підтримки України та забезпечення її безпекової сфери, що дасть змогу оптимізувати витрати з державного бюджету на забезпечення безпеки та можливість підтримки експортного потенціалу України.

Сучасна міжнародна ситуація у світі вимагає змін у світовому економічному порядку, який було сформовано після Другої світової війни. Система регулювання валютних відносин, торгівлі між державами та вирішення міждержавних суперечок було урегулювано створенням відповідних міжнародних інститутів, як альтернативи військового вирішення міждержавних конфліктів. У результаті економічної та політичної конкуренції група найрозвиненіших країн, під контролем якої фактично перебувають міжнародні регулятивні інститути, утворила клуб, який відповідно до певної періодичності збирається в одній із країн - членів клубу для обговорення основ світопорядку та приймає певні негласні рішення щодо тактики та стратегій глобального розвитку.

Окрім глобальних питань на порядку денному таких самітів є локальні питання, зокрема питання російсько-української війни, питання конкурентності та ін. Думаю, що саме під час однієї з таких зустрічей була узгоджена політика, шо має визначати місце України як аграрної держави у світовому економічному порядку, після цього були задіяні усі можливі механізми міжнародних інститутів та міжнародних фінансових організацій на впровадження цієї політики в життя. Окрім економічної підтримки була цілком прийнятною для України модель олігополії, що фактично знищувала внутрішню конкуренцію, відкидала методи державного регулювання розвитку економіки.

Рис. 1. Порівняння структури економіки України та країн "Великої сімки" за шести укрупненими секторами

Сукупність внутрішніх та зовнішніх чинників, наряду з відносною молодістю державних інститутів, призвели до катастрофічного скорочення промислового виробництва. Держава перестала й не могла впливати на зовнішні виклики, втрачаючи свій економічний потенціал. За роки незалежності були фактично знищені нафтопереробна промисловість, автомобільна промисловість, суднобудування, деякі галузі важкого машинобудування, скоротилися фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Наразі світова політична та економічна системи ввійшли у період досить сильної турбулентності та зростання конкуренції між старими промислово -розвиненими країнами та новими економічними гігантами, які, наростивши промисловий потенціал і фінансові ресурси, прагнуть до зміни свого власного положення в системі світового економічного порядку (рис. 1). Їх конкурентні переваги та залежність старих економік від локалізації виробництва на території нових економік, що швидко розвиваються, призвели до скорочення впливу перших на світовий економічний порядок. Вимоги щодо виконання міжнародних нормативно-правових норм новими економіками, що розвиваються часто ігноруються. Третьою групою гравців на світових економічних ринках стали "власники бензоколонок" - основні нафто- та газовидобувні країни. Вони є монополістами на ринках вуглеводнів та концентрують великі об'єми фінансових ресурсів, які важко контролювати старому клубу розвинених економік.

Така ситуація та більша увага до інших країн дає змогу послабити Україну й дає їй можливість реалізації власної стратегії розвитку, що може забезпечити, з огляду на економічний, природно - ресурсний та людський потенціал, швидкі темпи розвитку, особливо галузей, що визначають ключові напрямки розвитку людства та забезпечить достойне місце України в глобальній системі координат.

Для досягнення стратегічних цілей - входження в Велику двадцятку ^-20) має бути сформульована стратегія, яка відповідає національним інтересам. Така стратегія повинна охоплювати перспективи розвитку соціально-економічного комплексу країни на 30-50 років із визначенням основних макроекономічних показників:

- тенденції та темпи зростання ВВП;

- засоби та цілі досягнення темпів зростання ВВП;

- прогноз чисельності населення та прогноз основних процесів, пов'язаних із рухом населення (природний приріст, міграційні процеси тощо);

- чітке визначення пріоритетних галузей виробництва та послуг, що можуть забезпечити найвищі темпи росту ВВП;

- формування географічних макрорегіонів з погляду розвитку експортних можливостей України та змін ємкості ринків таких макрорегіонів, як Європа та Європейський Союз, країни Близького Сходу та Північної Африки, Суб-сахарська Африка, Далекий Схід (Японія та Південна Корея), КНР, країни Південно-Східної Азії, країни Південної Азії, країни Центральної Азії, Північна й Центральна Америка, Південна Америка, Австралія, Нова Зеландія та Полінезія;

- визначення пріоритетності галузей економіки України для забезпечення експортних можливостей.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Зважаючи на глобальні можливості, що відкриваються перед економікою України в сучасних умовах необхідним напрямом розвитку країн є нарощування експорту продукції власного виробництва, збільшення частки товарів із високою доданою вартістю у структурі експорту з огляду на потреби потенційних імпортерів. Забезпечення диверсифікації імпорту, особливо енергоносіїв, шляхом залучення потенційних інвесторів для створення компенсуючих переробних потужностей нафти та газу на території України для зміни співвідношення імпортованих світлих нафтопродуктів і продуктів переробки природного газу на імпорт сировини й експорт продуктів із високою доданою вартістю. Визначення унікальних технологій та технологічних процесів, які можуть забезпечити високу конкретність українських товарів на світових та регіональних ринках - космічні літальні апарати, вантажна авіація, енергетичні машини, компресорні станції, важке обладнання для видобутку корисних копалин, продукція суднобудування, продукція органічного землеробства та тваринництва, високоякісні медичні послуги, внутрішній туризм, товари військово -технічного призначення.

Джерела та література

1. Войтко С.В. Компаративний та динамічний аналіз інноваційного розвитку України, країн "Великої сімки" та нових індустріальних країн / С.В. Войтко // Екон. вісн. Нац. техн. ун-ту України "КПІ" : зб. наук. пр. - 2013. - Вип. 10. - С. 68-74.

2. Жаліло Я.А. Щодо новітніх економічних чинників формування геополітичних пріоритетів / Я.А. Жаліло [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ht:tps://mss.gov.ua/sites/default/files/2019-Ш/ tezi_zhal_lo.pdf

3. Стратегія сталого розвитку України до 2030 року. Проект - 2017. - 112 с. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://www.undp.org/content/dam/ukraine/docs/SDGreports/UNDP_Strategy_v06-optimized.pdf/

4. Україна 2020. Стратегія розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reforms.in.ua/ Content/download/Strategy2020upduA.pdf

5. Taranenko A. Foreign Policy of Ukraine under Current Challenges of Global and Regional Sequrity / А. Taranenko // Politology Bulletin. - 2018. - № 80. - Р. 61-67.

References

1. Voitko S. V. Komparatyvnyi ta dynanichnyi analiz innovatsiinoho rozvytku Ukrainy, krain "Velykoi simky" ta novykh industrialnykh krain / S. V Voitko // Ekon. visn. Nats. tekhn. u-tu ukrainy "KPI" : zb. nauk. pr. - 2013. - V/p. 10. - S. 68-74.

2. Zhalilo Ya. A. Shchodo novitnikh ekonomichnych chynnykiv formuvannia geopolitychnych priorytetiv / Ya. A. Zhalilo [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostypy : https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019- 10/tezi_zhal_lo .pdf

3. Stratehiia staloho rozvytku Ukrainy do 2030 roku. Proekt - 2017. - 112 s. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostypy : https://www.undp.org/content/dam/ukraine/docs/SDGreports/UNDP_Strategy_v06-optimized.pdf/

4. Ukraina 2020. Stratehia rosvytky [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostypy : http://www.reforms.in.ua/ Content/download/Strategy2020updUA.pdf

5. Taranenko A. Foreign Policy of Ukraine under Current Challenges of Global and Regional Sequrity / А. Taranenko // Politology Bulletin. - 2018. - № 80. - Р. 61-67.

Размещено на Allbest.ru